Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Типи мовлення — розповідь, опис і роздум — це способи викладу думки в тексті. У розповіді йдеться про події, що змінюють одна одну (що сталося?), в описі — про ознаки предмета, місця чи людини (який він?), у роздумі автор доводить думку (чому?). Кожен тип має свою будову й мовні засоби.
Нижче — порівняльна таблиця, будова кожного типу з прикладами, уривки з творів Лесі Українки, Михайла Коцюбинського й Тараса Шевченка, схема опису, формула роздуму, драбина «як визначити тип мовлення», тренажери й тест із відповідями. Сторінка згодиться і для першого знайомства з темою в 5 класі, і для повторення в 6–8 класах та перед НМТ.
Коротко: розповідь, опис, роздум у таблиці
| Розповідь | Опис | Роздум | |
|---|---|---|---|
| Питання | Що сталося? Що було спочатку, а що потім? | Який (яка, яке) він? Що має? | Чому? Що звідси випливає? |
| Що робимо | розповідаємо про події, які йдуть одна за одною | називаємо ознаки предмета, тварини, людини, місця, що існують одночасно | доводимо або пояснюємо думку |
| Будова | зачин → розвиток дії → кульмінація → кінцівка | загальне враження → деталі → оцінка | теза → аргументи з прикладами → висновок |
| Мовні засоби | дієслова (часто минулого часу), слова спочатку, потім, раптом, нарешті | прикметники, порівняння, однорідні члени речення; слова ліворуч, посередині, удалині | сполучники бо, тому що, оскільки; слова по-перше, наприклад, отже |
| Приклад | Ми сіли в човен, відштовхнулися від берега й попливли до острова. | Човен вузький і легкий, пофарбований у синій колір, на борту — біла смуга. | Човен треба прив’язувати, бо течія може його віднести. |
Що таке тип мовлення і чим він відрізняється від стилю та жанру
Тип мовлення показує, що ми робимо з думкою: розповідаємо про події, описуємо предмет чи явище або міркуємо — доводимо, пояснюємо. У довідниках для старших класів трапляється ширша назва — функціонально-смислові типи мовлення.
Тип мовлення легко сплутати зі стилем і жанром, але це різні ознаки тексту:
Стиль, тип мовлення, жанр: у чому різниця
- Стиль
залежить від того, де, з ким і навіщо спілкуємося
розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий - Тип мовлення
залежить від того, що робимо з думкою: розповідаємо, описуємо чи доводимо
розповідь, опис, роздум - Жанр
конкретна форма тексту
казка, оповідання, байка, лист, оголошення, інструкція, допис
Приклад: оповідання — жанр; стиль у нього художній, а переважає в ньому розповідь з елементами опису.
Тож один і той самий текст має і стиль, і тип, і жанр. Опис берези в ботанічному довіднику й опис берези в оповіданні належать до одного типу мовлення — опису, але до різних стилів: наукового і художнього. Докладніше про стилі — у статтях «Стилі мови: розмовний і художній», «Стилі мови: публіцистичний і науковий» та «Офіційно-діловий стиль».
Розповідь як тип мовлення: будова й мовні засоби
Розповідь — тип мовлення, у якому йдеться про події, що відбуваються одна за одною. До розповіді ставимо питання що сталося? що було спочатку, а що потім? Розповідь — основа казок, оповідань, байок, спогадів, а також звичайної розмови про те, як минув день.
Будова розповіді:
- Зачин — початок: хто, де, коли.
- Розвиток дії — події, що змінюють одна одну.
- Кульмінація — найнапруженіший момент.
- Кінцівка — чим усе завершилося.
У деяких підручниках частини називають інакше: зачин, основна частина (розвиток дії та кульмінація), кінцівка — або, як у сюжеті художнього твору, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Суть та сама: події йдуть по черзі.
| Частина | Приклад |
|---|---|
| Зачин | Минулого літа ми з татом поїхали з наметом на озеро. |
| Розвиток дії | Удень поставили намет, назбирали хмизу, а потім розпалили вогнище й варили куліш. |
| Кульмінація | Уночі раптом здійнявся вітер, і намет мало не зірвало. |
| Кінцівка | До ранку ми тримали кілочки, а відтоді завжди перевіряємо прогноз погоди. |
Мовні засоби розповіді:
- дієслова, найчастіше минулого часу доконаного виду: поставили, назбирали, розпалили, здійнявся — кожне означає новий крок подій (буває розповідь і в теперішньому часі: так події ніби відбуваються на очах);
- слова, що вказують на час і послідовність: одного разу, спочатку, потім, згодом, раптом, нарешті, наступного дня, відтоді;
- речення частіше пов’язані ланцюговим зв’язком: кожне наступне підхоплює те нове, що з’явилося в попередньому.
Опис як тип мовлення: будова, мовні засоби, схема
Опис — тип мовлення, у якому називаємо ознаки предмета, тварини, людини, приміщення, місцевості чи стану природи. Питання до опису — який (яка, яке, які)? що має? Ознаки в описі існують одночасно: читач ніби розглядає картину. У 5 класі вчаться описувати предмет і тварину, у 6 (за програмою О. Заболотного) — приміщення та природу, далі — зовнішність людини, місцевість, пам’ятку історії та культури. Опис буває в різних жанрах: у загадці, в оголошенні про загублену річ, у художньому творі.
Будова опису: загальне враження (зачин) → деталі, окремі ознаки (основна частина) → оцінка, ставлення автора (кінцівка). Так побудовано, наприклад, опис самої місцевості на початку «Лісової пісні» Лесі Українки (далі ремарка описує провесну):
- загальне враження: «Старезний, густий, предковічний ліс на Волині»;
- деталі: «Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом», далі — лісове озеро й струмок;
- оцінка: «Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної, задумливої поліської краси».
Головні мовні засоби опису — прикметники й дієприкметники (старезний, густий, укритий снігом), порівняння (зі словами як, мов, ніби), однорідні члени речення. Дієслова в описі теж бувають, але вони називають одночасні дії та стани, найчастіше недоконаного виду: зеленіє, цвітуть, стоїть. В описі приміщення та місцевості допомагають слова з просторовим значенням: ліворуч, праворуч, посередині, у кутку, удалині. Речення в описі часто пов’язані паралельно: кожне додає нову деталь до спільного предмета опису.
Опис як тип мовлення: схема
- Питання
Який? Яка? Яке? Які? Що має? - Будова
1) загальне враження
2) деталі, окремі ознаки
3) оцінка, ставлення автора - Мовні засоби
прикметники, дієприкметники, порівняння (як, мов, ніби), однорідні члени речення, дієслова одночасних дій і станів - Слова місця
ліворуч, праворуч, посередині, біля вікна, у кутку, удалині — в описі приміщення, місцевості - Що описуємо
предмет, тварину, приміщення, природу, місцевість, зовнішність людини
Деталі опису існують одночасно, тому речення основної частини часто можна поміняти місцями — зміст не зруйнується. У розповіді так не вийде: зламається послідовність подій.
Роздум і його будова: теза, аргументи, висновок
Роздум (у деяких посібниках — міркування) — тип мовлення, у якому доводимо або пояснюємо думку. Питання до роздуму — чому? чому саме так? що звідси випливає? Роздум — основа творів-роздумів, дописів у дискусії, пояснень у підручниках.
Будова роздуму:
- теза — думка, яку треба довести; з нею можна погодитися або посперечатися: Учити вірші напам’ять корисно;
- аргументи (докази) — чому це так; у повному роздумі їх зазвичай два-три;
- приклади — факти із життя, книжок, історії, що підтверджують аргументи;
- висновок — підсумок, який повторює тезу іншими словами або показує, що з неї випливає.
Будова роздуму: формула
Слова-помічники. Аргумент: бо, тому що, оскільки, адже; по-перше, по-друге. Приклад: наприклад, зокрема. Висновок: отже, отож, тож.
Ось як ці частини складаються в текст:
| Теза | Учити вірші напам’ять корисно. |
| Аргумент 1 | По-перше, так ми тренуємо пам’ять: що більше вивчаєш, то легше запам’ятовувати нове. |
| Аргумент 2, приклад | По-друге, вивчені рядки збагачують мовлення. Наприклад, у творі чи в розмові можна навести влучний рядок із Шевченкового вірша. |
| Висновок | Отже, учити вірші напам’ять — корисна звичка, а не лише шкільне завдання. |
Мовні засоби роздуму:
- сполучники причини: бо, тому що, через те що, оскільки, адже;
- слова, що впорядковують аргументи: по-перше, по-друге, по-третє; уводять приклад: наприклад, зокрема; підсумовують: отже, отож, тож;
- питальні речення (Чому так?) і складнопідрядні речення з підрядними причини й наслідку.
Порада: причину краще вводити словами бо, тому що, оскільки, а не «так як» (у значенні «бо»): довідники слововживання вважають цей зворот калькою. Вставне «значить» — розмовне слово: «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20) подає його з позначкою «розм.», тому в письмовому роздумі доречніше отже. Вислів таким чином у значенні «отже» Український правопис наводить серед вставних слів (§ 158, п. 11), а довідники оцінюють його по-різному, тож у висновку надійніше отже чи тож.
Елементарний роздум (5 клас)
У 5 класі пишуть елементарний роздум — коротку відповідь на питання «чому?» з трьох частин: теза, один-два докази, висновок (другий рядок схеми вище). Найчастіша помилка — пропустити доказ: Читати корисно. Отже, треба читати — теза лишилася недоведеною. Ще одна — узяти за тезу факт, який нема чого доводити (Сьогодні понеділок). У 6 класі від елементарного роздуму переходять до тексту-роздуму з кількома аргументами й прикладами.
Тренажер: склади роздум із частин
Склади роздум із частин
Розстав частини в правильному порядку. Підказки — слова «по-перше», «наприклад», «отже» й займенники, що відсилають до попереднього речення.
Елементарний роздум: теза → доказ → висновок.
Відповідь
Узимку птахам потрібна наша допомога. → Під снігом вони не можуть знайти насіння, а голодній пташці важко пережити мороз. → Отже, годівничка біля вікна може врятувати не одне пташине життя. Спершу теза, далі доказ (займенник «вони» відсилає до птахів), наприкінці висновок зі словом «отже».
Роздум із двома аргументами.
Відповідь
Домашній улюбленець — це не іграшка, а велика відповідальність. → По-перше, тварині щодня потрібні їжа, вода й прогулянки. → По-друге, про її здоров’я треба дбати: водити до ветеринара, робити щеплення. → Отже, перш ніж узяти цуценя чи кошеня, варто зважити свої сили. Теза → аргументи (по-перше, по-друге) → висновок (отже).
Роздум з аргументами й прикладом.
Відповідь
Учитися плавати потрібно кожному. → По-перше, уміння плавати може врятувати життя. → Наприклад, людина, яка випадково впала у воду, зможе сама дістатися берега. → По-друге, плавання зміцнює здоров’я. → Отже, навчитися плавати варто якомога раніше. Приклад іде одразу після аргументу, який він підтверджує (про порятунок життя); «по-друге» — після «по-перше», «отже» — наприкінці.
Роздум-пояснення: відповідь на питання «чому?».
Відповідь
Чому восени листя жовтіє? → Тому що дерево готується до зими й менше живить листки. → Без живлення зелений барвник у листках руйнується, і стає помітним жовтий. → Отже, жовте листя — знак, що дерево готується до холодів. Питання → доказ із «тому що» → пояснення, що відбувається з листками, → висновок зі словом «отже».
Роздум: теза, доказ, приклад, висновок.
Відповідь
Рідну мову треба берегти. → Вона зберігає історію, звичаї та мудрість народу. → Наприклад, ця мудрість живе в прислів’ях, які передають із покоління в покоління. → Тож, бережучи мову, ми бережемо своє коріння. «Вона» відсилає до мови, «ця мудрість» — до попереднього речення, а «тож» уводить висновок.
Розповідь з елементами опису: як поєднуються типи мовлення
У великих текстах типи мовлення рідко бувають «чистими». В оповіданні події (розповідь) чергуються з описами природи й героїв, а герої часом міркують (роздум). Тип такого тексту визначають за тим, що переважає: розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздуму. Саме такі перекази й твори пишуть у 5–6 класах.
Ось як це робить Михайло Коцюбинський на початку оповідання «Ялинка»: «В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів долі та тер мак до куті». Дієслів тут багато, але дії відбуваються одночасно й разом складають одну картину — це опис обстановки. А трохи далі: «Рипнули двері. В хату увійшов якийсь чоловік» — дії змінюють одна одну, починається розповідь. Зверніть увагу на вид дієслів: в описі — недоконаний (тріщав, крутила, тер), у розповіді — доконаний (рипнули, увійшов). Це підказка, а не закон, але вона часто допомагає (про вид — у статті «Вид дієслова»).
Межові випадки. Буває, що ознак двох типів приблизно порівну, і вчителі можуть визначати тип по-різному. У Шевченковому вірші «Садок вишневий коло хати…» кожна строфа — картина (хрущі над вишнями гудуть, плугатарі йдуть, дівчата співають), але від строфи до строфи минає час: родина вечеряє, мати кладе спати дітей, і нарешті «затихло все». Одні бачать тут опис вечора, інші — розповідь з елементами опису. Такі тексти не дають у завданнях з однією правильною відповіддю, тому у вправах нижче — лише однозначні уривки.
Як визначити тип мовлення: драбина питань
Ставте питання по черзі. Починайте з роздуму: якщо текст від початку до кінця доводить думку, то навіть приклад-розповідь усередині не змінює типу. А одне «бо» в розповіді ще не робить її роздумом.
Який це тип мовлення? Перевіряй по черзі
- Увесь текст побудовано як теза → докази → висновок?автор доводить або пояснює думку; допоміжне питання — «чому?»; слова бо, тому що, по-перше, наприклад, отжероздум
- Дії змінюють одна одну? Можна запитати «що сталося? що було потім?»сіли → відштовхнулися → попливли; слова спочатку, потім, раптом, нарештірозповідь
- Названо ознаки, що існують одночасно? Можна запитати «який він?»прикметники, порівняння, однорідні члени; слова ліворуч, посередині; речення часто можна переставитиопис
- Є ознаки кількох типів?визнач, що переважає: розповідь з елементами опису, розповідь з елементами роздумузмішаний
Ще дві підказки. Подивіться на початок і кінець тексту: теза на початку й «отже» в кінці — роздум; загальне враження на початку — опис; «одного разу» — розповідь. І пам’ятайте: дієслова ще не роблять текст розповіддю — важливо, чи дії змінюють одна одну, чи відбуваються одночасно.
Вправи: визнач тип мовлення
Розподіли уривки за типом мовлення
Розподіли 12 уривків за типом мовлення. До кожного уривка постав питання: що сталося? який він? чому?
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| Чоловік дав завдаток, розказав, куди завезти ялинку, і пішов. (М. Коцюбинський) | Розповідь | Дії змінюють одна одну: дав завдаток → розказав → пішов. |
| Спочатку ми поставили намет, потім назбирали хмизу, а тоді розпалили вогнище. | Розповідь | Слова «спочатку», «потім», «тоді» показують послідовність подій. |
| Раптом гримнув грім, і всі кинулися ховатися під навіс. | Розповідь | Одна подія викликає іншу: гримнув грім → усі кинулися ховатися. Слово «раптом» — ознака розповіді. |
| Наступного ранку Оксана прокинулася раніше за всіх і побігла до річки. | Розповідь | Події йдуть одна за одною: прокинулася → побігла; «наступного ранку» вказує на час. |
| В житі синіли волошки та сокирки, білів зіркатий ромен, червоніла квітка польового маку. (М. Коцюбинський) | Опис | Картина поля: які квіти в житі? Дієслова «синіли», «білів», «червоніла» називають кольори, що існують одночасно, — це опис. |
| У мого кота м’яка руда шерсть, білі лапки й довгі вуса. | Опис | Ознаки тварини, що існують одночасно: який кіт? Це опис. |
| Кімната невелика, але світла: біля вікна — письмовий стіл, у кутку — шафа з книжками. | Опис | Опис приміщення: яка кімната й що де розташоване (біля вікна, у кутку). |
| Осінній парк тихий і золотий, доріжки вкриті шурхотливим листям. | Опис | Стан природи: який парк? які доріжки? Прикметники називають ознаки — це опис. |
| Книжки варто читати, бо вони поповнюють словниковий запас. | Роздум | Є думка (книжки варто читати) і доказ після «бо» — це роздум. |
| Чому взимку треба підгодовувати птахів? Тому що під снігом їм важко знайти їжу. | Роздум | Питання «чому?» і відповідь-доказ із «тому що» — ознаки роздуму. |
| Ранкова зарядка корисна: вона додає бадьорості. Отже, варто починати день із вправ. | Роздум | Теза → доказ → висновок зі словом «отже»: це елементарний роздум. |
| Дружба тримається на довірі, адже лише тому, кому віриш, можна відкрити таємницю чи попросити про допомогу. | Роздум | Твердження і доказ після «адже» — роздум. |
Розповідь, опис чи роздум?
10 уривків і запитань. Обери відповідь — одразу побачиш пояснення.
Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. (Леся Українка)
Відповідь
опис. Подій немає — названо ознаки місця: який ліс? яка галява? Це опис.
…метнулась Харитя до мисника, легесенько, мов кізка, стрибнула на лаву, зняла з полиці горщик і поставила його коло відра. (М. Коцюбинський)
Відповідь
розповідь. Дії змінюють одна одну: метнулась → стрибнула → зняла → поставила. Порівняння «мов кізка» лише прикрашає розповідь.
Улітку не варто купатися в незнайомих місцях, бо там можуть бути ями, вири чи гостре каміння. Тож краще обирати обладнані пляжі.
Відповідь
роздум. Теза (не варто купатися в незнайомих місцях), доказ після «бо» й висновок зі словом «тож» — це роздум.
Яке питання ставимо до опису?
Відповідь
Який він? Опис відповідає на питання «який (яка, яке)?» і називає ознаки предмета, місця, людини.
Моя улюблена іграшка — плюшевий ведмедик. У нього коричнева шерстка, чорні очі-ґудзики й червоний бантик на шиї.
Відповідь
опис. Загальне враження (улюблена іграшка) і деталі (шерстка, очі, бантик) — це опис предмета.
Які слова найчастіше допомагають будувати розповідь?
Відповідь
спочатку, потім, раптом, нарешті. Слова на позначення часу показують, як події змінюють одна одну. «Ліворуч, посередині» — слова опису, «по-перше, отже» — роздуму.
Як називають думку, яку доводять у роздумі?
Відповідь
теза. Теза — думка, яку доводять; аргументи її підтверджують, а висновок підсумовує.
Ліс треба берегти, … дерева дають нам кисень.
Відповідь
бо. Сполучник «бо» вводить доказ — причину, чому ліс треба берегти.
Ми довго блукали лісом, аж нарешті побачили між деревами вогник. За хвилину вже стукали у двері лісникової хати.
Відповідь
розповідь. Події йдуть одна за одною: блукали → побачили вогник → стукали у двері. Слова «нарешті», «за хвилину» вказують на час.
Яка частина належить до будови розповіді?
Відповідь
кульмінація. Кульмінація — найнапруженіший момент подій. Теза належить до роздуму, загальне враження — до опису.
Типові помилки
| Неправильно | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| У тексті багато дієслів — отже, це розповідь | Розповідь — коли дії змінюють одна одну | у реченні В печі тріщав вогонь та сичав борщ (М. Коцюбинський) дії одночасні — це опис |
| Розповідь, опис і роздум — це стилі мовлення | Це типи мовлення; стилі — розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий | тип і стиль — різні ознаки тексту |
| Казка — тип мовлення | Казка — жанр, у ній переважає розповідь | жанр — форма тексту, тип — спосіб викладу думки |
| Спорт корисний. Отже, треба займатися спортом. | Спорт корисний, бо зміцнює м’язи й серце. Отже, … | без доказу теза лишається недоведеною |
| Теза: Учора йшов дощ | Теза: Дощ потрібен навіть тоді, коли псує прогулянку | теза — думка, яку треба довести, а не факт |
| У кімнаті є стіл. Є шафа. Є ліжко. | Посередині кімнати — стіл, біля стіни — шафа, під вікном — ліжко. | в описі приміщення показуй, що де розташоване, і не повторюй «є» |
| Розповідь обривається на кульмінації: …і раптом почалася гроза. | Додай кінцівку: Додому ми повернулися мокрі, але щасливі. | у творі-розповіді потрібна кінцівка |
Типи мовлення та інші теми
Тип мовлення — одна з ознак тексту, поряд із темою, основною думкою, стилем. Про тему, мікротеми й інші ознаки тексту — у статті про текст; як речення тримаються разом (ланцюговий зв’язок — частіше в розповіді й роздумі, паралельний — в описі) — у статті «Способи та засоби зв’язку речень у тексті». Як написати власний роздум, розповідають у статті «Твір-роздум: як писати і про що». У програмі НМТ тема «Текст» охоплює тексти різних стилів, типів і жанрів, тож уміння швидко визначити тип мовлення знадобиться також під час роботи з текстами.
Джерело: типи мовлення, їхня будова й мовні засоби — за модельними навчальними програмами з української мови для 5–6 і 7–9 класів та усталеною шкільною граматикою; поради щодо сполучників і вставних слів — за довідниками слововживання (goroh.pp.ua: «Мова — не калька», «Словник-антисуржик», OnlineCorrector), «Словником української мови» у 20 томах (СУМ-20) та Українським правописом (2019), § 158. Уривки творів Лесі Українки, Михайла Коцюбинського й Тараса Шевченка наведено за виданнями з українських Вікіджерел.
Вправи з відповідями: типи мовлення
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Що таке тип мовлення?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — спосіб викладу думки залежно від мети: розповісти, описати чи довести. Тип мовлення показує, що ми робимо з думкою: розповідаємо, описуємо чи доводимо. Сфера спілкування визначає стиль, а казка чи лист — це жанри.
Яке питання можна поставити до тексту-розповіді?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Що сталося і що було потім? Розповідь — про події, що йдуть одна за одною. «Який він?» — питання до опису, а «чому?» та «що звідси випливає?» — до роздуму.
З яких частин складається роздум?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — теза, аргументи з прикладами, висновок. Роздум починають із тези — думки, яку доводять; далі — аргументи з прикладами, а наприкінці — висновок. Варіант А — будова розповіді, Б — опису.
Які мовні засоби найхарактерніші для опису?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — прикметники, порівняння, однорідні означення. Опис називає ознаки, тому в ньому багато прикметників, порівнянь, однорідних членів речення. Слова «спочатку, потім, раптом» — ознака розповіді, «бо, отже» — роздуму.
Визначте тип мовлення уривка: «Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці» (М. Коцюбинський).
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — опис. Автор малює літнє поле: яке небо, які жита, яка пшениця. Дієслова «дихало», «половіли», «червоніло» називають одночасні стани, а не події, що змінюють одна одну, — це опис.
Визначте тип мовлення уривка: «Він одягся, узяв сокиру й подався в садок. За батьком побіг і Василько» (М. Коцюбинський).
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — розповідь. Дії змінюють одна одну: одягся → узяв сокиру → подався в садок, а за батьком побіг Василько. Це розповідь.
Яке речення НЕ може бути тезою роздуму?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Учора я прочитав нову книжку. Теза — думка, яку треба довести. Речення «Учора я прочитав нову книжку» лише повідомляє про подію: доводити тут нічого.
Яке речення може завершувати роздум на тему «Чому треба берегти воду»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Отже, берегти воду — обов’язок кожного з нас. Висновок підсумовує роздум і часто починається словом «отже». Речення з «по-перше» (варіант В) — це аргумент, а варіанти А та Б — розповідь і опис.
Яким словом найдоречніше почати висновок роздуму?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Отже. Слово «отже» вводить підсумок. «Раптом» і «спочатку» вживаємо в розповіді, «ліворуч» — в описі місця.
Прочитайте текст: «(1) Чи варто вести щоденник? (2) Я переконана, що варто. (3) По-перше, записуючи події дня, ми краще їх запам’ятовуємо. (4) По-друге, щоденник допомагає розібратися у своїх почуттях. (5) Отже, вести щоденник — корисна звичка.» Тезу роздуму висловлено в реченні
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — другому. Перше речення ставить питання, друге відповідає на нього — це теза: щоденник вести варто. Третє і четверте — аргументи, п’яте — висновок.