Культура мови: як замінити кальковані форми і вирази?

Культура мови: як замінити кальковані форми і вирази?


Калькованими або хибними, з погляду культури мови, висловами, на жаль, рясніє мовлення й письмо багатьох українців. Тут є деякі рекомендації щодо заміни їх правильними українськими формами. Закликаємо вас максимально уважно ознайомитися з ними, запам’ятати і уникати в своєму мовленні та письмі.


1. Не “з тих пір”, а “відтоді“; не “з цих пір”, а “відтепер“; не “до цих пір”, а “досі“; не “з яких пір”, а “відколи“. Наприклад:

  • Відтоді ми з ним товаришуємо;
  • Відтепер ти відвідуватимеш її щотижня;
  • Досі вона не могла цього збагнути, а тепер їй вдалося;
  • Відколи він про це знає?

(У певних стилістичних контекстах доречно вживати вислови “з тієї пори”, “до тієї пори”, “до цієї пори”, “від цієї пори” (де слово “пора” саме в однині).


2. Не “по крайній мірі” і не “в крайньому випадку“, а “принаймні” чи (в деяких контекстах) “бодай“, “хоча б“. Наприклад:

  • Принаймні спробую його переконати;
  • Зроби бодай частину роботи, коли не зможеш всю;
  • Прийди хоча б на одну із зустрічей.

3. Не лише “із задоволенням”, а “залюбки“. Наприклад:

  • Вип’ємо по келиху вина? – Залюбки.

4. Не “у зв’язку з…” (при вказівці на підставу чогось), а “з огляду на…” або “з причини…”, або й просто “через…” Наприклад:

  • З огляду на страйк працівників громадського транспорту я запізнився на засідання;
  • Через запізнення він не почув кількох виступів;
  • З цієї причини я мушу виїхати з міста.

5. Не “дякуючи…” (при вказівці на сприятливу причину), а “завдяки…” Наприклад:

  • Завдяки гарній погоді вдалося оглянути всі архітектурні цікавинки міста.

(Дієприслівник “дякуючи” вживається лише в прямому значенні “складання кимось подяки на чиюсь адресу“, як от: “Він довго не міг розпрощатися, багатослівно дякуючи їй за допомогу“).


6. Не “із-за…” (при зазначенні причини чогось), а “через..”. Наприклад:

  • Це сталося через її недбалість.

7. Не “у відповідності із…”, а “відповідно до…” Наприклад:

  • Відповідно до законодавчих змін нам належить оформити ще кілька додаткових документів.

8. Не “згідно чого”, а “згідно з чим“. Наприклад:

  • Згідно із новим законом ти вже маєш таке право.

9. Не “не дивлячись на щось…”, а “незважаючи на щось” або “попри щось“. Наприклад:

  • Незважаючи на всі зусилля, ми не зуміли впоратися із тим завданням;
  • Попри ускладнення, вона все завершила вчасно.

(Дієприслівник “дивлячись” із заперечною часткою “не” вживається лише в тому разі, коли йдеться безпосередньо про відсутність зорового погляду на когось чи щось, як от: “Він говорив це, опустивши очі додолу й не дивлячись на співрозмовників”)


10. Не “знайти своє відображення”, а “відобразитися (або відбитися)”. Наприклад:

  • Цей життєвий досвід письменника відобразився в сюжетах нових його оповідань.

10. Не “в подальшому” (як прислівник), а “надалі” чи “згодом”. Наприклад:

  • Надалі він вже так добре знав цю справу, що не потребував жодних помічників;
  • Згодом вам підвищать зарплатню.

11. Не “втратити свідомість”, а “знепритомніти“. Наприклад:

  • Через тривале перебування під променями спекотного сонця вона раптом знепритомніла.

12. Не “завідуючий”, “командуючий”, а “завідувач“, “командувач“. Наприклад:

  • Завідувач кафедри (а не завідуючий кафедрою) виголосив наукову доповідь;
  • Командувач армії (а не “командуючий армією”) видав наказ.

13. Не “знеболюючий” (і вже поготів не “обезболюючий”), а “знеболювальний“. Наприклад:

  • Цей знеболювальний препарат справді дієвий.

14. Не “швидкоспалахуючий”, а “займистий” або “легкозаймистий“. Наприклад:

  • Біля джерел вогню поводьтеся обережно з легкозаймистими речовинами.

15. Не “заживляючий і не “загоюючий”, а “гойний“. Наприклад:

  • Він переконався, що ця мазь справді гойна, бо рана почала швидко затягуватися.

(А ось ще гарний приклад використання цього слова в тексті Лесі Українки: “Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на вежі біла постіль вже давно на вас чекає“)


16. Не “болевгамовуючий”, а “болегамівний“. Наприклад:

  • Болить голова. Маєш щось болегамівне?

17. Не “миючий (засіб)”, а “мийний“. Наприклад:

  • Купи кілька мийних засобів: мило, пральний порошок і засіб для миття посуду.

18. Не “відпочиваючий”, а “відпочивальник“. Наприклад:

  • Шановні відпочивальники, ознайомтеся з правилами поводження в санаторії!

19. Не “захоплюючий”, а “захопливий” або “напрочуд цікавий“. Наприклад:

  • Сюжет фільму – справді дуже захопливий;
  • Вона розповіла напрочуд цікаву історію.

20. Не “вражаючий”, “вражаюче”, а “дивовижний“, “навдивовижу“. Наприклад:

  • Те, що сталося, – дивовижний випадок;
  • Спортсмен виступив на змаганнях навдивовижу сильно.

21. Не “потрясаючий”, а (залежно від контексту) “дивовижний“, “приголомшливий“, “шалений“, “чудовий“. Наприклад:

  • Як враження від вистави? – Чудово! (а не “потрясаюче”);
  • Їхнє сходження на вершину – приголомшливо (а не “потрясаюче”) сміливе”);
  • Стиль цього митця – шалено (а не “потрясаюче”) новаторський;
  • Тут дивовижні (а не “потрясаючі”) краєвиди.

22. Не “багатообіцяючий”, а “далекосяжний” (або “обнадійливий”, “перспективний”). Наприклад:

  • Ваші ідеї переконливі, а тому мають далекосяжні перспективи;
  • Те, що Вам вдалося зробити, – дуже обнадійливе для подальшого розвитку справи.

23. Не “металобрухт”, а “брухт“. Наприклад:

  • Приймаємо брухт.

(Слово “брухт” в українській мові не застосовується ні до чого іншого, крім як лише до МЕТАЛЕВИХ ламаних чи пошкоджених предметів, тому частинка “метало-” є зайвою).


24. Не “підводити підсумки”, а “підбивати підсумки” або “підсумовувати” чи (в певних контекстах) “висновувати” Наприклад:

  • А тепер – підбиймо підсумки нашої дискусії!;
  • Не забудь наприкінці своєї статті підсумувати;
  • Отже, здійснивши всі належні дослідження, вже можемо остаточно висновувати.

25. Не тільки “з радістю”, “з натхненням”, “з усмішкою”, “з довірою” (або “з недовірою”), а й “радо”, “натхненно”, “усміхнено”, “довірливо” (або “недовірливо”). Наприклад:

  • Він радо відгукнувся на запрошення;
  • Після тривалого творчого спаду вона раптом знову стала працювати натхненно;
  • Ти відповів їй усміхнено;
  • Чогось він позирає на вас недовірливо;
  • Вона розпочинає спілкування з новими людьми здебільшого довірливо.

(Прислівниками можна заміняти й багато інших аналогічних важковаговитих конструкцій “з + іменник в орудному відмінку”, адже органіка української мови й словотвору тяжіє до лаконічності та влучності).


26. Не “посмішка”, “посміх” (якщо йдеться про доброзичливу і неглузливу емоцію), а “усмішка”, “усміх“. “Посмішка”, “посміх” – здебільшого тільки коли йдеться про глузливу, кепкувальну реакцію. Наприклад:

  • Радісна усмішка (а не “посмішка”) осяяла її обличчя, але “Ледь помітна зневажлива посмішка (а не “усмішка”) майнула в нього.

27. Не “в основному”, а “здебільшого”, “переважно”, “гОловно”. Наприклад:

  • Тут присутні здебільшого початківці в цій професії;
  • Саме ці три чинники гОловно й визначили наявний стан наших справ;
  • Віряни Польщі переважно сповідують католицизм, і лише меншість належить до інших конфесій.

28. Не “в першу чергу”, а “передусім”, “найперше”, “насамперед”. Наприклад:

  • Передусім виконай ось ці завдання, а відтак вже думай про складніші;
  • Заяви пільговиків обіцяють розглянути найперше;
  • Насамперед він дбає про родину, а кар’єрні успіхи для нього другорядні.

(Словосполучення “в першу чергу” слід вживати лише тоді, коли йдеться про пряму участь у черзі на щось, як от: “Він потрапив не в першу чергу претендентів на участь в конкурсі, а в другу, тому братиме участь в ньому не цього року, а лише наступного”).


29. Не “місцями” (як прислівник), а “подекуди“. Наприклад:

  • Подекуди завтра в Чернівецькій області передбачається дощ.

30. Не лише “йде дощ”, а “дощить” або “падає дощ“. Наприклад:

  • А за вікном усе дощить і дощить;
  • Дивись: дощ уже не падає.

31. Не тільки “в іншому місці”, а й “деінде“. Наприклад:

  • Будь ласка, розповідай ці свої “казки” деінде, та не тут.

32. Не “відтак” (при вказівці на підсумок, висновок), а “отже” або “тому“. Наприклад:

  • Ти не був уважний на лекції, а отже (а не “відтак”), мало що зрозумів.

33. “Відтак” доречне лише в значенні “після чогось”, “потім”, як от:

  • Спершу ти скажи, а вже відтак – я.

34. Не “прийшлося по смаку”, а “засмакувало”, “смакує”, “стало (виявилося) до смаку”. Наприклад:

  • Морозива здебільшого не полюбляю, але ця марка мені таки засмакувала (або “смакує”);
  • Арабська кухня стала йому до смаку.

35. Не “нервувати”, а “нервуватися“. Наприклад:

  • Чому ти так нервуєшся? Все буде добре.

(Слово “нервувати” є в українській мові, але має дещо інше значення: воно вживається лише в значенні “дратувати нерви іншим”, як от: “Її слова мене неабияк нервують”).


36. Не лише “довжиною”, “глибиною”, “висотою”, “шириною”, а “завдовжки”, “завглибшки”, “заввишки”; завширшки”. Наприклад:

  • Завдовжки 5 метрів.

37. Не “за всією імовірністю”, а “ймовірно”, “вірогідно” (а ще краще – “певно”, “напевно”, “вочевидь”, “радше за все”). Наприклад:

  • То він таки приїде? – Це в його інтересах, і він обіцяв, тому, вірогідно, так;
  • Соцопитування свідчать, що в нього найнижчий рейтинг з усіх кандидатів, тож радше за все його не буде обрано;
  • Вочевидь, більшість мешканців Харкова ще не один рік буде, на жаль, російськомовною.

38. Не “як би там НЕ було…”, а “хоч би як там було…” Наприклад:

  • Хоч би як там було, а він досягне мети.

39. Не “де б НЕ був (була, було, були)…”, а “хоч би де був (була, було, були)…” Наприклад:

  • Хоч би де він був, він завжди думав про Батьківщину.

40. Не “в дійсності”, а “справді”, “насправді”. Наприклад:

  • Насправді ж вона не думала так, як змалювала це нам.

41. Не “діючий”, а “чинний“. Наприклад:

  • Додержуйся чинних правил.

42. Не “існуючий”, а (залежно від контексту) “наявний”, “чинний”, “реальний”. Наприклад:

  • Він критикує наявний (а не “існуючий”) в країні устрій;
  • Мене засмучують нині чинні (а не “існуючі”) тарифи;
  • У ті далекі часи вважали цю тварину лише казковою, а після мандрівок на інші континенти виявили, що вона реальна (а не “існуюча”).

43. Не “знаходитися” (при вказівці на місце, де є хтось або щось), а “перебувати”, “бути”. Наприклад:

  • Він зараз перебуває закордоном;
  • Економіка країни – в критичному стані.

(“Знаходитися” доречне тільки в прямому значенні цього слова, коли йдеться про процес і результат пошуку, як от: “Шукаю, шукаю той запис, а він ніяк не знаходиться“).


44. Не “розмовляЄмо українською!” чи “пишЕмо грамотно!” (в разі заклику, спонукання), а “розмовляЙмо українською!”, “пишІмо грамотно!”

(В українській мові, на відміну від російської, є наказовий спосіб дієслів ІІ особи множини, і його не слід підміняти формами теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу або калькованими конструкціями з “давайте”).

Ось ще кілька прикладів наказового способу:

  • ЗробІмо це! (а не “давайте це зробимо”);
  • ВідвідаЙмо (а не “відвідаЄмо”) виставку!
  • Ходімо (а не “йдемо”, “підемо” чи “пішли”) разом!

45. Не “ти даш”, “ти передаш”, “ти видаш”, “ти з’їш”, і не “ти дасиШ”, “ти передасиШ”, “ти видасиШ”, “ти з’їсиШ”, а “ти дасИ”, “ти передасИ”, “ти видасИ”, “ти з’їсИ”. Наприклад:

  • Коли ти даси (не “даш”) на розгляд комісії свої документи?;
  • Якщо ти передаси листа вчасно, то його прочитають вже завтра;
  • Цю книжку ти видаси цього року;
  • Якщо не з’їси все, то постав до холодильника.

(Саме так утворюється в українській мові майбутній час доконаного виду цих дієслів у другій особі).


46. Не “прийти в голову”, а “спасти на думку“. Наприклад:

  • І як мені це раніше не спало на думку.

47. Не “вирішити проблему (завдання)” (і не “рішити…”), а “розв’язати“. Наприклад:

  • Розв’язати хоча б частину тих проблем, з якими стикнулися.

(“Вирішити” доречне тільки в значенні “зробити для себе певний вольовий вибір, зважитися, обрати шлях дії”: як от: “Вирішив піти з роботи“).


48. Не “сказано (чи зроблено) вірно”, а “сказано (зроблено) слушно” або “правильно” (“вірно” – тільки в значенні “віддано”). Наприклад:

  • Ти досить слушно (або правильно) підкреслив ту деталь”, але натомість: “Він вірно, незрадливо служитиме тому, що вважає принциповим для себе”.

49. Не “приймати до уваги”, а “брати до уваги” або “зважати на…”. Наприклад:

  • Прошу взяти ці факти до уваги;
  • Зваж, що обставини змінилися.

50. Не “відноситися до когось або чогось” (в значенні “виявляти свою позицію, оцінку”), а “ставитися“; і не “відноситися до чогось” (в значенні “бути частиною”), а “належати“. Наприклад:

  • Ви стали гірше до нього ставитися;
  • Цей вид рослин належить до плодових;
  • Ця партія належить до ліберальних сил.

51. Не “приймати участь”, а “брати участь“. Наприклад:

  • Брав участь в опитуванні.

52. Не “пішов у батьків (або родичів)” (в значенні “успадкував схожі з ними риси”), а “вдався в батьків“. Наприклад:

  • Характером дівчинка явно вдалася в батька, хоч зовні скидається більше на маму;
  • І в кого ж ти такий вдався: всі в нашій родині інакші?!

53. Не тільки “за походженням”, а й “з походження” або просто “походженням”. Наприклад:

  • Він етнічним походженням – напіврумун, напівєврей;
  • З походження вона була шляхтянкою.

54. Не “по питаннях”, “по справах” (і вже поготів не “по питаннЯМ”, “по справАМ”), а “з питань”, “зі справ”, “у справах“. Наприклад:

  • Вам потрібно до заступника директора з комерційних питань;
  • Я приїхав сюди у справах;
  • Вона фахово проконсультує Вас із цих справ.

55. Не “по мірках”, а “за мірками”, “за мірилами”. Наприклад:

  • За мірилами Євросоюзу рівень цього готелю ледь вартий 3-х зірок, але в нас йому пафосно приписали аж 5.

(Аналогічно й інші конструкції з “по + іменник в місцевому відмінку”, що характеризують певну ознаку чи відповідність чомусь, слід заміняти конструкціями із “за + іменник в орудному відмінку, як от:

  • За національністю (а не “по національності”) він угорець;
  • За кмітливістю (а не “по кмітливості”) вона всіх їх перевершує;
  • За фахом (а не “по фаху”) я вже не працюю).

56. Не “в розстрочку”, а “на виплат“. Наприклад:

  • Придбайте ноутбук на виплат, і вносьте щомісяця впродовж року по 1000 гривень.

57. Не “на рахунок чогось”, а “щодо (або стосовно) чогось“. Наприклад:

  • А тепер кілька слів щодо творчості Мікеланджело;
  • Стосовно вашої пропозиції подумаємо.

(Словосполучення “на рахунок” доречне тільки тоді, коли йдеться про конкретний рахунок (особовий, банківський тощо), як от: “На рахунок нашої фірми нарешті надійшли сподівані кошти”).


58. Не “таким чином” (коли вказівка на висновок чи підсумок), а “отже“. Наприклад:

  • Отже, здійснений аналіз дає підстави відкинути попереднє припущення.

(“Таким чином” – лише при вказівці на спосіб здійснення чогось:

  • Зроби це ось таким чином (або “в такий спосіб”, або “так”).

59. Не “так як” (в значенні сполучника перед вказівкою на причину чогось), а “бо”, “бо ж”, “тому що”, “оскільки”, “через те, що”. Наприклад:

  • Ми не змогли побачитися, бо я виїхав з міста на кілька годин раніше, ніж він приїхав;
  • Оскільки Ви надіслали статтю лише вчора, в найближче число часопису вона не потрапить, тільки в наступне;
  • Через те, що в Україні зберігається високий рівень корупції, чимало іноземних підприємців побоюються робити інвестиції в нашу економіку.

(Конструкція “так, як…” вживається українською мовою не як сполучник причини, а лише в значенні вказівки на спосіб здійснення чогось, як от: “Зроби це так, як зробив він“).


60. Не “привести до…” (коли йдеться про спричинення певного наслідку), а “приЗвести до..”. Наприклад:

  • Тривале спілкування цих двох мислителів приЗвело до видання цікавої книжки їхніх діалогів;
  • Моя недалекоглядність приЗвела до багатьох втрат.

(Дієслово “привести” доречне лише в значеннях “супроводити в певне місце”, “надати комусь певного стану”, “доправити до сподіваної мети” як от:

  • Нарешті він привів нас за потрібною адресою;
  • Ця подія привела її в захват;
  • Сумлінне навчання приведе Вас до глибоких знань).

61. Не “стати в нагоді” (в значенні “виявитися корисним, пригодитися”), а “стати у пригоді”. Наприклад:

  • Ти гадаєш, ця річ стане тобі у пригоді (а не “в нагоді”) під час мандрівки?

(Слово “нагода” вживається лише в значенні “шанс, привід, підстава щось зробити”, як от:

  • Щойно трапиться нагода побачитися з ними, неодмінно перекажу їм Вашу пораду;
  • Москві і її посіпакам в Україні не вдасться зірвати нагоду для українського православ’я здобути Томос про автокефалію.

62. Не “поверхневий”, а “поверховий” (в значенні “обмежений”, “далеко не повний”, “початковий, що потребує дальшого вдосконалення”. Наприклад:

  • У нього ще досить поверхові знання в цій галузі;
  • Без відповідної апаратури діагностика буде поверховою та неточною;
  • Французьку він опанував лише поверхово і не міг повноцінно спілкуватися з носіями мови.

(“Поверхневий” – лише тоді, коли йдеться про фізичну поверхню: як от: “поверхневий шар грунту (чи води)”.

Джерело: Олександр Бородецький

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.