Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Односкладне речення — це просте речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, а другого не потрібно: Світає; Зачиніть вікно; Тиша. Такий головний член не називають ні підметом, ні присудком: він лише має форму одного з них.
Нижче — таблиця видів односкладних речень з прикладами, як знайти головний член і визначити тип речення, чим односкладне речення відрізняється від неповного, три тренажери і 10 завдань із відповідями.
Коротко: види односкладних речень у таблиці
Односкладні речення бувають п’яти видів: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові та називні. У перших чотирьох головний член має форму присудка, у називних — форму підмета.
Види односкладних речень: таблиця з прикладами
| Вид | Головний член | Приклади |
|---|---|---|
| Головний член у формі присудка | ||
| Означено-особове діє я, ми, ти, ви | дієслово 1 чи 2 особи: теперішній, майбутній час, наказовий спосіб | Читаю книжку. Прийдіть завтра. |
| Неозначено-особове хто діє — не названо | дієслово 3 особи множини; множина минулого часу чи умовного способу | У селі будують міст. Нам роздали підручники. |
| Узагальнено-особове дія стосується будь-кого | найчастіше дієслово 2 особи однини | Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.). |
| Безособове виконавця немає і не може бути | безособове дієслово; особове в безособовому значенні; холодно, можна, треба; форма на -но, -то; немає; інфінітив | Світає. Лист написано. Мені холодно. |
| Головний член у формі підмета | ||
| Називне стверджує, що предмет чи явище є | іменник у називному відмінку; дієслова немає і не може бути | Перший сніг. Тиша. |
Підкреслено лише головний член: двома рисками — у формі присудка, однією — у формі підмета. Речення з головним членом-інфінітивом (Тобі не втекти) тут віднесено до безособових; деякі підручники виділяють їх окремо — як інфінітивні.
Що таке односкладне речення
Односкладними називають речення з одним головним членом. Другого головного члена в такому реченні немає, бо він не потрібен: речення зрозуміле і без контексту. Порівняймо: у двоскладному реченні Я читаю є підмет я і присудок читаю, а в односкладному Читаю на виконавця дії вказує закінчення дієслова.
Односкладне речення за будовою повне: йому нічого не бракує. Тому не плутай його з неповним, у якому член речення пропущено і його можна відновити з контексту (про це — нижче, у розділі «Односкладне чи неповне речення»).
Як і двоскладні, односкладні речення бувають непоширені (лише головний член: Світає) і поширені (з другорядними членами: Над річкою повільно світає). Розділові знаки в односкладних реченнях ставимо за тими самими правилами, що й у двоскладних.
Одну думку часто можна передати і двоскладним, і односкладним реченням. Такі речення — синтаксичні синоніми: двоскладне називає виконавця, а односкладне зосереджує увагу на самій дії, стані чи предметі.
Двоскладне чи односкладне: одна думка — два речення
| Двоскладне | Односкладне |
|---|---|
| Ми поїдемо до моря. | Поїдемо до моря. означено-особове |
| Робітники ремонтують дорогу. | Дорогу ремонтують. неозначено-особове |
| Вітер зірвав дах. | Вітром зірвало дах. безособове |
| Будівельники відремонтували міст. | Міст відремонтовано. безособове |
| Море спокійне. | Спокійне море. називне |
Підкреслено головні члени. У двоскладному реченні є підмет і присудок, в односкладному — один головний член. У реченні Вітром зірвало дах слово вітром — не підмет: воно стоїть в орудному відмінку, а дах — у знахідному (зірвало що?). В останній парі спокійне — присудок у двоскладному реченні й означення в називному.
Головний член односкладного речення зазвичай підкреслюємо двома рисками, як присудок (Світає), а в називних реченнях — однією, як підмет (Тиша). Позначки в підручниках можуть трохи відрізнятися, тож орієнтуйся на зразок, прийнятий у твоєму класі. Про підмет і присудок двоскладного речення — у статті «Підмет і присудок: способи вираження, приклади, вправи».
Означено-особові речення
Означено-особовими називають односкладні речення, головний член яких — дієслово у формі 1 чи 2 особи. Закінчення дієслова чітко вказує на виконавця дії: я, ми, ти чи ви.
Головним членом означено-особового речення можуть бути:
- дієслова 1 і 2 особи однини й множини теперішнього та майбутнього часу: Пишу тобі з табору (я); Завтра поїдемо до бабусі (ми); Чуєш мене? (ти); Коли повернетеся? (ви);
- дієслова наказового способу — 2 особа однини, 1 і 2 особа множини: Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) — можливий підмет тут лише ти; Ходімо додому (ми); Зачиніть, будь ласка, двері (ви); зрідка — складена форма 1 особи однини: Хай подумаю.
Означено-особове речення легко перетворити на двоскладне — досить додати займенник: Завтра поїдемо до бабусі → Завтра ми поїдемо до бабусі. Зміст не змінюється, різниця лише в стилістичному забарвленні: односкладне речення коротше й динамічніше, а займенник додаємо, коли його треба виділити: Я піду, а ти лишайся.
Дієслова минулого часу й умовного способу на особу не вказують (пішов — я, ти чи він?), тому означено-особових речень з ними не буває. Відповідь Пішла на роботу на запитання Де мама? — двоскладне неповне речення: підмет мама пропущено, його видно з контексту.
Неозначено-особові речення
Неозначено-особовими називають односкладні речення, головний член яких — дієслово у формі 3 особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу чи умовного способу. Виконавця дії не названо: він невідомий або неважливий, уся увага — на самій дії та її результаті.
- У сусідньому дворі будують дитячий майданчик (теперішній час);
- Завтра вам зателефонують (майбутній час);
- Дивись, усе вже розкупили (минулий час);
- Про це нам би сказали (умовний спосіб).
Хоча виконавця дії в неозначено-особовому реченні не названо, мовна традиція передбачає, що це людина або люди. Так, із речення У селі співають випливає, що співають саме люди.
Головний член завжди має форму множини, але виконавцем дії може бути й одна особа (Мені потисли руку), навіть сам мовець: Вас же по-людськи просять не заважати.
Не плутай неозначено-особові речення з безособовими, де головний член — форма на -но, -то: Дах полагодили — неозначено-особове, Дах полагоджено — безособове.
Узагальнено-особові речення
Узагальнено-особовими називають односкладні речення, головний член яких — особове дієслово, а дія стосується будь-якої особи, кожного з нас, у будь-який час. Найчастіше такі речення трапляються в прислів’ях і приказках, а також у порадах і поетичних закликах.
Головний член узагальнено-особового речення зазвичай виражений дієсловом 2 особи однини теперішнього чи майбутнього часу або наказового способу:
- Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.);
- До кого пристанеш, такий і сам станеш (Нар. тв.);
- Не кажи гоп, поки не перескочиш (Нар. тв.);
- Не бійся досвітньої мли — досвітній огонь запали (Леся Українка).
Рідше в узагальненому значенні вживаємо інші форми дієслова:
- 1 особу однини чи множини: Чужого не хочу, свого не дам; Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо (Нар. тв.);
- минулий час: Продав — загубив, купив — знайшов (Нар. тв.);
- 3 особу множини: За одного битого двох небитих дають (Нар. тв.).
Речення з 2 особою типові для фольклору, художнього й розмовного мовлення, а з 1 і 3 особою трапляються також у ділових і наукових текстах — в інструкціях, рецептах, описах закономірностей: Насіння виймають зі зрілих плодів, сушать на повітрі, але не смажать (З журналу). Частина посібників зараховує такі інструкції до неозначено-особових речень.
Формою узагальнено-особові речення збігаються з означено-особовими (2 особа) або неозначено-особовими (3 особа множини), тож їхній тип визначаємо за змістом. Що посієш, те й пожнеш — про будь-кого, отже, речення узагальнено-особове. Що посієш цього року на городі? — питання до конкретного співрозмовника, отже, речення означено-особове.
Розділові знаки в узагальнено-особових реченнях
Прислів’я часто складаються з двох частин — двох узагальнено-особових речень. Якщо перша частина називає умову чи час, а друга — наслідок, між ними без сполучника ставимо тире: Боїшся вовка — не йди до лісу; Багато будеш знати — швидко постарієш (Нар. тв.). Так само в кожній парі прислів’я Продав — загубив, купив — знайшов.
Якщо частини поєднано сполучником, перед ним ставимо кому: Не хвалися, ідучи на торг, а хвалися, їдучи з торгу (Нар. тв.) — кома перед протиставним а, а дієприслівникові звороти теж виділено комами.
Безособові речення
Безособовими називають односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, що відбувається сам собою, без діяча. Підмета в такому реченні немає і бути не може: його неможливо додати. Особу, якої стосується стан, можна назвати лише непрямим відмінком (мені, мене), і це додаток. Найчастіше безособові речення описують явища природи і стан людини: Уночі підморозило; Мені сумно.
Головний член безособового речення може бути виражений:
- безособовим дієсловом — воно означає явища природи (Смеркає; Сутеніє; Розвидняється), фізичний чи психічний стан (Мені кортить поговорити; Мене нудить), наявність чи брак чогось (Води вистачає; Бракує часу), дію невідомих сил (Йому щастить);
- особовим дієсловом у безособовому значенні — у формі 3 особи однини чи середнього роду минулого часу: Пахне свіжим сіном; Хату замело снігом; Де тебе носило? Порівняй: Сніг замів хату — двоскладне речення з підметом сніг;
- присудковим словом (прислівником на -о, словами можна, треба, слід, шкода, пора, видно, чути): Надворі вогко й холодно; Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). Часто воно має при собі допоміжне дієслово було, буде, стало, стає: Стало темно; Буде весело;
- дієслівною формою на -но, -то: Багато людей врятовано; Було прийнято закон. Частку не з такими формами пишемо окремо: Підлогу не вимито; Праці не закінчено;
- словом немає (не було, не буде), а іменник чи займенник при ньому стоїть у родовому відмінку і є додатком: У мене немає часу; Нікого не було вдома;
- інфінітивом: Тобі не втекти; Не вернути минулого.
Чи є інфінітивні речення
Речення з головним членом-інфінітивом (Тобі не втекти; Не наздогнати нам їх) у шкільній програмі окремим типом не виділено. На цій сторінці вони належать до безособових: виконавця дії названо хіба що давальним відмінком (тобі, нам), а підмета немає. Деякі підручники виділяють такі речення окремо і називають інфінітивними, тож на уроці орієнтуйся на свій підручник.
Не плутай їх з двоскладними реченнями, де інфінітив — підмет: Мандрувати — його давня мрія (підмет мандрувати, присудок мрія).
Називні речення
Називними називають односкладні речення, головний член яких виражений іменником у формі називного відмінка. Називаючи предмет чи явище, таке речення водночас стверджує, що воно є, існує зараз: Ніч; Тиша; Перший сніг.
Від інших односкладних речень називні відрізняються тим, що в них немає і не може бути дієслова. Головний член називного речення може бути виражений також займенником або сполученням числівника з іменником: Ось і ми!; Троє коней. Часто називні речення мають частки ось, от (Ось і зима!) або бувають окличними: Яка краса!
Називні речення бувають непоширені (Ранок) і поширені — з означеннями: Холодний осінній ранок. Обставин місця чи часу в називному реченні немає: Над озером ранковий туман — уже не називне речення, бо обставина над озером вказує на пропущене дієслово (стоїть). Такі речення одні підручники вважають неповними, інші — еліптичними.
Називні речення найчастіше трапляються в описах природи, на початку оповідань і віршів, у щоденниках і ремарках п’єс: Зимовий вечір. Тиша. Перші сніжинки.
Не плутай називне речення з двоскладним, у якому присудок — прикметник: Ясний день — називне (ясний — означення), а День ясний — двоскладне (ясний — присудок). Деякі посібники вважають окремим видом і речення з головним членом у родовому відмінку: Ні хмаринки!
Головний член односкладного речення: чим виражений
Головний член односкладного речення може складатися з одного слова або з кількох — як складений присудок у двоскладному реченні:
- одне слово: Світає; Читаю; Тиша;
- складена форма майбутнього часу: Будемо чекати;
- допоміжне дієслово з присудковим словом чи формою на -но, -то: Стало темно; Було оголошено;
- присудкове слово чи дієслово з інфінітивом: Треба йти; Можна починати; Хочеться спати.
У називному реченні означення до головного члена не входять: у реченні Тиха зоряна ніч головний член — ніч. А другорядні члени (додатки, обставини, означення) в односкладних реченнях такі самі, як у двоскладних: Мені (кому? — додаток) дуже (якою мірою? — обставина) сумно. Про них — у статті «Другорядні члени речення: таблиця, як підкреслювати, вправи», а про типи присудків — у статті «Простий, складений дієслівний та іменний присудок».
Знайди головний член і визнач тип речення
У кожному реченні виділено слово. Визнач, з яких слів складається головний член і до якого типу належить речення, а потім натисни «Перевірити».
Будемо чекати вас після уроків.
Головний членбудемо чекатиТип реченняозначено-особовеПовний розбір
Будемо чекати = чекатимемо: складена форма майбутнього часу 1 особи множини, тож головний член — обидва слова. Виконавці — ми: речення означено-особове.
У кімнаті стало зовсім темно.
Головний членстало темноТип реченнябезособовеПовний розбір
Стало темно: допоміжне дієслово стало + присудкове слово темно. Підмета немає і бути не може: речення безособове. У кімнаті, зовсім — обставини.
Учора було оголошено переможців.
Головний членбуло оголошеноТип реченнябезособовеПовний розбір
Було оголошено — форма на -но з допоміжним дієсловом було: речення безособове. Порівняй: Учора оголосили переможців — неозначено-особове.
У мене зараз немає вільного часу.
Головний членнемаєТип реченнябезособовеПовний розбір
Головний член — слово немає; часу — додаток у родовому відмінку. Підмета немає і бути не може: речення безособове.
Нам подарували квитки на концерт.
Головний членподарувалиТип реченнянеозначено-особовеПовний розбір
Подарували — дієслово в множині минулого часу, а хто подарував — не названо: речення неозначено-особове. Нам, квитки — додатки.
Розкажіть нам про свою подорож.
Головний членрозкажітьТип реченняозначено-особовеПовний розбір
Розкажіть — наказовий спосіб, 2 особа множини: виконавці — ви. Речення означено-особове.
Ясний травневий день.
Головний членденьТип реченняназивнеПовний розбір
Головний член — іменник день у називному відмінку; ясний, травневий — означення, до головного члена вони не входять. Дієслова немає: речення називне.
Тут можна сфотографуватися біля пам’ятника.
Головний членможна сфотографуватисяТип реченнябезособовеПовний розбір
Можна сфотографуватися: присудкове слово можна з інфінітивом — один головний член, як складений присудок. Підмета немає: речення безособове.
Човен віднесло течією.
Головний членвіднеслоТип реченнябезособовеПовний розбір
Віднесло — особове дієслово в безособовому значенні (порівняй: Течія віднесла човен): форма середнього роду, підмета немає і не може бути. Речення безособове.
Щоранку роблю зарядку.
Головний членроблюТип реченняозначено-особовеПовний розбір
Роблю — дієслово 1 особи однини: виконавець — я. Речення означено-особове. Зарядку — додаток, щоранку — обставина.
Як визначити тип односкладного речення
Щоб визначити вид односкладного речення, спершу знайди граматичну основу. Якщо є і підмет, і присудок, речення двоскладне. Якщо головний член один, подивися на його форму і зміст: чи є дієслово, у якій воно особі й числі, чи можна підставити виконавця дії.
Як визначити тип односкладного речення: перевіряй по черзі
- Є і підмет, і присудок?Летять журавлі. Один із них може бути пропущено, якщо його видно з контексту: — Хто подзвонив? — Тато (= Тато подзвонив)двоскладне
- Головний член — іменник у називному відмінку, а дієслова немає?Березень; Перший урок; рідше — займенник чи числівник з іменником: Ось і ми!; Троє конейназивне
- Головний член — особове дієслово, а дія стосується будь-якої особи?так буває в прислів’ях і приказках, у поетичних закликах, а також в інструкціях і рецептах: Що посієш, те й пожнеш; Насіння виймають зі зрілих плодівузагальнено-особове
- Головний член — дієслово 1 чи 2 особи?теперішній чи майбутній час або наказовий спосіб; можна додати я, ми, ти, ви: Пишемо диктант (ми); Зачини двері (ти)означено-особове
- Головний член — дієслово 3 особи множини або множини минулого часу чи умовного способу?хто діє — не названо: У школі відремонтували спортзалнеозначено-особове
- Підмета немає і бути не може?безособове дієслово, особове дієслово в безособовому значенні, форма на -но, -то, слова холодно, можна, треба, немає: Сутеніє; Хату замело; Роботу виконано; Мені холоднобезособове
- Головний член — інфінітив?Тобі не втекти. На цій сторінці такі речення віднесено до безособових, а деякі підручники виділяють їх в окремий тип — інфінітивніза підручником
Межові випадки (у тренажерах їх немає). Узагальнено-особові речення формою збігаються з означено-особовими (2 особа: Що посієш, те й пожнеш) або неозначено-особовими (3 особа множини: За одного битого двох небитих дають), тож тип визначаємо за змістом. Коли зміст неочевидний, підручники класифікують такі речення по-різному. Інструкції з 3 особою множини (Насіння виймають зі зрілих плодів) ця стаття відносить до узагальнено-особових, а частина посібників — до неозначено-особових. По-різному трактують і генітивні речення — з головним членом у родовому відмінку: Ні хмаринки!
Визнач тип односкладного речення
Усі речення тут односкладні. Розподіли їх за типами. Узагальнено-особових речень у вправі немає: їхній тип залежить від змісту, і межу з іншими типами підручники проводять по-різному.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Пишу тобі з літнього табору. | Означено-особове | Головний член пишу — дієслово 1 особи однини: виконавець — я. |
| Зустріньмося біля театру о третій. | Означено-особове | Зустріньмося — наказовий спосіб, 1 особа множини: виконавці — ми. |
| Чи підете з нами на виставку? | Означено-особове | Підете — дієслово 2 особи множини майбутнього часу: виконавці — ви. |
| Біля школи посадили молоді каштани. | Неозначено-особове | Посадили — дієслово в множині минулого часу, а хто посадив — не названо. |
| Про цю подію писали в усіх газетах. | Неозначено-особове | Писали — множина минулого часу; хто саме писав — не важливо. Порівняй: написано — безособове. |
| Тебе кличуть до вчительської. | Неозначено-особове | Кличуть — 3 особа множини теперішнього часу; хто кличе — не названо. |
| У нашому місті відкриють новий басейн. | Неозначено-особове | Відкриють — 3 особа множини майбутнього часу; виконавців не названо. |
| Під вечір похолодало. | Безособове | Похолодало — безособове дієслово: виконавця немає і не може бути. |
| Про цю подію написано в усіх газетах. | Безособове | Написано — форма на -но, тож речення безособове. Порівняй: писали — неозначено-особове. |
| Від річки повіяло прохолодою. | Безособове | Повіяло — особове дієслово в безособовому значенні (порівняй: Вітер повіяв); підмета немає. |
| Мені сьогодні сумно. | Безособове | Головний член сумно — прислівник (присудкове слово) зі значенням стану; підмета немає і бути не може. |
| Осінній парк. | Називне | Головний член — іменник парк у називному відмінку, дієслова немає. |
| Весна! | Називне | Іменник весна в називному відмінку стверджує, що весна настала; дієслова немає. |
| Ось і наша зупинка. | Називне | Головний член — іменник зупинка в називному відмінку; ось та і — частки. |
Односкладне чи неповне речення
Односкладне речення найчастіше плутають з неповним двоскладним. В односкладному реченні другого головного члена немає, бо він не потрібен. А в неповному головний член пропущено, але його легко відновити з контексту чи ситуації: — Хто прибрав у класі? — Чергові (пропущено присудок прибрали).
Односкладне чи двоскладне неповне?
Односкладне
- Другого головного члена немає і не треба: речення зрозуміле без контексту.
- Піду до бібліотеки. — закінчення дієслова вказує на виконавця: я.
- На стадіоні грають у футбол. — хто грає, не названо, і це не важливо.
- Похолодало. — виконавця немає і не може бути.
Двоскладне неповне
- Один із головних членів пропущено, але його легко відновити з контексту — найчастіше з попередньої репліки.
- — Де Оля? — Пішла до бібліотеки. — пропущено підмет Оля: дієслово минулого часу на особу не вказує.
- — Що роблять хлопці? — Грають у футбол. — пропущено підмет хлопці.
