Розділові знаки про однорідних членах речення

Розділові знаки про однорідних членах речення

Кожному учаснику ЗНО важливо знати, які розділові знаки потрібно ставити при однорідних членах речення. По-перше, трапляються завдання, в яких треба визначити, чи правильно розставлені розділові знаки у реченнях і виявити, у якому з речень є помилка. По-друге, ця тема буде корисною для кожного, хто писатиме власне висловлення, адже за пунктуацією у своєму творі треба ретельно слідкувати. Тому запрошуємо до вивчення правил!


Однорідними називаються члени речення, тотожні за своєю семантико-синтаксичною функцією – вони пояснюють той самий член речення і виконують однакову синтаксичну функцію:

  • Щастя, радість, доброта прийшли тепер до кожної оселі (Збан.);
  • Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах (Жовж.);
  • Глибока, тиха, нерозважлива туга Вникає в серце, каменем лягає (Л.Укр.);
  • Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення:

  • Ліси й садки укрились цвітом запашним (Заб.);
  • Зазолотились, засиніли, заграли в семибарвній грі гранітних сходів мокрі схили (Баж.);
  • Сніг укрив землю, стріхи, дерева (Гол.);
  • Гори востаннє засвітилися легким, ажурним золотом (Гонч.);
  • Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі. (Тич.).

Однорідні члени речення пов’язуються між собою або тільки інтонацією, або інтонацією і сполучниками сурядності:

  • І мене в сім’ї великій, сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути незлим тихим словом;
  • На розпутті кобзар сидить та на кобзі грає (Шевч.).
При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени. Роль узагальню вальнихслів найчастіше виконують займенники всі, все, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди, завжди, ніде:
  • Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Ол.).
  • Узагальнення є стилістичним прийомом увиразнення змісту.


Однорідні члени речення, не з’єднані сполучниками

Між однорідними членами речення, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома:

  • Мить спогадів, відрад, ясного супокою, Як рідко ми в житті зливаємось з тобою (Фом.);
  • Учіть дітей бачити, мислити, відкривати, дивуватися (Сух.).

Кома не ставиться:

1)  якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету:

  • Піди купи хліба;

2)  якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не:

  • Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б. Ол.).

Однорідні члени речення, з’єднані одиничними сполучниками.

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками:

  • У світі є не тільки добро, а й зло (Сух.);
  • Тече вода в синє море, та не витікає (Шевч.).
Кома не ставиться перед єднальними і розділовими сполучниками, вжитими один раз:
  • Коли між батьком і між сином Стоїть невидима стіна.
  • На очі тоскно і полинно Сльоза накочує сумна (Крищ.);
  • Він мав років десять чи двадцять.

Однорідні члени речення, з’єднані повторюваними сполучниками.

Кома ставиться:

1)  між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками:

  • В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, І темні праліси, і гори;
  • Безмежна тиша навкруги – Ні голосу, ні шуму. На все навіяли сніги Якусь глибоку думу (З тв. О. Олеся);

2)  між усіма однорідними членами речення, якщо частина з них з’єднана інтонаційно, а частина – за допомогою повторюваних сполучників:

  • В підземній глибині, в морях, і під водою, І на вершинах гір, і в хащах лісових, Уранці, вніч, удень, вечірньою порою, І в селах, і в містах звучить мені твій сміх (Сос.);

3)  між кожною парою однорідних членів речення, якщо вони з’єднані сполучниками попарно:

  • Народність і патріотизм, гуманізм і правдолюбство, краса і велич поезії Шевченка глибокого увійшли в наше сьогоднішнє життя (З журн.).

Кома не ставиться:

1)  перед першим повторюваним сполучником, якщо з нього починається перелік:

  • Моє щастя – Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (Стельм.);

2)  якщо повторюваний сполучник і з’єднує різні однорідні члени речення:

  • Курінь пах землею і мохом видавався підземельникові горою, що зникає десь високо в туманні (Тют.);
3)  якщо однорідні члени речення з’єднані повторюваними сполучниками і становлять тісну смислову єдність:
  • ні те ні се
  • ні туди ні сюди
  • ні риба ні м’ясо
  • ні світ ні зоря
  • ні кінця ні краю
  • ні вдень ні вночі
  • ні пуху ні пера
  • ні живий ні мертвий
  • Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Шевч.).

  • Ви досі не знаєте, що таке однорідні члени речення і у чому полягають їхні особливості? Зверніться до цього МАТЕРІАЛУ.
  • Про узагальнювальні слова при однорідних членах речення можна прочитати ТУТ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *