Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

Раніше ми вже розглянули безсполучникові складні речення. Ви вже знаєте, який зв’язок може бути між їхніми частинами і що для них характерно. Зараз пропонуємо розглянути пунктуацію в таких реченнях. Це нескладна, але важлива тема, адже неправильно розставлені розділові знаки можуть зашкодити будь-якому творові, а власному висловленню на ЗНО — і поготів. Тому гайда запам’ятовувати!


Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів: 

  • Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море.

http://edufuture.biz/images/2/26/9-36-6.JPG

У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.


Кому ставимо, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій:

  • Весна ледачого не любить, вона проворного голубить.

Крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. 

  • Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.

Двокрапка ставиться, якщо:

друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що).

  • Знаю: з попелу сходять квіти.
  • Вірю: з каменю б’є джерело.

друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що):

  • Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:

  1. зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов…):
  • Мало прожити життя — треба життя зрозуміть

 2. друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення:

  • На годину спізнишся — за рік не доженеш.

 3. у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині:

  • Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.

 4. відбувається швидка зміна подій:

  • Виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.

Читайте також:

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *