Перехід слів з однієї частини мови в іншу: приклади речень і таблиця

Оновлено: 17.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Перехід слів з однієї частини мови в іншу — спосіб творення слів, за якого слово пишеться так само, але набуває значення, граматичних ознак і синтаксичної ролі іншої частини мови: черговий учень (прикметник) → Черговий витер дошку (іменник). Тому частину мови такого слова визначаємо лише в реченні.

Нижче — таблиця основних випадків, пари речень до і після переходу, схема-алгоритм, правило про коми, типові помилки, тренажери й тест на 10 завдань із відповідями.

Коротко: перехід частин мови в таблиці

Перехід	Приклади	Як упізнати
прикметник → іменник	черговий, вартовий, дорослі, учительська, майбутнє, пальне	питання хто? що?; слово саме називає особу, приміщення, явище, а іменника, до якого воно належало б, поруч немає
дієприкметник → прикметник	вихована дитина, відкритий характер, освічена людина	стала якість, а не ознака за дією; залежних слів дії немає; часто є синонім чи ступінь порівняння: вихована = чемна, вихованіша
дієприкметник → іменник	поранений: лікарі оглянули поранених	питання хто? що?; називає особу чи предмет
дієприслівник → прислівник	ле́жачи, сто́ячи, си́дячи (у словниках — окремі прислівники)	одне слово при дієслові означає не другу дію, а спосіб дії (як?); комами не виділяємо. Правопис називає такі слова одиничними дієприслівниками, ужитими в значенні прислівника
іменник → прислівник	бігом, гуртом, верхи	стоїть само, без означення, і відповідає на питання як? коли?; словник подає його як прислівник
прислівник → прийменник	навколо, поблизу, довкола, позаду: навколо хати	власного питання не має; після нього — залежний іменник чи займенник
прислівник → частка	просто, так	питання не має, членом речення не є; підсилює, обмежує чи стверджує

Що таке перехід слів з однієї частини мови в іншу

Під час переходу слово не отримує нового префікса чи суфікса й пишеться так само. Змінюється інше:

• значення: черговий учень — ознака учня, черговий — особа, яка чергує;
• граматичні ознаки: прикметник черговий змінюється за родами, бо узгоджується з іменником (черговий учень, чергова учениця), а іменник черговий не залежить від іншого слова й сам може мати означення: наш черговий;
• синтаксична роль: прикметник при іменнику — означення, іменник — підмет чи додаток.

Тому окремо взяте слово часто не можна віднести до певної частини мови: черговий буває і прикметником, і іменником, навколо — і прислівником, і прийменником. Частину мови визначаємо тільки в реченні.

Перехід — один зі способів словотворення; у деяких підручниках його називають морфолого-синтаксичним, бо слово набуває морфологічних ознак і синтаксичної ролі іншої частини мови. Від безафіксного способу він відрізняється тим, що від слова нічого не відкидаємо (порівняй безафіксне синій → синь). Усі способи словотворення — у статті «Словотвірний ланцюжок і словотвірний розбір слова».

Не плутай перехід зі збігом форм різних слів: У дворі стояв віз (іменник віз) і Тато віз нас до бабусі (форма дієслова везти). Це два різні слова, які лише однаково звучать і пишуться.

У науковій літературі окремі випадки переходу мають назви: субстантивація (перехід в іменник), ад’єктивація (у прикметник), адвербіалізація (у прислівник), препозиціоналізація (у прийменник). У школі здебільшого вживають описові назви, хоча термін «субстантивація» трапляється і в шкільних програмах.

Перехід прикметників в іменники (субстантивація)

Найчастіше в іменники переходять прикметники. Такі слова називають:

• осіб: черговий, вартовий, дорослі, рідні, присутні;
• приміщення: учительська, операційна;
• час і явища: майбутнє;
• речовини: пальне.

Порівняй: учительський стіл — зайти до вчительської; майбутні канікули — Майбутнє залежить від нас.

Прикметник, що перейшов в іменник:

• відповідає на питання хто? що? (а не який?);
• не залежить від іншого слова, а сам може мати означення: наш черговий, нова вчительська, світле майбутнє;
• у реченні буває тими самими членами речення, що й звичайний іменник: підметом, додатком, обставиною;
• відмінюється, як прикметник: чергового, черговому, в учительській.

У словниках такі слова подають або окремою статтею (пальне), або в статті прикметника з позначкою «у значенні іменника» (вартовий, майбутнє, операційна). Оскільки те саме слово буває і прикметником, і іменником, дивися на речення: черговий учень — прикметник, Черговий витер дошку — іменник.

Прикметник чи іменник?

Визнач, чим є виділене слово. Прикметник залежить від іменника (який? чий?), а іменник сам називає особу чи предмет (хто? що?).

учена рада університетувартова будкадорослий братУлітку приїдуть усі ріднірідні братимайбутній учительПрисутні підтримали пропозиціюДорослі уважно слухали дітейВартовий стояв біля ворітучні, присутні на уроціУчений провів дослідмріяти про майбутнє

прикметникякий? чий?

іменникхто? що?

Відповіді

Вартовий стояв біля воріт	іменник	Слово саме називає особу (хто?) і є підметом.
вартова будка	прикметник	Залежить від іменника будка (яка?) і узгоджується з ним.
Дорослі уважно слухали дітей	іменник	Називає людей (хто?), у реченні — підмет.
дорослий брат	прикметник	Означає ознаку брата (який?).
мріяти про майбутнє	іменник	Мріяти про що? Слово називає час; середній рід, однина.
майбутній учитель	прикметник	Залежить від іменника учитель (який?).
Присутні підтримали пропозицію	іменник	Називає людей (хто?), у реченні — підмет.
учні, присутні на уроці	прикметник	Стосується іменника учні (які?) і узгоджується з ним.
Учений провів дослід	іменник	Прикметник ужито в значенні іменника: слово називає особу — науковця (хто?), у реченні — підмет.
учена рада університету	прикметник	Залежить від іменника рада (яка?).
Улітку приїдуть усі рідні	іменник	Називає людей (хто?) і сам має означення усі.
рідні брати	прикметник	Залежить від іменника брати (які?).

Перехід дієприкметників у прикметники та іменники

Дієприкметник — особлива форма дієслова — означає ознаку за дією: онук, вихований бабусею (= якого виховала бабуся). Коли слово починає означати сталу якість, не пов’язану з конкретною дією, воно переходить у прикметник: вихована дитина (= чемна).

• острів, відкритий мандрівниками — дієприкметник; відкрита людина (= щира) — прикметник;
• прикметниками стали також освічений (освічена людина), розвинений (розвинена промисловість).

Як розрізнити дієприкметник і прикметник? Дієприкметник означає ознаку за дією, має або може мати залежні слова дії — ким? коли? (вихована батьками, прочитана вчора). Тому й без них прочитана книжка — дієприкметник: книжку прочитали, і можна сказати прочитана вчора книжка, не змінивши змісту. Прикметник означає сталу якість і залежних слів дії не має; його часто можна замінити синонімом (вихована — чемна, відкрита — щира) або утворити від нього ступінь порівняння (вихованіша, відкритіша). Якщо ж до такого прикметника додати залежне слово дії, зміниться зміст: вихована батьками дитина — це вже дієприкметник.

Деякі такі пари Правопис розрізняє навіть наголосом (§ 29): дієприкметники пе́чений, ва́рений (пе́чений бабусею хліб) і прикметники пече́ний, варе́ний (пече́на картопля). Активні дієприкметники на -чий, за Правописом, «уживані переважно як прикметники та іменники» (§ 119): квітучий сад, лежачий камінь.

Дієприкметник може перейти й в іменник: воїн, поранений у бою — дієприкметник; Лікарі оглянули поранених — іменник. Так само Обговорімо прочитане: тут прочитане — іменник середнього роду. Як творяться дієприкметники — у статті про активні та пасивні дієприкметники.

Перехід дієприслівників у прислівники: коли кому не ставимо

Дієприслівник означає додаткову дію: Лежачи на теплому піску, ми слухали шум моря (лежали й слухали). Коли ж одне таке слово тісно прилягає до дієслова й означає не другу дію, а спосіб основної (як?), воно вживається в значенні прислівника. Частину таких слів словники вже подають як прислівники — окремо й навіть з іншим наголосом: ле́жачи, сто́ячи, си́дячи (дієприслівники — лежачи́, стоячи́, сидячи́). Наприклад: Цю вправу виконують си́дячи.

Від цього залежать коми (§ 158, п. 15 Правопису):

• дієприслівниковий зворот і одиничний дієприслівник зі значенням часу, причини чи умови виділяємо комами: Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний). Є кілька винятків, наприклад сталі звороти: працювати не покладаючи рук;
• одиничний дієприслівник, що тісно прилягає до дієслова (звичайно стоїть після нього) й означає спосіб дії, комами не виділяємо: Читати лежачи; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський).

Правопис (§ 158, п. 15, прим. а) називає такі слова одиничними дієприслівниками, ужитими «в значенні прислівника». У багатьох підручниках їх називають прислівниками, що утворилися переходом. Для розділових знаків висновок однаковий: коми немає.

Не плутай: мовчки — прислівник (так його подає словник), а дієприслівник від мовчати — мовчачи. Тому й тут без коми: Ми йшли мовчки.

Перехід іменників у прислівники

Прислівником може стати застигла форма іменника, найчастіше орудного відмінка: бігом, гуртом, вечорами; так само верхи. Розрізняй їх за реченням. Якщо слово має в цьому реченні залежне означення (дружним гуртом, довгими вечорами) або відповідає на питання відмінка (захоплюватися чим?), це іменник. Якщо стоїть само й відповідає на питання як? коли?, це прислівник; перевір у словнику — там таке слово подано як прислівник. Означення для перевірки не додавай: тоді слово стає іменником (гуртом прибрали → дружним гуртом прибрали).

• Брат захоплюється бігом (чим?) — іменник; Діти бігом кинулися до річки (як?) — прислівник;
• Співачка виступає з гуртом (з ким?) — іменник; Ми гуртом прибрали подвір’я (як? — разом) — прислівник;
• Довгими вечорами ми читали (є означення) — іменник; Вечорами ми читали (коли?) — прислівник;
• верхи́ тополь — іменник у множині; їхати ве́рхи — прислівник.

Як бачиш, часом змінюється навіть наголос: іменник бі́гом, гу́ртом — прислівник біго́м, гурто́м.

Не плутай із переходом прислівники вгорі, знизу, додому: їх утворено префіксально-суфіксальним способом — до іменника одночасно додано префікс і суфікс (низ → знизу). Такі прислівники пишемо разом, а сполучення прийменника з іменником — окремо: поспішати додому, але підійти до дому, де жив дідусь (між прийменником та іменником можна вставити означення: до старого дому). Як їх розрізняти — у статті «Прислівник як частина мови».

Перехід прислівників у прийменники та частки

Прислівник стає прийменником, коли сам поєднується з іменником чи займенником (найчастіше в родовому відмінку) і втрачає власне питання. Тому питання ставимо разом із прийменником:

• Навколо тихо (де?) — прислівник; Діти бігали навколо хати (навколо чого?) — прийменник;
• Позаду залишилося село (де?) — прислівник; Позаду будинку ріс горіх (позаду чого?) — прийменник.

Так поводяться навколо, довкола, поблизу, позаду, попереду, уздовж, поперек: словник подає їх і як прислівники, і як прийменники. А кругом буває навіть трьома частинами мови: Кругом тихо (прислівник), кругом хати (прийменник), Кругом! — військова команда (у словнику — «у значенні вигуку»). Докладніше — у статті «Прийменник».

Деякі прислівники вживаються і як частки. Частка не має питання і не є членом речення — вона лише підсилює, обмежує чи стверджує:

• Поясни просто, без складних слів (як?) — прислівник; Я просто забув (= лише) — частка;
• Зроби так, як я показав (як?) — прислівник; — Ти готовий? — Так. — частка.

Як визначити частину мови слова в реченні

Не визначай частину мови «на око»: те саме слово в різних реченнях буває різним. Перевір чотири речі:

1. Питання від головного слова до виділеного: витер (хто?) черговий — іменник; учень (який?) черговий — прикметник.
2. Граматичні ознаки: чи змінюється слово і як. Прикметник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку (черговий учень, черговою ученицею); прислівник, прийменник і частка не змінюються.
3. Синтаксичну роль: прикметник при іменнику — означення, іменник — найчастіше підмет чи додаток, прислівник — найчастіше обставина; прийменник і частка членами речення не бувають.
4. Залежне слово: прийменник обов’язково поєднується з іменником чи займенником (поблизу річки), а прислівник такого слова не потребує (Ми живемо поблизу).

Таблицю всіх частин мови з питаннями дивись у статті «Частини мови: таблиця», а план розбору кожної з них — у статті «Морфологічний розбір».

Вправа: визнач частину мови виділеного слова

Яка частина мови виділене слово?

12 речень. Дієприкметник і дієприслівник — особливі форми дієслова, їх теж треба впізнати. Обери відповідь — одразу побачиш пояснення.

1. На черговому уроці писали диктант.

   прикметникіменник
   Відповідь

   прикметник. Слово залежить від іменника уроці (на якому?) і узгоджується з ним; черговий тут означає «наступний».

2. Черговий відчинив вікна в класі.

   прикметникіменник
   Відповідь

   іменник. Слово саме називає особу (хто?) і є підметом: прикметник перейшов в іменник.

3. Учителі зібралися на нараду в учительській.

   іменникприкметник
   Відповідь

   іменник. Учительська — назва кімнати (у чому?); іменника, до якого слово належало б, поруч немає.

4. Поблизу шуміла річка.

   прислівникприйменник
   Відповідь

   прислівник. Залежного іменника немає, слово відповідає на питання де? і є обставиною.

5. Поблизу школи відкрили стадіон.

   прислівникприйменник
   Відповідь

   прийменник. Від слова залежить іменник школи (Р. в.), а питання ставимо разом із ним: поблизу чого?

6. Магазин, відкритий учора, уже має перших покупців.

   дієприкметникприкметник
   Відповідь

   дієприкметник. Ознака за дією (магазин відкрили), є залежне слово учора (коли?).

7. Марко має відкритий характер.

   дієприкметникприкметник
   Відповідь

   прикметник. Відкритий тут означає «щирий» — сталу якість, а не дію; словник подає це значення як прикметникове.

8. Дідусь вислухав нашу розповідь мовчки.

   дієприслівникприслівник
   Відповідь

   прислівник. Мовчки не має суфікса дієприслівника (дієприслівник від мовчати — мовчачи), і словник подає це слово лише як прислівник; воно означає спосіб дії (вислухав як?), тому комою не виділяємо.

9. Стоячи на пероні, ми махали поїздові.

   дієприслівникприслівник
   Відповідь

   дієприслівник. Слово означає додаткову дію (стояли й махали) і має залежні слова — це дієприслівниковий зворот, його виділяємо комами.

10. До зупинки ми дісталися бігом.

    прислівникіменник
    Відповідь

    прислівник. Слово стоїть само, без означення, і відповідає на питання як? (дісталися як?); словник подає біго́м як прислівник. Порівняй: захоплюватися бігом (чим?) — іменник.

11. — Ти підеш із нами в похід? — Так, піду.

    прислівникчасткасполучник
    Відповідь

    частка. Так лише стверджує сказане, питання до нього не поставиш — це стверджувальна частка. Порівняй: Зроби так (як?) — прислівник.

12. Я не сердився, я просто втомився.

    часткаприслівник
    Відповідь

    частка. Просто тут означає «лише», питання до нього немає. Порівняй: пояснити просто (як?) — прислівник.

Типові помилки

Перехід частин мови та словотвір: де це знадобиться

Перехід слів з однієї частини мови в іншу пов’язує словотвір і морфологію. У 6 класі його вивчають серед способів словотворення та в темі «Творення прикметників», у 7 класі (за деякими програмами) — разом із прислівником, а в 11 класі повторюють перед НМТ. Ця тема знадобиться:

• у словотвірному розборі: іменник черговий утворено від прикметника черговий переходом, без жодного афікса;
• у морфологічному розборі: частину мови визначаємо за значенням і роллю слова в реченні;
• у пунктуації: кома при слові на -чи, -ши залежить від того, означає воно додаткову дію чи спосіб дії.

Джерела: шкільна програма з української мови (6, 7, 11 клас) і усталена шкільна граматика; Український правопис (2019), § 29 і § 119 (дієприкметники та прикметники), § 158, п. 15 (коми при дієприслівниках); значення слів і наголоси — за «Словником української мови» у 20 томах і в 11 томах та довідником «Словники України».

Вправи з відповідями: перехід слів з однієї частини мови в іншу

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Що відбувається зі словом, коли воно переходить в іншу частину мови?

   • А До нього додається новий префікс або суфікс.
   • Б Воно набуває значення, граматичних ознак і синтаксичної ролі іншої частини мови.
   • В Змінюється лише його написання.
   • Г Змінюється лише наголос, а частина мови лишається тією самою.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Воно набуває значення, граматичних ознак і синтаксичної ролі іншої частини мови. Під час переходу слово пишеться так само й нових морфем не отримує, але змінюються його значення, граматичні ознаки й роль у реченні: черговий учень — Черговий витер дошку.

2. Як називають перехід прикметників в іменники?

   • А ад’єктивація
   • Б адвербіалізація
   • В абревіація
   • Г субстантивація
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — субстантивація. Субстантивація — перехід в іменник. Ад’єктивація — перехід у прикметник, адвербіалізація — у прислівник, а абревіація — інший спосіб словотворення (ГЕС, ООН).

3. У якому реченні слово «черговий» є іменником?

   • А Черговий учень полив квіти.
   • Б Ми чекали на черговий автобус.
   • В Учитель попросив чергового стерти з дошки.
   • Г У черговому номері журналу надрукували кросворд.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Учитель попросив чергового стерти з дошки. Попросив кого? — чергового: слово саме називає особу й у реченні є додатком. В інших реченнях воно залежить від іменника (учень, автобус, номері) — це прикметник.

4. Яка ознака показує, що слово в реченні — прийменник, а не прислівник?

   • А Воно не має власного питання і поєднується з іменником чи займенником у непрямому відмінку.
   • Б Воно відповідає на питання де? куди? коли?
   • В Воно стоїть на початку речення.
   • Г Воно пишеться разом.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Воно не має власного питання і поєднується з іменником чи займенником у непрямому відмінку. Прийменник не має власного питання і завжди поєднується з іменником чи займенником: навколо хати. Питання де? куди? — ознака прислівника, а разом пишуться і прислівник, і похідний прийменник.

5. У якому реченні слово «навколо» є прийменником?

   • А Навколо панувала тиша.
   • Б Ми уважно роззирнулися навколо.
   • В Навколо озера росли верби.
   • Г Навколо щось шелестіло.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Навколо озера росли верби. Від слова залежить іменник озера (Р. в.): навколо чого? — це прийменник. В інших реченнях залежного слова немає (у реченні Навколо щось шелестіло займенник щось — підмет, від навколо він не залежить), тож там навколо — прислівник (де? куди?).

6. У якому словосполученні дієприкметник перейшов у прикметник?

   • А вихований бабусею онук
   • Б написаний учнем твір
   • В зібрані дітьми каштани
   • Г вихована дитина
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — вихована дитина. Вихована дитина — чемна, ввічлива: слово означає сталу якість, від нього можна утворити вищий ступінь (вихованіша), і словник подає це значення як прикметникове. В інших словосполученнях є залежне слово дії (ким?) — це дієприкметники.

7. У якому реченні слово «верхи» є прислівником?

   • А Хлопці поїхали до річки верхи.
   • Б Вітер гойдав верхи дерев.
   • В Верхи гір укрив сніг.
   • Г Ми бачили засніжені верхи Карпат.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Хлопці поїхали до річки верхи. Поїхали як? — верхи (на конях): це прислівник ве́рхи. В інших реченнях верхи́ — іменник верх у множині, він має залежні слова й означення (верхи дерев, засніжені верхи).

8. Розділові знаки правильно поставлено в реченні

   • А Брат любить читати, лежачи.
   • Б Лежачи в гамаку, брат читав книжку.
   • В Лежачи в гамаку брат читав книжку.
   • Г Брат лежачи в гамаку, читав книжку.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Лежачи в гамаку, брат читав книжку. Дієприслівниковий зворот лежачи в гамаку відокремлюємо комою (§ 158, п. 15). А одне слово лежачи після дієслова означає спосіб дії (читати як?), тому комою його не виділяємо.

9. У якому рядку кожне слово буває і прислівником, і прийменником?

   • А для, крізь, через
   • Б мовчки, верхи, бігом
   • В черговий, вартовий, рідний
   • Г навколо, поблизу, позаду
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — навколо, поблизу, позаду. Навколо тихо — навколо хати, поблизу шуміла річка — поблизу школи, позаду залишилося село — позаду будинку. Для, крізь, через — лише прийменники, мовчки, верхи, бігом — прислівники (а бігом і верхи — ще й форми іменників), а в третьому рядку прикметники.

10. У якому реченні є прикметник, що перейшов в іменник?

    • А Після уроків ми зайшли до вчительської.
    • Б Учительський стіл стоїть біля вікна.
    • В Сьогодні в нас черговий урок малювання.
    • Г Майбутнє свято готували всім класом.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Після уроків ми зайшли до вчительської. Зайшли куди? — до вчительської: слово називає кімнату й не залежить від іменника, тобто стало іменником. В інших реченнях учительський, черговий, майбутнє залежать від іменників стіл, урок, свято — це прикметники.

Ця тема на карті української мови: Будова слова і словотвір → Способи словотворення