Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків, тобто всіх, крім називного: кого? чого? кому? що? ким? чим? на чому? про що? Найчастіше додаток пояснює присудок, а в розборі його підкреслюємо пунктиром.
Нижче — таблиця, питання додатка за відмінками, прямий і непрямий додаток, чим виражений додаток, як його підкреслювати, як відрізнити додаток від підмета, обставини й означення, 10 речень із додатками, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: додаток у таблиці
Усе головне про додаток — в одній таблиці, а під нею — речення з двома додатками.
Додаток: коротко
| Що означає | предмет, на який спрямована дія або з яким вона пов’язана |
|---|---|
| Питання | непрямих відмінків: кого? чого? кому? що? ким? чим? на чому? про що? з ким? |
| Що пояснює | найчастіше дієслово-присудок; також прикметник, головний член безособового речення |
| Чим виражений | іменником, займенником; рідше — прикметником чи дієприкметником у ролі іменника, числівником, неподільним словосполученням, інфінітивом |
| Види | прямий — знахідний відмінок без прийменника (а також родовий при запереченні чи на позначення частини предмета); непрямий — усі інші |
| Як підкреслюємо | пунктиром (штриховою лінією) |
Два додатки в одному реченні
- підмет
- присудок
- означення
- додаток
- обставина
Що таке додаток
Додаток — один із трьох другорядних членів речення поряд з означенням і обставиною. До граматичної основи він не входить, а пояснює інший член речення, найчастіше присудок, і називає предмет, з яким пов’язана дія чи ознака. Додаток доповнює зміст дієслова: у реченні Сестра купила… бракує відповіді на питання що? — Сестра купила квіти.
Від інших другорядних членів додаток відрізняє значення:
- додаток називає предмет: читаю книжку (що?), пишу олівцем (чим?);
- означення називає ознаку предмета й пояснює іменник: цікава книжка (яка?);
- обставина називає місце, час, спосіб, причину чи мету дії: читаю увечері (коли?).
Що означає додаток
Предмет тут розуміємо широко: це річ, особа, тварина, явище чи думка. Додаток називає:
- предмет, на який спрямована дія або який з’являється внаслідок дії: Тарас написав оповідання;
- особу, якій адресована дія: Ми подарували вчительці квіти;
- знаряддя чи засіб дії: Тато різав хліб ножем;
- предмет думки, мовлення, почуття: Друзі розповідали про подорож; Бабуся сумує за онуками;
- предмет сприйняття: Уранці ми почули грім;
- предмет, з яким порівнюємо: Брат вищий за мене.
Додаток — яка частина мови?
Додаток — не частина мови, а член речення. Частину мови визначаємо для слова й поза реченням, а член речення — лише в реченні, за роллю слова. Найчастіше додаток виражений іменником або займенником, але той самий іменник буває різними членами речення: Річка замерзла — підмет; Діти малювали річку — додаток; Ми купалися в річці — обставина.
Від яких слів залежить додаток
Найчастіше додаток пояснює дієслово — присудок, інфінітив, дієприкметник чи дієприслівник: прочитав (що?) лист, прочитавши (що?) лист. Але він може залежати й від інших слів:
- від прикметника: радий (чому?) зустрічі, вірний (чому?) слову, вищий (за кого?) за брата;
- від головного члена безособового речення: Мені холодно — холодно (кому?) мені;
- рідше — від іменника, утвореного від дієслова: допомога (кому?) друзям. Утім, після іменника часто підходить і питання означення (розповідь про подорож — яка? чи про що?), тому такі сполучення підручники трактують по-різному.
На які питання відповідає додаток
Додаток відповідає на питання непрямих відмінків — усіх, крім називного. На питання називного відмінка хто? що? відповідає підмет, а кличний відмінок питань не має. Питання ставимо від того слова, яке додаток пояснює, найчастіше від присудка:
На які питання відповідає додаток
| Відмінок | Питання і приклад |
|---|---|
| Родовий | кого? чого? не помітив помилки, боїться грози |
| Давальний | кому? чому? допомагає мамі, радіє сонцю |
| Знахідний | кого? що? читає вірш, зустрів друга |
| Орудний | ким? чим? пишається сином, пише ручкою |
| Місцевий | на кому? на чому? у чому? при кому? розбирається у техніці |
| З прийменником | про що? на кого? з ким? над чим? розповів про подорож, працює над проєктом |
Називний відмінок (хто? що?) — це питання підмета. Кличний відмінок питань не має. Питання ставимо від головного слова: допомагає (кому?) мамі.
Питання що? мають два відмінки — називний і знахідний. Щоб не сплутати, став подвійне питання: називний — хто? що?, знахідний — кого? що? У реченні Учні садять дерева слово дерева відповідає на питання садять (кого? що?), тобто стоїть у знахідному відмінку, отже, це додаток.
Прямий і непрямий додаток
За тим, як дія переходить на предмет, додатки поділяють на прямі й непрямі.
Прямий додаток називає предмет, на який безпосередньо переходить дія. Він стоїть при перехідному дієслові й виражений:
- знахідним відмінком без прийменника: Надійка зірвала грушу; Я знала ці казки змалку; Для тебе зірку дістану;
- родовим відмінком без прийменника, якщо перед дієсловом стоїть заперечна частка не: Я не чув цієї пісні; Я не брав зошита;
- родовим відмінком без прийменника, якщо дія переходить не на весь предмет, а лише на його частину: Василько приніс води; Я купив хліба.
Перехідне дієслово — це дієслово, яке керує знахідним відмінком без прийменника: читати книжку, будувати дім, любити маму. Неперехідні дієслова (іти, сміятися, боятися) прямого додатка не мають. У шкільній граматиці прямим уважають і додаток у знахідному відмінку при словах видно, чути: З вікна видно річку.
Непрямий додаток — усі інші додатки:
- родовий, давальний, орудний відмінки без прийменника, якщо це не випадки прямого додатка: боюся грози, допомагаю братові, пишаюся сестрою;
- будь-який відмінок із прийменником, зокрема знахідний: Уся команда хвилювалася за нашого переможця; дивлюся на картину; розповідаю про подорож.
Прямий і непрямий додаток
Прямий
- дія безпосередньо переходить на предмет; стоїть при перехідному дієслові
- знахідний без прийменника: зірвала грушу, малює портрет, зустріли друзів
- родовий без прийменника при запереченні: не чув пісні, не брав зошита
- родовий без прийменника, коли дія переходить на частину предмета: приніс води, купив хліба
Непрямий
- усі інші додатки
- родовий, давальний, орудний без прийменника: боюся грози, допомагаю братові, пишаюся сестрою
- будь-який відмінок із прийменником, зокрема знахідний: дивлюся на картину, розповідаю про подорож
Прямий і непрямий додатки підкреслюємо однаково — пунктиром.
Найважче з родовим відмінком: він буває і в прямому, і в непрямому додатку. Перевір, чи можна замінити його знахідним, якщо прибрати не або говорити про весь предмет. Не чув пісні — чув пісню: заміна можлива, отже, додаток прямий. Не боюся грози — боюся грозу: так не кажуть, бо дієслово боятися завжди керує родовим, отже, додаток непрямий.
Прямий чи непрямий додаток?
- Додаток із прийменником?дивлюся на картину; розповідаю про подорож; хвилювалася за переможцянепрямий
- Знахідний відмінок без прийменника?зірвала (що?) грушу; зустріли (кого?) друзів; видно (що?) річкупрямий
- Родовий без прийменника, який стає знахідним, якщо прибрати не чи говорити про весь предмет?не чув пісні → чув пісню; налив води → налив водупрямий
- Інший відмінок без прийменника?допомагаю братові; пишаюся сестрою; боюся грози (боюся грозу — так не кажуть)непрямий
- Інфінітив?попросила нас розповісти — це додаток, але чи прямий, підручники вирішують по-різному.за підручником
Спершу переконайся, що слово — додаток, тобто називає предмет. У реченні Дощ ішов цілу ніч знахідний цілу ніч називає час — це обставина.
Інфінітив теж буває додатком (про це нижче), але чи називати його прямим, підручники вирішують по-різному, тому у вправах такого питання немає.
Прямий чи непрямий додаток?
Розподіли сполучення: виділене слово — додаток. Прямий — знахідний без прийменника або родовий при запереченні чи на позначення частини; решта — непрямі.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| посадили каштани | Прямий | Посадили (що?) каштани — знахідний відмінок без прийменника при перехідному дієслові: прямий додаток. |
| телефонувала подрузі | Непрямий | Телефонувала (кому?) подрузі — давальний відмінок: непрямий додаток. |
| не помітив калюжі | Прямий | Родовий при запереченні: без не — помітив калюжу, тобто знахідний. Отже, додаток прямий. |
| купила молока | Прямий | Купила (чого?) молока — родовий означає частину предмета (купила молоко — увесь): прямий додаток. |
| дивився на веселку | Непрямий | Знахідний відмінок, але з прийменником на — непрямий додаток. |
| керує командою | Непрямий | Керує (чим?) командою — орудний відмінок: непрямий додаток. |
| боїться темряви | Непрямий | Дієслово боятися керує родовим і без заперечення (боїться темряву — так не кажуть): непрямий додаток. |
| малює портрет | Прямий | Малює (що?) портрет — знахідний без прийменника: прямий додаток. |
| думає про канікули | Непрямий | Думає (про що?) про канікули — додаток із прийменником завжди непрямий. |
| не читав цієї книжки | Прямий | Родовий при запереченні (читав цю книжку): прямий додаток. |
| допомагає сусідові | Непрямий | Допомагає (кому?) сусідові — давальний відмінок: непрямий додаток. |
| зустріли друзів | Прямий | Зустріли (кого?) друзів — знахідний відмінок без прийменника: прямий додаток. |
Чим виражений додаток
Додаток виражають ті самі частини мови, що й підмет, тільки в непрямому відмінку. Найчастіше це іменник або займенник, але додатком буває також інше слово в ролі іменника, неподільне словосполучення та інфінітив.
Чим виражений додаток
- Іменник
найчастіше
Діти посадили яблуньку. Сестра подзвонила бабусі. - Займенник
особовий, заперечний та ін.
Я чекаю тебе. Діти нічого не вивчили. - Прикметник чи дієприкметник у ролі іменника
відповідає на питання іменника
Медсестра принесла хворому ліки. Лікарі допомагали пораненим. - Займенник у ролі іменника
прикметникової форми
У біді своїх не залишають. - Числівник
кількісний
Тарасик довго не міг поділити дванадцять на чотири. - Неподільне словосполучення
підкреслюємо цілим
Мама купила п’ять зошитів. Я запросив кількох друзів. - Інфінітив
дію виконує інша особа, ніж підмет
Вона попросила нас розповісти про відпустку. - Будь-яке слово в ролі іменника
частка, вигук, сполучник
Від нього ні разу не почули «ні». Ми почули гучне «ура».
Частину мови визначаємо для слова, а член речення — за його роллю в реченні. Прикметник хворому тут називає особу (кому?), тому це додаток, а не означення.
Інфінітив буває додатком, коли його дію виконує не той, хто є підметом: Вона попросила нас розповісти про відпустку — просила вона, а розповідатимемо ми. Якщо ж дію інфінітива виконує сам підмет (Вона хоче розповісти), інфінітив разом із допоміжним дієсловом утворює складений дієслівний присудок. Докладно — у статті «Види присудків».
Як один член речення розбираємо і складні слова, які пишемо через дефіс: Бабуся купила (що?) крісло-гойдалку. Так само одним словом, а отже, одним членом речення є хліб-сіль, купівля-продаж.
Як підкреслюється додаток
Додаток підкреслюємо пунктиром — штриховою лінією з коротких рисок: книжку. Прямий і непрямий додатки підкреслюємо однаково. Прийменник підкреслюємо разом з іменником (про подорож), неподільне словосполучення — цілим (п’ять зошитів), а означення при додатку — своєю, хвилястою лінією. Підмет підкреслюємо однією рискою, присудок — двома, обставину — рискою з крапкою. Повний план розбору — у статті «Синтаксичний розбір простого речення».
Як підкреслюється додаток: зразки
- підмет
- присудок
- означення
- додаток
- обставина
Додаток чи підмет: як відрізнити
Підмет, виражений іменником чи займенником, стоїть у називному відмінку й відповідає на питання хто? що?, а додаток — у непрямому. Сплутати їх легко, коли додаток стоїть на початку речення: Книгу читає учень. Порядок слів тут не вирішує: читає (хто?) учень — підмет, читає (кого? що?) книгу — додаток у знахідному відмінку. Три прийоми:
- Подвійне питання. Називний відмінок — хто? що?, знахідний — кого? що? До слова книгу підходить лише кого? що?
- Зміна числа. Присудок узгоджується з підметом, а не з додатком: Книгу читають учні — разом змінилися підмет (учні) і присудок (читають), а слово книгу лишилося без змін.
- Рід присудка в минулому часі. Човен перекинула хвиля: дієслово перекинула жіночого роду, як і хвиля, отже, хвиля — підмет, а човен — додаток у знахідному відмінку, який збігається з називним.
Ще одна пастка — безособові речення. Підмета в них немає, тож слово в непрямому відмінку — додаток, навіть якщо стоїть першим: Мені холодно — холодно (кому?) мені; Дорогу замело — замело (що?) дорогу. Про такі речення — у статті «Односкладні речення», а про підмет — у статті «Підмет і присудок».
Додаток чи обставина
Додаток і обставина найчастіше пояснюють дієслово і бувають виражені тим самим іменником, навіть із тим самим прийменником. Вирішує значення: додаток називає предмет (кого? що? чим? про що? над чим?), а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії (де? куди? коли? як? чому? навіщо?).
Додаток чи обставина: той самий іменник
| Обставина | Додаток |
|---|---|
| кружляли над містом (де?) | працювали над проєктом (над чим?) |
| зайшов до класу (куди?) | готувався до іспиту (до чого?) |
| ішли берегом (де? якою дорогою?) | милувалися берегом (чим?) |
| відповіла з гордістю (як?) | порадилася з мамою (з ким?) |
| повернувся після обіду (коли?) | подбав про обід (про що?) |
Конкретний предмет чи особа, на які спрямована дія, — додаток; місце, напрямок, час, спосіб — обставина. Знаряддя дії теж предмет: різав (чим?) ножем — додаток.
Інколи до іменника з прийменником підходять два питання: Миколка дістав підручник із портфеля — звідки? чи з чого? Зазвичай зважають на значення: портфель тут — місце, звідки дістали підручник, тож із портфеля — обставина місця. Але в деяких посібниках питання ставлять за формою (з чого? до чого?) і такий член уважають додатком. У вправах на цій сторінці член речення визначаємо за значенням, як у прикладі з портфелем, а на контрольній дотримуйся свого підручника. Прийоми розмежування — у статті «Труднощі розмежування додатків та обставин», а про обставину — у статті «Обставина як другорядний член речення».
Додаток чи означення
Додаток здебільшого пояснює дієслово, а означення — іменник. Тому той самий іменник у родовому відмінку буває різними членами речення: голос (чий?) дідуся — неузгоджене означення; послухали (кого?) дідуся — додаток. Так само з інфінітивом: звичка (яка?) вставати рано — означення; Мама навчила мене (чого?) плавати — додаток, бо плаватиму я, а не мама.
