Чергування голосних звуків: о, е з і; е з о після шиплячих; о з а, е з и

Оновлено: 17.10.2026

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Чергування голосних — це закономірна заміна одного голосного звука іншим або нулем звука в тій самій частині слова (найчастіше в корені) під час зміни слова чи творення нового: кінь — коня, вечеря — вечори, гонити — ганяти, сон — сну. Найпоширеніші випадки: о, е — і; е — о після шиплячих і й; о — а, е — і, е — и в коренях дієслів; голосний — нуль звука.

Нижче — таблиця всіх випадків, правила за чинним Правописом 2019 року з винятками, схема-драбина для перевірки, два тренажери та 10 тестових завдань із відповідями, зокрема рівня НМТ.

Коротко: чергування голосних у таблиці

Чергування	Коли відбувається	Приклади
о, е — і	о, е у відкритому складі, і — у закритому (як правило; є винятки)	кінь — коня, стіл — столи, піч — печі, село — сіл, ніс — несла
е — о після ж, ч, ш, щ, дж, й	е — перед м’яким приголосним і складом з е; о — перед твердим приголосним; перед складом з и — по-різному; є винятки	вечеря — вечори, пшениця — пшоно, четвертий — чотири, шести — шостий
о — а	у коренях дієслів: о — дія одноразова або тривала, а — повторювана	гонити — ганяти, скочити — скакати, допомогти — допомагати
е — і	у коренях дієслів: е — у префіксальних дієсловах доконаного виду, і — у недоконаних, утворених від них	зберегти — зберігати, перелетіти — перелітати, замести — замітати
е — и	у коренях дієслів: випадний е перед р, л чергується з и	беру — вибирати, стерти — стирати, завмерти — завмирати
о, е — нуль звука	о, е випадають або з’являються в різних формах слова; в і вони не переходять	сон — сну, день — дня, вітер — вітру, казка — казок

Що таке чергування голосних

Чергування — це заміна одного звука іншим у тій самій частині слова. У словах кінь і коня корінь той самий, але в ньому то і, то о. Голосні чергуються:

• під час словозміни, коли змінюємо форму слова: ніч — ночі, гора — гір, ніс — несла;
• під час словотворення, коли утворюємо нове слово: воля — вільний, село — сільський.

Найчастіше голосні чергуються в корені, рідше — у суфіксі (радість — радості). Для головного чергування — о, е з і — важливо вміти визначати склад: відкритий закінчується голосним звуком (ко-ня, се-ло), закритий — приголосним (кінь, сіл).

Чергування о, е з і: відкритий і закритий склад

За Правописом (§ 9), звуки о, е у відкритих складах чергуються з і в закритих складах. Порівнюйте форми того самого слова або спільнокореневі слова:

• іменники: кінь — коня, дохід — доходу, піч — печі, осінь — осені, гора — гір, нога — ніг, слово — слів, село — сіл;
• займенники й числівники: мій — мого, сім — семи;
• присвійні прикметники й назви міст на -ів: батьків — батькова, братів — братова; Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова, Київ — Києва;
• дієслова минулого часу: ніс — несла, вів — вела, міг — могла, ріс — росла;
• творення слів: будівник (пор. будова), вільний (пор. воля), сільський (пор. село).

Те саме чергування буває також у суфіксі -іст- / -ост-: радість — радості, певність — певності.

Не кожне і чергується з о чи е: у словах ліс — лісу, хліб — хліба, дід — діда, світ — світу звук і зберігається в усіх формах.

Коли о, е не переходять в і

Правило про відкритий і закритий склад — тенденція: Правопис наводить чимало випадків, коли воно не діє. О, е зберігаються в закритому складі:

Випадок	Приклади
о, е випадають або з’являються в інших формах	сон — сну, день — дня, вітер — вітру, вогонь — вогню, казка — казок, сотня — сотень
сполучення -ор-, -ер-, -ов- між приголосними	вовк — вовка, шовк, торг, хорт, смерть; але погірдний (пор. погорда)
повноголосся -оро-, -оло-, -ере-, -еле-	мороз, сторож, порох, волос, берег, через, шелест; але і: поріг, сморід; Запоріжжя, підборіддя, бездоріжжя; у родовому відмінку множини деяких іменників і в зменшених від них (борід — борідка, сторін — сторінка, боліт; доріг — доріжка, беріз — берізка); у дієсловах минулого часу (зберіг, стеріг, волік)
родовий відмінок множини іменників на -ення	значень, положень, тверджень
абревіатури та слова іншомовного походження	спецодяг, торгфлот; агроном, інженер, студент, том; але колір — кольору, папір — паперу
деякі слова книжного походження; частини -вод, -воз, -нос, -роб під наголосом у назвах людей за професією	закон, народ, пророк, словник; екскурсовод, водовоз, дровонос, хлібороб; у словах із -воз — завжди о: тепловоз, електровоз; але водопровід, газопровід (предмети); -хід, -ріг — завжди з і: пішохід, носоріг

Буває також навпаки — і стоїть у відкритому складі: у називному відмінку дзвінок (дзвінка), кінець (кінця), олівець, рівень, фахівець, у родовому відмінку множини вікон, гілок, зірок, ліжок і в деяких зменшених іменниках: ніженька, кілочок, місточок (але словечко). А в родовому відмінку множини деяких іменників, переважно жіночого роду, о, е зберігаються в закритому складі: субот, озер, потреб, основ (але осіб, підків). У віддієслівних іменниках на -ння букву і пишемо лише під наголосом: носіння, ходіння (але вчення; є і варення, і варіння); без наголосу — е: враження, пояснення, завершення.

Повний перелік таких випадків — у § 9 Правопису; у сумнівних випадках звіряйтеся з орфографічним словником.

Як перевірити: і чи о, е

1. Визнач, у якому складі стоїть сумнівний голосний: п…ч — у закритому, к…ня — у відкритому.
2. Зміни слово (візьми іншу форму чи спільнокореневе слово), щоб склад став навпаки відкритим чи закритим: піч — пе-чі, коня — кінь.
3. Якщо у відкритому складі є о чи е, то в закритому, як правило, пишемо і: пе-чі → піч, ко-ня → кінь.
4. Перевір за драбиною відхилення та винятки: випадні о, е, сполучення -ор-, -ер-, -ов-, повноголосся, іншомовні слова.

Тренажер: о, е чи і?

Встав о, е чи і

12 речень. Визнач, відкритий чи закритий склад, і перевір винятки. Обери букву — одразу побачиш пояснення.

1. Біля криниці пасся к…нь.

   оеі
   Відповідь

   і. Склад закритий (кінь) — пишемо і; у відкритому складі — о: ко-ня.

2. Хлопець напоїв к…ня.

   оеі
   Відповідь

   о. Склад відкритий (ко-ня) — пишемо о; у закритому складі — і: кінь.

3. На ст…лі лежала книжка.

   оеі
   Відповідь

   о. Склад відкритий (сто-лі) — пишемо о; пор. стіл.

4. На карті позначено кілька с…л.

   оеі
   Відповідь

   і. Склад закритий (сіл) — пишемо і; у відкритому складі — е: се-ло.

5. Наша хата стоїть на г…рі.

   оеі
   Відповідь

   о. Склад відкритий (го-рі) — пишемо о; пор. гір.

6. Хліб пекли в п…чі.

   оеі
   Відповідь

   е. Склад відкритий (пе-чі) — пишемо е; у закритому складі — і: піч.

7. Друзі зрозуміли одне одного без сл…в.

   оеі
   Відповідь

   і. Склад закритий (слів) — пишемо і; пор. сло-во.

8. Мені наснився дивний с…н.

   оеі
   Відповідь

   о. О в слові сон випадає (сну), тому в і не переходить.

9. Видався сонячний д…нь.

   оеі
   Відповідь

   е. Е в слові день випадає (дня), тому в і не переходить.

10. У лісі завив сірий в…вк.

    оеі
    Відповідь

    о. У сполученні -ов- між приголосними о не переходить в і: вовк — вовка.

11. Надворі тріщить мор…з.

    оеі
    Відповідь

    о. У повноголоссі -оро- о не переходить в і: мороз — морозу.

12. Гість переступив через пор…г.

    оеі
    Відповідь

    і. Поріг — виняток: у цьому слові з повноголоссям пишемо і (пор. порога).

Е чи о після шиплячих і й

Після шиплячих ж, ч, ш, щ, дж і після й звук е може чергуватися з о (§ 10):

• е пишемо перед м’яким приголосним і перед складом з е: вечеря, увечері, четвертий, джерело, ніженька;
• о пишемо перед твердим приголосним: бджола, щока, жонатий, пшоно, чоловік, копійок.

Тому в спільнокореневих словах і формах одного слова бачимо то е, то о: вечеря — вечори, женити — жонатий, пшениця — пшоно, чернетка — чорний, четвертий — чотири, шести — шостий.

Якщо далі йде склад з и, трапляються обидва варіанти: женити, пшениця, шести, але чотири, шостий, вечори. Правопис пояснює це походженням звука и, тож такі слова краще запам’ятати.

Проте о пишемо навіть перед м’яким приголосним у таких випадках (§ 10, п. 2):

• у суфіксі -ост-: свіжості, меншості (як радості);
• у давальному й місцевому відмінках деяких іменників: бджолі, щоці, (у) пшоні, (на) вечорі;
• у закінченнях -ої, -ою прикметників і займенників: гарячої, гарячою, нашої, нашою;
• у словах вечоріти, чорніти, чорнило, чорниці (як вечора, чорний).

Натомість у словах ложечка, книжечка зберігаємо е. Пам’ятайте: правило про е та о після шиплячих — тенденція. У багатьох словах після шиплячого е стоїть і перед твердим приголосним та не змінюється на о в споріднених словах: черга (черговий), чекати, щедрий (щедрість). Такі слова перевіряйте за словником.

Тренажер: о чи е після шиплячих

Е чи о після шиплячих?

Яку букву треба вставити після шиплячого? Розподіли 14 слів, переважно з § 10 Правопису, і перевір пояснення.

ч…тиривеч…риніж…нькадж…релопш…нопш…ницяж…натийщ…каш…стийж…нитивеч…рябдж…лаш…стич…твертий

еувечері

очоловік

Відповіді

вечеря	е	Перед м’яким [р'] — е (пор. вечори).
четвертий	е	Перед складом з е — е (пор. чотири).
джерело	е	Перед складом з е — е.
ніженька	е	Перед м’яким [н'] — е.
женити	е	Далі склад з и, і тут пишемо е — запам’ятай (пор. жонатий).
пшениця	е	Далі склад з и, і тут пишемо е — запам’ятай (пор. пшоно).
шести	е	У формі шести пишемо е, а в слові шостий — о: запам’ятай пару.
вечори	о	Далі склад з и; тут о, як у вечора, — запам’ятай (пор. вечеря).
чотири	о	Чотири пишемо з о (пор. четвертий) — запам’ятай.
шостий	о	Шостий пишемо з о (пор. шести) — запам’ятай.
жонатий	о	Перед твердим [н], за яким іде а, — о (пор. женити).
пшоно	о	Перед твердим [н] — о (пор. пшениця).
бджола	о	Перед твердим [л] — о.
щока	о	Перед твердим [к] — о.

Чергування о — а, е — і, е — и в коренях дієслів

Ці чергування відбуваються в коренях дієслів і змінюють їхні значення (§ 11).

О — а: гонити — ганяти

Дієслова з о позначають тривалу, нерозчленовану або одноразову, закінчену дію, а дієслова з а — повторювану, багаторазову: гонити — ганяти, допомогти — допомагати, кроїти — краяти, ломити — ламати, скочити — скакати, схопити — хапати.

Проте багато дієслів має кореневий о, який не чергується з а: вимовити — вимовляти, виростити — вирощувати, а також заспокоювати, переконувати, установлювати, договорювати, відгороджувати, виношувати. Тому пишемо заспокоювати, а не «заспокаювати», вирощувати, а не «виращувати».

Е — і: зберегти — зберігати

Е пишемо в префіксальних дієсловах доконаного виду, і — в утворених від них дієсловах недоконаного виду: вигребти — вигрібати, випекти — випікати, замести — замітати, зберегти — зберігати, перелетіти — перелітати, причепити — причіпляти, спостерегти — спостерігати. Так само о чергується з і: виволокти — виволікати.

Е чергується з і також у дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-), коли наголос падає на кореневий і: чекати — очікувати, брехати — набріхувати, викоренити — викорінювати; але завершувати, перевершувати, потребувати, прищеплювати.

Е — и: беру — вибирати

Випадний е чергується з и перед р, л: беру — брати — вибирати, стерти — стирати, завмерти — завмирати, запер — запирати, вистелю — вистилати. Тому в дієсловах вибирати, стирати, завмирати, запирати, вистилати пишемо и, хоча в споріднених формах — е або нуль звука.

И пишемо також у дієсловах починати, засинати, згинати, хоча в спільнокореневих формах на цьому місці голосного немає: почну, засну, зігну.

Голосні з нулем звука: сон — сну, день — дня

Буває, що в одній формі слова голосний є, а в іншій його немає: сон — сну. Відсутність звука називають нулем звука, а такі о, е — випадними (сон — сну) або вставними (казка — казок, сестра — сестер).

За Правописом (§ 9), випадні та вставні о, е не переходять в і навіть у закритому складі: вітер — вітру, вогонь — вогню, день — дня, травень — травня; земля — земель, казка — казок, сотня — сотень.

У деяких словах о, е не випадають: лоб — лоба, мох — моху, рот — рота, лев — лева (про тварину). Форми «лба», «рта», «льва» — помилкові. Лише ім’я Лев має паралельні форми Лева і Льва (§ 143).

Як це допомагає писати е чи и. Якщо голосний випадає в іншій формі слова, то на письмі це, як правило, е або о, а не и: вітер — вітру, серпень — серпня, травень — травня. Винятки становлять дієслова на зразок вибирати, починати (див. вище). Інші способи перевірки — у статті «Як розрізняти ненаголошені е та и».

Типові помилки

Найчастіше помиляються там, де чергування немає, а також через вплив російської мови: «лба», «заспокаювати», «водопровод».

Чергування голосних і приголосних: зв’язок з іншими темами

Під час зміни й творення слів чергуються не лише голосні, а й приголосні: нога — нозі — ніжка (тут водночас о — і та г — з — ж). Про це — у статті «Основні випадки чергування приголосних звуків», а про зміни перед суфіксами -ськ-, -ств- — у статті «Зміни приголосних при творенні слів».

Не плутайте чергування голосних із чергуванням у — в, і — й: там слово не змінює ні граматичної форми, ні значення, а ми лише обираємо варіант для милозвучності (у школі — в школі, учитель — вчитель). Правила — у статті «Правила чергування у – в, і – й».

Щоб упевнено ділити слова на склади й розрізняти звуки та букви, повторіть фонетичний розбір слова.

Джерело правил: Український правопис (2019), § 9 (чергування о, е з і), § 10 (чергування е — о після ж, ч, ш, шч (букви щ), дж, й), § 11 (чергування о — а, е — і, е — и в дієслівних коренях), § 143 (ім’я Лев). Терміни «відкритий / закритий склад» і «нуль звука» — за шкільною програмою 5 класу.

Вправи з відповідями: чергування голосних

10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

1. У якій парі слів є чергування о з і?

   • А ліс — лісу
   • Б сад — сади
   • В кінь — коня
   • Г дуб — дуба
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — кінь — коня. У слові кінь звук і стоїть у закритому складі, а у формі коня — о у відкритому (§ 9 Правопису). У парі ліс — лісу звук і зберігається в усіх формах, тож чергування немає.

2. У якому слові на місці пропуску пишемо і?

   • А к…за
   • Б р…сла
   • В дв…ру
   • Г н…ж
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — н…ж. Ніж — закритий склад, тож пишемо і (пор. ножа). У словах коза, росла, двору склад відкритий, тому о (пор. кіз, ріс, двір; § 9).

3. У якому слові після шиплячого пишемо о?

   • А ч…решня
   • Б виш…нь
   • В ч…мусь
   • Г щ…ня
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: В — ч…мусь. Чомусь: після ч перед твердим приголосним пишемо о (§ 10). У словах черешня, вишень, щеня е стоїть перед м’яким приголосним або перед складом з е.

4. У якому рядку обидва слова написано правильно?

   • А шести, шостий
   • Б шости, шостий
   • В шести, шестий
   • Г шости, шестий
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — шести, шостий. Правопис наводить саме таку пару: шостий (пор. шести) — після ш то е, то о (§ 10). Форм «шости» і «шестий» немає.

5. У якій парі слів у корені дієслова о чергується з а?

   • А заспокоїти — заспокоювати
   • Б гонити — ганяти
   • В переконати — переконувати
   • Г виростити — вирощувати
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — гонити — ганяти. Гонити — ганяти: дієслово з о означає одноразову чи тривалу дію, з а — повторювану (§ 11). У решті пар кореневий о не чергується з а.

6. У якій парі е чергується з и?

   • А несу — ніс
   • Б вечеря — вечори
   • В зберегти — зберігати
   • Г беру — вибирати
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Г — беру — вибирати. Беру — вибирати: випадний е перед р чергується з и (§ 11). У парах несу — ніс і зберегти — зберігати е чергується з і, а вечеря — вечори — це е — о після шиплячого.

7. У якому слові о в закритому складі не змінився на і, бо в інших формах цей звук випадає?

   • А холод
   • Б куток
   • В горб
   • Г футбол
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — куток. Куток — кутка: о випадає, тому в і не переходить (§ 9). У слові холод — повноголосся -оло-, у слові горб — сполучення -ор- між приголосними, футбол — іншомовне слово; у них о не випадає.

8. У якому рядку всі форми родового відмінка утворено правильно?

   • А лоба, рота, лева
   • Б лба, рта, льва
   • В лоба, рта, лева
   • Г лба, рота, льва
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: А — лоба, рота, лева. У словах лоб, рот, лев (тварина) голосний не випадає: лоба, рота, лева (§ 9, примітка 1); форми «лба», «рта», «льва» — помилкові. Лише ім’я Лев має паралельні форми Лева і Льва (§ 143).

9. У якому рядку всі дієслова написано правильно?

   • А заспокаювати, вирощувати, установлювати
   • Б заспокоювати, вирощувати, установлювати
   • В заспокоювати, виращувати, устанавлювати
   • Г заспокаювати, виращувати, установлювати
   Відповідь і пояснення

   Правильна відповідь: Б — заспокоювати, вирощувати, установлювати. У дієсловах заспокоювати, вирощувати, установлювати кореневий о не чергується з а (§ 11), тому форми з а помилкові.

10. У якому слові на місці пропуску пишемо і?

    • А екскурсов…д
    • Б хлібор…б
    • В теплов…з
    • Г водопров…д
    Відповідь і пояснення

    Правильна відповідь: Г — водопров…д. У словах, що означають предмети, пишемо -провід: водопровід, газопровід. У назвах людей за професією під наголосом зберігаємо о (екскурсовод, хлібороб), а в словах із частиною -воз — завжди о (тепловоз) (§ 9).