Неологізми: коли бракувало слів, письменники створювали нові

Неологізми: коли бракувало слів, письменники створювали нові

Оновлено:

↓ Вправи з відповідями (10 завдань)

Неологізми — це нові слова або нові значення відомих слів, які ще сприймаються як незвичні: вебінар, застосунок, дрон, миша як пристрій до комп’ютера. Неологізми з’являються, коли треба назвати нові речі та явища. А ще нові слова творять письменники — це авторські неологізми, або письменницькі новотвори: самодзвонні арфи в Павла Тичини.

Нижче — неологізми в таблиці, звідки беруться нові слова, види неологізмів, 20 прикладів із поясненням, авторські неологізми письменників, як відрізнити неологізм від звичайного чи застарілого слова, типові помилки, дві вправи й 10 завдань із відповідями.

Коротко: неологізми в таблиці

Неологізми коротко

Що ценові слова або нові значення відомих слів, які ще сприймаються як незвичні
Навіщо з’являютьсящоб назвати нові речі та явища; щоб мати свою, зрозумілішу назву; щоб сказати образно
Звідки берутьсязапозичуються: вебінар;
утворюються з українських частин: застосунок;
старе слово отримує нове значення: миша до комп’ютера
Видизагальномовні — уживає багато людей: дрон, смартфон;
авторські (письменницькі новотвори) — створив письменник: самодзвонні (П. Тичина)
Перестає бути неологізмомколи стає звичним для всіх: телефон, комп’ютер
Група лексикипасивна лексика, як і застарілі слова
Протилежнезастарілі слова: кріпак, перст

Що таке неологізми

Мова змінюється разом із життям. З’явилися смартфони — з’явилося слово смартфон; почали навчатися онлайн — заговорили про вебінари. Такі слова й називаються неологізмами (від грецьких слів «новий» і «слово»).

Нові слова з’являються з трьох причин:

  1. З’явилася нова річ чи явище, і їх треба назвати: смартфон, павербанк, криптовалюта.
  2. Потрібна своя, зрозуміліша назва замість чужої: застосунок поряд з англійським app, вподобайка поряд із лайк.
  3. Хочеться сказати образно й свіжо — так творять нові слова письменники.

Найбільше неологізмів з’являється там, де життя змінюється найшвидше: у техніці, Інтернеті, науці, економіці, спорті.

Неологізм — поняття тимчасове. Слово нове лише доти, доки його так сприймають. Колись новими були телефон, комп’ютер, космонавт, а тепер це звичайні слова, зрозумілі всім. Отже, загальномовний неологізм або стає загальновживаним, або так і не приживається та забувається.

Життя слова: від нового до застарілого

неологізмзагальновживане словозастаріле слово

не кожне слово проходить увесь шлях: багато неологізмів забуваються, так і не прижившись

вебінар, коворкінгтелефон, комп’ютерколгосп, трудодень

ще нові — уже звичні — колись були новими, тепер історизми

Неологізми разом із застарілими словами належать до пасивної лексики: одні ще не ввійшли в повсякденне мовлення, інші вже з нього вийшли. Не плутай їх: застарілі слова (кріпак, перст) виходять з ужитку, а неологізми, навпаки, тільки входять. Про застарілі слова — у статті «Застаріла лексика та неологізми».

Як з’являються неологізми

Нові слова приходять у мову трьома головними шляхами.

Три шляхи нових слів

  • Запозичення
    слово приходить з іншої мови, найчастіше з англійської
    вебінар, блогер, коворкінг, смартфон, селфі, хештег
  • Творення з українських частин
    нове слово складаємо з відомих коренів, префіксів і суфіксів
    застосунок (від застосувати), вподобайка (від вподобати), безвіз (без + віза)
  • Нове значення відомого слова
    слово старе, значення нове
    миша — пристрій до комп’ютера, вірус — шкідлива програма, Мережа — Інтернет

Слова, що є новими за формою, називають лексичними неологізмами (вебінар, застосунок). Старі слова з новим значенням — семантичними неологізмами (миша, вірус у комп’ютері). Семантичний неологізм легко пропустити, бо слово знайоме. Тож дивись, у якому значенні його вжито: у реченні Вірус спричиняє грип слово звичайне, а в реченні Антивірус знайшов на флешці вірус — це неологізм у новому значенні. Буває, що запозичений корінь отримує український суфікс: від донат (пожертва) утворилося дієслово донатити.

Про те, коли запозичення доречне, а коли краще вжити українське слово, читай у статті «Запозичення і їхні українські відповідники».

Як з’явився неологізм?

Розподіли нові слова за тим, як вони з’явилися в мові.

        Відповіді
        вебінарЗапозиченеСлово прийшло з англійської мови.
        блогерЗапозиченеЗапозичено з англійської: автор блогу.
        коворкінгЗапозиченеЗапозичено з англійської: спільний робочий простір.
        смартфонЗапозиченеЗапозичено з англійської разом із самою річчю.
        хештегЗапозиченеЗапозичено з англійської: позначка з решіткою #.
        застосунокУтворене з українських частинУтворено від українського дієслова застосувати.
        вподобайкаУтворене з українських частинУтворено від дієслова вподобати за допомогою суфікса.
        безвізУтворене з українських частинУтворено з українських частин: без- і віз(а) — поїздки без віз.
        миша до комп’ютераНове значення старого словаСлово давнє, нове лише значення — пристрій.
        вірус у комп’ютеріНове значення старого словаСлово давнє, нове значення — шкідлива програма.
        Мережа (Інтернет)Нове значення старого словаСлово давнє, нове значення — Інтернет.

        Види неологізмів: загальномовні й авторські

        За тим, хто вживає нове слово, неологізми бувають двох видів.

        Загальномовні й авторські неологізми

        Загальномовні

        • їх уживає багато людей
        • називають нові речі, явища, поняття
        • з часом стають звичайними словами
        • вебінар, застосунок, дрон, криптовалюта

        Авторські (письменницькі новотвори)

        • їх створив письменник для свого твору
        • роблять текст образним, незвичним
        • зазвичай лишаються в тому творі, де з’явилися
        • самодзвонні (П. Тичина), снігобілий (М. Семенко)

        Авторські неологізми ще називають індивідуально-авторськими; у деяких підручниках — оказіоналізмами.

        Загальномовні неологізми потрібні, щоб назвати нове. Авторські — щоб сказати образно й свіжо, тому їх найбільше в поезії. Межа між видами рухома: буває, що слово письменника підхоплюють інші мовці, і воно поступово входить у загальну мову. Але здебільшого авторські неологізми так і лишаються прикметою стилю одного автора.

        20 неологізмів із поясненням

        Ось нові слова, які нещодавно ввійшли в українську мову. Усі вони вже є в словниках: в академічному тлумачному СУМ-20 або у Великому електронному словнику української мови (ВЕСУМ), який швидко додає нові слова.

        20 неологізмів: що означають і як з’явилися

        СловоЩо означаєЯк з’явилося
        безві́збезвізовий режим: поїздки за кордон без візиутворене з українських частин
        блека́утмасове вимкнення електроенергії через аварію чи воєнні діїзапозичене (англ.)
        бло́геравтор або власник блогу — сторінки з дописами в Інтернетізапозичене (англ.)
        бра́узерпрограма для перегляду сторінок в Інтернетізапозичене (англ.)
        вебіна́рсемінар, лекція чи урок в Інтернетізапозичене (англ.)
        ві́русшкідлива комп’ютерна програманове значення відомого слова
        вподоба́йкапозначка «подобається» під дописом у соцмережіутворене з українських частин
        га́джетпортативний технічний пристрій: смартфон, планшет, годинникзапозичене (англ.)
        дона́титипереказувати пожертву (донат)запозичений корінь + український суфікс
        дронбезпілотний літальний апаратзапозичене (англ.)
        застосу́нокпрограма для телефона чи комп’ютераутворене з українських частин
        ково́ркінгспільний простір, де люди працюють поручзапозичене (англ.)
        криптовалю́тацифрова валюта, що існує лише в Інтернетіскладене із запозичених частин: крипто- + валюта
        лайкпозначка «подобається» в Інтернеті (у словнику — жаргонне)запозичене (англ.)
        мемкартинка, фраза чи відео, що швидко поширюються в Інтернеті, найчастіше жартівливізапозичене (англ.)
        ми́шапристрій, яким керують курсором на екранінове значення відомого слова
        онла́йну режимі реального часу через Інтернетзапозичене (англ.)
        па́вербанкзовнішній акумулятор, щоб заряджати телефонзапозичене (англ.)
        се́лфіфото, яке людина робить сама собізапозичене (англ.)
        смартфо́нмобільний телефон із можливостями комп’ютеразапозичене (англ.)

        Слово й наголос звірено зі СУМ-20 (блогер, гаджет, застосунок, коворкінг, лайк та ін.) і ВЕСУМ (вебінар, дрон, селфі, смартфон та ін.). Слово лайк СУМ-20 подає як жаргонне, тож воно доречне лише в неформальному спілкуванні.

        Авторські неологізми (письменницькі новотвори)

        Авторські неологізми — це слова, які письменник створив для свого твору. Їх ще називають письменницькими новотворами або індивідуально-авторськими неологізмами. Такі слова незвичні, яскраві, часто складаються з двох коренів чи мають несподіваний суфікс. Зазвичай вони так і лишаються в тому творі, де народилися.

        Багато нових слів створив Павло Тичина. У вірші «Арфами, арфами…» навесні обізвалися гаї — арфами «золотими, голосними… / Самодзвонними», тобто такими, що дзвенять самі. А в поезії «О панно Інно…» ліричний герой любив «Дитинно, злотоцінно». У поезії «Блакить мою душу обвіяла» поля «маюють» — такого дієслова в словниках немає. Про новотвори поета — у статті «Новотвори Павла Тичини».

        Новими словами захоплювалися також футуристи. Михайль Семенко запрошує погуляти «по снігобілому полю» («Запрошення»).

        Письменницькі новотвори: як їх утворено

        НовотвірАвтор і твірЯк утворено
        самодзвонні (арфи)П. Тичина, «Арфами, арфами…»дві основи: сам(о)- і дзвін
        злотоцінноП. Тичина, «О панно Інно…»дві основи: злото (золото) і цінно
        маюють (поля)П. Тичина, «Блакить мою душу обвіяла»нове дієслово в ряду хвилюють, маюють, квітують
        снігобілийМ. Семенко, «Запрошення»дві основи: сніг і білий — білий, як сніг

        Жодного з цих слів немає в словниках української мови: вони живуть лише у віршах своїх авторів.

        Чи можна довести, які слова придумали письменники

        Чимало звичних нині слів уперше з’явилися в книжках XIX — початку XX століття: письменники, перекладачі й мовознавці шукали назви для понять, яких українській мові бракувало. Звідси й назва цієї сторінки. Але точно довести, хто вжив слово першим, важко: воно могло жити в говірках задовго до того, як потрапило в книжку. Тому до популярних списків «це слово придумав такий-то письменник» стався обережно. Для прикладу авторського неологізму бери слово, яке точно є в тексті твору і якого немає в словниках, — як у таблиці вище.

        Письменник творить нове слово тоді, коли звичні слова здаються йому стертими. Авторський неологізм:

        • малює яскравий образ: самодзвонні арфи дзвенять самі, без музиканта;
        • каже стисло: одне слово снігобілий замість «білий, як сніг»;
        • привертає увагу: читач зупиняється на незнайомому слові й вдумується в нього.

        Загальномовні неологізми в художньому творі — прикмета часу: за словами смартфон чи селфі одразу видно, що дія відбувається сьогодні. Так само історизми переносять читача в минуле.

        Як доречно вживати неологізми

        Нове слово доречне, коли ти точно знаєш його значення і коли співрозмовник його зрозуміє. Кілька порад:

        • Якщо є звичне українське слово з тим самим значенням, не заміняй його модним запозиченням без потреби: про це — у статті «Лексична норма та лексичні помилки».
        • Сленгові неологізми (наприклад, лайк — у словнику з позначкою «жаргонне») залиш для неформального спілкування; в офіційному й науковому тексті потрібні загальноприйняті слова й терміни.
        • Значення незнайомого нового слова перевір у словнику: багато неологізмів уже є в СУМ-20 і ВЕСУМ.

        Неологізм чи ні: як перевірити

        Неологізм чи ні

        1. Слово чи значення з’явилося недавно, разом із новою річчю чи явищем, і ще звучить незвично?вебінар, павербанк; миша до комп’ютеразагальномовний неологізм
        2. Слово створив письменник для свого твору, і в мову воно не ввійшло?самодзвонні, снігобілийавторський неологізм
        3. Колись нове, але тепер звичне для всіх?телефон, комп’ютер, космонавтзагальновживане слово
        4. Називає те, чого вже немає, або давно замінене іншим словом?колгосп, кріпак; перст — палецьзастаріле слово

        Межа між «новим» і «звичним» рухається, а словники швидко додають нові слова: блогер, лайк, застосунок уже є в СУМ-20. Тож словник підкаже значення, але не те, чи слово ще нове.

        Загальномовний, авторський чи не неологізм?

        Визнач, до якої групи належить виділене слово.

        1. Учителька провела вебінар для батьків.

          Відповідь

          загальномовний неологізм. Вебінар — нове слово, яким користується багато людей.

        2. «Не гуляли по снігобілому полю?» (М. Семенко)

          Відповідь

          авторський неологізм. Снігобілий — новотвір поета з двох основ: сніг і білий.

        3. Мама завантажила новий застосунок для навчання.

          Відповідь

          загальномовний неологізм. Застосунок — нове слово, утворене з українських частин; його вживають усі.

        4. Дідусь розповідав, як працював у колгоспі.

          Відповідь

          не неологізм. Колгосп — історизм: колись новий, тепер називає те, чого вже немає.

        5. «Хвилюють, маюють, квітують поля» (П. Тичина)

          Відповідь

          авторський неологізм. Такого дієслова в словниках немає — його створив поет.

        6. Дрон зняв місто з висоти пташиного польоту.

          Відповідь

          загальномовний неологізм. Дрон — нове слово, яке вже вживають усі.

        7. Брат купив новий телефон.

          Відповідь

          не неологізм. Телефон колись був новим, а тепер це звичайне слово.

        8. «Сестру я Вашу так любив — / Дитинно, злотоцінно» (П. Тичина)

          Відповідь

          авторський неологізм. Злотоцінно — новотвір поета з двох основ: злото і цінно.

        9. Подруга виклала в мережу селфі з концерту.

          Відповідь

          загальномовний неологізм. Селфі — нове запозичене слово, поширене серед багатьох мовців.

        10. Тато слухав радіо на кухні.

          Відповідь

          не неологізм. Радіо колись було новим словом, а тепер його знають усі.

        11. Козак підняв угору перст.

          Відповідь

          не неологізм. Перст — архаїзм, сучасне слово — палець.

        Типові помилки

        Типові помилки з неологізмами

        Не так → такЧому
        Будь-яке запозичене слово — неологізм.запозичення бувають давні: школа, футбол, комп’ютер — звичайні слова
        Неологізм — лише нове слово; запозиченим воно може бути, а може й ні.
        Телефон, комп’ютер — неологізми.колись були новими, тепер звичні для всіх
        Телефон, комп’ютер — загальновживані слова.
        Неологізм — це слово, якого немає в словнику.словники швидко додають нові слова: блогер, лайк уже є в СУМ-20
        Неологізм — слово, яке ще сприймається як нове.
        Неологізми — те саме, що сленг.сленг — слова певної групи людей; застосунок, криптовалюта — нейтральні неологізми
        Лише частина неологізмів — сленгові.
        Самодзвонні — помилка: такого слова немає.письменник свідомо створив слово для образу
        Самодзвонні — авторський неологізм П. Тичини.

        Неологізми та інші групи слів

        Частина неологізмів — сленгові: їх уживає переважно молодь у неформальному спілкуванні. Неологізми науки й техніки часто стають термінами (криптовалюта, браузер) — про них у статті «Термінологічна лексика». Застарілі слова, протилежні неологізмам, і словник історизмів та архаїзмів — у статті «Застаріла лексика та неологізми».

        Джерело: Український правопис (2019) неологізмів окремо не розглядає; поділ лексики й терміни — за шкільною програмою з української мови (НУШ). Значення слів — Словник української мови у 20 томах (СУМ-20) і ВЕСУМ. Цитати звірено з текстами творів: П. Тичина, «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Блакить мою душу обвіяла»; М. Семенко, «Запрошення». Перша версія сторінки (2019) — есе Максима Нестелєєва; з нього збережено назву й думку про те, що авторство нових слів довести важко.

        Вправи з відповідями: неологізми

        10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.

        1. Неологізми — це

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — нові слова або нові значення слів, які ще сприймаються як незвичні. Неологізми — нові слова чи значення. Слова, що вийшли з ужитку, — застарілі (історизми й архаїзми).

        2. Як називаються нові слова в мові?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — неологізми. Нові слова — неологізми (від грецьких слів «новий» і «слово»).

        3. Неологізмом є слово

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — криптовалюта. Криптовалюта — нове слово для нового явища. Боярин — історизм, десниця — архаїзм, хата — звичайне слово.

        4. Авторський неологізм — це

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — слово, яке письменник створив для свого твору. Авторські неологізми (письменницькі новотвори) створює письменник для образності; у загальну мову вони зазвичай не входять.

        5. У якому реченні слово вжито в новому значенні, що з’явилося разом із комп’ютерами?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — Клацни мишею на значок програми. Миша як пристрій до комп’ютера — семантичний неологізм: слово давнє, значення нове.

        6. Яке слово утворено з українських частин, а не запозичено?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: В — застосунок. Застосунок утворено від дієслова «застосувати»; решта слів — запозичення з англійської.

        7. Яке слово з рядків П. Тичини «золотими, голосними обізвалися гаї / Самодзвонними» — авторський неологізм?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Г — самодзвонними. «Самодзвонними» — новотвір поета з двох основ (сам- і дзвін); інші слова є в словниках.

        8. Чому слово «телефон» тепер не неологізм?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — воно стало звичним для всіх. Слово перестає бути неологізмом, коли стає загальновживаним.

        9. У якому рядку всі слова — неологізми?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: А — вебінар, смартфон, хештег. Вебінар, смартфон, хештег — нові слова. Кріпак — історизм, перст — архаїзм, хата — звичайне слово.

        10. Яке твердження правильне?

          Відповідь і пояснення

          Правильна відповідь: Б — Неологізми й застарілі слова належать до пасивної лексики. Неологізми ще не ввійшли до повсякденного мовлення, а застарілі слова з нього вийшли — обидві групи належать до пасивної лексики.

        Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Застарілі слова й неологізми