Оновлено:
↓ Вправи з відповідями (10 завдань)
Застарілі слова — це слова, які вийшли з активного вжитку: ми їх розуміємо, але в щоденному мовленні майже не вживаємо. Застарілі слова поділяються на історизми — назви того, що зникло (кріпак, панщина, мушкет), і архаїзми — давні назви того, що є й тепер, але називається інакше (перст — палець, глас — голос).
Нижче — схема лексики за вживанням, історизми й архаїзми з прикладами, як їх розрізнити, словник застарілих слів із пошуком (війт, жорна, престол, осавула…), навіщо такі слова письменникам, коротко про неологізми, типові помилки, дві вправи й 10 завдань із відповідями.
Коротко: застарілі слова в схемі
Уся лексика за тим, як часто ми нею користуємося, ділиться на активну і пасивну. Застарілі слова й неологізми належать до пасивної лексики.
Лексика за вживанням: активна і пасивна
| Група | Що це | Приклади |
|---|---|---|
| Активна лексика | ||
| Загальновживані слова | уживаємо щодня, зрозумілі всім | мама, вода, сонце, читати |
| Пасивна лексика: застарілі слова | ||
| Історизми | назви того, чого вже немає; сучасного синоніма немає | кріпак, панщина, мушкет, колгосп |
| Архаїзми | давні назви того, що є й тепер; є сучасне слово | перст — палець, глас — голос |
| Пасивна лексика: нові слова | ||
| Неологізми | нові слова чи значення, ще не звичні для всіх | вебінар, застосунок, дрон |
Слово може переходити з групи в групу: неологізм стає звичним, а звичне слово з часом застаріває.
Активна і пасивна лексика
Активна лексика — слова, якими ми користуємося щодня і які зрозумілі всім: мама, рука, вода, сонце, добрий, читати, три, ми, і, на. Їхня основа — основний словниковий фонд: назви родичів, частин тіла, явищ природи, тварин і рослин, кольорів, звичних дій, а також числівники, займенники, службові слова. Ці слова живуть у мові століттями.
Пасивна лексика — слова, які вживаємо рідко або лише в певних текстах. До неї належать дві протилежні групи:
- застарілі слова — вийшли або виходять з ужитку: кріпак, десниця;
- неологізми — нові слова, які ще не стали звичними для всіх: вебінар, коворкінг.
Межа між активною і пасивною лексикою рухається: щось нове стає звичним, а щось звичне поступово застаріває.
Що таке застарілі слова
Слова виходять з ужитку з двох причин.
- Зникло те, що слово називало. Немає кріпацтва — і слова кріпак, панщина, поміщик вживаємо лише тоді, коли говоримо про минуле. Так з’являються історизми.
- Річ лишилася, але її стали називати інакше. Пальці в людей є, проте замість перст кажемо палець. Так з’являються архаїзми.
Тож на запитання «як називаються слова, що вийшли з активного вжитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття» відповідь одна — історизми.
Історизми: що це, приклади
Історизми — це назви предметів, явищ, посад і понять, яких у сучасному житті вже немає. В історизму немає сучасного синоніма: щоб пояснити слово кольчуга, доводиться описувати саму річ.
Історизми можна згрупувати за значенням:
- суспільний устрій, стани, посади: боярин, смерд, кріпак, поміщик, дворянин, війт, воєвода, осавул, урядник, волость, панщина, подимне;
- давні ремесла й заняття: кожум’яка, чумак;
- зброя і військо: мушкет, пищаль, гаківниця, ратище, сагайдак, кольчуга, фальконет;
- знаряддя, побут, одяг: рало, соха, жорна, веретено, прядка, свита, жупан;
- радянські реалії: колгосп, радгосп, трудодень, комнезам, нарком, політрук.
Історизми потрібні, щоб говорити про минуле. У підручнику історії чи історичному романі вони звичайні й точні, бо інших назв для цих речей немає.
Архаїзми: що це, приклади
Архаїзми — це застарілі назви предметів і понять, які існують і тепер, але мають інші, сучасні назви. Кожен архаїзм можна замінити сучасним словом:
Архаїзм → сучасне слово
- перст
→ палець - десниця
→ права рука - ланіти
→ щоки - рамено
→ плече - глас
→ голос - злато
→ золото - древо
→ дерево - отрок
→ хлопець-підліток - піїт
→ поет - чадо
→ дитина - глагол
→ слово - отчизна
→ батьківщина - зріти
→ бачити - всує
→ марно
Значення звірено зі СУМ-20 і СУМ-11: у словнику ці слова мають позначки «заст.», «уроч.», «поет.» чи «церк.-слов.».
Інколи застаріла не вся назва, а лише її звучання: глас — голос, злато — золото, древо — дерево. Чимало архаїзмів прийшли з церковнослов’янської мови (перст, десниця, глагол, всує), тому звучать урочисто.
Історизм чи архаїзм: як розрізнити
Досить двох запитань: чи існує сьогодні те, що називає слово, і чи є в нього сучасна назва.
Історизм, архаїзм чи звичайне слово
- Того, що називає слово, сьогодні вже немає?кріпак, панщина, мушкет, колгоспісторизм
- Це є й тепер, але ми називаємо його іншим словом?перст → палець, ланіти → щокиархаїзм
- Це є й тепер, і ми так його й називаємо?хата, рука, дронне застаріле
- У слова кілька значень?свита — старовинний одяг (історизм) і почет (звичайне слово)перевір значення в реченні
Сумніваєшся — відкрий тлумачний словник: позначка «іст.» означає історизм, «заст.» — застаріле слово.
Будь уважним зі словами, що мають кілька значень. Свита як старовинний одяг — історизм, а свита як почет короля — звичайне слово. Князь — історизм, коли йдеться про Київську Русь, але в Ліхтенштейні й Монако князі є й тепер. Такі слова в завданнях дають у реченні: значення підкаже відповідь.
Історизм чи архаїзм?
Розподіли застарілі слова на дві групи. Запитай себе: чи існує сьогодні те, що називає слово?
Натисни на слово, а потім — на групу, до якої воно належить.
Відповіді
| кріпак | Історизм | Селянин, залежний від поміщика: кріпацтва давно немає. |
| перст | Архаїзм | Пальці є, а слово замінило сучасне палець. |
| панщина | Історизм | Примусова праця на пана зникла разом із кріпацтвом. |
| десниця | Архаїзм | Права рука є, а слово десниця звучить лише урочисто. |
| мушкет | Історизм | Старовинна рушниця, якою вже не воюють. |
| ланіти | Архаїзм | Щоки є, а ланіти — застаріле поетичне слово. |
| осавул | Історизм | Козацька посада, що зникла разом із козацьким військом. |
| глас | Архаїзм | Голос є, а глас — його давня форма. |
| кожум’яка | Історизм | Так називали майстра, що вичиняв шкури; цього ремесла в давньому вигляді немає. |
| злато | Архаїзм | Золото є, а злато — давня поетична форма. |
| радгосп | Історизм | Радянське державне господарство: радгоспів уже немає. |
| піїт | Архаїзм | Поети є, а піїт уживаємо лише іронічно. |
Застарілі слова з поясненням: словник
Введи слово в пошук — словник покаже, що воно означає і до якої групи належить. Тут є слова, про які найчастіше питають: війт, жорна, престол, осавула, ратище, мисник, лірник, дзиґарі, свита.
Застарілі слова з поясненням: історизм чи архаїзм
| Слово | Що означає | Яке це слово |
|---|---|---|
| боя́рин | у Київській Русі — великий землевласник, наближений до князя | історизм |
| бунчу́к | булава з китицею з кінського волосу — знак влади гетьмана | історизм |
| бурмі́стр | голова міської управи в давніх містах; за кріпацтва — управитель панського маєтку | історизм у сучасній Польщі так називають голову міської громади |
| вельмо́жа | знатний і багатий урядовець при дворі правителя | історизм у словнику — «заст.»; іронічно так кажуть про пихату людину |
| верете́но | паличка, на яку намотували нитку під час ручного прядіння | історизм у словнику без позначки: ручне веретено вийшло з побуту, у підручниках — історизм; у техніці веретено — частина прядильної машини, звичайне слово |
| війт | голова міського чи сільського самоврядування в Україні XV–XVIII ст. | історизм розмовно інколи так називають сільського голову |
| воєво́да | у давній Русі — начальник війська, правитель міста чи краю | історизм у сучасній Польщі воєвода — голова воєводства |
| во́лость | давня адміністративна одиниця, частина повіту (до 1929–1930 рр.) | історизм |
| всу́є | марно, даремно | архаїзм сучасне: марно, даремно |
| гаківни́ця | довга важка рушниця з гаком на прикладі, зброя запорозьких козаків | історизм |
| ге́тьман | ватажок козацького війська, з XVII ст. — правитель Гетьманщини | історизм |
| глаго́л | слово, мова | архаїзм сучасне: слово |
| глас | голос | архаїзм сучасне: голос |
| дворяни́н | людина з дворянства — привілейованого стану землевласників | історизм у словнику без позначки, але стану дворянства в Україні вже немає |
| десни́ця | права рука | архаїзм сучасне: права рука |
| дзиґарі́ | годинник | залежить від значення у підручниках — архаїзм; у словнику — розмовне слово без позначки «застаріле» |
| дре́во | дерево | архаїзм сучасне: дерево |
| дрон | безпілотний літальний апарат | не застаріле неологізм: слово нове, в академічному СУМ-20 його ще немає |
| жо́рна | ручний млин: два плескаті камені, між якими мололи зерно | історизм у словнику без позначки: річ вийшла з побуту, у підручниках — історизм |
| жупа́н | старовинний верхній чоловічий одяг заможних козаків і шляхти | історизм |
| зла́то | золото | архаїзм сучасне: золото |
| зрі́ти | бачити | архаїзм сучасне: бачити не плутай із зріти — дозрівати: зріють яблука |
| князь | правитель князівства; спадковий титул | залежить від значення історизм, коли йдеться про Київську Русь; у деяких країнах князі є й тепер (Монако, Ліхтенштейн) |
| кожум’я́ка | ремісник, що вичиняв шкури | історизм |
| колго́сп | колективне господарство в СРСР | історизм |
| кольчу́га | старовинна військова сорочка з металевих кілець | історизм |
| комнеза́м | комітет незаможних селян — орган більшовицької влади на селі в 1920–1933 рр. | історизм |
| космона́вт | людина, що літає в космос | не застаріле загальновживане; неологізмом було тоді, коли почалися польоти в космос |
| кріпа́к | селянин, залежний від поміщика й прикріплений до його землі | історизм |
| лані́ти | щоки | архаїзм сучасне: щоки |
| лі́рник | мандрівний народний співець, що грав на лірі | залежить від значення у підручниках — історизм: так називають мандрівних співців минулого; у словнику без позначки, і лірники грають і тепер |
| ми́сник | полиця для мисок і горщиків у сільській хаті | історизм у словнику без позначки: річ вийшла з побуту, у підручниках — історизм |
| мушке́т | старовинна ґнотова рушниця великого калібру | історизм |
| нарко́м | народний комісар — так у радянський час називали міністрів | історизм |
| о́ний | той, інший | архаїзм сучасне: той |
| осаву́л | виборна старшинська посада в козацькому війську XVII–XVIII ст. | історизм |
| осаву́ла | прикажчик у панському маєтку | історизм |
| о́трок | хлопець-підліток | архаїзм сучасне: підліток, хлопець у Давній Русі — ще й молодий дружинник (у словнику «іст.») |
| отчи́зна | батьківщина | архаїзм сучасне: батьківщина, вітчизна |
| па́нщина | примусова безплатна праця кріпаків у господарстві поміщика | історизм |
| перст | палець руки | архаїзм сучасне: палець |
| пища́ль | старовинна рушниця або гармата | історизм |
| пії́т | поет | архаїзм сучасне: поет тепер — лише іронічно |
| поди́мне | давній податок із кожного «диму», тобто господарства | історизм |
| політру́к | політичний керівник у радянському війську | історизм |
| помі́щик | землевласник-феодал, що жив із праці кріпаків (XV — початок XX ст.) | історизм |
| престо́л | трон монарха; у церкві — стіл у вівтарі | залежить від значення у словнику без позначки «застаріле»; у підручниках часто — архаїзм до трон; у церкві це звичайний термін |
| пря́дка | домашній верстат для прядіння ниток | історизм у словнику без позначки: річ вийшла з побуту, у підручниках — історизм |
| радго́сп | радянське державне сільськогосподарське підприємство | історизм |
| ра́ло | давнє знаряддя для оранки, простіше за плуг | історизм |
| раме́но | плече | архаїзм сучасне: плече |
| ра́тище | держак списа, а також сам спис | історизм |
| ра́туша | будинок міської влади; давній орган міського самоврядування | залежить від значення будинок і тепер так називають: Львівська ратуша; історизм — лише назва органу влади XIV–XVIII ст. |
| ректи́ | промовляти, говорити | архаїзм сучасне: говорити, промовляти |
| сагайда́к | футляр або шкіряна сумка для стріл | історизм |
| сви́та | старовинний довгополий верхній одяг із домотканого сукна | історизм свита — ще й почет, супровід важливої особи; у цьому значенні слово звичайне |
| смерд | у Київській Русі — селянин-общинник | історизм |
| соха́ | давнє знаряддя для оранки землі | історизм |
| со́цький | до 1917 р. — нижчий поліцейський служитель на селі; у козаків — сотник | історизм |
| трудоде́нь | одиниця обліку праці в колгоспах | історизм |
| уря́дник | нижчий чин повітової поліції в Російській імперії | історизм |
| уста́ | губи, рот | залежить від значення у підручниках — архаїзм; у словнику без позначки, живе в поезії та сталих висловах: з уст в уста |
| фальконе́т | старовинна дрібнокаліберна гармата | історизм |
| цар | титул монарха (у Московії, Росії, Болгарії) | історизм переносно — найголовніший: лев — цар звірів |
| ча́до | дитина, син чи дочка | архаїзм сучасне: дитина тепер — жартома чи іронічно |
| чума́к | візник і торговець, що возив сіль і рибу з Криму та з Дону (XV–XIX ст.) | історизм |
| ща́стя | стан радості, задоволення життям | не застаріле загальновживане слово основного словникового фонду |
| янича́р | воїн регулярної піхоти в султанській Туреччині | історизм |
| яси́р | бранці, яких турки й татари забирали в полон під час набігів | історизм |
Такого слова в словнику немає. Перевір, чи існує сьогодні те, що воно називає: ні — історизм; так, але це називаємо інакше — архаїзм.
У словнику 69 слів: історизмів — 44, архаїзмів — 16, слів, де відповідь залежить від значення, — 6, не застарілих — 3. Значення і позначки звірено з академічними тлумачними словниками (СУМ-20, для слів на С–Я — СУМ-11) і ВЕСУМ. Позначка «іст.» у словнику — історизм, «заст.» — застаріле слово. Слова без позначки, які в підручниках зараховують до історизмів, мають примітку.
Навіщо застарілі слова в художньому тексті
Письменники вживають застарілі слова свідомо — щоб створити певне враження.
- Відтворити епоху. Історизми переносять читача в минуле. Один рядок Тараса Шевченка — і перед нами кріпацьке село: «На панщині пшеницю жала» («Сон»).
- Надати урочистості. Церковнослов’янські архаїзми звучать піднесено, як молитва. Так починається поема Т. Шевченка «Марія»:
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, Мати, возлагаю.
- Пожартувати чи поіронізувати. Архаїзм поруч зі звичайними словами звучить смішно: Наше чадо знову не зробило уроків; місцевий піїт прочитав вірш про весну. Словник так і позначає ці слова: «жартівливе», «іронічне».
Щоб читач зрозумів застаріле слово, автор підказує його значення контекстом, означенням чи порівнянням. У власних текстах застарілі слова доречні лише тоді, коли ти свідомо створюєш колорит, урочистість чи жарт.
Неологізми коротко
Неологізми — протилежність застарілим словам: це нові слова або нові значення слів, які ще сприймаються як незвичні (вебінар, застосунок, дрон). Коли слово стає звичним для всіх, воно перестає бути неологізмом: колись новими були космонавт чи комп’ютер. А буває, що неологізм стає історизмом: слова колгосп, трудодень колись були новими, а тепер, коли колгоспів немає, — історизми.
Докладно про нові слова, їхні види й авторські неологізми письменників — у статті «Неологізми: що це, види, приклади».
Типові помилки
Типові помилки із застарілими словами
| Не так → так | Чому |
|---|---|
| Архаїзми — назви зниклих предметів. | назви зниклого — це історизми; архаїзм називає те, що є й тепер |
| Архаїзми — давні назви того, що має сучасну назву. | |
| Кольчуга — архаїзм. | таких сорочок не носять, сучасної назви в них немає |
| Кольчуга — історизм. | |
| Перст — історизм. | пальці є, лише кажемо тепер палець |
| Перст — архаїзм. | |
| Неологізми — слова, що вийшли з активного вжитку. | з ужитку виходять застарілі слова, а неологізми щойно в нього входять |
| Неологізми — нові слова чи значення. | |
| Свита короля — історизм. | історизм — лише свита як старовинний одяг |
| Свита короля — звичайне слово (почет). | |
| Застаріле слово — те саме, що діалектизм. | діалектизм уживають і сьогодні, але лише в певній місцевості |
| Застаріле слово вийшло з ужитку всюди. |
Заміни архаїзм сучасним словом
Яке сучасне слово відповідає виділеному архаїзму?
Старий підняв перст і показав на небо.
Відповідь
палець. Перст — застаріле слово, сучасне — палець.
Гетьман простягнув десницю послові.
Відповідь
праву руку. Десниця — права рука; ліва рука — шуйця.
Сльози котилися по її ланітах.
Відповідь
щоках. Ланіти — щоки; слово вживають лише в поезії.
Брат поклав руку другові на рамено.
Відповідь
плече. Рамено — застаріле слово зі значенням «плече».
Здалеку долинув гучний глас.
Відповідь
голос. Глас — давня форма слова голос.
У скрині лежало злато й срібло.
Відповідь
золото. Злато — давня поетична форма слова золото.
Під старим древом гралися діти.
Відповідь
деревом. Древо — давня поетична форма слова дерево.
На святі виступив молодий піїт зі своїми віршами.
Відповідь
поет. Піїт — поет; тепер це слово звучить іронічно.
Отрок допомагав батькові в полі.
Відповідь
хлопець-підліток. Отрок — хлопець-підліток.
Мати довго дивилася на своє чадо.
Відповідь
дитину. Чадо — дитина, син чи дочка; тепер так кажуть жартома.
Не згадуй імені Божого всує.
Відповідь
марно. Всує — церковнослов’янське слово зі значенням «марно, даремно».
Застарілі слова та інші групи лексики
Застарілі слова не плутай із діалектизмами: діалектизм уживають сьогодні, але лише в певній місцевості, а застаріле слово вийшло з ужитку всюди (про це — у статті «Лексика за сферами вживання»). Багато історизмів запозичено з інших мов (мушкет, фальконет, яничар) — про походження слів читай у статті «Лексика української мови за походженням». Значення застарілого слова шукай у тлумачному словнику: історизми там мають позначку «іст.», застарілі слова — «заст.» (див. «Види словників»).
Джерело: Український правопис (2019) застарілих слів і неологізмів окремо не розглядає; поділ лексики й терміни — за шкільною програмою з української мови (НУШ). Значення і позначки слів — Словник української мови у 20 томах (СУМ-20; для слів на С–Я — СУМ-11) і ВЕСУМ. Цитати — Т. Шевченко, «Сон (На панщині пшеницю жала…)», «Марія».
Вправи з відповідями: застарілі слова
10 завдань. Обери відповідь — одразу побачиш, чи правильно, і пояснення правила.
Застарілі слова поділяють на
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — історизми й архаїзми. Застарілі слова бувають двох видів: історизми (назви зниклого) і архаїзми (давні назви того, що є й тепер).
Як називаються слова, що вийшли з активного вжитку, бо зникли предмети чи поняття, які вони називали?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — історизми. Назви зниклих предметів і понять — історизми: кріпак, панщина, мушкет.
Архаїзм — це
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — давня назва того, що існує сьогодні, але має сучасну назву. Архаїзм завжди можна замінити сучасним словом: перст — палець, глас — голос.
Історизмом є слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — чумак. Чумаки — візники й торговці XV–XIX ст.; цього заняття вже немає, сучасної назви теж.
Архаїзмом є слово
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — отчизна. Отчизна — застаріле урочисте слово, сучасне — батьківщина, вітчизна. Гетьман і пищаль — історизми, смартфон — неологізм.
У якому рядку всі слова — історизми?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — боярин, пищаль, комнезам. Боярин, пищаль, комнезам називають те, чого вже немає. Глас, чадо, злато, отрок — архаїзми, вебінар — неологізм.
Сучасний відповідник архаїзму «глагол» —
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Б — слово. Глагол — церковнослов’янське слово зі значенням «слово, мова». Не плутай із російським «глагол» — дієслово.
У якому реченні слово «свита» — історизм?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: Г — Дід вийшов з хати в довгій сірій свиті. Історизм — свита як старовинний довгополий одяг. Свита у значенні «почет» — звичайне слово.
Церковнослов’янські архаїзми в рядках Т. Шевченка «Все упованіє моє / На тебе, Мати, возлагаю» надають тексту
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: А — урочистості. Церковнослов’янські слова звучать піднесено, як молитва, — це урочистий початок поеми «Марія».
Чому слова «колгосп» і «трудодень», колись нові, тепер — історизми?
Відповідь і пояснення
Правильна відповідь: В — зникли явища, які вони називали. Колгоспів і трудоднів уже немає, тож ці слова перейшли до історизмів.
Ця тема на карті української мови: Лексикологія і фразеологія → Застарілі слова й неологізми