- — Хто прийде до нас у неділю? — Бабуся. — пропущено присудок прийде.
Як перевірити. Спробуй дописати пропущений головний член. Якщо його можна взяти з контексту чи ситуації (Оля, хлопці, прийде), речення двоскладне неповне. Якщо другого головного члена немає в контексті, бо він не потрібен, — речення односкладне: виконавець зрозумілий із закінчення дієслова (я, ми, ти, ви), невизначений або його взагалі немає. Підкреслено головні члени.
Неповним може бути й односкладне речення: — Тобі холодно? — Дуже (повністю: Мені дуже холодно). Докладніше — у статті «Неповне речення: що це, види, приклади і тире».
Односкладне чи двоскладне?
Визнач, односкладне речення чи двоскладне. Якщо один із двох головних членів пропущено, але його легко відновити з контексту, це двоскладне неповне речення. У діалогах оцінюй виділене речення.
Іду на тренування.
Відповідь
односкладне. Іду — дієслово 1 особи: закінчення вказує на виконавця (я). Речення означено-особове.
За вікном тихо падає сніг.
Відповідь
двоскладне. Є підмет сніг і присудок падає; підмет стоїть після присудка.
Вечір теплий.
Відповідь
двоскладне. Підмет вечір, присудок теплий — складений іменний із нульовою зв’язкою (Вечір був теплий).
Дорогу засипало снігом.
Відповідь
односкладне. Підмета немає і не може бути: засипало — особове дієслово в безособовому значенні. Речення безособове. Порівняй: Сніг засипав дорогу — двоскладне.
— Де Андрій?
— Пішов на тренування.Відповідь
двоскладне. Це двоскладне неповне речення: пропущено підмет Андрій, його видно з питання. Дієслово минулого часу на особу не вказує, тож без контексту незрозуміло, хто пішов.
На концерті співали народні пісні.
Відповідь
односкладне. Хто співав, не названо: співали — множина минулого часу, підмета немає. Речення неозначено-особове.
Усім стало смішно.
Відповідь
односкладне. Головний член стало смішно — допоміжне дієслово й присудкове слово. Підмета немає і бути не може: речення безособове.
Співати — її найбільша радість.
Відповідь
двоскладне. Підмет — інфінітив співати, присудок — радість (нульова зв’язка, на її місці тире). Інфінітив тут — підмет, а не головний член односкладного речення.
— Хто відчинив вікно?
— Сестра.Відповідь
двоскладне. Пропущено присудок відчинила, його видно з питання: Сестра відчинила. Речення двоскладне неповне.
Теплий вечір.
Відповідь
односкладне. Вечір — іменник у називному відмінку, теплий — означення; дієслова немає. Речення називне. Порівняй: Вечір теплий — двоскладне.
Нас запросили на свято.
Відповідь
односкладне. Запросили — множина минулого часу, а хто запросив — не названо: речення неозначено-особове.
На концерті співали всі.
Відповідь
двоскладне. Підмет — займенник всі, присудок — співали. Без підмета речення стало б неозначено-особовим.
Односкладні речення у складному реченні
Частиною складного речення може бути і двоскладне, і односкладне речення. Під час розбору кожну частину характеризуємо як просте речення: знаходимо граматичну основу і, якщо головний член один, визначаємо вид односкладного речення.
Односкладні частини в складному реченні
| Речення | Частини |
|---|---|
| Захочеш — навчишся. | безсполучникове: обидві частини узагальнено-особові |
| Смеркало, і дітей кликали додому. | складносурядне: безособова + неозначено-особова |
| Коли стемніло, ми повернулися додому. | складнопідрядне: підрядна безособова, головна двоскладна |
| Мені сказали, що завтра буде тепло. | складнопідрядне: головна неозначено-особова, підрядна безособова |
Підкреслено граматичні основи частин. Кожну частину складного речення характеризуємо як просте речення: двоскладне чи односкладне, а якщо односкладне — якого виду.
Між двома односкладними частинами складносурядного речення, поєднаними одиничним і, кому не ставимо, якщо обидві частини — називні або безособові речення (у безособових головні члени мають бути однорідні за значенням): Тиша і бур’яни (А. Головко); Порожньо і сумно (А. Хижняк) — приклади з Правопису. Як розбирати складне речення, пояснено в статті «Синтаксичний розбір складного речення: план, зразки».
Типові помилки
Найчастіше помиляються, коли шукають підмет там, де його немає, або вважають неповним речення, якому нічого не бракує.
Типові помилки з односкладними реченнями
| Не так → так | Чому |
|---|---|
| Пишу тобі листа — неповне, бо немає підмета | закінчення -у вказує на виконавця я; нічого не пропущено, речення зрозуміле без контексту |
| Пишу тобі листа — односкладне означено-особове, повне | |
| Мені холодно — двоскладне, підмет мені | підмет стоїть у називному відмінку, а мені — у давальному (кому?), це додаток; підмета тут бути не може |
| Мені холодно — односкладне безособове | |
| Вітром повалило дерево — двоскладне, підмет дерево | дерево — додаток у знахідному відмінку (повалило що?); двоскладне речення — Вітер повалив дерево |
| Вітром повалило дерево — безособове | |
| Про аварію повідомили в новинах — безособове | повідомили — дієслово в множині минулого часу, хто повідомив — не названо; безособове — Про аварію повідомлено |
| Про аварію повідомили в новинах — неозначено-особове | |
| Плавати — її улюблений спорт — інфінітивне (безособове) | інфінітив плавати тут підмет, а присудок — спорт; на місці пропущеної зв’язки стоїть тире |
| Плавати — її улюблений спорт — двоскладне | |
| Роботу невиконано | не з формами на -но, -то в ролі головного члена односкладного речення пишемо окремо |
| Роботу не виконано |
Закреслено — неправильно, зеленим — правильно. Перш ніж шукати підмет, перевір відмінок: підмет стоїть у називному відмінку, а мені (давальний) чи дерево в реченні Вітром повалило дерево (знахідний) — додатки.
Джерело правил: Український правопис (2019), § 44, п. 1, 2 (не з формами на -но, -то), § 158, ІІ, п. 2, прим. 2, в (кома між односкладними частинами), § 161, ІІ, п. 1 (тире в безсполучниковому складному реченні); види односкладних речень — за шкільною граматикою.
Вправи з відповідями: односкладні речення
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яке речення називають односкладним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — речення з одним головним членом. Односкладне речення має лише один головний член; другорядні члени в ньому можуть бути («Над річкою повільно світає»). Одну граматичну основу має будь-яке просте речення, зокрема й двоскладне.
До якого типу належить речення «Піду в кіно»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — означено-особове. Дієслово «піду» стоїть у формі 1 особи, тому виконавець дії зрозумілий — «я». Це означено-особове речення.
До якого типу належить речення «Мені принесли листа»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — неозначено-особове. Головний член «принесли» стоїть у формі множини минулого часу, а виконавця дії не названо: він невідомий або неважливий. Це неозначено-особове речення.
До якого типу належить речення «Надворі вечоріє»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — безособове. «Вечоріє» означає явище природи, яке не має і не може мати виконавця, тому речення безособове.
Яке з речень називне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Зимовий ранок. У називному реченні головний член виражений іменником у називному відмінку («ранок») і в ньому немає дієслова; інші речення мають головний член-дієслово.
До якого типу належать частини прислів’я «Вік живи — вік учись»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — узагальнено-особові. Дія стосується будь-якої особи, а дієслово стоїть у формі 2 особи однини наказового способу — це узагальнено-особові речення, типові для прислів’їв.
Яке з речень двоскладне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Сонце сходить. У реченні «Сонце сходить» є обидва головні члени: підмет «сонце» і присудок «сходить». Інші речення мають лише один головний член.
У якій формі стоїть головний член означено-особового речення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — у формі 1 або 2 особи дієслова. Означено-особове речення має головний член — дієслово 1 або 2 особи (дійсного чи наказового способу), закінчення якого вказує на певну особу: я, ми, ти, ви.
До якого типу належить речення «Місто відбудовано»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — безособове. Головний член «відбудовано» — незмінна дієслівна форма на -но, -то; такі речення безособові.
До якого типу належить речення «Мене всього трусило»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — безособове. Особове дієслово «трусити» вжито в безособовому значенні (форма середнього роду минулого часу), виконавця дії немає — речення безособове.
Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Односкладні й неповні речення
