Односкладні речення і їх головні члени

Односкладні речення і їх головні члени

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Односкладне речення — це просте речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, а другого не потрібно: Світає; Зачиніть вікно; Тиша. Такий головний член не називають ні підметом, ні присудком: він лише має форму одного з них.

Нижче — таблиця видів односкладних речень з прикладами, як знайти головний член і визначити тип речення, чим односкладне речення відрізняється від неповного, три тренажери і 10 завдань із відповідями.

Коротко: види односкладних речень у таблиці

Односкладні речення бувають п’яти видів: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові та називні. У перших чотирьох головний член має форму присудка, у називних — форму підмета.

Види односкладних речень: таблиця з прикладами

ВидГоловний членПриклади
Головний член у формі присудка
Означено-особове
діє я, ми, ти, ви
дієслово 1 чи 2 особи: теперішній, майбутній час, наказовий спосібЧитаю книжку.
Прийдіть завтра.
Неозначено-особове
хто діє — не названо
дієслово 3 особи множини; множина минулого часу чи умовного способуУ селі будують міст.
Нам роздали підручники.
Узагальнено-особове
дія стосується будь-кого
найчастіше дієслово 2 особи одниниЩо посієш, те й пожнеш (Нар. тв.).
Безособове
виконавця немає і не може бути
безособове дієслово; особове в безособовому значенні; холодно, можна, треба; форма на -но, -то; немає; інфінітивСвітає.
Лист написано.
Мені холодно.
Головний член у формі підмета
Називне
стверджує, що предмет чи явище є
іменник у називному відмінку; дієслова немає і не може бутиПерший сніг.
Тиша.

Підкреслено лише головний член: двома рисками — у формі присудка, однією — у формі підмета. Речення з головним членом-інфінітивом (Тобі не втекти) тут віднесено до безособових; деякі підручники виділяють їх окремо — як інфінітивні.

Що таке односкладне речення

Односкладними називають речення з одним головним членом. Другого головного члена в такому реченні немає, бо він не потрібен: речення зрозуміле і без контексту. Порівняймо: у двоскладному реченні Я читаю є підмет я і присудок читаю, а в односкладному Читаю на виконавця дії вказує закінчення дієслова.

Односкладне речення за будовою повне: йому нічого не бракує. Тому не плутай його з неповним, у якому член речення пропущено і його можна відновити з контексту (про це — нижче, у розділі «Односкладне чи неповне речення»).

Як і двоскладні, односкладні речення бувають непоширені (лише головний член: Світає) і поширені (з другорядними членами: Над річкою повільно світає). Розділові знаки в односкладних реченнях ставимо за тими самими правилами, що й у двоскладних.

Одну думку часто можна передати і двоскладним, і односкладним реченням. Такі речення — синтаксичні синоніми: двоскладне називає виконавця, а односкладне зосереджує увагу на самій дії, стані чи предметі.

Двоскладне чи односкладне: одна думка — два речення

ДвоскладнеОдноскладне
Ми поїдемо до моря.Поїдемо до моря.
означено-особове
Робітники ремонтують дорогу.Дорогу ремонтують.
неозначено-особове
Вітер зірвав дах.Вітром зірвало дах.
безособове
Будівельники відремонтували міст.Міст відремонтовано.
безособове
Море спокійне.Спокійне море.
називне

Підкреслено головні члени. У двоскладному реченні є підмет і присудок, в односкладному — один головний член. У реченні Вітром зірвало дах слово вітром — не підмет: воно стоїть в орудному відмінку, а дах — у знахідному (зірвало що?). В останній парі спокійне — присудок у двоскладному реченні й означення в називному.

Головний член односкладного речення зазвичай підкреслюємо двома рисками, як присудок (Світає), а в називних реченнях — однією, як підмет (Тиша). Позначки в підручниках можуть трохи відрізнятися, тож орієнтуйся на зразок, прийнятий у твоєму класі. Про підмет і присудок двоскладного речення — у статті «Підмет і присудок: способи вираження, приклади, вправи».

Означено-особові речення

Означено-особовими називають односкладні речення, головний член яких — дієслово у формі 1 чи 2 особи. Закінчення дієслова чітко вказує на виконавця дії: я, ми, ти чи ви.

Головним членом означено-особового речення можуть бути:

  • дієслова 1 і 2 особи однини й множини теперішнього та майбутнього часу: Пишу тобі з табору (я); Завтра поїдемо до бабусі (ми); Чуєш мене? (ти); Коли повернетеся? (ви);
  • дієслова наказового способу — 2 особа однини, 1 і 2 особа множини: Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — можливий підмет тут лише ти; Ходімо додому (ми); Зачиніть, будь ласка, двері (ви); зрідка — складена форма 1 особи однини: Хай подумаю.

Означено-особове речення легко перетворити на двоскладне — досить додати займенник: Завтра поїдемо до бабусі → Завтра ми поїдемо до бабусі. Зміст не змінюється, різниця лише в стилістичному забарвленні: односкладне речення коротше й динамічніше, а займенник додаємо, коли його треба виділити: Я піду, а ти лишайся.

Дієслова минулого часу й умовного способу на особу не вказують (пішов — я, ти чи він?), тому означено-особових речень з ними не буває. Відповідь Пішла на роботу на запитання Де мама? — двоскладне неповне речення: підмет мама пропущено, його видно з контексту.

Неозначено-особові речення

Неозначено-особовими називають односкладні речення, головний член яких — дієслово у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу чи умовного способу. Виконавця дії не названо: він невідомий або неважливий, уся увага — на самій дії та її результаті.

  • У сусідньому дворі будують дитячий майданчик (теперішній час);
  • Завтра вам зателефонують (майбутній час);
  • Дивись, усе вже розкупили (минулий час);
  • Про це нам би сказали (умовний спосіб).

Хоча виконавця дії в неозначено-особовому реченні не названо, мовна традиція передбачає, що це людина або люди. Так, із речення У селі співають випливає, що співають саме люди.

Головний член завжди має форму множини, але виконавцем дії може бути й одна особа (Мені потисли руку), навіть сам мовець: Вас же по-людськи просять не заважати.

Не плутай неозначено-особові речення з безособовими, де головний член — форма на -но, -то: Дах полагодили — неозначено-особове, Дах полагоджено — безособове.

Узагальнено-особові речення

Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких — особове дієслово, а дія стосується будь-якої особи, кожного з нас, у будь-який час. Найчастіше такі речення трапляються в прислів’ях і приказках, а також у порадах і поетичних закликах.

Головний член узагальнено-особового речення зазвичай виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу:

  • Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.);
  • До кого пристанеш, такий і сам станеш (Нар. тв.);
  • Не кажи гоп, поки не перескочиш (Нар. тв.);
  • Не бійся досвітньої мли — досвітній огонь запали (Леся Українка).

Рідше в узагальненому значенні вживаємо інші форми дієслова:

  • 1 особу однини чи множини: Чужого не хочу, свого не дам; Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. тв.);
  • минулий час: Продав — загубив, купив — знайшов (Нар. тв.);
  • 3 особу множини: За одного битого двох небитих дають (Нар. тв.).

Речення з 2 особою типові для фольклору, художнього й розмовного мовлення, а з 1 і 3 особою трапляються також у ділових і наукових текстах — в інструкціях, рецептах, описах закономірностей: Насіння виймають зі зрілих плодів, сушать на повітрі, але не смажать (З журналу). Частина посібників зараховує такі інструкції до неозначено-особових речень.

Формою узагальнено-особові речення збігаються з означено-особовими (2 особа) або неозначено-особовими (3 особа множини), тож їхній тип визначаємо за змістом. Що посієш, те й пожнеш — про будь-кого, отже, речення узагальнено-особове. Що посієш цього року на городі? — питання до конкретного співрозмовника, отже, речення означено-особове.

Розділові знаки в узагальнено-особових реченнях

Прислів’я часто складаються з двох частин — двох узагальнено-особових речень. Якщо перша частина називає умову чи час, а друга — наслідок, між ними без сполучника ставимо тире: Боїшся вовка — не йди до лісу; Багато будеш знати — швидко постарієш (Нар. тв.). Так само в кожній парі прислів’я Продав — загубив, купив — знайшов.

Якщо частини поєднано сполучником, перед ним ставимо кому: Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, їдучи з торгу (Нар. тв.) — кома перед протиставним а, а дієприслівникові звороти теж виділено комами.

Безособові речення

Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, що відбувається сам собою, без діяча. Підмета в такому реченні немає і бути не може: його неможливо додати. Особу, якої стосується стан, можна назвати лише непрямим відмінком (мені, мене), і це додаток. Найчастіше безособові речення описують явища природи і стан людини: Уночі підморозило; Мені сумно.

Головний член безособового речення може бути виражений:

  1. безособовим дієсловом — воно означає явища природи (Смеркає; Сутеніє; Розвидняється), фізичний чи психічний стан (Мені кортить поговорити; Мене нудить), наявність чи брак чогось (Води вистачає; Бракує часу), дію невідомих сил (Йому щастить);
  2. особовим дієсловом у безособовому значенні — у формі 3 особи однини чи середнього роду минулого часу: Пахне свіжим сіном; Хату замело снігом; Де тебе носило? Порівняй: Сніг замів хату — двоскладне речення з підметом сніг;
  3. присудковим словом (прислівником на -о, словами можна, треба, слід, шкода, пора, видно, чути): Надворі вогко й холодно; Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). Часто воно має при собі допоміжне дієслово було, буде, стало, стає: Стало темно; Буде весело;
  4. дієслівною формою на -но, -то: Багато людей врятовано; Було прийнято закон. Частку не з такими формами пишемо окремо: Підлогу не вимито; Праці не закінчено;
  5. словом немає (не було, не буде), а іменник чи займенник при ньому стоїть у родовому відмінку і є додатком: У мене немає часу; Нікого не було вдома;
  6. інфінітивом: Тобі не втекти; Не вернути минулого.

Чи є інфінітивні речення

Речення з головним членом-інфінітивом (Тобі не втекти; Не наздогнати нам їх) у шкільній програмі окремим типом не виділено. На цій сторінці вони належать до безособових: виконавця дії названо хіба що давальним відмінком (тобі, нам), а підмета немає. Деякі підручники виділяють такі речення окремо і називають інфінітивними, тож на уроці орієнтуйся на свій підручник.

Не плутай їх з двоскладними реченнями, де інфінітив — підмет: Мандрувати — його давня мрія (підмет мандрувати, присудок мрія).

Називні речення

Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка. Називаючи предмет чи явище, таке речення водночас стверджує, що воно є, існує зараз: Ніч; Тиша; Перший сніг.

Від інших односкладних речень називні відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Головний член називного речення може бути виражений також займенником або сполученням числівника з іменником: Ось і ми!; Троє коней. Часто називні речення мають частки ось, от (Ось і зима!) або бувають окличними: Яка краса!

Називні речення бувають непоширені (Ранок) і поширені — з означеннями: Холодний осінній ранок. Обставин місця чи часу в називному реченні немає: Над озером ранковий туман — уже не називне речення, бо обставина над озером вказує на пропущене дієслово (стоїть). Такі речення одні підручники вважають неповними, інші — еліптичними.

Називні речення найчастіше трапляються в описах природи, на початку оповідань і віршів, у щоденниках і ремарках п’єс: Зимовий вечір. Тиша. Перші сніжинки.

Не плутай називне речення з двоскладним, у якому присудок — прикметник: Ясний день — називне (ясний — означення), а День ясний — двоскладне (ясний — присудок). Деякі посібники вважають окремим видом і речення з головним членом у родовому відмінку: Ні хмаринки!

Головний член односкладного речення: чим виражений

Головний член односкладного речення може складатися з одного слова або з кількох — як складений присудок у двоскладному реченні:

  • одне слово: Світає; Читаю; Тиша;
  • складена форма майбутнього часу: Будемо чекати;
  • допоміжне дієслово з присудковим словом чи формою на -но, -то: Стало темно; Було оголошено;
  • присудкове слово чи дієслово з інфінітивом: Треба йти; Можна починати; Хочеться спати.

У називному реченні означення до головного члена не входять: у реченні Тиха зоряна ніч головний член — ніч. А другорядні члени (додатки, обставини, означення) в односкладних реченнях такі самі, як у двоскладних: Мені (кому? — додаток) дуже (якою мірою? — обставина) сумно. Про них — у статті «Другорядні члени речення: таблиця, як підкреслювати, вправи», а про типи присудків — у статті «Простий, складений дієслівний та іменний присудок».

