Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Правопис відмінкових закінчень — це правила, за якими іменник чи прикметник отримує правильне закінчення в потрібному відмінку: цукру, але олівця; Києву, але батькові; у будинку, але на папері. Найбільше помилок трапляється в родовому відмінку іменників II відміни: -а чи -у.
Нижче — таблиця найчастіших закінчень, драбина для родового відмінка, пари слів, у яких закінчення змінює значення, давальний, місцевий і кличний відмінки, дівчинці, жменьці, сіллю, закінчення прикметників, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: найчастіші відмінкові закінчення в таблиці
Ця сторінка не повторює всіх таблиць відмінювання — вони є в статті «Відміни іменників: таблиця закінчень». Тут зібрано лише ті місця, де найчастіше помиляються.
Де найчастіше помиляються: закінчення за відмінками
| Відмінок | Закінчення | Приклади |
|---|---|---|
| Родовий однини, II відміна | -а (-я) або -у (-ю) — за значенням слова | учня, олівця, Луцька; цукру, грипу, інституту |
| Давальний однини, II відміна | -ові (-еві, -єві) і -у (-ю); назви міст на -ів, -ов, -ин — лише -у; середній рід — переважно -у (-ю) | батькові й батьку, учителеві й учителю; Києву, Львову; селу, морю |
| Місцевий однини, II відміна | -і; -у після суфіксів -к, -ак, -ок, -ик; -ові (-еві) в назвах істот | на папері, у селі; у будинку, на літаку; при батькові |
| Кличний, II відміна | -е, -у, -ю | Петре, друже; синку, товаришу; Андрію, учителю |
| Давальний і місцевий, I відміна | -і (-ї); г, к, х → з, ц, с | нозі, руці, мусі; дівчинці, жменьці; сім’ї |
| Орудний однини, III відміна | -ю; один приголосний перед ним подвоюється | сіллю, ніччю, тінню, але радістю, кров’ю |
| Прикметники | місцевий чол. і сер. роду — -ому або -ім; давальний і місцевий жін. роду — -ій | у новому й у новім; на синьому й на синім; новій, синій |
Родовий відмінок однини: -а чи -у (II відміна)
Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку однини залежить від значення слова. Іменники середнього роду мають лише -а (-я): села, моря, прізвища. Іменники чоловічого роду на -о — теж лише -а (-я): батька, Петра, Франка. А от іменники чоловічого роду з основою на приголосний мають то -а (-я), то -у (-ю).
Загальна підказка така:
- -а (-я) — назви істот і конкретних предметів, які можна полічити, а також одиниць виміру, грошей, днів і місяців, мовознавчих і математичних термінів: учня, вовка, олівця, комп’ютера, метра, долара, вівторка, суфікса, іменника, квадрата;
- -у (-ю) — назви речовин, явищ, почуттів, процесів, абстрактних понять, сукупностей, установ, простору: цукру, дощу, болю, руху, лісу, інституту, краю.
Винятків багато (хліба, але цукру; гаража, але вокзалу), тому перевіряй слово по кроках драбини. Якщо сумніваєшся, звір форму родового відмінка зі словником: її подають поруч із початковою.
Родовий відмінок II відміни: -а чи -у? Перевіряй по черзі
Це тенденції з винятками: у сумніві звіряйся зі словником
- Іменник середнього роду або чоловічого роду на -о?села, моря, прізвища; батька, Петра, Шевченка-а (-я)
- Назва істоти — людини чи тварини (також казкові Мороз і Вітер)?учня, учителя, Андрія, вовка, зайчика; Мороза; але групи істот — хору, полку, рою (крок 8)-а (-я)
- Назва міста, села, річки, країни, гори чи острова?-а: міста на -ськ, -цьк, -ець, -город, -піль, -мир, -слав, -ів, -ов, -ин, -ач, -ич — Луцька, Кременця, Миргорода, Тернополя, Житомира, Києва, Пирятина, Галича; річки з наголосом на закінченні — Дніпра, Дністра.
-у: країни, гори, острови, більшість річок — Єгипту, Китаю, Уралу, Криту, Дунаю, Бугу; інші міста — Лондону, Парижу (можна й Лондона, Парижа)-а або -у - Будівля, споруда, приміщення чи їхня частина?найчастіше -у: будинку, вокзалу, заводу, даху, коридору; але гаража, млина, хліва, балкона, карниза, вітряка; обидва — моста й мостусловник
- Одиниця виміру, число, гроші, день, тиждень чи місяць або термін — назва частини мови, члена речення, частини слова, фігури, величини, частинки?метра, кілометра, кілограма, мільйона, долара, тижня, вівторка, листопада (місяць); іменника, займенника, присудка, відмінка, додатка, суфікса, квадрата, косинуса, коефіцієнта, атома; але року, віку, виду, роду, складу, способу, синтаксису, фразеологізму-а (-я)
- Складне слово без суфікса або утворене від дієслова слово з префіксом?водогону, живопису, рукопису, землетрусу; випадку, запису, прибутку, успіху; але машини й прилади — електровоза, електрокара, тепловоза, пароплава, вертольота, пилососа, вимикача-у (-ю)
- Речовина, явище природи, почуття, хвороба, процес, абстрактне чи наукове поняття, гра, танець, соцмережа?цукру, піску, снігу, дощу, болю, грипу, руху, героїзму, синтаксису, футболу, вальсу, інстаграму; але хліба, білка, ривка, стрибка, стусана, гопака, козака (танець), звука (термін)-у (-ю)
- Сукупність (група людей, ліс, кущі, трави, товар), установа чи організація, простір?хору, полку, рою, лісу, гаю, саду, бузку, гороху, очерету, одягу, товару; інституту, музею, клубу, уряду; краю, степу, світу, яру; але табуна, вівса, горба, хутора і зменшені на -ок, -ик: садка, ставка, ліска, майданчика-у (-ю)
- Конкретний предмет, який можна полічити: дерево, машина, деталь, річ, одяг, взуття, виріб із борошна, частина тіла?дуба, явора, комп’ютера, трактора, ножа, дивана, светра, черевика, батона, носа, пальця; але стравоходу; обидва — стола й столу-а (-я)
- Слово має два значення?акта (документ) — акту (дія), терміна (слово) — терміну (строк): див. таблицю нижчеза значенням
Не впевнений — перевір у словнику: форму родового відмінка там подано поруч із початковою.
Родовий відмінок: -а чи -у?
Розподіли 14 іменників II відміни за закінченням у родовому відмінку однини (немає кого? чого?). Коли розмістиш слово, побачиш його форму.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| борщу | -у (-ю) | Назва страви як речовини: немає борщу. |
| олівця | -а (-я) | Конкретний предмет, який можна полічити: немає олівця. |
| університету | -у (-ю) | Назва установи має -у: студенти університету. |
| гопака | -а (-я) | Назви танців переважно мають -у, але гопак — виняток: ритм гопака. |
| грипу | -у (-ю) | Назва хвороби має -у: симптоми грипу. |
| вівторка | -а (-я) | Назви днів тижня мають -а: до вівторка. |
| рукопису | -у (-ю) | Складне слово без суфікса (рук-о-пис) має -у: сторінка рукопису. |
| електровоза | -а (-я) | Складне слово, але назва машини — виняток з -а: кабіна електровоза. |
| Дунаю | -у (-ю) | Більшість назв річок має -у (-ю): береги Дунаю. |
| Дністра | -а (-я) | Наголос у родовому падає на закінчення — тому -а: Дністра́. |
| Єгипту | -у (-ю) | Назви країн мають -у: піраміди Єгипту. |
| долара | -а (-я) | Назви грошових одиниць мають -а: курс долара. |
| хору | -у (-ю) | Група людей (сукупність) має -у: виступ хору. |
| Тернополя | -а (-я) | Назви міст із частиною -піль (-поль) мають -я: до Тернополя. |
Коли закінчення -а чи -у змінює значення слова
У низці іменників закінчення розрізняє значення: -а вказує на конкретний предмет, -у — на абстрактне поняття, сукупність, матеріал чи дію. Порівняй: текст акта (документа) і після акту милосердя (дії); значення терміна (слова) і до кінця терміну (строку).
Одне слово — два закінчення, два значення
| -а (-я) | -у (-ю) |
|---|---|
| акта — документ | акту — дія |
| апарата — прилад | апарату — установа |
| блока — механізм, частина споруди | блоку — об’єднання держав |
| дзвона — предмет | дзвону — звук |
| елемента — конкретне | елементу — абстрактне |
| інструмента — один предмет | інструменту — сукупність |
| каменя — один камінь | каменю — матеріал, маса |
| листа — повідомлення, аркуш | листу — листя |
| листопада — місяць | листопаду — опадання листя |
| папера — документ | паперу — матеріал |
| пояса — пасок | поясу — смуга, зона |
| потяга — поїзд | потягу — почуття |
| рахунка — документ до оплати | рахунку — підсумок, вклад у банку |
| терміна — слово | терміну — строк |
| Рима — місто | Риму — держава |
Значення в дужках — за Правописом і словником «Словники України».
Закінчення змінює значення
12 речень. У дужках — значення слова. Обери форму родового відмінка, яка йому відповідає.
Комісія перевірила кожен пункт … (документ).
Відповідь
акта. Акт як документ — конкретний предмет: акта; акту — коли йдеться про дію.
Країни Північноатлантичного … (об’єднання).
Відповідь
блоку. Об’єднання держав має -у: блоку; механізм чи частина споруди — блока.
Вантаж підняли за допомогою … (механізм).
Відповідь
блока. Механізм — конкретний предмет: блока.
Мотузка від церковного … (предмет).
Відповідь
дзвона. Дзвін як предмет: дзвона; як звук — дзвону.
Ми прокинулися від гучного … (звук).
Відповідь
дзвону. Звук — явище, тому дзвону.
Учитель пояснив значення … «суфікс» (слово).
Відповідь
терміна. Термін як слово — терміна; як строк — терміну.
До кінця … подання заяв лишився тиждень (строк).
Відповідь
терміну. Строк — абстрактне поняття: терміну.
Ми сіли в останній вагон нічного … (поїзд).
Відповідь
потяга. Поїзд — конкретний предмет: потяга.
Хлопець не відчував … до музики (почуття).
Відповідь
потягу. Почуття має -у: потягу.
Розмір цього … вражав (окремий уламок).
Відповідь
каменя. Один камінь — конкретний предмет: каменя.
Будинок звели з білого … (матеріал).
Відповідь
каменю. Матеріал, маса — каменю.
Дай мені аркуш чистого … (матеріал).
Відповідь
паперу. Папір як матеріал — паперу; як документ — папера.
Назви міст, річок і країн у родовому відмінку
Міста й села із суфіксами та частинами -ськ, -цьк, -ець, -город (-град), -піль (-поль), -мир, -слав, -бург, -фурт, а також на -ів, -ов, -ев, -ин, -ач, -ич мають -а (-я): Луцька, Донецька, Кременця, Миргорода, Тернополя, Житомира, Ярослава, Києва, Львова, Харкова, Пирятина, Бахмача, Галича. Інші назви населених пунктів мають -у (-ю), але можна вживати й -а (-я): Лондону і Лондона, Парижу і Парижа, Амстердаму й Амстердама — обидва варіанти правильні.
Якщо назва складена, а друге слово зазвичай має -у, то й уся назва має -у: Кривого Рогу, Зеленого Гаю, Широкого Лану. Назва Рим має Рима, коли йдеться про місто, і Риму, коли про державу.
Країни, області, гори, острови, озера мають -у (-ю): Єгипту, Китаю, Ірану, Кавказу, Уралу, Криту, Байкалу, Світязю. Річки теж переважно мають -у (-ю): Дунаю, Бугу, Дону, Нілу. Але -а (-я) мають назви річок із наголосом на закінченні в родовому відмінку, а також із суфіксами -ів, -ев, -ов, -ин: Дніпра, Дністра, Збруча, Псла, Дінця, Тетерева.
Давальний відмінок: -ові чи -у
Більшість іменників чоловічого роду II відміни в давальному відмінку однини мають два правильні закінчення: -ові у твердій групі, -еві (-єві) у м’якій і мішаній — і поряд із ними -у (-ю): батькові і батьку, директорові і директору, товаришеві і товаришу, Сергієві і Сергію. Обидві форми правильні.
Коли поруч стоять кілька таких іменників, спочатку вживаємо -ові (-еві), а далі — -у (-ю), щоб закінчення не повторювалися: Тарасові Григоровичу Шевченку, панові капітану. Докладно про імена й прізвища — у статті «Відмінювання імен, по батькові та прізвищ».
Закінчення -у (-ю) мають:
- іменники середнього роду: селу, морю, прізвищу, сонцю (у кількох словах можливе й -ові: місту і містові, серцю і серцеві);
- назви населених пунктів на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, а також слова острів, рів: Києву, Львову, Харкову, Пирятину, острову, рову. Форма Києвові — помилка. Інших слів на -ин це не стосується: синові і сину, магазинові і магазину; прізвища на зразок Волошин мають обидві форми: Волошину і Волошинові.
Місцевий відмінок: -і, -у чи -ові
У місцевому відмінку однини іменники II відміни мають три закінчення.
- -і (-ї) — більшість назв неістот без суфіксів та іменники середнього роду (крім слів із суфіксом -к-): на папері, у селі, у слові, на морі, у прізвищі.
- -у (-ю) — назви неістот із суфіксами -к, -ак, -ок, -ик, -еньк-, -ечк-: у будинку, на літаку, у ставку, у гуртку, на ліжку, у містечку; поряд можлива й форма на -ові: у будинкові. Писати у будинці, на літаці не можна.
- -ові (-еві) — переважно назви істот, людей і тварин: при батькові, на учителеві, на водієві; у багатьох із них можливі й інші закінчення: при учителю, при учителі.
Деякі іменники мають варіанти, обидва правильні: у лісі й у лісу, у краї і у краю, на льоду і на льоді. Якщо наголос переходить на закінчення, частіше вживаємо -у: у степу, на снігу, у гаю.
Кличний відмінок: -е, -у, -ю, -о
Кличний відмінок уживаємо у звертаннях. Найчастіші закінчення:
- I відміна: -о у твердій групі (Ольго, мамо), -е (-є) у м’якій і мішаній (земле, пісне, Маріє), -ю — у деяких пестливих іменниках м’якої групи (Галю, бабусю);
- II відміна: -е — у безсуфіксних іменниках твердої групи (Петре, Іване, друже, пане, козаче), -у — у словах із суфіксами -ик, -ок, -к- і в деяких інших (синку, Петрику, товаришу, діду, сину, тату), -ю — у м’якій групі (Андрію, Сергію, учителю, Ігорю).
У звертанні з іменем та по батькові обидва слова стоять у кличному відмінку: Олено Петрівно, Іване Миколайовичу. Усі правила й складні імена — у статті «Кличний відмінок».
Дівчинці, жменьці, соломинці: I відміна в давальному і місцевому
Іменники I відміни в давальному й місцевому відмінках однини мають закінчення -і, а після голосного та апострофа — -ї: мамі, землі; мрії, сім’ї. Перед -і приголосні г, к, х змінюються на з, ц, с: нога — нозі, рука — руці, муха — мусі.
М’який знак перед -ці пишемо лише тоді, коли він є в називному відмінку: жменька — жменьці, донька — доньці, доріженька — доріженьці, дівчинонька — дівчиноньці. Якщо в називному відмінку ь немає, то й у -ці його не буде: дівчинка — дівчинці, соломинка — соломинці, тваринка — тваринці, сторінка — сторінці, Наталка — Наталці. Інші випадки з ь — у статті «М’який знак».
I відміна: давальний і місцевий відмінки на -і
| Називний | Давальний і місцевий | Що відбувається |
|---|---|---|
| нога, подруга | нозі, подрузі | г → з |
| рука, дівчинка, соломинка | руці, дівчинці, соломинці | к → ц |
| муха, свекруха | мусі, свекрусі | х → с |
| жменька, донька, доріженька | жменьці, доньці, доріженьці | ь є в називному — лишається |
| сторінка, Наталка, тваринка | сторінці, Наталці, тваринці | ь у називному немає — не пишемо |
| сім’я, мрія, Марія | сім’ї, мрії, Марії | після апострофа й голосного — -ї |
III відміна: сіллю, ніччю, радістю
Іменники III відміни в родовому, давальному й місцевому відмінках однини мають -і: солі, ночі, радості, крові. Іменники на -ть після приголосного (радість, честь) і слова кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку можуть мати й -и: радості і радости, солі і соли — обидва варіанти правильні.
В орудному відмінку закінчення -ю. Якщо основа закінчується одним приголосним (крім губного й р), він подвоюється: сіллю, ніччю, тінню, міддю, подорожжю, зеленню, річчю. Подвоєння немає після двох приголосних, після губних і р: радістю, честю, жовчю, кров’ю, любов’ю, матір’ю. Після губних і р перед -ю пишемо апостроф.
Закінчення іменників у множині
- Називний: I відміна тверда група — -и (книжки, сестри), м’яка й мішана — -і (-ї) (пісні, межі, мрії); II відміна чоловічий рід — -и або -і (-ї) (заводи, лікарі, герої), середній рід — переважно -а (-я) (міста, поля).
- Родовий: нульове закінчення (книжок, пісень, сіл), -ів (-їв) (батьків, героїв, морів) або -ей (ночей, гостей).
- Давальний, орудний, місцевий: -ам (-ям), -ами (-ями), -ах (-ях) для I та II відмін: книжкам, книжками, у книжках; полям, полями, на полях.
Відмінкові закінчення прикметників
Закінчення прикметника залежить від групи. Тверда група в називному відмінку однини має -ий, -а, -е (новий, нова, нове), м’яка — -ій, -я, -є (синій, синя, синє), а після голосного — -їй, -я, -є (безкраїй, безкрая, безкрає). Присвійні прикметники на -ів, -ин у називному відмінку чоловічого роду мають нульове закінчення: батьків, мамин.
Що найчастіше питають і де помиляються:
- Подвійні закінчення мають прикметники чоловічого й середнього роду в місцевому відмінку однини: у новому й у новім, на синьому і на синім.
- Прикметники жіночого роду в давальному й місцевому відмінках однини мають -ій (-їй): новій, синій, безкраїй; в орудному — -ою: новою, синьою, безкрайою.
- У м’якій групі перед -ого, -ому, -ої, -ою пишемо ь: синього, синьому, синьої, синьою; після голосного — й: безкрайого, безкрайою.
- У множині всі прикметники мають -і (-ї): нові, сині, безкраї.
- Прикметники на -лиций (білолиций, круглолиций) у кількох формах однини мають м’який ць: білолицього, білолицьому, білолицьою, а в називному — твердий: білолиций, білолиця.
Закінчення прикметників в однині: тверда і м’яка групи
| Відмінок | Чоловічий і середній рід | Жіночий рід |
|---|---|---|
| Н. | новий, нове; синій, синє; безкраїй, безкрає | нова; синя; безкрая |
| Р. | нового; синього | нової; синьої |
| Д. | новому; синьому | новій; синій |
| Зн. | як Н. або Р.; сер. рід — нове, синє | нову; синю |
| Ор. | новим; синім | новою; синьою |
| М. | (у) новому і новім; синьому і синім | (у) новій; синій |
Множина для всіх родів: нові, нових, новим, новими, (у) нових; сині, синіх, синім, синіми, (у) синіх.
Тверда й м’яка групи, повні таблиці й короткі форми — у статті «Відмінювання прикметників».
Типові помилки у відмінкових закінченнях
Найчастіше помиляються там, де закінчення обирають за значенням (-а чи -у), де звук змінюється перед закінченням (нозі, руці) і де треба пам’ятати про ь чи подвоєння (жменьці, сіллю).
Типові помилки: ✗ так не пишемо — ✓ правильно
| ✗ | ✓ | Чому |
|---|---|---|
| з університета | з університету | установа — родовий на -у |
| без комп’ютеру | без комп’ютера | конкретний предмет — родовий на -а |
| до Луцьку | до Луцька | місто на -цьк — родовий на -а |
| лист Києвові | лист Києву | назви міст на -ів, -ов, -ин у давальному — лише -у |
| у будинці, на літаці | у будинку, на літаку | суфікс -ок, -ак: місцевий на -у |
| дівчиньці, сторіньці | дівчинці, сторінці | у називному ь немає |
| у жменці | у жменьці | ь є в називному: жменька |
| сілью, нічю | сіллю, ніччю | один приголосний перед -ю подвоюється |
| радісттю, кровю | радістю, кров’ю | після двох приголосних і губного подвоєння немає; після губного — апостроф |
| Олена Петрівна, допоможіть! | Олено Петрівно, допоможіть! | у звертанні обидва слова в кличному |
| на синому, синою | на синьому, синьою | м’яка група: перед -ому, -ою пишемо ь |
Обери правильну форму
12 речень. Обери форму без помилки: давальний, місцевий, кличний відмінки, I і III відміни.
Обласна рада надіслала привітання ….
Відповідь
Чернігову. Назви міст на -ів у давальному відмінку мають лише -у: Чернігову.
Ми жили в старому ….
Відповідь
будинку. Іменники із суфіксом -ок у місцевому мають -у (або -ові): у будинку.
Пасажири вже сидять у ….
Відповідь
літаку. Суфікс -ак: у місцевому -у (або -ові) — у літаку.
Дівчинка тримала в … суниці.
Відповідь
жменьці. Від жменька: ь є в називному, тому зберігається — жменьці.
Мама подарувала … книжку.
Відповідь
дівчинці. У слові дівчинка ь немає, тож і в дівчинці його не пишемо.
Відповідь на … двадцять.
Відповідь
сторінці. У слові сторінка ь немає: сторінці.
Подякуйте … за допомогу.
Відповідь
Наталці. Від Наталка (без ь): к змінюється на ц, ь не з’являється — Наталці.
Огірки посипали ….
Відповідь
сіллю. Основа на один приголосний л: в орудному він подвоюється — сіллю.
Брат погодився з ….
Відповідь
радістю. Основа на два приголосні ст — подвоєння немає: радістю.
Серце сповнилося … до рідного краю.
Відповідь
любов’ю. Після губного в подвоєння немає, а перед ю пишемо апостроф: любов’ю.
Ми зустрілися по … додому.
Відповідь
дорозі. Перед закінченням -і г змінюється на з: дорога — дорозі.
…, перевірте, будь ласка, мій твір!
Відповідь
Оксано Іванівно. У звертанні ім’я та по батькові обидва стоять у кличному відмінку: Оксано Іванівно.
Відмінкові закінчення та інші теми
Щоб правильно обрати закінчення, спершу визнач відміну й групу іменника — див. статтю «Як визначити відміну іменника». Помилки в закінченнях належать до морфологічних — про інші такі помилки читай у статті «Морфологічна норма і помилки». Рід іменника, від якого теж залежить закінчення, — у статті «Рід іменників».
Джерело правил: Український правопис (2019), § 69–74, 82–87 (іменники I та II відміни в однині), § 75–80, 88–93 (множина), § 95 (III відміна), § 101–103 (прикметники), § 26, п. 1, 3, прим.; § 27, п. 3, прим. (м’який знак перед -ці); форми слів звірено за словниками «Словники України» і ВЕСУМ (goroh.pp.ua).
Вправи з відповідями: відмінкові закінчення
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Лише закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини мають
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — іменники середнього роду II відміни. Іменники середнього роду II відміни в родовому відмінку однини мають тільки -а (-я): села, моря. Назви речовин, установ і явищ природи мають переважно -у (-ю).
Закінчення -у (-ю) в родовому відмінку однини мають усі іменники рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — мед, інститут, хокей. Меду (речовина), інституту (установа), хокею (гра). В інших рядках є слова на -а: понеділка, гаража, комп’ютера.
Закінчення -а (-я) в родовому відмінку однини мають усі іменники рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Житомир, батон, кілограм. Житомира (місто з частиною -мир), батона (виріб із борошна), кілограма (міра). В інших рядках: вокзалу, Китаю, музею — з -у (-ю).
Закінчення -у (-ю) треба писати в слові
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — працівники апарат… уряду (установа). Апарат як установа має -у: апарату. Конкретні предмети мають -а: листа, інструмента, пояса.
Правильні форми давального відмінка мають обидва слова рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Києву, директорові. Назви міст на -ів (Київ, Львів, Харків) у давальному відмінку мають лише -у: Києву, Львову, Харкову. Директорові й директору — обидві форми правильні.
Чергування приголосних перед закінченням -і в давальному відмінку відбувається в усіх словах рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — подруга, річка, свекруха. Перед -і г, к, х змінюються на з, ц, с: подрузі, річці, свекрусі. У словах земля, пісня, мама чергування немає.
Нормативні форми місцевого відмінка мають обидва слова рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — у будинку, у ставку. Іменники із суфіксами -к, -ок, -ак у місцевому відмінку мають -у (або -ові): у будинку, у ставку, на літаку, у гуртку. Форм будинці, літаці, гуртці немає.
Правильно утворено форми кличного відмінка всіх слів рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Петре, друже, Сергію. У звертанні вживаємо кличний відмінок: Петре, друже (тверда група — -е), Сергію (м’яка група — -ю). Форми Петро, друг, Сергій — називний відмінок.
В орудному відмінку однини буква подвоюється в усіх словах рядка
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — сіль, ніч, тінь. Один приголосний основи перед -ю подвоюється: сіллю, ніччю, тінню. Після двох приголосних і губного подвоєння немає: радістю, кров’ю, любов’ю.
Подвійні закінчення -ому та -ім прикметники чоловічого й середнього роду мають у відмінку
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — місцевому. У місцевому відмінку однини можливі обидва закінчення: у новому і в новім, на синьому і на синім. В інших відмінках закінчення одне.
Ця тема на карті української мови: Морфологія: самостійні частини мови → Іменник