Види присудків: простий, складений дієслівний і складений іменний — приклади й вправи

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Присудок — головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета й відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? За будовою присудки бувають трьох видів: простий дієслівний (Діти співають), складений дієслівний (Діти почали співати) і складений іменний (Діти були веселі).

Нижче — таблиця способів вираження, формули будови присудка, схема «Який це присудок», типові помилки, тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: види присудків і способи їх вираження в таблиці

Вид присудка Будова Чим виражений Приклади
простий дієслівний одне дієслово дієслово в будь-якому способі й часі, зокрема буду писати, хай пише, писав би; фразеологізм Сонце сходить. Ми будемо писати. Нехай світить сонце. Андрій б’є байдики.
складений дієслівний допоміжне дієслово + інфінітив допоміжне дієслово (почати, стати в значенні «почати», продовжувати, закінчити; могти, хотіти, мусити, уміти) або слово повинен, готовий, радий, змушений + інфінітив Дощ почав накрапати. Я хочу малювати. Ти повинен відпочити.
складений іменний дієслово-зв’язка + іменна частина зв’язка (бути, стати, здаватися, уважатися, робитися) або нульова зв’язка + іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник Брат став лікарем. Ніч була тиха. Київ — столиця України.

Простий присудок — одне дієслово (або фразеологізм): воно водночас називає дію та показує її час, спосіб, особу чи рід і число. У складеному присудку ці «обов’язки» поділено між двома частинами: допоміжне дієслово чи зв’язка передає граматичне значення, а інфінітив чи іменна частина — основний зміст.

Що таке присудок і як його підкреслюють

Присудок разом із підметом утворює граматичну основу речення. Підмет називає, про кого чи про що йдеться, а присудок повідомляє, що підмет робить, який він або хто він такий: Сестра читає; Сестра весела; Сестра — студентка. Присудок узгоджується з підметом: я читаю, вони читають, сестра читала, брат читав. Про підмет і способи його вираження — у статті «Підмет і присудок», а як знаходити граматичну основу — у статті «Граматична основа речення».

Як підкреслюємо присудок

Під час синтаксичного розбору підмет підкреслюємо однією рискою, а присудок — двома: Сестра читає. Складений присудок підкреслюємо повністю, обидві частини: Діти почали співати; Діти були веселі. Якщо зв’язка нульова (пропущене є), двома рисками підкреслюємо іменну частину: Сестра — студентка; Ніч тиха. Фразеологізм у ролі присудка теж підкреслюємо цілим: Андрій б’є байдики.

Будова присудка: три формули

дієслово або фразеологізм=простий дієслівнийспіває, співав би, хай співає, буде співати; б’є байдики
допоміжне дієслово
почати, стати, хотіти, могти, мусити; повинен, готовий
+інфінітив=складений дієслівнийпочав співати, став співати, хоче співати, повинен співати
дієслово-зв’язка
бути, стати, здаватися, уважатися
+іменна частина=складений іменнийбув співаком, став відомим, здається втомленим; Брат — співак; Ніч тиха (нульова зв’язка)

Зелена частина називає саму дію чи ознаку, а допоміжне дієслово чи зв’язка показують час, спосіб, особу, число. Двома рисками підкреслюємо весь присудок — з усіма його частинами.

Простий дієслівний присудок: що це, приклади

Простий дієслівний присудок виражений одним дієсловом або фразеологізмом. Це може бути:

  • дієслово дійсного способу в будь-якому часі: Сонце сходить; Сонце зійшло; Сонце зійде;
  • складена форма майбутнього часу: Ми будемо писати диктант (= писатимемо). Слово будемо тут лише утворює форму майбутнього часу дієслова писати, тому присудок простий, хоч і складається з двох слів;
  • дієслово умовного способу (із часткою б, би): Я б тобі допоміг;
  • дієслово наказового способу, зокрема із частками хай, нехай: Нехай світить сонце; Хай діти відпочинуть;
  • фразеологізм зі значенням дії: Цілий вечір Андрій бив байдики (= ледарював); На останньому уроці Петрик клював носом (= дрімав); Наш клас у змаганнях пас задніх (= відставав). Фразеологізм — одне ціле, тому присудок — увесь вислів, а не лише дієслово.

Зрідка, переважно в розмовній і художній мові, простий присудок виражено інфінітивом зі значенням раптового початку дії: Ми покликали його, а він тікати (тобто кинувся тікати). Простим присудком бувають і слова на зразок стриб, плиг: А жаба плиг у воду. Їх називають усіченими формами дієслова або дієслівними вигуками.

Не плутай двоскладні речення з реченнями на зразок Тобі відповідати чи Не наздогнати нам їх. Підмета в них немає і бути не може: це односкладні речення, головний член яких виражений інфінітивом. Їх вивчають у темі «Односкладні речення».

Простим буває також присудок із дієсловом бути, коли воно має власне значення — «існувати, перебувати, мати»: У мене був вірний друг; Учора ми були в театрі. А в реченні Мій друг був капітаном команди дієслово був — лише зв’язка, і присудок складений іменний.

Складений дієслівний присудок: що це і як підкреслюється

Складений дієслівний присудок має дві частини: допоміжне дієслово (або слово на зразок повинен) та інфінітив — неозначену форму дієслова. Інфінітив називає саму дію, а допоміжне дієслово показує час, спосіб, особу, число та додає значення початку чи кінця дії, можливості, бажання, обов’язку. Двома рисками підкреслюємо обидві частини: Ми хочемо перемогти — присудок хочемо перемогти.

Допоміжними бувають:

  • дієслова зі значенням початку, тривання, кінця дії (їх називають фазовими): почати (починати), стати в значенні «почати», продовжувати, закінчити (закінчувати), перестати: Дощ почав накрапати; Діти продовжували гратися; Ми закінчили писати твір;
  • дієслова зі значенням можливості, бажання, уміння, необхідності (модальні): могти, хотіти, мусити (мушу, мусиш…), уміти (вміти), намагатися: Я можу допомогти; Сестра вміє грати на скрипці; Ти мусиш відпочити;
  • слова повинен, готовий, радий, змушений, здатний з інфінітивом: Ми повинні допомогти друзям; Я готовий вирушати; Я радий допомогти.

Важливо: інфінітив є частиною складеного присудка лише тоді, коли називає дію того самого підмета: Я хочу малювати — хочу я і малюватиму теж я. Якщо дію інфінітива виконує інша особа, інфінітив є додатком, а присудок — простий: Мама попросила мене купити хліб (просила мама, а купити маю я); Учитель порадив нам прочитати повість.

Не плутай складений дієслівний присудок зі складеною формою майбутнього часу. У формі буду писати слово буду теж допоміжне, але воно лише утворює майбутній час і не додає до дії ні початку, ні можливості, ні бажання. Тому Я буду писати — простий присудок, а Я почну писати чи Я хочу писати — складений дієслівний.

Складений іменний присудок: зв’язка та іменна частина

Складений іменний присудок складається з дієслова-зв’язки та іменної частини. Іменна частина називає ознаку підмета — хто він такий або який він, а зв’язка показує час, спосіб, особу й число: Мій брат був футболістом; Вода в річці стала холодною.

Зв’язками бувають дієслова бути, стати (ставати) у значенні «зробитися кимось, якимсь», здаватися, уважатися, робитися, називатися: Ліс здавався казковим; Він уважається найкращим воротарем; Дні робилися коротшими.

Іменна частина буває виражена:

  • іменником: Олег став програмістом; Моя мама — лікарка;
  • прикметником: Ніч була тиха; Завдання здається легким;
  • числівником: П’ять і п’ять — десять; Наша команда була першою;
  • займенником: Перемога буде нашою;
  • дієприкметником: Двері були зачинені.

У теперішньому часі зв’язку бути (є) зазвичай пропускаємо — це нульова зв’язка: Київ — столиця України; Моя мама — лікарка. Присудок від цього не стає простим: досить поставити речення в минулий час, і зв’язка з’явиться — Мама була лікаркою.

Якщо іменна частина виражена іменником або кількісним числівником у називному відмінку, на місці нульової зв’язки зазвичай ставимо тире (Правопис, § 161, І, п. 1). Але тире буває не завжди. Якщо підмет виражений особовим займенником, тире зазвичай не ставимо: Я син простого лісоруба (Д. Павличко); Він директор (§ 161, І, п. 1, прим. 5). Не ставимо його зазвичай і тоді, коли іменна частина виражена інакше, наприклад прикметником: Ніч тиха (там само, прим. 7). Тож нульову зв’язку впізнавай не за тире, а за минулим часом: Він був директором; Ніч була тиха. Коли тире потрібне, а коли ні, — у статті «Тире між підметом і присудком».

Зв’язку є в теперішньому часі вживаємо рідко, переважно в науковому й офіційному мовленні: Кит є ссавцем (частіше кажуть Кит — ссавець). А замість являється краще вживати є або нульову зв’язку: не «Він являється директором», а Він директор чи Він є директором. Словник української мови в 11 томах подає являтися як зв’язку з позначкою «рідко», а посібники з культури мовлення радять такого вживання уникати.

Після зв’язки бути іменна частина може стояти в називному або в орудному відмінку: Ніч була тиха — Ніч була тихою; Дід був коваль — Дід був ковалем. Обидва варіанти правильні. Після зв’язок стати, уважатися іменна частина зазвичай стоїть в орудному відмінку: став лікарем, уважається найкращим.

Як розрізнити простий, складений дієслівний і складений іменний присудок

Одне й те саме дієслово в різних реченнях буває повнозначним, допоміжним або зв’язкою. Тому вид присудка визначаємо не за самим дієсловом, а за його значенням і за тим, яке слово стоїть поруч. Найкраще це видно на дієслові стати:

Дієслово «стати»: три види присудка

  • Він став біля дверей.
    став = зупинився: дієслово має власне значення, після нього немає ні інфінітива, ні іменної частини
    → простий: став
  • Він став співати.
    став = почав: допоміжне дієслово + інфінітив
    → складений дієслівний: став співати
  • Він став учителем.
    став (ким?) — зв’язка: зв’язка + іменник
    → складений іменний: став учителем

Так само з дієсловом бути: Я буду вдома (буду = перебуватиму) і Я буду читати (складена форма майбутнього часу) — прості присудки, а Я буду лікарем — складений іменний.

Підстав синонім: став = зупинився — присудок простий; став = почав — складений дієслівний; став (ким? яким?) — складений іменний.

Як визначити тип присудка: перевіряй по черзі

Знайди присудок і постав собі кілька запитань — саме в такому порядку:

Який це присудок? Перевіряй по черзі

  1. Є інфінітив, а перед ним — буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть?складена форма майбутнього часу одного дієслова: буду співати = співатимупростий
  2. Є інфінітив, а перед ним — дієслово чи слово зі значенням початку, тривання, кінця дії, можливості, бажання, обов’язку?інфінітив називає дію того самого підмета: почав співати, став співати, хочу співати, мушу співати, повинен співатидієслівний
  3. Є зв’язка (бути, стати, здаватися, уважатися…) або нульова зв’язка, а при ній — іменник, прикметник, числівник, займенник чи дієприкметник?був співаком, став відомим, здається втомленим; нульова зв’язка — з тире чи без нього: Брат — співак; Ніч тиха (у минулому часі: Ніч була тиха)іменний
  4. Інакше — одне дієслово в будь-якому способі й часі (зокрема з хай, нехай, би) або фразеологізмспіває, співав би, хай співає, став біля дверей; б’є байдикипростий
  5. Інфінітив називає дію іншої особи?Мама попросила мене прийти: просила мама, а прийти маю я. Інфінітив прийти не входить до присудка — це додаток, а присудок попросила простийдодаток

Дієслівний — складений дієслівний присудок, іменний — складений іменний. Увесь присудок, з усіма його частинами, підкреслюємо двома рисками.

Порівняй три речення з буде:

  • Сестра буде вчити дітей — буде вчити = вчитиме, складена форма майбутнього часу → простий;
  • Сестра буде вчителькою — зв’язка + іменник → складений іменний;
  • Сестра буде вдома — буде = перебуватиме, повнозначне дієслово → простий.

Складні випадки

  • Інфінітив після дієслів руху: Батько пішов косити — пішов (з якою метою?) косити. У шкільній граматиці такий інфінітив зазвичай уважають обставиною мети (так само в Правописі, § 161, І, п. 6 в), а присудок — простим (пішов). Проте в деяких посібниках такі сполучення трактують інакше, тому у вправах їх немає.
  • Два дієслова поспіль в одній формі: Сидить думає; Піду подивлюся. Граматики описують такі сполучення по-різному (зокрема як простий ускладнений присудок), тож і їх у вправах немає.
  • Присудок із трьох частин: Сестра хоче стати лікаркою (допоміжне дієслово + зв’язка + іменна частина). Його теж трактують по-різному, тому на контрольній орієнтуйся на свій підручник.

Типові помилки у визначенні присудка

Найчастіше помиляються, коли зважають лише на кількість слів у присудку або на саме дієслово, а не на його значення:

Помилки у визначенні присудка

ПомилкаПравильноЧому
Ми будемо писати — складений дієслівний присудокпростий дієслівний присудокбудемо писати = писатимемо: складена форма майбутнього часу одного дієслова
Наш клас пас задніх: присудок — лише пасприсудок — пас задніх (простий)фразеологізм (= відставав) не розриваємо
Хлопець став біля дверей — складений присудокпростий присудок ставстав = зупинився; ні інфінітива, ні іменної частини немає
Сестра стала лікаркою — складений дієслівний присудокскладений іменний присудокстала (ким?) — зв’язка, лікаркою — іменна частина
Я хочу малювати: присудок — лише хочуприсудок — хочу малюватиобидві частини складеного присудка підкреслюємо двома рисками
Мама попросила мене прийти: присудок — попросила прийтиприсудок — попросила (простий), прийти — додатокприйти має не мама, а інша особа
Київ — столиця України: присудка немаєприсудок — столиця (складений іменний)зв’язка нульова, на її місці — тире

Не помилка: Дід був коваль і Дід був ковалем — після зв’язки бути правильні обидва відмінки. Порада: замість Він являється директором краще сказати Він директор або Він є директором.

Вправи: простий і складений дієслівний присудок, складений іменний

Спершу розподіли речення за видом присудка, а потім знайди присудок сам і визнач його вид.

Розподіли речення за видом присудка

Присудок у кожному реченні виділено. Визнач, який він: простий дієслівний, складений дієслівний чи складений іменний.

        Відповіді
        Узимку ми будемо кататися на ковзанах.Простий дієслівнийБудемо кататися = кататимемося: складена форма майбутнього часу одного дієслова, тому присудок простий.
        Цілий вечір Андрій бив байдики.Простий дієслівнийБив байдики — фразеологізм зі значенням «ледарював». Присудок, виражений фразеологізмом, простий.
        Наш клас у змаганнях пас задніх.Простий дієслівнийПас задніх = відставав: фразеологізм — одне ціле, тому присудок простий.
        Хлопчик став біля вікна.Простий дієслівнийСтав = зупинився: дієслово має власне значення, інфінітива чи іменної частини після нього немає.
        Нехай світить сонце!Простий дієслівнийНехай світить — форма наказового способу одного дієслова (із часткою нехай), тому присудок простий.
        Дощ почав накрапати.Складений дієслівнийПочав (початок дії) + інфінітив накрапати — складений дієслівний присудок.
        Малюк став співати.Складений дієслівнийСтав = почав: допоміжне дієслово + інфінітив співати — складений дієслівний присудок.
        Моя сестра вміє грати на скрипці.Складений дієслівнийВміє (уміння) + інфінітив грати — складений дієслівний присудок.
        Ми повинні допомогти друзям.Складений дієслівнийСлово повинні + інфінітив допомогти — складений дієслівний присудок: допомагати маємо ми самі.
        Учні закінчили писати твір.Складений дієслівнийЗакінчили (кінець дії) + інфінітив писати — складений дієслівний присудок.
        Сестра стала вчителькою.Складений іменнийСтала (ким?) — зв’язка, а вчителькою — іменна частина, виражена іменником.
        Вода в річці тепла.Складений іменнийЗв’язка нульова, тире тут не ставимо (у минулому часі: Вода була тепла); тепла — іменна частина, виражена прикметником.
        Київ — столиця України.Складений іменнийСкладений іменний присудок із нульовою зв’язкою: зв’язку є пропущено, на її місці — тире.
        Завдання здавалося легким.Складений іменнийЗдавалося — зв’язка, легким — іменна частина, виражена прикметником.
        Ми будемо друзями.Складений іменнийБудемо (ким?) друзями: після будемо стоїть іменник, а не інфінітив, тому будемо — зв’язка, а присудок складений іменний.

        Знайди присудок і визнач його вид

        У кожному реченні виділено дієслово. Визнач, з яких слів складається присудок і який він, а потім натисни «Перевірити».

        1. Хлопець став біля дверей.

          Присудокстав
          Вид присудкапростий
          «Став» тутповнозначне дієслово
          Повний розбір

          Став = зупинився: дієслово має власне значення, тому присудок простий — став. Біля дверей — обставина місця.

        2. Увечері хлопці стали співати пісні.

          Присудокстали співати
          Вид присудкаскладений дієслівний
          «Стали» тутдопоміжне дієслово
          Повний розбір

          Стали = почали: допоміжне дієслово + інфінітив співати — складений дієслівний присудок. Пісні — додаток.

        3. Мій старший брат став лікарем.

          Присудокстав лікарем
          Вид присудкаскладений іменний
          «Став» тутдієслово-зв’язка
          Повний розбір

          Став (ким?) лікарем: зв’язка + іменна частина, виражена іменником в орудному відмінку, — складений іменний присудок.

        4. Наступного тижня ми будемо писати контрольну роботу.

          Присудокбудемо писати
          Вид присудкапростий
          Повний розбір

          Будемо писати = писатимемо: складена форма майбутнього часу одного дієслова. Присудок простий, хоч і з двох слів.

        5. Мама попросила мене купити хліб.

          Присудокпопросила
          Вид присудкапростий
          «Купити» тутдодаток
          Повний розбір

          Просила мама, а купити маю я: інфінітив купити називає дію іншої особи, тому він додаток. Присудок попросила — простий.

        6. Ця пісня здається знайомою.

          Присудокздається знайомою
          Вид присудкаскладений іменний
          Іменна частина вираженаприкметником
          Повний розбір

          Здається — зв’язка, знайомою — іменна частина, виражена прикметником. Присудок складений іменний.

        Види присудків і суміжні теми

        Складену форму майбутнього часу (буду писати) мають лише дієслова недоконаного виду: докладніше — у статтях «Часи дієслова» та «Вид дієслова: доконаний і недоконаний». Присудок має узгоджуватися з підметом у числі, особі чи роді; типові помилки (Кожен з учнів отримали замість отримав) розібрано в статті «Синтаксична норма і синтаксичні помилки».

        Джерело: види присудків — за шкільною програмою з української мови для 8 класу та усталеною шкільною граматикою; значення слів стати, являтися — за «Словником української мови» в 11 томах, фразеологізмів і слів повинен, радий, готовий, змушений, мусити — за «Словником української мови» у 20 томах (СУМ-20); тире між підметом і присудком — Український правопис (2019), § 161, І, п. 1, прим. 5, 7; інфінітив мети — там само, п. 6 в.

        Вправи з відповідями: види присудків

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. Як підкреслюємо присудок під час синтаксичного розбору?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — двома рисками. Присудок підкреслюємо двома рисками, а складений — повністю, з усіма частинами. Однією рискою підкреслюємо підмет, хвилястою лінією — означення, пунктиром — додаток.

        2. Який присудок у реченні «Учні будуть писати диктант»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — простий дієслівний. Будуть писати — складена форма майбутнього часу дієслова писати (= писатимуть), тобто одне дієслово. Тому присудок простий, хоча складається з двох слів.

        3. У якому реченні присудок складений дієслівний?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — Брат став грати на гітарі. Став грати = почав грати: допоміжне дієслово + інфінітив. Став біля дверей — простий присудок (став = зупинився), а став учителем і стане вчителем — складений іменний.

        4. З яких частин складається складений іменний присудок?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — дієслово-зв’язка + іменна частина. Складений іменний присудок — це дієслово-зв’язка (бути, стати, здаватися, уважатися) та іменна частина (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієприкметник). Допоміжне дієслово + інфінітив — це складений дієслівний присудок.

        5. У якому реченні присудок виражений фразеологізмом?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — На уроці Петрик клював носом. Клював носом — фразеологізм зі значенням «дрімав»: це простий присудок, і його не розриваємо. У реченні «Пташка клювала зерно» клювала — звичайне дієслово, а зерно — додаток.

        6. У якому реченні інфінітив не входить до складу присудка?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — Учитель попросив нас прочитати вірш. Просив учитель, а прочитати маємо ми: інфінітив прочитати називає дію інших осіб, тому він додаток, а присудок попросив — простий. В інших реченнях інфінітив разом із допоміжним словом утворює складений дієслівний присудок.

        7. У якому реченні складений іменний присудок має нульову зв’язку?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — Мій брат — пілот. У реченні «Мій брат — пілот» зв’язку є пропущено, на її місці стоїть тире; присудок пілот — складений іменний. У реченні «Мій брат був пілотом» присудок теж складений іменний, але зі зв’язкою був.

        8. Чим виражена іменна частина присудка в реченні «Двері були зачинені»?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — дієприкметником. Зачинені — дієприкметник від дієслова зачинити: він означає ознаку предмета за дією. Присудок були зачинені — складений іменний: зв’язка були + іменна частина.

        9. У якому реченні присудок простий?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — У дідуся був великий сад. У реченні «У дідуся був великий сад» дієслово був означає «існував, мав» — воно повнозначне, тому присудок простий. В інших реченнях був — зв’язка (складений іменний присудок), а мусив доглядати — складений дієслівний.

        10. Визначте види присудків у реченнях «Сонце стало пригрівати», «Дні стали теплими», «Ми будемо відпочивати» (у тому самому порядку).

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — складений дієслівний, складений іменний, простий. Стало пригрівати = почало пригрівати (допоміжне дієслово + інфінітив); стали теплими — зв’язка + прикметник; будемо відпочивати — складена форма майбутнього часу, тобто простий присудок.