Дієприкметник

Оновлено: 28.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?: прочитана книжка (книжку прочитали), пожовкле листя (листя пожовкло), зачинені двері (двері зачинили). Від дієслова дієприкметник має вид, час і стан, а від прикметника — рід, число й відмінок. У реченні він найчастіше буває означенням.

Нижче — коротка схема, питання до дієприкметника, його ознаки й роль у реченні, активні і пасивні дієприкметники, відмінювання, дієприкметниковий зворот і коми, правопис не з дієприкметниками, перехід у прикметники та іменники, відмінності від дієприслівника, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко про дієприкметник

Головне про дієприкметник зібрано в схемі. Кожен її пункт докладно пояснено нижче.

Що таке дієприкметник

Дієприкметник — особлива форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією. Цю дію предмет виконує сам (пожовкле листя — листя пожовкло) або її спрямовано на предмет (прочитана книжка — книжку прочитали). Дієприкметник поєднує ознаки дієслова та прикметника:

• як дієслово, він має вид, час і стан, а також може мати залежні слова: прочитана учнем учора книжка — прочитана (ким?) учнем, (коли?) учора;
• як прикметник, він відповідає на питання який?, змінюється за родами, числами й відмінками та узгоджується з іменником: прочитана книжка — прочитаної книжки — прочитані книжки.

Тому в шкільній граматиці дієприкметник — не окрема частина мови, а особлива форма дієслова, так само як дієприслівник. Коли рахуємо частини мови, його окремо не лічимо (див. «Частини мови: таблиця»). Усі форми дієслова зібрано в статті «Усе про дієслово: таблиці». У російській мові цій формі відповідає причастие, в англійській — participle.

Приклади дієприкметників: активні — пожовклий, почервонілий, замерзлий, палаючий; пасивні — прочитаний, написаний, зшитий, вирощений, збудований.

Як відрізнити дієприкметник від прикметника

Дієприкметник легко сплутати з прикметником: обидва відповідають на питання який? і мають однакові закінчення. Допоможуть дві перевірки.

1. Чи можна перебудувати сполучення за зразком «який + дієслово»? загублений ключ — ключ, який загубили; замерзла річка — річка, яка замерзла. Це дієприкметники. А дерев’яний міст — міст із дерева, весняний ранок — ранок навесні: дії тут немає, це прикметники.
2. Від якого слова утворено? Дієприкметник засіяний утворено від дієслова засіяти, а прикметник дерев’яний — від іменника дерево, хоча обидва закінчуються на -ний.

Буває, що дієприкметник сам стає прикметником: обдарований учень — це талановитий учень. Про це — у розділі про перехід нижче.

На які питання відповідає дієприкметник

Дієприкметник відповідає на питання який? яка? яке? які?, а в непрямих відмінках — якого? якій? яким? на якому? тощо. Питання ставимо від іменника, до якого належить дієприкметник, і в тій самій формі, що й цей іменник:

• прочитана книжка: книжка (яка?) прочитана;
• пожовкле листя: листя (яке?) пожовкле;
• зачинені двері: двері (які?) зачинені;
• Діти каталися по замерзлій річці: по річці (по якій?) замерзлій;
• Брат пишається вирощеним виноградом: виноградом (яким?) вирощеним.

Від самого дієприкметника ставимо питання до залежних слів, як від дієслова: залиті сонцем гори — залиті (чим?) сонцем; прочитана вчора книжка — прочитана (коли?) вчора. Дієприкметниковий зворот відповідає на ті самі питання, що й дієприкметник: човен (який?) прив’язаний до берега.

Ознаки дієприкметника: дієслівні та прикметникові

Дієприкметник має ознаки двох частин мови — дієслова та прикметника:

У морфологічному розборі ознаки дієприкметника ділимо на постійні і змінні:

• постійні — стан (активний чи пасивний), час (теперішній чи минулий) і вид (доконаний чи недоконаний);
• змінні — рід (лише в однині), число й відмінок. Їх визначаємо за іменником, з яким узгоджується дієприкметник.

Особи й способу, як у дієслова, дієприкметник не має. Немає в нього й ступенів порівняння, як у якісних прикметників.

Як розібрати дієприкметник

Під час морфологічного розбору дієприкметника називаємо:

1. форму дієслова (дієприкметник), загальне значення та питання;
2. початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду) і дієслово, від якого утворено дієприкметник;
3. постійні ознаки: стан, час, вид;
4. змінні ознаки: рід (в однині), число, відмінок;
5. роль у реченні.

Зразок. На столі лежав підписаний учителем зошит. Підписаний — дієприкметник, означає ознаку предмета за дією (зошит підписав учитель), відповідає на питання який?; початкова форма — підписаний, від дієслова підписати; пасивний, минулого часу, доконаного виду; чоловічий рід, однина, називний відмінок; у реченні — означення (разом із залежним словом — дієприкметниковий зворот підписаний учителем). План розбору інших частин мови — у статті «Морфологічний розбір».

Визнач ознаки дієприкметника

Визнач стан і час, вид і форму виділеного дієприкметника (в одному завданні — ще й синтаксичну роль). Підказка: рід, число й відмінок — як в іменника, з яким він узгоджується.

1. Ми знайшли на горищі книжку, читану ще дідусем.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.пасивний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийнедоконаний

   Рід, число, відмінокж. р., одн., Н. в.ж. р., одн., Зн. в.ж. р., одн., Ор. в.ж. р., одн., Зн. в.
   Повний розбір

   Читану — дієприкметник, п. ф. читаний, від дієслова читати (що робити?); пасивний (книжку читав дідусь), мин. ч., недоконаного виду; ж. р., одн., Зн. в. (знайшли книжку яку?); разом із залежними словами — означення.

2. Над потемнілою рікою кружляли чайки.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.активний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийдоконаний

   Рід, число, відмінокж. р., одн., Р. в.ж. р., одн., М. в.ж. р., одн., Ор. в.ж. р., одн., Ор. в.
   Повний розбір

   Потемнілою — дієприкметник, п. ф. потемнілий, від дієслова потемніти (що зробити?); активний (ріка потемніла сама), суфікс -л-, мин. ч., доконаного виду; ж. р., одн., Ор. в. (над рікою якою?); означення.

3. Біля палаючого вогнища грілися туристи.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.активний, теп. ч.

   Виддоконанийнедоконанийнедоконаний

   Рід, число, відмінокч. р., одн., Р. в.с. р., одн., Р. в.с. р., одн., Зн. в.с. р., одн., Р. в.
   Повний розбір

   Палаючого — дієприкметник, п. ф. палаючий, від дієслова палати; активний (вогнище палає), суфікс -юч-, теп. ч., недоконаного виду; с. р. (бо вогнище середнього роду), одн., Р. в. (біля вогнища якого?); означення.

4. У вазі стояли троянди, подаровані вчительці учнями.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.пасивний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийдоконаний

   Рід, число, відмінокмн., Н. в.мн., Р. в.мн., Зн. в.мн., Н. в.
   Повний розбір

   Подаровані — дієприкметник, п. ф. подарований, від дієслова подарувати (що зробити?); пасивний (троянди подарували учні), мин. ч., доконаного виду; мн., Н. в. — як підмет троянди; дієприкметниковий зворот подаровані вчительці учнями — означення.

5. Усі вікна в класі вже вимиті.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.пасивний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийдоконаний

   Рід, число, відмінокмн., Н. в.мн., Зн. в.мн., Р. в.мн., Н. в.

   Роль у реченніозначеннячастина присудкачастина присудка
   Повний розбір

   Вимиті — дієприкметник, п. ф. вимитий, від дієслова вимити (що зробити?); пасивний (вікна вимили), мин. ч., доконаного виду; мн., Н. в.; у реченні — іменна частина складеного іменного присудка: вікна (які?) вимиті.

6. Замерзле озеро виблискувало на сонці.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.активний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийдоконаний

   Рід, число, відмінокч. р., одн., Н. в.с. р., одн., Н. в.с. р., одн., Зн. в.с. р., одн., Н. в.
   Повний розбір

   Замерзле — дієприкметник, п. ф. замерзлий, від дієслова замерзнути (що зробити?); активний (озеро замерзло саме), суфікс -л-, мин. ч., доконаного виду; с. р., одн., Н. в. (озеро яке?); означення.

7. Хлопці знайшли на березі човен, залишений рибалками.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.пасивний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийдоконаний

   Рід, число, відмінокч. р., одн., Н. в.ч. р., одн., Зн. в.ч. р., одн., Р. в.ч. р., одн., Зн. в.
   Повний розбір

   Залишений — дієприкметник, п. ф. залишений, від дієслова залишити (що зробити?); пасивний (човен залишили рибалки), суфікс -ен-, мин. ч., доконаного виду; ч. р., одн., Зн. в. (знайшли човен який?); зворот залишений рибалками — означення.

8. Діти бавилися на березі зарослого очеретом ставка.

   Стан і часактивний, теп. ч.активний, мин. ч.пасивний, мин. ч.активний, мин. ч.

   Виддоконанийнедоконанийдоконаний

   Рід, число, відмінокч. р., одн., Р. в.с. р., одн., Р. в.ч. р., одн., Зн. в.ч. р., одн., Р. в.
   Повний розбір

   Зарослого — дієприкметник, п. ф. зарослий, від дієслова зарости (що зробити?); активний (ставок заріс очеретом), суфікс -л-, мин. ч., доконаного виду; ч. р., одн., Р. в. (на березі ставка якого?); дієприкметниковий зворот зарослого очеретом стоїть перед іменником — означення без ком.

Дієприкметник у реченні: означення чи присудок

Найчастіше дієприкметник буває узгодженим означенням: він стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й іменник, від якого до нього ставимо питання. Означення підкреслюємо хвилястою лінією: Пожовкле листя шелестіло під ногами. Дієприкметниковий зворот — теж один член речення, тому підкреслюємо його цілим: Човен, прив’язаний до берега, гойдався на хвилях.

Рідше дієприкметник буває іменною частиною складеного іменного присудка. Тоді він називає ознаку підмета й часто вживається зі зв’язкою бути. Такий присудок підкреслюємо двома рисками — разом зі зв’язкою: Двері були зачинені; Праця не закінчена (приклад із § 44 Правопису). Порівняй: Зачинені двері не пропускали холоду — тут дієприкметник є означенням.

Замість дієприкметника-присудка можна вжити безособову форму на -но, -то: Двері зачинено. Правильні обидві конструкції (§ 44: Підлога не вимита; Підлогу не вимито). Як утворюються форми на -но, -то, пояснено в статті «Активні і пасивні дієприкметники».

Активні і пасивні дієприкметники: як утворюються

Дієприкметники бувають активні (предмет сам виконує дію: пожовкле листя — листя пожовкло) і пасивні (дію спрямовано на предмет: прочитана книжка — книжку прочитали). Творимо їх від дієслів за допомогою суфіксів:

• активні теперішнього часу — суфікси -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) від основи теперішнього часу: палають → палаючий, лежать → лежачий;
• активні минулого часу — суфікс -л- від основи інфінітива неперехідних дієслів: почервоніти → почервонілий, замерзнути → замерзлий;
• пасивні — лише минулого часу (§ 119), суфікси -н-, -ен- (-єн-), -т-: написати → написаний, принести → принесений, загоїти → загоєний, зшити → зшитий.

Щоб розрізнити активний і пасивний дієприкметник, перебудуй сполучення: замерзла річка — річка, яка замерзла сама, отже, дієприкметник активний; загублений ключ — ключ, який хтось загубив, отже, пасивний. Таблиця суфіксів, схеми творення, чергування приголосних (косити → кошений) і тренажери — у статті «Активні і пасивні дієприкметники: творення, суфікси, приклади».

Відпочиваючі чи відпочивальники?

