Фразеологізми

Оновлено: 4.11.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Фразеологізми — це стійкі сполучення слів із цілісним значенням, які ми не складаємо щоразу, а беремо в мовлення готовими: пекти раків — «червоніти від сорому», накивати п’ятами — «швидко втекти». Значення фразеологізму не дорівнює сумі значень його слів: у вислові пекти раків немає ні печі, ні раків.

Нижче — ознаки фразеологізму, чим він відрізняється від вільного словосполучення, яким членом речення буває, 20 прикладів зі значеннями, джерела фразеологізмів, синоніми й антоніми, розділові знаки, типові помилки, три тренажери й 10 завдань у форматі НМТ із відповідями. Усі фразеологізми від А до Я з тлумаченнями й пошуком — у словнику фразеологізмів.

Коротко: фразеологізми в таблиці

Що таке фразеологізм

Фразеологізм (фразеологічна одиниця, стійкий вислів) складається щонайменше з двох слів, але називає одне поняття, ознаку чи дію. Тому його часто можна замінити одним словом: байдики бити — «ледарювати», кіт наплакав — «мало», рукою подати — «близько».

Слова у фразеологізмі втрачають самостійність. Хто сідає в калюжу, той потрапляє в незручне становище, а не в калюжу. Хто замилює очі, той обдурює, а не миє комусь обличчя.

Фразеологія — це розділ науки про мову, який вивчає фразеологізми, а також усі фразеологізми мови разом. Значення фразеологізмів пояснює фразеологічний словник; багато їх і в тлумачному словнику — наприкінці статті до одного зі слів вислову (докладніше — у статті «Види словників»).

Ознаки фразеологізму

• Цілісне значення. Значення має весь вислів, а не кожне слово окремо: намилити шию — «покарати».
• Стійкість. Слово не можна замінити іншим: накивати п’ятами, але не «накивати ногами»; пасти задніх, але не «пасти останніх».
• Відтворюваність. Фразеологізм не створюють у розмові, а відтворюють готовим, як слово.
• Образність. Більшість фразеологізмів образні й виражають почуття та оцінку: стріляний горобець не просто «досвідчена людина», а така, яку важко обдурити.
• Один член речення. У реченні фразеологізм виконує роль одного члена речення, хоч і складається з кількох слів.

Фразеологізм чи вільне словосполучення

Ті самі слова бувають і фразеологізмом, і звичайним (вільним) словосполученням. Розрізняє їх зміст речення. У вільному словосполученні кожне слово зберігає своє пряме значення, і будь-яке з них можна замінити: пекти пиріжки, пекти картоплю. У фразеологізмі значення переносне й належить усьому виразу.

Перевірка проста: спробуй замінити вислів одним словом чи поставити інше слово замість одного з його слів. Пес крутить хвостом — можна сказати «пес крутить головою», отже, словосполучення вільне. Не крути хвостом, кажи правду — тут крутити хвостом означає «хитрувати», і жодного слова не заміниш.

Фразеологізм — один член речення

Під час синтаксичного розбору фразеологізм підкреслюємо як один член речення — так само, як підкреслили б слово, що його заступає.

Часто фразеологізм буває присудком (накивав п’ятами = «утік») або обставиною (не покладаючи рук = «старанно»). Про підкреслення членів речення — у статті «Синтаксичний розбір простого речення».

Приклади фразеологізмів та їх значення

Ось 20 фразеологізмів, значення яких шукають найчастіше. Тлумачення — за Фразеологічним словником української мови.

Решта — понад двісті висловів від А до Я з тлумаченнями й пошуком за словом — у словнику фразеологізмів. Фразеологізми з ілюстраціями — у статті «І знову фразеологізми».

Джерела фразеологізмів

Більшість українських фразеологізмів створив сам народ: вони виросли з побуту, звичаїв, праці. Інші прийшли з Біблії, античної міфології, професійного мовлення чи художньої літератури.

Фразеологізми, що стосуються професійної діяльності людей, — частий шкільний запит. Ось сім таких висловів:

• з голочки — новий, щойно пошитий; на живу нитку — нашвидку, абияк (з мови кравців);
• грати першу скрипку — бути головним у справі (з мови музикантів);
• сісти на мілину — потрапити в скрутне становище (з мови моряків);
• на всіх парах — дуже швидко (з часів паровозів і пароплавів);
• брати на буксир — допомагати комусь у роботі чи навчанні;
• стригти під одну гребінку — однаково оцінювати всіх (з мови перукарів).

Прикметники від імен у фразеологізмах пишемо з малої букви: ахіллесова п’ята, сізіфова праця, прокрустове ложе.

Прислів’я, приказки, крилаті вислови

У шкільних підручниках до фразеологізмів зараховують і прислів’я, приказки, крилаті вислови та афоризми.

• Прислів’я — коротке народне речення з повчальним змістом: У страху очі великі (людина, охоплена страхом, бачить небезпеку там, де її немає).
• Приказка — образний народний вислів без повчання, часто частина речення: як з гуски вода.
• Крилатий вислів — влучні слова відомої людини чи з відомого твору, що стали загальновживаними: Борітеся — поборете! (Т. Шевченко, «Кавказ»); І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко, «І мертвим, і живим…»).

Про народні прислів’я й приказки докладніше — у статті «Прислів’я і приказки».

Синоніми й антоніми фразеологізмів

Фразеологізми, як і слова, бувають синонімами (близькі за значенням: байдики бити — ганяти вітер по світу) та антонімами (протилежні: кіт наплакав — хоч греблю гати). Синоніми часто різняться відтінками: знімати стружку — суворо лаяти, а намилити шию — покарати.

Бувають і багатозначні фразеологізми: вибивати з колії — 1) порушувати звичний хід життя; 2) позбавляти сили, працездатності. Яке значення має вислів, підказує речення.

Розмовні й книжні фразеологізми

Багато фразеологізмів мають розмовне забарвлення, часто жартівливе чи зневажливе: без тижня день (жарт.), продавати зуби (зневажл.), ловити ґав (фам.). Вони доречні в розмові, художньому творі, публіцистиці. Книжні фразеологізми — альфа і омега, наріжний камінь, ахіллесова п’ята — пасують і до наукового чи публіцистичного тексту. В офіційно-діловому стилі (заява, протокол, наказ) фразеологізмів уникаємо: там потрібні точні слова, а не образи (див. «Стилістична норма»).

Розділові знаки при фразеологізмах

Фразеологізм — один член речення, тому всередині нього кому не ставимо:

• дієприслівник у складі фразеологізму комами не відокремлюємо: Мама працювала не покладаючи рук; Діти слухали затамувавши подих;
• перед як в усталеному порівнянні кому не ставимо: Він крутився як білка в колесі; На сцені вона почувалася як риба у воді.

Типові помилки з фразеологізмами

Схожі за словами фразеологізми з різним значенням (п’ята колона і п’яте колесо до воза, мазати п’яти салом і лизати п’яти) зібрано в словнику фразеологізмів, у розділі «Не сплутай». Як замінювати кальки сталих висловів українськими відповідниками — у статтях «Фразеологізми із частковим збігом компонентів» і «Фразеологізми без збігу компонентів».

Вправи на фразеологізми

Заміни фразеологізм одним словом

Фразеологізм часто має значення одного слова. Обери це слово.

1. накивати п’ятами

   заснутивтектизасміятися
   Відповідь

   втекти. Накивати п’ятами — швидко втекти.

2. байдики бити

   ледарюватисперечатисяхвалитися
   Відповідь

   ледарювати. Байдики бити — нічого не робити.

3. як кіт наплакав

   багатодалекомало
   Відповідь

   мало. Як кіт наплакав — дуже мало.

4. рукою подати

   близькошвидколегко
   Відповідь

   близько. Рукою подати — зовсім близько.

5. пекти раків

   сміятисячервонітисердитися
   Відповідь

   червоніти. Пекти раків — червоніти, переважно від сорому.

6. набрати води в рот

   мовчатипитиплакати
   Відповідь

   мовчати. Набрати води в рот — уперто мовчати.

7. давати хропака

   кричатибігатиспати
   Відповідь

   спати. Давати хропака — міцно спати.

8. продавати зуби

   сміятисялікуватисяторгувати
   Відповідь

   сміятися. Продавати зуби — сміятися, реготати.

9. згущувати фарби

   малюватиперебільшуватисумувати
   Відповідь

   перебільшувати. Згущувати фарби — надмірно перебільшувати.

10. заткнути за пояс

    покаратиперевершитисховати
    Відповідь

    перевершити. Заткнути за пояс — перевершити когось.

11. як стій

    повільнообережнонегайно
    Відповідь

    негайно. Як стій — тієї ж миті, негайно.

12. хоч греблю гати

    малорідкобагато
    Відповідь

    багато. Хоч греблю гати — дуже багато.

Фразеологізм чи вільне словосполучення?

Прочитай речення. Виділений вислів ужито в переносному значенні (фразеологізм) чи в прямому (вільне словосполучення)?

Столяр знімав стружку рубанком.Мама намилила малому шию та вуха.Ну й заварив ти кашу — тепер сам розплутуй.Я ненароком прикусив язика, коли їв горіхи.За розбите вікно батько намилив синові шию.Побачивши директора, хлопці прикусили язика.Хвалько сів у калюжу, коли не розв’язав простої задачі.Бабуся заварила гречану кашу.Малий спіткнувся і сів у калюжу.Вибух вибив вагон із колії.Хвороба надовго вибила тата з колії.Директор зняв стружку з чергових за безлад.

Фразеологізмпереносне значення

Вільне словосполученняпряме значення

Відповіді

Мама намилила малому шию та вуха.	Вільне словосполучення	Мама справді мила дитину.
За розбите вікно батько намилив синові шию.	Фразеологізм	Намилити шию — покарати.
Малий спіткнувся і сів у калюжу.	Вільне словосполучення	Хлопчик справді опинився в калюжі.
Хвалько сів у калюжу, коли не розв’язав простої задачі.	Фразеологізм	Сісти в калюжу — потрапити в незручне становище.
Столяр знімав стружку рубанком.	Вільне словосполучення	Ідеться про справжню стружку з дошки.
Директор зняв стружку з чергових за безлад.	Фразеологізм	Знімати стружку — суворо лаяти.
Вибух вибив вагон із колії.	Вільне словосполучення	Вагон справді зійшов із рейок.
Хвороба надовго вибила тата з колії.	Фразеологізм	Вибити з колії — порушити звичний хід життя.
Бабуся заварила гречану кашу.	Вільне словосполучення	Ідеться про справжню страву.
Ну й заварив ти кашу — тепер сам розплутуй.	Фразеологізм	Заварити кашу — затіяти клопітну справу.
Я ненароком прикусив язика, коли їв горіхи.	Вільне словосполучення	Хлопець справді прикусив язик зубами.
Побачивши директора, хлопці прикусили язика.	Фразеологізм	Прикусити язика — замовкнути.

Звідки цей фразеологізм?

Розподіли фразеологізми за походженням.

на живу ниткусізіфова працяальфа і омегаграти першу скрипкутроянський кіньахіллесова п’ятаблудний синсісти на мілинуз голочкинаріжний каміньманна небеснапрокрустове ложе

Біблія

Антична міфологія

Професійне мовлення

Відповіді

альфа і омега	Біблія	Так у Біблії названо Бога — «початок і кінець».
манна небесна	Біблія	За Біблією, манна — їжа, яку Бог посилав людям у пустелі.
наріжний камінь	Біблія	Вислів походить з Біблії (Книга пророка Ісаї).
блудний син	Біблія	З євангельської притчі про сина, який покинув дім і повернувся.
ахіллесова п’ята	Антична міфологія	Ахіллес мав лише одне вразливе місце — п’яту.
сізіфова праця	Антична міфологія	Сізіф без кінця котив на гору камінь, що скочувався вниз.
прокрустове ложе	Антична міфологія	Розбійник Прокруст підганяв людей під розмір свого ложа.
троянський кінь	Антична міфологія	Греки сховалися в дерев’яному коні й так захопили Трою.
з голочки	Професійне мовлення	З мови кравців: щойно пошитий.
на живу нитку	Професійне мовлення	З мови кравців: нашвидку, тимчасово зшито.
грати першу скрипку	Професійне мовлення	З мови музикантів: перша скрипка веде оркестр.
сісти на мілину	Професійне мовлення	З мови моряків: судно застрягло на мілкому місці.

Джерело правил: Український правопис (2019), § 49, п. 9, 3, прим., 2 (прикметники від власних імен у фразеологізмах); § 158, І, п. 15, прим., б (дієприслівник у складі фразеологізму); § 158, І, п. 12, прим. 3, а (усталені порівняння). Тлумачення — за Фразеологічним словником української мови і «Словником української мови» (СУМ-11, СУМ-20); ознаки, види й джерела фразеологізмів — за шкільною програмою з української мови.

Читайте також: Фразеологізми в алфавітному порядку; І знову фразеологізми: ілюстрації до найбільш уживаних; Лексикологія. Основні поняття; Значення слова: лексичне і граматичне, пряме і переносне; Прислів’я і приказки; Види словників і словникова стаття.

Вправи з відповідями: фразеологізми

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Фразеологізмом є

   • А зелена трава
   • Б бити байдики
   • В читати книжку
   • Г теплий вечір
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — бити байдики. «Бити байдики» має цілісне значення «ледарювати»; інші сполучення — вільні.

2. Ознака, яка НЕ властива фразеологізмові

   • А цілісне значення
   • Б стійкість складу
   • В відтворення в мовленні готовим
   • Г можна довільно замінювати слова
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — можна довільно замінювати слова. Слова у фразеологізмі не замінюємо: «накивати п’ятами», але не «накивати ногами».

3. Переносне значення має вислів у реченні

   • А Кіт умивався лапкою.
   • Б Ця пісня мені як медом по губах.
   • В Бджоли несуть мед у вулик.
   • Г Бабуся поклала мак у пиріг.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — Ця пісня мені як медом по губах. «Як медом по губах» — фразеологізм зі значенням «дуже подобається».

4. Синонімом до фразеологізму «байдики бити» є

   • А ганяти вітер по світу
   • Б не покладаючи рук
   • В засукати рукава
   • Г гнути спину
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — ганяти вітер по світу. Обидва вислови означають «ледарювати»; інші — про старанну, тяжку працю.

5. Антонімом до фразеологізму «як кіт наплакав» є

   • А рукою подати
   • Б куди Макар телят не ганяв
   • В хоч греблю гати
   • Г як сніг на голову
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — хоч греблю гати. «Як кіт наплакав» — дуже мало, «хоч греблю гати» — дуже багато.

6. У реченні «Учні слухали затамувавши подих» фразеологізм є

   • А підметом
   • Б присудком
   • В обставиною
   • Г додатком
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — обставиною. «Затамувавши подих» показує, як слухали, — це обставина способу дії.

7. З античної міфології походить фразеологізм

   • А манна небесна
   • Б на живу нитку
   • В наріжний камінь
   • Г сізіфова праця
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — сізіфова праця. Сізіф — герой грецького міфу; «манна небесна» і «наріжний камінь» — з Біблії, «на живу нитку» — з мови кравців.

8. Кому треба поставити в реченні

   • А Він почувався як риба у воді.
   • Б Він працював не покладаючи рук.
   • В Прочитавши лист мама всміхнулася.
   • Г Мама крутилася як білка в колесі.
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Прочитавши лист мама всміхнулася. Дієприслівниковий зворот «прочитавши лист» стоїть перед присудком і означає окрему дію — його відокремлюємо: «Прочитавши лист, мама всміхнулася». Дієприслівник у фразеологізмі (не покладаючи рук) і усталене порівняння (як риба у воді, як білка в колесі) комами не виділяємо.

9. Помилку в тлумаченні фразеологізму допущено

   • А п’ята колона — зрадники, що таємно діють на користь ворога
   • Б мазати салом п’яти — підлещуватися
   • В пекти раків — червоніти від сорому
   • Г стріляний горобець — досвідчена людина
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — мазати салом п’яти — підлещуватися. «Мазати салом п’яти» — тікати; «підлещуватися» означає «лизати п’яти».

10. Книжним є фразеологізм

    • А альфа і омега
    • Б продавати зуби
    • В без тижня день
    • Г ловити ґав
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — альфа і омега. «Альфа і омега» — книжний вислів із Біблії; інші мають розмовне забарвлення.

Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Фразеологізми