«Фарбований Лис» Івана Франка: аналіз і характеристика героїв

Оновлено: 11.11.2026

↓ Вправи з відповідями (8 завдань)

«Фарбований Лис» — літературна казка Івана Франка про хитрого Лиса Микиту. Утікаючи від собак у місті, він сховався в діжі з синьою фарбою, а в лісі видав себе за небаченого звіра й став царем звірів. Через рік Лис сам себе виказав — і загинув. Головний герой казки — Лис Микита; другорядні — Вовчик-братік, Ведмідь, Малпа Фрузя, інші лісові звірі й міські Пси.

Нижче — паспорт казки, короткий зміст, жанр, тема й ідея, характеристика Лиса Микити та інших героїв з цитатами, композиція, фразеологізми, типові помилки і 8 завдань із відповідями.

Коротко: паспорт казки «Фарбований Лис»

Короткий зміст казки «Фарбований Лис»

Хвастощі. Лис Микита — найспритніший злодій у лісі: його не можуть упіймати ні стрільці, ні Пси. Загордившись, він хвалиться товаришам, що в білий день украде курку просто з міської торговиці.

Пригода в місті. Лис вибігає з передмістя на вулицю. Люди не звертають на нього уваги, але Пси одразу чують, хто він, і кидаються навздогін. Лис ховається на подвір’ї в діжі, де маляр розвів синю олійну фарбу. Пси його не знаходять, бо від діжі негарно пахне. Увечері Лис тікає до лісу й засинає в порожній норі.

Синій звір. Наступного дня Лис бачить, що став синім і колючим, а фарба засохла й не змивається. Вовчик-братік, побачивши дивного звіра, з переляку тікає. Звірі йдуть подивитися на дивовижу — і розбігаються.

Цар Гостромисл. Лис розуміє, що зі страху звірів можна мати зиск. На звірячому майдані він оголошує: його зліпив з небесної глини святий Миколай і послав бути звірячим царем. Звірі радіють і зносять новому цареві здобич.

Царювання. Їжу цареві приносять міністри, а звірі живуть так само, як і раніше. Лис боїться лише одного — щоб не злізла фарба, тому не виходить у дощ і не чухається.

Викриття. Через рік звірі святкують роковини його царювання. Коли в хорі задзявкотіли молоді Лисички, цар не втримався — задзявкав і собі. Звірі впізнають звичайного фарбованого Лиса й розривають ошуканця. Звідси, за казкою, і пішла приповідка про фарбованого Лиса.

Жанр: чому «Фарбований Лис» — літературна казка

За шкільними програмами, «Фарбований Лис» — літературна казка: на відміну від народної, вона має автора. У передмові до збірки «Коли ще звірі говорили» Франко пояснив, що сюжет узяв з індійської збірки «Панчатантра», але кожну казку «перероблював основно», пристосовуючи до смаку й розуміння наших дітей.

Авторське видно й у розповіді. Оповідач розмовляє з читачем («Бачите, в тім домі жив маляр…»), називає героя «наш Микита», жартує, а наприкінці пояснює, звідки взялася приповідка. Герої — тварини з людськими звичками, тож за героями це казка про тварин.

Тема, ідея і проблематика

• Тема: пригоди хитрого Лиса Микити, який випадково пофарбувався і став царем звірів.
• Ідея: засудження обману, хвастощів і самозванства; правда рано чи пізно відкривається. Кінцівка застерігає і довірливих: хто повірив ошуканцеві, той стає мудрішим лише «по шкоді».
• Проблематика: правда й брехня, справжнє і показне, влада і самозванство, легковірність, гордість.

Звірі в казці поводяться, як люди: мають царя, міністрів, свята й промови. За їхніми образами — людські вади: хвастощі, обман, легковірність. Таке іносказання називають алегорією.

Головні й другорядні герої «Фарбованого Лиса»: характеристика

Головний герой — Лис Микита: уся казка — це його пригоди. Другорядні герої — Вовчик-братік, Ведмідь, Малпа Фрузя, Пси, товариші Лиса й лісові звірі.

Образ Лиса Микити: характеристика і риси характеру

• Хитрий і спритний. Уже в першому реченні він — «хитрий-прехитрий». Стрільці цькували його Псами, ставили пастки, та «нічим не могли йому доїхати кінця», а Лис «кпив собі з них» і ще й остерігав товаришів.
• Гордий і хвалькуватий. Удача робить його «страшенно гордим». Він хизується: «Досі я ходив по селах, а завтра в білий день піду до міста і просто з торговиці Курку вкраду». Товариші відмовляють: «Ет, іди, не говори дурниць!» — але Лис «товк своє».
• Кмітливий у небезпеці. Коли за ним женуться Пси, він, «не довго думаючи», стрибає в діжу і тихо сидить у фарбі аж до вечора.
• Брехливий самозванець. Побачивши, як звірі його бояться, Лис вирішує: «Так можна добре виграти». Заговорює до звірів «ласкаво»: «Любі мої! Не бійтеся мене!», вигадує, що його «уліпив» святий Миколай, називає себе звіром Гостромислом, а до звірів звертається: «Так, дітоньки».
• Живе у страху. Цар боїться, щоб не злізла фарба, тому не ходить у гущавину і спить «тільки на м’якій перині».
• Не може сховати своєї натури. Коли заспівали молоді Лисички, «його обережність заснула», і він «як не задзявкає й собі по-лисячому!» Так Лис і викрив себе.

Оповідач то співчуває героєві («бідний Микита», «неборачисько»), то кепкує з нього. Про царювання сказано з іронією: Лис був «справедливим і м’якосердим, тим більше, що тепер не потребував сам ходити на лови». А справедливість лишилася звичайна, звіряча: «хто був дужчий, той ліпший».

Зовнішність за текстом. У діжі з олійною фарбою над поверхнею виглядала тільки «морда, також синьо помальована». Наступного ранку Лис сам себе не впізнає: перед ним звір «з препоганим запахом, покритий не те лускою, не то якимись колючими ґузами, не то їжовими колючками», а «хвіст у нього — не хвіст, а щось таке величезне, а важке» — Вовкові він здається «мов із міді вилитим». На звірячий майдан Лис іде, «піднявши вгору хвіст, надувшися гордо».

Лис Микита і звір Гостромисл: порівняння

Що змінилося після купелі у фарбі, а що лишилося:

Другорядні герої: Вовк, Ведмідь, Малпа Фрузя, Пси

• Вовчик-братік — добрий знайомий Лиса. Він першим бачить синього звіра й «баньки витріщив» з переляку; через нього звірі й ідуть подивитися на дивовижу.
• Ведмідь — на його пеньок сідає Лис. Лише Ведмідь, «ледве-не-ледве переводячи дух», наважується розпитати прибульця.
• Малпа Фрузя (малпа — мавпа) пробує розвіяти Вовків переполох.
• Пси — головна небезпека в місті. Люди Лиса й не помітили, а Псів не здуриш: «Псів уже наш Микита не здурить».
• Лісові звірі — збірний образ: легко вірять ошуканцеві, а викривши обман, люті «тільки за те, що так довго давали йому дурити себе».

Композиція і художні особливості

• Експозиція — хитрий Лис Микита, гроза курників і комор.
• Зав’язка — хвастощі й похід до міста, де Лис потрапляє в діжу з фарбою.
• Розвиток дії — синій звір лякає ліс, Лис називає себе Гостромислом і рік царює.
• Кульмінація — на святі цар задзявкав по-лисячому.
• Розв’язка — звірі розривають ошуканця.
• Кінцівка — пояснення приповідки: «Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі».

Межі елементів умовні: зав’язкою інколи вважають купіль у фарбі.

У казці багато гумору: «Ведмеді ревли басом, аж дуби тряслися», а молоді Лисички співають «тоненькими тенорами». Є влучні порівняння: Лис «скрутився мов муха в окропі», а його хвіст після фарби — «мов довбня або здоровий ступернак». На торговиці — звуконаслідування: «колеса туркочуть», «Свині квичуть»; є й вигуки: «Глип-глип! Нюх-нюх!», «Господи!»

Фразеологізми з казки «Фарбований Лис»

• дати драпака — швидко втекти: звірі «чекають хвилі, щоб дати драпака»;
• відколи світ світом — споконвіку: такого звіря «ні видано, ні чувано, відколи світ світом»;
• як у Бога за дверми — безтурботно, у достатку: цар «жив собі як у Бога за дверми»;
• полуда з очей спала — раптом стало зрозуміло, хто є хто: міністрам «мов полуда з очей спала»;
• витріщити баньки — широко розплющити очі від страху чи здивування: Вовк «баньки витріщив»;
• одним духом — відразу, без зупинки: Лис «одним духом скочив через пліт»;
• мудрий по шкоді — той, хто порозумнішав, коли вже зазнав збитків (так у кінцівці казки).

Типові помилки

• «Лис пофарбувався навмисне, щоб обдурити звірів». Ні: у діжу він сховався від Псів, а обман вигадав пізніше.
• «Лис став царем силою». Ні: він назвався звіром Гостромислом, якого нібито зліпив святий Миколай.
• «Лиса викрили, бо фарба змилася». Ні: фарба трималася; Лис сам задзявкав, коли співали молоді Лисички.
• «Звірі вигнали Лиса з лісу». Ні: вони розірвали його «на шматочки».
• «Фарбований Лис» і «Лис Микита» — один твір. Ні: «Лис Микита» — окрема Франкова поема, а «Фарбований Лис» — казка; лише героя звуть однаково.

Зв’язок з іншими творами

«Фарбований Лис» — одна з казок збірки «Коли ще звірі говорили». Про інші казки, поему «Лис Микита» та інші твори Франка для дітей — у статті «Творчість Івана Франка». Для старших читачів — Франкова «Легенда про вічне життя». Казку серед інших епічних жанрів описано в статті «Епос та його жанри», різницю між темою та ідеєю — «Тема, ідея, мотив художнього твору», а стійкі вислови — «Фразеологізми».

Перевір себе: нижче — 8 завдань із відповідями.

Джерела: текст казки — Іван Франко, Твори в 20 т., т. VII (Нью-Йорк, 1956; Вікіджерела); там само — Франкова передмова до другого видання збірки «Коли ще звірі говорили», датована 25 листопада 1903 року; модельні навчальні програми з української літератури (за ред. Т. О. Яценко; авт. В. П. Архипова, С. І. Січкар, С. Б. Шило); фразеологізми — за Словником української мови у 20 томах, Фразеологічним словником української мови і словником «Мова — не калька».

Вправи з відповідями: казка «Фарбований Лис»

8 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. Що Лис Микита хвалився вкрасти на міській торговиці?

   • А яйця
   • Б курку
   • В качку
   • Г масло
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — курку. Лис каже товаришам: «а завтра в білий день піду до міста і просто з торговиці Курку вкраду». Яйця, масло й качок жінки продавали на торговиці, але хвалився він куркою.

2. Де Лис Микита сховався від Псів у місті?

   • А у діжі з синьою фарбою
   • Б у бур’яні коло плоту
   • В у курнику на подвір’ї
   • Г у порожній норі
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — у діжі з синьою фарбою. Утікаючи від Псів, Лис забіг на подвір’я і «скік у діжу», де маляр розвів синю олійну фарбу. У бур’яні він сидів ще до втечі, а в норі заночував уже в лісі.

3. Хто з лісових звірів першим побачив синього звіря і втік з переляку?

   • А Ведмідь
   • Б Малпа Фрузя
   • В Вовчик-братік
   • Г Кабан
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — Вовчик-братік. Вовчик-братік «аж завив з переляку» й утік; Вовчицю, Ведмедя, Кабана й Оленя він зустрів уже дорогою.

4. Ким назвав себе Лис перед звірами?

   • А Лисом Микитою
   • Б премудрим Соломоном
   • В Вовчиком-братіком
   • Г звіром Гостромислом
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — звіром Гостромислом. Лис розповідає, що святий Миколай зліпив його з небесної глини і сказав: «Звіре Гостромисле! … будь звірячим царем». Премудрим Соломоном його потім називають самі звірі.

5. Чому цар ніколи не виходив у дощ і не чухався?

   • А так велів святий Миколай
   • Б боявся, щоб не злізла фарба
   • В берігся від застуди
   • Г так належало царям
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — боявся, щоб не злізла фарба. Лис «тільки одного боявся»: щоб фарба не злізла і звірі не пізнали, «хто він є по правді».

6. Чим Лис викрив себе на святі?

   • А сам задзявкав по-лисячому
   • Б під дощем злізла фарба
   • В Ведмідь упізнав його голос
   • Г його вистежили Пси з міста
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — сам задзявкав по-лисячому. Коли молоді Лисички задзявкотіли в хорі, «його обережність заснула», і цар «як не задзявкає й собі по-лисячому!»

7. Хто з лісових звірів запитав Лиса: «А ти ж хто такий?»

   • А Вовчик-братік
   • Б Малпа Фрузя
   • В Олень
   • Г Ведмідь
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — Ведмідь. Коли Лис сів на звірячому майдані, звірі не наважувалися підійти, і «тільки Ведмідь, ледве-не-ледве переводячи дух, запитав» це в нього.

8. Чому «Фарбований Лис» — літературна, а не народна казка?

   • А її герої — тварини
   • Б вона закінчується щасливо
   • В її написав Іван Франко
   • Г вона написана віршами
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — її написав Іван Франко. Літературну казку створює автор: Франко взяв сюжет з індійської «Панчатантри» і, за його словами, «перероблював основно». Тварини бувають героями й народних казок, а кінець тут сумний, і казку написано прозою.