Активні дієприкметники теперішнього часу Правопис подає з уточненням «уживані переважно як прикметники та іменники» (§ 119): квітучий сад, лежачий камінь, ведучий концерту. Тому від будь-якого дієслова їх не творимо: замість читаючий учень кажемо учень, який читає. Слова відпочиваючий, виступаючий у словнику є, хоч і з позначками «рідко» та «розм.», тож це не помилки, але в доповіді чи творі краще сказати відпочивальники, доповідач. Так само замість бажаючі, пануючий, існуючий, зволожуючий краще вжити охочі, панівний, наявний, зволожувальний. А палаючий будинок, сяючі очі — норма. Форм на -вший (прочитавший) українська мова не творить: кажемо учень, який прочитав книжку.

Н чи нн у дієприкметниках

У дієприкметниках пишемо одне н: зроблений, сказаний, вихований (§ 29). Подвоєне нн мають деякі прикметники, що вказують на можливість чи неможливість дії або на вищу за звичайну міру ознаки: нездоланний, незрівнянний, недоторканний. Тому розрізняємо зді́йснений (який здійснився — дієприкметник) і здійсне́нний (який може здійснюватися — прикметник). Докладно — у статті «Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках».

Відмінювання дієприкметників

Дієприкметники відмінюються так само, як прикметники твердої групи (§ 101, 103): в однині змінюються за родами й відмінками, у множині — лише за відмінками. Рід, число й відмінок дієприкметника визначаємо за іменником, з яким він узгоджується: замерзле озеро — середній рід, бо озеро середнього роду.

Знахідний відмінок чоловічого роду й множини збігається з називним, якщо іменник називає неістоту (бачу зшитий костюм), і з родовим, якщо істоту (бачу замерзлого горобця).

Дієприкметниковий зворот: коли ставимо коми

Дієприкметниковий зворот — це дієприкметник разом із залежними словами: прив’язаний до берега, освітлений ліхтарями, написаний олівцем. У реченні зворот — один член речення, найчастіше означення. Чи виділяти його комами, залежить від того, де він стоїть і до якого слова належить (§ 158, І, п. 13 Правопису).

• Після іменника зворот виділяємо комами: Човен, прив’язаний до берега, гойдався на хвилях. Якщо зворот стоїть у кінці речення, ставимо одну кому — перед ним: Ми сіли в човен, прив’язаний до берега. Поширена помилка — забути другу кому після звороту.
• Безпосередньо перед іменником зворот комами не виділяємо: Прив’язаний до берега човен гойдався на хвилях.
• При особовому займеннику (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони) зворот виділяємо незалежно від того, де він стоїть: Утомлені довгою дорогою, ми швидко заснули; Ми, утомлені довгою дорогою, швидко заснули.
• Перед іменником, але з обставинним відтінком (найчастіше причини: до звороту можна поставити питання чому?) зворот теж виділяємо: Дезорганізований раптовістю нічної атаки, ворог не встиг учинити скільки-будь сильного опору (О. Гончар; приклад із Правопису).

Одиничний дієприкметник, що стоїть після іменника, теж здебільшого відокремлюємо, особливо коли таких означень кілька: Поле, зоране й засіяне, чекало дощу. Зрідка зворот після іменника не відокремлюємо — коли він тісно пов’язаний з іменником за змістом або стосується радше присудка, ніж підмета (§ 158, І, п. 13, прим. 1, 2). Це складні випадки, тож у тренажері їх немає.

Не плутай дієприкметниковий зворот із дієприслівниковим. Дієприслівниковий зворот відповідає на питання що роблячи? що робивши? що зробивши? і здебільшого виділяється комами незалежно від того, де стоїть: Прив’язавши човен до берега, ми пішли додому. Як ставити коми при всіх відокремлених членах речення, пояснено в статті «Речення з відокремленими членами».

Де потрібні коми при звороті?

Коми в реченнях не поставлено. Визнач, як виділити зворот. Зважай, де він стоїть і до якого слова належить. Серед речень є також дієприслівникові звороти.

1. Кімната освітлена нічником здавалася затишною.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   коми з обох боків. Зворот освітлена нічником стоїть після іменника кімната в середині речення: Кімната, освітлена нічником, здавалася затишною (§ 158, І, п. 13).

2. На столі лежала прочитана мною книжка.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   без ком. Зворот прочитана мною стоїть перед іменником книжка й відтінку причини не має, тому комами його не виділяємо.

3. Розбуджені грозою ми вийшли на ґанок.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   кома після звороту. Зворот належить до особового займенника ми, тому його відокремлюємо: Розбуджені грозою, ми вийшли на ґанок. Зворот стоїть на початку речення, тож кома одна — після нього.

4. Біля школи посадили каштани привезені з Києва.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   кома перед зворотом. Зворот привезені з Києва стоїть після іменника каштани в кінці речення, тому кома одна — перед ним: …каштани, привезені з Києва.

5. У кошику лежали зібрані дітьми гриби.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   без ком. Дієприкметниковий зворот зібрані дітьми стоїть перед іменником гриби, тож ком не потрібно.

6. Зібравши гриби діти повернулися додому.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   кома після звороту. Зібравши гриби — дієприслівниковий зворот (що зробивши?). Його виділяємо комами незалежно від місця: Зібравши гриби, діти повернулися додому (§ 158, І, п. 15).

7. Вона здивована нашою появою не могла вимовити й слова.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   коми з обох боків. Зворот належить до особового займенника вона й стоїть у середині речення: Вона, здивована нашою появою, не могла вимовити й слова.

8. Ми зайшли до кімнати освітленої нічником.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   кома перед зворотом. Зворот стоїть після іменника кімнати наприкінці речення: Ми зайшли до кімнати, освітленої нічником.

9. Тато полагодив зламаний учора велосипед.

   без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
   Відповідь

   без ком. Зворот зламаний учора стоїть перед іменником велосипед, тому комами його не виділяємо.

10. Діти зібравши гриби повернулися додому.

    без комкома перед зворотомкома після зворотукоми з обох боків
    Відповідь

    коми з обох боків. Дієприслівниковий зворот зібравши гриби стоїть у середині речення, тож виділяємо його з обох боків: Діти, зібравши гриби, повернулися додому.

Не з дієприкметниками: разом чи окремо

Частку не з дієприкметником пишемо разом або окремо залежно від того, яку роль він виконує в реченні та чи має залежні слова (§ 44 Правопису).

Порівняй: недописаний лист — разом, бо префікс недо- означає, що дію виконано не повністю; ще не дописаний лист — окремо, бо є залежне слово ще. З формами на -но, -то частку не пишемо окремо: Підлогу не вимито. Усі випадки — у статті «Правопис не з різними частинами мови».

Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

Дієприкметник може втратити значення дії та почати називати сталу ознаку — тоді він переходить у прикметник. Порівняй: діти, щедро обдаровані бабусею (їх обдарувала бабуся — дієприкметник) і обдарований учень (талановитий — прикметник). А коли слово саме називає особу чи предмет і відповідає на питання хто? що?, воно стало іменником: конкурс для обдарованих.

Як перевірити? Дієприкметник означає ознаку за дією: залежні слова дії (ким? коли? де?) у нього є або їх можна додати, не змінивши змісту. Прикметник означає сталу якість, і його часто можна замінити синонімом: обдарований — талановитий, зібрана — зосереджена. Активні дієприкметники на -чий, за Правописом, «уживані переважно як прикметники та іменники» (§ 119): колючий дріт, сидяча робота — прикметники, ведучий концерту — іменник. Більше прикладів — у статті «Перехід слів з однієї частини мови в іншу».

Дієприкметник і дієприслівник: як не сплутати

Обидві форми дієслова мають схожі суфікси, тож їх легко сплутати: сяючі вогні — сяючи вогнями. Найпростіше — поставити питання. Дієприкметник відповідає на питання який? і змінюється, а дієприслівник — на питання що роблячи? що робивши? що зробивши? і не змінюється.

У дієприслівникових суфіксах завжди пишемо и: сяючи, палаючи. Дієприкметник у множині має закінчення -і: сяючі, палаючі. Докладно про дієприслівник — у статті «Дієприслівник як особлива форма дієслова».

Дієприкметник, прикметник чи дієприслівник?

Розподіли сполучення за виділеним словом. Дієприкметник і прикметник відповідають на питання який?, але тільки дієприкметник означає ознаку за дією; дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

дерев’яний містзелений листокпочервонівши від соромускляна вазазагубивши ключскладений учнями планзагублений учора ключспіле яблукозамерзла за ніч калюжапочервоніле від морозу обличчясклавши планпосміхаючись до мами

дієприкметникякий? ознака за дією

прикметникякий? стала ознака

дієприслівникщо роблячи? що зробивши?

Відповіді

загублений учора ключ	дієприкметник	Ключ (який?) загублений — ключ, який загубили; є залежне слово дії учора. Пасивний дієприкметник від загубити.
складений учнями план	дієприкметник	План (який?) складений — план, який склали учні. Пасивний дієприкметник від скласти.
замерзла за ніч калюжа	дієприкметник	Калюжа (яка?) замерзла — калюжа, яка замерзла. Активний дієприкметник із суфіксом -л- від замерзнути.
почервоніле від морозу обличчя	дієприкметник	Обличчя (яке?) почервоніле — обличчя, яке почервоніло. Активний дієприкметник із суфіксом -л- від почервоніти.
дерев’яний міст	прикметник	Міст (який?) дерев’яний — зроблений із дерева. Прикметник утворено від іменника дерево, дії він не означає.
спіле яблуко	прикметник	Яблуко (яке?) спіле — достигле. Словник подає спілий як прикметник, хоч він і закінчується на -лий.
скляна ваза	прикметник	Ваза (яка?) скляна — зі скла. Прикметник утворено від іменника скло.
зелений листок	прикметник	Листок (який?) зелений — це колір, стала ознака. Прикметник, хоч і закінчується на -ений, як зроблений.
склавши план	дієприслівник	Що зробивши? — склавши. Дієприслівник із суфіксом -вши (скла-в → склавши) не змінюється; порівняй дієприкметник складений.
загубивши ключ	дієприслівник	Що зробивши? — загубивши. Дієприслівник із суфіксом -вши.
посміхаючись до мами	дієприслівник	Що роблячи? — посміхаючись. Дієприслівник із суфіксом -ючи й постфіксом -сь.
почервонівши від сорому	дієприслівник	Що зробивши? — почервонівши. Дієприслівник із суфіксом -вши; порівняй дієприкметник почервоніле обличчя.

Типові помилки

Найчастіше помиляються в комах при дієприкметниковому звороті й у написанні не, а також плутають дієприкметник із прикметником чи дієприслівником.

Джерело правил: Український правопис (2019), § 29, 44, 101, 103, 119, 120, 158; ознаки, творення та синтаксична роль дієприкметника — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) і усталеною шкільною граматикою; значення слів — за «Словником української мови» у 20 томах і в 11 томах.

Читайте також: Дієприслівник як особлива форма дієслова; Усе про дієслово: таблиці; Правопис не з різними частинами мови; Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках; Речення з відокремленими членами; Морфологічний розбір іменника, прикметника, дієслова та інших частин мови: схеми й зразки; Активні і пасивні дієприкметники: творення, суфікси, приклади; Перехід слів з однієї частини мови в іншу: приклади речень і таблиця.

Вправи з відповідями: дієприкметник

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Дієприкметник — це…

   • А самостійна частина мови, що означає ознаку предмета
   • Б особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією
   • В особлива форма дієслова, що означає додаткову дію
   • Г незмінна форма дієслова, що називає дію без виконавця
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією. Дієприкметник — особлива форма дієслова: він означає ознаку предмета за дією (прочитана книжка, пожовкле листя). Додаткову дію називає дієприслівник, дію без виконавця — форма на -но, -то, а просто ознаку предмета — прикметник.

2. На яке питання відповідає дієприкметник у реченні «Ми довго милувалися картиною, намальованою сестрою»?

   • А яка?
   • Б ким?
   • В якою?
   • Г що зробивши?
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — якою? Питання до дієприкметника ставимо від іменника в тій самій формі, що й іменник: картиною (якою?) намальованою. На питання ким? відповідає залежне слово сестрою, а що зробивши? — питання дієприслівника.

3. Яка морфологічна ознака НЕ властива дієприкметникові?

   • А вид
   • Б час
   • В рід
   • Г особа
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — особа. Дієприкметник має вид і час, як дієслово, а рід, число й відмінок — як прикметник. Особи в нього немає: за особами дієслово змінюється лише в теперішньому й майбутньому часі та в наказовому способі (пишу, пишеш, пише).

4. У якому рядку всі слова — дієприкметники?

   • А солом’яний, вирощений, принесений
   • Б вирощений, змоклий, принесений
   • В вирощений, зрілий, змоклий
   • Г принісши, змоклий, принесений
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — вирощений, змоклий, принесений. Вирощений і принесений — пасивні дієприкметники, змоклий — активний дієприкметник минулого часу (суфікс -л-). Солом’яний і зрілий — прикметники, принісши — дієприслівник.

5. У якому реченні дієприкметник є частиною присудка?

   • А Прибрана кімната сяяла чистотою.
   • Б Ми зайшли до прибраної кімнати.
   • В Кімната, прибрана до свята, сяяла чистотою.
   • Г Кімната вже прибрана.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Кімната вже прибрана. У реченні «Кімната вже прибрана» дієприкметник називає ознаку підмета і є іменною частиною складеного іменного присудка. В інших реченнях він — означення.

6. Розділові знаки правильно поставлено в реченні

   • А Сад, засаджений яблунями розкинувся за хатою.
   • Б Сад засаджений яблунями, розкинувся за хатою.
   • В Сад, засаджений яблунями, розкинувся за хатою.
   • Г Сад засаджений яблунями розкинувся за хатою.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Сад, засаджений яблунями, розкинувся за хатою. Дієприкметниковий зворот, що стоїть після іменника в середині речення, виділяємо комами з обох боків (§ 158, І, п. 13).

7. Частку не з дієприкметником пишемо РАЗОМ у реченні

   • А Перед нами простягалося (не)зоране поле.
   • Б Поле досі (не)зоране.
   • В Ми йшли полем, (не)зораним після зими.
   • Г (Не)зоране трактором поле поросло бур’яном.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Перед нами простягалося (не)зоране поле. Незоране поле — дієприкметник без залежних слів у ролі означення, тому разом (§ 44, п. 2.8). В інших реченнях окремо: дієприкметник є присудком (не зоране) або має залежні слова — досі, після зими, трактором (§ 44, п. 1.2–1.3).

8. У якому сполученні слів дієприкметник перейшов у прикметник?

   • А перевірений учителем диктант
   • Б перевірений друг
   • В зошити, перевірені вчора
   • Г щойно перевірена робота
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — перевірений друг. Перевірений друг — надійний: слово означає сталу якість, а не дію, і словник подає це значення як прикметникове. В інших сполученнях є залежні слова дії (учителем, вчора, щойно), тож це дієприкметники.

9. Дієприкметниковий зворот є в реченні

   • А Отримавши запрошення, Оксана прийшла першою.
   • Б Оксана, яку запросили на свято, прийшла першою.
   • В Оксана, запрошена на свято, прийшла першою.
   • Г Оксана, моя однокласниця, прийшла першою.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Оксана, запрошена на свято, прийшла першою. Запрошена на свято — дієприкметник із залежними словами (яка? запрошена), тобто дієприкметниковий зворот. Отримавши запрошення — дієприслівниковий зворот, яку запросили на свято — підрядне речення, моя однокласниця — прикладка.

10. Яку форму має дієприкметник у сполученні «на вишитій бабусею сорочці»?

    • А жіночий рід, однина, місцевий відмінок
    • Б жіночий рід, однина, давальний відмінок
    • В жіночий рід, множина, місцевий відмінок
    • Г середній рід, однина, місцевий відмінок
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — жіночий рід, однина, місцевий відмінок. Дієприкметник узгоджується з іменником: на сорочці (на якій?) вишитій — жіночий рід, однина, місцевий відмінок. Форма вишитій буває також давальним відмінком, але прийменник на з такою формою вказує на місцевий.

Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Дієприкметник