Стилі мови: публіцистичний і науковий

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Публіцистичний стиль — це стиль суспільно-політичного життя: газет, журналів, інформаційних сайтів, радіо, телебачення, публічних виступів. Він повідомляє про важливі події та впливає на громадську думку. Науковий стиль — стиль науки й освіти: він точно, логічно й доказово передає знання, а його головна ознака — терміни.

Нижче — обидва стилі в таблиці, їхні ознаки, мовні засоби, жанри й підстилі, приклади текстів із розбором, як відрізнити публіцистичний текст від науково-популярного, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: публіцистичний і науковий стиль у таблиці

Сфера, мета, ознаки, мовні засоби й жанри обох стилів — в одній таблиці; докладно — у розділах нижче.

Стилі мови: де тут публіцистичний і науковий

Стиль мови (стиль мовлення, функціональний стиль) — це різновид літературної мови, який уживаємо в певній сфері спілкування з певною метою. У школі й на НМТ розрізняють п’ять стилів: розмовний, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний і художній. Порівняльну таблицю всіх п’яти, драбину «Як визначити стиль тексту» та вправи шукайте в статті «Стилі мовлення в українській мові»; про розмовний і художній стилі — у статті «Стилі мови: розмовний і художній», про офіційно-діловий — у статті «Офіційно-діловий стиль української мови».

Публіцистичний і науковий стилі часто розглядають поруч: обидва логічні, спираються на факти, мають терміни. Але науковий текст пояснює, а публіцистичний ще й переконує.

Публіцистичний стиль: що це, де використовується і для чого

Публіцистичний стиль — це стиль засобів масової інформації та суспільного життя. Ним пишуть новини й статті в газетах, журналах і на сайтах, його чуємо в радіо- й телепередачах, у промовах, на зборах, у дискусіях, у дописах на суспільні теми в соцмережах. Без нього не обійтися, коли обговорюють суспільні проблеми, ухвалюють спільні рішення, формують громадську думку.

Публіцистичний стиль має дві головні функції:

• інформаційну — повідомити про суспільно важливі події, факти, людей;
• впливову — пояснити ці факти з певної позиції, переконати читача чи слухача, спонукати до дії.

Тому публіцист не лише подає інформацію, а й оцінює її. Текст розраховано водночас на широкий загал і на кожного читача окремо: автор звертається до «ми з вами», «наше місто», «кожен із нас».

Публіцистичний стиль існує і в письмовій формі (статті, нариси, фейлетони, інтерв’ю в пресі та на сайтах), і в усній (промови, виступи на зборах, дискусії, репортажі на радіо й телебаченні).

Ознаки публіцистичного стилю

• суспільна важливість і актуальність — ідеться про те, що хвилює громаду, країну, світ сьогодні;
• фактичність — текст спирається на факти, дати, імена, цифри;
• оцінність — автор відкрито висловлює свою позицію;
• поєднання логічності й емоційності — доводи разом з емоційно забарвленими словами: це важлива особливість стилю;
• закличність — текст спонукає думати й діяти;
• доступність — чіткий і зрозумілий широкому загалу виклад;
• діалогічність — звертання до читачів і слухачів, запитання, інтерв’ю, дискусія.

Мовні засоби публіцистичного стилю

Ознаки публіцистичного стилю видно в словах, у будові речень і навіть у заголовках:

Жоден із цих засобів окремо не визначає стилю: риторичні питання є і в художніх творах, терміни — і в наукових. Вирішують сфера й мета тексту. Докладніше про звертання і вставні слова — у статтях «Речення зі звертанням» і «Речення зі вставними словами».

Жанри й підстилі публіцистичного стилю

Найвідоміші жанри публіцистики — замітка, репортаж, інтерв’ю, стаття, нарис, есе, фейлетон, памфлет, промова. Їх зручно групувати так:

Енциклопедія «Українська мова» в публіцистичному стилі розрізняє мову інформаційних матеріалів (хроніка, інтерв’ю) і мову художньо-публіцистичних текстів (нарис, фейлетон). Інші посібники називають підстилями газетно-журнальну публіцистику, публіцистику радіо й телебачення, ораторський підстиль (промови, виступи) і художню публіцистику. Єдиного поділу немає, і шкільна програма підстилів публіцистичного стилю окремо не вивчає.

Інколи трапляється назва науково-публіцистичний: так називають статті й виступи на наукову тему, у яких автор не лише пояснює, а й оцінює та переконує, — наприклад, учений закликає берегти ліси. Якщо ж текст тільки пояснює знання простими словами, це науково-популярний підстиль наукового стилю (про нього — нижче).

Публіцистичний стиль: приклад тексту з розбором

Ось невелика замітка в місцевій газеті, написана для цієї статті:

Бібліотека, у якій хочеться залишитися. Минулої суботи в нашому селищі відкрили оновлену бібліотеку. За літо волонтери й батьки пофарбували стіни, полагодили полиці, а місцеві підприємці подарували два ноутбуки. Тепер тут не лише видають книжки: щосереди збирається розмовний клуб, а щоп’ятниці — кіноклуб для підлітків. Здавалося б, дрібниця — кілька столів і нові лампи. Але саме з таких дрібниць починається громада, яка не чекає дива, а творить його сама. Тож зазирніть до бібліотеки хоча б раз: можливо, там на вас чекає ваша книжка.

Короткий приклад усної публіцистики — початок промови: Шановні земляки! Від кожного з нас залежить, яким буде наше місто завтра. Тож прийдіть на громадські слухання і скажіть своє слово! Звертання, суспільна тема, заклик — публіцистичний стиль.

Науковий стиль: що це, де використовується, мета і функції

Науковий стиль — це стиль науки, техніки й освіти. Ним пишуть наукові статті, монографії, дисертації, підручники, посібники, словники й енциклопедії, а усно — читають лекції, виголошують доповіді, виступають на наукових конференціях.

Основна функція наукового стилю — повідомлення: точно передати знання, пояснити явище, довести думку. Емоції та образи тут зайві — важать факти, логіка й докази. Тому до наукового тексту ставлять жорсткі вимоги щодо дотримання норм: неточне слово може змінити зміст.

Науковий стиль переважно письмовий; усна форма — лекція, доповідь, виступ на науковій конференції, захист проєкту. Найчастіше він використовує такі типи мовлення, як роздум (пояснення, доведення) та опис, рідше — розповідь. Про типи мовлення — у статті «Типи мовлення: розповідь, опис, роздум».

Ознаки наукового стилю

• термінологічність — головна ознака: кожна наука має свої терміни (фонема, суфікс, фотосинтез, атом);
• точність і однозначність — слова вживаємо в прямому значенні, а загальновживані — лише в одному зі своїх значень;
• логічність і послідовність — думка розгортається крок за кроком: визначення, ознаки, приклади, висновок;
• доказовість — кожне твердження аргументоване;
• узагальненість — ідеться не про окремий предмет, а про цілий клас явищ;
• об’єктивність — без особистих емоцій і оцінок;
• стислість — без зайвих слів, але й без пропусків у міркуванні.

Через вимогу точності в науковому тексті можна кілька разів повторювати той самий термін у невеликому уривку: заміна синонімом могла б змінити зміст.

Мовні засоби наукового стилю

Ось як ознаки наукового стилю виявляються на різних рівнях мови:

Детальніше про терміни — у статті «Термінологічна лексика».

Підстилі й жанри наукового стилю

Залежно від того, для кого написано текст, науковий стиль має три підстилі: власне науковий (для фахівців), науково-навчальний (для тих, хто навчається) і науково-популярний (для широкого загалу). Кожен має свої жанри:

Межі між підстилями умовні: доповідь буває і на науковій конференції, і на уроці; реферат пишуть і студенти, і учні.

Науковий стиль: приклади текстів

Той самий зміст — що таке синоніми — звучить у трьох підстилях по-різному:

У науково-популярному тексті є запитання до читача й навіть порівняння (наче брати), але мета та сама — пояснити знання. Тому це науковий стиль, а не публіцистичний і не художній.

Ще один науково-популярний приклад: Чому небо блакитне? Сонячне світло лише здається білим: у ньому змішано промені всіх кольорів веселки. Проходячи крізь повітря, сині промені розсіюються сильніше за червоні й жовті, тому вдень ми бачимо над собою блакитне небо. Пояснення причини (тому), точні поняття, жодної оцінки чи заклику.

Чим відрізняються публіцистичний і науковий стиль

Обидва стилі логічні, спираються на факти, мають терміни, звертаються до великої аудиторії. Відрізняють їх мета й ставлення автора до того, про що він пише:

Найчастіше плутають публіцистичний текст і науково-популярний: обидва написано просто, обидва звертаються до читача. Перевіряйте по черзі:

Типові помилки

Вправи: публіцистичний і науковий стиль

Три тренажери: розподіліть уривки за стилями, визначте ознаки, підстилі й жанри, складіть абзац у логічному порядку. Відповідь і пояснення з’являються одразу.

Публіцистичний чи науковий?

Розподіли 12 уривків за стилями. Підказка — драбина «Публіцистичний чи науковий?» вище.

Мова — не лише засіб спілкування, а й рубіж, на якому ми захищаємо себе. Говорімо українською щодня і всюди!Шановні земляки! Від кожного з нас залежить, яким буде наше місто завтра. Прийдіть на громадські слухання!Книжка в руках підлітка — не застаріла звичка, а найкращий внесок у майбутнє країни.Наголос в українській мові вільний: він може падати на будь-який склад слова.Чому восени дні коротшають? Земна вісь нахилена, тому восени північна півкуля дедалі більше відхиляється від Сонця і воно щодня менше часу світить над обрієм.Волонтери громади за місяць зібрали кошти на автомобіль для захисників. Так діють люди, які не чекають, а роблять.Нова велодоріжка через центр — подія, на яку місто чекало роками. Чи стане вона початком справжніх змін?Фонема — найменша звукова одиниця мови, що розрізняє слова та їхні форми: дім — дим.Синоніми різняться відтінками значення, стилістичним забарвленням і сполучуваністю.Чи помічаємо ми, як зникають старі дерев’яні церкви? Пам’ятки не вміють кричати про допомогу — за них маємо говорити ми.Складнопідрядне речення складається з головної та підрядної частин, поєднаних підрядним сполучником або сполучним словом.У статті розглянуто назви рибальських знарядь у поліських говірках і запропоновано їх класифікацію.

Публіцистичнийсуспільна тема, оцінка, заклик

Науковийзнання, терміни, пояснення

Відповіді

Фонема — найменша звукова одиниця мови, що розрізняє слова та їхні форми: дім — дим.	Науковий	Термін і його точне визначення з прикладом — науковий стиль.
Шановні земляки! Від кожного з нас залежить, яким буде наше місто завтра. Прийдіть на громадські слухання!	Публіцистичний	Звертання до громади, суспільна тема, заклик — публіцистичний стиль (промова).
Синоніми різняться відтінками значення, стилістичним забарвленням і сполучуваністю.	Науковий	Терміни, узагальнення, жодної оцінки — науковий стиль.
Волонтери громади за місяць зібрали кошти на автомобіль для захисників. Так діють люди, які не чекають, а роблять.	Публіцистичний	Факт із суспільного життя та оцінка автора з протиставленням — публіцистичний стиль.
Наголос в українській мові вільний: він може падати на будь-який склад слова.	Науковий	Пояснення мовного явища, термін «наголос» — науковий стиль.
Чи помічаємо ми, як зникають старі дерев’яні церкви? Пам’ятки не вміють кричати про допомогу — за них маємо говорити ми.	Публіцистичний	Суспільна проблема, риторичне питання, займенник «ми», заклик — публіцистичний стиль.
У статті розглянуто назви рибальських знарядь у поліських говірках і запропоновано їх класифікацію.	Науковий	Анотація до наукової статті: «розглянуто», «запропоновано», терміни — науковий стиль.
Нова велодоріжка через центр — подія, на яку місто чекало роками. Чи стане вона початком справжніх змін?	Публіцистичний	Міська новина з оцінкою («подія, на яку чекало») і риторичним питанням — публіцистичний стиль.
Складнопідрядне речення складається з головної та підрядної частин, поєднаних підрядним сполучником або сполучним словом.	Науковий	Визначення граматичного поняття — науковий стиль.
Книжка в руках підлітка — не застаріла звичка, а найкращий внесок у майбутнє країни.	Публіцистичний	Відкрита оцінка, протиставлення «не…, а…», суспільна тема — публіцистичний стиль.
Чому восени дні коротшають? Земна вісь нахилена, тому восени північна півкуля дедалі більше відхиляється від Сонця і воно щодня менше часу світить над обрієм.	Науковий	Запитання до читача, але мета — пояснити явище: науково-популярний підстиль наукового стилю.
Мова — не лише засіб спілкування, а й рубіж, на якому ми захищаємо себе. Говорімо українською щодня і всюди!	Публіцистичний	Образ «рубіж», займенник «ми», заклик «Говорімо…» — публіцистичний стиль.

Ознаки, підстилі й жанри

11 завдань: визнач засіб, підстиль чи жанр. Обери відповідь — одразу побачиш пояснення.

1. «По-перше, … по-друге, … отже, …» Такі вставні слова в науковому тексті показують…

   почуття авторапослідовність і зв’язок думокзвертання до читача
   Відповідь

   послідовність і зв’язок думок. Вставні слова «по-перше», «по-друге», «отже» вказують на порядок викладу й висновок.

2. «Встановлено, що вибір прийменника у чи в залежить від сусідніх звуків». Форма на -но в науковому тексті…

   робить виклад безособовим: на першому місці результат, а не автордодає тексту емоційностіє ознакою розмовного стилю
   Відповідь

   робить виклад безособовим: на першому місці результат, а не автор. Безособові форми на -но, -то («встановлено, доведено») зосереджують увагу на результаті — типовий засіб наукового стилю.

3. З пізнавальної книжки для дітей: «Уявіть, що наголос — мандрівник: у слові рука́ він стоїть на останньому складі, а в слові ру́ки перебирається на перший. Мовознавці називають такий наголос рухомим». Це підстиль…

   власне науковийнауково-навчальнийнауково-популярний
   Відповідь

   науково-популярний. Пізнавальна книжка для широкого загалу, образ «наголос — мандрівник», термін наприкінці — науково-популярний підстиль.

4. «Тема 4. Звертання. Звертання — слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються. Запам’ятайте: звертання не є членом речення». Це підстиль…

   власне науковийнауково-навчальнийнауково-популярний
   Відповідь

   науково-навчальний. Тема уроку, просте визначення, «Запам’ятайте» — так пишуть підручники: науково-навчальний підстиль.

5. «У монографії проаналізовано мікротопоніми Прикарпаття та описано їхні словотвірні моделі». Це підстиль…

   власне науковийнауково-популярнийнауково-навчальний
   Відповідь

   власне науковий. Монографія для фахівців, терміни «мікротопоніми», «словотвірні моделі» — власне науковий підстиль.

6. «Невже ми дозволимо зруйнувати пам’ятку, яка пережила дві війни?» Який засіб публіцистики тут ужито?

   термінвставне словориторичне питання
   Відповідь

   риторичне питання. Питання не чекає відповіді, а переконує читача — це риторичне питання.

7. «Ці люди — справжні герої нашого часу». Що виражає це речення в публіцистичному тексті?

   оцінку авторавизначення термінапосилання на джерело
   Відповідь

   оцінку автора. Автор відкрито називає людей героями — це оцінка, типова для публіцистики.

8. Журналіст розпитує лікарку про щеплення, а газета друкує запитання і відповіді. Це жанр…

   нарисінтерв’юанотація
   Відповідь

   інтерв’ю. Розмова журналіста з людиною у формі запитань і відповідей, призначена для преси, — інтерв’ю.

9. Коротка характеристика змісту книжки чи наукової статті в кількох реченнях — це…

   анотаціяфейлетонрепортаж
   Відповідь

   анотація. Анотація — стисла характеристика змісту книжки, статті; жанр наукового стилю.

10. Твір, у якому автор дотепно висміює вади суспільного життя, — це…

    монографіятезифейлетон
    Відповідь

    фейлетон. Фейлетон — невеликий літературно-публіцистичний твір, що висміює недоліки суспільного життя.

11. У якому реченні є ознака наукового стилю?

    Ой, яке дивовижне це явище!Розглянемо, як утворюються складні слова.Друзі, не будьмо байдужими!
    Відповідь

    Розглянемо, як утворюються складні слова. «Розглянемо» — авторське «ми», типове для наукового тексту; вигуки й заклики науковому стилю не властиві.

Склади текст у логічному порядку

8 завдань: розстав речення так, щоб вийшов зв’язний текст. Підказки — вставні слова, сполучники, займенники.

1. Склади абзац наукового тексту.

   Отже, заміна однієї фонеми може дати інше слово.Фонема — найменша звукова одиниця мови.Вона не має власного значення.Проте фонема розрізняє слова та їхні форми: дім — дим.
   Відповідь

   Фонема — найменша звукова одиниця мови. → Вона не має власного значення. → Проте фонема розрізняє слова та їхні форми: дім — дим. → Отже, заміна однієї фонеми може дати інше слово. Спершу визначення, далі «вона» підхоплює термін, «проте» протиставляє, «отже» робить висновок.

2. Склади початок промови.

   Тож ідіть уперед сміливо й пам’ятайте, звідки ви родом!За ним — нові дороги, рішення і випробування.Сьогодні ви переступаєте поріг дорослого життя.Шановні випускники!
   Відповідь

   Шановні випускники! → Сьогодні ви переступаєте поріг дорослого життя. → За ним — нові дороги, рішення і випробування. → Тож ідіть уперед сміливо й пам’ятайте, звідки ви родом! Промова починається звертанням, далі подія, «за ним» підхоплює слово «поріг», наприкінці — заклик зі словом «тож».

3. Склади абзац наукового тексту.

   Крім того, наголос буває рухомим: у різних формах слова він переходить на інший склад.Тому наголос часто перевіряємо за словником.В українській мові наголос вільний: він може падати на будь-який склад.Наголос — виділення одного зі складів слова силою голосу.
   Відповідь

   Наголос — виділення одного зі складів слова силою голосу. → В українській мові наголос вільний: він може падати на будь-який склад. → Крім того, наголос буває рухомим: у різних формах слова він переходить на інший склад. → Тому наголос часто перевіряємо за словником. Визначення → перша властивість → «крім того» додає другу → «тому» дає висновок.

4. Склади газетну замітку.

   Тож долучайтеся наступного разу — роботи вистачить усім!Такі справи об’єднують краще за будь-які гасла.За кілька годин люди прибрали берег річки й посадили молоді верби.У суботу громада нашого селища вийшла на толоку.
   Відповідь

   У суботу громада нашого селища вийшла на толоку. → За кілька годин люди прибрали берег річки й посадили молоді верби. → Такі справи об’єднують краще за будь-які гасла. → Тож долучайтеся наступного разу — роботи вистачить усім! Публіцистика: спершу факт, далі подробиці, потім оцінка автора й наприкінці заклик.

5. Склади абзац наукового тексту.

   Залежно від цього розрізняють сполучникові й безсполучникові складні речення.Складне речення має щонайменше дві граматичні основи.Отже, тип складного речення визначаємо за способом зв’язку частин.Його частини поєднуються сполучниками або лише інтонацією.
   Відповідь

   Складне речення має щонайменше дві граматичні основи. → Його частини поєднуються сполучниками або лише інтонацією. → Залежно від цього розрізняють сполучникові й безсполучникові складні речення. → Отже, тип складного речення визначаємо за способом зв’язку частин. Визначення → «його частини» → «залежно від цього» класифікація → «отже» висновок.

6. Склади науково-популярний абзац.

   Проходячи крізь повітря, сині промені розсіюються сильніше за червоні й жовті.Сонячне світло лише здається білим: у ньому змішано промені всіх кольорів.Тому вдень ми бачимо над собою блакитне небо.Чому небо блакитне?
   Відповідь

   Чому небо блакитне? → Сонячне світло лише здається білим: у ньому змішано промені всіх кольорів. → Проходячи крізь повітря, сині промені розсіюються сильніше за червоні й жовті. → Тому вдень ми бачимо над собою блакитне небо. Науково-популярний текст часто починається запитанням до читача, далі пояснення причини й висновок зі словом «тому».

7. Склади уривок публіцистичної статті.

   Проте важить не те, де ми читаємо, а те, що й навіщо.Тож обираймо добрі книжки — у будь-якому форматі!Дедалі більше підлітків читає з екрана, а не з паперу.Хтось бачить у цьому загрозу, хтось — нові можливості.
   Відповідь

   Дедалі більше підлітків читає з екрана, а не з паперу. → Хтось бачить у цьому загрозу, хтось — нові можливості. → Проте важить не те, де ми читаємо, а те, що й навіщо. → Тож обираймо добрі книжки — у будь-якому форматі! Факт → два погляди на нього («у цьому») → «проте» позиція автора → «тож» заклик.

8. Склади абзац наукового тексту.

   По-перше, вони допомагають уникати повторів.По-друге, синоніми дають змогу точніше передати відтінок думки.Синоніми — це слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням.Отже, багатство синонімів робить мовлення виразним і точним.
   Відповідь

   Синоніми — це слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за значенням. → По-перше, вони допомагають уникати повторів. → По-друге, синоніми дають змогу точніше передати відтінок думки. → Отже, багатство синонімів робить мовлення виразним і точним. Визначення → «по-перше» → «по-друге» → висновок зі словом «отже».

Джерело: стилі мовлення, їхні ознаки, жанри й підстилі — за модельними навчальними програмами з української мови, програмою НМТ (розділ «Стилістика») та енциклопедією «Українська мова» (Київ, 2000; статті «Стиль», «Стильові різновиди української мови»); значення назв жанрів — за «Словником української мови» у 20 томах і в 11 томах; вставні слова, що вказують на зв’язок думок, — Український правопис (2019), § 158, І, п. 11, прим. 1. Усі приклади текстів — власні.

Читайте також: Стилі мовлення в українській мові: таблиця ознак, приклади, вправи; Стилі мови: розмовний і художній; Офіційно-діловий стиль української мови; Стилістична норма; Текст і його стилістичний аналіз; Твір-опис пам’ятки історії та культури.

Вправи з відповідями: публіцистичний і науковий стиль

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Публіцистичний стиль обслуговує передусім сферу…

   • А побуту, дружнього спілкування
   • Б суспільно-політичного життя
   • В художньої літератури
   • Г діловодства й роботи установ
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — суспільно-політичного життя. Публіцистичний стиль — мова газет, сайтів, радіо, телебачення, публічних виступів, тобто суспільно-політичного життя.

2. Яка ознака НЕ властива науковому стилю?

   • А точність і логічність
   • Б терміни й визначення
   • В образність і емоційність
   • Г узагальненість і об’єктивність
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — образність і емоційність. Науковий стиль передає знання точно й об’єктивно, тому образів і особистих емоцій у ньому немає.

3. У якому рядку названо лише жанри наукового стилю?

   • А монографія, дисертація, анотація
   • Б нарис, фейлетон, інтерв’ю
   • В заява, протокол, наказ
   • Г байка, поема, новела
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — монографія, дисертація, анотація. Монографія, дисертація та анотація — наукові жанри; нарис, фейлетон, інтерв’ю — публіцистичні, заява, протокол, наказ — офіційно-ділові, байка, поема, новела — художні.

4. Підстиль наукового стилю, розрахований на широкий загал, — це…

   • А власне науковий
   • Б науково-навчальний
   • В науково-популярний
   • Г художньо-публіцистичний
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — науково-популярний. Науково-популярний підстиль просто пояснює наукові знання для всіх охочих; власне науковий — для фахівців, науково-навчальний — для тих, хто навчається.

5. Визначте стиль уривка: «Чому восени листя жовтіє? Улітку в листку багато зеленого хлорофілу, який приховує жовті й оранжеві барвники. Восени хлорофіл руйнується — і ці кольори стають помітними».

   • А науковий (науково-популярний підстиль)
   • Б публіцистичний
   • В художній
   • Г розмовний
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — науковий (науково-популярний підстиль). Запитання до читача не робить текст публіцистичним: мета — пояснити явище, оцінки й заклику немає. Це науково-популярний підстиль.

6. Визначте стиль уривка: «Сміття на березі нашої річки — не чиясь чужа біда, а наша спільна ганьба. Невже ми чекатимемо, поки хтось прибере за нас? Приходьте в неділю на толоку!»

   • А науковий
   • Б художній
   • В офіційно-діловий
   • Г публіцистичний
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — публіцистичний. Суспільна проблема, оцінка, риторичне питання та заклик — ознаки публіцистичного стилю.

7. У якому реченні порушено вимоги наукового стилю?

   • А Іменник — самостійна частина мови, що означає предмет.
   • Б Дієслово — це така класна частина мови, яка показує дію.
   • В Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками.
   • Г Займенник вказує на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Дієслово — це така класна частина мови, яка показує дію. Розмовне оцінне слово «класна» і вислів «це така» недоречні в науковому визначенні.

8. Художньо-публіцистичний твір про реальних людей і події — це…

   • А анотація
   • Б нарис
   • В протокол
   • Г тези
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — нарис. Нарис зображує дійсні факти, події, конкретних людей і поєднує документальність з образністю.

9. Які засоби разом вказують на публіцистичний стиль?

   • А терміни, формули, посилання на джерела
   • Б кліше «прошу», реквізити, дата й підпис
   • В рима, ритм, уособлення
   • Г суспільно-політична лексика, оцінка, заклик
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — суспільно-політична лексика, оцінка, заклик. Суспільно-політична лексика, оцінка й заклик — засоби публіцистики; решта рядків — науковий, офіційно-діловий і художній стилі.

10. Чим науково-популярний текст відрізняється від публіцистичного на ту саму тему?

    • А науково-популярний пояснює знання, а публіцистичний оцінює подію чи проблему й переконує
    • Б у науково-популярному тексті немає жодного терміна
    • В публіцистичний текст буває лише усним
    • Г науково-популярний текст пишуть тільки для науковців
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — науково-популярний пояснює знання, а публіцистичний оцінює подію чи проблему й переконує. Обидва тексти можуть бути простими й звертатися до читача, але вирішує мета: пояснити — науковий стиль, переконати — публіцистичний.

Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Стилі мовлення