Пунктуаційна норма і пунктуаційні помилки: пунктограма, розділові знаки, приклади

Оновлено: 3.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Пунктуаційна норма — це правила вживання розділових знаків, закріплені в «Українському правописі» (2019) у розділі «Уживання розділових знаків» (§ 155–168). Порушення цих правил — пунктуаційна помилка: потрібний знак пропущено, поставлено зайвий або не той, що треба.

Нижче — таблиця розділових знаків, що таке пунктограма, принципи пунктуації, таблиця типових пунктуаційних помилок із правилами, порядок перевірки речення, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: розділові знаки та їхні функції в таблиці

Кожен розділовий знак має свої випадки вживання. Найважливіші з них зібрано в таблиці, а номер параграфа вказує, де шукати повне правило.

Що таке пунктуаційна норма

Пунктуація — це система розділових знаків і правил їх уживання, а також розділ науки про мову, що їх вивчає. Пунктуаційна норма — загальноприйняті правила, які визначають, де і який розділовий знак ставити, а де його не ставити. Разом з орфографічною нормою (правилами написання слів) вона належить до норм писемного мовлення: в усному мовленні розділових знаків немає, їх заступають паузи й інтонація.

Розділові знаки допомагають читачеві зрозуміти будову і зміст речення: де закінчується одна думка й починається інша, які слова виділено, хто говорить. Від одного знака може залежати зміст: Ти прийдеш. — Ти прийдеш? — Ти прийдеш! Слова ті самі, а висловлювання різні: повідомлення, питання, емоційне ствердження. Тому пунктуаційна норма не формальність, а частина точного письма.

Головне джерело пунктуаційної норми — Український правопис (2019), розділ V «Уживання розділових знаків». Він називає основні знаки: крапку, знак питання, знак оклику, кому, крапку з комою, двокрапку, тире, три крапки, дужки, лапки, а також дефіс у ролі розділового знака (учитель-біолог, два-три дні) і скісну риску. Знакам присвячено § 155–165 — від крапки до скісної риски, а § 166–168 описують поєднання знаків, оформлення прямої мови й цитат і рубрикацію тексту.

Що таке пунктограма: приклади

Пунктограма — це місце в реченні, де розділовий знак ставлять (або не ставлять) за певним правилом. Це шкільний термін: у Правописі його немає, а підручники формулюють визначення трохи по-різному. Пунктограма для пунктуації — те саме, що орфограма для орфографії: місце, де можна помилитися і де треба згадати правило.

Отже, пунктограма — це й місце, де знак за правилом не ставлять: у реченні Ми купили хліб і молоко коми перед одиничним і немає, бо воно поєднує однорідні члени (§ 158, І, п. 2, прим. 1).

Розділові знаки української мови: перелік і функції

За роллю в реченні розділові знаки в підручниках зазвичай поділяють на три групи:

• знаки кінця речення — крапка, знак питання, знак оклику, три крапки: вони показують, що речення закінчилося, і передають мету висловлювання та інтонацію;
• відокремлювальні (одинарні) — кома, крапка з комою, двокрапка, тире: розмежовують однорідні члени й частини складного речення;
• видільні (парні) — дві коми, два тире, дужки, лапки: з обох боків виділяють звертання, вставні слова, відокремлені звороти, пряму мову, цитати.

Один і той самий знак може виконувати різні функції. Правопис прямо зазначає, що кома й тире можуть уживатися і як парний знак, а дужки й лапки — парні знаки. Порівняй: у реченні Ми купили яблука, груші, сливи коми розмежовують однорідні члени, а в реченні Олег, на жаль, не прийшов дві коми виділяють вставне сполучення слів. Видільний знак не можна «загубити» наполовину: якщо зворот стоїть у середині речення, кома потрібна і перед ним, і після нього.

Принципи української пунктуації

Правопис 2019 окремо не формулює принципів пунктуації; у передмові лише сказано, що розділові знаки позначають «змістове й інтонаційне членування висловленої думки». У підручниках зазвичай виділяють три:

Граматичний (синтаксичний) принцип головний: більшість правил спирається на будову речення. Смисловий добре видно на прикладах самого Правопису: Ці слова, до речі, викликають сумнів (вставне сполучення) і Ці слова сказані до речі (обставина, «доречно») — § 158, І, п. 11, прим. 1. Або: Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою і Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою — обидва речення правильні, але в другому логічно виділено через те (§ 158, ІІ, п. 3, прим. 8).

Часто як приклад смислового принципу наводять речення Стратити не можна помилувати. Це умовний навчальний приклад, а не цитата: Стратити, не можна помилувати означає наказ стратити, а Стратити не можна, помилувати — помилувати. Принципи діють разом: у більшості речень знак водночас відбиває і будову, і зміст, і інтонацію.

Що таке пунктуаційна помилка

Пунктуаційна помилка — порушення пунктуаційної норми, тобто неправильне вживання розділового знака. Помилки бувають трьох видів:

• пропущений знак: Мамо я вже вдома → Мамо, я вже вдома (звертання виділяємо комою);
• зайвий знак: Учні нашого класу, поїхали на екскурсію → Учні нашого класу поїхали на екскурсію (кома не відокремлює підмет від присудка, якщо між ними немає звороту, вставного слова чи підрядної частини);
• не той знак: Я не пішов на прогулянку, надворі лив дощ → Я не пішов на прогулянку: надворі лив дощ (друга частина безсполучникового речення називає причину — ставимо двокрапку, § 160, ІІ, п. 1).

Пунктуаційну помилку не плутай з орфографічною (неправильне написання слова: проект замість проєкт) і синтаксичною (неправильна будова речення: Прочитавши статтю, у нас виникли запитання). Речення може бути пунктуаційно бездоганним і водночас граматично хибним — про такі помилки йдеться в статті «Синтаксична норма».

Типові пунктуаційні помилки: таблиця

Більшість помилок трапляється в одних і тих самих місцях. У таблиці — правильний і помилковий варіанти, коротке правило й номер параграфа.

Пунктуаційна помилка: тире між підметом і присудком

Тире ставимо на місці пропущеної зв’язки, коли підмет і присудок виражені іменниками чи кількісними числівниками в називному відмінку (Київ — столиця України), коли один із них — інфінітив (Наша мета — перемогти) і перед словами це, то, ось, значить (Мова — це душа народу) — § 161, І, пп. 1–3. Тире помилкове, якщо є дієслівна зв’язка (Кит є ссавцем) або між підметом і присудком стоїть вставне слово (Мій дід, мабуть, найстарший житель села). Якщо підмет — особовий займенник, тире зазвичай не ставимо (Я учень), але для особливого наголосу чи протиставлення воно можливе: Я — письменник, а не журналіст (§ 161, І, п. 1, прим. 5). Тире звичайно не ставимо й тоді, коли підмет — займенник це (Це наша хата), коли перед присудком стоїть другорядний член (Діти завжди діти) або присудок стоїть перед підметом; а якщо логічно виділено присудок, тире можна не ставити навіть між іменниками (Мій батько інженер) — § 161, І, п. 1, прим. 1. Докладно, з драбиною перевірок, — у статті «Тире між підметом і присудком».

Коми в простому реченні

• Однорідні члени. Кома стоїть між ними без сполучників, при повторюваних сполучниках (і… і, ні… ні, то… то), перед а, але, проте, зате і перед другою частиною парного сполучника не тільки… а й; перед одиничним і, та (= і), або, чи її немає (крім приєднувальних конструкцій, § 158, І, п. 4). Докладно — у статтях «Однорідні члени речення» і «Розділові знаки при однорідних членах речення», а про двокрапку й тире при узагальнювальному слові — у статті «Узагальнювальне слово при однорідних членах речення».
• Звертання і вставні слова виділяємо комами з обох боків, якщо вони в середині речення (§ 158, І, пп. 8, 11). Не кожне слово зі списку вставних є вставним: Концерт звичайно закінчується о 10 годині — тут звичайно означає «зазвичай» і комами не виділяється. Див. статті «Речення зі звертанням» і «Речення зі вставними словами».
• Відокремлені члени. Дієприкметниковий зворот виділяємо комами, якщо він стоїть після іменника або стосується особового займенника; перед іменником — зазвичай без ком (Засипана листям стежка вела до річки), як пояснює стаття «Дієприкметник». Дієприслівниковий зворот здебільшого виділяємо комами, крім сталих виразів: працювати не покладаючи рук (§ 158, І, п. 15, підп. 2, прим. б).
• Порівняльний зворот із як, мов, наче, ніби виділяємо комами, але не в усталених порівняннях (голодний як вовк, ллє як з відра) і не тоді, коли зворот — частина присудка: Руки зробилися мов лід (§ 158, І, п. 12, прим. 3).

Розділові знаки в складному реченні

Частини складносурядного речення відокремлюємо комою, навіть перед і. Перед одиничним і (й), та (= і) коми немає, якщо частини мають спільний другорядний член чи вставне слово: На щастя, буря скінчилася швидко й люди не постраждали (приклад Правопису, § 158, ІІ, п. 2, прим. 2). Докладніше — у статті «Складносурядне речення». У складнопідрядному реченні підрядну частину відокремлюємо комою, а в середині головної — комами з обох боків («Складнопідрядне речення»). У безсполучниковому реченні знак залежить від змісту: перелік — кома (у поширених частинах — крапка з комою), пояснення чи причина — здебільшого двокрапка, протиставлення, швидка зміна подій чи наслідок — тире («Безсполучникове складне речення»). Пряму мову в рядок беремо в лапки, після слів автора перед нею ставимо двокрапку, а після неї перед словами автора — кому (або знак питання чи оклику) і тире: «Я скоро повернуся», — пообіцяла сестра (§ 167, І). Усі схеми — у статті «Розділові знаки при прямій мові», а як набрати лапки «ялинки» — у статті «Лапки « » і „ “».

Як перевірити розділові знаки в реченні

Розставляй знаки не «на слух», а за будовою речення. Зручно перевіряти в такому порядку:

Приклад. Коли задзвонив дзвоник учні на жаль ще не закінчили контрольну роботу.

1. Граматичні основи: задзвонив дзвоник і учні не закінчили. Дві основи — речення складне.
2. Межі частин: підрядна частина Коли задзвонив дзвоник стоїть перед головною — після неї кома (§ 158, ІІ, п. 3).
3. У головній частині — вставне сполучення на жаль: виділяємо його комами з обох боків (§ 158, І, п. 11).
4. Кінець речення — розповідне без окличної інтонації, тож крапка.

Результат: Коли задзвонив дзвоник, учні, на жаль, ще не закінчили контрольну роботу.

Обов’язкові, факультативні й авторські розділові знаки

Не всі розділові знаки обов’язкові. Правопис часто пише «можемо ставити» чи «звичайно не ставимо», тобто залишає вибір авторові:

• крапку з комою між поширеними частинами складносурядного речення можна замінити комою (§ 159, прим. 1);
• обставини на зразок всупереч сподіванням, а також із прийменниками завдяки, згідно з, відповідно до відокремлювати менш обов’язково: Погода, всупереч сподіванням, різко погіршилася і Погода всупереч сподіванням різко погіршилася (§ 158, І, п. 15);
• для більшої змістової ваги замість коми можна поставити крапку: Випав сніг. І в селі, і в полі, і в лісі (В. Бабляк; приклад Правопису, § 155, п. 1).

У підручниках такі знаки називають факультативними (необов’язковими). Авторськими зазвичай називають ширше коло знаків — і такі, і ті, яких правила взагалі не передбачають: письменник ставить їх, щоб передати інтонацію чи виділити думку. Тому художні тексти не завжди годяться як зразок для вправ. У завданнях НМТ і в тренажерах на цій сторінці — лише випадки, де правило однозначне.

Вправи на пунктуаційну норму

Де пропущено кому?

У кожному реченні бракує однієї коми. Обери слово, після якого її треба поставити.

1. Бабусю я вже вдома.

   Бабусюявже
   Відповідь

   Бабусю. Звертання на початку речення відокремлюємо комою (§ 158, І, п. 8): Бабусю, я вже вдома.

2. Коли ми прийшли додому мама вже спала.

   миприйшлидодому
   Відповідь

   додому. Підрядна частина стоїть перед головною, тому після неї кома (§ 158, ІІ, п. 3).

3. Сашко на щастя, встиг на автобус.

   Сашконавстиг
   Відповідь

   Сашко. Вставне сполучення на щастя в середині речення виділяємо комами з обох боків (§ 158, І, п. 11).

4. Лист, написаний олівцем ледь читався.

   написанийолівцемледь
   Відповідь

   олівцем. Дієприкметниковий зворот після іменника виділяємо комами з обох боків (§ 158, І, п. 13).

5. Повернувшись зі школи Тарас сів обідати.

   Повернувшисьзішколи
   Відповідь

   школи. Дієприслівниковий зворот відокремлюємо комою (§ 158, І, п. 15).

6. Він був утомлений але щасливий.

   бувутомленийале
   Відповідь

   утомлений. Перед протиставним сполучником але між однорідними членами ставимо кому (§ 158, І, п. 3).

7. Хмари пливли над полем як білі кораблі.

   пливлинадполем
   Відповідь

   полем. Порівняльний зворот зі сполучником як виділяємо комою (§ 158, І, п. 12): це не стале порівняння і не частина присудка.

8. На столі лежали підручники зошити й ручки.

   лежалипідручникизошити
   Відповідь

   підручники. Між однорідними членами без сполучника ставимо кому, а перед одиничним й — ні (§ 158, І, пп. 1, 2).

9. Мабуть завтра буде дощ.

   Мабутьзавтрабуде
   Відповідь

   Мабуть. Вставне слово мабуть відокремлюємо комою (§ 158, І, п. 11).

10. Ми довго чекали на зупинці але автобус так і не приїхав.

    довгочекализупинці
    Відповідь

    зупинці. Частини складносурядного речення розмежовуємо комою перед сполучником але (§ 158, ІІ, п. 2).

11. Я знаю що ти мене чекаєш.

    Язнаюти
    Відповідь

    знаю. Підрядну частину відокремлюємо від головної комою перед сполучником що (§ 158, ІІ, п. 3).

12. Скажи, Марто чому ти сумна?

    Марточомути
    Відповідь

    Марто. Звертання в середині речення виділяємо комами з обох боків (§ 158, І, п. 8).

Який знак пропущено?

Обери розділовий знак, який треба поставити на місці пропуску.

1. Львів… обласний центр.

   тирекомадвокрапка
   Відповідь

   тире. Підмет і присудок — іменники в називному відмінку без зв’язки, тому між ними тире, як у прикладі Правопису Київ — столиця України (§ 161, І, п. 1).

2. Моє завдання… поливати квіти.

   комадвокрапкатире
   Відповідь

   тире. Присудок виражено інфінітивом, тому перед ним тире (§ 161, І, п. 2).

3. Книга… це джерело знань.

   коматиредвокрапка
   Відповідь

   тире. Перед словом це, яке стоїть перед присудком-іменником, ставимо тире (§ 161, І, п. 3).

4. Зошити, ручки, олівці… усе лежало на парті.

   двокрапкатирекома
   Відповідь

   тире. Після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо тире (§ 161, І, п. 5, а).

5. У саду росли дерева… яблуні, груші, вишні.

   двокрапкакома
   Відповідь

   двокрапка. Після узагальнювального слова перед однорідними членами ставимо двокрапку (§ 160, І).

6. Брат попросив… «Почекай мене біля школи».

   коматиредвокрапка
   Відповідь

   двокрапка. Після слів автора перед прямою мовою ставимо двокрапку (§ 167, І, п. 3).

7. Учитель нагадав… «Завтра контрольна робота».

   двокрапкакоматире
   Відповідь

   двокрапка. Слова автора стоять перед прямою мовою — після них двокрапка, а пряма мова починається з великої букви (§ 167, І, п. 3).

8. Олено… допоможи мені, будь ласка.

   тирекомадвокрапка
   Відповідь

   кома. Звертання відокремлюємо від решти речення комою (§ 158, І, п. 8).

9. Він… здається, захворів.

   комадвокрапкатире
   Відповідь

   кома. Вставне слово виділяємо парними знаками: друга кома вже стоїть, тож і перша має бути комою (§ 158, І, п. 11).

10. Я не знаю… коли повернуся.

    тиредвокрапкакома
    Відповідь

    кома. Підрядну частину відокремлюємо від головної комою (§ 158, ІІ, п. 3).

11. На одній полиці стояли книжки, на другій… журнали.

    комадвокрапкатире
    Відповідь

    тире. У другій частині пропущено присудок стояли, на його місці ставимо тире, як у прикладі Правопису На одній ниві пшениця, на другій — жито (§ 161, І, п. 4).

12. Будинок, що стоїть на розі… збудували торік.

    двокрапкакоматире
    Відповідь

    кома. Підрядна частина в середині головної виділена комами з обох боків, тож бракує другої коми (§ 158, ІІ, п. 3).

Знайди пунктуаційну помилку

Як у НМТ: лише в одному реченні з чотирьох розділові знаки поставлено неправильно.

1. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Сестра, мабуть, уже вдомаДрузі ходімо до паркуНа уроці ми писали диктант і переказЯ прокинувся рано, бо надворі гриміло
   Відповідь

   Друзі ходімо до парку. Бракує коми після звертання: Друзі, ходімо до парку (§ 158, І, п. 8).

2. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Ми знали, що екскурсія відбудетьсяПовернувшись із табору, Марко розповідав про пригодиМоя мрія — побачити мореНіна на щастя, знайшла ключі
   Відповідь

   Ніна на щастя, знайшла ключі. Вставне сполучення в середині речення виділяємо двома комами: Ніна, на щастя, знайшла ключі (§ 158, І, п. 11).

3. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Мама попросила щоб я купив хлібаОксано, ти вже прочитала цю книжку?Ліс, поле, річка — усе потонуло в туманіМати слухала затамувавши подих
   Відповідь

   Мама попросила щоб я купив хліба. Перед сполучником щоб підрядну частину відокремлюємо комою: попросила, щоб я купив хліба. А слухала затамувавши подих — сталий вислів без коми (§ 158, І, п. 15, підп. 2, прим. б).

4. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Дніпро — найбільша річка УкраїниМій брат — є програмістомБудинок, збудований торік, уже заселилиБабуся сказала, що приїде в неділю
   Відповідь

   Мій брат — є програмістом. З дієслівною зв’язкою є тире не ставимо: Мій брат є програмістом (§ 161, І, п. 1).

5. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Читати — моє улюблене заняттяРічка, що текла за селом, узимку замерзалаУсі мешканці нашого будинку, вийшли на толокуТато сказав: «Завтра їдемо до бабусі»
   Відповідь

   Усі мешканці нашого будинку, вийшли на толоку. Кома не відокремлює підмет від присудка, якщо між ними немає звороту, вставного слова чи підрядної частини: Усі мешканці нашого будинку вийшли на толоку.

6. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Кажуть, сьогодні піде снігДмитре, вибач мені, будь ласкаМи зайшли до кімнати, і світло раптом згаслоСонце сховалося за хмару і пішов дощ
   Відповідь

   Сонце сховалося за хмару і пішов дощ. Частини складносурядного речення без спільного другорядного члена розмежовуємо комою: Сонце сховалося за хмару, і пішов дощ (§ 158, ІІ, п. 2).

7. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   Вечір був холодний, але тихийПісня, почута в дитинстві запам’ятовується назавждиМи побачили, як над лісом сходить сонцеТату, допоможи мені
   Відповідь

   Пісня, почута в дитинстві запам’ятовується назавжди. Дієприкметниковий зворот після іменника виділяємо комами з обох боків: Пісня, почута в дитинстві, запам’ятовується назавжди (§ 158, І, п. 13).

8. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?

   На жаль, концерт скасувалиМи прийшли додому, коли вже стемнілоЗібравши речі Андрій вирушив на вокзалУ кошику лежали яблука й груші
   Відповідь

   Зібравши речі Андрій вирушив на вокзал. Дієприслівниковий зворот відокремлюємо комою: Зібравши речі, Андрій вирушив на вокзал (§ 158, І, п. 15).

Ще більше речень для тренування — у грі «Розстав коми».

Пунктуаційна норма та інші мовні норми

Пунктуаційна норма — одна з мовних норм поряд з орфоепічною, акцентуаційною, лексичною, фразеологічною, морфологічною, синтаксичною, стилістичною та орфографічною (огляд усіх норм — у статті «Мовна норма»). Найтісніше вона пов’язана із синтаксисом: щоб правильно поставити кому, треба знайти граматичну основу, однорідні члени, звороти й межі частин складного речення. Разом з орфографічною нормою її в деяких підручниках об’єднують у правописні норми.

Читайте також: «Орфографічна норма», «Синтаксична норма», «Відокремлені члени речення».

Джерело правил: Український правопис (2019), розділ V «Уживання розділових знаків», § 155–168, зокрема § 158 (кома), § 160 (двокрапка), § 161 (тире), § 167 (пряма мова); пунктограма, групи розділових знаків і принципи пунктуації — за шкільною програмою з української мови.

Вправи з відповідями: пунктуаційна норма

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Що регулює пунктуаційна норма?

   • А правила вживання розділових знаків
   • Б правила написання слів та їхніх частин
   • В правила вимови звуків і наголошування слів
   • Г правила вибору слів відповідно до їхнього значення
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — правила вживання розділових знаків. Пунктуаційна норма визначає, де і які розділові знаки ставити (Правопис 2019, § 155–168). Написання регулює орфографічна норма, вимову — орфоепічна, слововживання — лексична.

2. Що таке пунктограма?

   • А написання слова, яке треба перевірити за правилом орфографії
   • Б місце в реченні, де розділовий знак ставлять або не ставлять за певним правилом
   • В помилка у вживанні розділового знака
   • Г речення, у якому є хоча б один розділовий знак
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — місце в реченні, де розділовий знак ставлять або не ставлять за певним правилом. Пунктограма — місце, де вживання розділового знака визначає правило. Перший варіант — визначення орфограми, третій — пунктуаційної помилки.

3. Який розділовий знак може бути парним (видільним)?

   • А двокрапка
   • Б крапка з комою
   • В знак питання
   • Г кома
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — кома. Правопис зазначає, що кома може вживатися і як парний знак: дві коми виділяють звертання, вставні слова, звороти. Двокрапка, крапка з комою і знак питання парними не бувають.

4. Від чого залежить місце коми в реченнях «Надворі стало темно, через те що небо заволокло хмарою» і «Надворі стало темно через те, що небо заволокло хмарою»?

   • А від кількості граматичних основ
   • Б від того, чи є в реченні вставне слово
   • В від того, що автор логічно виділяє
   • Г від довжини речення
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — від того, що автор логічно виділяє. Обидва речення правильні: у другому логічно виділено слова «через те», тому кома стоїть після них (§ 158, ІІ, п. 3, прим. 8). Це смисловий принцип пунктуації.

5. У якому реченні тире поставлено правильно?

   • А Сестра — стала лікаркою
   • Б Наше завдання — вивчити вірш напам’ять
   • В Ця книжка, безперечно, — найкраща в бібліотеці
   • Г Сонце — світить яскраво
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Наше завдання — вивчити вірш напам’ять. Тире ставимо, коли присудок виражено інфінітивом (§ 161, І, п. 2). Зі зв’язкою «стала», з дієсловом «світить» і після вставного слова тире не ставимо.

6. У якому реченні пропущено коми при вставному слові?

   • А Ми на щастя встигли на потяг
   • Б Ми зазвичай снідаємо о сьомій
   • В Ми, мабуть, прийдемо вчасно
   • Г Він говорив упевнено
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Ми на щастя встигли на потяг. «На щастя» — вставне сполучення, його виділяємо комами: Ми, на щастя, встигли на потяг (§ 158, І, п. 11). «Зазвичай» і «упевнено» — обставини, а в третьому реченні коми вже є.

7. У якому реченні дієприкметниковий зворот треба виділити комами?

   • А Засніжений ліс мовчав
   • Б Ліс укритий снігом мовчав
   • В Ми милувалися зимовим лісом
   • Г Ліс був укритий снігом
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Ліс укритий снігом мовчав. Зворот «укритий снігом» стоїть після іменника, тому його виділяємо комами: Ліс, укритий снігом, мовчав (§ 158, І, п. 13). У четвертому реченні «укритий снігом» — частина присудка, коми не потрібні.

8. Між частинами якого речення треба поставити кому?

   • А Ми прийшли додому і сіли вечеряти
   • Б Діти малювали і співали
   • В Хлопці й дівчата пішли до лісу
   • Г Сонце зайшло і на небі засвітилися зорі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Сонце зайшло і на небі засвітилися зорі. Це складносурядне речення з двома граматичними основами, тому перед «і» ставимо кому (§ 158, ІІ, п. 2). У решті речень «і» («й») поєднує однорідні члени, і кома не потрібна.

9. У якому реченні між частинами треба поставити двокрапку?

   • А Світило сонце співали птахи
   • Б Ми йшли додому а дощ усе не вщухав
   • В Олена не прийшла на урок вона захворіла
   • Г Задзвонив дзвоник учні вийшли з класу
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Олена не прийшла на урок вона захворіла. Друга частина безсполучникового речення називає причину того, про що йдеться в першій, тому ставимо двокрапку: Олена не прийшла на урок: вона захворіла (§ 160, ІІ, п. 1, б).

10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

    • А «Завтра буде контрольна» — нагадала вчителька
    • Б Учителька нагадала: «Завтра буде контрольна»
    • В Учителька нагадала, що завтра буде контрольна
    • Г «Завтра, — нагадала вчителька, — буде контрольна»
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — «Завтра буде контрольна» — нагадала вчителька. Після прямої мови перед словами автора ставимо кому й тире: «Завтра буде контрольна», — нагадала вчителька (§ 167, І, п. 3).

Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Пунктуаційна норма