Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Розмовний стиль — це стиль невимушеного побутового спілкування з рідними, друзями, знайомими: найчастіше усний, емоційний, з короткими й неповними реченнями, звертаннями, вигуками. Художній стиль — мова художньої літератури: він створює образи й впливає на почуття та уяву читача, а його головна ознака — образність.
Нижче — таблиця «коротко», що таке стиль мовлення і які є стилі, ознаки та мовні засоби розмовного й художнього стилів, жанри, приклади текстів, чим ці стилі відрізняються, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: розмовний і художній стиль у таблиці
Сфера, мета, ознаки, мовні засоби й жанри обох стилів — в одній таблиці; докладно — у розділах нижче.
Розмовний і художній стиль: порівняння
| Розмовний | Художній | |
|---|---|---|
| Сфера | побут, спілкування з рідними, друзями, знайомими | художня література |
| Мета | невимушено поспілкуватися: обмінятися думками, враженнями, про щось домовитися | створити художній образ, вплинути на почуття, уяву й думки читача |
| Форма | переважно усна, діалог; письмова — повідомлення, записка, приватний лист | переважно письмова: проза, вірші, п’єси |
| Ознаки | невимушеність, емоційність, стислість, ситуативність | образність, емоційність, естетичність |
| Мовні засоби | неповні речення, звертання, вигуки, частки, пестливі слова, фразеологізми | епітети, порівняння, метафори, уособлення; елементи інших стилів |
| Жанри | розмова, телефонна розмова, повідомлення в месенджері, приватний лист | вірш, байка, казка, оповідання, повість, роман, поема, п’єса |
| Приклад | — Ти де? — Уже на зупинці. Чекай, буду за п’ять хвилин! | Вечір тихо спустився на село й запалив у вікнах теплі вогники. |
Що таке стиль мовлення і які є стилі
Стиль мовлення (його ще називають стилем мови, функціональним стилем) — це різновид літературної мови, який уживаємо в певній сфері спілкування з певною метою. Кожен стиль має свій набір мовних засобів і свої жанри. У шкільному курсі й на НМТ розрізняють п’ять стилів:
| Стиль | Де вживаємо | Мета |
|---|---|---|
| розмовний | побут, дружнє спілкування | поспілкуватися, домовитися |
| науковий | наука, освіта | точно повідомити знання |
| офіційно-діловий | документи, робота установ | оформити документ, урегулювати ділові стосунки |
| публіцистичний | газети, сайти, радіо, телебачення, виступи | повідомити про суспільні події та вплинути на громадську думку |
| художній | художня література | створити образ, вплинути на почуття читача |
У мовознавчих працях до п’яти шкільних стилів часто додають конфесійний (стиль релігійних текстів), а іноді й епістолярний (стиль листування). Порівняльну таблицю всіх стилів із прикладами, драбину «Як визначити стиль тексту» та вправи шукайте в статті «Стилі мовлення в українській мові». Про науковий і публіцистичний стилі — у статті «Стилі мови: публіцистичний і науковий», про офіційно-діловий — у статті «Офіційно-діловий стиль української мови». Тут — докладно про два стилі: розмовний і художній.
Розмовний стиль: що це, сфера і мета
Розмовний стиль (його ще називають розмовно-побутовим) — це стиль невимушеного, неофіційного спілкування в повсякденному житті: удома, з друзями, однокласниками, сусідами, знайомими. Ним ми користуємося, мабуть, найчастіше — щодня і без жодної підготовки.
Головна мета розмовного стилю — спілкування: обмінятися думками, почуттями, враженнями, щось попросити, про щось домовитися, порадитися. Тому розмова зазвичай жвава й емоційна, а будова висловлювань проста.
Розмовний стиль переважно усний: це розмова в колі сім’ї, бесіда з другом, телефонна розмова. Але буває й письмова форма: повідомлення в месенджері, записка рідним, приватний лист. Співрозмовники бачать або чують одне одного, тому частину змісту передають інтонація, міміка й жести, а багато що підказує сама ситуація.
Розмовний стиль — частина літературної мови, тож і в невимушеній розмові ми дотримуємося норм: правильно вимовляємо слова, правильно будуємо речення. Просторічні слова й жаргонізми в живому мовленні трапляються, але до літературної норми не належать, а суржик — помилка в будь-якому стилі.
Ознаки розмовного стилю
Розмовний стиль легко впізнати за такими ознаками:
- невимушеність — спілкуємося неофіційно, без підготовки;
- діалогічність — найчастіше це діалог або розмова кількох людей;
- емоційність і оцінність — мовець не приховує почуттів: радіє, дивується, сердиться, хвалить;
- стислість — пропускаємо слова, зрозумілі з ситуації: — Тобі чаю? — Так, із цукром.
- ситуативність — частину змісту підказує обстановка: Поклади сюди (куди саме — бачить співрозмовник);
- інтонація, міміка, жести доповнюють слова, а іноді й замінюють їх: кивок замість «так»;
- проста будова — переважають короткі прості речення, а дієприкметникові та дієприслівникові звороти трапляються рідко.
Мовні засоби розмовного стилю
Ознаки розмовного стилю видно на всіх рівнях мови — у словах, їхніх формах і будові речень:
Мовні засоби розмовного стилю
- Слова
загальновживані, емоційні та оцінні (молодчина, нечепура), фразеологізми (байдики бити, як кіт наплакав, рукою подати) - Суфікси
пестливі (донечка, рученьки, водичка, хвилинка) і згрубілі (ручище, вітрюган) - Частки й вигуки
ну, ось, же, хіба, ой, ого, ага - Звертання, вставні слова
мамо, Оксанко; мабуть, здається, знаєш - Речення
короткі, неповні, односкладні; питальні та окличні; слова-речення Так. Ні. Дякую! - Інтонація
логічний наголос, паузи, темп; на письмі — знаки оклику й питання, три крапки
Приклад: — Оксанко, ти, мабуть, змерзла? — Ой, трішки. — Ну, ходи до хати, на чай! Тут є звертання (Оксанко), вставне слово (мабуть), вигук (ой), частка (ну), неповні речення.
Жоден із цих засобів сам не визначає стилю: звертання, вигуки, фразеологізми трапляються і в художньому творі, і в публіцистиці. Вирішують сфера й мета спілкування. Докладніше про окремі засоби — у статтях «Речення зі звертанням» і «Речення зі вставними словами».
Розмовний стиль: приклади текстів
Ось типовий діалог розмовного стилю і що в ньому розмовного:
Діалог розмовного стилю: розбір
| Репліка | Що в ній розмовного |
|---|---|
| — Мамо, а де моя зарядка? | звертання мамо, питальне речення, що починається з а, як у живій розмові |
| — На столі, біля ноутбука. | неповне речення: пропущено вона лежить, бо це зрозуміло з питання |
| — Ой, точно! Дякую! | вигук ой, окличні речення, слово-речення Дякую! |
| — А обідати коли будеш? Суп ще теплий. | питання, вільний порядок слів, побутова тема |
| — Зараз, хвилинку! | неповне речення, пестливе слово хвилинку |
Письмовий приклад — повідомлення другові в месенджері: Привіт! Трохи запізнююся: автобус застряг у заторі. Чекай мене біля фонтана, добре? Тут є привітання, короткі речення, розмовне добре? наприкінці, а причину запізнення називає друга частина безсполучникового речення — після двокрапки.
А тепер уявімо, що такий самий діалог стоїть в оповіданні й має слова автора: — На столі, біля ноутбука, — усміхнулася мама, не відриваючись від книжки. Такий текст уже художній: розмова героїв — лише частина твору, у якому автор відтворює живу мову.
Художній стиль: що це, мета і функції
Художній стиль — це стиль художньої літератури: віршів, байок, казок, оповідань, повістей, романів, п’єс. Він з’являється там, де автор не просто повідомляє, а малює словами картину, характер, настрій.
Мета художнього стилю — створити художній образ і через нього вплинути на почуття, уяву, думки читача. Тому головна функція стилю — естетична: текст має не лише щось повідомити, а й викликати переживання, змусити побачити звичне по-новому.
Художній стиль — особливий: у ньому можуть поєднуватися елементи всіх інших стилів. Письменник відтворює живу розмову героїв, уводить уривок листа чи документа, наукові терміни, діалектизми й застарілі слова — але все це служить образові. Енциклопедія «Українська мова» так і пише: художній стиль убирає в себе компоненти всіх інших функціональних стилів.
За формою художні твори бувають прозові (оповідання, повість, роман) і віршові (вірш, поема). Окремо стоять драматичні твори — п’єси, побудовані на діалогах персонажів; їх пишуть і прозою, і віршем.
Ознаки художнього стилю
- образність — головна ознака: слова створюють картину, яку читач бачить і відчуває;
- емоційність і експресивність — текст передає почуття автора й героїв;
- естетичність — важить не лише що сказано, а й як: добір слів, звучання, ритм;
- переносні значення слів — звичайне слово набуває нового змісту: золоті руки, крила мрії;
- поєднання засобів усіх стилів — розмовна мова героїв, діалектизми, застарілі слова, навіть канцеляризми, коли автор хоче посміятися з бюрократа;
- авторська індивідуальність — у кожного письменника свої улюблені образи, слова, будова речень;
- ритм і рима — у віршах.
Мовні засоби художнього стилю
Найпомітніші засоби художнього стилю — тропи (слова в переносному значенні) і стилістичні фігури (особлива будова речення). Ось основні з прикладами:
Засоби художнього стилю з прикладами
| Засіб | Приклад |
|---|---|
| Епітет художнє означення | сива давнина, золота осінь |
| Порівняння зіставлення з чимось схожим: як, мов, наче, ніби | «…маленький і білий, наче банька кульбаби» (М. Коцюбинський) |
| Метафора перенесення назви за схожістю | Килим із жовтого листя встелив стежку. |
| Уособлення неживе діє чи почуває, як людина; різновид метафори | «Ліси ще дихали холодками» (М. Коцюбинський) |
| Гіпербола перебільшення | Чекаю тебе цілу вічність! |
| Повтор те саме слово кілька разів | «Цілуй, цілуй, цілуй її» (О. Олесь) |
| Антитеза протиставлення | Учора — сльози, сьогодні — сміх. |
| Риторичне звертання до неживого чи відсутнього | «Гетьте, думи, ви, хмари осінні!» (Леся Українка) |
| Риторичне питання не потребує відповіді | Чи ж забуду я тебе, мій рідний краю? |
| Інверсія незвичний порядок слів | «Садок вишневий коло хати» (Т. Шевченко) |
Крім тропів, художній стиль широко використовує синоніми, антоніми, фразеологізми й лексику обмеженого вживання. Діалектизми створюють місцевий колорит. Михайло Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків» пише про маленького Івана: «Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами». Царинка — невелика лука для сінокосу, гаджуги — смереки: так говорять гуцули, і читач опиняється в Карпатах.
Застарілі слова переносять у минуле або надають мові урочистості: у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» — «Читаєм Божиї глаголи» (глаголи — «слова»). Докладно про тропи — у статті «Тропи в літературі», про діалектизми й застарілі слова — у статтях «Лексика за сферами вживання» і «Застаріла лексика та неологізми».
Жанри художнього стилю
Жанри художнього стилю — це жанри художньої літератури. Їх групують за літературними родами:
Жанри художнього стилю за родами
- Епос
розповідь про події та героїв: казка, оповідання, новела, повість, роман - Лірика
почуття та переживання: вірш, сонет, елегія, послання - Драма
дія в діалогах, для сцени: драма, комедія, трагедія, драма-феєрія - Ліро-епос
розповідь, поєднана з почуттями: поема, балада, байка
Програма НМТ виділяє ліро-епос як окремий рід, а деякі підручники говорять лише про три роди. Байку інколи зараховують до епосу.
Художній стиль: приклади текстів
Вірш. Тарас Шевченко починає вірш «Садок вишневий коло хати…» так: «Садок вишневий коло хати, / Хрущі над вишнями гудуть». Слова тут прості, загальновживані, але разом вони складаються в живу картину весняного вечора: ми бачимо садок, чуємо хрущів, відчуваємо спокій. Незвичний порядок слів — садок вишневий, а не вишневий садок — робить рядок співучим.
Проза. У «Тінях забутих предків» Михайла Коцюбинського гори живуть, як люди: «Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався угору поміж воринням». Ліси дихали, стежка радісно підіймалася — це уособлення, а гуцульське плай («стежка в горах») додає місцевого колориту.
Власний приклад. Над річкою ще дрімав туман. Перший промінь обережно торкнувся верби, і вона засяяла, ніби хтось обсипав її золотим пилом. Туман дрімав, промінь обережно торкнувся — уособлення; ніби хтось обсипав — порівняння; золотим пилом — образ, а не прямий опис.
Чим відрізняються розмовний і художній стиль
Розмовний і художній стилі мають спільне: обидва емоційні, в обох трапляються діалоги, звертання, вигуки, неповні речення, фразеологізми. Тому їх часто плутають. Відрізняють їх мета і спосіб творення тексту:
Розмовний і художній: у чому різниця
Розмовний
- мета — поспілкуватися, домовитися
- спонтанний, без підготовки
- звернений до конкретного співрозмовника
- переважно усний
- частину змісту передають інтонація, жести, ситуація
- образні слова — поодинокі: У тебе золоті руки!
Художній
- мета — створити образ, естетично вплинути
- ретельно оброблений автором
- звернений до широкого кола читачів
- переважно письмовий
- усе потрібне — у тексті: автор словами описує і жести, і обстановку
- образи — частина задуму, система засобів
Той самий зміст. Розмовний: — Ох і злива! Я змок до нитки! Художній: Небо раптом прорвалося зливою, і холодні струмені сікли перехожих, як батоги.
Щоб швидко визначити, який перед вами стиль, перевіряйте по черзі:
Розмовний чи художній? Перевіряй по черзі
- Це вірш, казка, оповідання, п’єса чи уривок із них?є слова автора (— гукнула мати), розповідь про героїв, опис, рима чи ритм — навіть якщо більша частина тексту — діалогхудожній
- Це невимушена розмова чи повідомлення рідним, друзям?діалог без слів автора, звертання, вигуки, неповні речення: — Ти де? — Уже біжу!розмовний
- Ні те, ні те?документ, наукове пояснення чи публіцистика — це інший стиль; драбина для всіх п’яти стилів — у статті «Стилі мовлення»інший стиль
Одне образне слово (У тебе золоті руки!) не робить розмову художнім текстом, а розмовні слова героїв не роблять оповідання розмовним стилем.
Типові помилки
Типові помилки
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| Діалог в оповіданні — це розмовний стиль. | Діалог героїв — частина художнього твору: автор лише відтворює живу розмову. Стиль — художній. |
| Є метафора — отже, стиль художній. | Образні слова бувають і в розмові (золоті руки), і в публіцистиці. Вирішує мета тексту. |
| Розмовний стиль — лише усний. | Є й письмова форма: повідомлення в месенджері, записка, приватний лист. |
| Розмовний стиль — це мова з помилками, суржиком і жаргоном. | Розмовний стиль — частина літературної мови: невимушеність не скасовує норм. |
| У художньому творі не можна вживати діалектизмів і застарілих слів. | Можна: вони передають колорит місцевості чи епохи. |
| Будь-який текст про природу — художній стиль. | Опис берези в підручнику біології — науковий стиль. Художнім текст робить образ, а не тема. |
| Фразеологізми вживають лише в художньому стилі. | Їх багато і в розмові, і в публіцистиці. Образних фразеологізмів зазвичай уникають в офіційно-діловому й науковому стилях. |
Вправи: розмовний і художній стиль
Три тренажери: розподіліть уривки за стилями, визначте мовні засоби, з’ясуйте, що це за слово в художньому творі. Відповідь і пояснення з’являються одразу.
Розмовний чи художній?
Розподіли 12 уривків за стилями. Підказка — драбина «Розмовний чи художній?» вище.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| — Ти вже поїв? — Ага. А що? — Та нічого, просто питаю. | Розмовний | Невимушений діалог без слів автора, розмовні «ага», «та нічого», неповні речення — розмовний стиль. |
| Мамо, я в бібліотеці, буду о шостій. Не хвилюйся! | Розмовний | Повідомлення рідним: звертання, короткі речення, побутовий зміст — розмовний стиль у письмовій формі. |
| Ой, Оксанко, яка ти молодчина! Дай-но я тебе обійму. | Розмовний | Вигук «ой», пестливе звертання, оцінне слово «молодчина», частка «-но» — розмовний стиль. |
| — Котра година? — Пів на восьму. — Ого, я запізнююся! | Розмовний | Короткі репліки, неповне речення «Пів на восьму», вигук «ого» — жива розмова. |
| Слухай, позич зарядку на хвилинку, бо моя кудись поділася. | Розмовний | Прохання до друга: «слухай», пестливе «на хвилинку», побутова ситуація — розмовний стиль. |
| Бабусю, ви не бачили мого шарфа? Здається, я лишив його тут. | Розмовний | Звертання, вставне слово «здається», слово «тут», зрозуміле лише в ситуації, — розмовний стиль. |
| «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди» (О. Олесь) | Художній | Віршовані рядки: солов’ї сміються і плачуть, як люди, пісні «б’ють у груди» — образи художнього стилю. |
| «Садок вишневий коло хати, / Хрущі над вишнями гудуть» (Т. Шевченко) | Художній | Вірш: ритм, рима, інверсія «садок вишневий», картина вечора — художній стиль. |
| Осінь тихо ступала садом і золотила кожен листок. | Художній | Уособлення: осінь ступає і золотить, як людина, — художній стиль. |
| Місто ще спало, загорнувшись у сиву ковдру туману. | Художній | Місто спить, туман — «сива ковдра»: уособлення та метафора — художній стиль. |
| «Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках» (М. Коцюбинський) | Художній | Ліси «дихали» — уособлення; це опис природи в повісті «Тіні забутих предків». |
| — Не бійся, — прошепотіла верба дівчинці й обійняла її віттям. | Художній | Є репліка, але є й слова автора, а верба говорить і обіймає, як людина, — художній текст. |
Мовні засоби: розмовні й художні
10 завдань: визнач засіб у реченні або стиль. Обери відповідь — одразу побачиш пояснення.
«— Де мама? — На роботі». Що робить другу репліку розмовною?
Відповідь
неповне речення. У відповіді пропущено «вона», бо це зрозуміло з питання, — неповне речення, типове для розмови.
«Ой, як гарно надворі!» Виділене слово — це…
Відповідь
вигук. «Ой» виражає почуття і не називає їх — це вигук.
«Мабуть, увечері буде дощ». Виділене слово — це…
Відповідь
вставне слово. «Мабуть» передає непевність мовця і не є членом речення — це вставне слово.
«Оксанко, допоможи мені!» Виділене слово — це…
Відповідь
звертання. «Оксанко» називає особу, до якої звертаються, і стоїть у кличному відмінку — це звертання.
«Я тобі вже сто разів казав!» Який засіб ужито?
Відповідь
гіпербола. «Сто разів» — свідоме перебільшення, тобто гіпербола; вона буває і в розмові.
«Ліс прокинувся і заспівав пташиними голосами». Який засіб ужито?
Відповідь
уособлення. Ліс «прокинувся» й «заспівав», як людина, — це уособлення.
«Золота осінь розсипала по стежках листя». Виділене слово — це…
Відповідь
епітет. «Золота» — художнє означення, що передає колір і настрій, тобто епітет.
«Дощ стукав у шибку, наче просився в хату». Який засіб у виділеній частині?
Відповідь
порівняння. Сполучник «наче» зіставляє дощ із тим, хто проситься до хати, — це порівняння.
Яке речення — з художнього тексту?
Відповідь
Небо насупило сірі брови. Небо «насупило брови», як людина, — образ художнього стилю; інші речення — побутова розмова.
Яке речення — розмовного стилю?
Відповідь
Слухай, а ти завтра на тренування? Розмовне «слухай» на початку, неповне питальне речення (пропущено «йдеш») — розмовний стиль; інші речення — образи.
Що це за слово в художньому творі?
Визнач, яке це слово і що воно означає. Приклади — з творів Михайла Коцюбинського й Тараса Шевченка.
«Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби…» (М. Коцюбинський)
Що це?діалектизмЗначеннялуками для сінокосуПовний розбір
Царинка — невелика лука для сінокосу; у словнику — з позначкою «діал.», у гуцулів це звичайне слово.
«Козацьку громаду / З булавами, з бунчуками / Збірать на пораду» (Т. Шевченко, «Думи мої, думи мої»)
Що це?застаріле словоЗначеннязнаками влади з китицею з кінського волосуПовний розбір
Бунчук — давній знак влади гетьманів і козацьких отаманів; у словнику — з позначкою «іст.»: історизм, різновид застарілих слів.
«Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди» (М. Коцюбинський)
Що це?діалектизмЗначеннягосподаряПовний розбір
Газда (у словнику — ґазда) — господар; слово з позначкою «діал.».
«І не снилось, / Що я була кріпачкою…» (Т. Шевченко, «Відьма»)
Що це?застаріле словоЗначенняселянкою, залежною від поміщикаПовний розбір
Кріпачка — селянка, особисто залежна від поміщика; кріпацтва давно немає, тож у словнику слово з позначкою «іст.» — це історизм.
«Ліси ще дихали холодками, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався угору…» (М. Коцюбинський)
Що це?діалектизмЗначеннястежка в горахПовний розбір
Плай — стежка в горах, звичайно в Карпатах; у словнику — з позначкою «діал.».
«Читаєм Божиї глаголи» (Т. Шевченко, «Кавказ»)
Що це?застаріле словоЗначеннясловаПовний розбір
Глагол — давнє церковнослов’янське слово зі значенням «слово, мова»; сьогодні воно застаріле й звучить урочисто.
«На панщині пшеницю жала…» (Т. Шевченко)
Що це?застаріле словоЗначенняпримусова праця кріпаків на поміщикаПовний розбір
Панщина — дарова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика; разом із цим явищем слово пішло в минуле — це історизм, різновид застарілих слів.
«Тим часом ватра розгоралась на полонині» (М. Коцюбинський)
Що це?діалектизмЗначеннявогнищеПовний розбір
Ватра — вогнище, багаття; у словнику — з позначкою «діал.».
Джерело: стилі мовлення, їхні ознаки й жанри — за модельними навчальними програмами з української мови, програмою НМТ (розділ «Стилістика») та енциклопедією «Українська мова» (Київ, 2000; статті «Стиль», «Художній стиль»); значення слів — за «Словником української мови» в 11 томах і 20 томах і «Великим тлумачним словником сучасної української мови» (2005). Цитати — за текстами з Вікіджерел: Т. Шевченко, «Садок вишневий коло хати…», «Кавказ», «Сон (На панщині пшеницю жала…)», «Думи мої, думи мої», «Відьма»; М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків»; Леся Українка, «Contra spem spero!»; О. Олесь, «Чари ночі». Решта прикладів — власні.
Вправи з відповідями: розмовний і художній стилі
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Розмовний стиль використовують передусім:
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — у невимушеному спілкуванні з рідними й друзями. Сфера розмовного стилю — побут і неофіційне спілкування. Наука — сфера наукового стилю, документи — офіційно-ділового, газети й телебачення — публіцистичного.
Головна ознака художнього стилю — це:
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — образність. Художній стиль створює образи й впливає на почуття читача. Точність, терміни й реквізити — ознаки наукового та офіційно-ділового стилів.
У якому рядку названо лише жанри художнього стилю?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — вірш, оповідання, роман. Вірш, оповідання, роман — жанри художньої літератури. Протокол, наказ, заява, розписка — офіційно-діловий стиль, підручник і реферат — науковий.
Який текст належить до художнього стилю?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Ранкове сонце золотим гребенем розчісувало туман над річкою. Сонце «розчісувало туман» золотим гребенем — метафора й уособлення, тобто образ. Інші тексти — офіційно-діловий і науковий стилі.
До якого стилю належить діалог двох друзів на перерві: «— Ти куди? — Та в їдальню, по булочку»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — розмовного. Невимушена розмова без слів автора: неповні речення, частка «та», побутова тема — розмовний стиль.
«…і маржина десь танула так, як по горах весною сніги» (М. Коцюбинський). Слово «маржина» — це:
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — діалектизм. Маржина — гуцульська назва худоби, у словнику — з позначкою «діал.». Діалектизми створюють у художньому творі місцевий колорит.
Який художній засіб ужито в реченні «Дівчина бігла легко, мов пір’їнка на вітрі»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — порівняння. Сполучник «мов» зіставляє дівчину з пір’їнкою — це порівняння.
Яке твердження про художній стиль правильне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — у ньому можуть поєднуватися елементи всіх стилів. Письменник може ввести в текст розмовну мову, діалектизми, застарілі слова, уривок документа — усе це служить образові.
Якому стилю здебільшого не властиві образні фразеологізми на кшталт «бити байдики», «як кіт наплакав»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — офіційно-діловому. Документ має бути точним і однозначним, тому образних фразеологізмів в офіційно-діловому стилі уникають; у розмові, художніх творах і публіцистиці їх багато.
До якого стилю належить уривок «— Обідати йди! — гукнула мати, але Іванко вже мчав стежкою, легкий, як вітер»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — художнього. Репліку вписано в розповідь: є слова автора й порівняння «легкий, як вітер», тож це художній текст, а не жива розмова.
Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Стилі мовлення
