«Арслан-киз» Ісмаїла Гаспринського: аналіз і характеристика героїв

«Арслан-киз» Ісмаїла Гаспринського: аналіз і характеристика героїв

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

«Арслан-киз» («Дівчина-левиця») — оповідання-притча кримськотатарського просвітника й письменника Ісмаїла Гаспринського (1851–1914) в українському перекладі Віктора Гуменюка. Головна героїня — юна Гульджемал, донька шейха з міста Учтурфан, обложеного китайським військом: дівчина вночі пробирається крізь ворожі пости до Кашгару, викриває там підкупленого старшину Таштімур-бека й піднімає людей на бій. За відвагу її прозвали Арслан-киз — дівчиною-левицею. Інші герої — її батько, шейх Іззет-Ата, учтурфанський старшина Аладжа-бек і новий старшина Кашгару Сулейман-бек.

Нижче — паспорт твору, короткий зміст за планом, жанр, тема та ідея, характеристика героїв, композиція, типові помилки й 10 завдань із відповідями. Повного тексту тут немає: переклад охороняється авторським правом, тож прочитати твір можна в підручнику чи хрестоматії.

Коротко: паспорт твору «Арслан-киз»

Паспорт твору «Арслан-киз»

АвторІсмаїл Гаспринський (1851–1914) — кримськотатарський просвітник, педагог і письменник; з 1883 р. видавав газету «Терджиман» («Перекладач»)
ПерекладВіктор Гуменюк
Рікточної дати у виданні немає; художні твори Гаспринський друкував від 1887 р.
Рідепос
Жанроповідання-притча (так у програмі); жанрового підзаголовка у виданні немає
Назвапрізвисько героїні — «дівчина-левиця»
Темаподвиг юної Гульджемал, яка рятує обложене рідне місто
Ідеямужність і єдність рятують, а покора ворогові веде в неволю
Проблематикасвобода і неволя, патріотизм і зрада, роль жінки
Конфліктмусульмани Учтурфана й Кашгару — проти китайського війська; Гульджемал — проти зрадника Таштімур-бека й байдужості можновладців
Час і місце діїсередина літа, часи Кокандського ханства; Східний Туркестан: обложений Учтурфан і Кашгар зі Старим і Новим Містом
Композиціяшість частин, розділених зірочками; друга частина повертає в минуле — до виховання героїні
Головна героїняГульджемал (Арслан-киз), донька шейха Іззета-Ати
Інші персонажішейх Іззет-Ата, Аладжа-бек, Таштімур-бек, Сулейман-бек, суддя Нуреддін-хаджи, Чі Лінг, Сарибаш Алі Бахадир, Ахмед, Бахадир Бінбаша, господиня лазні, Якуб-бек

«Арслан-киз» скорочено: короткий зміст за планом

Оповідання поділено зірочками на шість частин. Пункти нижче можна взяти за план переказу.

  1. Облога. Двадцять шість днів військо Чі Лінга облягає Учтурфан; гінців до Кашгару перехоплюють і страчують. Нарешті Чі Лінг вимагає листом за добу здатися і відкупитися.
  2. Рада. На раді в домі шейха Іззета-Ати більшість хоче здатися. Тоді входить його донька Гульджемал і переконує: харчів вистачить ще на шістдесят-сімдесят днів, а вона сама пробереться до Кашгару по допомогу. Скінчивши промову, дівчина відтинає ножем довге волосся, і вражена рада відмовляє ворогові.
  3. Підготовка. Батько, що мріяв про сина, дав доньці й хлоп’яче виховання: вона влучно стріляє з англійської рушниці. Перед виїздом дівчина з мінарету в бінокль вивчає ворожі пости.
  4. Прорив. На сьому ніч після ради, у чоловічому одязі й обладунку, Гульджемал на коні Туркмені виїжджає головною брамою, що веде просто до ворога. Біля болотяної стежки вона одним пострілом уражає двох дозорців і до ранку вже далеко від міста.
  5. Кашгар. Мусульмани Старого Міста блокують китайців у Новому Місті, але штурмувати не зважуються без війська з Коканда. Ні кашгарська рада, ні старшина Таштімур-бек підмоги не дають, і Гульджемал пише листа Якуб-бекові, що має привести це військо.
  6. Зрада. Один зі слуг Таштімур-бека хвалиться, що возив йому дарунки від китайського воєначальника. Гульджемал розуміє: старшина підкуплений, а за нею стежать.
  7. Жіноча лазня. У п’ятницю Гульджемал при зброї заходить у жіночу лазню, і біля дверей збирається розлючений натовп. А жінки в лазні бачать, що перед ними дівчина, і стають на її бік.
  8. Промова на мурі. З відкритим обличчям героїня стає на мур над дверима лазні, називає себе й під червоним прапором закликає людей до боротьби. Вона викриває Таштімур-бека, і натовп його вбиває. Новим старшиною стає Сулейман-бек.
  9. Нове Місто. До вечора кашгарці збирають двадцятитисячне військо, а вранці йдуть на штурм. Гульджемал із меншою колоною Бахадира Бінбаші підбирається до муру й зі своєї рушниці вбиває чотирьох оборонців. Ще до вечора Нове Місто взято.
  10. Порятунок Учтурфана. Гульджемал із великим загоном вирушає на допомогу рідному місту, і китайці, почувши про це, знімають облогу. Згодом із Коканда прибуває Якуб-бек.

Жанр, тема та ідея «Арслан-киз»

Жанр: оповідання-притча

У шкільній програмі твір названо оповіданням-притчею; жанрового підзаголовка у виданні немає.

  • Оповідання — малий епічний жанр: одна чи кілька подій, небагато персонажів (див. «Епос та його жанри»). За Енциклопедією Сучасної України, саме Гаспринський заклав основи оповідання і роману в кримськотатарській літературі.
  • Притча — повчальна оповідь з узагальненим уроком. Висновки тут герої та оповідач промовляють уголос, часто як прислів’я: «Коли зводиться великий дім, годяться й тріски», «Герой героя бачить здаля».

Тема, ідея, проблематика

Тема: подвиг юної Гульджемал, яка рятує обложене рідне місто й піднімає на боротьбу Кашгар.

Ідея: у творі звучить думка, що порятунок — не в покорі ворогові, а в мужності, вірі та єдності людей. Небезпечнішими за чуже військо виявляються страх і зрада серед своїх: «Та іще гірший за ворога не в Новому Місті, а серед нас».

Проблематика: свобода і неволя; мужність і страх; патріотизм і зрада; єдність громади; роль жінки в суспільстві та її освіта. Освіта жінок була близька самому авторові: за ЕСУ, Гаспринський обстоював загальну освіту для чоловіків і жінок і видавав журнал «Жіночий світ». Чим тема відрізняється від ідеї — у статті «Тема, ідея, мотив твору».

Чому твір так називається

Арслан-киз — не ім’я, а прізвисько: героїню звати Гульджемал. Після її промови на раді Аладжа-бек вигукує: «Ця дівчина… ні, ця левиця зможе звільнити нас від ворога!» Відтоді оповідач часто називає героїню Арслан-киз, а жінки Кашгару проголошують: «Ця невинна, відважна дівчина-левиця — божа ласка для нас». У виданнях назву нерідко подають із перекладом: «Арслан-киз» («Дівчина-левиця»).

Головні герої «Арслан-киз»: характеристика Гульджемал та інших

Головна героїня — Гульджемал (Арслан-киз); решта героїв або допомагають їй, або заважають.

Герої оповідання «Арслан-киз»: хто є хто

ГеройХто вінГоловні рисиЦитата
Гульджемал (Арслан-киз)єдина донька шейха з Учтурфана; у Кашгарі її спершу вважають юнакомосвічена, вправна, смілива, рішуча, кмітлива, красномовна, віруюча«Я не з тих, що здаються!»
Іззет-Аташейх і мулла Учтурфана, батько героїнімудрий, стійкий перед ворогом, ніжний батько«Сини мої, заспокойтесь»
Аладжа-бекміський старшина Учтурфанамужній, рішучий, дбайливий«В Учтурфані немає мусульман, які хотіли б здатись!»
Таштімур-бекміський старшина Кашгару, зрадникжадібний, байдужий, продажний«Відпочинь трохи, синку, та й скотина хай оддише…»
Сулейман-бекновий старшина Кашгарухоробрий, милосердний до переможених«вирішив змилуватися»
Нуреддін-хаджидругий суддя Кашгару; героїня привезла йому листа від батька й Аладжі-бекагостинний, доброзичливий«навіть не здогадався, що юний гість — дівчина»
Сарибаш Алі Бахадиркипчак з Маргелана, прихильник Якуб-бекаготовий допомогти: обіцяє якнайшвидше передати Якуб-бекові лист героїні—
Чі Лінгватажок війська, що облягає Учтурфанжорстокий«лютим проводирем»
Господиня лазнілітня жінка, яку героїня називає бабусеюспершу налякана, потім стає на бік героїні й подає їй прапор«Це справді не чоловік, не бійтесь»

Гульджемал (Арслан-киз): характеристика

Гульджемал — єдина донька шейха Іззета-Ати; на початку твору їй «ще й сімнадцяти не було». Після смерті матері господарство веде вона.

  • Освічена й обдарована. Знає турецьку, арабську й перську мови, напам’ять читає перські газелі, грає на сазі, гаптує.
  • Сильна й вправна. Їздить верхи, влучає в пташку на льоту; з англійської рушниці, яку батько привіз з Бомбея, стала «справжнім снайпером».
  • Незалежна. Заміж не поспішає; про женихів каже: «Ну що ж, хай спробує, коли зможе».
  • Ввічлива, але тверда. До ради вона звертається «чемно й лагідно, а водночас твердо й рішуче» і заявляє: «Я не з тих, що здаються!»
  • Самовіддана. Відтинає волосся, довге аж до п’ят, а раді каже: «Якщо через три дні китайці не покажуть вам мою голову на списі, значить я прорвалась».
  • Обачна й кмітлива. Перед виїздом стежить за ворогом з мінарету, а біля стежки вичікує і стріляє тієї миті, коли один дозорець прихиляється до другого.
  • Любляча донька. Коли вона озирається на мури, за якими лишилися батько й рідня, «її серце тьохнуло», але дівчина вмить опановує себе.
  • Наполеглива й винахідлива. Почувши відмову кашгарської ради, плаче, та «вона все ж не впадала у відчай»: пише Якуб-бекові й задумує сцену з лазнею (прапор вона принесла туди заздалегідь).
  • Палка промовниця і провідниця. З муру вона кличе: «Сьогодні немає жінок і чоловіків, є тільки бійці…» Перед боєм її слова, за оповідачем, «перетворили бійців на військо левів».
  • Віруюча. У всьому покладається на Бога, на майдані читає молитву «Текбір».

Іззет-Ата й Аладжа-бек

Шейх Іззет-Ата — мулла, батько Гульджемал. Ворожий лист він називає зухвалим, заспокоює людей («У вас немає ліпшого друга, ніж ваша віра й ваш меч…») і радить не коритися. Доньці батько дозволяє все, але, почувши про її намір, «не втримав і втратив тяму».

Аладжа-бек — міський старшина Учтурфана. Після промови Гульджемал він першим оговтується і береться негайно сповістити ворогові відмову: «Ліпше десять разів пожертвувати душею, аніж хоч раз голову схилити перед китайцем».

Таштімур-бек і Сулейман-бек

Таштімур-бек — міський старшина Кашгару, головна перешкода на шляху героїні. Він очолює тих, хто волів «дружити з китайським військом», бере дарунки від ворога й стримує кашгарців від боротьби. Цей «високий гладкий здоровань» сам з’їдає цілого барана, але для гостя з обложеного міста не має «жодного ласкавого слова».

Сулейман-бек — новий старшина Кашгару, якого запропонувала Гульджемал: веде на штурм більшу колону, а переможених хоче помилувати, якщо ті здадуться.

Аладжа-бек і Таштімур-бек: порівняння

Обидва — міські старшини, але один стає опорою героїні, а другий — головною перешкодою.

Аладжа-бек і Таштімур-бек: порівняльна характеристика

Аладжа-бек

  • Хто: міський старшина Учтурфана
  • Перед ворогом: разом із шейхом радить не коритися і береться сповістити ворогові відмову
  • Гульджемал для нього: першим називає її левицею
  • Припаси й дарунки: приймає від багатих припаси для спільного розподілу
  • Для міста: проводжає дівчину до брами, цілує голову її коня, уночі обходить вартових
  • У фіналі: Учтурфан вистояв

Таштімур-бек

  • Хто: міський старшина Кашгару
  • Перед ворогом: очолює тих, хто волів «дружити з китайським військом»
  • Гульджемал для нього: «синку», з яким він швидко закінчує розмову; за гостем стежить слуга бека
  • Припаси й дарунки: бере від китайського воєначальника дарунки й хабарі
  • Для міста: стримує кашгарців від боротьби: його партія «бездіяльно марнувала час»
  • У фіналі: викритого, його вбиває натовп, а майно передають у казну

Обидва мають владу в місті, але один використовує її для оборони, а другий — для власної вигоди.

Композиція і художні особливості

  • Експозиція: Учтурфан в облозі, лист Чі Лінга з вимогою здатися.
  • Зав’язка: на раді Гульджемал переконує не здаватися і зголошується пробратися до Кашгару.
  • Розвиток дії: прорив крізь оточення, марні розмови в Кашгарі, викриття зради, лазня.
  • Кульмінація: Гульджемал на мурі відкриває кашгарцям, хто вона, і піднімає їх на боротьбу; зрадника скинуто.
  • Розв’язка: штурм Нового Міста; китайці знімають облогу Учтурфана; з Коканда прибуває Якуб-бек — «Почалося відновлення ханства».

Межі елементів умовні: кульмінацією можна вважати й штурм Нового Міста.

  • Будова. Друга частина повертається в минуле — до виховання героїні, четверта починається відступом про Кашгар. Оповідач звертається до читача: «Тим часом залишимо чи не десятитисячну юрбу стояти спантеличено» — і веде нас у лазню.
  • Промови героїні побудовано як ораторські: риторичні запитання («Невже ж хочеш бачити її рабинею в Китаї?»), заклики, повторюване звертання «Гей мусульмани!».
  • Порівняння: героїня «спритна, мов канатоходець»; юрба біля лазні, «мов бараняче стадо, товкалася й гула, мов бджолиний рій»; бійці здіймаються на мур, «мов леви».
  • Деталі-символи. Обрізане волосся можна прочитати як знак відмови від звичного життя заради боротьби. Англійська рушниця — батьків подарунок — двічі вирішує справу: біля болотяної стежки і під мурами Нового Міста.
  • Східні слова творять колорит. Частину пояснено в самому тексті: теккіє — чоловічий монастир, меджліс — поважне зібрання, керван-баші — провідник каравану.

Типові помилки

  • Арслан-киз — прізвисько, а не ім’я. Героїню звати Гульджемал; левицею її першим назвав Аладжа-бек.
  • Облягали Учтурфан, а не Кашгар. У Кашгарі навпаки: мусульмани Старого Міста тримали в облозі китайців у Новому Місті.
  • Зрадник — Таштімур-бек, старшина Кашгару, а не Аладжа-бек, старшина Учтурфана, що підтримав героїню.
  • Таштімур-бека вбила не Гульджемал, а розлючений натовп, коли вона викрила його зраду.
  • Облогу Учтурфана зняли без бою. Почувши, що Нове Місто взято, а мусульмани йдуть на Учтурфан, китайці самі зняли облогу.
  • Якуб-бек у боях не бере участі: він прибуває з Коканда вже після перемоги, а героїня лише передала йому листа.

Зв’язок з іншими творами

У програмі поруч з «Арслан-киз» — оповідання Ервіна Умерова «Чорні ешелони» про депортацію кримських татар (аналіз і характеристика героїв).

Громаду, що єднається проти чужого війська, і можновладця, який переходить на бік ворога, зображено й у повісті Івана Франка «Захар Беркут»: боярин Тугар Вовк веде монголів на Тухольщину, а його донька Мирослава, відважна мисливиця, стає на бік громади.

Зовсім інша доля у Фатьми з новели Михайла Коцюбинського «На камені»: різник Мемет купив її в батька, і втеча з коханим закінчується для неї загибеллю.

Джерела: текст твору — Ісмаїл Гаспринський, «Арслан-киз», переклад Віктора Гуменюка (електронна бібліотека УкрЛіб), усі цитати звірено з ним; модельні навчальні програми з української літератури (Т. Яценко та ін.; О. Заболотний та ін.); Енциклопедія Сучасної України (статті «Гаспринський Ісмаїл-бей», «Кримськотатарська література»); Енциклопедія історії України (стаття «Гаспринський Ісмаїл-бей»).

Вправи з відповідями: «Арслан-киз»

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

  1. Яке місто на початку твору облягає військо Чі Лінга?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — Учтурфан. Двадцять шість днів в облозі Учтурфан. У Кашгарі навпаки: мусульмани тримали китайців у Новому Місті, а про Яркент Гульджемал лише згадує на раді.

  2. Хто на раді в Учтурфані назвав Гульджемал левицею?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — старшина Аладжа-бек. Міський старшина Аладжа-бек вигукнув: «Ця дівчина… ні, ця левиця зможе звільнити нас від ворога!» Батько ж, почувши про доньчин намір, знепритомнів.

  3. Що зробила Гульджемал одразу після своєї промови на раді?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — відтяла ножем довге волосся. Скінчивши промову, дівчина ножем підтяла під корінь волосся, довге аж до п’ят. Чоловічий одяг вона вдягла на сьому ніч, перед виїздом, а листа Якуб-бекові написала вже в Кашгарі.

  4. Як Гульджемал вибралася з обложеного Учтурфана?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — головною брамою і болотяною стежкою. Аладжа-бек провів її до головної брами, дорога від якої вела «не до Кашгару, а просто до китайців». Далі вона звернула до болотяної стежки й одним пострілом уразила двох дозорців.

  5. Як визначено жанр «Арслан-киз» у шкільній програмі?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — оповідання-притча. У шкільній програмі твір названо оповіданням-притчею; жанрового підзаголовка у виданні немає.

  6. Хто каже Гульджемал: «Відпочинь трохи, синку, та й скотина хай оддише…»?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — старшина Таштімур-бек. Так Таштімур-бек закінчує розмову з гостем з Учтурфана: підмоги не обіцяє, радить чекати допомоги з Коканда. «Синку» — бо вважає героїню юнаком.

  7. Як Гульджемал дізналася, що Таштімур-бек підкуплений?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — похвалився один зі слуг бека. Слуга бека, запросивши її на чай, хвалився, що возив бекові дарунки від китайського воєначальника, — і чай теж із тих дарунків. Жінкам у лазні про зраду розповіла вже сама Гульджемал.

  8. Де кашгарці дізналися, що юнак з Учтурфана — дівчина?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Б — біля жіночої лазні. Гульджемал зайшла в жіночу лазню, а потім з відкритим обличчям стала на мур над її дверима й назвалася донькою Іззета-Ати.

  9. Кого Гульджемал запропонувала обрати старшиною Кашгару замість Таштімур-бека?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: В — Сулейман-бека. З муру вона гукнула: «Хай міським старшиною стане Сулейман-бек». Аладжа-бек — старшина Учтурфана, а Бахадир Бінбаша згодом вів на штурм меншу колону.

  10. Чим закінчилася облога Учтурфана?

    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: А — китайці зняли облогу й відступили. Почувши, що мусульмани взяли Нове Місто й ідуть на Учтурфан, китайці зняли облогу: «Учтурфан вільно зітхнув». Якуб-бек прибув із Коканда пізніше.