Слова, що відрізняються звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в значенні або з різним стилістичним забарвленням, називаємо синонімами. Пригадуєте? Про них детально ми писали ТУТ.
Усім, хто хоче добре володіти українською мовою і зробити своє мовлення багатим і різноманітним, ніяк не уникнути використання синонімів. Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності. І в жодному разі не варто їх боятися.
Цією ілюстрованою добіркою синонімів ми покажемо, які слова можна підібрати замість звичних.
Пам’ятайте також про стилістичність синонімів.
Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням.
- З-поміж синонімів ознака і симптом — перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості (це не просто ознака, а сукупність ознак, характерний вияв якогось явища).
- У синонімічному ряді: осягати, розуміти, метикувати — перше слово книжне, друге — нейтральне, третє — розмовне.
Приклади вживання:
- «Мама застала доню проти дзеркала в новій рожевій сукенці»(Ірина Вільде);
- «У дитини заболить пальчик, а у матері серце» (Матвій Номис);
- «Не раз ридала матінка моя, коли на мене їй жалілись люди» (Іван Франко);
- «Сядьте, матусю, біля мене. Всього досить!» (Петро Панч);
- «Дітки маленькі кликали маму: — Вставай, голубко, нене кохана» (Павло Грабовський);
- «Прибігаю додому та вже радію-радію: «Мамусю-мамусю, я вже не наймичка!» (Архип Тесленко).
Приклади вживання:
- «Виблагай у батька дозвіл побратись — і мій тато пристане на це» (Михайло Коцюбинський);
- «Синочок дивиться крізь тихий сум на мене: «Як ти змінивсь, татусь! Як схуд…» (Володимир Сосюра);
- «Татко наказав посипати свіжим піском усі стежки коло будинку» (Леся Українка);
- «Не було кому дати тобі стрим, Миколо, бо твій неньо вже не жив, а неня була стара та податлива» (Іван Франко);
- «В хаті темно, нема дома Або вже ліг спати Мій батечко одинокий» (Тарас Шевченко);
- «Пан добрий, як отець — взяв корову і скопець; а пані, як мати — казала теля взяти» (Матвій Номис).
Приклади вживання:
- Пильнуй! – волав хтось басом (Н. Рибак);
- Юрба котилася через майдан, горланячищосили і розмахуючи руками (П. Кочура);
- Та не зіпайте так, бо всіх кожум’яцьких собак збентежите! (М. Старицький);
- Троє забутих мужичих дітей качались під грубою й од переляку дерлись не своїм голосом (І. Нечуй-Левицький);
- Чути було, як, перекриваючи всіх, лементує в натовпі баба Марина (О. Гончар);
- Та вгамуйся, не репетуй, ходім у господу, там і гроші дам (М. Кропивницький);
- Хлопець верещав не своїм голосом (І. Нечуй-Левицький);
- Вищать від захвату й сміху захоплені хлоп’ята (Н. Забіла).
Кохати – 1. Почувати глибокі сердечні (романтичні) почуття до особи, здебільшого протилежної статі. Приклади: «Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання» (Володимир Сосюра). 2. Плекати, вирощувати щось. Приклади: «Лукаш усе садовину ростив та кохав» (Марко Вовчок), «Доню моя, доню моя, цвіте мій рожевий! Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила на лишенько…» (Тарас Шевченко).
Любити – 1. Почувати глибоку відданість, прихильність до когось, чогось, мати інтерес, потяг до чогось. Приклади: «Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… » (Володимир Сосюра), «Терентій любить пісню і сам уміє з душею співати»(Михайло Стельмах). 2. Потребувати якихось умов для існування. Приклад: «Виноград любить, щоб коло нього ходити» (Михайло Коцюбинський).
Читайте також: