Додаток як другорядний член речення

Додаток як другорядний член речення

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто всіх, крім називного: кого? чого? кому? що? ким? чим? на чому? про що? Найчастіше додаток пояснює присудок, а в розборі його підкреслюємо пунктиром.

Нижче — таблиця, питання додатка за відмінками, прямий і непрямий додаток, чим виражений додаток, як його підкреслювати, як відрізнити додаток від підмета, обставини й означення, 10 речень із додатками, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: додаток у таблиці

Усе головне про додаток — в одній таблиці, а під нею — речення з двома додатками.

Додаток: коротко

Що означаєпредмет, на який спрямована дія або з яким вона пов’язана
Питаннянепрямих відмінків: кого? чого? кому? що? ким? чим? на чому? про що? з ким?
Що пояснюєнайчастіше дієслово-присудок; також прикметник, головний член безособового речення
Чим вираженийіменником, займенником; рідше — прикметником чи дієприкметником у ролі іменника, числівником, неподільним словосполученням, інфінітивом
Видипрямий — знахідний відмінок без прийменника (а також родовий при запереченні чи на позначення частини предмета); непрямий — усі інші
Як підкреслюємопунктиром (штриховою лінією)

Два додатки в одному реченні

Тато купив синові нові кросівки.Додатки: синові (кому?) — непрямий, давальний відмінок; кросівки (що?) — прямий, знахідний відмінок без прийменника. Обидва пояснюють присудок купив, а нові (які?) — означення.
  • підмет
  • присудок
  • означення
  • додаток
  • обставина

Що таке додаток

Додаток — один із трьох другорядних членів речення поряд з означенням і обставиною. До граматичної основи він не входить, а пояснює інший член речення, найчастіше присудок, і називає предмет, з яким пов’язана дія чи ознака. Додаток доповнює зміст дієслова: у реченні Сестра купила… бракує відповіді на питання що? — Сестра купила квіти.

Від інших другорядних членів додаток відрізняє значення:

  • додаток називає предмет: читаю книжку (що?), пишу олівцем (чим?);
  • означення називає ознаку предмета й пояснює іменник: цікава книжка (яка?);
  • обставина називає місце, час, спосіб, причину чи мету дії: читаю увечері (коли?).

Що означає додаток

Предмет тут розуміємо широко: це річ, особа, тварина, явище чи думка. Додаток називає:

  • предмет, на який спрямована дія або який з’являється внаслідок дії: Тарас написав оповідання;
  • особу, якій адресована дія: Ми подарували вчительці квіти;
  • знаряддя чи засіб дії: Тато різав хліб ножем;
  • предмет думки, мовлення, почуття: Друзі розповідали про подорож; Бабуся сумує за онуками;
  • предмет сприйняття: Уранці ми почули грім;
  • предмет, з яким порівнюємо: Брат вищий за мене.

Додаток — яка частина мови?

Додаток — не частина мови, а член речення. Частину мови визначаємо для слова й поза реченням, а член речення — лише в реченні, за роллю слова. Найчастіше додаток виражений іменником або займенником, але той самий іменник буває різними членами речення: Річка замерзла — підмет; Діти малювали річку — додаток; Ми купалися в річці — обставина.

Від яких слів залежить додаток

Найчастіше додаток пояснює дієслово — присудок, інфінітив, дієприкметник чи дієприслівник: прочитав (що?) лист, прочитавши (що?) лист. Але він може залежати й від інших слів:

  • від прикметника: радий (чому?) зустрічі, вірний (чому?) слову, вищий (за кого?) за брата;
  • від головного члена безособового речення: Мені холодно — холодно (кому?) мені;
  • рідше — від іменника, утвореного від дієслова: допомога (кому?) друзям. Утім, після іменника часто підходить і питання означення (розповідь про подорож — яка? чи про що?), тому такі сполучення підручники трактують по-різному.

На які питання відповідає додаток

Додаток відповідає на питання непрямих відмінків — усіх, крім називного. На питання називного відмінка хто? що? відповідає підмет, а кличний відмінок питань не має. Питання ставимо від того слова, яке додаток пояснює, найчастіше від присудка:

На які питання відповідає додаток

ВідмінокПитання і приклад
Родовийкого? чого?
не помітив помилки, боїться грози
Давальнийкому? чому?
допомагає мамі, радіє сонцю
Знахіднийкого? що?
читає вірш, зустрів друга
Оруднийким? чим?
пишається сином, пише ручкою
Місцевийна кому? на чому? у чому? при кому?
розбирається у техніці
З прийменникомпро що? на кого? з ким? над чим?
розповів про подорож, працює над проєктом

Називний відмінок (хто? що?) — це питання підмета. Кличний відмінок питань не має. Питання ставимо від головного слова: допомагає (кому?) мамі.

Питання що? мають два відмінки — називний і знахідний. Щоб не сплутати, став подвійне питання: називний — хто? що?, знахідний — кого? що? У реченні Учні садять дерева слово дерева відповідає на питання садять (кого? що?), тобто стоїть у знахідному відмінку, отже, це додаток.

Прямий і непрямий додаток

За тим, як дія переходить на предмет, додатки поділяють на прямі й непрямі.

Прямий додаток називає предмет, на який безпосередньо переходить дія. Він стоїть при перехідному дієслові й виражений:

  • знахідним відмінком без прийменника: Надійка зірвала грушу; Я знала ці казки змалку; Для тебе зірку дістану;
  • родовим відмінком без прийменника, якщо перед дієсловом стоїть заперечна частка не: Я не чув цієї пісні; Я не брав зошита;
  • родовим відмінком без прийменника, якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину: Василько приніс води; Я купив хліба.

Перехідне дієслово — це дієслово, яке керує знахідним відмінком без прийменника: читати книжку, будувати дім, любити маму. Неперехідні дієслова (іти, сміятися, боятися) прямого додатка не мають. У шкільній граматиці прямим уважають і додаток у знахідному відмінку при словах видно, чути: З вікна видно річку.

Непрямий додаток — усі інші додатки:

  • родовий, давальний, орудний відмінки без прийменника, якщо це не випадки прямого додатка: боюся грози, допомагаю братові, пишаюся сестрою;
  • будь-який відмінок із прийменником, зокрема знахідний: Уся команда хвилювалася за нашого переможця; дивлюся на картину; розповідаю про подорож.

Прямий і непрямий додаток

Прямий

  • дія безпосередньо переходить на предмет; стоїть при перехідному дієслові
  • знахідний без прийменника: зірвала грушу, малює портрет, зустріли друзів
  • родовий без прийменника при запереченні: не чув пісні, не брав зошита
  • родовий без прийменника, коли дія переходить на частину предмета: приніс води, купив хліба

Непрямий

  • усі інші додатки
  • родовий, давальний, орудний без прийменника: боюся грози, допомагаю братові, пишаюся сестрою
  • будь-який відмінок із прийменником, зокрема знахідний: дивлюся на картину, розповідаю про подорож

Прямий і непрямий додатки підкреслюємо однаково — пунктиром.

Найважче з родовим відмінком: він буває і в прямому, і в непрямому додатку. Перевір, чи можна замінити його знахідним, якщо прибрати не або говорити про весь предмет. Не чув пісні — чув пісню: заміна можлива, отже, додаток прямий. Не боюся грози — боюся грозу: так не кажуть, бо дієслово боятися завжди керує родовим, отже, додаток непрямий.

Прямий чи непрямий додаток?

  1. Додаток із прийменником?дивлюся на картину; розповідаю про подорож; хвилювалася за переможцянепрямий
  2. Знахідний відмінок без прийменника?зірвала (що?) грушу; зустріли (кого?) друзів; видно (що?) річкупрямий
  3. Родовий без прийменника, який стає знахідним, якщо прибрати не чи говорити про весь предмет?не чув пісні → чув пісню; налив води → налив водупрямий
  4. Інший відмінок без прийменника?допомагаю братові; пишаюся сестрою; боюся грози (боюся грозу — так не кажуть)непрямий
  5. Інфінітив?попросила нас розповісти — це додаток, але чи прямий, підручники вирішують по-різному.за підручником

Спершу переконайся, що слово — додаток, тобто називає предмет. У реченні Дощ ішов цілу ніч знахідний цілу ніч називає час — це обставина.

Інфінітив теж буває додатком (про це нижче), але чи називати його прямим, підручники вирішують по-різному, тому у вправах такого питання немає.

Прямий чи непрямий додаток?

Розподіли сполучення: виділене слово — додаток. Прямий — знахідний без прийменника або родовий при запереченні чи на позначення частини; решта — непрямі.

      Відповіді
      посадили каштаниПрямийПосадили (що?) каштани — знахідний відмінок без прийменника при перехідному дієслові: прямий додаток.
      телефонувала подрузіНепрямийТелефонувала (кому?) подрузі — давальний відмінок: непрямий додаток.
      не помітив калюжіПрямийРодовий при запереченні: без не — помітив калюжу, тобто знахідний. Отже, додаток прямий.
      купила молокаПрямийКупила (чого?) молока — родовий означає частину предмета (купила молоко — увесь): прямий додаток.
      дивився на веселкуНепрямийЗнахідний відмінок, але з прийменником на — непрямий додаток.
      керує командоюНепрямийКерує (чим?) командою — орудний відмінок: непрямий додаток.
      боїться темрявиНепрямийДієслово боятися керує родовим і без заперечення (боїться темряву — так не кажуть): непрямий додаток.
      малює портретПрямийМалює (що?) портрет — знахідний без прийменника: прямий додаток.
      думає про канікулиНепрямийДумає (про що?) про канікули — додаток із прийменником завжди непрямий.
      не читав цієї книжкиПрямийРодовий при запереченні (читав цю книжку): прямий додаток.
      допомагає сусідовіНепрямийДопомагає (кому?) сусідові — давальний відмінок: непрямий додаток.
      зустріли друзівПрямийЗустріли (кого?) друзів — знахідний відмінок без прийменника: прямий додаток.

      Чим виражений додаток

      Додаток виражають ті самі частини мови, що й підмет, тільки в непрямому відмінку. Найчастіше це іменник або займенник, але додатком буває також інше слово в ролі іменника, неподільне словосполучення та інфінітив.

      Чим виражений додаток

      • Іменник
        найчастіше
        Діти посадили яблуньку. Сестра подзвонила бабусі.
      • Займенник
        особовий, заперечний та ін.
        Я чекаю тебе. Діти нічого не вивчили.
      • Прикметник чи дієприкметник у ролі іменника
        відповідає на питання іменника
        Медсестра принесла хворому ліки. Лікарі допомагали пораненим.
      • Займенник у ролі іменника
        прикметникової форми
        У біді своїх не залишають.
      • Числівник
        кількісний
        Тарасик довго не міг поділити дванадцять на чотири.
      • Неподільне словосполучення
        підкреслюємо цілим
        Мама купила п’ять зошитів. Я запросив кількох друзів.
      • Інфінітив
        дію виконує інша особа, ніж підмет
        Вона попросила нас розповісти про відпустку.
      • Будь-яке слово в ролі іменника
        частка, вигук, сполучник
        Від нього ні разу не почули «ні». Ми почули гучне «ура».

      Частину мови визначаємо для слова, а член речення — за його роллю в реченні. Прикметник хворому тут називає особу (кому?), тому це додаток, а не означення.

      Інфінітив буває додатком, коли його дію виконує не той, хто є підметом: Вона попросила нас розповісти про відпустку — просила вона, а розповідатимемо ми. Якщо ж дію інфінітива виконує сам підмет (Вона хоче розповісти), інфінітив разом із допоміжним дієсловом утворює складений дієслівний присудок. Докладно — у статті «Види присудків».

      Як один член речення розбираємо і складні слова, які пишемо через дефіс: Бабуся купила (що?) крісло-гойдалку. Так само одним словом, а отже, одним членом речення є хліб-сіль, купівля-продаж.

      Як підкреслюється додаток

      Додаток підкреслюємо пунктиром — штриховою лінією з коротких рисок: книжку. Прямий і непрямий додатки підкреслюємо однаково. Прийменник підкреслюємо разом з іменником (про подорож), неподільне словосполучення — цілим (п’ять зошитів), а означення при додатку — своєю, хвилястою лінією. Підмет підкреслюємо однією рискою, присудок — двома, обставину — рискою з крапкою. Повний план розбору — у статті «Синтаксичний розбір простого речення».

      Як підкреслюється додаток: зразки

      Ми розповіли друзям про літню подорож.Два додатки: друзям (кому?) і про подорож (про що?). Прийменник про підкреслюємо разом з іменником, а означення літню (яку?) — своєю, хвилястою лінією.
      Мама купила п’ять зошитів і ручку.П’ять зошитів — неподільне словосполучення, один додаток: підкреслюємо цілим. Ручку — однорідний додаток; сполучник і не підкреслюємо.
      Тренер попросив нас зачекати.Нас (кого?) — прямий додаток; зачекати (що зробити?) — додаток, виражений інфінітивом: просив тренер, а зачекати маємо ми.
      • підмет
      • присудок
      • означення
      • додаток
      • обставина

      Додаток чи підмет: як відрізнити

      Підмет, виражений іменником чи займенником, стоїть у називному відмінку й відповідає на питання хто? що?, а додаток — у непрямому. Сплутати їх легко, коли додаток стоїть на початку речення: Книгу читає учень. Порядок слів тут не вирішує: читає (хто?) учень — підмет, читає (кого? що?) книгу — додаток у знахідному відмінку. Три прийоми:

      1. Подвійне питання. Називний відмінок — хто? що?, знахідний — кого? що? До слова книгу підходить лише кого? що?
      2. Зміна числа. Присудок узгоджується з підметом, а не з додатком: Книгу читають учні — разом змінилися підмет (учні) і присудок (читають), а слово книгу лишилося без змін.
      3. Рід присудка в минулому часі. Човен перекинула хвиля: дієслово перекинула жіночого роду, як і хвиля, отже, хвиля — підмет, а човен — додаток у знахідному відмінку, який збігається з називним.

      Ще одна пастка — безособові речення. Підмета в них немає, тож слово в непрямому відмінку — додаток, навіть якщо стоїть першим: Мені холодно — холодно (кому?) мені; Дорогу замело — замело (що?) дорогу. Про такі речення — у статті «Односкладні речення», а про підмет — у статті «Підмет і присудок».

      Додаток чи обставина

      Додаток і обставина найчастіше пояснюють дієслово і бувають виражені тим самим іменником, навіть із тим самим прийменником. Вирішує значення: додаток називає предмет (кого? що? чим? про що? над чим?), а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії (де? куди? коли? як? чому? навіщо?).

      Додаток чи обставина: той самий іменник

      ОбставинаДодаток
      кружляли над містом (де?)працювали над проєктом (над чим?)
      зайшов до класу (куди?)готувався до іспиту (до чого?)
      ішли берегом (де? якою дорогою?)милувалися берегом (чим?)
      відповіла з гордістю (як?)порадилася з мамою (з ким?)
      повернувся після обіду (коли?)подбав про обід (про що?)

      Конкретний предмет чи особа, на які спрямована дія, — додаток; місце, напрямок, час, спосіб — обставина. Знаряддя дії теж предмет: різав (чим?) ножем — додаток.

      Інколи до іменника з прийменником підходять два питання: Миколка дістав підручник із портфеля — звідки? чи з чого? Зазвичай зважають на значення: портфель тут — місце, звідки дістали підручник, тож із портфеля — обставина місця. Але в деяких посібниках питання ставлять за формою (з чого? до чого?) і такий член уважають додатком. У вправах на цій сторінці член речення визначаємо за значенням, як у прикладі з портфелем, а на контрольній дотримуйся свого підручника. Прийоми розмежування — у статті «Труднощі розмежування додатків та обставин», а про обставину — у статті «Обставина як другорядний член речення».

      Додаток чи означення

      Додаток здебільшого пояснює дієслово, а означення — іменник. Тому той самий іменник у родовому відмінку буває різними членами речення: голос (чий?) дідуся — неузгоджене означення; послухали (кого?) дідуся — додаток. Так само з інфінітивом: звичка (яка?) вставати рано — означення; Мама навчила мене (чого?) плавати — додаток, бо плаватиму я, а не мама.

      Додаток чи інший член речення?

      12 речень. Постав питання від головного слова до виділеного й визнач, яким членом речення воно є.

      1. Книгу читає учень.

        Відповідь

        додаток. Читає (кого? що?) книгу — знахідний відмінок, отже, додаток; підмет — учень (хто?).

      2. Човен перекинула хвиля.

        Відповідь

        підмет. Присудок перекинула жіночого роду узгоджується з хвиля: це підмет у називному відмінку, а човен — додаток.

      3. Туристи йшли берегом.

        Відповідь

        обставина. Ішли (де? якою дорогою?) берегом — іменник називає шлях руху, отже, обставина місця.

      4. Науковці працюють над проєктом.

        Відповідь

        додаток. Працюють (над чим?) над проєктом — проєкт тут предмет праці, а не місце: додаток.

      5. Мені холодно.

        Відповідь

        додаток. Холодно (кому?) мені — давальний відмінок. Речення безособове, підмета в ньому немає, тож мені — додаток.

      6. Голос дідуся лунав із подвір’я.

        Відповідь

        означення. Голос (чий?) дідуся — слово пояснює іменник і називає належність: неузгоджене означення.

      7. Ми довго чекали дідуся.

        Відповідь

        додаток. Чекали (кого?) дідуся — слово пояснює дієслово й називає особу: додаток.

      8. Мама порадилася з татом.

        Відповідь

        додаток. Порадилася (з ким?) з татом — називає особу, з якою пов’язана дія: додаток.

      9. Сестра відповіла з гордістю.

        Відповідь

        обставина. Відповіла (як?) з гордістю — абстрактний іменник називає не предмет, а спосіб дії: обставина.

      10. Ми гуляли в парку цілий день.

        Відповідь

        обставина. Гуляли (як довго?) цілий день — знахідний відмінок без прийменника, але називає час: обставина.

      11. Лікарі рятували поранених.

        Відповідь

        додаток. Рятували (кого?) поранених — дієприкметник ужито в ролі іменника: додаток.

      12. Мама навчила мене плавати.

        Відповідь

        додаток. Навчила (чого?) плавати: навчила мама, а плаватиму я — інфінітив називає дію іншої особи, тому це додаток.

      Відокремлений додаток

      Додаток зі значенням обмеження, включення чи заступлення, який вводимо в речення прийменниками крім (окрім), опріч, за винятком, поряд з, замість, можна виділяти комами: Усі, крім Оксани, поїхали на екскурсію. Таке виділення факультативне: воно залежить від змісту, поширеності звороту й місця в реченні, а звороти з замість уживаються переважно без ком. Підкреслюємо відокремлений додаток так само — пунктиром, цілим зворотом. Докладно — у статті «Відокремлені члени речення».

      Додатка чи додатку?

      Слово додаток як граматичний термін у родовому відмінку однини має закінчення -а: способи вираження додатка, ознаки прямого додатка. Правопис називає його серед українських за походженням іменників-термінів із закінченням -а поряд із відмінка, займенника, іменника, прикметника, числівника. Форма додатку — це давальний чи місцевий відмінок (поряд із формою додаткові): у кожному додатку.

      Речення з додатками: 10 прикладів

      Додатки виділено пунктиром, у дужках — питання і вид додатка.

      1. Учні прибрали клас. — що? прямий, знахідний відмінок.
      2. Я не знайшов ключа. — чого? прямий: родовий при запереченні (знайшов ключ).
      3. Мама налила чаю. — чого? прямий: дія переходить на частину предмета.
      4. Сестра подзвонила бабусі. — кому? непрямий, давальний відмінок.
      5. Дідусь вирізав ножем ложку. — чим? непрямий (знаряддя); що? прямий.
      6. Ми довго говорили про фільм. — про що? непрямий: знахідний відмінок із прийменником.
      7. Брат захоплюється футболом. — чим? непрямий, орудний відмінок.
      8. Сусідка попросила мене полити квіти. — кого? прямий; що зробити? — додаток, виражений інфінітивом (поливатиму я); що? прямий.
      9. Малюк не боїться грози. — чого? непрямий: боятися керує родовим і без заперечення.
      10. Оля пишається старшим братом. — ким? непрямий; старшим — означення.

      Типові помилки

      Найчастіше додаток визначають за порядком слів, за формою чи за частиною мови, а не за питанням і значенням:

      Типові помилки з додатком

      ПомилкаПравильно
      Книгу читає учень: книгу — підмет, бо стоїть першимкнигу — додаток у знахідному відмінку (кого? що?), підмет — учень
      Дощ ішов цілу ніч: цілу ніч — прямий додатокцілу ніч — обставина часу: ішов (як довго?); знахідний відмінок тут називає час, а не предмет
      Малюк не боїться грози: грози — прямий додаток, бо є негрози — непрямий додаток: боятися керує родовим і без заперечення (боїться грози)
      Ми чекали на автобус: прямий додаток, бо знахідний відмінокна автобус — непрямий: знахідний із прийменником
      Мені холодно: мені — підметмені — додаток: холодно (кому?); речення безособове, підмета в ньому немає
      Вона хоче розповісти: розповісти — додатокхоче розповісти — складений дієслівний присудок: хоче й розповість та сама особа
      Лікарі допомагали пораненим: пораненим — означенняпораненим — додаток: дієприкметник ужито в ролі іменника, допомагали (кому?)
      про подорож: прийменник не підкресленопро подорож — прийменник підкреслюємо разом з іменником

      Додаток визначаємо за питанням від головного слова й за значенням, а не за порядком слів чи частиною мови.

      Вправи: розбери додаток

      У кожному реченні виділено додаток. Визнач, на яке питання він відповідає, у якому він відмінку, прямий він чи непрямий і чим виражений.

      Розбери додаток

      У кожному реченні виділено додаток. Обери питання, відмінок, вид додатка і чим він виражений, а потім натисни «Перевірити».

      1. Діти розфарбували писанку.

        Питаннякого? що?
        Відмінокзнахідний
        Видпрямий
        Чим вираженийіменником
        Повний розбір

        Розфарбували (що?) писанку — знахідний відмінок без прийменника при перехідному дієслові: прямий додаток, виражений іменником.

      2. Оленка подякувала вчительці.

        Питаннякому?
        Відмінокдавальний
        Виднепрямий
        Чим вираженийіменником
        Повний розбір

        Подякувала (кому?) вчительці — давальний відмінок: непрямий додаток, виражений іменником.

      3. Ми не бачили веселки.

        Питаннячого?
        Відмінокродовий
        Видпрямий
        Чим вираженийіменником
        Повний розбір

        Не бачили (чого?) веселки — родовий при запереченні (бачили веселку): прямий додаток, виражений іменником.

      4. Мама купила шість яблук.

        Питаннякого? що?
        Відмінокзнахідний
        Видпрямий
        Чим вираженийнеподільним словосполученням
        Повний розбір

        Купила (що?) шість яблук — кількісний числівник з іменником становить один член речення: прямий додаток у знахідному відмінку.

      5. Брат захоплюється шахами.

        Питанняким? чим?
        Відмінокорудний
        Виднепрямий
        Чим вираженийіменником
        Повний розбір

        Захоплюється (чим?) шахами — орудний відмінок: непрямий додаток, виражений іменником.

      6. Медсестра допомогла старенькому.

        Питаннякому?
        Відмінокдавальний
        Виднепрямий
        Чим вираженийприкметником у ролі іменника
        Повний розбір

        Допомогла (кому?) старенькому — прикметник ужито в ролі іменника: непрямий додаток у давальному відмінку.

      7. Дідусь розповів нам про дитинство.

        Питанняпро що?
        Відмінокзнахідний
        Виднепрямий
        Чим вираженийіменником із прийменником
        Повний розбір

        Розповів (про що?) про дитинство — знахідний відмінок із прийменником: непрямий додаток. Нам (кому?) — теж додаток.

      8. Нам весело разом.

        Питаннякому?
        Відмінокдавальний
        Виднепрямий
        Чим вираженийзайменником
        Повний розбір

        Весело (кому?) нам — у безособовому реченні підмета немає; займенник у давальному відмінку — непрямий додаток.

      9. Петрик поділив десять на два.

        Питаннякого? що?
        Відмінокзнахідний
        Видпрямий
        Чим вираженийчислівником
        Повний розбір

        Поділив (що?) десять — числівник у знахідному відмінку без прийменника: прямий додаток. На два — непрямий додаток.

      10. Сестра налила соку.

        Питаннячого?
        Відмінокродовий
        Видпрямий
        Чим вираженийіменником
        Повний розбір

        Налила (чого?) соку — родовий означає частину предмета (налила сік — увесь): прямий додаток.

      Додаток та інші теми синтаксису

      Джерело: додаток, його види, способи вираження і підкреслення — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; прямий і непрямий додаток — також «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20), стаття додаток; розділові знаки при відокремлених додатках — Український правопис (2019), § 158, І, п. 16; родовий відмінок додатка — там само, § 82, ІІІ, п. 1, 2, г. Також § 35, 36.

      Вправи з відповідями: додаток

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. На які питання відповідає додаток?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чим? про що? Додаток означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Хто? що? — питання підмета, який? чий? — означення, де? коли? як? — обставини.

      2. Як під час синтаксичного розбору підкреслюють додаток?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — пунктиром. Додаток — пунктиром (штриховою лінією). Однією рискою підкреслюємо підмет, хвилястою — означення, рискою з крапкою — обставину.

      3. У якому реченні є прямий додаток?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — Бабуся спекла пиріг. Спекла (що?) пиріг — знахідний відмінок без прийменника при перехідному дієслові. Снігові (давальний), про похід (з прийменником), школою (орудний) — непрямі додатки.

      4. Що є підметом у реченні «Стежку перетнула лисиця»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — лисиця. Підмет стоїть у називному відмінку (хто? — лисиця), і з ним узгоджується присудок перетнула. Стежку (кого? що?) — додаток у знахідному відмінку.

      5. У якому реченні слово з коренем «вод» є додатком?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Мама принесла води. Принесла (чого?) води — прямий додаток: родовий означає частину предмета. Вода — підмет, біля води й у воді — обставини місця (де?).

      6. У якому реченні додаток у родовому відмінку є прямим?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Тато не купив газети. Без заперечення — купив газету, тобто знахідний: додаток прямий. Злякатися, досягти, соромитися керують родовим і без заперечення, тож ці додатки непрямі.

      7. У якому реченні інфінітив є додатком?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — Мама попросила сина допомогти. Просила мама, а допомагатиме син — інфінітив називає дію іншої особи, тому це додаток. Хочу відпочити, почали співати — складені дієслівні присудки, пішов купатися — обставина мети.

      8. У якому реченні додаток виражений числівником?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — Відніми від дев’яти чотири. Відніми (що?) чотири, (від чого?) від дев’яти — додатки, виражені числівниками. Троє учнів — підмет, перший і другий — означення.

      9. У якому реченні є непрямий додаток?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — Сестра подбала про квіти. Подбала (про що?) про квіти — додаток із прийменником, тобто непрямий. Вірш — прямий додаток, в інших реченнях додатків немає.

      10. У якому реченні додаток у знахідному відмінку є непрямим?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Ми чекали на автобус. На автобус — знахідний відмінок із прийменником, отже, непрямий додаток. Зошити, гостей, ключі — знахідний без прийменника, тобто прямі додатки.

      Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення