Класифікація словосполучень

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Словосполучення — це поєднання двох або більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом і граматично, у якому одне слово головне, а інше — залежне: зелений гай, читати книжку, дуже швидко. Від головного слова до залежного ставимо питання: читати (що?) книжку. За будовою словосполучення бувають прості й складні, за головним словом — іменні, дієслівні та прислівникові.

Нижче — таблиця «коротко», що таке словосполучення і що ним не є, як знайти словосполучення в реченні, прості й складні, іменні, дієслівні та прислівникові словосполучення, вільні сполучення і фразеологізми, типи зв’язку, приклади з розбором, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: види словосполучень у таблиці

Усі класифікації словосполучень в одній таблиці; докладно — у розділах нижче.

Що таке словосполучення

Словосполучення складається щонайменше з двох повнозначних (самостійних) слів — іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів, прислівників. Ці слова нерівноправні: одне з них головне, а друге — залежне, яке пояснює головне. Такий зв’язок називають підрядним. Щоб знайти головне слово, ставимо від нього питання до залежного: гай (який?) зелений, писати (чим?) олівцем, швидко (наскільки?) дуже.

Службові слова — прийменники, сполучники, частки — окремими частинами словосполучення не є. Прийменник лише допомагає поєднати слова і належить до залежного слова: мрія (про що?) про море — це два повнозначні слова, головне — мрія.

Словосполучення, як і слово, називає предмет, дію чи ознаку, але точніше: ліс — сосновий ліс, ліс за селом. Речення ж повідомляє: у ньому є граматична основа й інтонація завершеності — Сосновий ліс шумить. Словосполучення — «будівельний матеріал» речення: з них складаються речення разом із граматичною основою. Чим словосполучення відрізняється від слова й речення, докладніше пояснює стаття «Словосполучення як синтаксична одиниця».

Модель словосполучення показує, якими частинами мови виражено головне і залежне слово: читати книжку — дієслово + іменник, зелений гай — іменник (головне) + прикметник (залежне). На письмі головне слово зазвичай позначають знаком ×, від нього ведуть стрілку до залежного і пишуть над нею питання.

Що не є словосполученням

Не кожне поєднання слів у реченні — словосполучення. Словосполученням називаємо лише сполучення двох повнозначних слів із підрядним зв’язком (головне → залежне). Тому в шкільній граматиці словосполученнями не вважають:

• підмет і присудок — граматичну основу речення: Сонце світить. Учні пишуть. Підмет і присудок пов’язані взаємно, і разом вони вже повідомляють, а не лише називають. Докладно — у статті «Підмет і присудок»;
• однорідні члени речення — їх поєднує сурядний зв’язок, слова рівноправні, і жодне не залежить від іншого: брат і сестра, ліс та поле, читати й писати, швидко, але обережно; про них — стаття «Однорідні члени речення»;
• повнозначне слово зі службовим — із прийменником, сполучником чи часткою: біля хати, до школи, не прийшов, чи знаєш (формотворчі частки би, хай утворюють складені форми — про них у наступному пункті). Повнозначне слово тут одне; словосполучення з’явиться, коли додамо друге: лавка біля хати, іти до школи;
• складені форми одного слова: майбутній час буду читати, умовний спосіб читав би, наказовий спосіб хай читає, вищий і найвищий ступені порівняння більш цікавий, найбільш цікавий (про них — стаття «Ступені порівняння прикметників»). Це одне слово в певній формі, але разом із залежним словом воно утворює словосполучення: буду читати (що?) книжку, фільм (який?) найбільш цікавий — головне слово тут фільм;
• фразеологізми: пекти раків (= червоніти), бити байдики (= ледарювати), накивати п’ятами (= втекти). Значення має весь вислів, а не кожне слово окремо, і в реченні він — один член речення. Про фразеологізми — у статті «Фразеологізми».

Наукові граматики подекуди тлумачать це інакше: граматичну основу деякі мовознавці називають предикативним словосполученням, а фразеологізми — фразеологічними (фразеологізованими) словосполученнями. У школі діє правило вище.

Словосполучення чи ні?

Розподіли сполучення слів. Словосполучення — це щонайменше два повнозначні слова, з яких одне головне, а інше залежне.

не прийшовбрат і сестрахай співаєтеплий вечірбуду малюватидуже уважнийбудинок біля річкибіля річкималювати фарбамивечір наставнайбільш уважнийприйшов додомущось важливе

Словосполученняголовне → залежне

Не словосполученняоснова, однорідні, службове слово, складена форма

Відповіді

теплий вечір	Словосполучення	Два повнозначні слова з підрядним зв’язком: вечір (який?) теплий.
вечір настав	Не словосполучення	Це підмет і присудок — граматична основа, а не словосполучення.
біля річки	Не словосполучення	Біля — прийменник, службове слово; повнозначне слово лише одне.
будинок біля річки	Словосполучення	Два повнозначні слова: будинок (який?) біля річки; прийменник належить до залежного слова.
брат і сестра	Не словосполучення	Однорідні члени рівноправні, їх поєднує сурядний зв’язок.
буду малювати	Не словосполучення	Це складена форма майбутнього часу одного дієслова малювати.
малювати фарбами	Словосполучення	Малювати (чим?) фарбами — дієслівне словосполучення.
найбільш уважний	Не словосполучення	Це складена форма найвищого ступеня одного прикметника.
дуже уважний	Словосполучення	Уважний (наскільки?) дуже — прикметникове словосполучення.
не прийшов	Не словосполучення	Не — частка, службове слово; повнозначне слово лише одне.
прийшов додому	Словосполучення	Прийшов (куди?) додому — дієслівне словосполучення.
хай співає	Не словосполучення	Хай — частка; хай співає — форма наказового способу одного дієслова.
щось важливе	Словосполучення	Щось (яке?) важливе — займенникове словосполучення.

Як знайти словосполучення в реченні

Завдання «випишіть словосполучення» виконуємо за кроками:

1. Знайдіть граматичну основу (підмет і присудок) — вона словосполученням не є.
2. Від кожного члена речення поставте питання до слів, які від нього залежать.
3. Випишіть пари «головне слово → залежне»; прийменник пишіть разом із залежним словом.
4. Перевірте, що обидва слова повнозначні і між ними підрядний зв’язок, а не сурядний.

Приклад: Уранці маленька Оля старанно поливала квіти. Граматична основа — Оля поливала. Словосполучення: маленька Оля (Оля яка?), поливала уранці (коли?), старанно поливала (як?), поливала квіти (що?). Із простих можна скласти складне: старанно поливала квіти.

Ще приклад: Ми довго гуляли біля старого озера. Основа — ми гуляли; словосполучення: довго гуляли (як довго?), гуляли біля озера (де?), старого озера (якого?). Повний розбір речення з членами речення показано в статті «Синтаксичний розбір речення».

Прості й складні словосполучення: види за будовою

За будовою (кількістю повнозначних слів) словосполучення поділяють на прості й складні.

Прості словосполучення складаються з двох повнозначних слів — головного й залежного: зелений гай, мрія про море, дуже швидко, написати листа. Прийменники, сполучники й частки не рахуємо, а складену форму вважаємо одним словом: буду читати книжку — просте словосполучення (головне слово буду читати, залежне — книжку).

Складні словосполучення мають три й більше повнозначні слова. Складне словосполучення — це кілька простих зі спільним словом:

• залежне слово має своє залежне (ланцюжок): перевірка домашнього завдання = перевірка завдання + домашнього завдання; читати цікаву книжку = читати книжку + цікаву книжку;
• головне слово має два залежні: написати листа братові = написати листа + написати братові; уважно читати підручник = уважно читати + читати підручник.

Як перевірити: порахуйте повнозначні слова. Два — словосполучення просте, три й більше — складне. Головним у складному словосполученні є слово, від якого залежать усі інші — прямо чи через інше слово: у перевірка домашнього завдання це перевірка.

Види словосполучень за головним словом

За тим, якою частиною мови виражено головне слово (у підручниках — «за морфологічним вираженням головного слова»), словосполучення поділяють на три види: іменні, дієслівні і прислівникові. Вид визначаємо лише за головним словом, а не за залежним: спершу знаходимо головне слово за питанням, потім — його частину мови. Як розпізнати частини мови, нагадує стаття «Частини мови».

Іменні словосполучення

В іменних словосполученнях головне слово — іменна частина мови: іменник, прикметник, числівник або займенник. Тому іменні словосполучення поділяють на чотири групи:

• іменникові — головне слово іменник: берег річки, мрія про море, зелений гай, мій друг, перший урок, читання вголос, бажання вчитися, кава по-турецьки. Залежним словом може бути будь-яка частина мови, а словосполучення все одно іменникове;
• прикметникові — головне слово прикметник: готовий до уроку, багатий на вітаміни, вдячний батькам, дуже теплий, корисний для здоров’я;
• числівникові — головне слово числівник: перший у черзі, перший за списком, двоє з нас, третій праворуч;
• займенникові — головне слово займенник: щось нове, хтось із друзів, кожен із нас, дехто з учнів.

Будьте уважні: у мій друг і перший урок займенник і числівник — залежні слова, а головне — іменник, тож обидва словосполучення іменникові. Числівникове — перший у класі, займенникове — хтось із класу.

Дієслівні словосполучення

У дієслівних словосполученнях головне слово — дієслово в будь-якій формі: неозначена форма (читати книжку), особова форма (читаю вголос, читав би казку), дієприслівник (читаючи книжку). Залежним словом буває:

• іменник із прийменником чи без нього: писати олівцем, стукати у двері, приходити без запізнення;
• займенник: допомогти йому, думати про нього;
• прислівник: гарно малювати, повернутися влітку, двічі приходити;
• неозначена форма дієслова: учитися малювати, просити залишитися;
• дієприслівник: іти не оглядаючись, читати лежачи.

Дієприкметник — особлива форма дієслова (див. статтю «Дієприкметник»). Словосполучення з головним словом-дієприкметником (написаний олівцем) одні посібники відносять до дієслівних, інші — до прикметникових, тому в завданнях на цій сторінці таких прикладів немає.

Прислівникові словосполучення

У прислівникових словосполученнях головне слово — прислівник. Залежним буває прислівник (дуже рано, зовсім поруч, надто пізно), іменник чи займенник із прийменником (далеко від дому, високо в горах, ліворуч від входу, далеко від нас).

Коли обидва слова — прислівники, головне те, яке пояснюють: швидко (наскільки?) дуже — головне слово швидко. Тому дуже швидко і надзвичайно швидко — прості прислівникові словосполучення, а дуже швидкий — прикметникове (головне слово — прикметник швидкий).

Визнач вид словосполучення за головним словом

Знайди головне слово: від нього ставимо питання до залежного. Потім визнач, якою частиною мови воно є.

1. мій друг — … словосполучення

   займенниковеіменниковеприкметникове
   Відповідь

   іменникове. Головне слово — іменник друг: друг (чий?) мій.

2. перший у черзі — … словосполучення

   числівниковеіменниковеприслівникове
   Відповідь

   числівникове. Головне слово — числівник перший: перший (де?) у черзі.

3. готовий до походу — … словосполучення

   дієслівнеіменниковеприкметникове
   Відповідь

   прикметникове. Головне слово — прикметник готовий: готовий (до чого?) до походу.

4. співати пошепки — … словосполучення

   прислівниковедієслівнеіменникове
   Відповідь

   дієслівне. Головне слово — дієслово співати, а прислівник пошепки — залежне: співати (як?) пошепки.

5. щось цікаве — … словосполучення

   прикметниковеіменниковезайменникове
   Відповідь

   займенникове. Головне слово — займенник щось: щось (яке?) цікаве.

