«На камені» Михайла Коцюбинського: аналіз і характеристика героїв

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (8 завдань)

«На камені» — новела Михайла Коцюбинського з підзаголовком «Аквареля», написана й надрукована 1902 року. Це історія трагічного кохання в татарському селі на голій скелі над морем у Криму. Молодий турок Алі, наймит на грецькому баркасі, і Фатьма, дружина кав’ярника й різника Мемета, тікають у гори, але родичі Мемета наздоганяють їх, і обоє гинуть. Головні герої — Алі, Фатьма і Мемет.

Нижче — паспорт новели, короткий зміст за планом, тема та ідея, характеристика героїв з цитатами, художні особливості, типові помилки й 8 завдань із відповідями.

Коротко: паспорт новели «На камені»

«На камені» скорочено: короткий зміст за планом

Новела не поділена на розділи, дія відбувається влітку. Пункти нижче можна взяти за план переказу.

1. Буря і баркас. З кав’ярні Мемета, єдиної на все татарське село, видно море. Починається буря. До берега пристає чорний баркас грека, який привіз сіль. Його наймит Алі виносить мішки на берег, а татари допомагають витягти човен. Хвиля кидає баркас на палю і пробиває в ньому діру.
2. Алі лишається в селі. Грек іде гірською стежкою збирати борги, а Алі наказує лагодити човен. Ночувати Алі кличе в кав’ярню Мемет. Тут збираються чоловіки села: мулла Асан, багатий Нурла, юзбаш. Село ділиться на два ворожі табори: усі сваряться за воду з невеликого джерела, якою поливають городи.
3. Очі Фатьми. Мемет владно кличе на дах свою дружину Фатьму. Одного разу вона спускається сходами з порожнім кухлем і дивиться на Алі. Відтоді він бачить її очі всюди. Вечорами Алі грає на зурні, і молодь танцює.
4. Думки Фатьми. Фатьма слухає музику й думає про своє. Вона з гір, різник купив її в батька, тут усе їй чуже, а море не дає спокою. Тепер вона виходить на дах, щоб побачити червону пов’язку Алі.
5. Розмова. Фатьма перша озивається до Алі з даху. Вони розповідають про свої краї. Алі боїться, що Мемет їх уб’є, а вона спокійно відповідає: «Як він схоче…»
6. Утеча й погоня. Одного ранку Нурла, повертаючись з Яйли, будить Мемета: Фатьма втекла з дангалаком, він бачив їх у горах. Мемет скликає родичів, бере ніж, яким ріже овець, і всі йдуть навздогін. Утікачів треба перейняти, поки ті не дійшли до сусіднього села Суаку й не втекли морем.
7. На скелі. Родичі оточують закоханих на кам’яному розі над морем. Фатьма бачить чоловіка, у розпачі закриває очі, втрачає рівновагу й падає з кручі. Алі обороняється ножем, але його збивають з ніг, і Мемет заколює його.
8. Фінал. Мемет за ногу тягне тіло Алі до села. Татари кладуть мертвого в баркас і відштовхують у море. Море тихе і ясне, хвиля поволі відносить човен: «Алі плив назустріч Фатьмі…»

Тема, ідея та проблематика

Тема: трагічне кохання Алі й Фатьми в замкненому татарському селі на скелі над морем.

Ідея: у творі звучить протест проти звичаїв, які позбавляють людину права на кохання і вибір: жінку тут купують, а за «честь роду» вбивають. Кохання героїв виявляється сильнішим за страх смерті.

Проблематика:

• кохання і шлюб без любові: Фатьму віддали за того, хто більше заплатив батькові;
• особиста свобода і закон роду: вчорашні вороги об’єднуються, коли зачеплено «честь усього роду»;
• чужинець у замкненій громаді;
• жорстокість натовпу;
• людина і природа: краса моря і гір поруч із жорстокими звичаями.

Чому твір так називається. Село стоїть на голому камені: хатки з дикого каміння ліпляться по скелі, а городи живуть лише джерелом: «Тільки ця вода давала життя всьому, що росло на камені». Про мешканців автор пише: «чим жили люди на камені». На камені й закінчується погоня: «На камені, під ногами, валялось тіло дангалака». Камінь часто тлумачать і як образ суворих, «кам’яних» звичаїв цих людей.

Головні герої «На камені»: характеристика Алі, Фатьми і Мемета

Головних героїв троє: закохані Алі й Фатьма та Фатьмин чоловік Мемет. Решта — родичі Мемета й односельці, які діють гуртом.

Алі: характеристика

Алі — молодий наймит грека, що розвозить сіль прибережними кримськими селами. Він турок: зурну привіз «спід Смирни», а дівчата ніби ненароком відкривали обличчя, «коли стрічались з красунем-турком».

Зовнішність за текстом. Молодий наймит-дангалак — «стрункий і довгоногий»; «Його струнка фігура у вузьких жовтих штанях та синій куртці, здоровий засмалений морським вітром вид та червона хустка на голові прегарно одбивались на тлі блакитного моря». Фатьмі сняться його очі — «великі, чорні, гарячі». В останній сутичці він «поклав руку на короткий ніж».

• Вродливий і спритний. Легко носить важкі мішки з човна на берег; на скелі він «високий і гнучкий, як молодий кипарис».
• Працьовитий і побожний. Сам лагодить пробитий баркас, а у відповідний час, «як добрий мусульманин», стає на коліна на піску.
• Веселий музикант, що тужить за домом. Молоді подобається його весела вдача, а на зурні він «розмовляв з рідним краєм сумними, хапаючими за серце згуками».
• Бідний чужинець. Фатьмі він каже: «Я бідний — ні зірки на небі, ні стебла на землі… Заробляю».
• Щирий і сором’язливий. Йому здалося, що очі Фатьми «пірнули в його серце». Коли вона заговорила, «Він спаленів і заікнувся».
• Сміливий і гордий. Оточений, він випростується, кладе руку на ніж і чекає. «Од його вродливого лиця, блідого й гордого, била звага молодого орла». Сам-один він обороняється від цілого гурту: проколов руку Нурлі, дряпнув Османа.

Фатьма: характеристика

Фатьма — дружина Мемета. Під фередже видно лише її «великі довгасті чорні очі, вимовні як у гірської сарни». «Вона була з гір»: різник «заплатив батькові більше, ніж могли дати свої парубки, і забрав її до себе».

Зовнішність за текстом. Фатьма сходить із дому — «тихо ступали жовті патинки по кам’яних сходах», а «яснозелене „фередже“ складками спадало по стрункій фігурі од голови аж до червоних шараварів». Лише раз вона «висунула спід фередже білий випещений вид і поклала з фарбованим нігтем палець на повні й рожеві уста». Утікаючи в гори, вона йде «зелена, як весняний кущ», а падає з кручі в синьому халаті «в жовті півмісяці».

• Мовчазна й покірна з вигляду. На окрик Мемета вона виходить на дах, «мов тінь», і так само зникає. Повз Алі проходить «тихо і спокійно, мов єгипетська жриця».
• Самотня і нещасна. Тут у неї немає ні родини, ні подруг, а чоловік для неї «Противний, неласкавий, чужий, як усі тут люди, як цей край». Море, якого не було в горах, гнітить її: «Тут тільки море, скрізь море».
• Закохана. На даху вона виглядає не море: «вона стежить за червоною пов’язкою на голові чужинця».
• Смілива й рішуча. Перша озивається до Алі: «Ти здалеку?» На його слова «Він нас заб’є, як побачить» відповідає: «Як він схоче…» Зрештою тікає з ним у гори.
• Трагічна. На скелі вона опиняється між морем і чоловіком: «З одного боку було ненависне море, з другого — ще більш ненависний, нестерпучий різник». Їй згадується, як під музику різник забирав її з рідного села над море, «як овечку, щоб заколоти». У розпачі вона закриває очі й падає з кручі.

Мемет: характеристика

Мемет — «кривоногий» хазяїн кав’ярні: «опріч кав’ярні, він держав крамничку, також єдину на все село, і був різником».

Зовнішність за текстом. Спекотного дня Мемет на мить знімав «з голеної голови круглу татарську шапочку»; між гостями він «шкандибав на кривих ногах», а дружині наказував «різким скрипучим голосом». У погоні він «червоний і понурий», а Фатьма над кручею бачить «його побаранілі очі, недобрі сині уста, коротку ногу».

• Хитрий торговець. Города він не має, тож у сварці за воду, «як комерсант, стояв вище партійних суперечок» і мирить обидві партії. Він «вічно був чимсь заклопотаний»: щось розмірковує, лічить, бігає то в крамничку, то в льох.
• Владний господар. Фатьму він купив, а наказує їй «коротко і владно, як пан служебці».
• Неприємний на вигляд. «Його гладке обличчя і голена голова лисніли, як у облупленого барана», очі хитрі й завжди червоні.
• Мстивий і жорстокий. Почувши про втечу, бере «довгий ніж, яким різав овець», веде родичів у погоню і заколює Алі. Навіть мертвого коле далі — «з нетямою смертельно ображеного і з байдужністю різника». Потім тягне тіло до села за ногу.

Алі і Мемет: порівняння

Суперників автор зіставляє в усьому — від постави до ножа.

Нурла та громада села

У погоні попереду йде Нурла (Нурла-ефенді), багатир і ватажок однієї з двох партій. Саме він, повертаючись з Яйли, бачить утікачів і будить Мемета, а в горах вигадує, як оточити Алі на розі скелі. Зекерія першим показує на скелю, за якою ховаються втікачі.

Односельці діють як один гурт: «Усіх тих родичів, що ще вчора розбивали один одному голову у сварці за воду, єднало тепер почуття образи». Для них Алі — «злиденний, мерзенний дангалак, наймит і заволока».

Композиція новели «На камені»

• Експозиція: буря, баркас із сіллю, село на скелі, кав’ярня, ворожнеча за воду.
• Зав’язка: Алі вперше бачить очі Фатьми.
• Розвиток дії: думки Фатьми, розмова на даху, утеча й погоня.
• Кульмінація: сутичка на кам’яному розі — Фатьма падає з кручі, Мемет убиває Алі.
• Розв’язка: тіло Алі в баркасі відпливає в море.

Межі елементів умовні. Самої втечі автор не показує: про неї читач дізнається разом із Меметом зі слів Нурли. Рядок крапок відділяє думки Фатьми від її розмови з Алі. Новела починається і закінчується морем і баркасом, але настрій протилежний: на початку буря, а після двох смертей «Все осміхалось».

Художні особливості: як розкрито внутрішній світ героїв

Підзаголовок «Аквареля» нагадує про живопис: Коцюбинський малює словом, світлом і барвами. Енциклопедія Сучасної України відзначає в його прозі риси імпресіонізму.

• Барви й деталь. Блакить моря, червона пов’язка, жовті штани й синя куртка Алі, ясно-зелене фередже Фатьми. За червоною пов’язкою Фатьма стежить з даху, і її ж погоня помічає за скелею.
• Пейзаж і настрій. Буря на початку ніби провіщає лихо, а розпечений камінь супроводжує погоню. У фіналі море лагідне й усміхнене — і цей спокій різко контрастує з людською жорстокістю.
• Внутрішній монолог (невласне пряма мова). Думки Фатьми подано без лапок, від третьої особи, але її очима й інтонацією; їх перебивають приспів до зурни «О-ля-ля… о-на-на…» та гуком моря «Бу-ух!.. бу-бух!.. бу-ух!..». Так читач чує героїню, яка майже нічого не говорить уголос.
• Почуття через тіло. Так передано хвилювання Алі під час розмови з Фатьмою: «Кров бухала йому до голови, як морська хвиля».
• Порівняння: Фатьма над кручею «кидалась, як чайка»; Мемет скочив з даху, «як кіт», а голову мав, «як у роз’юшеного цапа»; родичі йдуть горами, «як колонка мандруючих мурах».
• Уособлення моря: воно «зітхало крізь сон, як мала дитина», а в думках Фатьми «плює на берег і б’ється і реве, як звір».
• Східні слова створюють колорит. Їх пояснено в самому тексті чи в примітках до нього: «каймак» — піна на каві, «чішме» — фонтан, «фередже» — плащ, «ханим» — пані, хазяйка; «юзбаш» — сотник, «кель мунда» — йди сюди. «Дангалак» Словник української мови пояснює як «весляр».

Типові помилки

• Алі — не татарин, а турок з-під Смирни, наймит грека, що привіз сіль.
• Фатьма — дружина Мемета, а не дочка чи сестра. Вона не з цього села, а з далекого гірського: Мемет заплатив за неї батькові.
• Фатьму не вбили. У розпачі вона закрила очі, втратила рівновагу й упала з кручі. Алі заколов Мемет ножем, яким різав овець.
• Про втечу Меметові сказав Нурла, який повертався з Яйли, а не Джепар. Зекерія лише першим показав на скелю, де були втікачі.
• Тіло Алі не поховали: татари поклали його в баркас грека й відштовхнули в море.
• Жанр і рік: новела, а не повість; під текстом — 10 січня 1902 р., надруковано того ж року.

Зв’язок з іншими творами

Трохи раніше за «На камені», у листопаді 1901 року, Коцюбинський закінчив повість «Дорогою ціною»: там теж закохані тікають на волю, і героїня гине. Кохання, яке обриває смерть, — і в повісті «Тіні забутих предків». Пейзажі-враження, схожі на ці, — і в новелі «Intermezzo»; що таке імпресіонізм — у статті «Імпресіонізм». Крим письменник знав не з книжок: у 1892–1897 роках він працював у філоксерних загонах, які боролися зі шкідниками винограду в Бессарабії та Криму. Більше про автора — у статті «Життєвий шлях Михайла Коцюбинського».

Джерела: текст твору — Михайло Коцюбинський, «На камені» (Твори, т. 1, 1955; Вікіджерела), звірено кожну цитату; примітки до цього видання (дата в автографі, перша публікація, пояснення слів); Енциклопедія Сучасної України (стаття «Коцюбинський Михайло Михайлович»); модельна навчальна програма з української літератури (Т. Яценко та ін.).

Вправи з відповідями: «На камені»

8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Хто такий Алі?

   • А брат Мемета, що варить каву
   • Б наймит грека, що привіз сіль
   • В пастух багатого Нурли
   • Г син мулли Асана
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — наймит грека, що привіз сіль. Алі — «молодий наймит-дангалак» грека, що розвозить сіль кримськими селами. Каву в кав’ярні варить Меметів брат Джепар.

2. Чиї це слова: «Я бідний — ні зірки на небі, ні стебла на землі… Заробляю»?

   • А Джепара
   • Б грека
   • В Нурли
   • Г Алі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Алі. Так Алі відповідає Фатьмі, коли вона з даху питає, чого він «забився сюди».

3. Через що ворогували дві половини села?

   • А через воду з джерела для городів
   • Б через пасовисько для буйволів
   • В через місце для нової кав’ярні
   • Г через спадок старого юзбаша
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — через воду з джерела для городів. Джерело тече посередині села, і кожна половина хоче поливати свої городи. На чолі двох партій — Нурла і юзбаш.

4. Звідки родом Фатьма?

   • А з-під Смирни
   • Б із сусіднього села Суаку
   • В з далекого гірського села
   • Г з того самого села над морем
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — з далекого гірського села. «Вона була з гір»: різник заплатив її батькові й забрав до себе над море. З-під Смирни — Алі.

5. Хто розповів Меметові, що Фатьма втекла з Алі?

   • А Нурла
   • Б Джепар
   • В Зекерія
   • Г мулла Асан
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — Нурла. Нурла, повертаючись з Яйли, побачив утікачів у горах і вранці збудив Мемета: «твоя жінка втекла з дангалаком». Зекерія пізніше, під час погоні, лише першим показав на скелю, де вони були.

6. Як загинула Фатьма?

   • А її заколов Мемет
   • Б її вбили камінням родичі
   • В померла з горя в селі
   • Г упала з кручі над морем
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — упала з кручі над морем. Побачивши чоловіка, Фатьма «розпучливим рухом закрила очі і втратила рівновагу» й зникла за скелею. Ножем Мемет заколов Алі.

7. Що зробили татари з тілом Алі?

   • А поховали біля мечеті
   • Б пустили в баркасі в море
   • В кинули з кручі в море
   • Г віддали грекові
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — пустили в баркасі в море. Татари поклали тіло Алі в баркас і зіпхнули його в море; хвиля поволі відносила човен: «Алі плив назустріч Фатьмі…»

8. Який підзаголовок має «На камені»?

   • А «Етюд»
   • Б «Образок»
   • В «Аквареля»
   • Г «Поезія в прозі»
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — «Аквареля». Під назвою стоїть «Аквареля», тобто акварель — техніка живопису. Жанр твору за програмою — новела.