Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Голосних звуків в українській мові значно менше, ніж приголосних, але вони виконують важливу функцію у творенні слів і відіграють вирішальну роль у формуванні милозвучності мови.
Від того, наскільки правильно ви вмієте ними оперувати, залежить майстерність вашого висловлення. Тому гайда з’ясовувати деталі!
В українській мові всього є 38 звуків, вони поділяються на голосні і приголосні.
Голосні утворюються за допомогою голосу, їх усього 6. До них належать [а], [о], [е], [и], [у], [і].
Для передавання на письмі шести голосних звуків використовують десять літер: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї.
Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними.
В основі класифікації голосних лежить різне положення губ і язика під час вимови голосних звуків.
Губи беруть активну участь у створенні лише двох голосних [о] та [у], які називають лабіалізованими, тобто огубленими. Всі інші голосні звуки, а саме [а], [е], [и], [і], — належать до нелабіалізованих, або неогублених.
Поділ голосних на групи за положенням язика має два критерії: підняття (рух угору-вниз) та ряд (рух уперед-назад). Рядів є всього три: передній, середній та задній. В українській мові фонем середнього ряду немає. До переднього ряду належать [і], [и], [е], а заднього, відповідно, — [а], [о], [у].
Розрізняють також три види підняття язика: низьке, середнє, високе. Голосні звуки [і], [у] творяться за допомогою високого підняття, [и] — дещо зниженого, порівняно з попередніми, але вищого за середнє підняття, до якого належать фонеми [е] та [о], тому підняття [и] класифікують як високо-середнє. Низьке підняття має [а].
Узагальнимо усі види голосних фонем у таблиці:
Класифікація голосних звуків
| підняття | високе | високо-середнє | середнє | низьке | |
| ряд | передній | і | и | е | |
| середній | |||||
| задній | у | о | а | ||
Голосні звуки для лінивих — відеоурок
Вправи з відповідями: голосні звуки
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Скільки голосних звуків в українській мові?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — 6. Голосних звуків шість: [а], [о], [у], [е], [и], [і]; 38 — це кількість усіх звуків, а 10 — кількість букв для голосних.
Скільки букв використовують для позначення голосних звуків на письмі?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — 10. Десять букв: а, е, и, і, о, у, я, ю, є, ї; букви я, ю, є, ї можуть позначати два звуки або голосний після м’якого приголосного.
Який звук НЕ є голосним?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — [й]. [й] — приголосний звук: під час його вимови повітря натрапляє на перешкоду, а голосні утворюються лише голосом.
Які голосні є огубленими (лабіалізованими)?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — [о], [у]. Губи активно беруть участь у творенні лише [о] та [у], тому саме їх називають огубленими.
Який голосний звук вимовляють за найнижчого підняття язика?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — [а]. Низьке підняття має тільки [а]; [і] та [у] — високого підняття, [е] — середнього.
До голосних переднього ряду належать:
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — [і], [и], [е]. Під час вимови [і], [и], [е] язик просувається вперед — це передній ряд; [а], [о], [у] — задній ряд.
Скільки звуків позначає буква ї у слові «їжак»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — два — [й] і [і]. Буква ї завжди позначає два звуки [йі]: їжак — [йіжак].
Що позначає буква я на початку слова «яблуко»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — два звуки [й] і [а]. На початку слова, після голосного й апострофа буква я позначає два звуки [йа].
Що позначає буква я в слові «земля»?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — м’якість попереднього приголосного [л’] і звук [а]. Після приголосного буква я позначає його м’якість і голосний [а]: земля — [земл’а].
За якими ознаками класифікують голосні звуки?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — за участю губ і положенням язика (ряд і підняття). Голосні поділяють за участю губ (огублені й неогублені) і положенням язика — за рядом і підняттям; дзвінкість і твердість — ознаки приголосних.