«Украдене щастя» Івана Франка: аналіз драми

Оновлено: 10.11.2026

↓ Вправи з відповідями (8 завдань)

«Украдене щастя» — драма Івана Франка «з сільського життя в 5 діях» (1893). Про що вона: брати силоміць видали Анну за бідного немолодого Миколу Задорожного, а її колишній коханий Михайло Гурман, якого всі вважали загиблим, з’являється в їхньому селі жандармом. Любовний трикутник закінчується трагічно: Микола вбиває Михайла.

Нижче — паспорт твору, короткий зміст за діями, жанр, тема та ідея, композиція, герої, художні особливості, вистави, типові помилки і 8 завдань із відповідями.

Коротко: паспорт твору «Украдене щастя»

Про що драма «Украдене щастя»: короткий зміст за діями

Дія відбувається «коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах».

Дія перша. Зимовий вечір, у хаті Задорожних вечорниці. Сусідка Настя розповідає Анні, що Михайло Гурман живий: він не загинув у Боснії, а служить жандармом і тепер його перевели в їхній повіт. Анна розуміє, що брати її ошукали. Пізно вночі Микола вертається з заробітку закривавлений: війт побив його палицею через продані поліна. Згодом у вікно стукає заблуканий у хуртовині жандарм — це Михайло. Він розпитує Миколу про Купінську корчму й подряпини на обличчі, а той запевняє, що його подряпали поліна.

Дія друга. Наступного дня Михайло приходить з війтом і свідками: уночі в Купінській корчмі вбито корчмарів. Учора Микола казав, що його подряпали поліна, тепер — що побив війт, а Бабич цього посвідчити не може. Жандарм заковує Миколу і тоді знаходить кров на його чоботях, сокирі й кожусі. Залишившись з Анною наодинці, Михайло домагається від неї зізнання в коханні й обіцянки бути його.

Дія третя. Неділя, біля корчми танці. Село пліткує: Анна живе з жандармом, а Миколу, кажуть, повісять. Михайло силоміць веде Анну до танцю, і парубки на знак протесту перестають танцювати й не п’ють його горілки. Несподівано повертається Микола: його випустили. Михайло приписує це собі: нібито він знайшов справжніх убивць. Потім напрошується до Миколи в гості.

Дія четверта. Анна сама мотає пряжу й зізнається собі, що віддала Михайлові все: честь, добру славу, присягу. Микола бачить, як вони цілуються, і питає Анну, чи вона хоч трохи його любить. Відповідь — «Ні». Він просить тільки не показуватися з Михайлом при людях. Жандарм приходить з горілкою, натякає Миколі, що його «ніби то» випустили, напуває і відсилає спати на тік.

Дія п’ята. Микола продав коні й пропиває гроші з сусідами: каже, що справляє поминки «по собі самім». Сусіди радять йому прогнати жандарма. Коли приходять Михайло з Анною, Микола плює Михайлові в лице, той б’є його й виганяє гостей. Далі Михайло показує наказ суду знову доставити Миколу; Микола рве папір, жандарм б’є його, і Микола хапає сокиру. Умираючи, Михайло дякує йому за «прислугу», а війтові каже: «Вони не винні. Я… я сам…»

Жанр «Украденого щастя»

Рід — драма. Жанр — драма: так твір визначають і авторський підзаголовок «драма з сільського життя в 5 діях», і шкільна програма. Це власне драма, а не трагедія чи комедія: гострий життєвий конфлікт розгортається в буденному селянському житті (докладніше — у статті «Драма та її жанри»).

За змістом її називають соціально-психологічною (у ВУЕ — психологічна драма): соціальне в ній — сільська громада, влада війта й жандарма, шлюб через спадщину; психологічне — боротьба почуттів у душах героїв.

Тема, ідея і зміст назви

• Тема: трагічна доля жінки, виданої заміж без любові, і двох чоловіків, які її кохають.
• Ідея: засудження шлюбу без кохання і корисливості, що ламає людські долі; у драмі звучить думка, що вкрадене щастя не повернути силою — за чуже горе платять усі.
• Проблематика: кохання і подружній обов’язок; щастя і гріх; влада і безправність простої людини; людська гідність; суд громади.

Назва драми — ключ до неї: обкраденим почувається кожен із трьох героїв. Михайло докоряє Анні: «Не гріх украсти моє щастя?» Вона відповідає: «І моє вкрадено, голубе мій!» — і чує заклик: «Ми його відокрадімо, наше щастя!» У п’ятій дії Михайло називає злодієм уже Миколу, і той не може повірити: «я по твойому виходжу ще злодієм?» А щастя, яке Михайло й Анна відбирають назад, триває недовго, як і каже Михайло: «Щастя ніколи довго не триває».

Композиція і конфлікт

Драма має 5 дій, кожна поділена на яви. В основі — любовний трикутник: Анна, її чоловік Микола і колишній коханий Михайло. Конфлікт зовнішній (героїв розлучили брати Анни, жандарм має владу над Миколою, громада засуджує Анну) і внутрішній: Анна розривається між присягою і коханням, Микола — між любов’ю до дружини і власною гідністю.

Фінал відкритий. Михайло бере провину на себе, а останні слова драми Микола говорить до Анни: «Анно, вспокійся, хіба ти не маєш для кого жити?» Що буде з ними далі, автор не показує.

Головні герої «Украденого щастя»: характеристика

Микола Задорожний

У списку дійових осіб — чоловік років 45, «невеликого росту, похилий, рухи повільні» (у виданні 1960 року прізвище написано «Задорожній»). Колишній наймит, неписьменний, тяжко працює: возить дрова на соляну жупу. Настя каже про нього: «Чоловіка маєш доброго, тихого, роботящого, що трохи не молиться до тебе». Микола побожний і лагідний; навіть дізнавшись про зраду, не хоче мститися: «Я не хочу бути твоїм катом». Бабич прямо каже, що він «занадто м’який, занадто податливий». Найбільше Микола боїться глуму: «Щоб люди з нас не сміялися!» Принижений, він запиває, і саме цей тихий чоловік у відчаї піднімає сокиру.

Анна

Молодиця років 25, сирота з багатого роду. Брати тримали її за наймичку, обдурили звісткою про смерть Михайла і видали за Миколу, щоб не ділитися батьківщиною. Спершу Анна хоче зберегти вірність: «Я йому присягала і йому додержу віри». Михайла вона водночас кохає і боїться: «І боюсь його, й жити без нього не можу». Поступово Анна втрачає власну волю і перестає зважати на людей: «Він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга». Та чоловікові вона не бреше: «Доки сила моя була, я була тобі вірною, хоч іншого любила».

Михайло Гурман

Жандарм, «високий здоровий мужчина літ 30», колишній парубок з Анниного села. Сильний, владний і зухвалий: одна з жінок каже, що він «найстрашніший, як усміхається». Арешт Миколи він використовує, щоб залишитися з Анною, а свою владу — щоб тримати чоловіка в страху. Людської думки не визнає: «Наплюй ти на людей!» Сам він каже інакше: «Я був чесний парубок, може трохи за гарячий, за палкий». Любов до Анни, на його думку, «могла би була з мене зробити доброго, порядного чоловіка». Умираючи, він прощає Миколу і каже війтові, що Микола й Анна не винні.

Інші персонажі

Настя — сусідка й кума Анни: у першій дії хвалить їхню хату, де «святий супокій, та згода, та лад, та любов», а в третій першою осуджує Анну. Олекса Бабич — її чоловік, Миколин сусіда і порадник. Війт — сільський начальник, який побив Миколу, а потім допомагає жандармові з обшуком. Шльома — орендар корчми. Важливу роль відіграє громада: її осуд штовхає героїв до трагедії.

Художні особливості драми

• Народні пісні. Драма починається піснями на вечорницях про чоловіка, що б’є жінку. Настя аж сердиться: «Мов по покійнику голосять». Пісні наперед задають тему нещасливого шлюбу. У п’ятій дії сусіди співають «журавля», позираючи на Миколу: журавель занадився в чужі коноплі, і господар грозить поламати йому ноги. У цьому легко побачити натяк на Михайла.
• Сон Анни. Їй сниться, що вона сіє по селу червоні коралі, на хату гавкають люті пси, а її вбирають до шлюбу в усе біле. Микола тлумачить: «Коралі — то сльози», «Люті пси, то напасть». Сон віщує біду.
• Мотив живого мерця. Михайла вважали загиблим, і він сам жартує: «Я вмерлий! Я з гробу приходжу». Про Анну ж каже, що брати «закопали тебе живцем у могилу».
• Ремарки видають приховане: побачивши Михайла, Анна «зовсім забувшися», шепче молитву.
• Мова — з галицькими словами: шандар (жандарм), латер (купа дров), форшпан (обов’язок давати підводи); реалії Австро-Угорщини — «цісарське право», «цісарський слуга».

«Украдене щастя» на сцені й в кіно

Уперше драму з успіхом поставили 1893 року у Львові на сцені театру «Руська бесіда». У театрі імені Марії Заньковецької у Львові драму ставили Борис Романицький (1949) і Сергій Данченко (1976). У фільмі 1952 року Миколу Задорожного зіграв Амвросій Бучма. За драмою Юлій Мейтус написав оперу «Украдене щастя» (лібрето Максима Рильського, 1958–1959), а 2004 року режисер Андрій Дончик зняв однойменний телефільм із чотирьох серій.

Типові помилки

• «Михайло Гурман — війт або пан». Ні, він жандарм (у тексті — «шандар»), колишній коханий Анни.
• «Анна вийшла за Миколу з кохання чи заради багатства». Ні, її силоміць видали брати, щоб не віддавати їй батьківщини.
• «Микола вбив корчмарів». Ні, його випустили: у суді Миколі сказали: «бачимо твою невинність».
• «Михайла застрелено з карабіна». Ні, Микола випускає карабін і вдаряє його сокирою в груди.
• «Умираючи, Михайло звинувачує Миколу». Ні, він каже війтові, що Микола й Анна не винні.
• «Твір — трагедія, адже фінал трагічний». Ні, за жанром це драма: так у підзаголовку і в програмі; трагічна розв’язка сама ще не робить твір трагедією.
• «Ідея драми — цілюща сила кохання». Ні, це ідея «Сойчиного крила»; в «Украденому щасті» кохання веде до злочину й смерті.
• «Украдене щастя — лише Михайлове». Обкраденими почуваються всі троє героїв.

Зв’язок з іншими творами

Нещасливе кохання, що руйнує людину, — одна з наскрізних тем Франка: це й збірка «Зів’яле листя» з віршем «Чого являєшся мені у сні?..». А в новелі «Сойчине крило» кохання, навпаки, повертає героя до життя. Дівчину, яку хочуть видати за нелюба, бачимо й у «Наталці Полтавці» Івана Котляревського, але там усе закінчується щасливо. Про інші твори письменника — у статтях «Творчість Івана Франка» і «Життєвий і творчий шлях Івана Франка».

Перевірте себе: нижче — 8 завдань із відповідями.

Джерела: текст драми — Іван Франко, Твори в 20 т., т. XVII (Нью-Йорк, 1960; Вікіджерела), там само — примітки про конкурс і першодрук; навчальна програма з української літератури (рівень стандарту); ВУЕ, стаття «Франко, Іван Якович»; ЕСУ, статті «Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької», «Бучма Амвросій Максиміліанович», «Мейтус Юлій Сергійович», «Дончик Андрій Віталійович».

Вправи з відповідями: драма «Украдене щастя»

8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Ким є Михайло Гурман у драмі «Украдене щастя»?

   • А війтом у Незваничах
   • Б жандармом
   • В орендарем корчми
   • Г сусідою Миколи
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — жандармом. Повернувшись із війська, Михайло «вступив до жандармів» і вже три роки служить (дія I, ява VI); у тексті його називають «шандар».

2. Чому брати видали Анну заміж за Миколу?

   • А Микола був найбагатшим господарем у селі
   • Б так велів перед смертю їхній батько
   • В щоб не віддавати їй батьківщини
   • Г Анна сама покохала Миколу
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — щоб не віддавати їй батьківщини. Анна розуміє: брати боялися Михайла, «щоб не відібрав від них моєї батьківщини», і видали її за бідного наймита (дія I, яви I–II).

3. Хто першим повідомляє Анні, що Михайло живий?

   • А сусідка Настя
   • Б Олекса Бабич
   • В війт
   • Г Микола
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — сусідка Настя. Коли всі розходяться з вечорниць, Настя каже Анні: «Михайло живісінький», — він служить у жандармах і вчора заходив до її хати (дія I, ява II).

4. За що Михайло арештовує Миколу?

   • А за продані з латра поліна
   • Б за бійку з війтом на жупі
   • В за борги корчмареві Шльомі
   • Г за підозрою в убивстві в корчмі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — за підозрою в убивстві в корчмі. Уночі в Купінській корчмі сталося вбивство, а Микола проїздив повз неї і приїхав додому закривавлений (дія II, ява IV).

5. Що роблять парубки, коли жандарм танцює з Анною біля корчми?

   • А перестають танцювати
   • Б просять війта вигнати жандарма
   • В п’ють за здоров’я жандарма
   • Г відводять Анну до чоловіка
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — перестають танцювати. Парубки кажуть жандармові: «Ми з нею не танцюємо», — і відмовляються від горілки й пива, яке він ставить громаді (дія III, яви XI–XII).

6. Кому належать слова «І моє вкрадено, голубе мій!»?

   • А Михайлові
   • Б Миколі
   • В Насті
   • Г Анні
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Анні. Так Анна відповідає Михайлові на його докір «Не гріх украсти моє щастя?» (дія II, ява V).

7. Чим Микола смертельно ранить Михайла?

   • А ціпом
   • Б сокирою
   • В карабіном
   • Г ножем
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — сокирою. Микола спершу хапає карабін, але пускає його, «хапає сокиру і втоплює в груди жандармові» (дія V, ява III).

8. Що каже війтові Михайло перед смертю?

   • А що Микола вбив його навмисне
   • Б що на нього напали спільники вбивць
   • В що Микола й Анна не винні
   • Г що в усьому винна Анна
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — що Микола й Анна не винні. Михайло просить: «Дайте їм спокій! Вони не винні. Я… я сам…» — і війт думає, що жандарм сам наклав на себе руки (дія V, ява IV).