Додаток чи інший член речення?
12 речень. Постав питання від головного слова до виділеного й визнач, яким членом речення воно є.
Книгу читає учень.
Відповідь
додаток. Читає (кого? що?) книгу — знахідний відмінок, отже, додаток; підмет — учень (хто?).
Човен перекинула хвиля.
Відповідь
підмет. Присудок перекинула жіночого роду узгоджується з хвиля: це підмет у називному відмінку, а човен — додаток.
Туристи йшли берегом.
Відповідь
обставина. Ішли (де? якою дорогою?) берегом — іменник називає шлях руху, отже, обставина місця.
Науковці працюють над проєктом.
Відповідь
додаток. Працюють (над чим?) над проєктом — проєкт тут предмет праці, а не місце: додаток.
Мені холодно.
Відповідь
додаток. Холодно (кому?) мені — давальний відмінок. Речення безособове, підмета в ньому немає, тож мені — додаток.
Голос дідуся лунав із подвір’я.
Відповідь
означення. Голос (чий?) дідуся — слово пояснює іменник і називає належність: неузгоджене означення.
Ми довго чекали дідуся.
Відповідь
додаток. Чекали (кого?) дідуся — слово пояснює дієслово й називає особу: додаток.
Мама порадилася з татом.
Відповідь
додаток. Порадилася (з ким?) з татом — називає особу, з якою пов’язана дія: додаток.
Сестра відповіла з гордістю.
Відповідь
обставина. Відповіла (як?) з гордістю — абстрактний іменник називає не предмет, а спосіб дії: обставина.
Ми гуляли в парку цілий день.
Відповідь
обставина. Гуляли (як довго?) цілий день — знахідний відмінок без прийменника, але називає час: обставина.
Лікарі рятували поранених.
Відповідь
додаток. Рятували (кого?) поранених — дієприкметник ужито в ролі іменника: додаток.
Мама навчила мене плавати.
Відповідь
додаток. Навчила (чого?) плавати: навчила мама, а плаватиму я — інфінітив називає дію іншої особи, тому це додаток.
Відокремлений додаток
Додаток зі значенням обмеження, включення чи заступлення, який вводимо в речення прийменниками крім (окрім), опріч, за винятком, поряд з, замість, можна виділяти комами: Усі, крім Оксани, поїхали на екскурсію. Таке виділення факультативне: воно залежить від змісту, поширеності звороту й місця в реченні, а звороти з замість уживаються переважно без ком. Підкреслюємо відокремлений додаток так само — пунктиром, цілим зворотом. Докладно — у статті «Відокремлені члени речення».
Додатка чи додатку?
Слово додаток як граматичний термін у родовому відмінку однини має закінчення -а: способи вираження додатка, ознаки прямого додатка. Правопис називає його серед українських за походженням іменників-термінів із закінченням -а поряд із відмінка, займенника, іменника, прикметника, числівника. Форма додатку — це давальний чи місцевий відмінок (поряд із формою додаткові): у кожному додатку.
Речення з додатками: 10 прикладів
Додатки виділено пунктиром, у дужках — питання і вид додатка.
- Учні прибрали клас. — що? прямий, знахідний відмінок.
- Я не знайшов ключа. — чого? прямий: родовий при запереченні (знайшов ключ).
- Мама налила чаю. — чого? прямий: дія переходить на частину предмета.
- Сестра подзвонила бабусі. — кому? непрямий, давальний відмінок.
- Дідусь вирізав ножем ложку. — чим? непрямий (знаряддя); що? прямий.
- Ми довго говорили про фільм. — про що? непрямий: знахідний відмінок із прийменником.
- Брат захоплюється футболом. — чим? непрямий, орудний відмінок.
- Сусідка попросила мене полити квіти. — кого? прямий; що зробити? — додаток, виражений інфінітивом (поливатиму я); що? прямий.
- Малюк не боїться грози. — чого? непрямий: боятися керує родовим і без заперечення.
- Оля пишається старшим братом. — ким? непрямий; старшим — означення.
Типові помилки
Найчастіше додаток визначають за порядком слів, за формою чи за частиною мови, а не за питанням і значенням:
Типові помилки з додатком
| Помилка | Правильно |
|---|---|
| Книгу читає учень: книгу — підмет, бо стоїть першим | книгу — додаток у знахідному відмінку (кого? що?), підмет — учень |
| Дощ ішов цілу ніч: цілу ніч — прямий додаток | цілу ніч — обставина часу: ішов (як довго?); знахідний відмінок тут називає час, а не предмет |
| Малюк не боїться грози: грози — прямий додаток, бо є не | грози — непрямий додаток: боятися керує родовим і без заперечення (боїться грози) |
| Ми чекали на автобус: прямий додаток, бо знахідний відмінок | на автобус — непрямий: знахідний із прийменником |
| Мені холодно: мені — підмет | мені — додаток: холодно (кому?); речення безособове, підмета в ньому немає |
| Вона хоче розповісти: розповісти — додаток | хоче розповісти — складений дієслівний присудок: хоче й розповість та сама особа |
| Лікарі допомагали пораненим: пораненим — означення | пораненим — додаток: дієприкметник ужито в ролі іменника, допомагали (кому?) |
| про подорож: прийменник не підкреслено | про подорож — прийменник підкреслюємо разом з іменником |
Додаток визначаємо за питанням від головного слова й за значенням, а не за порядком слів чи частиною мови.
Вправи: розбери додаток
У кожному реченні виділено додаток. Визнач, на яке питання він відповідає, у якому він відмінку, прямий він чи непрямий і чим виражений.
Розбери додаток
У кожному реченні виділено додаток. Обери питання, відмінок, вид додатка і чим він виражений, а потім натисни «Перевірити».
Діти розфарбували писанку.
Питаннякого? що?ВідмінокзнахіднийВидпрямийЧим вираженийіменникомПовний розбір
Розфарбували (що?) писанку — знахідний відмінок без прийменника при перехідному дієслові: прямий додаток, виражений іменником.
Оленка подякувала вчительці.
Питаннякому?ВідмінокдавальнийВиднепрямийЧим вираженийіменникомПовний розбір
Подякувала (кому?) вчительці — давальний відмінок: непрямий додаток, виражений іменником.
Ми не бачили веселки.
Питаннячого?ВідмінокродовийВидпрямийЧим вираженийіменникомПовний розбір
Не бачили (чого?) веселки — родовий при запереченні (бачили веселку): прямий додаток, виражений іменником.
Мама купила шість яблук.
Питаннякого? що?ВідмінокзнахіднийВидпрямийЧим вираженийнеподільним словосполученнямПовний розбір
Купила (що?) шість яблук — кількісний числівник з іменником становить один член речення: прямий додаток у знахідному відмінку.
Брат захоплюється шахами.
Питанняким? чим?ВідмінокоруднийВиднепрямийЧим вираженийіменникомПовний розбір
Захоплюється (чим?) шахами — орудний відмінок: непрямий додаток, виражений іменником.
Медсестра допомогла старенькому.
Питаннякому?ВідмінокдавальнийВиднепрямийЧим вираженийприкметником у ролі іменникаПовний розбір
Допомогла (кому?) старенькому — прикметник ужито в ролі іменника: непрямий додаток у давальному відмінку.
Дідусь розповів нам про дитинство.
Питанняпро що?ВідмінокзнахіднийВиднепрямийЧим вираженийіменником із прийменникомПовний розбір
Розповів (про що?) про дитинство — знахідний відмінок із прийменником: непрямий додаток. Нам (кому?) — теж додаток.
Нам весело разом.
Питаннякому?ВідмінокдавальнийВиднепрямийЧим вираженийзайменникомПовний розбір
Весело (кому?) нам — у безособовому реченні підмета немає; займенник у давальному відмінку — непрямий додаток.
Петрик поділив десять на два.
Питаннякого? що?ВідмінокзнахіднийВидпрямийЧим вираженийчислівникомПовний розбір
Поділив (що?) десять — числівник у знахідному відмінку без прийменника: прямий додаток. На два — непрямий додаток.
Сестра налила соку.
Питаннячого?ВідмінокродовийВидпрямийЧим вираженийіменникомПовний розбір
Налила (чого?) соку — родовий означає частину предмета (налила сік — увесь): прямий додаток.
Додаток та інші теми синтаксису
- «Другорядні члени речення» — означення, додаток і обставина в одній таблиці, як визначити член речення;
- «Обставина як другорядний член речення» — питання та вісім видів обставин;
- «Труднощі розмежування додатків та обставин» — прийоми для складних випадків;
- «Підмет і присудок» — головні члени речення, від яких ставимо питання до додатка;
- «Види присудків» — коли інфінітив входить до присудка, а коли він додаток;
- «Синтаксичний розбір простого речення» — план розбору, лінії і зразки;
- «Карта української мови», станція «Другорядні члени речення» — усі статті теми на одній схемі.
Джерело: додаток, його види, способи вираження і підкреслення — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; прямий і непрямий додаток — також «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20), стаття додаток; розділові знаки при відокремлених додатках — Український правопис (2019), § 158, І, п. 16; родовий відмінок додатка — там само, § 82, ІІІ, п. 1, 2, г. Також § 35, 36.
Вправи з відповідями: додаток
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
На які питання відповідає додаток?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чим? про що? Додаток означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. Хто? що? — питання підмета, який? чий? — означення, де? коли? як? — обставини.
Як під час синтаксичного розбору підкреслюють додаток?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — пунктиром. Додаток — пунктиром (штриховою лінією). Однією рискою підкреслюємо підмет, хвилястою — означення, рискою з крапкою — обставину.
У якому реченні є прямий додаток?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Бабуся спекла пиріг. Спекла (що?) пиріг — знахідний відмінок без прийменника при перехідному дієслові. Снігові (давальний), про похід (з прийменником), школою (орудний) — непрямі додатки.
Що є підметом у реченні «Стежку перетнула лисиця»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — лисиця. Підмет стоїть у називному відмінку (хто? — лисиця), і з ним узгоджується присудок перетнула. Стежку (кого? що?) — додаток у знахідному відмінку.
У якому реченні слово з коренем «вод» є додатком?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Мама принесла води. Принесла (чого?) води — прямий додаток: родовий означає частину предмета. Вода — підмет, біля води й у воді — обставини місця (де?).
У якому реченні додаток у родовому відмінку є прямим?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Тато не купив газети. Без заперечення — купив газету, тобто знахідний: додаток прямий. Злякатися, досягти, соромитися керують родовим і без заперечення, тож ці додатки непрямі.
У якому реченні інфінітив є додатком?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Мама попросила сина допомогти. Просила мама, а допомагатиме син — інфінітив називає дію іншої особи, тому це додаток. Хочу відпочити, почали співати — складені дієслівні присудки, пішов купатися — обставина мети.
У якому реченні додаток виражений числівником?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Відніми від дев’яти чотири. Відніми (що?) чотири, (від чого?) від дев’яти — додатки, виражені числівниками. Троє учнів — підмет, перший і другий — означення.
У якому реченні є непрямий додаток?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Сестра подбала про квіти. Подбала (про що?) про квіти — додаток із прийменником, тобто непрямий. Вірш — прямий додаток, в інших реченнях додатків немає.
У якому реченні додаток у знахідному відмінку є непрямим?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Ми чекали на автобус. На автобус — знахідний відмінок із прийменником, отже, непрямий додаток. Зошити, гостей, ключі — знахідний без прийменника, тобто прямі додатки.
Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення
