українська мова для школи (5–11 клас) і підготовка до НМТ
Узагальнювальне слово — це слово чи словосполучення, яке своїм значенням охоплює всі однорідні члени речення і є тим самим членом речення, що й вони: У кошику лежали фрукти: яблука, груші, сливи. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставимо двокрапку, а якщо після них — перед ним ставимо тире: Яблука, груші, сливи —
Читати далі Узагальнювальне слово при однорідних членах речення
Вивчення другорядних членів речення завершуємо саме розглядом порівняльного звороту. Коли його вживають? Які функції виконує? Чим виражається і якими розділовими знаками супроводжується? Про це та інше у нашому матеріалі. Мотайте на вус! Порівняльний зворот належить до стилістичних засобів мови. Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх. Наприклад, у реченні: Друзі, висівайте доброту, бо
Читати далі Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому: коли ставити кому?
Обставина — це другорядний член речення, який називає місце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст дії або ознаки. Обставина відповідає на питання де? куди? звідки? коли? як? якою мірою? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? Найчастіше вона пояснює присудок, а в розборі її підкреслюємо рискою з крапкою. Нижче — таблиця, усі
Розряди обставин за значенням — це вісім груп, на які поділяють обставини залежно від того, що вони називають: обставини способу дії, міри й ступеня, часу, місця, причини, мети, умови та допусту. Розряд визначаємо за питанням (найчастіше — від присудка) і за значенням: як? якою мірою? коли? де? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що?
Часом дуже складно розмежувати додатки і обставини. Якщо ви добре засвоїли попередні теми, то саме час братися за найскладніше — з’ясувати усі деталі і добре зрозуміти, у чому полягає різниця між додатком і обставиною. Готові? Цей матеріал для вас! Важко визначити другорядні члени, виражені іменниками у непрямих відмінках з прийменниками чи без них. Тоді треба
Друзі, повертаємося до розгляду другорядних членів речення. Означення, його особливості і види ми вже вивчили. Час переходити до додатків. Що це за член речення? Яким він може бути? Що для нього характерно? Усе це та інше з’ясовуємо в матеріалі! Додаток — такий другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім
Сьогодні пропонуємо вам перевірити себе: що ж із матеріалу, який ми подали вчора, вам усе-таки вдалося засвоїти? Розв’яжіть завдання, які ми подаємо нижче, і оцініть свої сили. Досі складно вибрати правильне слово? Нижче шукайте ще більше ілюстративного матеріалу 🙂 Розкрийте дужки, вибираючи потрібне слово. Свій вибір обґрунтуйте. 1. Продавець розповів про правила і умови (ефектного,
Друзі, суржик істотно спотворює нашу мову. Він, як наслідок штучного насаджування українцям чужої мови, настільки вкоренився в нашу побутову лексику, що ми, часом, навіть не усвідомлюємо, наскільки часто його вживаємо. Ось невеликий словничок, який допоможе підібрати правильний літературний відповідник до суржика. Трішки зусиль — і ваша мова стане справжньою! Суржик — елементи двох або кількох
Друзі, лексика української мови дуже багата. Для кожного, хто вивчає українську мову, надзвичайно важливо знати про пароніми. У нашому мовленні та мові художніх творів вони трапляються часто. Саме вони часто спричиняють каламбури у нашому мовленні і помилки у написанні творів. Пропонуємо з’ясувати про них більше! Пароніми Пароніми — це слова, що мають подібність у морфологічній
Прикладка — це означення, виражене іменником: вона дає предметові іншу назву (Наш сусід, старий рибалка, знає кожну заводь). Відокремлена прикладка в усному мовленні виділяється паузами й інтонацією, а на письмі — комами або тире. Нижче — таблиця «коли відокремлюємо», усі випадки за Правописом із прикладами, прикладки з як, тобто, або, на ім’я, так званий, коли
