Розділові знаки при відокремлених означеннях

Розділові знаки при відокремлених означеннях

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Відокремлене означення — це означення, яке в усному мовленні виділяємо паузами, а на письмі — комами, рідше тире: Стежка, засипана листям, вела до ставу. Найчастіше відокремлюємо дієприкметниковий чи прикметниковий зворот після іменника, означення при особовому займеннику й означення з відтінком причини.

Нижче — коротка таблиця, усі випадки, коли означення відокремлюється і коли ні, тире при відокремленому означенні, драбина «ставити кому чи ні», типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: коли означення відокремлюється

Відокремлені означення коротко

ОзначенняЗнакиПриклад
Відокремлюємо
зворот після іменникадві коми; у кінці речення — однаКошик, повний стиглих яблук, стояв на лаві.
одиничні означення після іменника — особливо два чи більше або коли перед іменником уже є означеннякомиВітер, холодний і різкий, гнав хмари.
при особовому займеннику — де б не стоялокомиЗдивований, він відклав книжку.
перед іменником, але з відтінком причиникома після означенняРозгублений, хлопець не зміг нічого сказати.
уточнює попереднє означеннякомивірші сучасних, переважно молодих, поетів
неузгоджене — щоб надати вагикомидідусь, сивий, з палицею в руці
щоб виділити виразніше; інфінітивтиреТепер інша доля — холодна і хмура — заступила матір (Панас Мирний)
одна звичка — записувати все побачене
Не відокремлюємо
безпосередньо перед іменником, лише називає ознакубез комЗасипана листям стежка вела до ставу.
тісно пов’язане з іменником за змістомбез комМинаючи убогі села / Понаддніпрянські невеселі… (Т. Шевченко)
стосується не так підмета, як присудкабез комВарчук стояв біля вікна спокійний, зосереджений (М. Стельмах)

Кома — звичайний знак; тире замість ком ставимо, коли хочемо наголосити на означенні.

Що таке відокремлене означення

Означення — другорядний член речення, який називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий? Відокремлення — це змістове й інтонаційне виділення другорядного члена речення: він звучить як додаткове повідомлення. Порівняй два речення:

  • Засипана листям стежка вела до ставу. — означення просто називає ознаку, коми не потрібні;
  • Стежка, засипана листям, вела до ставу. — означення звучить окремо, перед ним і після нього робимо паузу, а на письмі ставимо коми.

Відокремленими бувають узгоджені означення — прикметники й дієприкметники, що стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й іменник, — і неузгоджені: іменники в непрямих відмінках (з палицею в руці) та інфінітив (звичка — записувати все побачене). Означення буває поширене, тобто зворот — дієприкметниковий (засипана листям) чи прикметниковий (повний стиглих яблук), і непоширене — одне слово (розгублений).

Зворот — один член речення, тому його підкреслюємо хвилястою лінією цілим: Кошик, повний стиглих яблук, стояв на лаві. Прикладка — теж різновид означення, але виражена іменником; про неї — окрема стаття «Відокремлена прикладка».

Коли означення відокремлюється комами

Правопис називає такі випадки.

1. Зворот після іменника

Дієприкметниковий чи прикметниковий зворот, що стоїть після означуваного іменника, виділяємо комами з обох боків: Сад, освітлений вечірнім сонцем, здавався золотим; Розгойдане море, вже брудне й темне, наскакувало на берег і покривало скелі (М. Коцюбинський). Якщо зворот стоїть у кінці речення, ставимо одну кому — перед ним: Бабуся поставила на стіл кошик, повний стиглих яблук.

2. Одиничні означення після іменника

Відокремлюємо й означення без залежних слів, якщо вони стоять після іменника, — особливо коли їх два чи більше або перед іменником уже є інше означення:

  • Високо, трохи не серед неба, стояв місяць, ясний, блискучий, повний (І. Нечуй-Левицький) — три означення після іменника;
  • Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?») — перед іменником уже є означення ясне.

Ті самі означення перед іменником не відокремлюємо, а лише розділяємо комами як однорідні: стояв ясний, блискучий, повний місяць. Коли між означеннями кома, а коли ні, пояснено в статті «Однорідні і неоднорідні означення».

3. Означення при особовому займеннику

Означення, що стосується особового займенника (я, ти, він, вона, ми, ви, вони), відокремлюємо незалежно від того, де воно стоїть і чи має залежні слова: Тремтячий, блідий, він привітався до доктора (М. Коцюбинський); Як я, бідна, тут горюю (І. Котляревський); Ми, захоплені грою, не помітили, як стемніло.

Лише одиничний прикметник при займеннику в деяких випадках можна не відокремлювати, зокрема в окличному реченні чи при протиставленні: О я нещасний!; Я колишній і я теперішній — це вже ніби зовсім різні особи (приклади з Правопису).

4. Означення перед іменником з відтінком причини

Означення, що стоїть безпосередньо перед іменником, зазвичай не відокремлюємо. Кому ставимо, коли воно, крім ознаки, має ще й обставинний відтінок — найчастіше пояснює причину: до нього можна поставити питання чому? і замінити його реченням зі сполучником бо.

  • Розгублений, хлопець не зміг нічого сказати (приклад із Правопису) — не зміг сказати, бо був розгублений;
  • Засмучений поразкою, Максим мовчки пішов з поля — пішов мовчки, бо був засмучений.

Порівняй: Засмученого поразкою хлопця підбадьорив тренер — тут означення лише називає ознаку (якого хлопця?), тож коми немає. Чи є обставинний відтінок, вирішує зміст речення.

5. Означення до слова, якого немає в реченні

Означення відокремлюємо й тоді, коли іменника чи займенника, до якого воно належить, у реченні немає: Не рано встане: / Навіки, праведний, заснув (Т. Шевченко); Утомлені, але щасливі, поверталися з походу.

6. Означення, що уточнює попереднє

Означення, яке уточнює інше означення, виділяємо комами з обох боків; часто перед ним стоять слова зокрема, особливо, переважно: Ми читали вірші сучасних, переважно молодих, поетів.

7. Неузгоджені означення

Неузгоджене означення (іменник у непрямому відмінку з прийменником чи без нього) відокремлюємо, щоб надати йому більшої ваги, — найчастіше тоді, коли воно стоїть поряд із відокремленими узгодженими: Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами […], вона [Мотря] була ніби намальована на білій стіні (І. Нечуй-Левицький); Біля хвіртки стояв дідусь, сивий, з палицею в руці. Без такого наміру неузгоджене означення не відокремлюємо: Дівчина в червоній куртці бігла до школи. Інфінітив частіше виділяємо тире (див. нижче).

Шкільні підручники називають ще один випадок — означення, відірване від означуваного слова іншими членами речення. Правопис окремо його не виділяє: таке означення зазвичай підпадає під одне з правил вище.

Чому означення відокремлено?

Визнач, чим виражене відокремлене означення і чому його виділено комами, а тоді натисни «Перевірити».

  1. Лист, написаний олівцем, важко було прочитати.

    Означеннядієприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостоїть після іменника
    Повний розбір

    Дієприкметник написаний із залежним словом олівцем стоїть після іменника лист.

  2. Бабуся поставила на стіл миску, повну гарячих вареників.

    Означенняприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостоїть після іменника
    Повний розбір

    Прикметник повну із залежними словами стоїть після іменника миску; у кінці речення — одна кома.

  3. Здивований, він довго мовчав.

    Означенняодиничні прикметники чи дієприкметники
    Відокремлено, бостосується особового займенника
    Повний розбір

    Одне слово без залежних слів стосується особового займенника він.

  4. Ми, мокрі від дощу, забігли під навіс.

    Означенняприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостосується особового займенника
    Повний розбір

    Прикметник мокрі із залежними словами від дощу стосується займенника ми.

  5. Налякана громом, кішка сховалася під ліжко.

    Означеннядієприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостоїть перед іменником і має відтінок причини
    Повний розбір

    Зворот стоїть перед іменником кішка, але пояснює причину: сховалася, бо була налякана.

  6. Вода в озері, прозора й холодна, виблискувала на сонці.

    Означенняодиничні прикметники чи дієприкметники
    Відокремлено, бостоїть після іменника
    Повний розбір

    Два одиничні прикметники стоять після іменника вода.

  7. Розбуджений грозою, Остап більше не міг заснути.

    Означеннядієприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостоїть перед іменником і має відтінок причини
    Повний розбір

    Не міг заснути, бо був розбуджений: зворот перед іменником має відтінок причини.

  8. Ми знайшли стежку, ледь помітну в траві.

    Означенняприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостоїть після іменника
    Повний розбір

    Прикметник помітну із залежними словами стоїть після іменника стежку.

  9. Вони, зігріті теплим чаєм, повеселішали.

    Означеннядієприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостосується особового займенника
    Повний розбір

    Дієприкметниковий зворот стосується особового займенника вони.

  10. Голодний і змерзлий, пес ледве плентався за господарем.

    Означенняодиничні прикметники чи дієприкметники
    Відокремлено, бостоїть перед іменником і має відтінок причини
    Повний розбір

    Два одиничні означення перед іменником пес пояснюють, чому він ледве плентався.

  11. Дівчинка, захоплена мультфільмом, не чула маминого голосу.

    Означеннядієприкметниковий зворот
    Відокремлено, бостоїть після іменника
    Повний розбір

    Дієприкметник захоплена із залежним словом стоїть після іменника дівчинка.

Коли означення не відокремлюється

Коми не ставимо, якщо означення:

  • стоїть безпосередньо перед іменником і лише називає його ознаку: Ми йшли засипаною листям стежкою; На підвіконні цвіла посаджена мамою фіалка;
  • тісно пов’язане з іменником за змістом, навіть якщо стоїть після нього: Минаючи убогі села / Понаддніпрянські невеселі, / Я думав… (Т. Шевченко). У шкільній граматиці сюди ж відносять означення при займенниках щось, хтось, ніщо, ніхто: Сталося щось незвичайне;
  • стосується не стільки підмета, скільки присудка: Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійний, зосереджений (М. Стельмах; приклад із Правопису) — тобто стояв і був спокійний;
  • це одиничний прикметник при особовому займеннику в окличному реченні чи при протиставленні — тут коми можна не ставити: О я нещасний!

Два звороти, поєднані одиничним сполучником і (й), та, — однорідні члени: між ними кому не ставимо, а від іменника відокремлюємо їх разом: Лист, написаний олівцем і складений учетверо, лежав на столі.

Тире при відокремленому означенні

Замість ком відокремлене означення можна виділити тире, якщо хочемо наголосити на ньому виразніше. Найчастіше так буває, коли означення поширене або складається з кількох однорідних і коли воно стоїть у кінці речення: І ще раз схиляється Хо перед силою — вищою і сильнішою від сили страху (М. Коцюбинський). Усередині речення ставимо два тире — перед означенням і після нього: Тепер інша доля — холодна і хмура — заступила матір (Панас Мирний; приклад із Правопису). Рідше тире стоїть перед одиничним означенням.

Кома тут — звичайний знак, тире — виразніший; обидва варіанти правильні: Перед нами лежав степ, безкраїй і пахучий і Перед нами лежав степ — безкраїй і пахучий.

Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, що розкриває зміст іменника, найчастіше відокремлюємо тире: У нього була одна звичка — записувати все побачене (приклад із Правопису); Мене не полишала думка — поїхати до моря. Перед таким інфінітивом можна подумки поставити а саме.

Тире ставимо й перед прикладкою зі значенням уточнення чи пояснення (перед нею теж можна поставити а саме): Дочки — Ольга й Олена — визбирували на городі картоплю (В. Козаченко; приклад із Правопису). Розрізнити легко: прикладка — іменник у тому самому відмінку, що й означуване слово (дочки — Ольга й Олена), а відокремлене означення — прикметник, дієприкметник, інфінітив або іменник у непрямому відмінку (з палицею в руці). Коли прикладку відокремлюємо комою, а коли тире, пояснено в статті «Відокремлена прикладка».

Кома — звичайний знак

  • Ліс, густий і темний, підступав до самої річки.
  • Перед нами лежав степ, безкраїй і пахучий.

Тире — виразніше

  • Ліс — густий і темний — підступав до самої річки.
  • Перед нами лежав степ — безкраїй і пахучий.
  • У нього була одна звичка — записувати все побачене. — інфінітив

Обидва знаки правильні. Усередині речення означення виділяємо з обох боків — двома комами або двома тире, у кінці речення — одним знаком перед ним.

Що виділено тире?

Тире вже стоїть. Визнач, що воно виділяє: узгоджене означення, інфінітив чи прикладку.

        Відповіді
        Перед нами відкрилося море — безкрає, синє, спокійне.узгоджене означенняТри прикметники описують іменник море.
        Сестра мала намір — вивчити японську мову.інфінітивІнфінітив вивчити розкриває зміст слова намір.
        До нас приїхав гість — мій двоюрідний брат.прикладкаГоловне слово — іменник брат: це інша назва гостя.
        Ми мали одне завдання — знайти дорогу до табору.інфінітивІнфінітив знайти пояснює, яке було завдання.
        Над лісом зійшов місяць — величезний і червоний.узгоджене означенняПрикметники узгоджуються з іменником місяць.
        Наш капітан — Олег Петренко — забив два голи.прикладкаІм’я та прізвище — інша назва капітана, тобто прикладка.
        Я прочитав нову книжку — цікаву й несподівану.узгоджене означенняПрикметники стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й книжку.
        У мене є улюблене заняття — малювання.прикладкаІменник малювання називає заняття інакше — це прикладка.
        Брат мав звичку — вставати о шостій ранку.інфінітивІнфінітив вставати розкриває зміст слова звичку.
        Попереду виднілися гори — високі, вкриті снігом.узгоджене означенняПрикметник і дієприкметниковий зворот описують іменник гори.
        Ми зустріли сусіда — відомого в місті лікаря.прикладкаГоловне слово — іменник лікаря, а відомого залежить від нього.
        Виникла несподівана потреба — переписати весь твір.інфінітивІнфінітив переписати пояснює, яка виникла потреба.

        Як визначити, чи ставити кому: драбина

        Щоб вирішити, чи відокремлювати означення, перевір по черзі, до якого слова воно належить і де стоїть.

        Чи відокремлювати означення

        1. Означення стосується особового займенника (я, ти, він…) чи слова, якого немає в реченні?Ми, захоплені грою, не помітили, як стемніло.коми
        2. Стоїть після іменника і має залежні слова (це зворот)?Сад, освітлений вечірнім сонцем, здавався золотим.коми
        3. Стоїть після іменника без залежних слів (особливо два чи більше або перед іменником уже є означення)?Вітер, холодний і різкий, гнав хмари.здебільшого коми
        4. Уточнює попереднє означення (зокрема, особливо, переважно)?багато нових, зокрема іноземних, книжоккоми
        5. Стоїть перед іменником, але має ще й відтінок обставини — найчастіше причини (можна сказати «бо був…»)?Розгублений, хлопець не зміг нічого сказати.кома після означення
        6. Стоїть безпосередньо перед іменником і лише називає ознаку?Засипана листям стежка вела до ставу.без ком
        7. Означення неузгоджене (іменник) чи інфінітив?дідусь, сивий, з палицею в руці
          одна звичка — записувати все побачене
          коми, щоб надати ваги; інфінітив — частіше тире

        Це тенденції. Після іменника не відокремлюємо означення, тісно пов’язане з ним за змістом або що стосується радше присудка (стояв біля вікна спокійний); одиничний прикметник при займеннику можна не відокремлювати, зокрема в окличному реченні (О я нещасний!). Замість ком можна поставити тире, щоб виділити означення виразніше.

        Де потрібні коми?

        Розділові знаки при виділених словах пропущено. Визнач, чи треба відокремити означення комами і де саме.

        1. Над містом освітленим вогнями пролітав літак.

          Відповідь

          коми з обох боків. Зворот стоїть після іменника містом у середині речення — виділяємо його з обох боків.

        2. Освітлені вогнями вулиці вели до площі.

          Відповідь

          коми не потрібні. Зворот стоїть безпосередньо перед іменником вулиці і лише називає ознаку.

        3. Зачарована музикою вона заплющила очі.

          Відповідь

          кома лише після виділених слів. Означення стосується особового займенника вона — кома після звороту.

        4. Ми ледве протиснулися в потяг переповнений туристами.

          Відповідь

          кома лише перед виділеними словами. Зворот стоїть після іменника в кінці речення — одна кома перед ним.

        5. Вітер холодний і поривчастий гнав по небу хмари.

          Відповідь

          коми з обох боків. Два одиничні означення після іменника вітер відокремлюємо з обох боків.

        6. Тато полагодив розбиту вітром шибку.

          Відповідь

          коми не потрібні. Зворот стоїть перед іменником шибку — коми не потрібні.

        7. Хлопці принесли з лісу кошик повний грибів.

          Відповідь

          кома лише перед виділеними словами. Прикметниковий зворот після іменника в кінці речення — кома лише перед ним.

        8. Ви натхненні перемогою гратимете ще краще.

          Відповідь

          коми з обох боків. Означення стосується особового займенника ви і стоїть у середині речення — дві коми.

        9. Мокрі до нитки ми забігли до під’їзду.

          Відповідь

          кома лише після виділених слів. Означення при особовому займеннику ми відокремлюємо — кома після звороту.

        10. Ми довго йшли порослою травою стежкою.

          Відповідь

          коми не потрібні. Зворот стоїть безпосередньо перед іменником стежкою — коми не потрібні.

        11. Ми побачили озеро вкрите першою кригою.

          Відповідь

          кома лише перед виділеними словами. Дієприкметниковий зворот після іменника в кінці речення — кома перед ним.

        12. Бібліотека отримала багато нових зокрема іноземних книжок.

          Відповідь

          коми з обох боків. Означення уточнює попереднє (нових) — виділяємо комами з обох боків.

        Типові помилки

        Найчастіше забувають другу кому після звороту, ставлять кому перед зворотом, що стоїть перед іменником, і не відокремлюють означення при займеннику.

        Типові помилки з відокремленими означеннями

        Не так → такЧому
        Сад, освітлений вечірнім сонцем здавався золотим.зворот у середині речення виділяємо з обох боків
        Сад, освітлений вечірнім сонцем, здавався золотим.
        Бабуся поставила на стіл кошик повний стиглих яблук.зворот у кінці речення: кома перед ним
        Бабуся поставила на стіл кошик, повний стиглих яблук.
        Ми йшли, засипаною листям стежкою.зворот стоїть перед іменником і лише називає ознаку
        Ми йшли засипаною листям стежкою.
        Захоплені грою ми не помітили, як стемніло.означення при особовому займеннику відокремлюємо, де б воно не стояло
        Захоплені грою, ми не помітили, як стемніло.
        Кошик, повний, стиглих яблук, стояв на лаві.зворот — один член речення: усередині нього коми немає
        Кошик, повний стиглих яблук, стояв на лаві.
        Лист, написаний олівцем, і складений учетверо, лежав на столі.два звороти з одиничним і — однорідні: між ними коми немає
        Лист, написаний олівцем і складений учетверо, лежав на столі.

        Червоним — зайвий чи пропущений розділовий знак.

        Відокремлені означення та інші теми

        Відокремлене означення — один із видів відокремлених членів речення. Таблицю всіх відокремлених членів (означень, прикладок, обставин, додатків) і правила для кожного зібрано в статті «Відокремлені члени речення». Як розпізнати дієприкметниковий зворот і не сплутати його з дієприслівниковим, пояснено в статті «Дієприкметник», а всі знаки в простому ускладненому реченні — у статті «Розділові знаки в ускладненому реченні».

        Джерело правил: Український правопис (2019), § 158, І, п. 13 (відокремлені означення, прим. 1, 2), п. 2, прим. 1 (однорідні звороти з одиничним і); § 161, І, п. 6, а (тире при відокремлених означеннях), б (прикладка).

        Вправи з відповідями: відокремлені означення

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. Відокремлене означення є в реченні

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — Дорога, засипана снігом, вела до села. Зворот «засипана снігом» стоїть після іменника «дорога», тому його виділено комами; в інших реченнях зворот стоїть перед іменником.

        2. Означення відокремлюємо комами, якщо воно

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — стосується особового займенника. Означення при особовому займеннику відокремлюємо, де б воно не стояло; у трьох інших випадках коми не ставимо.

        3. Кому треба поставити ЛИШЕ ПЕРЕД зворотом у реченні (розділові знаки пропущено)

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — Ми перейшли річку по мосту збудованому минулого літа. Зворот стоїть після іменника «мосту» в кінці речення — одна кома перед ним; у другому реченні потрібні дві коми, у двох останніх — жодної.

        4. Тире правильно поставлено в реченні

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — Над річкою стояв туман — густий і сивий. Тире виділяє однорідні означення «густий і сивий» після іменника «туман»; у кінці речення ставимо одне тире — перед означенням.

        5. Означення НЕ відокремлюємо в реченні (розділові знаки пропущено)

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — На полиці стояла подарована бабусею ваза. Зворот «подарована бабусею» стоїть безпосередньо перед іменником «ваза» і лише називає ознаку.

        6. Відокремлене означення має відтінок причини в реченні

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — Наляканий феєрверком, пес сховався в будку. Пес сховався, бо був наляканий: зворот стоїть перед іменником і пояснює причину, тому його відокремлено.

        7. Відокремлене НЕУЗГОДЖЕНЕ означення є в реченні

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — Назустріч нам ішла жінка, невисока, з кошиком грибів. «З кошиком грибів» — іменник із прийменником, тобто неузгоджене означення; поряд із відокремленим «невисока» його теж відокремлено.

        8. Розділові знаки правильно поставлено в реченні

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — Сукня, пошита мамою і прикрашена вишивкою, висіла в шафі. Два звороти з одиничним «і» — однорідні: між ними коми немає, а від іменника їх відокремлюємо разом.

        9. Відокремленим означенням, вираженим інфінітивом, ускладнено речення

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — У брата з’явилася мрія — поїхати до моря. Інфінітив «поїхати до моря» розкриває зміст іменника «мрія» і відокремлений тире; у другому реченні тире стоїть між підметом і присудком.

        10. Яке твердження про речення «Тепер інша доля — холодна і хмура — заступила матір» (Панас Мирний) правильне?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — тире виділяє відокремлене узгоджене означення, замість тире можна поставити коми. «Холодна і хмура» — однорідні прикметники після іменника «доля»; тире виділяє їх виразніше, ніж коми.

        Ця тема на карті української мови: Синтаксис: словосполучення і просте речення → Відокремлені члени речення

        Потренуйся: гра «Розстав коми» — 38 речень на тему «Відокремлені члени»