Типи речень за метою висловлювання: таблиця, приклади

Оновлено: 4.11.2026

Типи речень за метою висловлювання — це поділ речень залежно від того, навіщо мовець їх висловлює: щоб повідомити, запитати чи спонукати до дії. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні й спонукальні: Надворі сніжить. Надворі сніжить? Подивися, як надворі сніжить!

Нижче — таблиця, ознаки й приклади кожного типу, стверджувальні та заперечні речення, власне питальні речення і риторичні запитання, як виражаємо спонукання, який знак ставимо в кінці речення, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: типи речень за метою висловлювання в таблиці

Що виражає кожен тип, як його вимовляємо і який знак ставимо в кінці:

Типи речень за метою висловлювання

	Розповідне	Питальне	Спонукальне
Мета	повідомити про факт, подію, явище	дізнатися щось, отримати відповідь	спонукати до дії: наказ, прохання, порада, заклик, побажання
Інтонація	спокійна, у кінці тон знижується	питальна: тон підвищується на слові, у якому суть питання	спонукальна: від спокійного прохання до категоричного наказу
Ознаки	повідомлення; питання, якщо є, лише переказане	питальні слова хто, що, де, коли, чому, чи, хіба, невже або лише інтонація	дієслово в наказовому способі, частки хай, нехай, давай
Знак у кінці	. крапка з окличною інтонацією — !	? знак питання з окличною інтонацією — ?!	. крапка або ! знак оклику
Приклади	Надворі сніжить. Яке чисте сьогодні небо!	Де ти був учора? Невже це правда?!	Передай мені, будь ласка, хліб. Негайно вийди з води!

Окличне чи неокличне — інший поділ, за емоційним забарвленням: окличним буває кожен із трьох типів.

Що таке мета висловлювання

Кожне речення ми промовляємо з певною метою: щоб щось повідомити, про щось дізнатися або домогтися, щоб хтось щось зробив. Ця мета і є метою висловлювання. Одна й та сама думка може прозвучати по-різному:

Ти зачинив вікно. — повідомляємо, це розповідне речення;
Ти зачинив вікно? — запитуємо, це питальне речення;
Зачини вікно. — спонукаємо до дії, це спонукальне речення.

Тип речення визначаємо за метою, а не за знаком у кінці: знак оклику може стояти в кінці будь-якого з трьох типів. Що таке речення і які в нього ознаки, пояснює стаття «Речення як основна синтаксична одиниця».

Розповідне речення: що це і приклади

Розповідне речення — це речення, яке повідомляє про факт, подію чи явище: Восени птахи відлітають у вирій. Учора в нашому місті відкрили нову бібліотеку. Це найпоширеніший тип речень: саме з розповідних речень складаються оповідання, новини, пояснення в підручниках.

Розповідне речення вимовляємо спокійно: голосом виділяємо слово, у якому головне повідомлення, а в кінці тон знижується. У кінці ставимо крапку. Якщо речення вимовлене з окличною інтонацією, тобто з сильним почуттям, у кінці ставимо знак оклику: Яке чисте сьогодні небо! Таке речення все одно розповідне: воно повідомляє, а не запитує і не спонукає.

Розповідним є й речення, у якому питання лише переказано: Мама запитала, чи я поснідав. Я не знаю, коли прийде автобус. Тут ніхто нікого не питає — ми повідомляємо про питання, тому в кінці крапка, а не знак питання.

Стверджувальні й заперечні речення

Стверджувальне речення повідомляє, що щось є, відбувається чи відбулося: Сонце вже зійшло. Так, я прийду. Заперечне речення повідомляє, що чогось немає або що щось не відбувається: Вода в річці ще не замерзла. Ніхто з нас не запізнився.

Заперечення виражаємо:

частками не, ні: Я не бачив цього фільму. На небі ні хмаринки.
заперечними займенниками ніхто, ніщо, ніякий, нічий: Ніхто не відповів.
заперечними прислівниками ніде, нікуди, нізвідки, ніколи, ніяк: Ми ніколи не були в Карпатах.
словами немає, нема: Сьогодні немає вітру.

В українській мові поруч із заперечним займенником чи прислівником при дієслові зазвичай стоїть ще й не: Ніхто нічого не сказав. Речення від цього не стає стверджувальним. У стверджувальних реченнях бувають частки так, авжеж: Авжеж, допоможу.

Не плутай частку не з не- чи ні- у складі слова: Незабаром почнуться канікули. Мій брат неодмінно переможе. Це стверджувальні речення, бо не- тут частина слова й нічого не заперечує. Стверджувальними чи заперечними бувають не лише розповідні, а й питальні та спонукальні речення: Не запізнюйся на урок — спонукальне заперечне.

Стверджувальне чи заперечне?

Визнач, стверджує речення чи заперечує, і що таке виділене слово: заперечна частка, заперечний займенник чи прислівник або слово, у якому не- чи ні- — лише частина слова.

Вода в річці ще не замерзла.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечна частка
Повний розбір
Не — заперечна частка при дієслові замерзла: речення заперечує дію.
Незабаром почнуться канікули.
Реченнястверджувальне
Виділене словоне- / ні- — частина слова
Повний розбір
Незабаром — прислівник, не- входить у слово й нічого не заперечує.
Ніхто не прийшов на зустріч.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечний займенник чи прислівник
Повний розбір
Ніхто — заперечний займенник; поруч із ним при дієслові стоїть ще й не.
Ми ніколи не бачили моря.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечний займенник чи прислівник
Повний розбір
Ніколи — заперечний прислівник: речення заперечує, що ми бачили море.
Невеликий струмок біг через луг.
Реченнястверджувальне
Виділене словоне- / ні- — частина слова
Повний розбір
Невеликий — прикметник, що означає «малий»; не- — частина слова.
Не розмовляй під час уроку.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечна частка
Повний розбір
Спонукальне речення із часткою не — заперечне: просимо не робити дії.
У лісі ні звуку.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечна частка
Повний розбір
Ні — частка, що підсилює заперечення: звуку немає.
Бабуся ніде не могла знайти окулярів.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечний займенник чи прислівник
Повний розбір
Ніде — заперечний прислівник місця.
Недалеко від школи є парк.
Реченнястверджувальне
Виділене словоне- / ні- — частина слова
Повний розбір
Недалеко — прислівник «близько»: не- входить у слово, речення стверджує, що парк є.
Хлопець ненавидить неправду.
Реченнястверджувальне
Виділене словоне- / ні- — частина слова
Повний розбір
Дієслово ненавидіти без не- не вживаємо: це частина слова, речення стверджувальне.
Мама не дозволила гуляти допізна.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечна частка
Повний розбір
Не при дієслові дозволила — заперечна частка.
Ніщо не заважало нам відпочивати.
Реченнязаперечне
Виділене словозаперечний займенник чи прислівник
Повний розбір
Ніщо — заперечний займенник.

Питальне речення: що це і приклади

Питальне речення — це речення, яке містить питання: мовець хоче щось дізнатися від співрозмовника: О котрій відчиняється басейн? Ти вже прочитав «Кайдашеву сім’ю»?

Питальне речення вимовляємо з питальною інтонацією: тон підвищується на слові, у якому суть питання. Від того, яке слово ми виділили голосом, залежить відповідь: Батько прийшов? — Ні, мама. Батько прийшов? — Ще ні.

Питання допомагають виразити:

питальні займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки: Хто намалював цю картину?
питальні прислівники де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, як: Куди ви поїдете влітку?
питальні частки чи, хіба, невже: Чи бачив ти мій зошит? Невже вже зима?

Питального слова може й не бути — тоді питання передає лише інтонація: Ти прийдеш завтра? І навпаки, слова хто, де, коли бувають і в розповідних реченнях: Хто рано встає, тому Бог дає. Я знаю, де живе наш учитель. Тут вони не питають, а приєднують частину речення.

У кінці питального речення ставимо знак питання. Якщо питання вимовлене з особливим почуттям — ?!: Невже це правда?! Знак питання ставимо й тоді, коли питає головна частина складного речення: Чи знаєш ти, коли відчиняється музей?

Власне питальні речення і риторичні запитання

За тим, чи чекає мовець відповіді, питальні речення бувають двох видів.

Власне питальні речення потребують відповіді: О котрій вирушає потяг до Львова? — О дев’ятій.

Риторичні запитання відповіді не потребують. Відповідь очевидна, а питання лише підсилює думку, виражає почуття, роздуми чи сумнів: Хто ж не любить рідного краю? (тобто його люблять усі); Хіба можна жити без мрії? (не можна). За метою висловлювання риторичне запитання — теж питальне речення, і в кінці в нього знак питання. У художньому тексті риторичне запитання — стилістична фігура, про неї — у статті «Риторичні фігури».

У деяких підручниках окремо виділяють ще питально-спонукальні речення — питання, яке насправді запрошує до дії: Може, підемо в кіно?

Спонукальне речення: що це і приклади

Спонукальне речення — це речення, яке спонукає когось до дії: виражає наказ, прохання, пораду, заклик, побажання чи запрошення: Зачиніть, будь ласка, двері. Приходьте до нас у гості! Бережіть ліс від пожеж!

Спонукання найчастіше виражає дієслово в наказовому способі, але не тільки воно:

Як виражаємо спонукання

Дієслово в наказовому способі
Прочитай цей вірш.
Ходімо додому.
Допоможіть!
Частка хай, нехай з дієсловом
складена форма наказового способу
Хай щастить!
Нехай він зайде пізніше.
Частка давай, давайте
Давайте зустрінемося о шостій.
Дієслово в умовному способі
порада, побажання
Ти б відпочив трохи.
Неозначена форма дієслова
команда, заборона
Не смітити!
Не заходити!
Слово без дієслова
коротка команда
Увага!
Уперед!
Тихо!

У спонукальному реченні часто є звертання: Оксано, зачекай мене.

Часто в спонукальному реченні є звертання — назва того, до кого звертаємося: Мамо, допоможи мені. Як його виділяти на письмі, пояснює стаття «Речення зі звертанням», а як утворювати форми наказового способу — «Способи дієслова і їх творення».

Спонукальне речення, вимовлене спокійно, закінчуємо крапкою: Передай мені, будь ласка, хліб. Якщо спонукання категоричне чи емоційне — знаком оклику: Негайно вийди з води! Тому знак оклику часто стоїть саме в спонукальних реченнях, але не лише в них.

Окличні речення — це не четвертий тип

За емоційним забарвленням речення поділяються на неокличні й окличні. Це окремий поділ, не за метою: окличним може бути кожне з трьох речень. Окличне речення вимовляємо з сильним почуттям і ставимо в кінці знак оклику:

Яке чисте сьогодні небо! — розповідне окличне;
Невже це правда?! — питальне окличне;
Негайно вийди з води! — спонукальне окличне.

Тому, коли характеризуємо речення, називаємо обидві ознаки: розповідне, неокличне; спонукальне, окличне. Як розпізнати окличне речення, пояснює стаття «Види речень за емоційним забарвленням».

Який розділовий знак ставити в кінці речення

Знак у кінці речення залежить і від мети висловлювання, і від інтонації. Перевіряй по черзі:

Крапка, знак питання чи знак оклику: перевір по черзі

Речення (або головна частина складного речення) ставить питання?Хто прийшов? Чи знаєш ти, коли відчиняється музей? З окличною інтонацією — Невже це правда?! Але Мама запитала, чи я поснідав — питання лише переказано: іди далі.знак питання
Речення вимовлене з окличною інтонацією — із сильним почуттям чи як категоричний наказ?Яке чисте сьогодні небо! Негайно вийди з води! Слава Україні!знак оклику
Інакше — спокійна розповідь (зокрема з переказаним питанням) чи спокійне прохання.Надворі сніжить. Мама запитала, чи я поснідав. Я не знаю, коли прийде автобус. Передай мені, будь ласка, хліб.крапка

Знак оклику звичайно ставимо в кінці речень, що починаються словами як, який, що за, скільки (Яка гарна вишиванка!), і після слів слава, ганьба, геть, звороту Хай живе…

Крапка, знак питання чи знак оклику?

Обери розділовий знак для кінця кожного речення. Спершу визнач, повідомляє речення, запитує чи спонукає.

Учитель запитав, хто сьогодні черговий…
Відповідь
крапка. Питання лише переказано, речення розповідне — у кінці крапка.
Хто сьогодні черговий…
Відповідь
знак питання. Речення питальне: мовець чекає відповіді.
Чи пам’ятаєш ти, де ми залишили велосипеди…
Відповідь
знак питання. Головна частина Чи пам’ятаєш ти сама питає, тому в кінці знак питання.
Слава Україні…
Відповідь
знак оклику. Після речень зі словами слава, ганьба, геть ставимо знак оклику.
Я не пам’ятаю, куди поклав ключі…
Відповідь
крапка. Речення повідомляє: питання куди? тут не ставлять співрозмовникові.
Хай живе вільна Україна…
Відповідь
знак оклику. Зворот Хай живе… вимовляємо з окличною інтонацією — знак оклику.
Яка ж гарна в тебе вишиванка…
Відповідь
знак оклику. Речення не питає, а виражає захоплення: яка підсилює ознаку, тож у кінці знак оклику.
Хіба ти не чуєш, що дзвонить телефон…
Відповідь
знак питання. Головна частина з часткою хіба питає, тому знак питання.
Мене цікавить, чи прийде Оксана на свято…
Відповідь
крапка. Питання переказано в підрядній частині, головна частина повідомляє — крапка.
Ганьба зрадникам…
Відповідь
знак оклику. Речення зі словом ганьба — окличне, у кінці знак оклику.

Як визначити тип речення за метою висловлювання

Запитай себе: навіщо сказано речення — щоб повідомити, дізнатися чи спонукати до дії?
Перевір, чи питання справжнє. Якщо питання лише переказано (Сестра спитала, де мої ключі), речення розповідне.
Пошукай ознаки спонукання: дієслово в наказовому способі, частки хай, нехай, давай.
Не визначай тип лише за знаком у кінці: знак оклику буває в усіх трьох типах, а крапка — і в розповідних, і в спонукальних.
Окличне чи неокличне речення — назви окремо, це інша ознака.

Розповідне, питальне чи спонукальне?

Розподіли речення за метою висловлювання. Думай про те, навіщо сказано речення, а не лише про знак у кінці.

Відповіді

Над містом пливуть важкі хмари.	Розповідне	Речення повідомляє про явище.
Яке смачне яблуко!	Розповідне	Знак оклику не робить речення спонукальним: воно повідомляє, лише з почуттям.
Брат запитав, чи підемо ми на каток.	Розповідне	Питання переказано — речення повідомляє про нього.
Я знаю, де продають квитки.	Розповідне	Слово де тут не питає, а приєднує частину речення.
Ти вже бачив новий мультфільм?	Питальне	Мовець чекає відповіді «так» чи «ні»; питання передає інтонація.
Невже вже весна?	Питальне	Питальна частка невже й знак питання.
Хто ж не любить канікул?	Питальне	Риторичне запитання: відповіді не чекаємо, але за метою речення питальне.
Де ти купив цей рюкзак?	Питальне	Питальний прислівник де: мовець хоче дізнатися місце.
Полийте, будь ласка, квіти.	Спонукальне	Прохання: дієслово в наказовому способі, у кінці крапка.
Негайно поверніться на берег!	Спонукальне	Категоричний наказ — спонукальне речення зі знаком оклику.
Нехай щастить тобі в дорозі!	Спонукальне	Побажання: частка нехай з дієсловом.
Давайте разом приберемо клас.	Спонукальне	Запрошення до спільної дії із часткою давайте.
Поясни, чому ти запізнився.	Спонукальне	Дієслово поясни спонукає до дії; чому тут не робить речення питальним.

Типові помилки

Найчастіше помиляються, коли визначають тип речення за знаком у кінці або за питальним словом:

Типові помилки: тип речення за метою

Не так → так	Чому
Яке чисте небо! — окличне речення, четвертий тип за метою	окличне чи неокличне — ознака за емоційним забарвленням; за метою речення розповідне
Яке чисте небо! — розповідне, окличне
Мама запитала, чи я поснідав?	питання лише переказано: речення розповідне, у кінці крапка
Мама запитала, чи я поснідав.	питання лише переказано: речення розповідне, у кінці крапка
Спонукальне речення завжди закінчується знаком оклику	спокійне прохання закінчуємо крапкою
Передай мені, будь ласка, хліб. — спонукальне з крапкою	спокійне прохання закінчуємо крапкою
Хто рано встає, тому Бог дає — питальне, бо є слово хто	хто тут не питає, а приєднує частину речення
Хто рано встає, тому Бог дає — розповідне	хто тут не питає, а приєднує частину речення
Хіба можна жити без мрії? — розповідне, бо відповіді не треба	риторичне запитання відповіді не потребує, але за метою воно питальне
Хіба можна жити без мрії? — питальне (риторичне запитання)
Незабаром почнуться канікули — заперечне	не- тут частина слова, а не заперечна частка
Незабаром почнуться канікули — стверджувальне	не- тут частина слова, а не заперечна частка

Закреслено — неправильно, зеленим — правильно. Визначай тип за тим, навіщо сказано речення, а не за знаком у кінці.

Зв’язок з іншими темами

Мета висловлювання — перша ознака, яку називаємо в характеристиці речення під час синтаксичного розбору («Синтаксичний розбір речення»). Далі визначаємо емоційне забарвлення, будову (просте чи складне), склад граматичної основи — про ці поділи йдеться у статті «Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів». Слова, які творять питання і спонукання, — частки чи, хіба, невже, хай, нехай, давай — розглянуто у статті «Частка як службова частина мови».

Джерело правил: Український правопис (2019), § 155, п. 1 (крапка в кінці розповідного й спонукального речення); § 156, п. 1, прим. 1, 3 (знак питання, непряме питання, ?!); § 157, п. 1, прим. 1, а, б (знак оклику). Типи речень за метою висловлювання — за програмою НУШ з української мови; стверджувальні й заперечні, власне питальні й риторичні речення, способи вираження спонукання — за шкільною граматикою.

Вправи з відповідями: типи речень за метою висловлювання

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

За метою висловлювання речення поділяють на
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — розповідні, питальні й спонукальні. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні й спонукальні; окличні й неокличні — це поділ за емоційним забарвленням.
Спонукальним є речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Принеси, будь ласка, води. Речення «Принеси, будь ласка, води» висловлює прохання дієсловом у наказовому способі; перше речення лише повідомляє про прохання.
Питальним є речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Коли відчиняється бібліотека? Лише в реченні «Коли відчиняється бібліотека?» мовець сам чекає відповіді; в інших реченнях питання переказано або є спонукання.
Розповідним є речення, у кінці якого стоїть знак оклику:
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Як пахнуть після дощу липи! Речення «Як пахнуть після дощу липи!» нічого не питає і ні до чого не спонукає, а повідомляє з почуттям — це розповідне окличне речення.
Риторичне запитання — у реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Хто з нас не мріяв про далекі мандри? Відповідь на питання «Хто з нас не мріяв про далекі мандри?» очевидна (мріяли всі), тому це риторичне запитання; інші питання потребують відповіді.
Знак питання треба поставити в кінці речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Чи знаєте ви, як високо літає сокіл. У реченні «Чи знаєте ви, як високо літає сокіл» питає головна частина, тому в кінці знак питання; в інших реченнях питання лише переказано — у кінці крапка.
Заперечним є речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Нікого не було вдома. У реченні «Нікого не було вдома» заперечення виражають займенник «нікого» і частка «не»; у слові «незабаром» не- — частина слова.
Спонукання виражено дієсловом в умовному способі в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ти б відпочив трохи. Дієслово «відпочив» з часткою «б» — умовний спосіб, тут він виражає пораду; в інших реченнях — наказовий спосіб і частки «хай», «давай».
Яке твердження правильне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Спонукальне речення може закінчуватися крапкою. Спокійне прохання чи порада закінчуються крапкою; знак оклику буває в реченнях усіх трьох типів, а питання може передавати лише інтонація.
Розповідним є речення
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Хто шукає, той знайде. У прислів’ї «Хто шукає, той знайде» слово «хто» не питає, а приєднує частину речення: речення повідомляє. Інші — питальне й два спонукальні.

Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Речення: мета висловлювання, інтонація, порядок слів