Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів

За будовою речення бувають прості (одна граматична основа) і складні (щонайменше дві граматичні основи). Просте речення далі характеризують за чотирма ознаками: двоскладне чи односкладне, поширене чи непоширене, повне чи неповне, ускладнене чи неускладнене. А за метою висловлювання та інтонацією будь-яке речення буває розповідним, питальним чи спонукальним, окличним чи неокличним. Нижче — таблиця всіх видів речень,

Читати далі Типи речень за будовою, наявністю членів речення і ускладнювальних засобів

Види речень за емоційним забарвленням

За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні й неокличні. Окличні речення вимовляємо з особливим почуттям — радістю, захопленням, подивом, обуренням — і ставимо в кінці знак оклику: Яка чудова ніч! Неокличні вимовляємо спокійно, без особливого почуття: Надворі вже стемніло. Нижче — таблиця, що таке емоційне забарвлення, ознаки окличних речень, як поєднуються мета висловлювання і емоційне

Читати далі Види речень за емоційним забарвленням

Типи речень за метою висловлювання

Типи речень за метою висловлювання — це поділ речень залежно від того, навіщо мовець їх висловлює: щоб повідомити, запитати чи спонукати до дії. За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні й спонукальні: Надворі сніжить. Надворі сніжить? Подивися, як надворі сніжить! Нижче — таблиця, ознаки й приклади кожного типу, стверджувальні та заперечні речення, власне питальні речення

Читати далі Типи речень за метою висловлювання

Порядок слів у реченні

Порядок слів у реченні — це розташування членів речення одне щодо одного. В українській мові він досить вільний: слова можна переставляти, бо їхню роль у реченні показують закінчення. Порядок слів буває прямий (звичайний) і зворотний, або інверсія: Учень читає книгу — прямий, Книгу читає учень — зворотний. Нижче — таблиця, де стоїть кожен член речення

Читати далі Порядок слів у реченні

Граматична основа речення

Граматична основа речення — це його головні члени: підмет і присудок у двоскладному реченні або один головний член в односкладному. Саме граматична основа робить слово чи групу слів реченням, тому її шукають першою під час будь-якого розбору: Птахи співають; Вечоріє. Нижче — таблиця, алгоритм пошуку основи, двоскладні й односкладні основи, основи в складному реченні, типові

Читати далі Граматична основа речення

Речення як основна синтаксична одиниця

Речення — це основна одиниця синтаксису: слово або кілька граматично пов’язаних слів, що мають граматичну основу, виражають закінчену думку і вимовляються з інтонацією завершеності: Ліс шумить. Світає. Котра година? Саме реченнями ми повідомляємо, запитуємо, просимо і висловлюємо почуття, тому речення називають основною синтаксичною і комунікативною одиницею. Нижче — ознаки речення в таблиці, одиниці синтаксису, чим

Читати далі Речення як основна синтаксична одиниця

Класифікація словосполучень

Словосполучення — це поєднання двох або більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом і граматично, у якому одне слово головне, а інше — залежне: зелений гай, читати книжку, дуже швидко. Від головного слова до залежного ставимо питання: читати (що?) книжку. За будовою словосполучення бувають прості й складні, за головним словом — іменні, дієслівні та прислівникові. Нижче

Читати далі Класифікація словосполучень

Типи зв’язку слів у словосполученні

Узгодження, керування і прилягання — три типи підрядного зв’язку слів у словосполученні. Розрізняють їх за тим, як поводиться залежне слово, коли змінюється головне: при узгодженні воно змінюється разом із головним (зелений гай — у зеленому гаю), при керуванні зберігає відмінок, якого вимагає головне слово (читати книжку — читали книжку), а при приляганні воно незмінне й

Читати далі Типи зв’язку слів у словосполученні

Синтаксичні відношення у словосполученні

Синтаксичні відношення у словосполученні — це смислові зв’язки між головним і залежним словом: залежне слово називає ознаку предмета, предмет, на який спрямована дія, або обставину дії чи ознаки. За цими відношеннями словосполучення бувають атрибутивні (означальні), об’єктні та обставинні. Нижче — три типи відношень у таблиці, що таке синтаксичні відношення, атрибутивні, об’єктні та обставинні словосполучення з

Читати далі Синтаксичні відношення у словосполученні

Словосполучення як синтаксична одиниця

Словосполучення — це одиниця синтаксису, що складається з двох або більше повнозначних слів, пов’язаних за змістом і граматично: одне слово головне, а друге — залежне. Словосполучення називає предмет, дію чи ознаку точніше, ніж слово: сад — вишневий сад, писати — писати олівцем. Нижче — ознаки словосполучення в таблиці, що вивчає синтаксис і які в нього

Читати далі Словосполучення як синтаксична одиниця