Сполучник як частина мови

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Сполучник — це службова частина мови, яка з’єднує однорідні члени речення та частини складного речення: брат і сестра; Ішов дощ, але ми гуляли; Я знаю, що ти прийдеш. Сполучник не змінюється, не має власного питання і не буває членом речення.

Нижче — розряди сполучників у таблиці, сурядні й підрядні сполучники з прикладами, список сполучників із пошуком, прості, складні й складені, одиничні, повторювані й парні, чим сполучник відрізняється від сполучного слова, прийменника й частки, кома перед сполучниками, драбина «разом чи окремо» (зате чи за те, щоб чи що б, якби чи як би), типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: розряди сполучників у таблиці

Сполучники групують за значенням (сурядні й підрядні), за будовою, за вживанням і за походженням. Докладно про кожну групу — у розділах нижче.

Що таке сполучник

Сполучник не називає ні предметів, ні ознак, ні дій. Він лише показує, як пов’язані слова й речення: чи вони рівноправні, чи одне залежить від іншого, чи зіставляються, чи протиставляються, а може, одне з них називає причину, мету чи умову.

Сполучники з’єднують:

• однорідні члени речення: Мама купила яблука й груші; Кімната невелика, але затишна;
• частини складного речення: Задзвонив дзвоник, і діти вибігли на перерву; Ми повернулися, бо почався дощ;
• окремі речення в тексті — тоді сполучник стоїть на початку речення: Ми чекали цілу годину. Але автобус так і не приїхав.

Порівняльні сполучники приєднують ще й порівняльний зворот: Сніг лежав, мов біла ковдра.

Ознаки сполучника:

• це службова частина мови: власного лексичного значення не має, виражає лише зв’язок;
• не змінюється: не має ні роду, ні числа, ні відмінка;
• не відповідає на жодне питання;
• не буває членом речення, тому, підкреслюючи члени речення, сполучник не підкреслюємо.

На які питання відповідає сполучник? На жодне. Питання ставимо до самостійних частин мови, а сполучник лише з’єднує їх. У реченні Брат і сестра читають питання хто? ставимо до слів брат і сестра, а і — тільки сполучник між ними.

Сполучник — одна з трьох службових частин мови, поряд із прийменником і часткою. Їх легко сплутати: усі вони короткі, не змінюються і членами речення не бувають. Різниця в тому, що вони роблять у реченні.

Те саме слово може бути різними частинами мови: чи — сполучник (чай чи какао) і частка (Чи прийде Оля?), і — сполучник (брат і сестра) і частка (Брат пішов, пішов і я = теж). Такі слова зібрано в словнику «Яка частина мови», а про прийменники й частки докладно розповідають статті «Прийменник» і «Частка як службова частина мови».

Сурядні й підрядні сполучники

За значенням (тобто за роллю в реченні) сполучники бувають сурядні й підрядні.

• Сурядні з’єднують рівноправні одиниці: однорідні члени речення або частини складносурядного речення, які не залежать одна від одної: Сонце сховалося, і подув холодний вітер.
• Підрядні приєднують підрядну частину до головної в складнопідрядному реченні. Від головної частини до підрядної можна поставити питання: Ми лишилися вдома (чому?), бо почалася злива.

Сурядні сполучники за значенням бувають єднальні, протиставні й розділові, а підрядні — часові, причинові, умовні, мети, допустові, порівняльні, наслідкові та з’ясувальні. Докладно про кожну групу — нижче.

Сурядні сполучники: єднальні, протиставні, розділові

• Єднальні — і (й), та (= і), і… і, ні… ні, ані… ані, як… так і, не тільки… а й: поєднують рівноправні поняття чи події, які відбуваються одночасно або одна за одною. Сашко й Оля пішли до бібліотеки; Він не знав ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри (Панас Мирний).
• Протиставні — а, але, та (= але), проте, зате, однак: протиставляють або зіставляють. Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних! (О. Олесь); Тече вода в синє море, / Та не витікає (Т. Шевченко).
• Розділові — або, чи, або… або, чи… чи, то… то, не то… не то, чи то… чи то, хоч… хоч: указують на вибір, чергування чи взаємовиключення. Візьми олівець або ручку; То дощ, то сніг; Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Леся Українка).

Сполучник та буває і єднальним, і протиставним. Якщо його можна замінити на і, він єднальний (хліб та сіль), а якщо на але — протиставний (Хата мала, та затишна).

Підручники групують сурядні сполучники не зовсім однаково. Парні як… так і, не тільки… а й здебільшого відносять до єднальних, а деякі посібники виділяють їх в окрему групу градаційних. Ще називають приєднувальні сполучники (та й, ще й, а також, причому): вони додають щось ніби пізніше пригадане — Зазеленіли луги, ще й дібровонька (народна пісня). А пояснювальні (тобто, себто, цебто, а саме, як-от) уточнюють сказане: Зустрінемося післязавтра, тобто в суботу. Їх згадує також Правопис.

Слова також, теж у шкільних посібниках часто подають як єднальні сполучники: Сестра також прийшла. Словник подає їх як прислівники зі значенням «так само», а також називає ще й сполучником у сполученні а також: Купили хліб, а також молоко. Тому в завданнях на розряди сполучників таких слів ми не беремо.

Підрядні сполучники: часові, причинові, умовні та інші

Підрядні сполучники називають за тим, яку частину вони приєднують:

• часові — коли, як, поки, доки, відколи, щойно, як тільки, після того як, перед тим як: Щойно задзвенів дзвоник, учні вийшли з класу;
• причинові — бо, оскільки, адже, тому що, через те що, завдяки тому що: Похід перенесли, бо зіпсувалася погода;
• умовні — якщо, якби, коли, як, аби: Якщо завтра буде сонячно, ми підемо в похід; Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя (Т. Шевченко);
• мети — щоб, аби, для того щоб, з тим щоб: Ми вийшли раніше, щоб не запізнитися;
• допустові — хоч (хоча), хай (нехай), дарма що, незважаючи на те що: Хоч ішов дощ, ми вирушили в дорогу;
• порівняльні — як, мов, мовби, немов, наче, неначе, ніби, нібито, ніж, чим… тим: Хлопець біг, неначе за ним гналися; Сестра бігає швидше, ніж брат;
• наслідкові — так що: Уночі вдарив мороз, так що калюжі вкрилися кригою;
• з’ясувальні — що, щоб, чи, ніби, мов, наче: приєднують частину, яка розкриває зміст слова в головній частині (сказав, знаю, бачив, радий): Учитель сказав, що завтра буде контрольна; Олег запитав, чи підемо ми в кіно.

Частини місця приєднують не сполучники, а сполучні слова (Ми пішли туди, де шумів ліс), означальні — здебільшого теж сполучні слова (Стежка, яка вела до річки, заросла травою). Про сполучні слова — нижче, а всі види підрядних частин докладно пояснено в статтях «Складнопідрядні речення», «Підрядні обставинні речення місця, часу, причини» та «Підрядні обставинні речення мети, умовні, допустові, наслідкові».

Сполучники-синоніми й багатозначні сполучники

Сполучники бувають синонімами: їх можна замінити один одним, не змінюючи змісту речення. Синоніми допомагають уникнути повторів:

• і — й — та (= і): хліб і сіль — хліб та сіль;
• але — та (= але) — проте — зате — однак;
• бо — тому що — через те що — оскільки — адже;
• щоб — аби — для того щоб;
• якщо — коли — як (в умовному значенні);
• хоч — хоча — хай (нехай) — дарма що;
• як — мов — мовби — немов — наче — неначе — ніби;
• тобто — себто — цебто.

Синоніми різняться відтінками: зате підкреслює, що друге ніби винагороджує за перше (Дорога довга, зате гарна), а але лише протиставляє.

Чимало сполучників багатозначні. Як буває часовим (Як прийдеш, подзвони = коли), умовним і порівняльним (Сніг лежав, як біла ковдра), щоб — сполучником мети й з’ясувальним (Учитель попросив, щоб ми говорили тихіше), що — з’ясувальним і сполучником ступеня (Мороз був такий сильний, що тріщали дерева). Тому розряд сполучника визначаємо в реченні.

Список сполучників із пошуком: сурядний чи підрядний

Введи слово, і в таблиці залишаться лише рядки з ним. Тут зібрано поширені сполучники, а також слова, які часто плутають зі сполучниками (на, у, де, хто, ще) або які словник і шкільні посібники подають по-різному (тому, також, теж). Шукай за початком слова: «нез» знайде незважаючи на те що.

Прості, складні й складені сполучники

За будовою сполучники бувають:

• прості — з одного слова, яке не ділиться на частини: і, а, але, бо, чи, що, як;
• складні — утворені з двох чи більше слів, що злилися в одне; їх пишемо разом: зате, проте, якщо, якби, щоб, ніби, немов, неначе, тобто, отже;
• складені — з кількох окремих слів; пишемо їх окремо, без дефіса: тому що, через те що, для того щоб, так що, дарма що, після того як, незважаючи на те що.

У деяких підручниках за будовою виділяють лише дві групи: прості (одне слово) і складені (кілька слів). Тоді якщо, щоб, зате — прості сполучники.

За походженням сполучники бувають непохідні (і, а, але, чи, бо) і похідні, утворені з інших слів: зате, проте — з прийменника й займенника, щоб — із займенника й частки, якби — з прислівника й частки. Тому похідні сполучники легко сплутати зі співзвучними сполученнями слів (за те, що б, як би) — про це розділ «Разом чи окремо». Як слова переходять з однієї частини мови в іншу, розповідає стаття «Перехід слів з однієї частини мови в іншу».

Одиничні, повторювані й парні сполучники

За вживанням (у деяких підручниках — теж за будовою) сполучники бувають:

• одиничні — стоять один раз між однорідними членами чи частинами речення: а, але, і, бо, що, щоб. Стара свита, та по-новому пошита (нар. прислів’я);
• повторювані — стоять перед кожним однорідним членом чи частиною: і… і, ні… ні, ані… ані, або… або, чи… чи, то… то, не то… не то, хоч… хоч. І жнець, і швець, і на дуду грець (нар. прислів’я);
• парні — складаються з двох різних частин, що стоять у різних місцях речення: не тільки… а й, як… так і, хоч… але, якщо… то, чим… тим. Чим далі в ліс, тим більше дров (нар. прислів’я).

Від того, одиничний сполучник, повторюваний чи парний, залежить кома між однорідними членами: перед одиничним і її немає, перед другим повторюваним — є (див. розділ «Кома перед сполучниками»).

Сполучник і сполучне слово: як розрізнити

Частини складнопідрядного речення з’єднують не лише сполучники, а й сполучні слова — відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки) та прислівники (де, куди, звідки, коли, як, чому). На відміну від сполучника, сполучне слово є членом підрядної частини, і до нього можна поставити питання.

Найчастіше плутають що. Якщо що можна замінити словом який (яка, яке, які) або воно саме є членом підрядної частини (Я знаю, що ти приніс: приніс що?), це займенник, тобто сполучне слово. Якщо ні — сполучник: Я знаю, що ти прийдеш. Так само з як: у реченні Я знаю, як розв’язати задачу (розв’язати як?) це прислівник, а в порівнянні Сніг білий, як цукор — сполучник. Щодо коли посібники розходяться: у частині часу (Коли ми прийшли, уже смеркало) словник подає його як сполучник, а деякі підручники — як сполучне слово.

Сполучник чи сполучне слово?

Розподіли речення за роллю виділеного слова. Сполучне слово є членом речення: до нього можна поставити питання.

Якщо піде сніг, ми зліпимо сніговика.Ми не знали, де шукати ключі.Я не знав, що відповісти.Дорога, що вела до лісу, заросла травою.Ми приїхали в село, де народився дідусь.Похід відклали, бо захворів учитель.Здавалося, що дощ ніколи не скінчиться.Тренер сказав, щоб ми прийшли о восьмій.Я не знаю, хто залишив тут цю книжку.Сніг виблискував, ніби хтось розсипав срібло.Я знаю, що ти мене чекаєш.Розкажи, як ти провів канікули.

Сполучниклише з’єднує

Сполучне словочлен речення, має питання

Відповіді

Я знаю, що ти мене чекаєш.	Сполучник	Що лише приєднує підрядну частину: словом «який» його не заміниш, і членом речення воно не є.
Дорога, що вела до лісу, заросла травою.	Сполучне слово	Що = яка (дорога, яка вела до лісу); у підрядній частині це підмет.
Я не знав, що відповісти.	Сполучне слово	Відповісти що? — що є додатком у підрядній частині, тож це займенник, сполучне слово.
Тренер сказав, щоб ми прийшли о восьмій.	Сполучник	Щоб — завжди сполучник: приєднує підрядну частину, членом речення не буває.
Ми не знали, де шукати ключі.	Сполучне слово	Шукати де? — де є обставиною місця. Це прислівник, сполучне слово.
Ми приїхали в село, де народився дідусь.	Сполучне слово	Народився де? — у селі: де є обставиною в підрядній частині, тобто сполучним словом.
Похід відклали, бо захворів учитель.	Сполучник	Бо приєднує частину з причиною; питання до нього немає — сполучник.
Я не знаю, хто залишив тут цю книжку.	Сполучне слово	Хто — займенник і підмет підрядної частини: «Хто залишив тут цю книжку?»
Сніг виблискував, ніби хтось розсипав срібло.	Сполучник	Ніби приєднує порівняльну частину й членом речення не є — порівняльний сполучник.
Здавалося, що дощ ніколи не скінчиться.	Сполучник	Що лише приєднує частину, яка розкриває зміст слова «здавалося»; це з’ясувальний сполучник.
Якщо піде сніг, ми зліпимо сніговика.	Сполучник	Якщо — умовний сполучник; у реченні нічого не називає і питання до нього немає.
Розкажи, як ти провів канікули.	Сполучне слово	Провів як? — як є обставиною способу дії: «Як ти провів канікули?» Це прислівник, сполучне слово.

Кома перед сполучниками

Чи ставити кому перед сполучником, залежить від того, що він з’єднує і який він: одиничний, повторюваний чи парний, сурядний чи підрядний.

Докладно — у статтях «Речення з однорідними членами», «Складносурядні речення і розділові знаки в них» та «Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому».

Разом чи окремо: зате чи за те, щоб чи що б, якби чи як би

Складні сполучники пишемо разом: аніж, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо. Окремо пишемо складені сполучники (тому що, через те що, для того щоб, так що, дарма що, після того як, незважаючи на те що, та й) і сполучники із частками би (б), же (ж): коли б, хоч би, хоча б, або ж, адже ж, але ж, бо ж. Через дефіс пишемо сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то і пояснювальний як-от.

Найважче відрізнити сполучник від сполучення слів, яке звучить так само: прийменника із займенником (за те, про те), займенника чи прислівника із часткою (що б, як би). Сполучник з’єднує частини речення і членом речення не є, а в сполученні слів є член речення з власним питанням. Перевіряй по черзі:

Потренуйся: у кожному реченні вибери правильне написання.

Разом чи окремо?

Обери правильне написання. Підказка: сполучник можна замінити іншим сполучником (зате = але, щоб = аби, якби = коли б).

1. Ми довго йшли, … побачили справжній водоспад.

   за тезате
   Відповідь

   зате. Зате можна замінити сполучником «але», тому пишемо разом.

2. Задача була складна, … я її розв’язав.

   протепро те
   Відповідь

   проте. Проте = але: протиставний сполучник, пишемо разом.

3. Мене похвалили …, що я першим розв’язав задачу.

   за тезате
   Відповідь

   за те. Похвалили за що? — за те: прийменник і займенник, пишемо окремо.

4. Він пропустив тренування, … захворів.

   тому-щотому щотомущо
   Відповідь

   тому що. Тому що — складений сполучник: пишемо окремо, без дефіса.

5. … ти взяв із собою в похід?

   Що бЩоб
   Відповідь

   Що б. Тут що — займенник (узяв би що?), на нього падає логічний наголос, а частку можна переставити: Що ти взяв би…? Тому окремо.

6. … не дощ, ми пішли б на річку.

   Як биЯкби
   Відповідь

   Якби. Якби (= коли б) приєднує умову — сполучник, разом.

7. Уночі випав сніг, … дороги замело.

   так щотак-щотакщо
   Відповідь

   так що. Так що — складений наслідковий сполучник, пишемо окремо.

8. Візьми куртку, … не змерзнути.

   що бщоб
   Відповідь

   щоб. Щоб (= аби) приєднує мету — сполучник, разом.

9. Ми довго говорили …, що сталося на екскурсії.

   протепро те
   Відповідь

   про те. Говорили про що? — про те: прийменник і займенник, окремо.

10. … зійшло сонце, ми вирушили в дорогу.

    Тільки ноТількиноТільки-но
    Відповідь

    Тільки-но. Тільки-но пишемо через дефіс, як і сполучники отож-то, тим-то, тому-то.

11. … запізнишся, подзвони мені.

    ЯкщоЯк що
    Відповідь

    Якщо. Якщо (= коли) — умовний сполучник, разом.

12. … мені швидше дістатися до вокзалу?

    Як биЯкби
    Відповідь

    Як би. Тут як — прислівник (дістатися як?) із логічним наголосом, би — частка, тому окремо.

Інші випадки — б, би, ж, же з різними словами — пояснює стаття «Правопис часток».

Як визначити сполучник і зробити його розбір

Щоб знайти сполучник, перевір, чи слово з’єднує однорідні члени або частини речення і чи можна поставити до нього питання. Якщо питання немає, а слово лише з’єднує, це сполучник. Далі розбирай за планом:

1. Частина мови — сполучник; що він з’єднує: однорідні члени чи частини складного речення.
2. Розряд за значенням: сурядний (єднальний, протиставний, розділовий) чи підрядний (часовий, причиновий, умовний, мети, допустовий, порівняльний, наслідковий, з’ясувальний).
3. Будова: простий, складний чи складений.
4. Вживання: одиничний, повторюваний чи парний.

Зразки. Дорога була далека, зате цікава. Зате — сполучник, з’єднує однорідні члени речення; сурядний, протиставний; складний (пишемо разом); одиничний. Ми вийшли раніше, щоб не запізнитися. Щоб — сполучник, приєднує підрядну частину до головної; підрядний, мети; складний; одиничний.

Розбери сполучник

Визнач групу, значення і вживання виділеного сполучника. Повний розбір відкриється після перевірки.

1. Хата невелика, зате світла.

   Групасуряднийпідряднийсурядний

   Значенняєднальнийпротиставнийрозділовийпротиставний

   Вживанняодиничнийповторюванийпарнийодиничний
   Повний розбір

   Зате — сполучник, з’єднує однорідні члени речення; сурядний, протиставний (= але); складний, пишемо разом; одиничний.

2. У лісі не було ні вітру, ні шелесту.

   Групапідряднийсуряднийсурядний

   Значенняпротиставнийрозділовийєднальнийєднальний

   Вживанняповторюванийпарнийодиничнийповторюваний
   Повний розбір

   Ні… ні — сполучник, з’єднує однорідні члени речення; сурядний, єднальний (у заперечному реченні); повторюваний. Кома — перед другим ні.

3. Улітку поїдемо або в гори, або на море.

   Групасуряднийпідряднийсурядний

   Значенняєднальнийрозділовийпротиставнийрозділовий

   Вживанняпарнийодиничнийповторюванийповторюваний
   Повний розбір

   Або… або — сполучник, з’єднує однорідні члени речення; сурядний, розділовий: із двох можливостей буде одна; повторюваний.

4. Ми зібралися раніше, щоб прикрасити клас.

   Групапідряднийсуряднийпідрядний

   Значенняпричиновийметиумовниймети

   Вживанняодиничнийповторюванийпарнийодиничний
   Повний розбір

   Щоб — сполучник, приєднує підрядну частину до головної (зібралися з якою метою?); підрядний, мети; складний; одиничний.

5. Хоч було холодно, діти гуляли надворі.

   Групасуряднийпідряднийпідрядний

   Значенняумовнийпричиновийдопустовийдопустовий

   Вживанняодиничнийпарнийповторюванийодиничний
   Повний розбір

   Хоч — сполучник, приєднує підрядну частину: діти гуляли, незважаючи на холод; підрядний, допустовий; простий; одиничний.

6. Сестра співає краще, ніж я.

   Групапідряднийсуряднийпідрядний

   Значенняпорівняльнийз’ясувальнийчасовийпорівняльний

   Вживанняповторюванийодиничнийпарнийодиничний
   Повний розбір

   Ніж — сполучник, приєднує порівняльний зворот; підрядний, порівняльний; одиничний. Зворот із ніж виділяємо комою.

7. Ми чекали на зупинці, поки не приїхав автобус.

   Групасуряднийпідряднийпідрядний

   Значеннячасовийметиумовнийчасовий

   Вживанняпарнийповторюванийодиничнийодиничний
   Повний розбір

   Поки — сполучник, приєднує підрядну частину часу (чекали доки?); підрядний, часовий; одиничний.

8. Ми побачили не тільки Карпати, а й Дунай.

   Групапідряднийсуряднийсурядний

   Вживанняповторюванийодиничнийпарнийпарний
   Повний розбір

   Не тільки… а й — сполучник, з’єднує однорідні члени речення; сурядний; парний: дві різні частини стоять перед різними однорідними членами. Здебільшого його відносять до єднальних, у деяких посібниках — до градаційних. Кома — перед а й.

Типові помилки

Найчастіше помиляються в написанні сполучників разом чи окремо й у комах перед ними.

Джерела: Український правопис (2019), § 24 (і, й), § 41, § 43 (правопис сполучників), § 158 (кома перед сполучниками); шкільна програма з української мови й усталена шкільна граматика; значення і розряди сполучників — за «Словником української мови» в 11 томах і в 20 томах, калька «не дивлячись на те що» — за словником «Мова — не калька». Також § 44.

Читайте також: Частини мови: таблиця; Яка частина мови: що, як, на, коли, ще та інші складні слова; Прийменник; Частка як службова частина мови; Правопис часток; Речення з однорідними членами; Складносурядні речення і розділові знаки в них; Складнопідрядні речення.

Вправи з відповідями: сполучник

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Сполучник — це службова частина мови, яка…

   • А виражає залежність іменника, займенника чи числівника від інших слів
   • Б з’єднує однорідні члени речення та частини складного речення
   • В надає словам і реченням додаткових відтінків або творить форми слів
   • Г вказує на предмети й ознаки, не називаючи їх
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — з’єднує однорідні члени речення та частини складного речення. Сполучник з’єднує однорідні члени речення і частини складного речення, членом речення не буває. Залежність іменника виражає прийменник, відтінки додає частка, а вказує на предмети займенник — самостійна частина мови.

2. Сурядний сполучник ужито в реченні

   • А Ми повернулися, бо почалася злива.
   • Б Я знаю, що ти прийдеш.
   • В Сонце зайшло, і в небі засвітилися зорі.
   • Г Якщо підеш у крамницю, купи хліба.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Сонце зайшло, і в небі засвітилися зорі. І з’єднує рівноправні частини складносурядного речення. Бо, що, якщо приєднують підрядні частини — це підрядні сполучники.

3. Підрядний сполучник мети вжито в реченні

   • А Я встав раніше, щоб допомогти мамі.
   • Б Хоч було пізно, ніхто не спав.
   • В Ми не поїхали, бо зламалася машина.
   • Г Якби я мав крила, полетів би до моря.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Я встав раніше, щоб допомогти мамі. Щоб приєднує частину, яка називає мету (встав з якою метою?). Хоч — допустовий сполучник, бо — причиновий, якби — умовний.

4. Повторюваний сполучник ужито в реченні

   • А Він не тільки малює, а й співає.
   • Б Ні сьогодні, ні завтра дощу не буде.
   • В Хата невелика, але затишна.
   • Г Ми лишилися вдома, тому що захворіли.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Ні сьогодні, ні завтра дощу не буде. Ні… ні повторюється перед кожним однорідним членом — це повторюваний сполучник. Не тільки… а й — парний сполучник; але, тому що — одиничні.

5. У якому рядку всі сполучники складені?

   • А тому що, для того щоб, так що
   • Б якщо, якби, зате
   • В і, а, але
   • Г щоб, ніби, тобто
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — тому що, для того щоб, так що. Складені сполучники утворені з кількох окремих слів і пишуться окремо: тому що, для того щоб, так що. Якщо, якби, зате, щоб, ніби, тобто — складні (у деяких підручниках — прості), їх пишемо разом; і, а, але — прості.

6. Разом треба писати виділене слово в реченні

   • А Ми говорили (про)те, що побачили в музеї.
   • Б (Що)б ти хотів почитати?
   • В (Як)би краще пояснити це правило?
   • Г Квиток дорогий, (за)те місце біля сцени.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Квиток дорогий, (за)те місце біля сцени. Зате = але: протиставний сполучник, пишемо разом. Про те (про що?) — прийменник і займенник; що б і як би — займенник і прислівник із часткою, на них падає логічний наголос.

7. Окремо треба писати виділене слово в реченні

   • А Я вийшов раніше, (що)б не запізнитися.
   • Б (Як)би ти попросив, я б допоміг.
   • В Він переміг, (тому)що наполегливо тренувався.
   • Г Було холодно, (про)те ми гуляли.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Він переміг, (тому)що наполегливо тренувався. Тому що — складений сполучник, пишемо окремо. Щоб, якби, проте — складні сполучники, їх пишемо разом.

8. Сполучним словом, а не сполучником є що в реченні

   • А Учні раділи, що канікули близько.
   • Б Ми чули, що завтра потеплішає.
   • В Озеро, що блищало за лісом, було глибоке.
   • Г Учитель сказав, що урок скасовано.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Озеро, що блищало за лісом, було глибоке. Що = яке (озеро, яке блищало за лісом) і в підрядній частині є підметом — це відносний займенник, сполучне слово. В інших реченнях що лише приєднує підрядну частину.

9. Кому перед виділеним сполучником треба поставити в реченні

   • А Купи хліб (і) молоко.
   • Б Ти підеш у кіно (чи) залишишся вдома?
   • В Ми співали (й) танцювали до ранку.
   • Г Наша кімната невелика (але) світла.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Наша кімната невелика (але) світла. Перед протиставним але між однорідними членами ставимо кому. Перед одиничними і (й), чи між однорідними членами коми немає.

10. Сполучник та має значення «але» в реченні

    • А Батько та син пішли на риболовлю.
    • Б Хотів зателефонувати, та забув.
    • В Та годі вже сперечатися!
    • Г Та книжка лежала на полиці.
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Хотів зателефонувати, та забув. Хотів зателефонувати, та (= але) забув — протиставний сполучник. У першому реченні та = і (єднальний), у третьому та — частка, у четвертому — займенник (форма від той).

Ця тема на карті української мови: Службові частини мови і вигук → Сполучник