Речення як основна синтаксична одиниця

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Речення — це основна одиниця синтаксису: слово або кілька граматично пов’язаних слів, що мають граматичну основу, виражають закінчену думку і вимовляються з інтонацією завершеності: Ліс шумить. Світає. Котра година? Саме реченнями ми повідомляємо, запитуємо, просимо і висловлюємо почуття, тому речення називають основною синтаксичною і комунікативною одиницею.

Нижче — ознаки речення в таблиці, одиниці синтаксису, чим речення відрізняється від словосполучення і слова, що таке предикативність і модальність, короткий огляд видів речень із посиланнями на докладні статті, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: ознаки речення в таблиці

Група слів стає реченням, коли має всі чотири ознаки одночасно. Якщо бракує хоч однієї, перед нами словосполучення або частина іншого речення.

Що таке речення

Речення — це висловлювання, яке має граматичну основу, передає закінчену думку, питання, спонукання чи почуття і вимовляється з інтонацією кінця. Слова в реченні не просто стоять поруч: вони граматично пов’язані між собою, а стрижень речення — граматична основа.

На письмі межі речення видно одразу: перше слово пишемо з великої букви, а в кінці ставимо крапку, знак питання, знак оклику або три крапки: Надворі сніжить. Ти вже бачив сніг? Який пухнастий сніг! Сніг, сніг…

Чи може речення складатися з одного слова

Так. Кількість слів не головне: речення з одного слова має всі ознаки речення. Світає. — один головний член, який повідомляє про стан природи. Тиша. — називне речення, яке стверджує, що тиша є. Читаю. — на виконавця дії вказує закінчення дієслова (я). Такі речення називають односкладними, про них — у статті «Односкладні речення і їх головні члени».

Окремо стоять слова-речення на зразок Так. Ні. Вони виражають згоду чи незгоду, але на члени речення не поділяються.

Одиниці синтаксису

Синтаксис — розділ науки про мову, який вивчає, як слова поєднуються у словосполучення і речення і як речення пов’язуються між собою. Основні одиниці синтаксису — словосполучення і речення. Найменшою синтаксичною одиницею зазвичай називають словосполучення. Головна ж із них — речення: лише воно повідомляє думку. З речень складається текст — його зазвичай називають найбільшою одиницею мови.

Про словосполучення, його будову і види — у статті «Словосполучення як синтаксична одиниця».

Чому речення — основна синтаксична і комунікативна одиниця

Слово і словосполучення лише називають предмет, дію чи ознаку: сніг, перший сніг. Повідомити щось можна тільки реченням: Випав перший сніг. Тому речення — основна одиниця синтаксису: у ньому слова і словосполучення поєднуються навколо граматичної основи.

Речення — і основна комунікативна одиниця (від латинського communicatio — «повідомлення, спілкування»). Реченнями ми формуємо і передаємо думки, почуття і волю, тобто спілкуємося. Навіть коротка відповідь у діалозі — це речення: — Ти прийдеш? — Прийду.

Розповідне речення часто виражає думку, яка щось стверджує або заперечує: Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий, «Я (Романтика)»). Але не кожне речення таке: питальні й спонукальні речення нічого не стверджують, а запитують чи спонукають: Котра година? Ходімо додому.

Ознаки речення

Смислова завершеність

Речення передає закінчену думку, питання, спонукання чи почуття: Уроки закінчилися. Група слів коли закінчилися уроки має підмет і присудок, але думка не закінчена: незрозуміло, що сталося тоді. Це лише частина складного речення: Коли закінчилися уроки, ми пішли на стадіон.

Інтонаційна завершеність

Кожне речення вимовляємо з інтонацією кінця, а між реченнями робимо паузу. Інтонація допомагає розрізнити повідомлення, питання і оклик. Одні й ті самі слова можуть утворити різні речення: Завтра контрольна. Завтра контрольна? Завтра контрольна!

Граматична основа

У реченні є граматична основа: підмет і присудок (Сонце світить) або один головний член (Світає). У складному реченні граматичних основ дві чи більше. Як знайти граматичну основу, пояснено в статтях «Граматична основа речення» і «Підмет і присудок: способи вираження, приклади, вправи».

Граматична оформленість

Слова в реченні пов’язані за правилами мови: стоять у потрібних формах і в зрозумілому порядку. Набір слів сонце, світити, яскравий, небо — ще не речення. Речення з’являється, коли слова набувають потрібних форм: На небі яскраво світить сонце.

Що таке предикативність і модальність

Предикативність — головна ознака речення: його зміст співвіднесено з дійсністю. Речення повідомляє, коли відбувається дія (це час) і реальна вона чи нереальна (це модальність). Предикативність виражає граматична основа, насамперед присудок — його час і спосіб: Сніг тане (теперішній час); Сніг розтанув (минулий); Сніг розтане (майбутній). Саме предикативність та інтонація завершеності відрізняють речення від слова і словосполучення.

Модальність — ставлення мовця до того, про що він повідомляє: реальне це чи нереальне, певне чи непевне, приємне чи прикре. Модальність — частина предикативності. Її виражають:

• спосіб дієслова: дійсний — реальна дія (Брат читає), умовний — можлива або бажана (Брат читав би), наказовий — спонукання (Читай!);
• вставні слова: мабуть, напевно, безперечно, звичайно, на щастя, на жаль;
• частки: ніби, наче, хай, нехай, би (б);
• інтонація.

Порівняймо: Він думає. — Мабуть, він думає. — Він ніби думає. Подія та сама, але в першому реченні мовець певен, а в другому і третьому — ні.

Реальна чи нереальна дія: визнач спосіб дієслова

У кожному реченні виділено дієслово-присудок. Визнач його спосіб і що виражає речення, а потім натисни «Перевірити».

1. Учора ми ходили до музею.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийдійсний

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїреальну дію
   Повний розбір

   Ходили — дійсний спосіб, минулий час: дія справді відбулася.

2. Я б охоче поїхав улітку до моря.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийумовний

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїможливу чи бажану дію
   Повний розбір

   Поїхав з часткою б — умовний спосіб: дія бажана, але не відбувається.

3. Зачиніть, будь ласка, вікно.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийнаказовий

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїспонукання до дії
   Повний розбір

   Зачиніть — наказовий спосіб: мовець просить виконати дію.

4. Наступного тижня почнуться канікули.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийдійсний

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїреальну дію
   Повний розбір

   Почнуться — дійсний спосіб, майбутній час: мовець певен, що так буде.

5. Я прочитав би цю книжку ще раз.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийумовний

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїможливу чи бажану дію
   Повний розбір

   Прочитав би — умовний спосіб: мовець висловлює бажання.

6. Мама готує вечерю.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийдійсний

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїреальну дію
   Повний розбір

   Готує — дійсний спосіб, теперішній час: дія відбувається зараз.

7. Ходімо гуляти в парк!

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийнаказовий

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїспонукання до дії
   Повний розбір

   Ходімо — наказовий спосіб, 1 особа множини: мовець запрошує до дії.

8. Разом ми виграли б цей матч.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийумовний

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїможливу чи бажану дію
   Повний розбір

   Виграли б — умовний спосіб: перемога лише можлива.

9. Не запізнюйся на урок.

   Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийнаказовий

   Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїспонукання до дії
   Повний розбір

   Запізнюйся з не — наказовий спосіб: мовець застерігає.

10. Брат щоранку бігає в парку.

    Спосіб дієсловадійснийумовнийнаказовийдійсний

    Що виражає реченняреальну діюможливу чи бажану діюспонукання до діїреальну дію
    Повний розбір

    Бігає — дійсний спосіб: ідеться про те, що справді буває щоранку.

Чим речення відрізняється від словосполучення і слова

Слово називає предмет, дію чи ознаку. Словосполучення називає їх точніше, бо до головного слова приєднується залежне. Речення повідомляє: у ньому є граматична основа й інтонація завершеності.

У реченні Діти гуляли в зеленому лісі граматична основа — діти гуляли, а словосполучення — гуляли в лісі і зеленому лісі. Підмет і присудок словосполучення не утворюють: їхній зв’язок — це вже граматична основа речення.

Речення чи не речення?

Групи слів записано так, як вони стояли б у тексті. Розподіли їх: де речення, а де словосполучення чи частина речення.

Мабуть, брат уже прийшов.Зима.Принеси, будь ласка, води.на старому дерев’яному мостущоб не запізнитися на урокХто відчинив вікно?коли настане ранокз великою радістюМи їдемо на екскурсію!читаючи цікаву книжкуНадворі вже сутеніє.який стоїть біля вікна

Реченняє основа, думка закінчена

Не реченнясловосполучення чи частина речення

Відповіді

Надворі вже сутеніє.	Речення	Односкладне речення з головним членом сутеніє: думка закінчена.
Зима.	Речення	Називне речення з одного слова: повідомляє, що настала зима.
Хто відчинив вікно?	Речення	Є підмет хто і присудок відчинив; речення питальне.
Принеси, будь ласка, води.	Речення	Односкладне спонукальне речення з головним членом принеси.
Мабуть, брат уже прийшов.	Речення	Є підмет брат і присудок прийшов, а вставне мабуть виражає непевність.
Ми їдемо на екскурсію!	Речення	Є підмет ми і присудок їдемо; речення окличне.
на старому дерев’яному мосту	Не речення	Словосполучення з прийменником: граматичної основи немає.
читаючи цікаву книжку	Не речення	Дієприслівниковий зворот лише доповнює речення, граматичної основи в ньому немає.
який стоїть біля вікна	Не речення	Підмет який і присудок стоїть є, але думка не закінчена: це частина складного речення.
коли настане ранок	Не речення	Підмет ранок і присудок настане є, але незрозуміло, що станеться тоді: це частина складного речення.
з великою радістю	Не речення	Словосполучення: називає, як відбувається дія, але нічого не повідомляє.
щоб не запізнитися на урок	Не речення	Думка не закінчена: незрозуміло, хто і що робить, щоб не запізнитися.

Види речень: коротко про класифікацію

Кожне речення можна описати за кількома ознаками. Тут — лише короткий огляд, докладно про кожен поділ — у статтях за посиланнями. Усі види разом у таблиці, а також план характеристики речення — у статті «Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів».

За метою висловлювання

Розповідні (повідомляють), питальні (запитують) і спонукальні (спонукають до дії): Іде дощ. Чи йде дощ? Візьми парасольку. Ці три типи інколи називають модальними різновидами речень. Докладно, разом із риторичним запитанням, — у статті «Типи речень за метою висловлювання».

За емоційним забарвленням

Окличні і неокличні: Який гарний ранок! Ранок гарний. Окличним буває і розповідне, і питальне, і спонукальне речення — це окрема ознака, а не четвертий тип за метою. Докладно — у статті «Види речень за емоційним забарвленням».

Прості й складні

Просте речення має одну граматичну основу, складне — дві чи більше: Сніг тане. Сніг тане, і дзюрчать струмки. Про види складних речень — у статтях «Складносурядні речення і розділові знаки в них», «Складнопідрядні речення» і «Безсполучникове складне речення».

Двоскладні й односкладні

У двоскладному реченні є і підмет, і присудок (Птахи співають), а в односкладному — лише один головний член (Світає). Докладно — у статті «Односкладні речення і їх головні члени».

Поширені й непоширені

Непоширене речення складається лише з головних членів (Птахи співають), поширене має ще й другорядні (Птахи співають у лісі). Про другорядні члени — у статті «Другорядні члени речення».

Повні й неповні

У повному реченні названо всі потрібні члени, у неповному якийсь член пропущено, але його легко відновити з контексту: — Хто прийшов? — Сусід. Докладно — у статті «Неповні речення».

Ускладнені й неускладнені

Ускладнене речення має однорідні чи відокремлені члени, звертання або вставні слова: Діти, ви, мабуть, утомилися? Про кожен засіб — у статтях «Речення з однорідними членами», «Речення з відокремленими членами», «Речення зі звертанням» і «Речення зі вставними словами».

За якою ознакою поділено речення?

Визнач, за якою ознакою речення поділяють на названі види.

1. Речення бувають прості і складні. Це поділ…

   за складом граматичної основиза кількістю граматичних основза наявністю другорядних членів
   Відповідь

   за кількістю граматичних основ. Просте речення має одну граматичну основу, складне — дві чи більше.

2. Речення бувають двоскладні й односкладні. Це поділ…

   за складом граматичної основиза кількістю граматичних основза метою висловлювання
   Відповідь

   за складом граматичної основи. Важить, з чого складається основа: з підмета і присудка чи з одного головного члена.

3. Речення бувають розповідні, питальні, спонукальні. Це поділ…

   за емоційним забарвленнямза наявністю ускладнювальних засобівза метою висловлювання
   Відповідь

   за метою висловлювання. Мета — навіщо мовець говорить: щоб повідомити, запитати чи спонукати до дії.

4. Речення бувають окличні й неокличні. Це поділ…

   за метою висловлюванняза емоційним забарвленнямза наявністю всіх потрібних членів
   Відповідь

   за емоційним забарвленням. Окличне речення вимовляємо з особливим почуттям, і в кінці стоїть знак оклику.

5. Речення бувають поширені й непоширені. Це поділ…

   за наявністю всіх потрібних членівза наявністю другорядних членівза складом граматичної основи
   Відповідь

   за наявністю другорядних членів. Непоширене речення складається лише з головних членів, поширене має ще й другорядні.

6. Речення бувають повні й неповні. Це поділ…

   за наявністю другорядних членівза наявністю ускладнювальних засобівза наявністю всіх потрібних членів
   Відповідь

   за наявністю всіх потрібних членів. У неповному реченні якийсь член пропущено, і його підказує контекст.

7. Речення бувають ускладнені й неускладнені. Це поділ…

   за кількістю граматичних основза емоційним забарвленнямза наявністю ускладнювальних засобів
   Відповідь

   за наявністю ускладнювальних засобів. Ускладнюють речення однорідні й відокремлені члени, звертання, вставні слова.

8. Окличним може бути…

   лише розповідне реченнябудь-яке речення за метою висловлюваннялише спонукальне речення
   Відповідь

   будь-яке речення за метою висловлювання. Емоційне забарвлення — окрема ознака: окличним буває і розповідне, і питальне, і спонукальне речення.

9. Неповним може бути…

   і двоскладне, і односкладне реченнялише двоскладне реченнялише односкладне речення
   Відповідь

   і двоскладне, і односкладне речення. Пропустити можна будь-який член речення, тож неповними бувають речення обох типів.

Як послідовно описати речення за всіма ознаками і підкреслити члени речення, показано в статті «Синтаксичний розбір речення: план, схема, зразки, вправи».

Типові помилки

Найчастіше плутають речення зі словосполученням і вважають, що в реченні обов’язково мають бути і підмет, і присудок.

Джерело правил: Український правопис (2019), § 45, п. 1, 2 (велика буква на початку речення); § 155, п. 1 (крапка в кінці речення); § 156, п. 1 (знак питання); § 157, п. 1 (знак оклику); § 162, п. 1 (три крапки). Ознаки речення, одиниці синтаксису і види речень — за шкільною граматикою (програма НУШ з української мови); предикативність і модальність — у спрощеному шкільному викладі. Цитата — М. Хвильовий, «Я (Романтика)».

Читайте також: Словосполучення як синтаксична одиниця; Граматична основа речення; Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів; Типи речень за метою висловлювання; Види речень за емоційним забарвленням; Синтаксичний розбір речення: план, схема, зразки, вправи.

Вправи з відповідями: речення як синтаксична одиниця

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Основною синтаксичною і комунікативною одиницею є

   • А слово
   • Б словосполучення
   • В речення
   • Г морфема
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — речення. Лише речення повідомляє думку і служить для спілкування; словосполучення і слово тільки називають.

2. Найменшою значущою частиною слова є

   • А звук
   • Б морфема
   • В склад
   • Г словосполучення
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — морфема. Морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення) має значення; звук і склад значення не мають.

3. Синтаксис вивчає

   • А звуки мови та їх чергування
   • Б будову слова і способи словотворення
   • В словосполучення і речення
   • Г лексичне значення слів
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — словосполучення і речення. Синтаксис — розділ науки про мову, що вивчає словосполучення, речення і зв’язки між ними.

4. Речення відрізняється від словосполучення тим, що має

   • А граматичну основу та інтонацію завершеності
   • Б головне і залежне слово
   • В щонайменше два повнозначні слова
   • Г лексичне значення
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — граматичну основу та інтонацію завершеності. Головне і залежне слово є і в словосполученні, а граматична основа й інтонація кінця — лише в реченні.

5. Граматичну основу речення утворюють

   • А головне і залежне слово
   • Б підмет і додаток
   • В присудок і обставина
   • Г підмет і присудок або один головний член
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — підмет і присудок або один головний член. Основа двоскладного речення — підмет і присудок, односкладного — один головний член.

6. Граматичну основу і закінчену думку має

   • А на березі тихої річки
   • Б граючи з молодшим братом
   • В надворі розвиднілося
   • Г після довгої дороги
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — надворі розвиднілося. Лише тут є головний член розвиднілося і закінчена думка; в інших варіантах граматичної основи немає: це словосполучення чи дієприслівниковий зворот.

7. Модальність — це

   • А кількість граматичних основ у реченні
   • Б ставлення мовця до змісту повідомлення
   • В зв’язок головного і залежного слова
   • Г порядок слів у реченні
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — ставлення мовця до змісту повідомлення. Модальність показує, чи вважає мовець повідомлення реальним, можливим, бажаним, певним чи непевним.

8. Можливу чи бажану (нереальну) дію виражає речення

   • А Брат повернувся додому пізно
   • Б Якби брат повернувся раніше, ми встигли б на потяг
   • В Завтра брат повернеться раніше
   • Г Брат повертається додому о шостій
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Якби брат повернувся раніше, ми встигли б на потяг. Встигли б — умовний спосіб: дія можлива, але не відбулася; в інших реченнях дійсний спосіб.

9. Непевність мовця виражає речення

   • А Безперечно, завтра буде сонячно
   • Б На щастя, завтра буде сонячно
   • В Завтра буде сонячно
   • Г Мабуть, завтра буде сонячно
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Мабуть, завтра буде сонячно. Вставне слово мабуть виражає непевність; безперечно — упевненість, на щастя — радість мовця, а без вставного слова мовець просто стверджує.

10. Двоскладним непоширеним є речення

    • А Сонце сходить
    • Б Світає
    • В Діти гралися на подвір’ї
    • Г Тихий вечір
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Сонце сходить. Є лише підмет сонце і присудок сходить; Світає і Тихий вечір — односкладні, а в третьому реченні є другорядні члени.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Речення: мета висловлювання, інтонація, порядок слів