Типи зв’язку слів у словосполученні

Типи зв’язку слів у словосполученні

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Узгодження, керування і прилягання — три типи підрядного зв’язку слів у словосполученні. Розрізняють їх за тим, як поводиться залежне слово, коли змінюється головне: при узгодженні воно змінюється разом із головним (зелений гай — у зеленому гаю), при керуванні зберігає відмінок, якого вимагає головне слово (читати книжку — читали книжку), а при приляганні воно незмінне й пов’язане з головним лише за змістом (читати вголос).

Нижче — таблиця «коротко», що таке підрядний зв’язок, кожен тип із прикладами, узгоджені й неузгоджені означення, сильне і слабке керування, як визначити тип зв’язку, складні випадки, типові помилки в керуванні, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями.

Коротко: узгодження, керування, прилягання в таблиці

Що відбувається із залежним словом, якими частинами мови воно буває і як перевірити тип зв’язку — в одній таблиці; докладно — у розділах нижче.

Типи підрядного зв’язку: коротко

ТипЗалежне словоПриклад
Узгодженнястоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й головне, і змінюється разом із ним. Прикметник, дієприкметник, займенник (мій, цей, кожний), порядковий числівникзелений гай → у зеленому гаю
Керуваннястоїть у відмінку, якого вимагає головне слово (часто з прийменником), і цього відмінка не змінює. Іменник, займенник, субстантивоване словочитати книжку → читали книжку; лист до мами
Приляганнянезмінне, з головним його пов’язує лише зміст. Прислівник, дієприслівник, інфінітив, присвійні його, її, їхчитати вголос → читали вголос; бажання вчитися

Перевірка: зміни форму головного слова. Залежне змінилося так само — узгодження; зберегло свій відмінок — керування; не змінюється взагалі — прилягання. Незмінний іменник (їхати в метро, годувати кенгуру) — однаково керування.

Підрядний зв’язок у словосполученні: що це

Словосполучення — це поєднання двох або більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом і граматично (докладно — у статті «Класифікація словосполучень»). Слова в ньому нерівноправні: одне головне, друге — залежне. Такий зв’язок називають підрядним: залежне слово підпорядковане головному, і від головного слова до залежного можна поставити питання: гай (який?) зелений, читати (що?) книжку, читати (як?) вголос. У шкільних розборах головне слово зазвичай позначають хрестиком (×), а від нього до залежного проводять стрілку.

Підрядному зв’язку протиставляють сурядний: так поєднуються рівноправні слова, і від одного до другого питання не поставиш. Сурядний зв’язок мають однорідні члени речення: брат і сестра, читати й писати, швидко, але уважно. Такі сполучення, як і підмет із присудком, словосполученнями не є; повний перелік того, що не є словосполученням, — у статті «Класифікація словосполучень».

Підрядний зв’язок: від головного слова до залежного

гайякий?зелений

узгодження: у зеленому гаю — залежне змінилося разом із головним

читатищо?книжку

керування: читали книжку — відмінок залежного той самий

читатияк?вголос

прилягання: читали вголос — залежне слово незмінне

Підрядний зв’язок

  • одне слово головне, друге — залежне
  • від головного до залежного ставимо питання
  • утворює словосполучення: зелений гай, читати книжку

Сурядний зв’язок

  • слова рівноправні
  • питання від одного слова до другого не ставимо
  • однорідні члени речення, а не словосполучення: брат і сестра, читати й писати

Підрядний зв’язок у словосполученні буває трьох типів. Тип визначаємо не за питанням, а за формою залежного слова: чи змінюється воно разом із головним, чи зберігає свій відмінок, чи взагалі не змінюється.

Узгодження: що це, приклади

Узгодження — тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й головне, і змінюється разом із ним: зимовий ранок — зимового ранку — зимовим ранком — зимові ранки. Зміна форми головного слова неминуче змінює і залежне.

Головне слово при узгодженні — іменник або інше слово в ролі іменника (займенник, субстантивоване слово): щось нове, наші рідні. Залежне слово змінюється за родами, числами й відмінками так, як прикметник:

  • прикметник: цікава книжка, мамин шарф;
  • дієприкметник: прочитана книжка;
  • займенник на зразок мій, наш, цей, той, кожний, весь, їхній: моя книжка, кожного дня;
  • порядковий числівник: перша книжка, третій ряд.

У множині рід не розрізняємо, тож залежне слово узгоджується з головним лише в числі й відмінку: цікаві книжки, цікаві романи.

Повне і неповне узгодження

Зазвичай узгодження повне — у роді, числі й відмінку. Буває і неповне: залежне слово уподібнюється до головного лише частиною форм. Так, у сполученні місто Київ слова мають різний рід, а узгоджуються лише в числі й відмінку: міста Києва, у місті Києві.

Числівник та іменник

Порядковий числівник завжди узгоджується з іменником: п’ятий урок — п’ятого уроку. Так само поводиться числівник один: одна година, одного дня. А в сполученні п’ять кроків не узгодження, а керування: числівник п’ять у називному й знахідному відмінках вимагає від іменника родового відмінка множини. У непрямих відмінках числівник з іменником узгоджуються: п’ятьом крокам, п’ятьма кроками. Докладно — у статті «Узгодження числівника з іменником».

Узгоджене і неузгоджене означення: при чому тут тип зв’язку

Слово, пов’язане з іменником узгодженням, у реченні зазвичай є узгодженим означенням: теплий вечір, наш клас, перший сніг, написаний лист. Воно змінюється разом з іменником: теплого вечора, теплим вечором.

Неузгоджене означення пов’язане з іменником керуванням (шарф мами, квиток на концерт) або приляганням (її клас, бажання перемогти, крок уперед). Його форма від форми іменника не залежить: квиток на концерт — квитка на концерт — квитками на концерт.

Щоб відрізнити одне від одного, зміни відмінок означуваного іменника: змінилося і означення — воно узгоджене, не змінилося — неузгоджене. Більше прикладів і вправ — у статтях «Узгоджене та неузгоджене означення» і «Другорядні члени речення».

Керування: що це, приклади

Керування (його називають також синтаксичним керуванням) — тип підрядного зв’язку, за якого головне слово вимагає від залежного певного відмінка, часто з прийменником. Якщо змінити форму головного слова, відмінок залежного не зміниться: читати книжку — читаю книжку — читали книжку — читаючи книжку.

Відмінок залежного слова зумовлений лексичним і граматичним значенням головного слова. Тому словники після слова вказують, якого відмінка воно вимагає: дякувати кому, завідувач чого, запобігти чому.

Залежне слово при керуванні — іменник, займенник, кількісний числівник або субстантивоване слово, тобто слово, яке має відмінок: лист другові, запросити її, поділити на п’ять, поважати старших. Керувати може будь-яке повнозначне слово:

  • дієслово в будь-якій формі (дієслівне керування): зустріти товариша, пишатися успіхами, вірити в перемогу;
  • іменник: виконання завдання, захоплення книжкою, мрія про море;
  • прикметник: вдячний батькам, готовий до роботи, старший за віком;
  • числівник: п’ять кроків, перший зі спортсменів;
  • займенник: хтось із нас, кожен з учнів;
  • прислівник: далеко від дому, недалеко від міста.

Прийменникове і безприйменникове керування

За участю прийменника керування буває безприйменникове — залежне слово приєднується лише закінченням (читати книжку, дякувати мамі, керувати командою), і прийменникове — з прийменником (думати про друга, лист до мами, вірити в перемогу). Прийменник окремим членом словосполучення не є: він належить до залежного слова.

Сильне і слабке керування

Деякі граматики й підручники поділяють керування ще й на сильне і слабке — за тим, чи обов’язкове залежне слово.

Сильне і слабке керування

Сильне

  • залежне слово обов’язкове: без нього вислів незавершений (подарувати… що?)
  • його відмінок зумовлений лексичним значенням головного слова
  • подарувати квіти, позбавити права, пишатися успіхами

Слабке

  • залежне слово необов’язкове, лише доповнює зміст
  • таке саме залежне слово можливе при багатьох різних словах
  • працювати в саду, відпочивати в горах, гуляти біля річки

Такий поділ подають не всі шкільні підручники, а межу між сильним і слабким керуванням граматики проводять трохи по-різному. Тому в тренажерах і тесті на цій сторінці про нього не питаємо.

Прилягання: що це, приклади

Прилягання — тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово незмінне і граматично своєї залежності не виявляє: з головним його пов’язує лише зміст. Хоч як змінюй головне слово, залежне лишається тим самим: читати вголос — читаю вголос — читали вголос.

Залежним словом при приляганні буває:

  • прислівник: читати вголос, дуже швидко, біг наввипередки, кава по-турецьки;
  • дієприслівник: іти поспішаючи, читати лежачи;
  • неозначена форма дієслова (інфінітив): бажання вчитися, здатний працювати, попросити заспівати;
  • присвійні займенники його, її, їх, які не змінюються: її зошит — у її зошиті.

Не плутай незмінне слово з незмінним іменником. Іменники какао, кенгуру, метро мають однакову форму в усіх відмінках, але відмінок у них є, і його вимагає головне слово, тож це керування: купити (що?) какао, як купити каву; годувати (кого?) кенгуру, як годувати кота; їхати в метро, як їхати в автобусі. Сумніваєшся — підстав замість незмінного іменника змінний.

Головним словом буває дієслово (посміхатися скупо), прикметник чи дієприкметник (дуже гарний, давно відремонтований), прислівник (надто пізно) й іменник (уміння працювати, крок уперед).

Як визначити тип зв’язку у словосполученні

Знайди головне слово (від нього ставимо питання) і подивися на залежне: якою частиною мови воно виражене і що з ним стається, коли змінюєш форму головного.

Як визначити тип зв’язку: перевіряй по черзі

Спершу знайди головне слово: від нього ставимо питання до залежного.

  1. Залежне слово незмінне: прислівник, дієприслівник, інфінітив чи присвійний займенник його, її, їх? (Незмінний іменник — метро, кенгуру — сюди не належить: це керування, крок 4.)читати вголос, сидіти задумавшись, бажання вчитися, її зошитприлягання
  2. Залежне слово — прикметник, дієприкметник, займенник, порядковий числівник чи числівник один — стоїть у тій самій формі, що й головне, і змінюється разом із ним?тиха ніч → тихої ночі; мій друг → мого друга; перший урок → першого урокуузгодження
  3. Залежне слово — іменник у тому самому відмінку, що й головний іменник, і змінюється разом із ним?місто Київ → у місті Києві (рід різний)неповне узгодження
  4. Залежне слово — іменник, займенник чи субстантивоване слово у відмінку, якого вимагає головне слово (з прийменником чи без)?пишу листа → писали листа; мрія про море; запросити її; поважати старшихкерування
  5. Займенник — подивися, чи він змінюєтьсямоя книжка → моєї книжки — узгодження; її книжка → її книжки — прилягання; запросити її — керування (особовий займенник вона в знахідному відмінку)увага
  6. Кількісний числівник (п’ять і більші) з іменникомп’ять кроків — керування (числівник вимагає родового відмінка множини); п’ятьом крокам, п’ятьма кроками — узгодженняувага

Питання саме по собі тип зв’язку не визначає: чий? ставимо і до мамин шарф (узгодження), і до шарф мами (керування), і до її шарф (прилягання). Вирішує форма залежного слова.

Узгодження, керування чи прилягання?

Розподіли словосполучення за типом зв’язку. Знайди головне слово й зміни його форму: що станеться із залежним?

        Відповіді
        осіннє листяУзгодженняПрикметник осіннє змінюється разом з іменником: осіннього листя, осіннім листям.
        лист друговіКеруванняЛист (кому?) другові: головне слово вимагає давального відмінка, і він лишається: листом другові.
        сидіти задумавшисьПриляганняЗадумавшись — дієприслівник, незмінна форма: сидів задумавшись, сидимо задумавшись.
        прочитаний романУзгодженняДієприкметник стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й іменник: прочитаного роману.
        готовий до іспитуКеруванняГоловне слово — прикметник готовий; він вимагає прийменника до й родового відмінка: готові до іспиту.
        уміння слухатиПриляганняІнфінітив слухати не змінюється, хоч головне слово — іменник: умінню слухати.
        другий поверхУзгодженняПорядковий числівник змінюється, як прикметник: на другому поверсі.
        допомогти сусідціКеруванняДопомогти (кому?) сусідці — давальний відмінок, якого вимагає дієслово: допомагаю сусідці.
        його портфельПриляганняПрисвійне його не змінюється: його портфеля, у його портфелі.
        їхній будинокУзгодженняЗайменник їхній змінюється разом з іменником: їхнього будинку, в їхньому будинку.
        розповідь про війнуКеруванняГоловне слово — іменник; залежне приєднано прийменником про у знахідному відмінку: розповіддю про війну.
        зупинитися неподалікПриляганняНеподалік — прислівник, незмінне слово, пов’язане з дієсловом лише за змістом.

        Складні випадки: займенники, прислівники, числівники

        Найчастіше вагаються, коли те саме чи схоже слово в різних сполученнях поводиться по-різному. Порівняй:

        Схожі сполучення — різний зв’язок

        СполученняТипЧому
        моя книжкаузгодженнямоєї книжки: займенник змінюється разом з іменником
        її книжкаприляганняїї книжки: присвійне її не змінюється
        запросити їїкеруванняособовий займенник вона у знахідному відмінку: запросити (кого?)
        їхній дімузгодженняїхнього дому: займенник їхній змінюється
        дивитися вгоруприляганнявгору — прислівник, незмінне слово
        дивитися на горукеруванняіменник з прийменником: дивитися (на що?)
        старші братиузгодженняприкметник при іменнику: старших братів
        поважати старшихкеруванняприкметник у ролі іменника (субстантивований): поважати (кого?)
        бажання вчитисяприляганняінфінітив незмінний, хоч головне слово — іменник
        п’ять кроківкеруваннячислівник п’ять вимагає родового відмінка множини
        п’ятьом крокамузгодженняу непрямих відмінках числівник та іменник стоять в одному відмінку

        Знайди головне слово і тип зв’язку

        Залежне слово виділено. Визнач, від якого слова до нього ставимо питання і який тут зв’язок, потім натисни «Перевірити».

        1. Над річкою стелився густий туман.

          Головне словотуман
          Тип зв’язкуузгодження
          Повний розбір

          Туман (який?) густий: прикметник стоїть у тій самій формі, що й іменник, — густого туману.

        2. Сестра уважно читала лист.

          Головне словочитала
          Тип зв’язкуприлягання
          Повний розбір

          Читала (як?) уважно: прислівник незмінний, пов’язаний з дієсловом лише за змістом.

        3. Ми довго милувалися заходом сонця.

          Головне словомилувалися
          Тип зв’язкукерування
          Повний розбір

          Милувалися (чим?) заходом: дієслово вимагає орудного відмінка — милуюся заходом.

        4. Її брат навчається в ліцеї.

          Головне словобрат
          Тип зв’язкуприлягання
          Повний розбір

          Брат (чий?) її: присвійний займенник не змінюється — її брата, її братові.

        5. Учора ми зустріли її біля входу.

          Головне словозустріли
          Тип зв’язкукерування
          Повний розбір

          Зустріли (кого?) її: це особовий займенник вона у знахідному відмінку, якого вимагає дієслово.

        6. У кожному вікні горіло світло.

          Головне слововікні
          Тип зв’язкуузгодження
          Повний розбір

          Вікні (якому?) кожному: займенник змінюється разом з іменником — кожне вікно, кожного вікна.

        7. Дідусь живе недалеко від нас.

          Головне словонедалеко
          Тип зв’язкукерування
          Повний розбір

          Недалеко (від кого?) від нас: прислівник вимагає прийменника від і родового відмінка займенника.

        8. Хлопці бігли до річки наввипередки.

          Головне словобігли
          Тип зв’язкуприлягання
          Повний розбір

          Бігли (як?) наввипередки: прислівник незмінний — прилягання.

        9. Олена вдячна друзям за підтримку.

          Головне слововдячна
          Тип зв’язкукерування
          Повний розбір

          Вдячна (кому?) друзям: прикметник вимагає давального відмінка.

        10. Бабуся подарувала онукові теплий светр.

          Головне словосветр
          Тип зв’язкуузгодження
          Повний розбір

          Светр (який?) теплий: прикметник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку — теплого светра.

        Типові помилки в керуванні

        Чимало граматичних помилок у словосполученнях пов’язано з керуванням: обирають не той відмінок чи прийменник, часто під впливом російської мови. У завданнях на зразок «У якому словосполученні порушено норму керування» постав від головного слова питання і згадай, якого відмінка воно вимагає; у разі сумніву звір зі словником.

        Керування: не так → так

        Не так → такЧому
        дякую васдякувати (кому?) — давальний відмінок
        дякую вам
        вибачте меневибачати (кому?) — давальний відмінок
        вибачте мені
        згідно наказузгідно вживаємо з прийменником з та орудним відмінком
        згідно з наказом
        завдяки підтримкизавдяки (чому?) — давальний відмінок
        завдяки підтримці
        запобігти аваріюзапобігти (чому?) — давальний відмінок
        запобігти аварії
        оплатити за проїздоплатити (що?) — знахідний без прийменника; але заплатити за проїзд
        оплатити проїзд
        завідувач відділомзавідувач (чого?) — родовий; але завідувати (чим?) відділом
        завідувач відділу

        Керування — за «Словником української мови» у 20 томах: після слова там зазначено, якого відмінка воно вимагає (дякувати кому, запобігти чому).

        Деякі слова мають два нормативні варіанти керування, і жоден із них не помилка: піклуватися про дітей і піклуватися дітьми, нехтувати небезпекою і нехтувати небезпеку (СУМ-20). А близькі за значенням слова можуть мати різне керування: опанувати (що?) мову, але оволодіти (чим?) мовою (СУМ-20). Більше прикладів, а також помилки в узгодженні присудка з підметом — у статті «Синтаксична норма і синтаксичні помилки».

        Обери правильне керування

        Постав від головного слова питання: якого відмінка і якого прийменника воно вимагає? Керування звірено за «Словником української мови» у 20 томах.

        1. Рятувальники вчасно ….

          Відповідь

          запобігли пожежі. Запобігти (чому?) — давальний відмінок: запобігти пожежі.

        2. Будь ласка, … до кінця тижня.

          Відповідь

          оплатіть навчання. Оплатити (що?) — знахідний відмінок без прийменника; з прийменником за — заплатити за навчання.

        3. Ірина Петрівна — завідувач ….

          Відповідь

          бібліотеки. Завідувач (чого?) — родовий відмінок: завідувач бібліотеки.

        4. Уроки проводять відповідно ….

          Відповідь

          до розкладу. Відповідно в значенні прийменника вживаємо з до й родовим відмінком: відповідно до розкладу.

        5. Брат швидко оволодів ….

          Відповідь

          новою професією. Оволодіти (чим?) — орудний відмінок: оволодіти професією.

        6. Відстань між селами дорівнює ….

          Відповідь

          семи кілометрам. Дорівнювати (чому?) — давальний відмінок: дорівнює семи кілометрам.

        7. Мій дядько завідує ….

          Відповідь

          аптекою. Завідувати (чим?) — орудний відмінок: завідувати аптекою.

        8. З цим питанням ….

          Відповідь

          зверніться до секретаря. Звертатися (до кого?) — прийменник до й родовий відмінок: звернутися до секретаря.

        Типи зв’язку і синтаксичні відношення

        Тип зв’язку показує, як граматично поєднано слова, а синтаксичні відношення — що залежне слово означає щодо головного: ознаку (атрибутивні), предмет, на який спрямована дія (об’єктні), чи обставину (обставинні). Це різні класифікації: теплий вечір і шарф мами мають однакові, атрибутивні відношення, але різний зв’язок — узгодження і керування. Відношення докладно описує стаття «Синтаксичні відношення у словосполученні», будову словосполучення — «Словосполучення як синтаксична одиниця», а види словосполучень за головним словом — «Класифікація словосполучень».

        Джерело: шкільна граматика (тема «Словосполучення»); керування слів — за «Словником української мови» у 20 томах (СУМ-20).

        Вправи з відповідями: типи зв’язку слів у словосполученні

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. Який тип підрядного зв’язку в словосполученні «весела пісня»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — узгодження. Прикметник «весела» стоїть у тому самому роді, числі й відмінку, що й іменник «пісня», і змінюється разом із ним: веселої пісні, веселою піснею. Це узгодження.

        2. У якому словосполученні зв’язок — керування?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — писати олівцем. Писати (чим?) олівцем: дієслово вимагає орудного відмінка, і він не зміниться, хоч як змінювати дієслово (пишу олівцем, писали олівцем). Тихий вечір — узгодження, дуже тихо й говорити пошепки — прилягання.

        3. У якому словосполученні зв’язок — прилягання?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — читати вголос. Вголос — прислівник, незмінне слово, пов’язане з дієсловом лише за змістом. Зелений луг і наша школа — узгодження, думати про майбутнє — керування.

        4. Що таке прилягання?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — зв’язок, за якого незмінне залежне слово пов’язане з головним лише за змістом. При приляганні залежне слово (прислівник, дієприслівник, інфінітив, присвійне його, її, їх) не змінюється. Перший варіант — узгодження, третій — керування, четвертий — сурядний зв’язок.

        5. Що стається із залежним словом при керуванні, якщо змінити форму головного слова?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — його відмінок не змінюється. Відмінок залежного слова при керуванні постійний, бо його вимагає головне слово: читаю книжку, читали книжку, читаючи книжку.

        6. У якому словосполученні безприйменникове керування?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — подарувати квіти. Подарувати (що?) квіти: залежне слово приєднано без прийменника, лише закінченням. В інших сполученнях є прийменники про, від, біля — це прийменникове керування.

        7. У якому словосполученні головне слово — прислівник?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — далеко від дому. Далеко (від чого?) від дому: прислівник вимагає прийменника від і родового відмінка. У «їхати далеко» головне слово — дієслово, у «далекий шлях» і «далечінь степу» — іменник.

        8. У якому словосполученні займенник пов’язаний із головним словом приляганням?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — її мрія. Присвійне «її» не змінюється: її мрії, її мрією — це прилягання. «Моя» і «кожна» змінюються разом з іменником (узгодження), а в «запитати її» особовий займенник стоїть у знахідному відмінку, якого вимагає дієслово (керування).

        9. У якому рядку в усіх словосполученнях зв’язок — узгодження?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — сонячний ранок, наш клас, третій ряд. Прикметник «сонячний», займенник «наш» і порядковий числівник «третій» узгоджуються з іменниками в роді, числі й відмінку. «Ранок у горах» — керування, «класти обережно» і «жити дружно» — прилягання.

        10. У якому словосполученні порушено норму керування?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — згідно наказу. Згідно вживаємо з прийменником з та орудним відмінком: згідно з наказом (СУМ-20). Дякувати і вибачати вимагають давального відмінка (кому?), завдяки — теж давального (чому?).

        Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Словосполучення