Основні випадки чергування приголосних звуків

Основні випадки чергування приголосних звуків

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Чергування приголосних — це заміна одного приголосного звука іншим у тій самій частині слова (найчастіше в корені), коли змінюємо форму слова чи творимо нове слово: нога — на нозі — ніжка, рука — у руці — ручка, вухо — у вусі — вушко. Такі зміни позначаємо й на письмі.

Нижче — таблиця основних чергувань, правила для іменників, дієслів і прикметників, винятки (легший, рушник, синку), типові помилки, три тренажери й 10 завдань із відповідями.

Коротко: чергування приголосних у таблиці

Таблиця збирає найпоширеніші чергування приголосних, які описує Український правопис 2019 року. Докладні правила й винятки — нижче.

Чергування приголосних: коротко

Що чергуєтьсяКолиПриклади
г — з, к — ц, х — сперед закінченням -і в давальному й місцевому відмінкахнога — на нозі, рука — у руці, вухо — у вусі
г — ж, к — ч, х — шперед зменшено-пестливими суфіксами -к-, -ок-, -ин-нога — ніжка, рука — ручка, горох — горошина
г — ж, к — ч, х — шу кличному відмінку на -едруг — друже, козак — козаче, пастух — пастуше
г — ж, к — чв усіх особових формах дієсловаберегти — бережу, бережеш; пекти — печу, печеш
д — дж, т — ч, з — ж, с — ш, зд — ждж, ст — щу 1-й особі однини дієслів II дієвідміниходжу, кручу, вожу, ношу, їжджу, мощу
б, п, в, м, ф — бл, пл, вл, мл, флу 1-й особі однини і 3-й особі множини дієслів II дієвідмінилюблю — люблять, ловлю — ловлять
г, ж, з — жч; с — щу вищому ступені із суфіксом -ш-дорогий — дорожчий, високий — вищий; але легкий — легший
к, ц — ч; г, х — ж, шперед суфіксом -н-рік — річний, сонце — сонячний, дорога — дорожній; але рушник

Винятки: у будинку, синку, легший, нічний, рушник — див. розділ «Коли чергування не відбувається».

Що таке чергування приголосних

Слова нога і ніжка мають той самий корінь, але в ньому то г, то ж. Це і є чергування: закономірна заміна звука в тій самій морфемі. Такі чергування склалися історично, тому їх треба знати й запам’ятовувати, а не перевіряти вимовою.

Приголосні чергуються у двох випадках:

  • під час словозміни — коли змінюємо форму того самого слова: нога — на нозі (відмінювання), друг — друже (кличний відмінок), ходити — ходжу (дієвідмінювання);
  • під час словотворення — коли утворюємо нове слово: нога — ніжка, рік — річний, Ольга — Ольжин, друг — дружити.

Найчастіше чергуються г, к, х. Перед закінченням -і вони змінюються на м’які з, ц, с, а перед суфіксами, у кличному відмінку й у дієсловах — на ж, ч, ш. Ці два ряди найзручніше вчити разом.

Два ряди чергувань: г, к, х

ЗвукПеред закінченням -і
давальний, місцевий відмінок
Перед суфіксом, у кличному відмінку, у дієслові
гз: нога — на нозі, подруга — подрузіж: ніжка, друже, бережу
кц: рука — у руці, квітка — квітціч: ручка, козаче, печу
хс: вухо — у вусі, сваха — свасіш: вушко, пастуше, сушити

Звуки з, ц, с тут м’які: на нозі [ноз'і́]. Запам’ятати допомагає ланцюжок: нога — нозі — ніжка, рука — руці — ручка, вухо — вусі — вушко.

Чергування г, к, х із з, ц, с: на нозі, у руці, у вусі

Перед закінченням -і приголосні г, к, х змінюються на м’які з, ц, с:

  • у давальному й місцевому відмінках однини іменників жіночого роду I відміни: дуга — дузі, перемога — у перемозі, квітка — на квітці, сваха — свасі; так само в жіночих іменах: Ольга — Ользі, Солоха — Солосі;
  • у місцевому відмінку однини іменників чоловічого й середнього роду II відміни: поріг — на порозі, берег — у березі, байрак — у байраці, вухо — у вусі.

Так само поводиться рідкісна буква ґ: дзиґа — на дзизі.

Чергування немає, якщо іменник чоловічого роду в місцевому відмінку має закінчення -у або -ові: у будинку, на літаку, у гуртку, на снігу, на шляху. Так буває з багатьма іменниками із суфіксами (будинок, гурток, літак) і з деякими односкладовими (сніг, шлях). Деякі іменники мають обидві форми: у потязі й у потягу.

Окремо запам’ятайте слово друг: у називному відмінку множини воно має з — друзі (але береги, педагоги).

Чергування г, к, х із ж, ч, ш: ніжка, друже, бережу

Перед зменшено-пестливими суфіксами

Перед суфіксами -к-, -ок-, -ин- зі значенням зменшеності й пестливості г, к, х змінюються на ж, ч, ш: нога — ніжка, рука — ручка, муха — мушка, плуг — плужок, сніг — сніжок, горох — горошина. Так само перед -еньк-: дорога — доріженька, рука — рученька.

Перед такими суфіксами ц теж змінюється на ч: сонце — сонечко, крильце — крилечко, хлопець — хлопчик.

У кличному відмінку

Іменники чоловічого роду II відміни з основою на г, к, х перед закінченням -е мають ж, ч, ш: друг — друже, Бог — Боже, козак — козаче, юнак — юначе, чоловік — чоловіче, пастух — пастуше.

Але іменники із суфіксами -ик, -ок, -к(о) мають у кличному відмінку здебільшого закінчення -у без чергування: синку, батьку, Петрику (слово робітник має обидві форми: робітнику і робітниче). Так само іншомовні імена: Джеку, Людвігу. Ім’я Олег має дві правильні форми: Олеже й Олегу.

У дієсловах

У дієсловах г, к, х змінюються на ж, ч, ш в усіх особових формах теперішнього чи майбутнього часу, у наказовому способі та в дієприкметниках на -ен-: берегти — бережу, бережеш, бережуть, бережи, збережений; пекти — печу, печеш, печуть, печи, печений; могти — можу, можеш, можуть.

Чергування приголосних у дієсловах: ходжу, кручу, вожу, мощу

У дієсловах II дієвідміни на -ити, -іти з основою на д, т, з, с, зд, ст цей приголосний змінюється лише в 1-й особі однини теперішнього чи майбутнього часу та в дієприкметниках на -ений: ходити — ходжу, але ходиш, ходить, ходять.

Чергування в дієсловах II дієвідміни

ЧергуванняДієслово1-ша особа одниниІнші форми — без змін
д — джходити, садитиходжу, саджуходиш, садять
т — чкрутити, летітикручу, лечукрутиш, летять
з — жвозити, лазитивожу, лажувозиш, лазять
с — шкосити, носитикошу, ношукосиш, носять
зд — жджїздитиїжджуїздиш, їздять
ст — щмостити, пуститимощу, пущумостиш, пустять
б, п, в, м, ф + ллюбити, ловитилюблю, ловлю; люблять, ловлятьлюбиш, ловиш

Так само в дієприкметниках на -ений: сходжений, кручений, кошений, їжджений, мощений, зловлений.

Губні б, п, в, м, ф не змінюються, а отримують після себе л — у 1-й особі однини й у 3-й особі множини: любити — люблю — люблять, ліпити — ліплю — ліплять, ловити — ловлю — ловлять.

Чергування залежить від кінцевого приголосного основи. Тому водити — воджу (д — дж), а возити — вожу (з — ж). Обидві форми правильні, але це різні дієслова: воджу — веду, вожу — везу.

Воджу чи вожу?

водити (вести) → воджу

  • Я воджу сестру до школи пішки.
  • Я воджу екскурсії містом.
  • д — дж, як ходити — ходжу

возити (везти) → вожу

  • Я вожу сестру до школи на санчатах.
  • Я вожу дрова возом.
  • з — ж, як лазити — лажу

Форми хожу, їздю, возю — помилкові.

Якщо ж чергування є в дієслові I дієвідміни, звук змінюється в усіх особових формах: писати — пишу, пишеш, пишуть; казати — кажу, кажеш, кажуть; плакати — плачу, плачеш, плачуть. Як змінюються дієслова за особами, докладно розібрано в статті «Чергування приголосних в особових формах дієслова».

Вищий ступінь порівняння: дорожчий, вищий, але легший

Коли вищий ступінь прикметника чи прислівника утворюємо суфіксом -ш-, приголосні г, ж, з разом із ним дають жч, а с — щ (тобто звуки [шч]).

Вищий ступінь із суфіксом -ш-

г+ш→жчдорогий — дорожчий (дорожче)
ж+ш→жчдужий — дужчий, важкий — важчий
з+ш→жчвузький — вужчий, низький — нижчий, близький — ближчий
с+ш→щвисокий — вищий (вище)

Але: легкий — легший (легше) — без чергування; довгий — довший — г відпадає.

Запам’ятайте виняток: легкий — легший (легше). Тут г не змінюється.

Не все, що відбувається у вищому ступені, — чергування. У словах глибокий — глибший, широкий — ширший, солодкий — солодший суфікс -ок- чи -к- просто відпадає. Так само довгий — довший (довше): г тут не змінюється на жч, а відпадає. А кращий (від гарний), більший, гірший утворено від інших основ.

Чергування під час творення слів: річний, дорожній, Ольжин

Перед суфіксом -н-

Перед суфіксом -н- приголосні к, ц змінюються на ч, а г, х — на ж, ш:

  • к, ц → ч: рік — річний, вік — вічний, безпека — безпечний, місяць — місячний, пшениця — пшеничний, сонце — сонячний, яйце — яєчня;
  • г, х → ж, ш: дорога — дорожній, перемога — переможний, пиха — пишний, вухо — вушний.

Звук ч основи зберігається: ніч — нічний, поміч — помічний. А в шести словах перед -н- пишемо ш: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, соняшник, торішній. Порівняйте: сонячний, але соняшник.

Присвійні прикметники й дієслова

Перед суфіксом -ин присвійних прикметників г, к, х змінюються на ж, ч, ш: Ольга — Ольжин, Наталка — Наталчин, дочка — доччин, свекруха — свекрушин. Так само перед суфіксами -и-, -а- дієслів, утворених від іменників і прикметників: друг — дружити, крик — кричати, сухий — сушити.

Зміни приголосних перед -ськ-, -ств- (козак — козацький, Прага — празький) і перед -ин(а) (Козаччина, Полтавщина) розібрано окремо — у статті «Зміни приголосних при творенні слів».

Коли чергування не відбувається: винятки

У тестах часто питають, у якому слові чергування немає. Ось найважливіші випадки.

Коли чергування немає

  • Місцевий відмінок на -у, -ові: у будинку, на літаку, у гуртку, на снігу (але на порозі, у вусі).
  • Кличний відмінок на -у: синку, батьку, Петрику, Джеку, діду (але друже, козаче).
  • Дієслова II дієвідміни, крім 1-ї особи однини: ходиш, ходять; возиш, возять (але ходжу, вожу).
  • Вищий ступінь: легкий — легший, легко — легше; довгий — довший.
  • Ч перед -н- зберігаємо: ніч — нічний, поміч — помічний.
  • Ш перед -н- у шести словах: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, соняшник, торішній.
  • Перед -ськ- у кількох іншомовних словах: герцог — герцогський, шах — шахський, Цюрих — цюрихський.

Деякі іменники мають обидві форми місцевого відмінка: у потязі й у потягу. Ім’я Олег у кличному — Олеже й Олегу.

Типові помилки

Найчастіше помиляються в 1-й особі дієслів, у вищому ступені й у давальному чи місцевому відмінку.

Типові помилки: чергування приголосних

НеправильноПравильноЧому
хожу, сидю, їздюходжу, сиджу, їжджуу 1-й особі однини д — дж, зд — ждж
мостю, простюмощу, прощуст — щ
возю, носювожу, ношуз — ж, с — ш
на дорогі, у книжкі, Ольгіна дорозі, у книжці, Ользіперед -і г, к — з, ц
Привіт, друг!Привіт, друже!у звертанні — кличний відмінок: г — ж
дорогший, вузшийдорожчий, вужчийг, з + ш → жч
висшийвищийс + ш → щ
легчий, лежчийлегшийвиняток: г не змінюється
торічний, сонячникторішній, соняшниквинятки: ш перед -н-

Вправи на чергування приголосних

Три тренажери: утворіть правильну форму, визначте, коли відбувається чергування, і розберіть слово в реченні. Пояснення з’являється одразу.

Тренажер: утворіть правильну форму

12 речень. У дужках — початкова форма слова. Виберіть правильну форму — пояснення з’явиться одразу.

  1. Синичка сіла на … (гілка).

    Відповідь

    гілці. Гілка — на гілці: перед закінченням -і к змінюється на ц.

  2. Я щодня … до школи пішки (ходити).

    Відповідь

    ходжу. Ходити — ходжу: у 1-й особі однини д змінюється на дж.

  3. Кіт заснув на … (поріг).

    Відповідь

    порозі. Поріг — на порозі: у місцевому відмінку перед -і г змінюється на з.

  4. Цей рюкзак … за мій (дорогий).

    Відповідь

    дорожчий. Дорогий — дорожчий: г разом із суфіксом -ш- дає жч.

  5. Привіт, …! Як справи? (друг)

    Відповідь

    друже. У звертанні — кличний відмінок: друг — друже, г змінюється на ж.

  6. Щоліта я … до моря (їздити).

    Відповідь

    їжджу. Їздити — їжджу: у 1-й особі однини зд змінюється на ждж.

  7. Цей пакунок … за той (легкий).

    Відповідь

    легший. Легкий — легший: це виняток, г не змінюється.

  8. Подаруй … цю книжку (подруга).

    Відповідь

    подрузі. Подруга — подрузі: у давальному відмінку перед -і г змінюється на з.

  9. Біля паркану виріс високий ….

    Відповідь

    соняшник. Соняшник — одне із шести слів, у яких перед -н- пишемо ш, хоча сонце — сонячний.

  10. Я часто … молодшого брата на санчатах (возити).

    Відповідь

    вожу. Возити — вожу: у 1-й особі однини з змінюється на ж; воджу — від дієслова водити.

  11. У … багато кольорових малюнків (книжка).

    Відповідь

    книжці. Книжка — у книжці: у місцевому відмінку перед -і к змінюється на ц.

  12. Цей будинок … за сусідній (високий).

    Відповідь

    вищий. Високий — вищий: с разом із суфіксом -ш- дає щ.

Тренажер: коли відбувається чергування?

12 пар слів. Визначте, коли змінився приголосний: під час відмінювання іменника, дієвідмінювання чи творення нового слова.

        Відповіді
        нога — на нозіВідмінювання іменникаМісцевий відмінок іменника: г — з перед закінченням -і.
        рука — ручкаТворення нового словаНове слово зі зменшувальним суфіксом -к-: к — ч.
        ходити — ходжуДієвідмінюванняФорма 1-ї особи однини дієслова: д — дж.
        друг — дружеВідмінювання іменникаКличний відмінок іменника: г — ж.
        рік — річнийТворення нового словаНовий прикметник із суфіксом -н-: к — ч.
        пекти — печешДієвідмінюванняОсобова форма дієслова: к — ч.
        квітка — у квітціВідмінювання іменникаМісцевий відмінок іменника: к — ц перед закінченням -і.
        Ольга — ОльжинТворення нового словаНовий присвійний прикметник із суфіксом -ин: г — ж.
        мостити — мощуДієвідмінюванняФорма 1-ї особи однини дієслова: ст — щ.
        вухо — у вусіВідмінювання іменникаМісцевий відмінок іменника: х — с перед закінченням -і.
        крик — кричатиТворення нового словаНове дієслово, утворене від іменника: к — ч.
        любити — люблятьДієвідмінюванняФорма 3-ї особи множини дієслова: після б з’являється л.

        Тренажер: розберіть чергування в слові

        8 речень. Визначте, які звуки чергуються у виділеному слові і чому. Повний розбір — під кожним реченням.

        1. Ваза стоїть на серветці.

          Що чергуєтьсяк — ц
          Колизакінчення -і (давальний чи місцевий відмінок)
          Повний розбір

          Серветка — на серветці: к — ц перед закінченням -і місцевого відмінка.

        2. Козаче, заспівай нам!

          Що чергуєтьсяк — ч
          Коликличний відмінок на -е
          Повний розбір

          Козак — козаче: к — ч у кличному відмінку.

        3. На шибці сиділа маленька мушка.

          Що чергуєтьсях — ш
          Колисуфікс нового слова
          Повний розбір

          Муха — мушка: х — ш перед зменшувальним суфіксом -к-.

        4. Я дбайливо бережу бабусин подарунок.

          Що чергуєтьсяг — ж
          Колиособова форма дієслова
          Повний розбір

          Берегти — бережу: г — ж в особовій формі дієслова.

        5. Команда забила переможний гол.

          Що чергуєтьсяг — ж
          Колисуфікс нового слова
          Повний розбір

          Перемога — переможний: г — ж перед суфіксом -н-.

        6. Тато лагодить човен на березі.

          Що чергуєтьсяг — з
          Колизакінчення -і (давальний чи місцевий відмінок)
          Повний розбір

          Берег — на березі: г — з перед закінченням -і місцевого відмінка.

        7. Навесні я саджу квіти біля школи.

          Що чергуєтьсяд — дж
          Колиособова форма дієслова
          Повний розбір

          Садити — саджу: д — дж у 1-й особі однини.

        8. Сестра взяла Ольжину ручку.

          Що чергуєтьсяг — ж
          Колисуфікс нового слова
          Повний розбір

          Ольга — Ольжин: г — ж перед суфіксом присвійного прикметника -ин.

        Чергування, уподібнення, спрощення: у чому різниця

        Ці явища стосуються приголосних, але їх не варто плутати:

        • чергування — заміна звука іншим у формах слова чи спільнокореневих словах, яку позначаємо на письмі: нога — ніжка, рука — руці;
        • уподібнення — звук змінюється під впливом сусіднього, але на письмі цього здебільшого не видно: боротьба, кігті (докладно — у статті «Уподібнення приголосних»);
        • спрощення — у збігу приголосних один випадає: честь — чесний, тиждень — тижня («Спрощення в групах приголосних»).

        Голосні теж чергуються: кінь — коня, село — сільський — про це стаття «Чергування голосних». А чергування у — в, і — й (у школі — в школі) — це інше явище: так досягаємо милозвучності мовлення. Його правила — у статті «Чергування у — в, і — й».

        Джерело правил: Український правопис (2019), § 12–18 (чергування приголосних під час словозміни), § 19–22 (зміни приголосних під час словотворення), § 73, прим. і § 143, прим. 1 (давальний і місцевий відмінки), § 86 (місцевий відмінок II відміни), § 87 (кличний відмінок), § 88, п. 1 (друзі), § 104 (вищий ступінь порівняння); чергування в дієсловах I дієвідміни й ц — ч у зменшених іменниках — шкільна граматика НУШ; форми слів — «Словники України», ВЕСУМ, СУМ-20.

        Вправи з відповідями: чергування приголосних

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. Чергування приголосних — це

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — заміна одного приголосного звука іншим у тій самій частині слова під час словозміни чи словотворення. Чергування — заміна звука іншим у тій самій морфемі: нога — ніжка, рука — руці. Випадання звука — це спрощення, зміна під впливом сусіднього — уподібнення.

        2. Чергування г — з відбувається у формі

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — (на) нозі. Перед закінченням -і в давальному й місцевому відмінках г змінюється на з: нога — на нозі. У словах ніжка, друже, дорожчий г змінюється на ж.

        3. Чергування приголосних НЕ відбувається в слові

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — (у) будинку. Будинок у місцевому відмінку має закінчення -у, тому приголосний не змінюється: у будинку. В інших словах перед -і г, х, к змінюються на з, с, ц.

        4. Вищий ступінь порівняння без чергування приголосних утворюємо від прикметника

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — легкий. Легкий — легший: це виняток, г не змінюється. Порівняйте: дорожчий, вищий, нижчий.

        5. У кличному відмінку приголосний основи змінюється в обох іменниках рядка

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — друг, юнак. Друг — друже, юнак — юначе: г і к перед закінченням -е змінюються на ж і ч. Синку, батьку, Петрику, Джеку, діду, тату мають закінчення -у без чергування.

        6. Правильно утворено форми 1-ї особи однини обох дієслів у рядку

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — їжджу, мощу. Їздити — їжджу (зд — ждж), мостити — мощу (ст — щ). Форми ходю, возю, мостю помилкові: правильно ходжу, вожу, мощу.

        7. Лише в 1-й особі однини приголосний основи змінюється в дієслові

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — садити. Садити — саджу, але садиш, садять. У дієсловах берегти, пекти, писати звук змінюється в усіх особових формах: бережеш, печеш, пишеш.

        8. Букву ш, а не ч, пишемо в обох словах рядка

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — соня…ник, торі…ній. Соняшник і торішній — винятки, у яких перед -н- пишемо ш. В інших словах к, ц перед -н- змінюються на ч: сонячний, річний, місячний, вічний, пшеничний, безпечний.

        9. Чергування г, к, х із ж, ч, ш відбувається в усіх словах рядка

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — ніжка, юначе, печу. Нога — ніжка, юнак — юначе, пекти — печу: г і к змінюються на ж і ч. У формах руці, нозі, вусі, свасі г, к, х чергуються із з, ц, с, а в словах легший, нічний, синку чергування немає.

        10. Помилку у формі дієслова допущено в реченні

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — Я їздю до бабусі щосуботи. Правильно: я їжджу — у 1-й особі однини дієслова їздити зд змінюється на ждж. Воджу (від водити), ходжу, мощу утворено правильно.

        Ця тема на карті української мови: Фонетика, графіка, орфоепія → Чергування приголосних