Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Риторичні фігури, зокрема риторичні звертання і запитання, належать до основних теоретико-літературних понять, які треба знати й уміти визначати в тексті. До того ж, користуючись ними, письменники можуть краще передавати свої відчуття — питання, заперечення, вагання. Якими вони бувають і хто з відомих митців вдало ними послуговувався? Шукайте в нашому матеріалі!
Риторичними фігурами називаються фігури мовлення, побудовані на словесних зворотах, що мають умовно-діалогічний характер.
Риторичні фігури постають внаслідок порушення комунікативно-логічних норм висловлювання, оскільки ті діалогічні інтонації, які вони вносять у процес мовлення, не розраховані на реальну відповідь або практичну дію, як це буває в «живому», побутовому спілкуванні, коли діалог слугує передусім потребам обміну інформацією, такому звертанню до співрозмовника, яке передбачає відповідь або спонукає його до конкретних учинків.
Діалогічність риторичних і словесних зворотів цілком умовна і слугує у творах художньої літератури меті індивідуалізації та емоційного увиразнення мовлення, привертання особливої уваги до певних аспектів зображуваного явища, в окремих випадках використовується з композиційною метою.
Серед риторичних фігур виділяють фігури звертання, запитання, заперечення, оклику.
Чотири риторичні фігури
- Риторичне звертання
до неживого, відсутнього чи уявного адресата, з яким справжньої розмови не буде
Думи мої, думи мої, / Лихо мені з вами! (Т. Шевченко) - Риторичне запитання
питають не заради відповіді, а щоб посилити думку чи почуття
Слово, чому ти не твердая криця, / Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка) - Риторичне заперечення
відповідь на уявну думку чи припущення співрозмовника, часто зі словом ні
Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні… (Леся Українка) - Риторичний оклик
підкреслено емоційний вислів, у кінці — знак оклику
От був народ! Що римляни, що греки. (Л. Костенко)
Назва — від слова риторика (грец. rhētorikē — ораторське мистецтво, красномовство). Діалог у риторичних фігурах умовний: відповіді чи дії ніхто не чекає. Фігури часто поєднуються: у рядку Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…» є і звертання, і запитання.
Риторичним називається звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця:
Україно моя!
Чисті хвилі ланів,
Променисті міста, голубінь легкокрила!
Україно!
Сьогодні звірів-ворогів
Ти грудьми вогняними зустріла.
(М. Рильський)
Риторичне звертання частіше застосовується у віршованих, аніж у прозаїчних текстах, де воно, крім усього іншого, досить часто оформлює, «вводить» тему твору.
Риторичне запитання — це запитання, яке ставлять не для того, щоб отримати відповідь, а щоб посилити емоційність висловлювання, привернути увагу до думки, інколи — афористично узагальнити загальновідому або очевидну думку:
Кати знущаються над нами,
А правда наша п’яна спить.
Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, Боже, утомлений?
(Т. Шевченко)
Інколи поставлене автором запитання мотивує подальше розгортання художнього викладу, яке розкриває ті чи інші, пов’язані із запитанням, смислові аспекти.
Риторичне заперечення — це заперечення, що має форму відповіді на можливе припущення, думку уявного співрозмовника:
Ні, друже мій, не та година!
Сучасна пісня — не перина…
(І. Франко)
Риторичний оклик — це вислів, що має підкреслено емоційний характер і вводиться переважно з метою затримати або посилити увагу на якомусь з аспектів зображуваного. Наприклад:
О, що за туга розум мій опала!
Яка крізь серце потекла Каяла,
Що за чуття на серце налягло!
(М. Зеров)
Вправи з відповідями: риторичні фігури
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Риторичне запитання — це запитання, яке:
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — не потребує відповіді й посилює емоційність висловлювання. Риторичне запитання ставлять не заради відповіді, а щоб підкреслити думку чи почуття; відповідь зазвичай очевидна.
Яку риторичну фігуру використав М. Рильський у рядках «Україно моя! Чисті хвилі ланів…»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — риторичне звертання. Поет звертається до України не для реальної розмови, а щоб привернути увагу читача й висловити своє ставлення — це риторичне звертання.
Яку риторичну фігуру використав І. Франко: «Ні, друже мій, не та година! Сучасна пісня — не перина…»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — риторичне заперечення. Риторичне заперечення має форму відповіді на уявну думку співрозмовника: «Ні, … не та…».
Яке з речень містить риторичне запитання?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Хіба можна забути рідну матір? Відповідь «не можна» очевидна, запитання лише посилює думку; інші запитання передбачають реальну відповідь.
Що НЕ належить до риторичних фігур?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — метафора. Метафора — це троп (вживання слова в переносному значенні), а риторичні фігури — це особливі звороти мовлення з умовно-діалогічним характером.
До кого чи чого адресоване риторичне звертання?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — до особи, предмета чи явища без мети реального контакту. Риторичне звертання не передбачає справжнього діалогу: воно привертає увагу до предмета і виражає ставлення автора.
Яку фігуру використав Т. Шевченко в рядку про правду: «Коли вона прокинеться?»
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — риторичне запитання. Поет не чекає відповіді — запитання виражає біль і нетерпіння, тому це риторичне запитання.
Який розділовий знак зазвичай стоїть у кінці риторичного оклику?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — знак оклику. Риторичний оклик — підкреслено емоційний вислів, тому в кінці ставлять знак оклику.
У якому рядку є риторичне звертання?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — «Зоре моя вечірняя, зійди над горою…» (Т. Шевченко). Звертання до зорі не передбачає справжнього контакту, воно виражає почуття поета; інші звертання — побутові, до реальних співрозмовників.
Чим риторичні фігури відрізняються від звичайних запитань і звертань у побутовому діалозі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — їхня діалогічність умовна — вони не розраховані на реальну відповідь чи дію. У живому спілкуванні діалог служить обміну інформацією, а риторичні фігури лише імітують діалог, щоб увиразнити мовлення.
Ця тема на карті української мови: Мовні норми, стилістика, культура мовлення → Тропи і стилістичні фігури