Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Лексика — це словниковий склад мови, тобто всі її слова. За походженням лексику української мови поділяють на дві групи: власне українську (питому) і запозичену. Власне українські слова успадковані від давніх мовних спільнот або утворені вже в українській мові, а запозичені прийшли з інших мов.
Нижче — таблиця груп лексики за походженням, приклади слів кожного шару, ознаки запозичень, українізми в інших мовах, види лексики за іншими ознаками, два тренажери, картки й 10 завдань із відповідями.
Коротко: лексика за походженням у таблиці
Власне українська лексика складається з чотирьох шарів — від найдавнішого до наймолодшого. Запозичення бувають давні, які вже звучать і змінюються як українські слова, і нові, у яких ще помітне чуже походження.
Лексика української мови за походженням
| Група | Що це | Приклади |
|---|---|---|
| Власне українська (питома) лексика | ||
| Індоєвропейські слова найдавніший шар | спільні з багатьма мовами Європи та Азії | брат, ніч, три, вовк |
| Спільнослов’янські слова праслов’янські | є в усіх або майже в усіх слов’янських мовах | голова, липа, жито, правда |
| Східнослов’янські слова | спільні лише для української, білоруської та російської мов | сорок, снігур |
| Утворені в українській мові наймолодший шар | утворені вже в українській мові | щоденник, вишиванка |
| Запозичена лексика | ||
| Давні запозичення | звучать і змінюються як українські слова | цукор, кобза, козак |
| Нові запозичення | ще зберігають чужі риси; деякі не змінюються | браузер, кафе, меню |
Походження слова з’ясовує етимологія: точну відповідь дає етимологічний словник.
Що таке лексика простими словами
Лексика (від грецького lexikos — «словесний, словниковий») — сукупність слів мови. Так само називають слова певної сфери, стилю чи твору: спортивна лексика, лексика роману. Лексику вивчає розділ мовознавства лексикологія — про її основні поняття йдеться в статті «Лексикологія. Основні поняття».
Слова мови можна групувати за різними ознаками: за походженням, за сферою вживання, за активністю вживання, за стилістичним забарвленням. На цій сторінці — поділ за походженням: звідки слово взялося в українській мові. Інші групи зведено в таблицю нижче, у розділі «Види лексики».
Власне українська лексика: успадковані слова
Основу лексики української мови становлять власне українські слова. Більшість із них українська мова успадкувала від давніших мовних спільнот, тому подібні слова є і в споріднених мовах. Успадковані слова поділяють на три шари.
Індоєвропейські слова
Це найдавніший шар. Такі слова, зі звуковими змінами, є в багатьох мовах Європи та Азії, що походять від спільної індоєвропейської прамови: слов’янських, германських, романських та інших. Здебільшого це назви родичів, частин тіла, явищ природи, тварин, чисел і найпростіших дій: мати, брат, син, ніс, ніч, вода, вовк, три, новий, бути, їсти.
Спільнослов’янські слова
Ці слова успадковано від праслов’янської мови, тому вони є в усіх або майже в усіх слов’янських мовах: голова, рука, чоло, липа, жито, пшоно, кінь, гіркий, правда, честь. Їх ще називають праслов’янськими.
Східнослов’янські слова
Ці слова виникли в мові предків українців, білорусів і росіян, тому їх успадкували лише ці три мови: сорок, снігур, жайворонок. У польській чи чеській мові відповідні поняття названо інакше.
Успадковані слова в споріднених мовах
| Слово | Шар | Споріднені слова |
|---|---|---|
| брат | індоєвропейське | англ. brother, нім. Bruder, лат. frater |
| ніч | індоєвропейське | англ. night, нім. Nacht, лат. nox |
| три | індоєвропейське | англ. three, нім. drei, лат. tres |
| голова | спільнослов’янське | пол. głowa, чес. hlava, болг. глава |
| липа | спільнослов’янське | пол. lipa, чес. lípa, болг. липа |
| сорок | східнослов’янське | біл. сорак, рос. сорок; але пол. czterdzieści, чес. čtyřicet |
| снігур | східнослов’янське | біл. снягір, рос. снегирь; але пол. gil |
Ці слова не запозичені одне з одного: вони продовжують одне давнє слово спільної прамови.
Визначити шар допомагає порівняння зі спорідненими мовами, але остаточну відповідь дає етимологічний словник. Схожість слів не означає, що одне запозичене з іншого: брат і англійське brother — це продовження одного давнього слова.
Наймолодший шар: слова, утворені в самій українській мові
Наймолодший шар власне української лексики — слова, утворені вже в українській мові. Здебільшого їх творено від давніх коренів за допомогою суфіксів і префіксів або складанням основ: щоденник (від щодня), вишиванка (від вишивати), жовтогарячий (жовтий + гарячий).
Такі слова з’являються і тепер: мова називає нові поняття власними засобами.
У підручниках назви груп трохи різняться: питому лексику називають також корінною, а «власне українськими словами» у вужчому значенні — лише цей наймолодший шар.
Запозичена лексика: звідки прийшли слова
Запозичені слова прийшли в українську мову з інших мов разом із новими речами, поняттями й знаннями. Запозичення — звичайний спосіб поповнювати лексику, і так поповнюється кожна мова. Українська мова запозичувала слова з грецької (огірок, кутя, лампада), латинської (аудиторія, клас), польської (цікавий, гасло), тюркських мов (кавун, базар), німецької (бутерброд, шахта), французької (пальто, пляж), англійської (футбол, комп’ютер) та інших. Таблиця мов-джерел і словник іншомовних слів з українськими відповідниками — у статті «Запозичення і їхні українські відповідники».
Давні й нові запозичення
Давні запозичення ми вже не відчуваємо як чужі: вони відмінюються і вимовляються за українськими правилами. Цукор прийшов через польську з німецької, кобза й козак — із тюркських мов, але звучать ці слова цілком по-українському. Нові запозичення ще зберігають чужі риси, а деякі з них не змінюються за відмінками: кафе, меню, таксі, журі.
Екзотизми й варваризми
Екзотизми називають реалії життя інших народів, для яких українського слова немає: сакура, суші, сомбреро. Варваризми — іншомовні слова, які сприймаються як чужі й уживаються замість наявних українських: івент замість захід. Їх радять уникати.
Питоме чи запозичене слово?
Визнач, власне українське (питоме) це слово чи запозичене. Питомі слова успадковані від давніх мовних спільнот або утворені в українській мові.
голова
Відповідь
питоме. Спільнослов’янське слово: є в усіх слов’янських мовах.
цукор
Відповідь
запозичене. Давнє запозичення: прийшло через польську з німецької мови.
шлюб
Відповідь
запозичене. Запозичено з польської мови.
брат
Відповідь
питоме. Індоєвропейське слово, споріднене з англійським brother.
кобза
Відповідь
запозичене. Давнє запозичення з тюркських мов.
вишиванка
Відповідь
питоме. Утворене в українській мові від дієслова вишивати.
снігур
Відповідь
питоме. Східнослов’янське слово, утворене від сніг: є в українській, білоруській і російській мовах.
фарба
Відповідь
запозичене. Прийшло з німецької мови через польську, хоч [ф] частіше вказує на грецьке слово.
жито
Відповідь
питоме. Спільнослов’янське слово: пор. польське żyto.
школа
Відповідь
запозичене. Прийшло з латинської (можливо, через польську), а латинське слово — з грецької.
щоденник
Відповідь
питоме. Утворене в українській мові від прислівника щодня.
козак
Відповідь
запозичене. Давнє запозичення з тюркських мов.
Як розпізнати запозичене слово: ознаки
Деякі звуки, частини слова й граматичні риси трапляються здебільшого в запозиченнях. Найвідоміші ознаки: звук [ф] (фізика, фонетика), початковий звук [а] (автор, архів), іменники, що не змінюються за відмінками (бюро, кафе). Але це лише підказки, а не закони: у кожної ознаки є винятки.
Ознаки запозичених слів: підказки, а не закони
| Ознака | Звідки найчастіше | Приклади |
|---|---|---|
| звук [ф] | грецька, латинська, німецька | фізика, факт, фарба |
| початкові [а], [е] | грецька, латинська та інші | автор, архів, екзамен |
| -логія, -графія | грецька | біологія, географія |
| -ція, -ум, -ура, -тор | латинська | реакція, форум, культура, доктор |
| шт- на початку слова | німецька | штаб, штанга |
| однакові голосні в усіх складах | тюркські мови | базар, сарай, майдан |
| -інг, -мен | англійська | тренінг, бізнесмен |
| наголос на останньому складі, незмінність, -аж | французька | бюро, журі, пляж |
Винятки є в кожному рядку: фу — питомий вигук, у питомих мама, баба однакові голосні, а фарба прийшла з німецької, хоч [ф] частіше вказує на грецьке слово. Перевіряй за словником.
Питомі слова з початковим [а] — це здебільшого службові слова й вигуки: а, але, аж, ах. Звук [ф] є і в питомому вигуку фу, а фарба і фартух прийшли не з грецької, а з німецької мови. Тож коли ознаки немає, слово ще не обов’язково питоме, а коли вона є — ще не обов’язково запозичене.
Як писати запозичені слова (и чи і, подвоєння, апостроф), пояснено в статті «Правопис слів іншомовного походження».
З якої мови прийшло слово?
Розподіли запозичення за мовою, з якої вони походять. Підказки — у таблиці ознак вище.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| алфавіт | грецька | Від назв перших грецьких букв — «альфа» і «бета». |
| ікона | грецька | Грецьке слово зі значенням «зображення, образ». |
| філософія | грецька | Грецьке «любов до мудрості». |
| конституція | латинська | Латинське constitutio — «устрій»; ознака — -ція. |
| акваріум | латинська | Від латинського aqua — «вода»; ознака — -ум. |
| ректор | латинська | Латинське rector — «керівник»; ознака — -тор. |
| кабан | тюркські мови | Тюркізм; ознака — однакові голосні в обох складах. |
| тютюн | тюркські мови | Тюркізм; ознака — однакові голосні в обох складах. |
| казан | тюркські мови | Тюркізм зі значенням «великий котел». |
| футбол | англійська | Англійське football: «нога» + «м’яч». |
| брифінг | англійська | Англійське briefing; ознака — -інг. |
| спортсмен | англійська | Англійське sportsman; ознака — -мен. |
Українізми в інших мовах
Не лише українська мова запозичує — інші мови теж беруть слова з української. Такі слова називають українізмами. Найчастіше це назви українських реалій, для яких в іншій мові свого слова немає. В англомовних текстах і словниках трапляються, наприклад, hryvnia (гривня), hopak (гопак), pysanka (писанка), Holodomor (Голодомор). У російську мову перейшли з української гопак і бублик.
Виправдані й небажані запозичення
Запозичене слово саме собою не помилка. Виправдане запозичення називає нове поняття, для якого немає українського слова, або є точним терміном: комп’ютер, футбол, браузер, синтаксис. Небажане запозичення вживають замість звичного українського слова, хоча воно нічого не додає до змісту: івент замість захід.
На НМТ буває завдання добрати до іншомовного слова український відповідник. Такі пари з пошуком зібрано в статті «Запозичення і їхні українські відповідники», а про недоречні запозичення та кальки йдеться в статті «Лексична норма та лексичні помилки».
Як дізнатися походження слова: словники
Походження слів пояснює етимологічний словник. Основне видання — багатотомний «Етимологічний словник української мови» (ЕСУМ). Він показує, від якого давнього слова походить слово, з якої мови та якими шляхами його запозичено. Як ним користуватися, пояснено в статті «Ономастика: антропоніми й топоніми, етимологія та етимологічний словник».
Значення та походження запозичених слів пояснює словник іншомовних слів: у ньому до кожного слова вказано мову, з якої воно прийшло. Про інші види словників — у статті «Словники української мови: види, словникова стаття, як користуватися».
Види лексики: за походженням, уживанням і забарвленням
Поділ за походженням — лише один із кількох. Ось як ще поділяють лексику української мови.
Види лексики: за якою ознакою поділяють слова
| Ознака | Групи | Приклади |
|---|---|---|
| За походженням | власне українська (питома) і запозичена | голова — шахта |
| За сферою вживання | загальновживана й обмеженого вживання: діалектизми, терміни, професіоналізми, жаргонізми | вода — бульба (діал. «картопля»), синтаксис (термін) |
| За активністю вживання | активна і пасивна: застарілі слова (історизми, архаїзми) та неологізми | учитель — кріпак (історизм), застосунок (неологізм) |
| За стилістичним забарвленням | нейтральна (міжстильова) і стилістично забарвлена: книжна, розмовна | обличчя — пика (зневажл.) |
Одне слово належить до кількох груп одночасно: синтаксис — запозичене, термін, нейтральне.
Про загальновживані слова, діалектизми, професіоналізми й жаргонізми — у статті «Лексика за сферами вживання: загальновживана й обмеженого вживання», про історизми, архаїзми й неологізми — у статті «Застаріла лексика та неологізми», про терміни — у статті «Термінологічна лексика».
Типові помилки
Найчастіше помиляються, коли визначають походження слова «на слух» або плутають власне українську лексику з наймолодшим її шаром.
Типові помилки: як не помилитися з походженням слова
| Не так → так | Чому |
|---|---|
| Власне українська лексика — лише слова, яких немає в інших мовах | успадковані слова — теж власне українська лексика: це спадок давніх мовних спільнот, а не запозичення |
| Власне українська лексика — і брат, голова, снігур, і вишиванка | |
| Цукор, козак — питомі слова, бо звучать по-українському | давні запозичення повністю освоєні; походження показує етимологічний словник |
| Цукор, козак — давні запозичення | |
| Є звук [ф] — отже, слово грецьке | [ф] лише вказує на ймовірне запозичення, а мову показує словник |
| Фарба, фартух — з німецької, фу — питомий вигук | |
| Брат схоже на англійське brother — отже, запозичене | споріднені слова продовжують одне індоєвропейське слово |
| Брат — питоме індоєвропейське слово | |
| Запозичене слово — це помилка | запозичення поповнюють лексику; помилкою буває недоречне вживання |
| Помилка — небажане запозичення: івент замість захід |
Повтори головні терміни: натисни на картку, щоб побачити визначення.
Терміни: лексика за походженням
Згадай визначення, а потім натисни на картку й перевір себе.
Джерела: походження слів — «Етимологічний словник української мови» Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; значення слів — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) і в 11 томах (СУМ-11); групи лексики — за шкільною граматикою та програмою НМТ.
Вправи з відповідями: лексика за походженням
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Лексика — це
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — сукупність усіх слів мови. Лексика — словниковий склад мови, тобто всі її слова. Розділ мовознавства, що вивчає лексику, — лексикологія, а походження слів — етимологія.
За походженням лексику української мови поділяють на
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — власне українську й запозичену. За походженням слова бувають власне українські (питомі) і запозичені. Інші пари — поділ за сферою вживання, активністю та забарвленням.
Запозиченим є слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — гарбуз. Гарбуз — запозичення з тюркських мов. Сонце, зима, батько — питомі слова, успадковані від давніх мовних спільнот.
Питомим (не запозиченим) є слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — вулиця. Вулиця — спільнослов’янське слово. Бульвар прийшов із французької, сквер — з англійської, проспект — через німецьку з латинської.
До найдавнішого, індоєвропейського шару лексики належить слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — дочка. Дочка — індоєвропейське слово, споріднене з англійським daughter і німецьким Tochter. Решта слів — нові запозичення.
Лише в українській, білоруській і російській мовах серед слов’янських є успадковане слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — дев’яносто. Дев’яносто — східнослов’янське слово: у польській — dziewięćdziesiąt. Сестра, сокира, вікно є в усіх слов’янських мовах.
Утворилося вже в українській мові слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — світлина. Світлину утворено в українській мові від слова світло. Вогонь і серце — давні успадковані слова, фото — запозичення.
Не змінюється за відмінками запозичене слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — пюре. Пюре — запозичення з французької, яке не відмінюється. Шарф, цирк і банан відмінюються, як українські іменники.
Значення та походження запозичених слів пояснює
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — словник іншомовних слів. Словник іншомовних слів пояснює значення запозичених слів і називає мову, з якої вони прийшли. Орфографічний подає написання, орфоепічний — вимову, фразеологічний — сталі вислови.
Слово, яке інша мова запозичила з української, називають
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — українізмом. Українізм — слово, запозичене з української мови, як hryvnia чи hopak в англійській. Полонізм — запозичення з польської.
Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Власне українська і запозичена лексика