Вивчення другорядних членів речення завершуємо саме розглядом порівняльного звороту. Коли його вживають? Які функції виконує? Чим виражається і якими розділовими знаками супроводжується? Про це та інше у нашому матеріалі. Мотайте на вус!
Порівняльний зворот належить до стилістичних засобів мови.
Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Наприклад, у реченні: Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям. (Д. Луценко.) — доброта порівнюється з хлібом за допомогою порівняльного звороту як хліб.
Порівняльний зворот може бути виражений:
1) іменником:
а) у називному відмінку: Дуб стоїть, як воїн;
б) у непрямому відмінку: Треба навчитися шанувати свою Батьківщину, як матір. (А. Яна.);
2) прикметником: Повітря тут у видолинку особливо прозоре, наче скляне.(В. Пономаренко.);
3) займенником: Волю першу твою виконаю, як мою;
4) дієприкметником: Микола раптово пішов, а Марія залишилась стояти, як вкопана.(В. Підмогильний.);
5) дієприслівником: До хати, наче рятуючись, вбіг Миколка. (В. Підмогильний.);
6) числівником: Всі, як один, вони повернулись до рідного села (З газ.);
7) прислівником: Далекий ліс також видавався не сірим, як раніше, а бархатно-чорним. (О. Десняк.)
Порівняльний зворот може виконувати різні синтаксичні функції:
1) порівняльного означення: Наче зачарований, дивився Василько на вогонь, дивився не кліпаючи (В. Підмогильний.);
2) порівняльної обставини:
а) мети: У цей час, наче на сміх, зайшов до передпокою вітчим і щось почав розповідати…(А. Яна.);
б) часу: Ганна була такою ж стрункою та привабливою, як колись. (О. Донченко.);
в) місця: Рівний голос батька лунав з лісу, наче з якогось приймача. (Ф. Маківчук.);
г) способу дії: Ліс трепетав, тривожився, як велика, стомлена людина. (В. Чемерис.);
ґ) причини: Василина повільно, наче побоючись, повернулась до нього (І. Нечуй-Левицький);
3) порівняльної прикладки:
а) до підмета: Справжнє почуття, воно, як наче золотавий промінь, завжди проб’є душу своїм поривом. (А. Яна.);
б) до присудка: Устина не плакала, але була сумна, наче хвора, й обличчя у неї все потемніло. (І. Багряний.);
в) до означення: Іван поступово заглиблювався у високий, наче мокрий ще від вранішньої роси, очерет. (В. Підмогильний.);
г) до додатка: Липами було обсаджено весь майдан, наче суцільним частоколом. (Остап Вишня.);
ґ) до обставин: Раптом донісся до неї звідкись, наче здалеку, його такий милий і рідний голос. (М. Івченко.);
4) порівняльного присудка: Вийшовши з вулички, Гнат наче впірнув у море білого світлаю. (М. Коцюбинський.)
У реченні порівняльний зворот може бути або членом речення, або неповним підрядним реченням.
Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, немовби, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж і под. Вони можуть виділятися з обох боків комами і можуть не виділятися.
| Виділяється комами | НЕ виділяється комами |
|---|---|
| Порівняльний зворот виділяється парними комами, якщо це підрядне речення, у якому пропущено якийсь член (найчастіше присудок) і його можна відтворити з контексту: Час тече, немов пісок [тече] з долоні.(П. Воронько.) Ми перекидалися словами, наче [перекидалися] целулоїдними тенісними кульками. (Є. Гуцало.) В безодню падали, як [падає] олово, віки. (В. Сосюра.) |
Якщо порівняльний зворот виступає членом простого речення (найчастіше — присудком), то він комами не виділяється: І сорок літ ішов Франко-сіяч — і спів його звучав не раз як плач [присудок: був плачем], і плач його звучав як гімн [присудок: був як гімн] народу. (Д. Павличко.) Голова без розуму як ліхтар [складений іменний присудок] без свічки. (Народна творчість) Свіжий перший сніг укрив гори й долини нібитонким дорогим полотном [непрямий додаток]. (І. Нечуй-Левицький.) |
| Ставиться кома перед сполучником як, що вводить вставні слова, словосполучення, речення, як-от: як завжди, як звичайно, як і раніше, як правило, як виняток, як (мов) навмисне, як (наче) один, як вона розуміє тощо: Дума — це віршований твір, виконуваний (як правило, соло) речитативом. (М. Рильський.) Головні члени, як відомо, становлять структурну основу речення. (К. Плиско.) |
Не виділяються комами порівняльні звороти, що входять до стійких лексичних словосполучень (фразеологізмів) типу холодний мов лід, білий як сніг, блідий наче стіна, почервонів як рак, упав як підкошений, зробив як слід, роби як хочеш, дивиться як теля на нові ворота і под: Посипався як з решета наглий краплистий дощ, а далі полив як з відра. (І. Нечуй-Левицький.) |
| Кома завжди ставиться перед структурами з як, мов…, якщо перед ними є слова так, такий (отакий), тоді, що потребують додаткового уточнення чи пояснення: Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе сухий листок. (Леся Українка.) |
Не виділяються комами вислови із словами як, ніж, які стоять після слів більш, менш, не раніше, не пізніше, не довше, не далі: Продуктивність праці зросла більш ніж удвічі. Не далі як учора ми мали розмову про це. |
| Кома ставиться, якщо структура з як уживається у функції прикладки й має додатковий обставинний відтінок причини: Груша, як дерево із соковитими плодами та цінною деревиною [бо вона має цінність], набуває все більшого поширення на території України. Усе своє свідоме життя Сірко провів на війні і, як справжній патріот [бо він був патріотом], присвятив його боротьбі з ворогами своєї вітчизни. (І. Шаповал.) |
Коли прикладка з як не має значення причини, то комою не відокремлюється: Як листопадне дерево або кущ родини розових груша поширена в гірських районах Євразії та Північної Африки. Шевченко як поет відомий у всьому світі (можна сказати: Шевченко-поет…). |