В українськiй мовi чергуються прийменники у, в i префiкси у-, в- у словах, якщо це не змiнює їх значення.
У вживається для уникнення збiгу приголосних:
- на початку слова перед приголосним: учора;
- на початку речення перед приголосним: У мене була книжка.
- на межi слiв мiж приголосними звуками: прийшов у село;
- якщо наступнi приголоснi в, ф або їхнi сполуки з iншими звуками (-льв-, -св-, -тв-, -хв-): Сидимо у вагонi.
- пiсля роздiлового знака перед приголосним (тире, дужки, лапки, кома, крапка з комою):
Стоїть на видноколi мати — у неї вчись;
Моя мама, учителька, сьогоднi провела вiдкритий урок.
В уживається для уникнення збiгу голосних:
- мiж голосними: Була в Одесi.
- перед голосними на початку речення: В Антарктидi працюють вченi.
- пiсля голосного перед бiльшiстю приголосних (крiм в, ф, -льв-, -св-, -хв- i под.): Пiшла в садок.
У — В не чергуються:
I вживається:
- мiж приголосними: зiбрав i пiшов.
- на початку речення: I день iде…
- для зiставлення понять: батьки i дiти.
- перед буквами я, ю, є, ї та звуком [й]: Знайшли i їжака, i ялинку.
Й вживається:
- мiж голосними звуками: лiто й осiнь.
- пiсля голосного звука перед приголосним: червонi й жовтi.