Алітерація — це повтор однакових приголосних звуків, асонанс — повтор голосних, анафора — однаковий початок суміжних рядків, а епіфора — їхнє однакове закінчення. Алітерація і асонанс належать до звукопису, анафора та епіфора — до стилістичних фігур (поетичного синтаксису). Нижче — таблиця «Коротко», означення кожного засобу з прикладами з поезії Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Олеся,
Автор: Batiuk Iryna
Уживання числівників для позначення часу і дат
В українській мові для позначення часу доби вживаємо порядкові числівники: Котра година? — Сьома. О котрій? — О сьомій, о пів на восьму. Порядковими називаємо й дати: Котре число? — Друге лютого. Якого числа? — Другого лютого. У даті змінюється тільки числівник, а назва місяця завжди стоїть у родовому відмінку. Кількісні числівники (дві години, двадцять
Узгодження числівника з іменником
Узгодження числівника з іменником залежить від числівника. Після два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини (два кілометри), після п’ять і більше та після збірних числівників на зразок двоє, троє — у родовому множини (п’ять кілометрів, двоє дітей), після півтора й дробових — у родовому однини (півтора кілометра), а один узгоджується з іменником у
Аналіз поезії «Contra spem spero!» Лесі Українки
«Contra spem spero!» – чи не найвідоміший вірш Лесі Українки. Він утверджує життєвий оптимізм і відкидає тугу у читача. Лірична героїня, яку дослідники часто ототожнюють із авторкою, намагається радіти життю і закликає цінувати кожну мить. Ви ще не вивчили цього вірша напам’ять? А, може, не знаєте його особливостей, художніх засобів чи історію написання? Усе тут ⤵
Читати далі Аналіз поезії «Contra spem spero!» Лесі Українки
Особливості правопису числівників
Правопис числівників — це правила, за якими числівники пишемо разом, окремо чи з дефісом, з м’яким знаком чи без нього. Складні числівники пишемо одним словом без ь у середині: шістнадцять, шістдесят, шістсот; у п’ятдесят — вісімдесят і п’ятсот — дев’ятсот м’якого знака немає також у кінці. Складені числівники пишемо окремо (сто п’ятдесят), порядкові на -сотий,
Відмінювання числівників
Відмінювання числівників — це зміна числівників за відмінками. Кількісні числівники відмінюються за кількома зразками: один — як займенник той, два, три, чотири — за власним зразком, від п’яти до тридцяти — з двома рівноправними формами (п’яти́ і п’ятьо́х), сорок, дев’яносто, сто — з одним закінченням -а, а тисяча, мільйон, мільярд — як іменники. Порядкові числівники
Риторичні фігури
Риторичні фігури, зокрема риторичні звертання і запитання, належать до основних теоретико-літературних понять, які треба знати й уміти визначати в тексті. До того ж, користуючись ними, письменники можуть краще передавати свої відчуття — питання, заперечення, вагання. Якими вони бувають і хто з відомих митців вдало ними послуговувався? Шукайте в нашому матеріалі! Риторичними фігурами називаються фігури мовлення, побудовані
Поетичний синтаксис
Розглядаючи ліричні твори, варто звертати увагу на поетичний синтаксис, який використовує автор. Він, поруч із художніми засобами, робить твір динамічнішим. Інверсійні конструкції, оригінальні антитези, мелодійні анафори і неочікуваний паралелізм можуть зробити незабутнім будь-який ліричний і навіть прозовий твір. Зверніть увагу на особливості основних засобів поетичного синтаксису, щоб уміти правильно визначати їх у творах української літератури!
Ступені порівняння якісних прикметників
Ступені порівняння прикметників — це форми якісних прикметників, які показують, що ознаки в предметі більше чи менше, ніж в іншому (вищий ступінь: тепліший, менш теплий), або найбільше чи найменше серед усіх (найвищий ступінь: найтепліший, найменш теплий). Кожен ступінь має просту форму (одне слово) і складену (два слова). Нижче — таблиця, правила творення простої і складеної
Аналіз повісті “Земля” Ольги Кобилянської
Аналіз повісті “Земля” Ольги Кобилянської стане в нагоді усім, хто вивчає класику української літератури. Повість Ольги Кобилянської — чудовий зразок модернізму в літературі. Він став першим символістським твором в українській літературі. Присвятила цю повість письменниця своєму батькові. А написала її на основі не вигаданої, а реальної історії, яка трапилася в сім’ї, яку Ольга Кобилянська добре
