підготовка до ЗНО і не тільки
Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках — тема хоч і не складна, але доволі заплутана. Щоб впоратися із завданням із цієї теми, достатньо вивчити декілька правил і примітку. Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживають для того, щоб позначити: два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова; подовжені м’які приголосні звуки, що виникли
Continue reading Правопис -н- та -нн- у прикметниках і дієприкметниках
Особливості правопису відмінкових закінчень іменників зазвичай пов’язують із написанням іменників в родовому відмінку однини, коли йдеться про іменники II відміни. У прикметників найбільше труднощів у написанні відмінкових закінчень викликає розрізнення слів, які належать до твердої та м’якої груп. Тут ми подаємо основні правила, що полегшать вивчення цієї доволі непростої теми. Іменники II відміна. Однина. Родовий відмінок У
Continue reading Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників
У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів: 1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрпрофспілка, Укргаз, Держкіно, Нацбанк; 2) з малої літери пишуть складноскорочені слова,
Continue reading Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
У правописі складних слів із року в рік абітурієнти припускаються чи не найбільше помилок. Саме ці правила найважче засвоюють майбутні абітурієнти. Разом пишуть: а) складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди,
Подаємо перелік образотворчих засобів народної творчості. Учасник ЗНО повинен уміти виділяти у фольклорних творах анафори, рефрени, постійні епітети, персоніфікацію, символи і гіперболу та вміти визначати їхню художню роль. Анафора — однаковий початок рядків у вірші, пісні, що застосовується для підкреслення важливого за смислом слова. З її допомогою поетам вдається надати своїм творінням емоційність і значно підвищити їх
Лапки́ — розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. Лапки, як і дужки, — це парний розділовий знак, тобто складається з двох різних на вигляд частин. У лапки беруть: 1. Цитати, причому й тоді, коли цитата входить у речення як його складова частина: … Усім нам, працівникам галузі перекладу, цього «високого мистецтва», за
Українській граматиці притаманне чергування приголосних. Розглянемо найбільш поширені випадки заміни приголосних. Найчастіше трапляються чергування такого типу: Нога — нозі — ніжка; рука — руці — ручка; вухо — у вусі — вушко. Коли відбувається чергування приголосних звуків? 1. Словотворення іменників: а) іменники чоловічого та середнього роду, що містять суфікси –ечок, -ечк(о) та –ок: сонце – сонечко, крильце – крилечко,
Continue reading Основні випадки чергування приголосних звуків
Слово о полку Ігоревім Переклад Максима Рильського Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? А зачати нам отую пісню По сьогоденних бувальщинах, Не по намислу Бояновім, Боян-бо наш віщий, Як хотів кому пісню творити, Розтікався мислю по дереву, Сірим вовком по землі, Сизим орлом попід
De Libertate (Про свободу) Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! ВСЯКОМУ МІСТУ — ЗВИЧАЙ І
Continue reading Повні тексти “De Libertate”, “Всякому місту – звичай і права”, “Бджола та шершень”
Правопис префіксів 1. Префікс з- переходить в с-щ тільки перед глухими приголосними к, ‘п, т, х, ф: скипіти, списати, спиляти, сточений, стерпіти, схвалити, схилити, сформулювати, сфотографувати. Перед усіма іншими приголосними (глухими і дзвінкими) та голосними вживають префікс з-: збити, звечора, згрупувати, здогадливий; зсувати, зчесати, зшити, зумовлений. Якщо корінь слова починається двома чи трьома приголосними, то вживають префікс зі- (варіант префікса з-): зібганий,
