Дієслово — частина мови, яка за кількістю слів є однією з найчисельніших. Дієслова ми використовуємо в кожному реченні. Завдання, пов’язані з дієсловом, є в кожному тесті ЗНО. Тому не зволікайте і вивчайте дієслово детальніше!
Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання:
- що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет?
- що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? Наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.
Діслово може означати
- переміщення у просторі: бігти, йти;
- процес мовлення: говорити, теревенити;
- стан особи чи предмета: сидіти, висіти;
- ставлення до когось або чогось: ненавидіти, кохати;
- процес сприйняття органами чуття: бачити, чути, нюхати;
- конкретну фізичну дію: вмиватися, читати;
- процес мислення: думати, мудрувати;
- бажання: хотіти, прагнути, воліти;
- зміни: молодіти, сивіти.
Дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка: Про все ти співаєш: про сльози і сміх, Про молодість, битвами грізну…
(В. Сосюра)
Синтаксична роль дієслова
| Форми дієслова | Член речення | Приклади |
1. Неозначена форма (інфінітив)
|
Підмет,
присудок, додаток, означення, обставина |
Лиш боротись — значить жить (І. Франко).
Нас просили не кричати. Жага знань і бажання поділитися ними визначали життєве кредо Григорія Сковороди. Семикласники дружно вийшли садити дерева в міському парку. |
2. Особові дієслова
|
присудок | Одлунала далека пісня. Гамірливий вечір замовк (В. Симоненко). |
3. Дієприкметник
|
означення,
присудок |
Натомлені села вечеряти сіли під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський).
Дорога заасфальтована. |
4. Дієприслівник
|
обставина | Загуркотів мотор, і легкий човен стрімко помчав проти течії, залишаючи за собою високий гребінь спіненої води (С. Хаврусь). |
5. Безособові дієслова
|
присудок | Дощить.
Йому таланило в усьому. |
Дієслово має такі морфологічні ознаки: особа, число, час, рід, спосіб та вид, дієвідміна.