Кожен аналіз літературного твору варто починати з визначення його теми, ідеї та мотиву. Між ними існує тісний смисловий і логічний зв’язок, завдяки якому художній текст сприймається як єдність форми і змісту. Правильне розуміння значення літературознавчих термінів “тема”, “ідея” і “мотив” дозволяє встановити, наскільки точно автор зумів втілити свій творчий задум і чи вартим читацької уваги є його твір.
Тема художнього твору — це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення.
Тема включає:
- життєвий матеріал, що охоплює:
— події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини;
— сфери застосування сил та енергії людини (родина, інтимне чи громадське життя, побут, виробництво тощо);
— час, відображений у творі: з одного боку, сучасне, минуле чи майбутнє, з другого — короткий або тривалий;
— коло подій і персонажів (вузьке чи широке). - проблеми, порушені у творі на основі відображеного життєвого матеріалу:
— загальнолюдські;
— соціальні;
— філософські;
— моральні;
— релігійні тощо.
Ідея твору – ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача через свій твір).
Ідею твору можна характеризувати:
- за щаблями втілення:
— ідейний задум автора;
— естетична оцінка зображеного або авторське ставлення до зображеного;
— висновок читача чи дослідника; - за параметрами проблематики:
— загальнолюдська;
— соціальна;
— філософська;
— моральна;
— релігійна тощо. - за формою втілення:
— художньо втілена (через картини, образи, конфлікти, предметні деталі);
— заявлена прямо (ліричними чи публіцистичними засобами).
Мотив у художньому творі – тема ліричного твору (іноді другорядні теми, що доповнюють основну); найменший елемент сюжету. Мотив — проста складова частина сюжету, тема ліричного твору.