Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Вставні слова, словосполучення і речення — це слова й конструкції, якими мовець виражає своє ставлення до сказаного, указує на джерело повідомлення чи порядок думок: мабуть, на жаль, по-перше, на мою думку. Членами речення вони не є, на письмі їх виділяємо комами. А от навіть, майже, адже, принаймні вставними не бувають.
Нижче — групи вставних слів за значенням, вставні словосполучення і речення, коми, тире й дужки, перелік слів, які не є вставними, словник «Вставне чи ні» з пошуком, 10 речень-прикладів, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: вставні слова, словосполучення і речення в таблиці
Таблиця підсумовує правила Українського правопису 2019 року. Окреме слово перевірте в словнику нижче.
Вставні слова, словосполучення і речення: коротко
| Що | Приклади | Розділові знаки |
|---|---|---|
| Вставне слово | мабуть, по-перше, звичайно, кажуть, отже | коми: Ми, мабуть, запізнимося. |
| Вставне словосполучення | на жаль, з одного боку, на мою думку, по правді кажучи | коми: На жаль, квитків немає. |
| Вставне речення | я чував, як я пам’ятаю | коми, рідше тире: Погане, я чував, життя собаче (Л. Глібов) |
| Вставлена конструкція (додаткове зауваження) | (біля криниці), — жах! — | дужки або тире |
| Не вставні слова | навіть, майже, адже, принаймні, лише, тобто | самі по собі комами не виділяємо |
Вставні слова не є членами речення: питання до них не поставиш, а без них зміст речення не зміниться.
Що таке вставні слова
Вставні слова — це слова, за допомогою яких мовець оцінює те, що повідомляє: наскільки він у цьому впевнений, як до цього ставиться, звідки про це знає, як пов’язує свої думки. Наприклад, у реченні Може, ви чули, як пахне земля? слово може показує, що мовець не певен.
Вставні слова не пов’язані з іншими словами речення ні узгодженням, ні керуванням, ні приляганням, тому питання до них не поставиш, і членами речення вони не є. Їх можна вилучити — основний зміст повідомлення не зміниться: Ви, звичайно, чули про цю виставу → Ви чули про цю виставу. Під час синтаксичного розбору вставні слова не підкреслюємо.
В усному мовленні вставні слова відділяємо паузами, на письмі — комами. Речення зі вставними словами — це просте ускладнене речення, як і речення зі звертаннями, однорідними чи відокремленими членами (детальніше — у статті «Ускладнене речення»).
Вставними бувають не лише окремі слова (мабуть, по-перше), а й словосполучення (на жаль, з одного боку, по правді кажучи) і цілі речення (я чував, як я пам’ятаю).
Групи вставних слів за значенням
Український правопис виділяє сім груп вставних слів і сполучень слів. У шкільних підручниках групи називають трохи інакше й часом об’єднують (наприклад, «спосіб висловлення» й «експресивність» — в одну групу), але слова в них ті самі.
Групи вставних слів за значенням
- Упевненість чи невпевненість
безперечно, звичайно, справді; мабуть, може, здається
Ця книжка, безперечно, варта уваги. - Почуття мовця
на щастя, на жаль, на біду, як на гріх
Як на гріх, у дорозі почався дощ. - Зв’язок і порядок думок
по-перше, отже, до речі, наприклад, крім того
Отже, наш план спрацював. - Спосіб висловлення думки
власне кажучи, іншими словами, так би мовити, щоправда
Це, так би мовити, наша маленька традиція. - Експресивність
по правді кажучи, чесно кажучи, між нами кажучи
Чесно кажучи, я не чекав такого успіху. - Джерело повідомлення
кажуть, мовляв, по-моєму, на мою думку, як на мене
Як на мене, фільм затягнутий. - Звертання до співрозмовника
знаєте, бачиш, уявіть, пробачте
Ми, уявіть, піднялися на вершину за дві години.
Групи — за Українським правописом. У підручниках їх називають трохи інакше, а «спосіб висловлення» й «експресивність» часто об’єднують в одну групу.
- Упевненість або невпевненість (оцінка вірогідності): безперечно, без сумніву, безумовно, звичайно, звісно, справді, певна річ; видно, здається, мабуть, може, можливо, очевидно, певно, скоріше за все; сюди ж — бувало, як відомо, як завжди.
- Почуття мовця (емоційна оцінка): на жаль, на щастя, на біду, як на гріх, грішним ділом, чого доброго; так само вживаємо на диво, як на зло (СУМ-20).
- Зв’язок і порядок думок: по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, наприклад, отже, таким чином, словом, значить, зрештою, нарешті, до речі, зокрема, крім того, навпаки.
- Спосіб висловлення думки: власне кажучи, іншими словами, коротко кажучи, можна сказати, так би мовити, як кажуть, між іншим, щоправда, точніше.
- Експресивність (щирість, відвертість): далебі, між нами кажучи, по правді кажучи, чесно кажучи.
- Джерело повідомлення: кажуть, мов, мовляв, на мій погляд, на нашу (мою) думку, на думку вчених, по-моєму, як на мене, за словами автора.
- Звертання до співрозмовника, щоб привернути увагу: бачиш, знаєте, вірите, даруйте, дозвольте, пробачте, розумієте, уявіть, послухай.
Вставні словосполучення і вставні речення
Вставні словосполучення мають ті самі значення, що й вставні слова, і так само виділяються комами: На жаль, квитків уже не було; Це, як відомо, найдовша річка країни; По правді кажучи, я не готувався.
Вставні речення мають власну граматичну основу, але теж показують ставлення мовця чи джерело повідомлення. Короткі вставні речення виділяємо комами: Погане, я чував, життя собаче, / Недобре ж і Вовкам (Л. Глібов) — приклад з Українського правопису.
Правопис розрізняє ще вставлені слова й конструкції: вони подають додаткові відомості, зауваження чи пояснення до основного змісту речення. Їх найчастіше беремо в дужки або виділяємо тире: Артема на умовному місці (біля криниці) не було (А. Головко); Скільки всього — жах! — довелося натерпітися! (приклад з Українського правопису). У шкільних підручниках такі конструкції часто разом зі вставними називають вставними реченнями.
Розділові знаки при вставних словах: коми, тире, дужки
Коми, тире чи дужки?
Погане, я чував, життя собаче (Л. Глібов)
Душа моя — послухай! — / як яблуня в цвіту… (П. Тичина)
Артема на умовному місці (біля криниці) не було (А. Головко)
Вставне слово на початку чи в кінці речення відділяємо однією комою: На жаль, ми запізнилися. Комою не відділяємо сполучник а, що стосується самого вставного слова (а втім, а може, а отже), і не виділяємо вставне слово всередині відокремленого звороту: Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Проте, однак на початку речення — сполучники, без коми після них.
Правила й приклади — з Українського правопису. Конструкції в дужках Правопис називає вставленими, а між тире бувають і вставні, і вставлені.
Коми
Вставні слова, словосполучення і речення виділяємо комами:
- у середині речення — з обох боків: Ми, на щастя, встигли на потяг;
- на початку речення — комою після вставного слова: Мабуть, завтра потеплішає;
- у кінці речення — комою перед ним: Брат уже вдома, мабуть.
Три уточнення з Правопису:
- Сполучник а перед вставним словом. Якщо сполучник а (рідше і) стосується саме вставного слова, кому між ними не ставимо: а втім, а може, а значить, а отже, а власне. Наприклад: Ми не встигли, а втім, це вже неважливо.
- Вставне слово всередині звороту. Якщо вставне слово входить до відокремленого звороту, окремо його не виділяємо: Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав.
- Проте, однак. У середині речення це вставні слова, а на початку речення — сполучники, і кому після них не ставимо: Ми, однак, не здалися, але Однак ми не здалися. Сполучники це й тоді, коли вони з’єднують однорідні члени чи частини складного речення: Було холодно, проте весело.
Тире
Тире ставимо, щоб виразніше, ніж комами, виділити в середині речення вставні й вставлені словосполучення та речення, рідше — вставлені слова: І хоч не раз — призна́юся — ставати / Я на котурни моднії любив… (М. Рильський).
Дужки
У дужки беремо вставлені слова, сполучення слів і речення, що подають додаткові зауваження та пояснення до основного змісту. Якщо в дужках стоїть самостійне речення, розділовий знак ставимо перед закритою дужкою.
Кома й тире
Якщо вставлену конструкцію, виділену тире, вжито там, де й без неї мала б стояти кома (наприклад, після підрядного речення чи відокремленого звороту), кому не пропускаємо: вона закриває попередню частину речення, а поруч із нею стоїть тире.
Які слова не є вставними
Не все, що стоїть «осторонь» у реченні, — вставне слово. Вставними не бувають частки, сполучники й прислівники, що не виражають ставлення мовця, а підсилюють чи обмежують окреме слово або пов’язують частини речення. Шкільні підручники наводять такі слова:
Ці слова вставними не бувають
- Частки
навіть, лише, тільки, саме, якраз, просто, хіба, все-таки
Навіть діти знали цю пісню. - Сполучники (деякі — і частки)
адже, тобто, причому, притому, тож, отож, ніби, нібито, мовби, наче, неначе
Адже ти обіцяв прийти. - Прислівники
майже, приблизно, принаймні, особливо, буквально, здебільшого, переважно, також
Прочитай принаймні перший розділ.
Слова навіть, особливо, переважно, зокрема, наприклад, причому, притому можуть вводити зворот із додатковим повідомленням. Тоді комами виділяємо весь зворот, а не саме слово: Б’є вся артилерія, навіть зенітна (І. Нехода; Український правопис). Частини мови — за СУМ-20 і СУМ-11, перелік — за шкільною граматикою.
Комами ці слова самі по собі не виділяємо: Ми навіть не помітили змін; Майже всі прийшли вчасно; Адже ти обіцяв; Спробуй принаймні раз.
Навіть — вставне слово чи ні?
Ні. Навіть — підсилювальна частка (СУМ-20), вставним словом не буває і комами не виділяється: Навіть діти знали цю пісню.
Кома перед навіть ставиться не через саме слово, а через будову речення. Найчастіше навіть вводить зворот із додатковим повідомленням — тоді комами виділяємо весь зворот, а не саме слово: Б’є вся артилерія, навіть зенітна (І. Нехода). Так само поводяться особливо, переважно, зокрема, наприклад, причому, притому: Я люблю фрукти, особливо яблука. Кома буває перед навіть і на межі частин складного речення: Ударив мороз, навіть річка замерзла.
Принаймні, адже, майже — вставні слова?
Ні. За СУМ-20 це прислівники й частка (сполучник), значення вставного слова в них немає; шкільна граматика наводить їх серед слів, що вставними не бувають.
- Принаймні — прислівник зі значенням «у всякому разі» (СУМ-20), вставним не буває: Прочитай принаймні перший розділ.
- Адже — підсилювальна частка або причиновий сполучник (СУМ-20): Адже ти обіцяв прийти; Візьми парасолю, адже обіцяли дощ. Кома перед адже в другому реченні розділяє частини складного речення.
- Майже — прислівник («трохи не вистачає до чогось», СУМ-20): Роботу майже закінчено.
Ніби, нібито, наче — не вставні слова
Ніби, нібито, мовби, наче, неначе, немов — сполучники або частки. Перед порівняльним зворотом із ними ставимо кому, але це кома при звороті, а не при вставному слові: Місяць висів над лісом, наче ліхтар. У значенні сумніву (Він нібито захворів) ці слова комами не виділяємо. Зате мов у значенні «мовляв» — вставне слово: Сусід кивнув: мов, усе гаразд.
Вставне слово чи член речення: може, видно, правда
Чимало слів бувають і вставними, і членами речення — найчастіше обставинами, а також присудками; рідше такі слова бувають сполучниками. Щоб розрізнити, спробуйте:
- вилучити слово: вставне зникає без утрати змісту (Видно, уночі був дощ → Уночі був дощ), а без члена речення воно «ламається» (З гори видно все село → З гори все село);
- поставити питання: до члена речення питання поставити можна (Концерт звичайно закінчується — як? коли?), до вставного — ні;
- замінити синонімом: вставне може = можливо, вставне звичайно = звісно, а обставина звичайно = зазвичай.
Вставне слово чи член речення?
Вставне слово
- не є членом речення: питання до нього не поставиш
- його можна вилучити, і зміст повідомлення не зміниться
- виражає ставлення мовця, указує на джерело чи порядок думок
- виділяємо комами
Член речення
- відповідає на питання, пов’язаний з іншими словами речення
- без нього речення втрачає частину змісту
- комами не виділяємо
- до речі
вставне: Ці слова, до речі, викликають сумнів.
член речення: Ці слова сказані до речі. (сказані як?) - звичайно
вставне: Ви, звичайно, чули про цю виставу.
член речення: Концерт звичайно закінчується о 10 годині. (= зазвичай) - видно
вставне: Видно, уночі був дощ.
член речення: З гори видно все село. (присудок) - правда
вставне: Він, правда, трохи запізнився.
член речення: Правда завжди переможе. (що?) - може
вставне: Може, завтра потеплішає.
член речення: Брат може допомогти. (присудок)
Пари з до речі та речення про концерт — з Українського правопису. Вставні слова не підкреслюємо: вони не є членами речення.
Найчастіше так розрізняють слова може, можливо, видно, здається, звичайно, правда, значить, кажуть, бувало, головне, словом, нарешті, зрештою, таким чином, до речі, по-моєму, з одного боку. Кожне з них з поясненням і двома прикладами є в словнику нижче.
Словник: вставне слово чи ні
Почніть вводити слово — таблиця покаже, чи буває воно вставним, як його відрізнити і де ставити коми. Позначка «буває і так, і так» означає, що все залежить від речення: тоді в рядку два приклади.
Вставне чи ні: словник
| Слово | Вставне? | Пояснення і приклади |
|---|---|---|
| авже́ж | не вставне частка | стверджувальна частка (СУМ-20) Приклад: — Підеш з нами? — Авжеж, піду. Кома після авжеж ставиться, коли далі йде речення, що розкриває його зміст. Деякі посібники подають авжеж серед вставних слів. |
| адже́ | не вставне частка, сполучник | підсилювальна частка або причиновий сполучник (СУМ-20) Приклад: Адже ти обіцяв прийти. Кома перед адже розділяє частини складного речення: Візьми парасолю, адже обіцяли дощ. |
| ба́чиш, ба́чите, ба́чте | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — звертання до співрозмовника Вставне: Я, бачите, не встиг. Не вставне: Ви бачите той будинок? |
| безпере́чно, безумо́вно | вставне вставне слово | упевненість Приклад: Ця книжка, безперечно, варта уваги. Словник подає ще рідкісне значення присудкового слова. |
| без су́мніву | вставне вставне словосполучення | упевненість Приклад: Це, без сумніву, найкраща команда сезону. |
| бува́ло, бува́є | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — звичайність повідомлюваного Вставне: Бувало, сидимо до ранку. Не вставне: Усяке в житті бувало. |
| буква́льно | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-20) Приклад: Ми буквально бігли на потяг. |
| ви́дно | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне = «мабуть» Вставне: Видно, уночі був дощ. Не вставне: З гори видно все село. |
| вихо́дить | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — висновок Вставне: Виходить, ти знав? Не вставне: Він виходить з дому о сьомій. |
| вла́сне ка́жучи | вставне вставне слово | спосіб висловлення думки Приклад: Власне кажучи, я й не збирався йти. А власне — без коми після а. |
| все́-таки, усе́-таки, все ж таки́ | не вставне частка, сполучник | частка або сполучник (СУМ-20) Приклад: Ми все-таки встигли. |
| головне́ | буває і так, і так вставне слово або підмет | вставне — виділення головного Вставне: Головне, не забудь паспорт. Не вставне: Головне — не здаватися. |
| далебі́ | вставне вставне слово | експресивність, «правду кажучи» Приклад: Далебі, я цього не знав. |
| ді́йсно | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — підтвердження; прислівник = «насправді» (СУМ-20) Вставне: Дійсно, ти мав рацію. Не вставне: Він дійсно цього не знав. |
| до ре́чі | буває і так, і так вставне словосполучення або обставина | вставне — зв’язок думок (приклад Правопису) Вставне: Ці слова, до речі, викликають сумнів. Не вставне: Ці слова сказані до речі. |
| звича́йно | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне = «звісно»; обставина = «зазвичай» (приклад Правопису) Вставне: Ви, звичайно, чули про цю виставу. Не вставне: Концерт звичайно закінчується о 10 годині. |
| зві́сно | вставне вставне слово | упевненість Приклад: Звісно, ми погодилися. |
| здає́ться, здава́лося | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне = «мабуть» Вставне: Ти, здається, не виспався. Не вставне: Мені здається, що ти правий. |
| здебі́льшого, перева́жно | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-11) Приклад: Узимку тут здебільшого сніжно. Переважно може вводити зворот. |
| зна́єте, зна́єш | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — звертання до співрозмовника Вставне: Цей фільм, знаєте, варто подивитися. Не вставне: Ви знаєте відповідь? |
| зна́чить | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — висновок, «отже»; СУМ-20 — вставне слово Вставне: Значить, завтра виїжджаємо. Не вставне: Це слово значить «радість». |
| з одно́го бо́ку, з дру́гого бо́ку, з і́ншого бо́ку | буває і так, і так вставне словосполучення або обставина | вставне — зв’язок думок Вставне: З одного боку, це дорого, а з другого боку, це дуже зручно. Не вставне: З одного боку дороги ріс ліс. Правопис наводить з одного боку, з другого боку; з іншого боку вживаємо так само. |
| зокре́ма | буває і так, і так вставне слово або слово, що вводить зворот | вставне — зв’язок думок (приклад Правопису) Вставне: Він, зокрема, сказав, що… Не вставне: Я люблю квіти, зокрема троянди. Коли зокрема вводить зворот, комами виділяємо весь зворот. |
| зре́штою | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — підсумок; обставина = «кінець кінцем» (СУМ-20) Вставне: Зрештою, це не так важливо. Не вставне: Він зрештою погодився. |
| зрозумі́ло | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — упевненість Вставне: Зрозуміло, ми погодилися. Не вставне: Мені все зрозуміло. |
| і́ншими слова́ми | вставне вставне словосполучення | спосіб висловлення думки Приклад: Іншими словами, план треба змінити. |
| ка́жуть | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — джерело повідомлення Вставне: Кажуть, завтра похолодає. Не вставне: Діти кажуть правду. |
| крім то́го | вставне вставне словосполучення | зв’язок думок, доповнення Приклад: Крім того, треба купити хліба. Саме крім — прийменник, вставним не буває. |
| ле́две | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-20) Приклад: Ми ледве встигли. |
| лише́, лише́нь | не вставне частка | обмежувальна частка (СУМ-20) Приклад: Лише ти мені допоміг. |
| мабу́ть | вставне вставне слово | невпевненість мовця; СУМ-20 — лише вставне слово Приклад: Сьогодні, мабуть, буде дощ. Усередині відокремленого звороту комами окремо не виділяємо: Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. |
| ма́йже | не вставне прислівник | прислівник: «трохи не вистачає до чогось» (СУМ-20) Приклад: Роботу майже закінчено. |
| між і́ншим | вставне вставне словосполучення | ставлення до способу висловлення думки Приклад: Між іншим, завтра вихідний. |
| між на́ми ка́жучи | вставне вставне словосполучення | експресивність Приклад: Між нами кажучи, план мені не подобається. |
| мов | буває і так, і так вставне слово або сполучник | вставне = «мовляв», чужі слова (СУМ-11 — вставне слово, розм.); сполучник = «наче» Вставне: Сусід кивнув: мов, усе гаразд. Не вставне: Сніг лежав, мов біла ковдра. Перед порівняльним зворотом із мов — кома, але це кома при звороті. Мовби, немов вставними не бувають. |
| мовля́в | вставне вставне слово | чужі слова, джерело повідомлення; СУМ-11 — вставне слово Приклад: Він махнув рукою: мовляв, не заважай. |
| мо́же | буває і так, і так вставне слово або частина присудка | вставне = «можливо»; інакше — дієслово могти Вставне: Може, завтра потеплішає. Не вставне: Брат може допомогти. А може — без коми після а. |
| можли́во | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — припущення Вставне: Можливо, ми приїдемо завтра. Не вставне: Усе можливо. |
| на́віть | не вставне частка | підсилювальна частка (СУМ-20) Приклад: Навіть діти знали цю пісню. Кома буває перед навіть, що вводить зворот: Б’є вся артилерія, навіть зенітна (І. Нехода) — комами виділяємо весь зворот. |
| навпаки́ | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — протиставлення; прислівник = «протилежно» Вставне: Він не розсердився, а, навпаки, зрадів. Не вставне: Зроби навпаки. |
| на ди́во | буває і так, і так вставне словосполучення або обставина | вставне — «усупереч сподіванням»; обставина = «напрочуд» (СУМ-20, ДИВО) Вставне: На диво, ніхто не запізнився. Не вставне: Вечір видався на диво теплий. |
| на жа́ль | вставне вставне словосполучення | почуття мовця, емоційна оцінка Приклад: На жаль, квитків уже не було. |
| на мою́ ду́мку, на на́шу ду́мку | вставне вставне словосполучення | джерело повідомлення Приклад: На мою думку, ти маєш рацію. Так само на думку вчених, за словами автора. Але спала на думку — член речення. |
| напе́вно, напе́вне | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — припущення; обставина = «точно» (СУМ-20) Вставне: Він, напевно, спить. Не вставне: Я знаю це напевно. |
| напри́клад | буває і так, і так вставне слово або слово, що вводить зворот | вставне — зв’язок думок Вставне: Я, наприклад, люблю зиму. Не вставне: Бувають дні, коли ви працюєте менше, наприклад зимою. Коли наприклад вводить зворот, комами виділяємо весь зворот; перед переліком після узагальнювального слова — кома перед ним і двокрапка після. |
| наре́шті | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — порядок викладу; обставина = «після довгого чекання» Вставне: Нарешті, варто сказати про ціну. Не вставне: Нарешті ми приїхали. |
| нато́мість | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-20) Приклад: Він не відпочив, натомість узявся за нову роботу. Кома перед натомість тут розділяє однорідні присудки, а не виділяє вставне слово. |
| на ща́стя | вставне вставне словосполучення | почуття мовця, емоційна оцінка Приклад: Ми, на щастя, встигли на потяг. |
| неодмі́нно, обов’язко́во | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-20) Приклад: Я неодмінно прийду. |
| ні́би, ні́бито, мо́вби, на́че, нена́че, немо́в, бу́цімто | не вставне сполучник, частка | порівняльний чи з’ясувальний сполучник або частка (СУМ-20) Приклад: Він нібито захворів. Перед порівняльним зворотом із ними — кома: Місяць висів над лісом, наче ліхтар. |
| особли́во | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-11) Приклад: Я особливо люблю осінь. Вводить зворот: Я люблю фрукти, особливо яблука — комами виділяємо весь зворот. |
| о́тже | вставне вставне слово | висновок, зв’язок думок Приклад: Отже, задачу розв’язано правильно. А отже — без коми після а. |
| очеви́дно | буває і так, і так вставне слово або присудок | вставне — припущення Вставне: Він, очевидно, хвилюється. Не вставне: Усім було очевидно, що він хвилюється. |
| по-моє́му, по-твоє́му | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — джерело думки; обставина — «як?» Вставне: По-моєму, ти маєш рацію. Не вставне: Зроби по-моєму. |
| по-пе́рше, по-дру́ге, по-тре́тє | вставне вставне слово | порядок викладу думок Приклад: По-перше, уважно прочитай умову. |
| по пра́вді ка́жучи, че́сно ка́жучи | вставне вставне словосполучення | експресивність, щирість Приклад: Чесно кажучи, я не чекав такого успіху. |
| пра́вда | буває і так, і так вставне слово або член речення | вставне — застереження, «щоправда» Вставне: Він, правда, трохи запізнився. Не вставне: Правда завжди переможе. |
| прибли́зно | не вставне прислівник | прислівник (СУМ-20) Приклад: Дорога забере приблизно годину. |
| при наго́ді | не вставне член речення | обставина: «якщо буде можливість» (СУМ-20, НАГОДА) Приклад: Заходь до нас при нагоді. |
| прина́ймні | не вставне прислівник | прислівник: «у всякому разі» (СУМ-20) Приклад: Прочитай принаймні перший розділ. СУМ-20 подає також рідковживану форму принаймі. |
| при цьо́му | не вставне член речення | прийменник із займенником, обставина Приклад: При цьому треба бути уважним. |
| причо́му, причі́м, прито́му | не вставне сполучник | приєднувальний сполучник (СУМ-20) Приклад: Він відповів, причому дуже впевнено. Вводить зворот із додатковим повідомленням. |
| про́сто | не вставне частка, прислівник | прислівник або підсилювальна частка (СУМ-20) Приклад: Це просто чудово! |
| проте́, одна́к | буває і так, і так вставне слово або сполучник | у середині речення — вставні, на початку речення — сполучники Вставне: Ми, однак, не здалися. Не вставне: Однак ми не здалися. Сполучники це й тоді, коли вони з’єднують однорідні члени чи частини складного речення: Було холодно, проте весело. |
| са́ме | не вставне частка | частка або прислівник (СУМ-11) Приклад: Саме цю книжку я шукав. А саме вводить уточнення: кома перед ним, перед переліком після узагальнювального слова — двокрапка після. |
| сло́вом | буває і так, і так вставне слово або член речення | вставне — підсумок Вставне: Словом, усе вдалося. Не вставне: Словом можна поранити. |
| спра́вді | буває і так, і так вставне слово або обставина | вставне — упевненість; прислівник = «насправді» Вставне: Справді, чому б не спробувати? Не вставне: Я справді радий тебе бачити. |
| так би мо́вити | вставне вставне словосполучення | спосіб висловлення думки Приклад: Це, так би мовити, наша маленька традиція. |
| таки́м чи́ном | буває і так, і так вставне словосполучення або обставина | вставне — підсумок; обставина = «так» Вставне: Таким чином, задачу розв’язано. Не вставне: Зроби вправу таким чином, як показано в зразку. |
| тако́ж, теж | не вставне прислівник, сполучник, частка | також — прислівник або сполучник, теж — прислівник або частка (СУМ-11) Приклад: Я також прийду. |
| ті́льки | не вставне частка, сполучник | частка, сполучник або прислівник (СУМ-11) Приклад: Тільки не запізнюйся. |
| то́бто | не вставне сполучник | пояснювальний сполучник (СУМ-11: «а саме, це значить») Приклад: Приходь у неділю, тобто післязавтра. Вводить уточнення: кома перед ним, після — ні. |
| тож, ото́ж | не вставне частка, сполучник | частка або сполучник (СУМ-11) Приклад: Дощ ущух, тож ми пішли гуляти. |
| хіба́, хіба́ що | не вставне частка | частка (СУМ-11) Приклад: Хіба що дощ завадить. |
| щопра́вда | вставне вставне слово | застереження; СУМ-11 — у знач. вставного слова Приклад: Задачу розв’язали, щоправда, не всі. |
| як відо́мо | вставне вставне словосполучення | ступінь звичайності повідомлюваного Приклад: Земля, як відомо, обертається навколо Сонця. |
| як за́вжди | вставне вставне словосполучення | ступінь звичайності повідомлюваного Приклад: Дощ, як завжди, почався не вчасно. |
| як на гріх, як на зло | вставне вставне словосполучення | почуття мовця, «наче навмисно» (як на гріх — приклад Правопису; як (мов, наче) на зло — СУМ-20, ЗЛО) Приклад: Як на зло, у дорозі почалася злива. Без як, мов, наче — обставина: зробити на зло комусь (навмисне, щоб дошкулити). |
| як на ме́не | вставне вставне словосполучення | джерело повідомлення Приклад: Як на мене, фільм затягнутий. |
| якра́з | не вставне прислівник, частка | прислівник або частка (СУМ-11) Приклад: Ти прийшов якраз вчасно. |
Такого слова в словнику немає. Спробуйте початкову форму чи інше слово сполучення або перевірте, чи можна слово вилучити з речення без утрати змісту і чи можна поставити до нього питання (розділ «Вставне слово чи член речення» вище).
У словнику 80 рядків — слова, про які найчастіше питають у пошуку: 23 — вставні, 26 — не бувають вставними, 31 — бувають і вставними, і членами речення чи сполучниками (тоді є два приклади). Групи вставних слів і коми — за Українським правописом 2019 року; частини мови — за СУМ-20 і СУМ-11; перелік слів, що не бувають вставними, — за шкільною граматикою.
Типові помилки з вставними словами
Типові помилки: вставні слова
| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| Він, навіть, не привітався. | Він навіть не привітався. | навіть — частка, не вставне слово |
| Адже, ти обіцяв. | Адже ти обіцяв. | адже — частка, не вставне слово |
| Прочитай, принаймні, перший розділ. | Прочитай принаймні перший розділ. | принаймні — прислівник |
| Роботу, майже, закінчено. | Роботу майже закінчено. | майже — прислівник |
| Він, нібито, захворів. | Він нібито захворів. | нібито — частка |
| Мабуть ти правий. | Мабуть, ти правий. | вставне слово на початку речення — кома після нього |
| Ми, на жаль запізнилися. | Ми, на жаль, запізнилися. | у середині речення — коми з обох боків |
| Прийшли всі, навіть, наймолодші. | Прийшли всі, навіть наймолодші. | комами виділяємо весь зворот |
| А, втім, це неважливо. | А втім, це неважливо. | а стосується вставного слова |
| Проте, ми не здалися. | Проте ми не здалися. | на початку речення проте — сполучник |
| Уроки, звичайно, починаються о восьмій (= зазвичай). | Уроки звичайно починаються о восьмій. | звичайно = зазвичай — обставина |
Речення зі вставними словами: 10 прикладів
- Сьогодні, мабуть, буде дощ. — невпевненість.
- Ця книжка, безперечно, варта уваги. — упевненість.
- На щастя, ніхто не постраждав. — почуття.
- Як на зло, у дорозі почалася злива. — почуття.
- По-перше, уважно прочитай умову. — порядок думок.
- Отже, задачу розв’язано правильно. — висновок.
- Цей фільм, знаєте, варто подивитися. — звертання до співрозмовника.
- Кажуть, узимку тут дуже холодно. — джерело повідомлення.
- На мою думку, ти маєш рацію. — джерело повідомлення (вставне словосполучення).
- Ми, як я пам’ятаю, познайомилися влітку. — джерело повідомлення (вставне речення).
Ще кілька речень зі вставними словосполученнями: Між нами кажучи, план мені не подобається; З одного боку, це дорого, а з другого боку, це дуже зручно; Дощ, як завжди, почався не вчасно.
Вставні слова і сусідні теми
- Звертання теж не є членом речення і теж виділяється комами, але воно називає того, до кого говоримо: Друзі, ви, мабуть, утомилися? (друзі — звертання, мабуть — вставне слово). Докладніше — у статті «Речення зі звертанням».
- Синтаксичний розбір. Вставні слова не підкреслюємо й не рахуємо членами речення; речення з ними — ускладнене («Синтаксичний розбір простого речення»).
- Тире між підметом і присудком не ставимо, якщо між ними стоїть вставне слово: Мій дід, мабуть, найстарший житель села («Тире між підметом і присудком»).
- Наприклад після узагальнювального слова перед переліком не є вставним: воно вводить перелік, тому перед ним ставимо кому, а після нього — двокрапку («Узагальнювальне слово при однорідних членах речення»).
Вправи: вставні слова
Три тренажери: вставне слово чи ні, які слова бувають вставними, значення вставного слова й коми. Після кожної відповіді — коротке пояснення.
Тренажер: вставне слово чи ні?
14 речень. Розділові знаки пропущено. Визначте, чи виділене слово вставне. Пояснення з’явиться одразу.
Може завтра піде сніг.
Відповідь
вставне слово. Може = можливо: слово виражає невпевненість, його можна вилучити. Пишемо: Може, завтра піде сніг.
З вершини видно все місто.
Відповідь
не вставне. Тут видно — присудок безособового речення: без нього речення втрачає зміст.
Ми навіть не помітили як стемніло.
Відповідь
не вставне. Навіть — підсилювальна частка, вставним словом не буває.
На жаль квитків уже не залишилося.
Відповідь
вставне слово. На жаль виражає почуття мовця, членом речення не є: На жаль, квитків уже не залишилося.
Діти сказали правду.
Відповідь
не вставне. Правду — додаток (сказали що?).
Ти кажуть переїхав до Львова?
Відповідь
вставне слово. Тут кажуть указує на джерело повідомлення, його можна вилучити: Ти, кажуть, переїхав до Львова?
Принаймні спробуй ще раз.
Відповідь
не вставне. Принаймні — прислівник («у всякому разі»), вставним не буває.
Сестра може допомогти з уроками.
Відповідь
не вставне. Може допомогти — присудок: сестра здатна допомогти.
Отже ми впоралися із завданням.
Відповідь
вставне слово. Отже підсумовує сказане, це вставне слово: Отже, ми впоралися із завданням.
По-моєму цей фільм надто довгий.
Відповідь
вставне слово. По-моєму = на мою думку: указує на джерело думки. Пишемо: По-моєму, цей фільм надто довгий.
Адже ти сам цього хотів!
Відповідь
не вставне. Адже — підсилювальна частка, комою не відділяємо.
Друзі кажуть мені правду.
Відповідь
не вставне. Тут кажуть — присудок (друзі що роблять?).
Видно уночі був сильний вітер.
Відповідь
вставне слово. Видно = мабуть: виражає припущення. Пишемо: Видно, уночі був сильний вітер.
Зроби по-моєму.
Відповідь
не вставне. Тут по-моєму — обставина способу дії (зроби як?).
Тренажер: буває вставним чи ні?
12 слів і словосполучень. Розподіліть їх на дві групи. Пояснення з’явиться одразу.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| до речі | Буває вставним | Буває вставним (зв’язок думок): Ці слова, до речі, викликають сумнів. |
| майже | Вставним не буває | Прислівник: Роботу майже закінчено. |
| отже | Буває вставним | Вставне слово, що підсумовує: Отже, ми впоралися. |
| адже | Вставним не буває | Частка або сполучник: Адже ти обіцяв. |
| як відомо | Буває вставним | Вставне словосполучення: Земля, як відомо, обертається навколо Сонця. |
| тобто | Вставним не буває | Сполучник, що вводить пояснення: двічі на тиждень, тобто у вівторок і четвер. |
| безперечно | Буває вставним | Буває вставним (упевненість): Це, безперечно, найкращий варіант. |
| принаймні | Вставним не буває | Прислівник: Прочитай принаймні перший розділ. |
| по-моєму | Буває вставним | Буває вставним (джерело думки): По-моєму, ти маєш рацію. |
| нібито | Вставним не буває | Частка або сполучник: Він нібито захворів. |
| крім того | Буває вставним | Вставне словосполучення: Крім того, треба купити хліба. |
| лише | Вставним не буває | Обмежувальна частка: Лише ти мені допоміг. |
Тренажер: значення вставного слова й коми
9 речень. Розділові знаки біля виділених слів пропущено. Визначте, що виражає вставне слово і де поставити коми.
На щастя дощ скоро вщух.
Значенняпочуття мовцяКомилише післяПовний розбір
На щастя — почуття мовця; на початку речення — кома після: На щастя, дощ скоро вщух.
Ми мабуть запізнимося на автобус.
Значенняупевненість чи невпевненістьКомиз обох боківПовний розбір
Мабуть — невпевненість; у середині речення — коми з обох боків.
По-перше перевір свої відповіді.
Значенняпорядок і зв’язок думокКомилише післяПовний розбір
По-перше — порядок думок; на початку — кома після.
Узимку тут кажуть дуже холодно.
Значенняджерело повідомленняКомиз обох боківПовний розбір
Кажуть — джерело повідомлення; у середині — коми з обох боків.
Ця пісня вам сподобається безперечно.
Значенняупевненість чи невпевненістьКомилише передПовний розбір
Безперечно — упевненість; у кінці речення — кома перед ним.
Знаєте я давно хотів вам це сказати.
Значеннязвертання до співрозмовникаКомилише післяПовний розбір
Знаєте привертає увагу співрозмовника; на початку — кома після.
Як на мене ця книжка цікавіша за фільм.
Значенняджерело повідомленняКомилише післяПовний розбір
Як на мене — джерело думки; на початку — кома після.
Ми запізнилися на потяг на жаль.
Значенняпочуття мовцяКомилише передПовний розбір
На жаль — почуття мовця; у кінці — кома перед ним.
Задачу отже розв’язано правильно.
Значенняпорядок і зв’язок думокКомиз обох боківПовний розбір
Отже — висновок, зв’язок думок; у середині — коми з обох боків.
Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, І, п. 11 і прим. 1–3 (коми при вставних словах, групи за значенням), п. 12 (порівняльні звороти), п. 17 (звороти з навіть, особливо, зокрема, наприклад), § 161, І, п. 10 (тире), § 163, І, п. 2 (дужки), § 166, п. 3 (кома й тире); частини мови окремих слів — СУМ-20, СУМ-11; перелік слів, що не бувають вставними, — шкільна граматика. Також § 160.
Вправи з відповідями: вставні слова, словосполучення, речення
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
У якому реченні (розділові знаки пропущено) є вставне слово?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Сьогодні мабуть похолоднішає. Мабуть — вставне слово: виражає невпевненість мовця, не є членом речення і виділяється комами. Майже (прислівник) і навіть (частка) вставними не бувають.
Яке слово ніколи не буває вставним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — навіть. Навіть — підсилювальна частка (СУМ-20), вставним словом не буває. По-перше, на жаль, мабуть — вставні.
Що виражає вставне сполучення «на жаль»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — почуття мовця. На жаль, як і на щастя чи як на гріх, виражає почуття мовця — його емоційну оцінку сказаного.
Яке вставне слово чи сполучення вказує на джерело повідомлення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — на мою думку. На мою думку (як і по-моєму, кажуть, мовляв) указує на джерело повідомлення. Безперечно виражає впевненість, по-друге — порядок думок, на щастя — почуття.
У якому реченні (розділові знаки пропущено) слово «здається» є членом речення, а не вставним словом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Озеро здається бездонним. У реченні «Озеро здається бездонним» здається — частина присудка, без нього речення втрачає зміст. В інших реченнях здається означає «мабуть», його можна вилучити, тож це вставне слово.
У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Усі, навіть найменші, знали цю казку. Навіть, принаймні, адже вставними не бувають, тому самі по собі комами не виділяються. Але навіть може вводити зворот із додатковим повідомленням — тоді комами виділяємо весь зворот.
Як найчастіше виділяють вставлене речення, що подає додаткове зауваження чи пояснення до основного змісту?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — дужками. Такі речення беремо в дужки: «Там батько, плачучи з дітьми / (А ми малі були і голі), / Не витерпів лихої долі» (Т. Шевченко) — приклад з Українського правопису.
Коли вставлену конструкцію виділяють комою разом із тире?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — коли на місці розриву й так мала б стояти кома. Кому й тире ставимо поруч, коли кома має закрити попередню частину речення (наприклад, підрядне речення чи зворот), а далі йде вставлена конструкція, виділена тире.
У якому реченні (розділові знаки пропущено) слово «проте» є вставним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Ми проте не здалися. Проте й однак — вставні слова в середині речення (Ми, проте, не здалися). На початку речення і між однорідними членами чи частинами складного речення це сполучники.
У якому реченні (розділові знаки пропущено) «значить» — вставне слово?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Значить ти все знав заздалегідь. Значить тут указує на висновок (= отже), його можна вилучити, тому це вставне слово. В інших реченнях значить — присудок.
Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Звертання і вставні слова
Потренуйся: гра «Розстав коми» — 39 речень на тему «Вставні слова і звертання»
