Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Чи змогли б ви обійтися без числівників у повсякденному житті? Без них ні годину не визначиш, ні пиріжків не порахуєш, ні за морозиво не розрахуєшся! Усюди ж треба використовувати назви чисел: десятків, сотень, тисяч. Деколи використовуємо дробові числівники, часом — збірні чи неозначено-кількісні. Тому всі типи числівників треба знати і правильно вживати. Нижче наводимо всі правила, які допоможуть вам уникати помилок.
Числівник – це самостійна змінна частина мови, що позначає:
- абстрактне число;
- кількість однорідних предметів;
- кількість частин від цілого;
- місце предмета в ряду однорідних при лічбі.
Числівник відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре? Наприклад: один, п’ять, декілька, дві третіх, двадцятий.
Система числівників базується на:
- десяти назвах чисел першого десятка: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять;
- шести числових назвах: нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд.
Виняток становить лише невелика група неозначено-кількісних числівників, які утворюються від інших коренів, наприклад: мало, багато, кілька тощо.
Назви більйон, трильйон – це вже наукові терміни.
Систему числівників українська мова успадкувала від давньоруської. В історичних джерелах для великих чисел трапляються й давні назви (історична довідка, сучасна мова їх не вживає):
- 10 000 – тьма
- 100 000 – легіон
- 1 000 000 – леодр
- 10 000 000 – ворон
- 100 000 000 – колода.
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.
1. Кількісні числівники означають:
- назви абстрактних чисел (з іменниками, як правило, не сполучуються), наприклад: два, сто, тисяча дев’яносто;
- кількість предметів (уживаються при іменниках), наприклад: п’ять сосен, тринадцять учнів.
Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають роду і числа, крім числівників: один, одна, одне, одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Кількісні числівники поділяються на:
- власне кількісні (один, сім, двадцять, сто);
- дробові (три сотих, одна четверта);
- збірні (троє, дев’ятеро);
- неозначено-кількісні (мало, кілька, небагато).
До власне кількісних числівників належить насамперед 40 числових назв:
1) назви чисел від 1 до 19;
2) назви десятків від 20 до 90;
3) назви сотень від 100 до 900 і тисяча;
4) мільйон, мільярд, нуль.
Комбінуючи ці сорок назв, можна отримати всі інші кількісні поняття.
Дробові числівники слугують для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого.
До дробових числівників належать:
1) не лише сполучення кількісних числівників з порядковими (одна сьома, дві десятих);
2) а й невелика кількість простих та складних числівників (пів – виділяє О. Пономарів, півтора, півтораста).
Значення дробових числівників можуть передавати іменники половина (одна друга), третина (одна третя), чверть (одна четверта).
Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.
Творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівника тридцять, тобто до збірних числівників належать:
Двоє (двійко), троє (трійко), четверо (четвірко), п’ятеро (п’ятірко), шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, тринадцятеро, чотирнадцятеро, п’ятнадцятеро, шістнадцятеро, сімнадцятеро, вісімнадцятеро, дев’ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро, а також числівники обоє, обидва, обидві.
Збірні числівники не можуть бути компонентом складених кількісних числівників, тобто ненормативним є словосполучення двісті восьмеро учнів (правильно: двісті вісім учнів).
Неозначено-кількісні числівники позначають точно не визначену кількість.
До них належать: мало, чимало, багато, небагато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, розмовне стонадцять.
Цікава природа слів мало, чимало, багато, небагато, які можуть сполучатися і з абстрактними та речовинними іменниками (мало уваги – декілька уваги?, багато цукру – кілька цукру?), й виступати в ролі прислівників при дієсловах (мало говорити, багато їсти тощо).
У ролі неозначено-кількісних числівників можуть виступати й такі іменники, як безліч, сила, тьма, прислівники досить, достатньо, коли вони сполучаються з іменником у родовому відмінку (безліч тіней, тьма помідорів, досить повеней, достатньо паралелей).
2. Порядкові числівники означають:
- порядок предметів при лічбі (перший день, п’ятий студент, сьомий вояк);
- відповідають на питання котрий? котра? котре?
- утворюються від основ кількісних за допомогою закінчень –ий, -а, -е (десятий, десята, десяте).
Винятки становлять числівники перший, другий, які утворилися від інших основ, і числівники третій, четвертий, основа яких зазнала певних змін.
Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками, як прикметники (перший виступ, перше заняття, перші успіхи, перша доповідь, першої доповіді, на першій доповіді).
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.
Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської мови:
- назви чисел першого десятка (один – десять);
- числівники сорок, сто, тисяча;
- збірні числівники двоє – десятеро;
- неозначено-кількісні багато, кілька, декілька;
- запозичені з французької мови мільйон, мільярд.
Складними називаються числівники, які в одному слові об’єднують два корені. Складними є:
- назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять);
- назви десятків (двадцять – дев’яносто, крім сорок);
- назви сотень (двісті – дев’ятсот);
- збірні (одинадцятеро – двадцятеро, тридцятеро);
- дробові (півтора, півтораста);
- неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот).
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто двадцять п’ять, тридцять другий.
Вправи з відповідями: числівник
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
На які питання відповідає числівник?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — скільки? котрий?. Числівник позначає число, кількість або порядок предметів при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?
Який числівник є порядковим?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — двадцятий. Порядкові числівники вказують на порядок предметів при лічбі й відповідають на питання котрий?: двадцятий.
До якого розряду належить числівник «троє»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — збірний. Збірні числівники (двоє, троє, п’ятеро) означають кількість предметів як одне ціле.
Який числівник є дробовим?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — одна четверта. Дробові числівники називають кількість частин від цілого: одна четверта, дві третіх.
Який числівник є неозначено-кількісним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — кілька. Неозначено-кількісні числівники позначають точно не визначену кількість: кілька, декілька, багато, мало.
Який числівник за будовою складений?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — сто двадцять п’ять. Складені числівники складаються з двох і більше слів: сто двадцять п’ять. Шістсот і двісті — складні (одне слово з двома коренями), сорок — простий.
Який числівник за будовою складний?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — п’ятдесят. Складний числівник — одне слово з двома коренями: п’ять + десят. Сорок, сто, тисяча мають один корінь, тому вони прості.
Як змінюються порядкові числівники?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — за родами, числами й відмінками, як прикметники. Порядкові числівники змінюються як прикметники: перший виступ, перша доповідь, перше заняття, перші успіхи, першої доповіді.
Яке сполучення НЕ відповідає нормі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — двісті восьмеро учнів. Збірні числівники не можуть бути частиною складених кількісних числівників, тому треба казати «двісті вісім учнів».
Які кількісні числівники мають форми роду?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — один, два, обидва, півтора. Більшість кількісних числівників не мають роду, крім один (одна, одне), два (дві), обидва (обидві), півтора (півтори).
Дуже цікава інформація