6. зовсім поруч — … словосполучення

   прислівниковедієслівнеприкметникове
   Відповідь

   прислівникове. Обидва слова — прислівники; головне поруч: поруч (наскільки?) зовсім.

7. перший урок — … словосполучення

   числівниковеприкметниковеіменникове
   Відповідь

   іменникове. Головне слово — іменник урок: урок (який?) перший. Числівник тут залежне слово.

8. повернувшись додому — … словосполучення

   дієслівнеприслівниковеіменникове
   Відповідь

   дієслівне. Головне слово — дієприслівник повернувшись, форма дієслова: повернувшись (куди?) додому.

9. дуже швидкий — … словосполучення

   прислівниковеприкметниковедієслівне
   Відповідь

   прикметникове. Головне слово — прикметник швидкий: швидкий (наскільки?) дуже.

10. дехто з гостей — … словосполучення

    іменниковечислівниковезайменникове
    Відповідь

    займенникове. Головне слово — займенник дехто: дехто (з кого?) з гостей.

11. кава по-турецьки — … словосполучення

    іменниковеприслівниковеприкметникове
    Відповідь

    іменникове. Головне слово — іменник кава: кава (яка?) по-турецьки; прислівник тут залежне слово.

12. далеко від міста — … словосполучення

    іменниковеприслівниковедієслівне
    Відповідь

    прислівникове. Головне слово — прислівник далеко: далеко (від чого?) від міста.

Вільні словосполучення і фразеологізми

У вільному словосполученні кожне слово зберігає своє значення, і будь-яке з них можна замінити: читати книжку — читати журнал, гортати книжку. У реченні кожне слово вільного словосполучення — окремий член речення: Сестра читає (що?) книжку — книжку є додатком.

Фразеологізм (стійкий вислів) схожий на словосполучення, але значення має весь вислів, і за значенням він близький до одного слова: пекти раків — червоніти, тримати язик за зубами — мовчати. Слів у ньому не замінюємо, а в реченні він є одним членом речення. Саме так називають стійкі сполучення слів, що виражають одне поняття. У шкільній граматиці фразеологізм словосполученням не вважають (див. розділ «Що не є словосполученням»).

У деяких посібниках виділяють ще синтаксично нерозкладні словосполучення: вони складаються з повнозначних слів, але в реченні теж становлять один член речення — Три дні минули непомітно (підмет — три дні), Дівчина високого зросту зайшла до класу (означення — високого зросту).

Типи словосполучень за зв’язком і значенням

Словосполучення класифікують ще за двома ознаками — коротко про них нижче, а докладно в окремих статтях.

За типом підрядного зв’язку між головним і залежним словом:

• узгодження — залежне слово уподібнюється головному в роді, числі й відмінку і змінюється разом із ним: зелений гай, зеленого гаю;
• керування — головне слово вимагає від залежного певного відмінка: читати книжку, лист другові, готовий до уроку;
• прилягання — залежне слово незмінне і пов’язане з головним лише за змістом: дуже швидко, бажання вчитися, іти мовчки.

Як їх розрізняти, пояснює стаття «Типи зв’язку слів у словосполученні».

За значенням (синтаксичними відношеннями) словосполучення бувають означальні, або атрибутивні (зелений гай — який?), об’єктні (читати книжку — що?) та обставинні (бігти швидко — як?). Про них — у статті «Синтаксичні відношення у словосполученні».

Приклади словосполучень із розбором

У кожному прикладі — вид за головним словом, будова і питання від головного слова.

1. берег річки — іменникове, просте: берег (чого?) річки.
2. книжка з яскравими малюнками — іменникове, складне: книжка (яка?) з малюнками, малюнками (якими?) яскравими.
3. готовий до іспиту — прикметникове, просте: готовий (до чого?) до іспиту.
4. дуже вдячний учителеві — прикметникове, складне: вдячний (наскільки?) дуже, вдячний (кому?) учителеві.
5. третій у списку — числівникове, просте: третій (де?) у списку.
6. хтось із сусідів — займенникове, просте: хтось (з кого?) із сусідів.
7. писати олівцем — дієслівне, просте: писати (чим?) олівцем.
8. уважно слухати вчителя — дієслівне, складне: слухати (як?) уважно, слухати (кого?) вчителя.
9. повертаючись зі школи — дієслівне (головне слово — дієприслівник), просте: повертаючись (звідки?) зі школи.
10. цікаво розповідати — дієслівне, просте: розповідати (як?) цікаво. Залежне слово — прислівник, але вид визначає головне.
11. надто пізно — прислівникове, просте: пізно (наскільки?) надто.
12. далеко від рідного дому — прислівникове, складне: далеко (від чого?) від дому, дому (якого?) рідного.

Розбери словосполучення

Визнач головне слово і будову словосполучення. Прийменники не рахуй, складену форму вважай одним словом.

1. перевірка контрольної роботи

   Головне словоконтрольноїперевіркароботиперевірка

   Будовапростескладнескладне
   Повний розбір

   Перевірка (чого?) роботи, роботи (якої?) контрольної — три повнозначні слова, тож словосполучення складне.

2. подорож до моря

   Головне словоподорождоморяподорож

   Будовапростескладнепросте
   Повний розбір

   Подорож (куди?) до моря; до — прийменник, повнозначних слів два, тож словосполучення просте.

3. високо в горах

   Головне слововгорахвисоковисоко

   Будовапростескладнепросте
   Повний розбір

   Високо (де?) в горах — прислівник з іменником; повнозначних слів два.

4. надіслати подарунок мамі

   Головне словоподарунокмамінадіслатинадіслати

   Будовапростескладнескладне
   Повний розбір

   Головне слово має два залежні: надіслати (що?) подарунок і надіслати (кому?) мамі.

5. буду читати книжку

   Головне словобудубуду читатикнижкубуду читати

   Будовапростескладнепросте
   Повний розбір

   Буду читати — складена форма майбутнього часу, одне слово: буду читати (що?) книжку. Повнозначних слів два.

6. щось дуже важливе

   Головне словощосьдужеважливещось

   Будовапростескладнескладне
   Повний розбір

   Щось (яке?) важливе, важливе (наскільки?) дуже — три повнозначні слова.

7. готовий допомогти другові

   Головне словодопомогтидруговіготовийготовий

   Будовапростескладнескладне
   Повний розбір

   Готовий (що зробити?) допомогти, допомогти (кому?) другові: три повнозначні слова, головне — готовий, від нього залежать усі інші — прямо чи через інше слово.

8. кава з молоком

   Головне словомолокомкавазкава

   Будовапростескладнепросте
   Повний розбір

   Кава (яка? з чим?) з молоком; з — прийменник, повнозначних слів два.

9. двоє з нашого класу

   Головне словокласунашогодвоєдвоє

   Будовапростескладнескладне
   Повний розбір

   Двоє (з кого?) з класу, класу (чийого?) нашого — три повнозначні слова.

10. весело сміятися

    Головне словосміятисявеселосміятися

    Будовапростескладнепросте
    Повний розбір

    Сміятися (як?) весело — головне слово дієслово, хоч стоїть другим.

Типові помилки

Найчастіше вид словосполучення визначають за залежним словом, а не за головним, рахують прийменник як окреме слово і називають словосполученням граматичну основу, однорідні члени чи складену форму слова. Помилки в самих словосполученнях (дякувати кому, згідно з наказом) розбирають статті про типи зв’язку і «Синтаксична норма і синтаксичні помилки».

Джерело: шкільна програма з української мови, розділ «Синтаксис. Словосполучення» (будова словосполучення, головне й залежне слово, типи словосполучень за будовою, види за головним словом).

Читайте також: Словосполучення як синтаксична одиниця; Типи зв’язку слів у словосполученні; Синтаксичні відношення у словосполученні; Синтаксичний розбір речення; Підмет і присудок; Однорідні члени речення; Частини мови; Синтаксична норма і синтаксичні помилки: типи, приклади, як редагувати речення.

Вправи з відповідями: словосполучення та його види

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Що таке словосполучення?

   • А будь-які два слова, що стоять поруч у реченні
   • Б поєднання двох або більше повнозначних слів, з яких одне головне, а інше залежне
   • В підмет і присудок, пов’язані між собою
   • Г стійкий вислів, що має значення одного слова
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — поєднання двох або більше повнозначних слів, з яких одне головне, а інше залежне. Словосполучення будується на підрядному зв’язку: від головного слова ставимо питання до залежного. Підмет і присудок — граматична основа, стійкий вислів — фразеологізм.

2. Словосполученням є

   • А сонце сходить
   • Б до світанку
   • В чекати світанку
   • Г ніч і ранок
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — чекати світанку. Чекати (чого?) світанку — два повнозначні слова з підрядним зв’язком. Сонце сходить — граматична основа, до світанку — прийменник з іменником, ніч і ранок — однорідні члени.

3. НЕ є словосполученням

   • А будемо співати
   • Б співати пісню
   • В гарно співати
   • Г бажання співати
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — будемо співати. Будемо співати — складена форма майбутнього часу одного дієслова. Решта — словосполучення з головним і залежним словом.

4. Складним є словосполучення

   • А прогулянка до лісу
   • Б зовсім поруч
   • В смачний борщ
   • Г прогулянка до осіннього лісу
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — прогулянка до осіннього лісу. Прогулянка (куди?) до лісу, лісу (якого?) осіннього — три повнозначні слова. В інших словосполученнях їх два, прийменник не рахуємо.

5. За будовою словосполучення поділяють на

   • А прості й складні
   • Б іменні, дієслівні та прислівникові
   • В узгодження, керування і прилягання
   • Г повні й неповні
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — прості й складні. За будовою (кількістю повнозначних слів) словосполучення бувають прості й складні. Іменні, дієслівні та прислівникові — види за головним словом, узгодження, керування і прилягання — типи зв’язку.

6. Прикметниковим є словосполучення

   • А добрий день
   • Б добрий до всіх
   • В доброта до людей
   • Г робити добро
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — добрий до всіх. Головне слово — прикметник добрий: добрий (до кого?) до всіх. У добрий день і доброта до людей головне слово — іменник, у робити добро — дієслово.

7. Числівниковим є словосполучення

   • А третій поверх
   • Б утретє прийти
   • В третя парта
   • Г третій зліва
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — третій зліва. Головне слово — числівник третій: третій (де?) зліва. У третій поверх і третя парта головне слово — іменник, в утретє прийти — дієслово.

8. Займенниковим є словосполучення

   • А наш клас
   • Б запитати нас
   • В кожен із нас
   • Г близький нам
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — кожен із нас. Головне слово — займенник кожен: кожен (з кого?) із нас. У наш клас головне слово — іменник, у запитати нас — дієслово, у близький нам — прикметник.

9. Усі словосполучення дієслівні в рядку

   • А читаючи вголос, сміятися щиро, допомогти сусідові
   • Б читання вголос, сміятися щиро, допомогти сусідові
   • В читаючи вголос, щирий сміх, допомогти сусідові
   • Г читаючи вголос, сміятися щиро, допомога сусідові
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — читаючи вголос, сміятися щиро, допомогти сусідові. Головні слова читаючи (дієприслівник), сміятися, допомогти — форми дієслова. Читання, сміх, допомога — іменники, тож ці словосполучення іменникові.

10. Головне слово і вид словосполучення «надзвичайно швидко»

    • А надзвичайно; прислівникове
    • Б швидко; прислівникове
    • В швидко; дієслівне
    • Г надзвичайно; прикметникове
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — швидко; прислівникове. Пояснюємо слово швидко: швидко (наскільки?) надзвичайно. Обидва слова — прислівники, тож словосполучення прислівникове.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Словосполучення