Твір-опис пам’ятки історії та культури: план, будова, мовні засоби, зразок

Оновлено: 18.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Твір-опис пам’ятки історії та культури — це текст про собор, фортецю, замок чи інший витвір минулого, у якому автор показує пам’ятку так, щоб читач її «побачив», і пояснює, чим вона цінна. Будова такого твору: загальне враження → деталі (розташування, будова, матеріал, оздоблення) → історія → значення і оцінка.

Нижче — таблиця та схема будови, простий і складний план, мовні засоби зі словничком архітектурних термінів, порівняння публіцистичного і художнього стилів, зразок твору про Софійський собор у Києві, тренажери й тест із відповідями. За модельною програмою О. Заболотного та ін. такий твір пишуть у 8 класі: за картиною — у публіцистичному стилі, на основі власних спостережень — у художньому.

Коротко: твір-опис пам’ятки в таблиці

Частина	Що писати	Опорні слова
Зачин	загальне враження: що це за пам’ятка, чим вона вражає	окраса, символ, перлина; здалеку видно, найперше кидається в очі
Основна частина: опис	розташування, будова й матеріал, оздоблення зовні та всередині	в історичному центрі, на пагорбі, ліворуч, над входом, на тлі неба; височіє, увінчує, прикрашає
Основна частина: історія	коли, ким і навіщо збудовано, що пережила пам’ятка (елементи розповіді)	колись, в XI столітті, згодом, відтоді, нині
Кінцівка	значення пам’ятки й ваша оцінка (елементи роздуму); у публіцистичному стилі — заклик до читача	адже, тому, отже; бережімо, завітайте

Що таке пам’ятка історії та культури

Пам’ятка історії та культури — це споруда, місце чи витвір мистецтва, що збереглися від минулого й свідчать про історію та культуру народу. Закон України «Про охорону культурної спадщини» називає пам’ятками об’єкти культурної спадщини, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України; вони бувають національного і місцевого значення.

Закон поділяє об’єкти культурної спадщини на кілька видів. Найчастіше в шкільних творах описують:

• пам’ятки архітектури — собори, церкви, замки, фортеці, палаци: Софійський собор у Києві, Хотинська фортеця;
• пам’ятки містобудування — історичні центри міст, давні вулиці й площі;
• пам’ятки археології — кургани, городища, рештки давніх поселень;
• пам’ятки монументального мистецтва — скульптури, пам’ятники, мозаїки, розписи;
• історичні пам’ятки — будинки й місця, пов’язані з визначними подіями та людьми.

Закон виокремлює також об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні, науки й техніки.

Пам’ятки охороняє держава; для найцінніших створюють заповідники й музеї, як-от Національний заповідник «Софія Київська». Пам’ятки, визнані надбанням усього людства, заносять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — серед них Софійський собор і Києво-Печерська лавра в Києві.

Пам’ятка чи пам’ятник? Пам’ятник — споруда на честь когось чи чогось: пам’ятник Тарасові Шевченку. Пам’ятка — те, що збереглося від минулого: пам’ятка архітектури, пам’ятка давньої писемності. Пам’ятник теж може бути пам’яткою — монументального мистецтва. А от у значенні «пам’ятка» слово пам’ятник «Словник української мови» у 20 томах подає з позначкою «застаріле», тож пишіть пам’ятка архітектури.

Будова твору-опису пам’ятки: схема

Твір-опис пам’ятки має ту саму будову, що й будь-який опис: загальне враження (зачин) → деталі (основна частина) → оцінка (кінцівка). Проте в описі пам’ятки основну частину доповнює історія, а оцінку — роздум про значення пам’ятки. До кожної частини є свої опорні слова:

Як поєднати опис із розповіддю і роздумом

У творі про пам’ятку поєднуються всі три типи мовлення, але переважає опис. Тому такий текст називають описом з елементами розповіді й роздуму. Кожен тип має свої мовні прикмети:

Тип мовлення	Що робить у творі	Мовні прикмети	Приклад
Опис	показує, яка пам’ятка тепер	прикметники, слова розташування; дієслова одночасних дій і станів (у такому творі теперішнього часу)	Над білими стінами здіймаються дев’ятнадцять бань.
Розповідь	розповідає про історію пам’ятки	дієслова послідовних дій (у такому творі минулого часу, переважно доконаного виду); дати, слова колись, згодом, відтоді	На зламі XVII–XVIII століть собор відновили й перебудували.
Роздум	пояснює, чому пам’ятка цінна	слова бо, адже, тому, отже; риторичні питання	Софію треба берегти, адже вона пам’ятає часи Київської Русі.

У творі про пам’ятку різні часи дієслів допомагають читачеві відрізнити, що він бачить тепер (стоїть, височіє, сяє), а що було колись (звели, перебудували, відновили). Але сам час дієслова ще не визначає типу мовлення: буває опис і в минулому часі, якщо змальовуємо те, що було колись. Важливо, чи дії відбуваються одночасно, чи змінюють одна одну.

Твір-опис пам’ятки в публіцистичному і художньому стилях

За модельною програмою О. Заболотного та ін. у 8 класі пишуть два твори-описи пам’ятки: за картиною в публіцистичному стилі (за простим або складним планом) і на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі — з реченнями з відокремленими означеннями та обставинами. Будова в обох творів однакова, а різняться мета й мовні засоби.

Твір за картиною. Спершу назвіть картину та її автора, якщо вони відомі, і скажіть, яку пам’ятку зображено. Далі описуйте побачене: пору року й час доби, освітлення, тло, деталі на передньому плані. Потім додайте перевірені факти про пам’ятку, а наприкінці — власну оцінку.

Твір на основі спостережень. Пишіть про те, що бачили самі: як підходили до пам’ятки, що впало в око найперше, які деталі запам’яталися. Тут доречні відокремлені члени речення: Собор, оточений кам’яним муром, здається островом тиші посеред міста (відокремлене означення); Переступивши поріг, опиняєшся серед мозаїк і фресок (відокремлена обставина).

Докладніше про стилі — у статтях «Стилі мови: публіцистичний і науковий» та «Стилі мови: розмовний і художній». А тепер перевірте, чи розрізняєте ці два стилі:

Публіцистичний чи художній стиль?

Розподіли 12 речень про Софійський собор та інші пам’ятки. Підказка: факти, оцінка й звернення до читача — публіцистичний стиль; образи, епітети, порівняння — художній.

Під високими склепіннями тиша така глибока, що, здається, чуєш подих віків.Завітайте до Софії Київської: такі святині варто побачити на власні очі!Лише вдумайтеся: у соборі збереглося 260 квадратних метрів мозаїк XI століття!Білосніжний собор, ніби величний корабель, пливе над зеленим морем дерев.Зі стін лагідними, сумними очима дивляться святі.Пам’ятки — не лише туристичні об’єкти, а й свідчення нашої державності.Золоті бані горять над містом, мов свічки.Чи маємо ми право бути байдужими, коли війна загрожує пам’яткам?У 1990 році Софійський собор занесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — і ми маємо цим пишатися.Сиві мури, наче мудрі старці, бережуть тишу давнього храму.Ранкове сонце розсипає по мозаїках тисячі золотих іскор.Бережімо пам’ятки — це наш обов’язок перед нащадками.

Публіцистичнийфакти, оцінка, заклик

Художнійобрази, порівняння

Відповіді

У 1990 році Софійський собор занесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — і ми маємо цим пишатися.	Публіцистичний	Факт із датою та оцінка, звернена до всіх («ми маємо пишатися»), — ознаки публіцистичного стилю.
Завітайте до Софії Київської: такі святині варто побачити на власні очі!	Публіцистичний	Заклик до читача — спонукальне речення з окликом — типовий засіб публіцистики.
Чи маємо ми право бути байдужими, коли війна загрожує пам’яткам?	Публіцистичний	Риторичне питання про суспільну проблему спонукає читача замислитися — це публіцистичний стиль.
Лише вдумайтеся: у соборі збереглося 260 квадратних метрів мозаїк XI століття!	Публіцистичний	Точна цифра й звернення до читача («вдумайтеся») — ознаки публіцистичного стилю.
Бережімо пам’ятки — це наш обов’язок перед нащадками.	Публіцистичний	Заклик і суспільно-політична лексика («обов’язок», «нащадки») — публіцистичний стиль.
Пам’ятки — не лише туристичні об’єкти, а й свідчення нашої державності.	Публіцистичний	Оцінка значення пам’яток і суспільно-політична лексика («державність») — публіцистичний стиль.
Золоті бані горять над містом, мов свічки.	Художній	Порівняння «мов свічки» та епітет «золоті» створюють образ — художній стиль.
Сиві мури, наче мудрі старці, бережуть тишу давнього храму.	Художній	Порівняння і уособлення (мури «бережуть тишу») — засоби художнього стилю.
Ранкове сонце розсипає по мозаїках тисячі золотих іскор.	Художній	Метафора (сонце «розсипає іскри») малює картину — художній стиль.
Під високими склепіннями тиша така глибока, що, здається, чуєш подих віків.	Художній	Метафора «подих віків» передає враження, а не факт, — художній стиль.
Білосніжний собор, ніби величний корабель, пливе над зеленим морем дерев.	Художній	Порівняння з кораблем і метафора «море дерев» — художній стиль.
Зі стін лагідними, сумними очима дивляться святі.	Художній	Епітети «лагідні», «сумні» передають настрій — художній стиль.

План твору-опису пам’ятки: простий і складний

План допомагає не загубити жодної частини. Простий план складається лише з основних пунктів, складний має ще й підпункти (докладніше — у статті про текст, мікротеми й план). Усі пункти одного плану формулюйте однотипно: наприклад, називними реченнями. Ось плани до зразка, який ви прочитаєте нижче:

Простий план	Складний план
1. Місце, де ніби зупинився час. 2. Білі стіни й золоті бані. 3. Мозаїки та фрески всередині. 4. Історія собору. 5. Спадщина, яку треба берегти.	I. Місце, де ніби зупинився час. II. Собор зовні й усередині: 1) білі стіни й позолочена центральна баня; 2) мозаїки та фрески. III. Історія собору: 1) заснування в XI столітті; 2) пограбування та пожежі; 3) відновлення за гетьмана Івана Мазепи. IV. Спадщина, яку треба берегти.

Пункти плану зручно перетворити на слайди, якщо твір треба виголосити або підготувати до нього презентацію.

Мовні засоби опису пам’ятки: слова, які допоможуть

• Дієслова теперішнього часу — для того, що бачимо тепер: стоїть, височіє, здіймається, сяє, увінчує, прикрашає, оточує; в історичній частині — дієслова минулого часу: звели, заснували, відновили, перебудували.
• Прикметники й дієприкметники, зокрема епітети: величний, давній, білосніжний, позолочений, різьблений, укритий мозаїкою.
• Порівняння зі словами як, мов, ніби, наче: бані горять, мов свічки.
• Слова розташування: ліворуч, праворуч, посередині, угорі, над входом, на тлі неба, за муром, неподалік.
• Синоніми, щоб не повторювати назву: собор, храм, Софія, святиня, ця пам’ятка.
• Дієслова замість одноманітного «є»: не «у соборі є мозаїки», а мозаїки прикрашають склепіння.

Словничок архітектурних термінів

Значення подано скорочено за академічним «Словником української мови» (у 20 та 11 томах).

Слово	Значення	Приклад
баня	опуклий дах у формі півкулі; купол	центральна баня собору
барабан	циліндрична або багатогранна частина будівлі, на яку спирається баня	вікна в барабані центральної бані
фасад	зовнішній, лицьовий бік будівлі	білий фасад собору
аркада	ряд арок, що спираються на стовпи або колони	двоярусна аркада всередині храму
галерея	критий чи відкритий коридор, що з’єднує приміщення; довгий балкон уздовж будинку	галереї навколо давнього храму
апсида	напівкруглий (іноді багатокутний) виступ у стіні церковної будівлі	п’ять апсид собору
склепіння	опукле перекриття, що з’єднує стіни чи підпори будівлі	мозаїка в склепінні вівтаря
контрфорс	вертикальний виступ стіни, що надає їй міцності	стіни, укріплені контрфорсами
мозаїка	зображення з різнокольорових камінців, смальти (кольорового скла) тощо	мозаїки на золотому тлі
фреска	картина, написана фарбами по свіжій вогкій штукатурці	фрески XI століття
дзвіниця	вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля	дзвіниця біля собору

Обери правильне слово

10 речень про пам’ятки: архітектурні терміни й слововживання. Обери слово — одразу побачиш пояснення.

1. Центральну … собору видно здалеку: вона сяє позолотою.

   аркадубанюапсиду
   Відповідь

   баню. Баня — опуклий дах у формі півкулі, купол. Аркада — ряд арок, апсида — напівкруглий виступ у стіні храму.

2. Зовнішній, лицьовий бік будівлі — це ….

   фасадсклепіннябарабан
   Відповідь

   фасад. Фасад — лицьовий бік будівлі. Склепіння — опукле перекриття, барабан — частина будівлі, на яку спирається баня.

3. Картину, написану фарбами по вогкій штукатурці, називають ….

   мозаїкоюаркадоюфрескою
   Відповідь

   фрескою. Фреска — живопис по свіжій вогкій штукатурці. Мозаїку ж набирають зі смальти чи камінців.

4. Зображення Оранти в Софійському соборі набрано з кубиків смальти, тобто це ….

   фрескамозаїкагалерея
   Відповідь

   мозаїка. Мозаїка — зображення з кольорових камінців чи смальти (непрозорого кольорового скла).

5. Стіни собору вкріпили потужними … — вертикальними виступами, що надають стіні міцності.

   контрфорсамибанямиапсидами
   Відповідь

   контрфорсами. Контрфорс — вертикальний виступ стіни, що робить її міцнішою та стійкішою.

6. Ряд арок, що спираються на стовпи або колони, — це ….

   дзвіницяфасадаркада
   Відповідь

   аркада. Аркада — ряд арок на стовпах чи колонах.

7. Візантійські майстри … участь у будівництві Софійського собору.

   бралиприймали
   Відповідь

   брали. Українською — брати участь; «приймати участь» — калька з російської.

8. … собор у Києві — пам’ятка архітектури XI століття.

   СофіївськийСофійський
   Відповідь

   Софійський. Собор присвячено Софії — Премудрості Божій, а прикметник від цього імені утворюємо за допомогою суфікса -ськ-: Софія → Софійський, як Італія → італійський. Інша назва — Софія Київська.

9. У … абзаці опишіть оздоблення собору всередині.

   наступномуслідуючому
   Відповідь

   наступному. «Слідуючий» — калька з російської; українською — наступний.

10. Окрема вежа для дзвонів біля храму — це ….

    галереядзвіницяапсида
    Відповідь

    дзвіниця. Дзвіниця — вежа для дзвонів: на церкві, при церкві або окрема будівля.

Зразок твору-опису пам’ятки: Софійський собор у Києві

Це твір у публіцистичному стилі: факти поєднано з оцінкою, є риторичне питання і заклик. Так само можна писати й за картиною чи світлиною собору. Факти звірено із сайтом Національного заповідника «Софія Київська» та сторінкою ЮНЕСКО.

Софія Київська — серце давнього Києва

Є в Києві місце, де ніби зупинився час. В історичному центрі столиці, за старовинним кам’яним муром, височіє Софійський собор — одна з найдавніших споруд Східної Європи. Довкола нього — дзвіниця, будинок митрополита й інші споруди XVII–XVIII століть. Хто бодай раз побачив собор, той назавжди його запам’ятає.

Уже здалеку видно його дев’ятнадцять бань грушоподібної форми. Центральна баня вся сяє позолотою, а бічні мають позолочені верхівки. Білі стіни підпирають потужні контрфорси, а над давніми галереями надбудовано другий поверх. Такий пишний, святковий вигляд — ознака українського бароко.

Та найбільший скарб чекає всередині: інтер’єр собору майже не змінився з XI століття. З висоти центральної бані на відвідувачів дивиться мозаїчний Христос Пантократор (Вседержитель), а в склепінні головного вівтаря на сяючому золотому тлі здіймає руки в молитві Богоматір Оранта. Віками її шанували як Нерушиму Стіну Києва. На стінах сходових веж збереглися навіть світські фрески, як-от сцени перегонів на іподромі. Лише вдумайтеся, яке це багатство! За даними заповідника, перед нами найповніший у світі ансамбль оригінальних мозаїк і фресок XI століття: мозаїки займають 260 квадратних метрів, а фрески — 3000.

Собор постав у першій половині XI століття, за часів Київської Русі. Літописи називають його засновником князя Ярослава Мудрого. У 1240 році, коли Київ захопили війська Батия, собор уцілів, хоча його пограбували. Згодом Софія пережила ще не одне пограбування, пожежі й роки запустіння. На зламі XVII–XVIII століть, за гетьмана Івана Мазепи, собор відновили й зовні перебудували — відтоді він і має бароковий вигляд. Нині тут музей, серце Національного заповідника «Софія Київська».

У 1990 році Софійський собор разом із монастирськими спорудами внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Від 2023 року він також у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою: війна загрожує навіть святиням, які пережили століття. Хіба можемо ми бути байдужими до такої пам’ятки? Софія — це наша історія, викладена каменем, мозаїкою і фарбою. Тож бережімо її, а якщо будете в Києві, неодмінно завітайте сюди!

Що зроблено в зразку:

• зачин — загальне враження: «місце, де ніби зупинився час»;
• опис — зовнішній вигляд (бані, стіни, контрфорси) і оздоблення всередині (мозаїки, фрески); дієслова теперішнього часу: височіє, сяє, дивиться, здіймає;
• розповідь — історія собору; дієслова минулого часу: постав, уцілів, пережила, відновили, перебудували;
• роздум і оцінка — чому собор цінний, риторичне питання, заклик: бережімо, завітайте.

Як бути з датами, щодо яких сперечаються історики? Літописи згадують закладення Софії під 1017 і 1037 роками й називають її засновником Ярослава Мудрого. Цієї версії дотримуються «Енциклопедія сучасної України» та ЮНЕСКО. А науковці заповідника «Софія Київська» вважають, що собор заснував ще князь Володимир Великий 1011 року, а завершив Ярослав Мудрий. Тому в зразку — обережне «у першій половині XI століття». Якщо джерела розходяться, не обирайте навмання: пишіть так, щоб твердження було правдивим за будь-якої версії.

Той самий собор у художньому стилі. Так може починатися твір на основі власних спостережень:

Підходячи до собору, ще здалеку бачиш його дев’ятнадцять бань. Центральна баня, укрита позолотою, сяє над білими стінами, мов сонце, а бічні ніби тягнуться до неї своїми золотими верхівками. Переступивши поріг, мимоволі підводиш очі: з висоти центральної бані на тебе дивиться мозаїчний Христос Пантократор. А в склепінні вівтаря Оранта, здійнявши руки в молитві, сяє на золотому тлі. Здається, ця Нерушима Стіна й досі оберігає місто.

Дат і цифр тут немає, зате є відокремлене означення (укрита позолотою), відокремлені обставини (підходячи до собору, переступивши поріг, здійнявши руки в молитві), порівняння та уособлення.

Тренажер: розташуй частини опису в логічному порядку

Склади опис пам’ятки із частин

Розташуй речення кожного тексту в логічному порядку. Підказки — займенники (її, ці, цей) і слова здалеку, ближче, усередині, колись, нині, тож.

1. Художній опис: від загального враження до деталей.

   Тож не дивно, що сюди приїжджають навіть із міста: така краса нікого не залишає байдужим.Підійшовши ближче, бачиш потемнілі від часу стіни зі смерекових колод.Ще здалеку видно її три бані, що здіймаються над деревами.На околиці нашого села, серед старих лип, стоїть дерев’яна церква.Усередині пахне воском і ладаном, а з ікон суворо дивляться святі.
   Відповідь

   На околиці нашого села, серед старих лип, стоїть дерев’яна церква. → Ще здалеку видно її три бані, що здіймаються над деревами. → Підійшовши ближче, бачиш потемнілі від часу стіни зі смерекових колод. → Усередині пахне воском і ладаном, а з ікон суворо дивляться святі. → Тож не дивно, що сюди приїжджають навіть із міста: така краса нікого не залишає байдужим. Спершу називаємо пам’ятку (зачин), далі — що видно здалеку, що помічаємо зблизька й що всередині; «тож» уводить оцінку.

2. Публіцистичний опис з елементами розповіді.

   Її кам’яні мури з вежами стоять на високій скелі, а внизу, під урвищем, блищить вода.Бережімо такі пам’ятки: без них ми забудемо власну історію!Стара фортеця над річкою — справжня візитівка нашого міста.Колись ці мури захищали місто від нападників.Нині ж замість вартових тут працюють екскурсоводи, а щоліта сюди приїжджають тисячі туристів.
   Відповідь

   Стара фортеця над річкою — справжня візитівка нашого міста. → Її кам’яні мури з вежами стоять на високій скелі, а внизу, під урвищем, блищить вода. → Колись ці мури захищали місто від нападників. → Нині ж замість вартових тут працюють екскурсоводи, а щоліта сюди приїжджають тисячі туристів. → Бережімо такі пам’ятки: без них ми забудемо власну історію! «Її» відсилає до фортеці, «ці мури» — до попереднього речення, «нині ж» протиставлено слову «колись», а заклик завершує текст.

3. Опис з історією та оцінкою.

   Ось чому ратушу називають живою пам’яттю нашого міста.Щогодини цей годинник відбиває час, а над площею лине мелодійний дзвін.Колись під цей дзвін збиралася на засідання міська рада, а нині сюди поспішають відвідувачі музею.Над її червоним дахом здіймається струнка вежа з годинником.Окраса центральної площі нашого міста — старовинна ратуша.
   Відповідь

   Окраса центральної площі нашого міста — старовинна ратуша. → Над її червоним дахом здіймається струнка вежа з годинником. → Щогодини цей годинник відбиває час, а над площею лине мелодійний дзвін. → Колись під цей дзвін збиралася на засідання міська рада, а нині сюди поспішають відвідувачі музею. → Ось чому ратушу називають живою пам’яттю нашого міста. «Її» відсилає до ратуші, «цей годинник» — до вежі з годинником, «під цей дзвін» — до попереднього речення, а «ось чому» підсумовує історію.

Типові помилки у творі-описі пам’ятки

Найчастіше у творах про пам’ятки трапляються чотири вади: факти замість опису, брак загального враження чи оцінки, кальки та одноманітні «є», «був». Як їх виправити, показано в таблиці. Про кальки й інші лексичні помилки докладніше — у статті «Лексична норма та лексичні помилки».

І найголовніше — не вигадуйте фактів. Дату, ім’я чи розмір перевіряйте за сайтом заповідника або музею, сторінкою ЮНЕСКО чи «Енциклопедією сучасної України». Якщо підтвердження немає, не пишіть.

Твір-опис пам’ятки та інші теми

Твір-опис пам’ятки — це опис з елементами розповіді та роздуму, тож перед ним варто повторити типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Та сама будова допоможе й у переказі тексту з елементами опису пам’ятки історії та культури, який теж пишуть у 8 класі: спершу знайдіть у тексті розповідь і опис, а тоді складіть план. А речення з відокремленими означеннями та обставинами, потрібні для художнього опису, вивчають у розділі «Відокремлені члени речення».

Джерело: вимоги до твору — модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» (О. Заболотний та ін., 2023); будова опису — за шкільною програмою та статтею серії «Типи мовлення»; види пам’яток — Закон України «Про охорону культурної спадщини»; значення слів — «Словник української мови» у 20 та 11 томах; поради щодо кальок — довідники слововживання (goroh.pp.ua: «Мова — не калька», OnlineCorrector); розділові знаки при відокремлених членах речення — Український правопис (2019), § 158; факти про Софійський собор — сайт Національного заповідника «Софія Київська», сторінка об’єкта на сайті Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, «Енциклопедія сучасної України».

Вправи з відповідями: твір-опис пам’ятки

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Яка частина твору-опису пам’ятки передає загальне враження?

   • А зачин
   • Б основна частина
   • В кінцівка
   • Г план
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — зачин. Твір починається із загального враження — це зачин. В основній частині описують деталі та історію, у кінцівці — значення і оцінку.

2. Як називають архітектурну або скульптурну споруду, поставлену на честь когось чи чогось?

   • А пам’ятка
   • Б пам’ятник
   • В реєстр
   • Г заповідник
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — пам’ятник. Пам’ятник — споруда на честь когось чи чогось (пам’ятник Тарасові Шевченку). Пам’ятка — те, що збереглося від минулого: пам’ятка архітектури, пам’ятка писемності.

3. Як називають циліндричну або багатогранну частину будівлі, на яку спирається баня?

   • А контрфорс
   • Б фасад
   • В барабан
   • Г склепіння
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — барабан. Барабан — архітектурний термін: на нього спирається баня (купол). Контрфорс — виступ стіни, фасад — лицьовий бік будівлі, склепіння — опукле перекриття.

4. Яке слово вказує на розташування деталі?

   • А величний
   • Б ліворуч
   • В звели
   • Г отже
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — ліворуч. Ліворуч відповідає на питання «де?» і показує, як розміщені деталі. Величний — епітет, звели — дієслово розповіді, отже — слово роздуму.

5. Які мовні засоби найхарактерніші для художнього опису пам’ятки?

   • А дати, цифри й точні назви
   • Б терміни й складні речення
   • В звертання до читача й заклики
   • Г епітети, порівняння, метафори
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — епітети, порівняння, метафори. Художній опис створює образ пам’ятки, тому в ньому переважають епітети, порівняння, метафори. Дати й заклики частіше трапляються в публіцистичному стилі, терміни — у науковому.

6. Що найхарактерніше для публіцистичного опису пам’ятки?

   • А факти, оцінка, звернення до читача
   • Б лише образні порівняння без жодних фактів
   • В реквізити й нумеровані пункти
   • Г діалоги персонажів
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — факти, оцінка, звернення до читача. Публіцистичний стиль поєднує факти з оцінкою і звертається до читача: ставить риторичні питання, закликає. Реквізити — ознака офіційно-ділового стилю, діалоги персонажів — художнього чи розмовного.

7. У якому реченні є калька?

   • А Собор стоїть в історичному центрі Києва.
   • Б Центральна баня сяє позолотою.
   • В Візантійські майстри приймали участь у будівництві собору.
   • Г Мозаїки сяють на золотому тлі.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Візантійські майстри приймали участь у будівництві собору. «Приймати участь» — калька з російської; українською — брати участь. Інші речення без помилок.

8. Яке речення належить до розповіді (історичної частини твору), а не до опису?

   • А Над собором здіймаються дев’ятнадцять бань.
   • Б Стіни собору білі, а центральна баня позолочена.
   • В У склепінні вівтаря сяє мозаїчна Оранта.
   • Г На зламі XVII–XVIII століть собор відновили й перебудували.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — На зламі XVII–XVIII століть собор відновили й перебудували. Дата й дієслова минулого часу доконаного виду (відновили, перебудували) показують послідовність подій — це розповідь. Інші речення описують те, що бачимо тепер.

9. Який план складний?

   • А 1. Перлина Києва. 2. Білі стіни. 3. Мозаїки. 4. Значення пам’ятки.
   • Б I. Перлина Києва. II. Собор зовні й усередині: 1) білі стіни; 2) мозаїки. III. Значення пам’ятки.
   • В Перлина Києва — білі стіни — мозаїки — значення пам’ятки.
   • Г Якою є Софія? Що всередині? Чому її треба берегти?
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — I. Перлина Києва. II. Собор зовні й усередині: 1) білі стіни; 2) мозаїки. III. Значення пам’ятки. Складний план має підпункти: основні пункти позначено римськими цифрами, підпункти — арабськими. Перший і четвертий плани прості (називний і питальний), третій — лише перелік тем.

10. У якому реченні є відокремлене означення?

    • А Собор, оточений кам’яним муром, здається островом тиші.
    • Б Переступивши поріг собору, бачиш мозаїки на золотому тлі.
    • В Над собором здіймаються позолочені бані.
    • Г Софійський собор — пам’ятка архітектури XI століття.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — Собор, оточений кам’яним муром, здається островом тиші. Дієприкметниковий зворот «оточений кам’яним муром» стоїть після іменника «собор» і виділений комами — це відокремлене означення (§ 158 Правопису). У другому реченні відокремлено обставину (дієприслівниковий зворот), у третьому означення «позолочені» не відокремлене.

Ця тема на карті української мови: Текст і розвиток мовлення → Типи мовлення: розповідь, опис, роздум