Остапа Вишню вважали другим по Шевченкові. Чому?

“Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Остап Вишня Остап Вишня. Фото 1928 р. Джерело: Wikimedia Commons (суспільне надбання). Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних — мільйонових! — тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори — із життя. За чисельністю тиражів його

Читати далі Остапа Вишню вважали другим по Шевченкові. Чому?

Відокремлення прикладок

Прикладка — це означення, виражене іменником: вона дає предметові іншу назву (Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь). Відокремлена прикладка в усному мовленні виділяється паузами й інтонацією, а на письмі — комами або тире. Нижче — таблиця «коли відокремлюємо», усі випадки за Правописом із прикладами, прикладки з як, тобто, або, на ім’я, так званий, коли

Читати далі Відокремлення прикладок

Розділові знаки при відокремлених означеннях

Відокремлене означення — це означення, яке в усному мовленні виділяємо паузами, а на письмі — комами, рідше тире: Стежка, засипана листям, вела до ставу. Найчастіше відокремлюємо дієприкметниковий чи прикметниковий зворот після іменника, означення при особовому займеннику й означення з відтінком причини. Нижче — коротка таблиця, усі випадки, коли означення відокремлюється і коли ні, тире при

Читати далі Розділові знаки при відокремлених означеннях

Прикладки і їх написання

Прикладка — це означення, виражене іменником: вона дає предметові іншу назву (Україна-ненька, місто Київ, журнал «Всесвіт»). Прикладку пишемо з означуваним словом через дефіс, окремо або беремо в лапки — залежно від значення слів і порядку, у якому вони стоять. Нижче — таблиця «коротко», види прикладок, як знайти прикладку й відрізнити її від означуваного слова, як

Читати далі Прикладки і їх написання

Узгоджене та неузгоджене означення

Означення — це другорядний член речення, що називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий? Означення бувають узгоджені (осінній парк, мій брат, перший сніг) і неузгоджені (парк біля школи, голос матері, бажання перемогти), а окремий різновид означення — прикладка (дуб-велетень, річка Десна). Узгоджене означення змінюється разом з іменником, неузгоджене — ні. Нижче —

Читати далі Узгоджене та неузгоджене означення

Тире між підметом і присудком

Тире між підметом і присудком ставимо на місці пропущеної зв’язки є: між іменниками чи кількісними числівниками в називному відмінку (Кит — ссавець), коли підмет чи присудок — інфінітив (Наша мета — перемогти), і перед словами це, то, ось, значить (Мова — це душа народу). Якщо є зв’язка чи вставне слово, тире не ставимо. Нижче —

Читати далі Тире між підметом і присудком

Підмет і присудок

Підмет — це головний член двоскладного речення, що називає предмет, про який ідеться, і відповідає на питання хто? що? Присудок — головний член двоскладного речення, що означає дію, стан або ознаку підмета й відповідає на питання що робить? що з ним робиться? який він? хто він такий? Разом вони утворюють граматичну основу речення: Сонце світить.

Читати далі Підмет і присудок

Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша

Неабиякий талант і важка доля переплелися в особі одного з найвидатніших діячів “Розстріляного відродження”. Його життя і творчість — привід замислитися, скільки всього людина може встигнути за таке, здавалося б, коротке життя. Скільком подіям і тискам можна протистояти! Дізнайтеся про нього більше. Микола Куліш — один з найяскравіших та найбільш оригінальних українських драматургів першої половини

Читати далі Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша

Цитатна характеристика героїв “Мини Мазайла”

«Мина Мазайло» Миколи Куліша — комедія (так визначив жанр сам автор) про харківського службовця, який хоче змінити своє українське прізвище на «благородне» російське. Через це в родині спалахує суперечка про мову. Головні герої — Мина Мазайло, його дружина Мазайлиха, син Мокій, дочка Рина, Ринина подруга Уля, тьотя Мотя з Курська й дядько Тарас з Києва.

Читати далі Цитатна характеристика героїв “Мини Мазайла”

Аналіз трагікомедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша

Сподіваємося, ви вже прочитали цікаву і багатогранну драму, яку Микола Куліш написав неспроста. В ній майстерно відображено проблематику, актуальну й для сучасної України. Читайте уважно, можливо, саме цей твір зможе стати чудовим прикладом, який ілюструватиме котрийсь із аргументів власного висловлення! Рід літератури: драма. Жанр: сатирична трагікомедія (сам автор назвав п’єсу комедією). Тема: художнє відтворення проблеми українізації у

Читати далі Аналіз трагікомедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша