Труднощі розмежування додатків та обставин

Труднощі розмежування додатків та обставин

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Додаток від обставини відрізняємо за питанням і значенням: додаток називає предмет (кого? що? чим? про що?), а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії (де? куди? коли? як? чому? навіщо?). Живе в місті (де?) — обставина, думає про місто (про що?) — додаток.

Нижче — таблиця, питання обох членів речення, п’ять прийомів розмежування, прийменникові сполучення, складні випадки, як підкреслюються додаток і обставина, типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: додаток і обставина в таблиці

Головні відмінності — в одній таблиці, а під нею — речення, у якому є обидва члени речення.

Додаток і обставина: коротко

ДодатокОбставина
Що називаєпредмет: особу, річ, явище, думку, знаряддямісце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст
Питаннянепрямих відмінків: кого? чого? кому? що? чим? на кого? про що? з ким?де? куди? звідки? коли? як? якою мірою? чому? навіщо?
Що пояснюєнайчастіше дієслово; також прикметник: радий зустрічідієслово, прикметник, прислівник або все речення
Чим вираженийіменником, займенником, інфінітивом, неподільним словосполученнямприслівником, іменником, дієприслівником, фразеологізмом
Як підкреслюємопунктиромрискою з крапкою
Прикладдумає про містоживе в місті

Обидва в одному реченні

Увечері брат цікаво розповідав нам про шкільний похід.Обставини: увечері (коли?) — час, цікаво (як?) — спосіб дії. Додатки: нам (кому?) і про похід (про що?) — особа і предмет розповіді.
  • підмет
  • присудок
  • означення
  • додаток
  • обставина

Як відрізнити додаток від обставини: чотири кроки

Додаток і обставина найчастіше пояснюють той самий присудок і бувають виражені тим самим іменником, навіть із тим самим прийменником. Тому сама форма слова не допоможе. Вирішують дві речі: від якого слова ставимо питання і що називає залежне слово.

  1. Знайди слово, яке пояснює виділений член. Якщо це іменник, перед тобою найчастіше означення: дорога (яка?) до моря. Якщо дієслово, прикметник чи прислівник — переходь до кроку 2.
  2. Постав від нього питання. Підходить лише питання відмінка — це додаток: сумує (за ким?) за бабусею. Підходить лише де? куди? коли? як? чому? навіщо? — це обставина: прийшов (коли?) увечері.
  3. Підходять два питання — вирішує значення. Предмет (особа, річ, явище, думка, знаряддя) — додаток: думає (про що?) про місто. Місце, напрямок, час, спосіб, причина, мета — обставина: живе (де? чи в чому?) в місті — місто тут місце, тож обставина.
  4. Перевір заміною. Обставину зазвичай можна замінити прислівником: живе в місті → живе там. Додаток — лише займенником: думає про місто → думає про нього.

Отже, для розмежування мало поставити питання: в місті формально відповідає також на питання в чому?, але місто тут — місце, де відбувається дія. Тому живе в місті — обставина місця, а думає про місто — додаток, бо місто тут — предмет думки.

На які питання відповідають додаток і обставина

Додаток відповідає на питання непрямих відмінків — усіх, крім називного, з прийменником чи без нього. Обставина має власні питання, які залежать від її виду: місця, часу, способу дії, міри й ступеня, причини, мети, умови, допусту.

Питання додатка й обставини

Додаток — питання відмінків

  • родовий: кого? чого? — не чув грому
  • давальний: кому? чому? — допоміг другові
  • знахідний: кого? що? — читаю книжку
  • орудний: ким? чим? — пишу ручкою
  • місцевий: на кому? у чому? — знається на техніці
  • з прийменником: про що? з ким? на кого? за ким? до чого? — мріє про море

Обставина — питання за видом

  • місця: де? куди? звідки? — гуляли в парку
  • часу: коли? відколи? доки? як довго? — прийшов увечері
  • способу дії: як? яким способом? — говорив з упевненістю
  • міри й ступеня: якою мірою? скільки разів? — дуже втомився
  • причини: чому? з якої причини? — запізнився через дощ
  • мети: навіщо? з якою метою? — зупинився для відпочинку
  • умови й допусту: за якої умови? незважаючи на що? — попри втому йшов далі

Питання ставимо від головного слова, найчастіше від присудка. Відмінкове питання формально можна поставити майже до будь-якого іменника, тому, якщо підходять два питання, дивимося на значення.

Одне питання звучить однаково в обох стовпцях — чому? Це і питання давального відмінка, і питання причини. Перевір, чи можна замінити його на з якої причини? Діти раділи (чому?) снігу — так не скажеш, сніг — предмет радості, отже, це додаток. Через хуртовину (чому? з якої причини?) уроки скасували — обставина причини.

Так само з питанням що?: Ми купили (що?) годинник — додаток, а в реченні Ми чекали годину підходить питання як довго?: іменник тут називає час, тому це обставина часу.

Одне слово — різні члени речення

Член речення визначаємо не за частиною мови і не за відмінком, а за роллю слова в реченні. Ось як те саме слово місто стає то підметом, то додатком, то обставиною, то означенням:

Слово «місто» в ролі різних членів речення

РеченняПитанняЧлен речення
Місто прокинулося рано.що?підмет
Волонтери прибрали місто.що?додаток
Ми пишаємося містом.чим?додаток
Брат думає про місто.про що?додаток
Брат живе в місті.де?обставина місця
Мати вийшла за місто.куди?обставина місця
Вулиці міста засяяли вогнями.чиї? які?означення

Коли місто — предмет дії, думки чи почуття, це додаток; коли місце чи напрямок руху — обставина.

Як розрізнити додаток і обставину: п’ять прийомів

Коли до слова підходять два питання, допоможуть ці прийоми. Найнадійніший — перший, решта його перевіряють.

1. Предмет чи обставина дії?

Подумай, що називає слово в цьому реченні. Особа, річ, явище, думка, знаряддя — це предмет, отже, додаток. Місце, напрямок, час, спосіб, причина, мета — обставина. Подивлюся на вашу піч (на що?) — піч тут предмет, на який спрямовано погляд, тому це додаток. Мати вийшла за село (куди?) — село тут лише напрямок руху, тому це обставина місця.

2. Конкретний чи абстрактний іменник

Назва особи чи речі після дієслова частіше буває додатком: Ми говорили з друзями (з ким?). Абстрактний іменник у сполученнях з упевненістю, з цікавістю, без поспіху частіше називає спосіб дії, тобто є обставиною: Ми говорили з упевненістю (як?). Але це лише підказка: Ми боролися зі сном (з чим?) — додаток, хоча сон — не річ; дивитися на схід (куди?) — обставина, хоча схід не почуття і не стан.

3. Заміна прислівником

Обставину здебільшого можна замінити близьким за змістом прислівником: там, туди, тоді, так, упевнено. Живе в місті → живе там; говорили з упевненістю → говорили впевнено; приїхав у неділю → приїхав тоді. Додаток прислівником не заміниш — лише займенником: думає про місто → думає про нього; сумує за бабусею → сумує за нею. Прийом діє в один бік: займенником часто можна замінити й обставину (живе в ньому), тому вирішальна саме заміна прислівником.

4. Перебудуй сполучення

Сполучення, у якому значення не очевидне, перебудуй так, щоб воно стало ясним: Ми познайомилися на екскурсії → під час екскурсії (коли?). Тепер видно, що це обставина часу: екскурсія тут не предмет, а час, коли сталася подія.

5. Зважай на дієслово

Дієслова руху й перебування (іти, їхати, вийти, жити, сидіти, стояти) часто мають при собі обставину місця: сидить на лавці (де?). Дієслова мовлення, думки, почуттів (говорити, думати, мріяти, вірити, сумувати, радіти) — переважно додаток: мріє про море (про що?). Це тенденція, а не правило: сидів над задачею (над чим?) — додаток, бо задача — предмет роботи, а не місце.

Додаток, обставина чи означення?

12 речень. Постав питання від головного слова до виділеного сполучення і подумай, що воно називає.

  1. Малюк зрадів подарунку.

    Відповідь

    додаток. Зрадів (чому?) подарунку — питання давального відмінка, а не причини: подарунок — предмет радості, отже, це додаток.

  2. Через ожеледицю автобус запізнився.

    Відповідь

    обставина. Запізнився (чому? з якої причини?) через ожеледицю — обставина причини.

  3. Дідусь розколов поліно сокирою.

    Відповідь

    додаток. Розколов (чим?) сокирою — додаток: сокира — знаряддя дії, тобто предмет.

  4. Бабуся говорила без поспіху.

    Відповідь

    обставина. Говорила (як?) без поспіху — неквапливо: обставина способу дії.

  5. Стежка до криниці заросла травою.

    Відповідь

    означення. Стежка (яка?) до криниці — сполучення пояснює іменник, тому це неузгоджене означення.

  6. Ми чекали на сестру.

    Відповідь

    додаток. Чекали (на кого?) на сестру — додаток: називає особу.

  7. Ми чекали з самого ранку.

    Відповідь

    обставина. Чекали (відколи?) з самого ранку — обставина часу.

  8. Сестра захоплюється малюванням.

    Відповідь

    додаток. Захоплюється (чим?) малюванням — додаток: називає предмет захоплення.

  9. Хлопчик ішов додому стежкою.

    Відповідь

    обставина. Ішов (де? якою дорогою?) стежкою — обставина місця: стежка — шлях руху, а не предмет.

  10. Лавка під каштаном була вільна.

    Відповідь

    означення. Лавка (яка?) під каштаном — пояснює іменник, тому це неузгоджене означення.

  11. Я з нетерпінням чекаю на літо.

    Відповідь

    додаток. Чекаю (на що?) на літо — додаток: літо тут не час дії, а те, чого чекають.

  12. Ми поїдемо до бабусі влітку.

    Відповідь

    обставина. Поїдемо (коли?) влітку — обставина часу, виражена прислівником.

Прийменникові сполучення: додаток чи обставина

Найважче розрізняти іменник із прийменником: той самий прийменник уводить і додаток, і обставину. Прийменник лише поєднує слова, а роль сполучення визначає значення іменника.

Той самий прийменник — різні члени речення

ПрийменникОбставинаДодаток
у (в)повернувся у вівторок (коли?)вірить у перемогу (у що?)
навідпочивали на канікулах (коли?)сподівається на допомогу (на що?)
з (із, зі)працювали з натхненням (як?)порадилася з учителем (з ким?)
допрацювали до вечора (доки?)готувався до олімпіади (до чого?)
відзакашлявся від диму (чому?)відмовився від подарунка (від чого?)
заприбрав кімнату за пів години (за який час?)стежить за порядком (за чим?)
длязібралися для розмови (навіщо?)приготувала сюрприз для подруги (для кого?)

Особа чи предмет, на які спрямована дія або почуття, — додаток; час, спосіб, причина, мета — обставина.

Прийменник підкреслюємо разом з іменником: це один член речення. Якщо між ними стоїть означення, воно має свою лінію: живе у великому місті.

Той самий прийменник: обставина чи додаток?

Пари з однаковими прийменниками. Постав питання від дієслова й подумай, що називає виділене сполучення — предмет чи обставину дії.

      Відповіді
      дивився з подивомОбставинаДивився (як?) з подивом — здивовано: обставина способу дії.
      посварився з братомДодатокПосварився (з ким?) з братом — додаток: називає особу.
      почервоніла від соромуОбставинаПочервоніла (чому? з якої причини?) від сорому — обставина причини.
      очистив доріжку від снігуДодатокОчистив (від чого?) від снігу — додаток: сніг — предмет, який прибрали.
      читала до півночіОбставинаЧитала (доки?) до півночі — обставина часу.
      звик до тишіДодатокЗвик (до чого?) до тиші — додаток: тиша — предмет звички, а не час.
      зупинилися для відпочинкуОбставинаЗупинилися (навіщо? з якою метою?) для відпочинку — обставина мети.
      купив квіти для мамиДодатокКупив (для кого?) для мами — додаток: називає особу.
      прийшов у суботуОбставинаПрийшов (коли?) у суботу — обставина часу.
      розбирається у техніціДодатокРозбирається (у чому?) у техніці — додаток: техніка — предмет знань.
      зробив уроки за годинуОбставинаЗробив (за який час?) за годину — обставина часу.
      сумує за друзямиДодатокСумує (за ким?) за друзями — додаток: називає осіб.

      Фразеологізм — один член речення

      Фразеологізм не ділимо на додаток і обставину, навіть якщо в ньому є іменник із прийменником. Він виконує в реченні одну роль. Ігор нарешті взявся за розум — взявся за розум (порозумнішав) — присудок, а за розум — не додаток. Андрій б’є байдики — теж присудок. А в реченні Сусіди жили душа в душу фразеологізм відповідає на питання як? (дружно), тому це обставина способу дії. Підкреслюємо фразеологізм цілим.

      Складні випадки: де підручники розходяться

      Інколи до сполучення природно підходять обидва питання — і відмінка, і обставини. Зазвичай вирішують за значенням, але в деяких посібниках питання ставлять за формою (з чого? до чого? у чому?) і такі члени вважають додатками. Найчастіші випадки:

      • Місце чи напрямок, названі конкретним іменником із прийменником: Миколка дістав підручник із портфеля (звідки? чи з чого?), Ми підійшли до лісу (куди? чи до чого?). За значенням це обставина місця, за формою — додаток.
      • Орудний відмінок, близький до прислівника: Повітря пахло осінню (чим? чи як? — по-осінньому), Хлопчик дивився жалісними очима (чим? чи як? — жалісно).
      • Знахідний відмінок зі значенням міри: Ми пройшли кілометр — скільки? (обставина міри) чи що? (додаток).
      • Інфінітив після дієслова руху: Батько вийшов провести сина — навіщо? У шкільній граматиці такий інфінітив зазвичай уважають обставиною мети (так само в Правописі), але деякі посібники трактують інакше.
      • Сполучення після іменника: розповідь про подорож — яка? (означення) чи про що? (додаток).

      У тренажерах і тесті на цій сторінці таких випадків немає. На контрольній дотримуйся свого підручника.

      Як підкреслюються додаток і обставина

      Під час синтаксичного розбору додаток підкреслюємо пунктиром (штриховою лінією), а обставину — рискою з крапкою (штрихпунктиром). Обставину будь-якого виду — місця, часу, способу дії, причини — підкреслюємо однаково. Означення підкреслюємо хвилястою лінією, підмет — однією рискою, присудок — двома.

      Прийменник підкреслюємо разом з іменником, фразеологізм — цілим. Однорідні додатки чи обставини підкреслюємо кожен окремо, а сполучник між ними не підкреслюємо.

      Як підкреслюються додаток і обставина: зразки

      Брат живе у великому місті, але сумує за рідним селом.У місті (де?) — обставина місця, за селом (за чим?) — додаток; прийменники підкреслюємо разом з іменниками, а означення великому, рідним — хвилястою лінією.
      Уранці ми швидко повернулися додому.Три обставини — часу (уранці), способу дії (швидко) і місця (додому) — підкреслюємо однаково: рискою з крапкою.
      Сусіди жили душа в душу і допомагали одне одному.Душа в душу (як?) — фразеологізм-обставина, підкреслюємо цілим; одне одному (кому?) — додаток.
      • підмет
      • присудок
      • означення
      • додаток
      • обставина

      Повний план розбору й інші зразки — у статті «Синтаксичний розбір простого речення».

      Типові помилки

      Найчастіше член речення визначають за прийменником, за відмінком чи за першим питанням, що спало на думку, а не за значенням:

      Типові помилки: додаток чи обставина

      ПомилкаПравильно
      Діти раділи снігу: снігу — обставина причини (чому?)снігу — додаток: чому? тут питання давального відмінка, а сніг — предмет радості
      Тато забив цвях молотком: молотком — обставина способу діїмолотком — додаток: забив (чим?); молоток — знаряддя, тобто предмет
      Учні слухали з цікавістю: з цікавістю — додаток (з чим?)з цікавістю — обставина способу дії: слухали (як?) — цікаво
      Ми милувалися озером: озером — обставина місцяозером — додаток: милувалися (чим?); озеро — предмет милування, а не місце
      Будинок біля парку відремонтували: біля парку — обставина місцябіля парку — означення: будинок (який?); обставина пояснює дієслово, а не іменник
      Ігор узявся за розум: за розум — додатокузявся за розум — фразеологізм, один член речення (присудок)
      Обставину часу підкреслюють інакше, ніж обставину місцяБудь-яку обставину підкреслюємо однаково: увечері, у парку

      Ні прийменник, ні відмінок, ні частина мови не визначають члена речення — лише питання від головного слова і значення.

      Вправи: розбери речення

      У кожному реченні виділено одне сполучення. Обери питання, член речення і що це сполучення називає.

      Розбери виділене сполучення

      Обери питання, член речення і що називає виділене сполучення (чи яке слово пояснює), а потім натисни «Перевірити».

      1. Мама подякувала сусідці за допомогу.

        Питаннякому?
        Член реченнядодаток
        Що називаєособу
        Повний розбір

        Подякувала (кому?) сусідці — додаток, називає особу. За допомогу (за що?) — теж додаток.

      2. Увечері ми повернулися з походу.

        Питанняколи?
        Член реченняобставина
        Що називаєчас
        Повний розбір

        Повернулися (коли?) увечері — обставина часу, виражена прислівником.

      3. Бабуся зустріла нас з радістю.

        Питанняяк?
        Член реченняобставина
        Що називаєспосіб дії
        Повний розбір

        Зустріла (як?) з радістю — радісно: обставина способу дії. Нас (кого?) — додаток.

      4. Сестра сумує за домом.

        Питанняза чим?
        Член реченнядодаток
        Що називаєпредмет почуття
        Повний розбір

        Сумує (за чим?) за домом — додаток: дім тут предмет почуття, а не місце.

      5. Через спеку матч перенесли.

        Питаннячому?
        Член реченняобставина
        Що називаєпричину
        Повний розбір

        Перенесли (чому? з якої причини?) через спеку — обставина причини.

      6. Сестра підрізала квіти ножицями.

        Питаннячим?
        Член реченнядодаток
        Що називаєзнаряддя
        Повний розбір

        Підрізала (чим?) ножицями — додаток: ножиці — знаряддя, тобто предмет. Квіти (що?) — теж додаток.

      7. Ми поверталися додому полем.

        Питанняде? якою дорогою?
        Член реченняобставина
        Що називаємісце
        Повний розбір

        Поверталися (де? якою дорогою?) полем — обставина місця: поле — шлях руху. Додому (куди?) — теж обставина місця.

      8. Учень радий перемозі.

        Питаннякому? чому?
        Член реченнядодаток
        Яке слово пояснюєприкметник
        Повний розбір

        Радий (чому?) перемозі — питання давального відмінка; додаток пояснює прикметник радий.

      9. Міст через річку відремонтували.

        Питанняякий?
        Член реченняозначення
        Яке слово пояснюєіменник
        Повний розбір

        Міст (який?) через річку — пояснює іменник, тому це неузгоджене означення, а не обставина.

      10. Журавлі летіли клином.

        Питанняяк?
        Член реченняобставина
        Що називаєспосіб дії
        Повний розбір

        Летіли (як?) клином — у формі клина: обставина способу дії, а не знаряддя.

      Додаток, обставина та інші теми синтаксису

      Джерело: додаток і обставина, їхні питання, значення і підкреслення — за шкільною програмою з української мови (модельні програми НУШ) та усталеною шкільною граматикою; фразеологізми взятися за розум, бити байдики, душа в душу — «Словник української мови» у 20 томах (СУМ-20); інфінітив як обставина мети — приклади в Українському правописі (2019), § 161, І, п. 6, в.

      Вправи з відповідями: додаток чи обставина

      10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

      1. Обставина, на відміну від додатка, називає

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — місце, час, спосіб, причину чи мету дії. Додаток називає предмет, означення — ознаку предмета, присудок — дію, а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії.

      2. Яке твердження про підкреслення правильне?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Обставину часу й обставину місця підкреслюють однаково — рискою з крапкою. Будь-яку обставину підкреслюють рискою з крапкою, додаток — пунктиром; прийменник підкреслюють разом з іменником.

      3. У якому реченні слово «ліс» (у будь-якій формі) є додатком?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Ми милувалися лісом. Милувалися (чим?) лісом — ліс тут предмет милування, тож це додаток. У реченні «Туристи йшли лісом» — обставина місця (де? якою дорогою?), в інших — підмет.

      4. У якому реченні сполучення з прийменником «з» (із, зі) є обставиною?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — Сестра взялася до роботи із задоволенням. Взялася (як?) із задоволенням — обставина способу дії. З мамою, з сусідом (з ким?), зі сном (з чим?) — додатки.

      5. У якому реченні слово, що відповідає на питання «чому?», є додатком?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — Бабуся раділа листу від онука. Раділа (чому?) листу — питання давального відмінка, лист — предмет радості, тож це додаток. Через дощ, від болю, через хворобу — обставини причини (з якої причини?).

      6. Яким членом речення є сполучення «на світанку» в реченні «Ми вирушили на світанку»?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: А — обставиною часу. Вирушили (коли?) на світанку — світанок тут час дії, а не місце й не предмет. Отже, це обставина часу.

      7. У якому реченні сполучення «на стіні» є означенням?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Годинник на стіні зупинився. Годинник (який?) на стіні — сполучення пояснює іменник, тому це неузгоджене означення. В інших реченнях воно пояснює дієслово.

      8. У якому реченні фразеологізм є обставиною?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Г — Сусіди жили душа в душу. Жили (як?) душа в душу — дружно: фразеологізм-обставина способу дії. «Взявся за розум», «б’є байдики» — присудки, а «узявся до роботи» — не фразеологізм.

      9. У якому реченні іменник в орудному відмінку є обставиною?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: В — Хлопець стрілою вилетів із кімнати. Вилетів (як?) стрілою — дуже швидко: обставина способу дії. Ножем, братом, танцями (чим? ким?) — додатки.

      10. У якому реченні є і додаток, і обставина?

        Відповідь і пояснення

        Правильна відповідь: Б — Увечері діти читали казку. Читали (коли?) увечері — обставина, читали (що?) казку — додаток. В інших реченнях є лише обставина або лише додаток.

      Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Другорядні члени речення