Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Сполучники ми використовуємо чи не одразу, як починаємо говорити: «тато і мама», «братик і сестричка». Сполучником ми поєднуємо однорідні предмети, коли їх перераховуємо, або дії, які відбуваються одночасно. Потреба застосовувати сполучники з’являється постійно. Тому важливо про них знати більше!
Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка слугує для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення:
- Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні. Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан (Л. Костенко).
Сполучник не буває членом речення.
Сполучники, як і прийменники, можуть бути багатозначними словами та вступати у синонімічні відношення. Багатозначними можуть бути що, щоб, як тощо:
- Щоночі, як місяць зійде, він виходив на узлісся (часовий).
- У неї очі – як зіроньки сяють (порівняльний).
- Вона не сказала, як це сталося (з’ясувальний).
Сполучники-синоніми: і – й – та (у значенні і), але – зате – проте, тож – тому, щоб – аби, бо – тому що, як – наче – ніби – мовби – неначе … тощо.
Групи сполучників за значенням (роллю в мові)
| Сурядні – поєднують: а) рівноправні, незалежні частини складного речення;
б) однорідні члени речення. |
Підрядні – поєднують залежні (підрядні) речення з головним у складному. |
| Н а п р и к л а д: і, а, проте, однак, або, чи | Н а п р и к л а д: як, бо, щоб, для того щоб |
Види сурядних сполучників
| № | Вид | Приклади |
| 1. | Єднальні | і, й, та (в значенні і), також, теж, ні…ні, ані…ані, та ще й, а навіть: Все повторялось: і краса, й потворність (Л.Костенко). |
| 2. | Протиставні | а, але, зате, проте, однак, та (в значенні але), а втім, хоч…зате, як…так, не тільки…а й: Не час минає, а минаєм ми (Л.Костенко). |
| 3. | Розділові | або, чи, то, або…або, чи...чи, то...то, не то...не то, хоч…хоч: Або пан, або пропав (Нар. мудрість). |
Види підрядних сполучників
| № | Вид | Приклади |
| 1. | З’ясувальні | що, як, ніби: І кождий з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко). |
| 2. | Обставинні: | |
| а) | часу | ледве, щойно, тільки, як, доки; як тільки, після того як, відтоді як: Як тільки в зеленому гаю зозуля «ку-ку» закує, я швидко вікно відчиняю (Із дитячої пісні). |
| б) | причини | бо, оскільки; тому що, через те що, у зв’язку з тим що, завдяки тому що: І слави людської зовсім ми не бажали, бо не герої ми і не богатирі (І. Франко). |
| в) | мети | щоб, щоби, аби; для того щоб: Щоб багато жити, треба працю любити (Нар. прислів’я). |
| г) | умови | якби, аби, як, якщо, коли; коли б, як тільки: Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко). |
| ґ) | способу дії | як: Як постелиш, так і виспишся (Нар. прислів’я). |
| д) | допустові | хоч, хай; незважаючи на те що, дарма що: Хоч сорочка одна, та біленька щодня (Нар. прислів’я). |
| е) | порівняльні | як, мов, наче, ніби, ніж, немов, неначе, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немовбито: Комусь, як мара, йому, як зоря (Нар. прислів’я). |
| є) | міри і ступеня | аж; що аж, що й: Закипіло, заревло навкруги, аж річка охнула (Панас Мирний). |
| ж) | наслідку | так що: Хутір ховався серед дерев, так що влітку іншу хатку даремно очима шукатимеш (М. Трублаїні). |
Групи сполучників за будовою
| Прості | Складні | Складені |
| непохідні, їхнє походження визначити важко | утворені з двох чи більше непохідних слів (пишуться разом) | утворені з повнозначних слів і сполучників (пишуться окремо) |
| й, і, а, ні, та, то, бо, що | зате, однак, або, якщо, якби, щоб, нібито,
немовбито, неначебто, ніби |
через те що, для того щоб, з тим щоб, незважаючи на те
що, в міру того як, перед тим як, дарма що, так що |
Групи сполучників за способом уживання
| Одиничні | Повторювані | Парні |
| уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення один раз | уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення не менше двох разів | уживаються між однорідними членами речення або частинами складного речення тільки у парі |
| а, бо, та, але, щоб, немовби | чи…чи, то…то, ні…ні, і…і, або…або, хоч…хоч | не тільки…а (але) й, як…так і, хоч… але, якщо…то, як не… так, чим…тим, що…то, не стільки…скільки, коли…то |
| Стара свита, та по-новому пошита (Нар. прислів’я). | І жнець, і швець, і на дуду грець (Нар. прислів’я). | |
| Що голова, то й розум (Нар. прислів’я). |
Групи сполучників за походженням
| Непохідні | Похідні (утворені від інших частин мови) |
| Їх походження встановити неможливо: а, чи, але, й | Утворені з інших частин мови: проте, щоб, якби, тому що, через те що |
Розрізнення сполучників та однозвучних сполучень слів
| № | Сполучники – пишуться разом | Інші частини мови – пишуться окремо |
| 1. | Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками: зате, проте – а, але, однак; таж – адже, тож – тому, якби – коли б, якщо – коли, щоб – аби, притому – до того ж: Хоч не застав Івана вдома, зате (проте) прогулявся. | Інші частини мови: прийменник і займенник, займенник і частка, прислівник і частка – такій заміні не підлягають: За те оповідання його похвалили. Частки б, би, ж, же можна переставити
на інше місце в реченні, і зміст не зміниться: Як мені хотілося б скласти екзамен на відмінно. |
| 2. | Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання. | Займенники, прислівники є членами речення і відповідають на питання: яка? та ж; про що? – про те; за що? – за те; при чому? – при тому |
| 3. | У сполучниках якби, якщо наголос падає на останній склад: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т.Шевченко). | На прислівник як завжди падає логічний наголос: Як би мені хотілося скласти екзамени на відмінно. |
Зверніть увагу! Прості речення у складному можуть з’єднувати сполучні слова – самостійні частини мови, які є членами речення: відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки); прислівники (де, куди, звідки, коли, відколи, чому): Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л.Костенко).
Розрізнення сполучників та сполучних слів
| № | Сполучники | Сполучні слова |
| 1. | Не бувають членами речення: Я знаю, що ліс шумить. Вона сказала, що була вдома. В обох реченнях сполучник що приєднує підрядну частину, підмет якої або наявний (ліс), або його можна підставити (…що вона була вдома). | Є членами речення: Вона так гарно намалювала сімейку грибів-боровиків, що стали в коло на лісовій галявині (В. Чухліб). Що можна замінити або іншим сполучним словом (які), або словом-об’єктом із першого простого речення (гриби-боровики). |
| 2. | На сполучники не падає логічний наголос: Вона сказала, що була вдома. Наголос падає на слово вдома. | Часто вимовляються з логічним наголосом: Вона знала, хто був у парку. Наголос падає на слово хто. |
| 3. | Підрядну частину зі сполучником не можна замінити питальним реченням: Грицунь сказав, що він іде найматись (В.Винниченко). | Часто (але не завжди) підрядну частину можна замінити питальним реченням: Звідки вони взялися, ніхто ні в кого про те не спитав. (Звідки вони взялися?) |
Вправи з відповідями: сполучник
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Сполучник — це службова частина мови, що…
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — з’єднує однорідні члени речення та частини складного речення. Сполучник служить для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення; членом речення не буває.
Укажіть підрядний сполучник.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — бо. Бо приєднує підрядну частину причини до головної. І, але, або — сурядні сполучники.
Укажіть протиставний сполучник.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — зате. Зате, а, але, проте, однак — протиставні сполучники. І — єднальний, чи — розділовий, щоб — підрядний.
Який сполучник є розділовим?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — або. Або, чи, то…то, не то…не то — розділові сполучники: вони вказують на вибір або чергування.
Укажіть складений сполучник.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — тому що. Складені сполучники утворені з кількох слів і пишуться окремо: тому що, через те що, для того щоб.
Укажіть повторюваний сполучник.
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — ні…ні. Повторювані сполучники повторюють те саме слово: ні…ні, і…і, або…або. Інші варіанти — парні сполучники з різних слів.
Який сполучник приєднує підрядну частину мети?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — щоб. Щоб, щоби, аби, для того щоб виражають мету: Щоб багато жити, треба працю любити.
У якому реченні що є сполучним словом, а не сполучником?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Книжка, що лежить на столі, моя.. У реченні про книжку що = яка і є підметом підрядної частини — це сполучне слово. В інших реченнях що лише приєднує частину і членом речення не є.
У якому реченні виділене пишемо разом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Я не встиг на автобус, (за)те прогулявся пішки.. Сполучник зате можна замінити синонімом проте, але — пишемо разом. В інших реченнях це прийменник за і займенник те (за що? за те) — окремо.
У якому реченні виділене пишемо разом?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — (Як)би ти знав, як я сумую!. Умовний сполучник якби (= коли б) пишемо разом. В інших реченнях як і що — прислівник чи займенник із часткою би (б), яку можна переставити, тому окремо.