Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Додаток від обставини відрізняємо за питанням і значенням: додаток називає предмет (кого? що? чим? про що?), а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії (де? куди? коли? як? чому? навіщо?). Живе в місті (де?) — обставина, думає про місто (про що?) — додаток.
Нижче — таблиця, питання обох членів речення, п’ять прийомів розмежування, прийменникові сполучення, складні випадки, як підкреслюються додаток і обставина, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.
Коротко: додаток і обставина в таблиці
Головні відмінності — в одній таблиці, а під нею — речення, у якому є обидва члени речення.
Додаток і обставина: коротко
| Додаток | Обставина | |
|---|---|---|
| Що називає | предмет: особу, річ, явище, думку, знаряддя | місце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст |
| Питання | непрямих відмінків: кого? чого? кому? що? чим? на кого? про що? з ким? | де? куди? звідки? коли? як? якою мірою? чому? навіщо? |
| Що пояснює | найчастіше дієслово; також прикметник: радий зустрічі | дієслово, прикметник, прислівник або все речення |
| Чим виражений | іменником, займенником, інфінітивом, неподільним словосполученням | прислівником, іменником, дієприслівником, фразеологізмом |
| Як підкреслюємо | пунктиром | рискою з крапкою |
| Приклад | думає про місто | живе в місті |
Обидва в одному реченні
- підмет
- присудок
- означення
- додаток
- обставина
Як відрізнити додаток від обставини: чотири кроки
Додаток і обставина найчастіше пояснюють той самий присудок і бувають виражені тим самим іменником, навіть із тим самим прийменником. Тому сама форма слова не допоможе. Вирішують дві речі: від якого слова ставимо питання і що називає залежне слово.
- Знайди слово, яке пояснює виділений член. Якщо це іменник, перед тобою найчастіше означення: дорога (яка?) до моря. Якщо дієслово, прикметник чи прислівник — переходь до кроку 2.
- Постав від нього питання. Підходить лише питання відмінка — це додаток: сумує (за ким?) за бабусею. Підходить лише де? куди? коли? як? чому? навіщо? — це обставина: прийшов (коли?) увечері.
- Підходять два питання — вирішує значення. Предмет (особа, річ, явище, думка, знаряддя) — додаток: думає (про що?) про місто. Місце, напрямок, час, спосіб, причина, мета — обставина: живе (де? чи в чому?) в місті — місто тут місце, тож обставина.
- Перевір заміною. Обставину зазвичай можна замінити прислівником: живе в місті → живе там. Додаток — лише займенником: думає про місто → думає про нього.
Отже, для розмежування мало поставити питання: в місті формально відповідає також на питання в чому?, але місто тут — місце, де відбувається дія. Тому живе в місті — обставина місця, а думає про місто — додаток, бо місто тут — предмет думки.
На які питання відповідають додаток і обставина
Додаток відповідає на питання непрямих відмінків — усіх, крім називного, з прийменником чи без нього. Обставина має власні питання, які залежать від її виду: місця, часу, способу дії, міри й ступеня, причини, мети, умови, допусту.
Питання додатка й обставини
Додаток — питання відмінків
- родовий: кого? чого? — не чув грому
- давальний: кому? чому? — допоміг другові
- знахідний: кого? що? — читаю книжку
- орудний: ким? чим? — пишу ручкою
- місцевий: на кому? у чому? — знається на техніці
- з прийменником: про що? з ким? на кого? за ким? до чого? — мріє про море
Обставина — питання за видом
- місця: де? куди? звідки? — гуляли в парку
- часу: коли? відколи? доки? як довго? — прийшов увечері
- способу дії: як? яким способом? — говорив з упевненістю
- міри й ступеня: якою мірою? скільки разів? — дуже втомився
- причини: чому? з якої причини? — запізнився через дощ
- мети: навіщо? з якою метою? — зупинився для відпочинку
- умови й допусту: за якої умови? незважаючи на що? — попри втому йшов далі
Питання ставимо від головного слова, найчастіше від присудка. Відмінкове питання формально можна поставити майже до будь-якого іменника, тому, якщо підходять два питання, дивимося на значення.
Одне питання звучить однаково в обох стовпцях — чому? Це і питання давального відмінка, і питання причини. Перевір, чи можна замінити його на з якої причини? Діти раділи (чому?) снігу — так не скажеш, сніг — предмет радості, отже, це додаток. Через хуртовину (чому? з якої причини?) уроки скасували — обставина причини.
Так само з питанням що?: Ми купили (що?) годинник — додаток, а в реченні Ми чекали годину підходить питання як довго?: іменник тут називає час, тому це обставина часу.
Одне слово — різні члени речення
Член речення визначаємо не за частиною мови і не за відмінком, а за роллю слова в реченні. Ось як те саме слово місто стає то підметом, то додатком, то обставиною, то означенням:
Слово «місто» в ролі різних членів речення
| Речення | Питання | Член речення |
|---|---|---|
| Місто прокинулося рано. | що? | підмет |
| Волонтери прибрали місто. | що? | додаток |
| Ми пишаємося містом. | чим? | додаток |
| Брат думає про місто. | про що? | додаток |
| Брат живе в місті. | де? | обставина місця |
| Мати вийшла за місто. | куди? | обставина місця |
| Вулиці міста засяяли вогнями. | чиї? які? | означення |
Коли місто — предмет дії, думки чи почуття, це додаток; коли місце чи напрямок руху — обставина.
Як розрізнити додаток і обставину: п’ять прийомів
Коли до слова підходять два питання, допоможуть ці прийоми. Найнадійніший — перший, решта його перевіряють.
1. Предмет чи обставина дії?
Подумай, що називає слово в цьому реченні. Особа, річ, явище, думка, знаряддя — це предмет, отже, додаток. Місце, напрямок, час, спосіб, причина, мета — обставина. Подивлюся на вашу піч (на що?) — піч тут предмет, на який спрямовано погляд, тому це додаток. Мати вийшла за село (куди?) — село тут лише напрямок руху, тому це обставина місця.
2. Конкретний чи абстрактний іменник
Назва особи чи речі після дієслова частіше буває додатком: Ми говорили з друзями (з ким?). Абстрактний іменник у сполученнях з упевненістю, з цікавістю, без поспіху частіше називає спосіб дії, тобто є обставиною: Ми говорили з упевненістю (як?). Але це лише підказка: Ми боролися зі сном (з чим?) — додаток, хоча сон — не річ; дивитися на схід (куди?) — обставина, хоча схід не почуття і не стан.
3. Заміна прислівником
Обставину здебільшого можна замінити близьким за змістом прислівником: там, туди, тоді, так, упевнено. Живе в місті → живе там; говорили з упевненістю → говорили впевнено; приїхав у неділю → приїхав тоді. Додаток прислівником не заміниш — лише займенником: думає про місто → думає про нього; сумує за бабусею → сумує за нею. Прийом діє в один бік: займенником часто можна замінити й обставину (живе в ньому), тому вирішальна саме заміна прислівником.
4. Перебудуй сполучення
Сполучення, у якому значення не очевидне, перебудуй так, щоб воно стало ясним: Ми познайомилися на екскурсії → під час екскурсії (коли?). Тепер видно, що це обставина часу: екскурсія тут не предмет, а час, коли сталася подія.
5. Зважай на дієслово
Дієслова руху й перебування (іти, їхати, вийти, жити, сидіти, стояти) часто мають при собі обставину місця: сидить на лавці (де?). Дієслова мовлення, думки, почуттів (говорити, думати, мріяти, вірити, сумувати, радіти) — переважно додаток: мріє про море (про що?). Це тенденція, а не правило: сидів над задачею (над чим?) — додаток, бо задача — предмет роботи, а не місце.
Додаток, обставина чи означення?
12 речень. Постав питання від головного слова до виділеного сполучення і подумай, що воно називає.
Малюк зрадів подарунку.
Відповідь
додаток. Зрадів (чому?) подарунку — питання давального відмінка, а не причини: подарунок — предмет радості, отже, це додаток.
Через ожеледицю автобус запізнився.
Відповідь
обставина. Запізнився (чому? з якої причини?) через ожеледицю — обставина причини.
Дідусь розколов поліно сокирою.
Відповідь
додаток. Розколов (чим?) сокирою — додаток: сокира — знаряддя дії, тобто предмет.
Бабуся говорила без поспіху.
Відповідь
обставина. Говорила (як?) без поспіху — неквапливо: обставина способу дії.
Стежка до криниці заросла травою.
Відповідь
означення. Стежка (яка?) до криниці — сполучення пояснює іменник, тому це неузгоджене означення.
Ми чекали на сестру.
Відповідь
додаток. Чекали (на кого?) на сестру — додаток: називає особу.
Ми чекали з самого ранку.
Відповідь
обставина. Чекали (відколи?) з самого ранку — обставина часу.
Сестра захоплюється малюванням.
Відповідь
додаток. Захоплюється (чим?) малюванням — додаток: називає предмет захоплення.
Хлопчик ішов додому стежкою.
Відповідь
обставина. Ішов (де? якою дорогою?) стежкою — обставина місця: стежка — шлях руху, а не предмет.
Лавка під каштаном була вільна.
Відповідь
означення. Лавка (яка?) під каштаном — пояснює іменник, тому це неузгоджене означення.
Я з нетерпінням чекаю на літо.
Відповідь
додаток. Чекаю (на що?) на літо — додаток: літо тут не час дії, а те, чого чекають.
Ми поїдемо до бабусі влітку.
Відповідь
обставина. Поїдемо (коли?) влітку — обставина часу, виражена прислівником.
Прийменникові сполучення: додаток чи обставина
Найважче розрізняти іменник із прийменником: той самий прийменник уводить і додаток, і обставину. Прийменник лише поєднує слова, а роль сполучення визначає значення іменника.
Той самий прийменник — різні члени речення
| Прийменник | Обставина | Додаток |
|---|---|---|
| у (в) | повернувся у вівторок (коли?) | вірить у перемогу (у що?) |
| на | відпочивали на канікулах (коли?) | сподівається на допомогу (на що?) |
| з (із, зі) | працювали з натхненням (як?) | порадилася з учителем (з ким?) |
| до | працювали до вечора (доки?) | готувався до олімпіади (до чого?) |
| від | закашлявся від диму (чому?) | відмовився від подарунка (від чого?) |
| за | прибрав кімнату за пів години (за який час?) | стежить за порядком (за чим?) |
| для | зібралися для розмови (навіщо?) | приготувала сюрприз для подруги (для кого?) |
Особа чи предмет, на які спрямована дія або почуття, — додаток; час, спосіб, причина, мета — обставина.
Прийменник підкреслюємо разом з іменником: це один член речення. Якщо між ними стоїть означення, воно має свою лінію: живе у великому місті.
Той самий прийменник: обставина чи додаток?
Пари з однаковими прийменниками. Постав питання від дієслова й подумай, що називає виділене сполучення — предмет чи обставину дії.
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| дивився з подивом | Обставина | Дивився (як?) з подивом — здивовано: обставина способу дії. |
| посварився з братом | Додаток | Посварився (з ким?) з братом — додаток: називає особу. |
| почервоніла від сорому | Обставина | Почервоніла (чому? з якої причини?) від сорому — обставина причини. |
| очистив доріжку від снігу | Додаток | Очистив (від чого?) від снігу — додаток: сніг — предмет, який прибрали. |
| читала до півночі | Обставина | Читала (доки?) до півночі — обставина часу. |
| звик до тиші | Додаток | Звик (до чого?) до тиші — додаток: тиша — предмет звички, а не час. |
| зупинилися для відпочинку | Обставина | Зупинилися (навіщо? з якою метою?) для відпочинку — обставина мети. |
| купив квіти для мами | Додаток | Купив (для кого?) для мами — додаток: називає особу. |
| прийшов у суботу | Обставина | Прийшов (коли?) у суботу — обставина часу. |
| розбирається у техніці | Додаток | Розбирається (у чому?) у техніці — додаток: техніка — предмет знань. |
| зробив уроки за годину | Обставина | Зробив (за який час?) за годину — обставина часу. |
| сумує за друзями | Додаток | Сумує (за ким?) за друзями — додаток: називає осіб. |
Фразеологізм — один член речення
Фразеологізм не ділимо на додаток і обставину, навіть якщо в ньому є іменник із прийменником. Він виконує в реченні одну роль. Ігор нарешті взявся за розум — взявся за розум (порозумнішав) — присудок, а за розум — не додаток. Андрій б’є байдики — теж присудок. А в реченні Сусіди жили душа в душу фразеологізм відповідає на питання як? (дружно), тому це обставина способу дії. Підкреслюємо фразеологізм цілим.
Складні випадки: де підручники розходяться
Інколи до сполучення природно підходять обидва питання — і відмінка, і обставини. Зазвичай вирішують за значенням, але в деяких посібниках питання ставлять за формою (з чого? до чого? у чому?) і такі члени вважають додатками. Найчастіші випадки:
- Місце чи напрямок, названі конкретним іменником із прийменником: Миколка дістав підручник із портфеля (звідки? чи з чого?), Ми підійшли до лісу (куди? чи до чого?). За значенням це обставина місця, за формою — додаток.
- Орудний відмінок, близький до прислівника: Повітря пахло осінню (чим? чи як? — по-осінньому), Хлопчик дивився жалісними очима (чим? чи як? — жалісно).
- Знахідний відмінок зі значенням міри: Ми пройшли кілометр — скільки? (обставина міри) чи що? (додаток).
- Інфінітив після дієслова руху: Батько вийшов провести сина — навіщо? У шкільній граматиці такий інфінітив зазвичай уважають обставиною мети (так само в Правописі), але деякі посібники трактують інакше.
- Сполучення після іменника: розповідь про подорож — яка? (означення) чи про що? (додаток).
У тренажерах і тесті на цій сторінці таких випадків немає. На контрольній дотримуйся свого підручника.
Як підкреслюються додаток і обставина
Під час синтаксичного розбору додаток підкреслюємо пунктиром (штриховою лінією), а обставину — рискою з крапкою (штрихпунктиром). Обставину будь-якого виду — місця, часу, способу дії, причини — підкреслюємо однаково. Означення підкреслюємо хвилястою лінією, підмет — однією рискою, присудок — двома.
Прийменник підкреслюємо разом з іменником, фразеологізм — цілим. Однорідні додатки чи обставини підкреслюємо кожен окремо, а сполучник між ними не підкреслюємо.
Як підкреслюються додаток і обставина: зразки
- підмет
- присудок
- означення
- додаток
- обставина
Повний план розбору й інші зразки — у статті «Синтаксичний розбір простого речення».
Типові помилки
Найчастіше член речення визначають за прийменником, за відмінком чи за першим питанням, що спало на думку, а не за значенням:
Типові помилки: додаток чи обставина
| Помилка | Правильно |
|---|---|
| Діти раділи снігу: снігу — обставина причини (чому?) | снігу — додаток: чому? тут питання давального відмінка, а сніг — предмет радості |
| Тато забив цвях молотком: молотком — обставина способу дії | молотком — додаток: забив (чим?); молоток — знаряддя, тобто предмет |
| Учні слухали з цікавістю: з цікавістю — додаток (з чим?) | з цікавістю — обставина способу дії: слухали (як?) — цікаво |
| Ми милувалися озером: озером — обставина місця | озером — додаток: милувалися (чим?); озеро — предмет милування, а не місце |
| Будинок біля парку відремонтували: біля парку — обставина місця | біля парку — означення: будинок (який?); обставина пояснює дієслово, а не іменник |
| Ігор узявся за розум: за розум — додаток | узявся за розум — фразеологізм, один член речення (присудок) |
| Обставину часу підкреслюють інакше, ніж обставину місця | Будь-яку обставину підкреслюємо однаково: увечері, у парку |
Ні прийменник, ні відмінок, ні частина мови не визначають члена речення — лише питання від головного слова і значення.
Вправи: розбери речення
У кожному реченні виділено одне сполучення. Обери питання, член речення і що це сполучення називає.
Розбери виділене сполучення
Обери питання, член речення і що називає виділене сполучення (чи яке слово пояснює), а потім натисни «Перевірити».
Мама подякувала сусідці за допомогу.
Питаннякому?Член реченнядодатокЩо називаєособуПовний розбір
Подякувала (кому?) сусідці — додаток, називає особу. За допомогу (за що?) — теж додаток.
Увечері ми повернулися з походу.
Питанняколи?Член реченняобставинаЩо називаєчасПовний розбір
Повернулися (коли?) увечері — обставина часу, виражена прислівником.
Бабуся зустріла нас з радістю.
Питанняяк?Член реченняобставинаЩо називаєспосіб діїПовний розбір
Зустріла (як?) з радістю — радісно: обставина способу дії. Нас (кого?) — додаток.
Сестра сумує за домом.
Питанняза чим?Член реченнядодатокЩо називаєпредмет почуттяПовний розбір
Сумує (за чим?) за домом — додаток: дім тут предмет почуття, а не місце.
Через спеку матч перенесли.
Питаннячому?Член реченняобставинаЩо називаєпричинуПовний розбір
Перенесли (чому? з якої причини?) через спеку — обставина причини.
Сестра підрізала квіти ножицями.
Питаннячим?Член реченнядодатокЩо називаєзнаряддяПовний розбір
Підрізала (чим?) ножицями — додаток: ножиці — знаряддя, тобто предмет. Квіти (що?) — теж додаток.
Ми поверталися додому полем.
Питанняде? якою дорогою?Член реченняобставинаЩо називаємісцеПовний розбір
Поверталися (де? якою дорогою?) полем — обставина місця: поле — шлях руху. Додому (куди?) — теж обставина місця.
Учень радий перемозі.
Питаннякому? чому?Член реченнядодатокЯке слово пояснюєприкметникПовний розбір
Радий (чому?) перемозі — питання давального відмінка; додаток пояснює прикметник радий.
Міст через річку відремонтували.
Питанняякий?Член реченняозначенняЯке слово пояснюєіменникПовний розбір
Міст (який?) через річку — пояснює іменник, тому це неузгоджене означення, а не обставина.
Журавлі летіли клином.
Питанняяк?Член реченняобставинаЩо називаєспосіб діїПовний розбір
Летіли (як?) клином — у формі клина: обставина способу дії, а не знаряддя.
Додаток, обставина та інші теми синтаксису
- «Додаток як другорядний член речення» — питання, прямий і непрямий додаток, чим виражений;
- «Обставина як другорядний член речення» — вісім видів обставин, чим виражена, коли виділяємо комами;
- «Другорядні члени речення» — означення, додаток і обставина в одній таблиці;
- «Види присудків» — коли інфінітив і фразеологізм входять до присудка;
- «Синтаксичний розбір простого речення» — план розбору, лінії і зразки.
Джерело: додаток і обставина, їхні питання, значення і підкреслення — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; фразеологізми взятися за розум, бити байдики, душа в душу — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20); інфінітив як обставина мети — приклади в Українському правописі (2019), § 161, І, п. 6, в.
Вправи з відповідями: додаток чи обставина
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Обставина, на відміну від додатка, називає
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — місце, час, спосіб, причину чи мету дії. Додаток називає предмет, означення — ознаку предмета, присудок — дію, а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії.
Яке твердження про підкреслення правильне?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Обставину часу й обставину місця підкреслюють однаково — рискою з крапкою. Будь-яку обставину підкреслюють рискою з крапкою, додаток — пунктиром; прийменник підкреслюють разом з іменником.
У якому реченні слово «ліс» (у будь-якій формі) є додатком?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Ми милувалися лісом. Милувалися (чим?) лісом — ліс тут предмет милування, тож це додаток. У реченні «Туристи йшли лісом» — обставина місця (де? якою дорогою?), в інших — підмет.
У якому реченні сполучення з прийменником «з» (із, зі) є обставиною?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Сестра взялася до роботи із задоволенням. Взялася (як?) із задоволенням — обставина способу дії. З мамою, з сусідом (з ким?), зі сном (з чим?) — додатки.
У якому реченні слово, що відповідає на питання «чому?», є додатком?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — Бабуся раділа листу від онука. Раділа (чому?) листу — питання давального відмінка, лист — предмет радості, тож це додаток. Через дощ, від болю, через хворобу — обставини причини (з якої причини?).
Яким членом речення є сполучення «на світанку» в реченні «Ми вирушили на світанку»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — обставиною часу. Вирушили (коли?) на світанку — світанок тут час дії, а не місце й не предмет. Отже, це обставина часу.
У якому реченні сполучення «на стіні» є означенням?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Годинник на стіні зупинився. Годинник (який?) на стіні — сполучення пояснює іменник, тому це неузгоджене означення. В інших реченнях воно пояснює дієслово.
У якому реченні фразеологізм є обставиною?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Сусіди жили душа в душу. Жили (як?) душа в душу — дружно: фразеологізм-обставина способу дії. «Взявся за розум», «б’є байдики» — присудки, а «узявся до роботи» — не фразеологізм.
У якому реченні іменник в орудному відмінку є обставиною?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — Хлопець стрілою вилетів із кімнати. Вилетів (як?) стрілою — дуже швидко: обставина способу дії. Ножем, братом, танцями (чим? ким?) — додатки.
У якому реченні є і додаток, і обставина?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — Увечері діти читали казку. Читали (коли?) увечері — обставина, читали (що?) казку — додаток. В інших реченнях є лише обставина або лише додаток.
Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення
