Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Часи дієслова показують, коли відбувається дія щодо моменту мовлення: минулий — до нього (писав, написала), теперішній — у момент мовлення або постійно (пишу, пишеш), майбутній — після нього (напишу, писатиму, буду писати). За часами змінюються дієслова дійсного способу. Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду, а майбутній час має три форми.
Нижче — зведена таблиця та часова вісь, алгоритм визначення часу, таблиці змінювання дієслів у кожному часі, три форми майбутнього часу, типові помилки, тренажери та 10 завдань із відповідями.
Коротко: часи дієслова в таблиці
| Час і питання | Вид, як змінюється, приклади |
|---|---|
| минулий що робив? що зробив? |
дієслова обох видів; змінюється за числами, а в однині — за родами: читав, читала, читали |
| теперішній що робить? |
лише недоконаний вид; змінюється за особами та числами: читаю, читаєш, читають; у дієслова бути — форма є |
| майбутній що робитиме? що буде робити? що зробить? |
доконаний вид — проста форма, недоконаний — складна і складена; змінюється за особами та числами: прочитаю; читатиму; буду читати; у дієслова бути — власні форми буду, будеш, буде… (Завтра буде свято) |
Часи дієслова на часовій осі
- читав
- прочитала
- несли
- читаю
- читаєш
- несуть
- прочитаю
- читатиму
- буду читати
Минулий час — дія до моменту мовлення, теперішній — у момент мовлення або постійно, майбутній — після нього. Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду, тому прочитаю — це вже майбутній час.
Як визначити час дієслова
Час визначаємо за питанням і за формою дієслова. Найважче відрізнити теперішній час від простої форми майбутнього: пише й напише мають однакові закінчення, але різний вид.
Який час? Перевіряй по черзі
- Є частка би (б) або це наказовий спосіб?умовний: писав би, прочитала б; наказовий: пиши, читаймочасу немає
- Відповідає на питання що робив? що зробив? (що робила? що робили?)суфікс -в-, -л-: писав, писала, писали; у чоловічому роді буває без суфікса: ніс. Ходив був — давноминулийминулий
- Інфінітив + -му, -меш… або буду, будеш… — з інфінітивом чи без нього?писати + му = писатиму; будеш писати; Завтра буде свято. Але візьму, прийме, дме — не інфінітив + -мумайбутній
- Особова форма недоконаного виду (що робить?)пише, читаємо, несуть; вітер дме; від бути — єтеперішній
- Особова форма доконаного виду (що зробить?)напише, прочитаємо, візьму — проста форма: теперішнього часу доконаний вид не маємайбутній
Порівняй: Сестра пише вірш (що робить? — недоконаний вид, теперішній час) і Сестра напише вірш (що зробить? — доконаний вид, майбутній час). Дієслова доконаного виду теперішнього часу не мають, тому їхні особові форми — це форми майбутнього часу: прочитаю, зробимо, принесуть. Обережно з двовидовими дієсловами (атакувати, організувати, ранити): вони бувають і доконаного, і недоконаного виду, тож час їхньої особової форми визначаємо за змістом речення: Зараз ми атакуємо — теперішній, Завтра ми атакуємо — майбутній.
Теперішній час дієслів: змінювання за особами та числами
Теперішній час означає дію, що відбувається в момент мовлення (Зараз я читаю) або постійно, завжди (Земля обертається навколо Сонця; Брат гарно малює). Форми теперішнього часу мають лише дієслова недоконаного виду.
Дієслова теперішнього часу змінюються за особами та числами, а родів не мають. Особу й число показує особове закінчення:
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | (я) несу, роблю | (ми) несемо, робимо |
| 2-га | (ти) несеш, робиш | (ви) несете, робите |
| 3-тя | (він, вона, воно) несе, робить | (вони) несуть, роблять |
- Закінчення залежать від дієвідміни. I дієвідміна: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють) — несу, несеш; читаю, читаєш. II дієвідміна: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять) — роблю, робиш; стою, стоїш. Як визначити дієвідміну, пояснено в статті «Особові закінчення дієслів I та II дієвідміни».
- Чергування приголосних. У дієсловах II дієвідміни в 1-й особі однини д, т, з, с, зд, ст змінюються на дж, ч, ж, ш, ждж, щ: ходити — ходжу, крутити — кручу, возити — вожу, косити — кошу, їздити — їжджу, мостити — мощу. Після губних приголосних перед ю, я з’являється л: любити — люблю, люблять. У дієсловах I дієвідміни зміна приголосного, що є в 1-й особі однини, зберігається в усіх формах теперішнього часу (а також у майбутньому часі доконаного виду): пекти — печу, печеш, печуть; писати — пишу, пишеш, пишуть; хотіти — хочу, хочеш, хочуть; спекти — спечу, спече (§ 115, п. 4). Докладніше — у статті «Чергування приголосних в особових формах дієслова».
- М’який знак. У формах 3-ї особи після т пишемо ь: робить, роблять, несуть (§ 26, п. 2).
- Дієслово бути в теперішньому часі вживаємо у формі є для всіх осіб і чисел: я є, ти є, вони є; рідко, переважно в поезії чи як архаїзми, трапляються єсть, єси, суть (§ 115, п. 7). У майбутньому часі — буду, будеш, буде… (про це нижче).
Минулий час дієслів: змінювання за родами та числами
Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбулася до моменту мовлення: Учора я читав; Я вже прочитала цю книжку. Його мають дієслова обох видів — недоконаного (читав) і доконаного (прочитав).
Форми минулого часу утворюємо від основи інфінітива (неозначеної форми): у чоловічому роді однини зазвичай додаємо суфікс -в-, в інших формах — суфікс -л- і закінчення -а, -о, -и: писа-ти → писа-в, писа-л-а, писа-л-о, писа-л-и.
| Форма | Приклади |
|---|---|
| чоловічий рід, однина | (я, ти, він) писав, ніс |
| жіночий рід, однина | (я, ти, вона) писала, несла |
| середній рід, однина | (воно) писало, несло |
| множина (роду немає) | (ми, ви, вони) писали, несли |
- За особами минулий час не змінюється: особу показує займенник — я писав, ти писав, він писав.
- Без суфікса -в-. Від частини дієслів з основою інфінітива на приголосний форму чоловічого роду утворюємо без суфікса: нести — ніс, везти — віз, могти — міг, пекти — пік, рости — ріс (але: вести — вів, плести — плів). У жіночому й середньому роді та в множині суфікс -л- є: несла, несло, несли. У частини дієслів на -нути суфікс -ну- в минулому часі може випадати: зблід (від зблі́днути), посох і посохнув. Повної послідовності тут немає (§ 115, п. 9, прим. 2), тож у сумнівних випадках звіряйся зі словником.
- Чергування о, е з і. У багатьох дієсловах о, е в закритому складі (у формі чоловічого роду) змінюються на і: ніс — несла, міг — могла, ріс — росла, вів — вела (§ 9, п. 1). Але так буває не завжди: терти — тер, роздерти — роздер (§ 9, п. 2). Форми ліг (від лягти), запріг (від запрягти) утворилися за аналогією до ніс, вів (§ 115, п. 9, прим. 1).
Давноминулий час
Давноминулий час складається з форми минулого часу дієслова та відповідної форми минулого часу допоміжного дієслова бути: ходив був, ходила була, ходили були (§ 115, п. 9). Він означає дію, що відбулася раніше за іншу минулу дію і часто була нею перервана: Я вже був заснув, коли задзвонив телефон. У сучасному мовленні ця форма трапляється рідко, переважно в художніх текстах.
Майбутній час дієслів: три форми
Майбутній час означає дію, яка відбудеться після моменту мовлення: Завтра я напишу твір; Улітку ми подорожуватимемо. Він має три форми:
- проста — від дієслів доконаного виду, із закінченнями, як у теперішньому часі: напишу, зробимо, принесуть. Здебільшого такі дієслова мають префікс (писати → написати → напишу), але бувають і безпрефіксні: дам, ляжу, стукну;
- складна — від дієслів недоконаного виду: інфінітив + -му, -меш, -ме, -мемо, -мете, -муть; пишемо одним словом: писатиму, читатимеш, гратимуть;
- складена — від дієслів недоконаного виду: буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть + інфінітив; це два слова: буду писати, будеш читати, будуть грати.
Три форми майбутнього часу
Від доконаного виду — лише проста форма. Складну і складену творимо лише від недоконаного виду й не поєднуємо між собою: буду написати, прочитатиму, буду писатиму — помилки.
Обидві форми недоконаного виду однакові за значенням: писатиму = буду писати. Поєднувати їх не можна: буду писатиму — помилка. А від дієслів доконаного виду складної та складеної форм немає: не буду написати, а напишу; не прочитатиму, а прочитаю.
Інфінітив у цих формах — на -ти (§ 118): писати → писатиму, буду писати. Форму на -ть (буду писать) уживають в усному мовленні, а часом і в художньому стилі (§ 118, прим. 1). У шкільних письмових роботах пишемо -ти: буду писати.
Окремий випадок — дієслово бути. Воно недоконаного виду, але має власні форми майбутнього часу: буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть. Без інфінітива вони означають майбутній час самого дієслова бути: Завтра буде свято; Я буду вдома — це майбутній час, а не теперішній (теперішній — є). З інфінітивом іншого дієслова це вже допоміжне дієслово складеної форми: буду читати.
Назви форм у підручниках трохи різняться: у деяких форму на зразок писатиму теж називають простою (бо це одне слово) і розрізняють лише дві форми — просту і складену. Головне — бачити, скільки в цій формі слів і від якого виду її утворено.
Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу: таблиця
У всіх трьох формах майбутнього часу дієслово змінюється за особами та числами. У складеній формі змінюється лише допоміжне дієслово бути, а інфінітив не змінюється.
Дієвідмінювання в майбутньому часі: зіграти, грати
| Проста форма зіграти (док. вид) | Складна форма грати (недок. вид) | Складена форма грати (недок. вид) |
|---|---|---|
| Однина: 1-ша, 2-га, 3-тя особа | ||
| я зіграю | я гратиму | я буду грати |
| ти зіграєш | ти гратимеш | ти будеш грати |
| він (вона, воно) зіграє | він гратиме | він буде грати |
| Множина: 1-ша, 2-га, 3-тя особа | ||
| ми зіграємо | ми гратимемо | ми будемо грати |
| ви зіграєте | ви гратимете | ви будете грати |
| вони зіграють | вони гратимуть | вони будуть грати |
Наголос: бу́демо, бу́дете (не «будемо́, будете́»). Правопис подає також зрідка вживані форми будем і пектимем, за тим самим зразком — гратимем (§ 115, п. 8).
Обери правильну форму майбутнього часу
10 речень. Спершу визнач вид дієслова: від доконаного — лише проста форма, від недоконаного — складна або складена.
Завтра я … тобі листівку.
Відповідь
напишу. Написати — доконаний вид, тому можлива лише проста форма: напишу.
Улітку ми … на морі.
Відповідь
відпочиватимемо. Відпочивати — недоконаний вид: складна форма відпочиватимемо (або складена будемо відпочивати). Поєднувати дві форми не можна.
На наступному уроці ви … нову тему.
Відповідь
будете вивчати. Вивчати — недоконаний вид: складена форма будете вивчати (або складна вивчатимете). Від доконаного вивчити — лише вивчите.
Сестра … торт до свята.
Відповідь
спече. Спекти — доконаний вид: лише проста форма спече.
Хлопці … у футбол після уроків.
Відповідь
гратимуть. Грати — недоконаний вид: складна форма гратимуть. Пограти — доконаний вид, тому «будуть пограти» — помилка, а «будуть гратимуть» поєднує дві форми.
Я … тобі щовечора.
Відповідь
дзвонитиму. Дзвонити — недоконаний вид: складна форма дзвонитиму. Від доконаного подзвонити — лише подзвоню.
Ми … цю книжку до кінця тижня.
Відповідь
прочитаємо. Прочитати — доконаний вид: лише проста форма прочитаємо.
Ти … мені донести сумку?
Відповідь
допоможеш. Допомогти — доконаний вид: проста форма допоможеш.
Узимку бабуся … нам шкарпетки.
Відповідь
в’язатиме. В’язати — недоконаний вид: складна форма в’язатиме. Від доконаного зв’язати — лише зв’яже.
Я … тебе біля школи.
Відповідь
буду чекати. Чекати — недоконаний вид: складена форма буду чекати (або складна чекатиму). Від доконаного почекати — лише почекаю.
Тренажер: визнач час дієслова
Розподіли дієслова на часовій осі, а потім розбери кілька дієслів у реченнях.
Минулий, теперішній чи майбутній?
Натисни на дієслово, а потім — на час. Підказка: постав питання і визнач вид.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| прочитала (що зробила?) | Минулий | Що зробила? Суфікс -л-, жіночий рід — минулий час. |
| ріс (що робив?) | Минулий | Що робив? Рости — ріс: чоловічий рід минулого часу без суфікса -в-. |
| малювали (що робили?) | Минулий | Що робили? Суфікс -л-, множина — минулий час. |
| зустрів (що зробив?) | Минулий | Що зробив? Суфікс -в-, чоловічий рід — минулий час. |
| пише (що робить?) | Теперішній | Що робить? Недоконаний вид, особове закінчення — теперішній час. |
| читаємо (що робимо?) | Теперішній | Що робимо? Недоконаний вид — теперішній час, 1-ша особа множини. |
| біжать (що роблять?) | Теперішній | Що роблять? Бігти — недоконаний вид, тому особова форма — теперішній час. |
| говориш (що робиш?) | Теперішній | Що робиш? Недоконаний вид, 2-га особа однини — теперішній час. |
| напише (що зробить?) | Майбутній | Що зробить? Доконаний вид не має теперішнього часу — це проста форма майбутнього. |
| принесуть (що зроблять?) | Майбутній | Що зроблять? Принести — доконаний вид, отже, майбутній час (проста форма). |
| зроблю (що зроблю?) | Майбутній | Що зроблю? Доконаний вид — проста форма майбутнього часу. |
| співатиме (що робитиме?) | Майбутній | Що робитиме? Інфінітив співати + -ме — складна форма майбутнього часу. |
| будемо грати (що будемо робити?) | Майбутній | Що будемо робити? Будемо + інфінітив грати — складена форма майбутнього часу. |
Розбери дієслово: вид, час, особа або рід, число
Обери всі ознаки виділеного дієслова й натисни «Перевірити».
Оленка прочитала нову книжку.
ВиддоконанийЧасминулийРіджіночийЧислооднинаПовний розбір
Прочитала — що зробила? Доконаний вид, минулий час, жіночий рід, однина: суфікс -л-, закінчення -а.
Вітер несе жовте листя.
ВиднедоконанийЧастеперішнійОсоба3-тяЧислооднинаПовний розбір
Несе — що робить? Недоконаний вид, теперішній час, 3-тя особа, однина (I дієвідміна).
Завтра ми поїдемо до бабусі.
ВиддоконанийЧасмайбутнійОсоба1-шаЧисломножинаПовний розбір
Поїдемо — що зробимо? Доконаний вид, тому це майбутній час (проста форма), 1-ша особа, множина.
Хлопчик ніс важкий рюкзак.
ВиднедоконанийЧасминулийРідчоловічийЧислооднинаПовний розбір
Ніс — що робив? Недоконаний вид, минулий час, чоловічий рід, однина. Суфікса -в- немає: нести — ніс.
У четвер ви будете писати диктант.
ВиднедоконанийЧасмайбутнійОсоба2-гаЧисломножинаПовний розбір
Будете писати — що будете робити? Недоконаний вид, майбутній час (складена форма), 2-га особа, множина.
Сонце світитиме цілий день.
ВиднедоконанийЧасмайбутнійОсоба3-тяЧислооднинаПовний розбір
Світитиме — що робитиме? Недоконаний вид, майбутній час (складна форма, одне слово), 3-тя особа, однина.
Уживання одного часу в значенні іншого
Форму одного часу іноді вживаємо в значенні іншого — наприклад, щоб пожвавити розповідь або наголосити, що дію вже заплановано:
- теперішній історичний — теперішній час у розповіді про минуле: Учора йду я парком, аж раптом бачу — на стежці сидить їжачок. Подія відбулася вчора, а ми ніби спостерігаємо її зараз;
- теперішній у значенні майбутнього — про заплановану дію: Завтра ми їдемо на екскурсію;
- майбутній у значенні минулого — про дію, що повторювалася, часто із частками було, бувало: Бувало, прийде бабуся і розкаже казку.
Під час розбору час визначаємо за формою: у реченні Учора йду я парком дієслово йду має форму теперішнього часу.
Типові помилки
| Помилка | Правильно | Чому |
|---|---|---|
| буду писатиму | писатиму / буду писати | складну і складену форми не поєднуємо |
| буду написати, будемо зробити | напишу, зробимо | доконаний вид — лише проста форма |
| зробитиму, сказатиму | зроблю, скажу | -му, -меш… додаємо лише до інфінітива на питання що робити? |
| прочитаю — теперішній час | прочитаю — майбутній час | що зробити? — доконаний вид, отже, майбутній час |
| будемо́, будете́ | бу́демо, бу́дете | наголос на першому складі (§ 115, п. 8) |
| я ходю, крутю, косю | я ходжу, кручу, кошу | д — дж, т — ч, с — ш у 1-й особі однини (§ 15, 16) |
| вони хотять | вони хочуть | хотіти — I дієвідміна: хочу, хочеш… хочуть |
| ти дасиш, відповісиш | ти даси, відповіси | дати, відповісти мають особливі закінчення (§ 115, п. 7) |
| він мог | він міг | міг — могла: о чергується з і (§ 9) |
Зв’язок з іншими темами
Час — одна з морфологічних ознак дієслова в дійсному способі, тому його визначають під час морфологічного розбору. Часи має лише дійсний спосіб: умовний (писав би) і наказовий (пиши) способи за часами не змінюються — про них у статті «Способи дієслова і їх творення». Неозначена форма (писати) часу теж не має, але саме від неї утворюємо минулий час і складну та складену форми майбутнього. Усі ознаки дієслова зібрано в таблицях статті «Усе про дієслово: таблиці».
Джерело правил: Український правопис (2019), § 115 «Дійсний спосіб» (теперішній, майбутній, минулий і давноминулий час), § 118 (інфінітив), § 9, 14–18 (чергування), § 26 (ь у дієслівних формах). Значення часів, назви форм майбутнього часу й уживання часів — за шкільною граматикою (програма з української мови для 7 класу).
Вправи з відповідями: часи дієслова
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Яке дієслово стоїть у формі теперішнього часу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — читає. Читає (що робить?) — дієслово недоконаного виду в теперішньому часі. Прочитав — минулий час, прочитає і читатиме — майбутній.
Як змінюються дієслова минулого часу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — за числами, а в однині — за родами. Минулий час не має особових закінчень: в однині дієслово змінюється за родами (писав, писала, писало), а також за числами (писали). Особу показує займенник.
Від якого дієслова можна утворити форму теперішнього часу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — малювати. Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду: малювати — малюю. Написати, зробити, прочитати — доконаного виду, їхні особові форми (напишу, зроблю, прочитаю) — це форми майбутнього часу.
Яку форму майбутнього часу мають дієслова доконаного виду?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — лише просту. Від доконаного виду утворюємо тільки просту форму: напишу, зробимо. Складну (писатиму) і складену (буду писати) форми мають лише дієслова недоконаного виду.
У якому рядку правильно утворено форму майбутнього часу?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — співатимуть. Співатимуть утворено від дієслова недоконаного виду співати. Прочитати й зробити — доконаного виду (правильно: прочитаю, зроблю), а «будемо писатимемо» поєднує дві форми (правильно: писатимемо або будемо писати).
Яке дієслово минулого часу чоловічого роду утворено без суфікса -в-?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — ніс. Ніс (від нести) — форма чоловічого роду без суфікса -в-: так буває в частини дієслів з основою на приголосний. В інших формах суфікс -л- є: несла, несло, несли.
У якому рядку обидві форми 1-ї особи однини утворено правильно?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — ходжу, кручу. У дієсловах II дієвідміни в 1-й особі однини д змінюється на дж, т — на ч: ходити — ходжу, крутити — кручу (§ 15, 16 Правопису).
Яка з форм — давноминулий час?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — ходив був. Давноминулий час складається з форми минулого часу й допоміжного був (була, були): ходив був (§ 115 Правопису). Ходив би — умовний спосіб, буду ходити й ходитиму — майбутній час.
У якому реченні теперішній час ужито в значенні минулого?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Учора йду я парком і бачу їжачка. Слово «учора» вказує на минуле, але дієслова йду, бачу мають форму теперішнього часу — це теперішній історичний. У реченні про Львів теперішній час ужито в значенні майбутнього.
У якому рядку є помилка у формі дієслова?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — ми будемо прочитати, ви зробите. Від дієслова доконаного виду прочитати складеної форми немає: правильно — ми прочитаємо. Решта форм нормативні: хочуть, даси, кручу, міг.