Знайди головний член і визнач тип речення

У кожному реченні виділено слово. Визнач, з яких слів складається головний член і до якого типу належить речення, а потім натисни «Перевірити».

  1. Будемо чекати вас після уроків.

    Головний членбудемо чекати
    Тип реченняозначено-особове
    Повний розбір

    Будемо чекати = чекатимемо: складена форма майбутнього часу 1 особи множини, тож головний член — обидва слова. Виконавці — ми: речення означено-особове.

  2. У кімнаті стало зовсім темно.

    Головний членстало темно
    Тип реченнябезособове
    Повний розбір

    Стало темно: допоміжне дієслово стало + присудкове слово темно. Підмета немає і бути не може: речення безособове. У кімнаті, зовсім — обставини.

  3. Учора було оголошено переможців.

    Головний членбуло оголошено
    Тип реченнябезособове
    Повний розбір

    Було оголошено — форма на -но з допоміжним дієсловом було: речення безособове. Порівняй: Учора оголосили переможців — неозначено-особове.

  4. У мене зараз немає вільного часу.

    Головний членнемає
    Тип реченнябезособове
    Повний розбір

    Головний член — слово немає; часу — додаток у родовому відмінку. Підмета немає і бути не може: речення безособове.

  5. Нам подарували квитки на концерт.

    Головний членподарували
    Тип реченнянеозначено-особове
    Повний розбір

    Подарували — дієслово в множині минулого часу, а хто подарував — не названо: речення неозначено-особове. Нам, квитки — додатки.

  6. Розкажіть нам про свою подорож.

    Головний членрозкажіть
    Тип реченняозначено-особове
    Повний розбір

    Розкажіть — наказовий спосіб, 2 особа множини: виконавці — ви. Речення означено-особове.

  7. Ясний травневий день.

    Головний члендень
    Тип реченняназивне
    Повний розбір

    Головний член — іменник день у називному відмінку; ясний, травневий — означення, до головного члена вони не входять. Дієслова немає: речення називне.

  8. Тут можна сфотографуватися біля пам’ятника.

    Головний членможна сфотографуватися
    Тип реченнябезособове
    Повний розбір

    Можна сфотографуватися: присудкове слово можна з інфінітивом — один головний член, як складений присудок. Підмета немає: речення безособове.

  9. Човен віднесло течією.

    Головний членвіднесло
    Тип реченнябезособове
    Повний розбір

    Віднесло — особове дієслово в безособовому значенні (порівняй: Течія віднесла човен): форма середнього роду, підмета немає і не може бути. Речення безособове.

  10. Щоранку роблю зарядку.

    Головний членроблю
    Тип реченняозначено-особове
    Повний розбір

    Роблю — дієслово 1 особи однини: виконавець — я. Речення означено-особове. Зарядку — додаток, щоранку — обставина.

Як визначити тип односкладного речення

Щоб визначити вид односкладного речення, спершу знайди граматичну основу. Якщо є і підмет, і присудок, речення двоскладне. Якщо головний член один, подивися на його форму і зміст: чи є дієслово, у якій воно особі й числі, чи можна підставити виконавця дії.

Як визначити тип односкладного речення: перевіряй по черзі

  1. Є і підмет, і присудок?Летять журавлі. Один із них може бути пропущено, якщо його видно з контексту: — Хто подзвонив? — Тато (= Тато подзвонив)двоскладне
  2. Головний член — іменник у називному відмінку, а дієслова немає?Березень; Перший урок; рідше — займенник чи числівник з іменником: Ось і ми!; Троє конейназивне
  3. Головний член — особове дієслово, а дія стосується будь-якої особи?так буває в прислів’ях і приказках, у поетичних закликах, а також в інструкціях і рецептах: Що посієш, те й пожнеш; Насіння виймають зі зрілих плодівузагальнено-особове
  4. Головний член — дієслово 1 чи 2 особи?теперішній чи майбутній час або наказовий спосіб; можна додати я, ми, ти, ви: Пишемо диктант (ми); Зачини двері (ти)означено-особове
  5. Головний член — дієслово 3 особи множини або множини минулого часу чи умовного способу?хто діє — не названо: У школі відремонтували спортзалнеозначено-особове
  6. Підмета немає і бути не може?безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, форма на -но, -то, слова холодно, можна, треба, немає: Сутеніє; Хату замело; Роботу виконано; Мені холоднобезособове
  7. Головний член — інфінітив?Тобі не втекти. На цій сторінці такі речення віднесено до безособових, а деякі підручники виділяють їх в окремий тип — інфінітивніза підручником

Межові випадки (у тренажерах їх немає). Узагальнено-особові речення формою збігаються з означено-особовими (2 особа: Що посієш, те й пожнеш) або неозначено-особовими (3 особа множини: За одного битого двох небитих дають), тож тип визначаємо за змістом. Коли зміст неочевидний, підручники класифікують такі речення по-різному. Інструкції з 3 особою множини (Насіння виймають зі зрілих плодів) ця стаття відносить до узагальнено-особових, а частина посібників — до неозначено-особових. По-різному трактують і генітивні речення — з головним членом у родовому відмінку: Ні хмаринки!

Визнач тип односкладного речення

Усі речення тут односкладні. Розподіли їх за типами. Узагальнено-особових речень у вправі немає: їхній тип залежить від змісту, і межу з іншими типами підручники проводять по-різному.

          Відповіді
          Пишу тобі з літнього табору.Означено-особовеГоловний член пишу — дієслово 1 особи однини: виконавець — я.
          Зустріньмося біля театру о третій.Означено-особовеЗустріньмося — наказовий спосіб, 1 особа множини: виконавці — ми.
          Чи підете з нами на виставку?Означено-особовеПідете — дієслово 2 особи множини майбутнього часу: виконавці — ви.
          Біля школи посадили молоді каштани.Неозначено-особовеПосадили — дієслово в множині минулого часу, а хто посадив — не названо.
          Про цю подію писали в усіх газетах.Неозначено-особовеПисали — множина минулого часу; хто саме писав — не важливо. Порівняй: написано — безособове.
          Тебе кличуть до вчительської.Неозначено-особовеКличуть — 3 особа множини теперішнього часу; хто кличе — не названо.
          У нашому місті відкриють новий басейн.Неозначено-особовеВідкриють — 3 особа множини майбутнього часу; виконавців не названо.
          Під вечір похолодало.БезособовеПохолодало — безособове дієслово: виконавця немає і не може бути.
          Про цю подію написано в усіх газетах.БезособовеНаписано — форма на -но, тож речення безособове. Порівняй: писали — неозначено-особове.
          Від річки повіяло прохолодою.БезособовеПовіяло — особове дієслово в безособовому значенні (порівняй: Вітер повіяв); підмета немає.
          Мені сьогодні сумно.БезособовеГоловний член сумно — прислівник (присудкове слово) зі значенням стану; підмета немає і бути не може.
          Осінній парк.НазивнеГоловний член — іменник парк у називному відмінку, дієслова немає.
          Весна!НазивнеІменник весна в називному відмінку стверджує, що весна настала; дієслова немає.
          Ось і наша зупинка.НазивнеГоловний член — іменник зупинка в називному відмінку; ось та і — частки.

          Односкладне чи неповне речення

          Односкладне речення найчастіше плутають з неповним двоскладним. В односкладному реченні другого головного члена немає, бо він не потрібен. А в неповному головний член пропущено, але його легко відновити з контексту чи ситуації: — Хто прибрав у класі? — Чергові (пропущено присудок прибрали).

          Односкладне чи двоскладне неповне?

          Односкладне

          • Другого головного члена немає і не треба: речення зрозуміле без контексту.
          • Піду до бібліотеки. — закінчення дієслова вказує на виконавця: я.
          • На стадіоні грають у футбол. — хто грає, не названо, і це не важливо.
          • Похолодало. — виконавця немає і не може бути.

          Двоскладне неповне

          • Один із головних членів пропущено, але його легко відновити з контексту — найчастіше з попередньої репліки.
          • — Де Оля? — Пішла до бібліотеки. — пропущено підмет Оля: дієслово минулого часу на особу не вказує.
          • — Що роблять хлопці? — Грають у футбол. — пропущено підмет хлопці.
          • — Хто прийде до нас у неділю? — Бабуся. — пропущено присудок прийде.

          Як перевірити. Спробуй дописати пропущений головний член. Якщо його можна взяти з контексту чи ситуації (Оля, хлопці, прийде), речення двоскладне неповне. Якщо другого головного члена немає в контексті, бо він не потрібен, — речення односкладне: виконавець зрозумілий із закінчення дієслова (я, ми, ти, ви), невизначений або його взагалі немає. Підкреслено головні члени.

          Неповним може бути й односкладне речення: — Тобі холодно? — Дуже (повністю: Мені дуже холодно). Докладніше — у статті «Неповне речення: що це, види, приклади і тире».

          Односкладне чи двоскладне?

          Визнач, односкладне речення чи двоскладне. Якщо один із двох головних членів пропущено, але його легко відновити з контексту, це двоскладне неповне речення. У діалогах оцінюй виділене речення.

          1. Іду на тренування.

            Відповідь

            односкладне. Іду — дієслово 1 особи: закінчення вказує на виконавця (я). Речення означено-особове.

          2. За вікном тихо падає сніг.

            Відповідь

            двоскладне. Є підмет сніг і присудок падає; підмет стоїть після присудка.

          3. Вечір теплий.

            Відповідь

            двоскладне. Підмет вечір, присудок теплий — складений іменний із нульовою зв’язкою (Вечір був теплий).

          4. Дорогу засипало снігом.

            Відповідь

            односкладне. Підмета немає і не може бути: засипало — особове дієслово в безособовому значенні. Речення безособове. Порівняй: Сніг засипав дорогу — двоскладне.

          5. — Де Андрій?
            — Пішов на тренування.

            Відповідь

            двоскладне. Це двоскладне неповне речення: пропущено підмет Андрій, його видно з питання. Дієслово минулого часу на особу не вказує, тож без контексту незрозуміло, хто пішов.

          6. На концерті співали народні пісні.

            Відповідь

            односкладне. Хто співав, не названо: співали — множина минулого часу, підмета немає. Речення неозначено-особове.

          7. Усім стало смішно.

            Відповідь

            односкладне. Головний член стало смішно — допоміжне дієслово й присудкове слово. Підмета немає і бути не може: речення безособове.

          8. Співати — її найбільша радість.

            Відповідь

            двоскладне. Підмет — інфінітив співати, присудок — радість (нульова зв’язка, на її місці тире). Інфінітив тут — підмет, а не головний член односкладного речення.

          9. — Хто відчинив вікно?
            — Сестра.

            Відповідь

            двоскладне. Пропущено присудок відчинила, його видно з питання: Сестра відчинила. Речення двоскладне неповне.

          10. Теплий вечір.

            Відповідь

            односкладне. Вечір — іменник у називному відмінку, теплий — означення; дієслова немає. Речення називне. Порівняй: Вечір теплий — двоскладне.

          11. Нас запросили на свято.

            Відповідь

            односкладне. Запросили — множина минулого часу, а хто запросив — не названо: речення неозначено-особове.

          12. На концерті співали всі.

            Відповідь

            двоскладне. Підмет — займенник всі, присудок — співали. Без підмета речення стало б неозначено-особовим.

          Односкладні речення у складному реченні

          Частиною складного речення може бути і двоскладне, і односкладне речення. Під час розбору кожну частину характеризуємо як просте речення: знаходимо граматичну основу і, якщо головний член один, визначаємо вид односкладного речення.

          Односкладні частини в складному реченні

          РеченняЧастини
          Захочеш — навчишся.безсполучникове: обидві частини узагальнено-особові
          Смеркало, і дітей кликали додому.складносурядне: безособова + неозначено-особова
          Коли стемніло, ми повернулися додому.складнопідрядне: підрядна безособова, головна двоскладна
          Мені сказали, що завтра буде тепло.складнопідрядне: головна неозначено-особова, підрядна безособова

          Підкреслено граматичні основи частин. Кожну частину складного речення характеризуємо як просте речення: двоскладне чи односкладне, а якщо односкладне — якого виду.

          Між двома односкладними частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним і, кому не ставимо, якщо обидві частини — називні або безособові речення (у безособових головні члени мають бути однорідні за значенням): Тиша і бур’яни (А. Головко); Порожньо і сумно (А. Хижняк) — приклади з Правопису. Як розбирати складне речення, пояснено в статті «Синтаксичний розбір складного речення: план, зразки».

          Типові помилки

          Найчастіше помиляються, коли шукають підмет там, де його немає, або вважають неповним речення, якому нічого не бракує.

          Типові помилки з односкладними реченнями

          Не так → такЧому
          Пишу тобі листа — неповне, бо немає підметазакінчення -у вказує на виконавця я; нічого не пропущено, речення зрозуміле без контексту
          Пишу тобі листа — односкладне означено-особове, повне
          Мені холодно — двоскладне, підмет меніпідмет стоїть у називному відмінку, а мені — у давальному (кому?), це додаток; підмета тут бути не може
          Мені холодно — односкладне безособове
          Вітром повалило дерево — двоскладне, підмет дереводерево — додаток у знахідному відмінку (повалило що?); двоскладне речення — Вітер повалив дерево
          Вітром повалило дерево — безособове
          Про аварію повідомили в новинах — безособовеповідомили — дієслово в множині минулого часу, хто повідомив — не названо; безособове — Про аварію повідомлено
          Про аварію повідомили в новинах — неозначено-особове
          Плавати — її улюблений спорт — інфінітивне (безособове)інфінітив плавати тут підмет, а присудок — спорт; на місці пропущеної зв’язки стоїть тире
          Плавати — її улюблений спорт — двоскладне
          Роботу невиконаноне з формами на -но, -то в ролі головного члена односкладного речення пишемо окремо
          Роботу не виконано

          Закреслено — неправильно, зеленим — правильно. Перш ніж шукати підмет, перевір відмінок: підмет стоїть у називному відмінку, а мені (давальний) чи дерево в реченні Вітром повалило дерево (знахідний) — додатки.

          Джерело правил: Український правопис (2019), § 44, п. 1, 2 (не з формами на -но, -то), § 158, ІІ, п. 2, прим. 2, в (кома між односкладними частинами), § 161, ІІ, п. 1 (тире в безсполучниковому складному реченні); види односкладних речень — за шкільною граматикою.

          Вправи з відповідями: односкладні речення

          10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

          1. Яке речення називають односкладним?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Б — речення з одним головним членом. Односкладне речення має лише один головний член; другорядні члени в ньому можуть бути («Над річкою повільно світає»). Одну граматичну основу має будь-яке просте речення, зокрема й двоскладне.

          2. До якого типу належить речення «Піду в кіно»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: А — означено-особове. Дієслово «піду» стоїть у формі 1 особи, тому виконавець дії зрозумілий — «я». Це означено-особове речення.

          3. До якого типу належить речення «Мені принесли листа»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: В — неозначено-особове. Головний член «принесли» стоїть у формі множини минулого часу, а виконавця дії не названо: він невідомий або неважливий. Це неозначено-особове речення.

          4. До якого типу належить речення «Надворі вечоріє»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Г — безособове. «Вечоріє» означає явище природи, яке не має і не може мати виконавця, тому речення безособове.

          5. Яке з речень називне?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: А — Зимовий ранок. У називному реченні головний член виражений іменником у називному відмінку («ранок») і в ньому немає дієслова; інші речення мають головний член-дієслово.

          6. До якого типу належать частини прислів’я «Вік живи — вік учись»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Б — узагальнено-особові. Дія стосується будь-якої особи, а дієслово стоїть у формі 2 особи однини наказового способу — це узагальнено-особові речення, типові для прислів’їв.

          7. Яке з речень двоскладне?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: В — Сонце сходить. У реченні «Сонце сходить» є обидва головні члени: підмет «сонце» і присудок «сходить». Інші речення мають лише один головний член.

          8. У якій формі стоїть головний член означено-особового речення?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: А — у формі 1 або 2 особи дієслова. Означено-особове речення має головний член — дієслово 1 або 2 особи (дійсного чи наказового способу), закінчення якого вказує на певну особу: я, ми, ти, ви.

          9. До якого типу належить речення «Місто відбудовано»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Г — безособове. Головний член «відбудовано» — незмінна дієслівна форма на -но, -то; такі речення безособові.

          10. До якого типу належить речення «Мене всього трусило»?

            Відповідь і пояснення

            Правильна відповідь: Б — безособове. Особове дієслово «трусити» вжито в безособовому значенні (форма середнього роду минулого часу), виконавця дії немає — речення безособове.

          Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Односкладні й неповні речення