Неповні речення

Неповні речення


Неповні речення — тема, яку неодмінно треба знати для того, щоб вдало скласти ЗНО. Ми підготували коротенький матеріал, в якому детально і по пунктах пояснено основні нюанси з теми. Добре розібравшись у них, можете сміло додавати ще кілька балів до своєї оцінки за тестування.


Неповними називають речення, в яких пропущено, тобто не представлено словом, один із структурно необхідних синтаксичних членів.

Те, що в реченні пропущено необхідний член, можна встановити з наявності членів, синтаксично залежних від пропущеного елемента.


Наприклад, розгляньмо речення: Я купив англійську книжку, а ти — німецьку.

Тут слово “німецьку” є означенням до пропущеного слова “книжка”, яке, в свою чергу, є додатком до пропущеного присудка “купив”. Отже, наявність означення “німецька” вказує на пропуск структурно необхідних членів і дає можливість відновити їх з контексту.

Від неповних слід відрізняти обірвані речення: Я купив англійську книгу, а ти…

На відміну від неповного речення, у цьому випадку думка лишилася незакінченою, структура речення незавершеною, встановити відсутні члени неможливо.

Неповне речення — це похідний варіант від повного. Але це не означає, що в тексті повний варіант завжди буде основним. Навпаки, дуже часто саме неповне речення вважається стилістичною нормою.

Наприклад, розгляньмо речення: Продавав Свирид не все, що мав приробленого (Г. Тютюнник)

Тут відновлення пропущеного підмета “Свирид” у підрядному реченні буде стилістичною помилкою.

Неповними можуть бути різні типи речень — як двоскладні, так і односкладні: По праву руку в шах-заде сидів його візир Соколлу, по ліву руку — імам і поет (П. Загребельний)

Наведене речення — неповне двоскладне з пропущеним присудком “сидів”.

Або ж таке речення: Бо тут треба було певної вже кваліфікації, а найголовніше — поважності (Остап Вишня). Воно є неповним односкладним безособовим із пропущеним головним членом “треба було”.


Тире в неповних реченнях

У неповних реченнях пропущеним може бути будь-який член речення, але найбільше відчувається відсутність присудка чи підмета.

У таких випадках на місці пропущеного члена речення часто ставиться тире:

Суміжно десь в лісах жили будини, бобрів ловили в лісових озерах. На північ — неври, де тепер Полісся (Л. Костенко).

Неповні речення з пропущеними головними членами:

  • підметом:
    1. Чорний колір — колір зради, а червоний — то любов (Н. Лівицька-Холодна).
    2. Збагне біла заздрість біль наших утрат і втішить в годину біди. А чорна — прийде, обійме, як брат, але порадіє завжди (А. Демиденко).
    3. Знаєте, сонце вміє жити: ран­ком воно веселе, вдень — працьовите, увечері — задумливе, коли за обрій відходить (М. Хвильовий).
  • присудком:
    1) Одні залюблені в старі листи. Ті — в музику. А ті — в руді томища (Б. Олійник).
    2) Науці належить розум, а поезії — споконвіку душа (В. Шевчук). Неповні речення з пропущеним дру­горядним членом (одним чи кількома).
  • додатком:
    1) Вода ласкава, солодка. П ’ю ще раз, убрівши по коліна (О. Довженко);
  • означенням:
    По тім боці — моя доля, по сім боці — горе (Т. Шевченко);
  • обставиною:
    На одній ниві пшениця, на другій
    — жито (О. Гончар);
  • кількома членами:
    1) Хто купляв собі Долю за гріш, а хто — і за мільйони.
    Все залежить від людських зіниць:
    в широких відіб’ється вся епоха,
    у звужених — збіговисько дрібниць (3 Л. Костенко).
    2) За все в житті ціна сповна. За кожну мить. За кожен подих (В. Крищенко).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.