Оновлено:
У діловому мовленні (і в усному, і в писемному) лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Щоб не припуститися помилок при вживанні їх у ділових паперах, слід дотримуватися правил правопису складноскорочених слів:
1) з великої літери пишуть складноскорочені слова, які вживають на позначення установ як власні назви, тобто одинично: Укрінформ, Укрзалізниця, Укрпошта, Держкіно, Нацбанк;
2) з малої літери пишуть складноскорочені слова, які стали родовими назвами: медуніверситет, міськрада, сільрада;
3) назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуть великими літерами, без крапок: ООН, ГЕС, АТС, ТЕЦ;
4) звукові абревіатури (їх вимовляють, як звичайні слова) відмінюють, якщо вони закінчуються на приголосний і вживаються як іменники чоловічого роду: ЦУМ — у ЦУМі, ТЮГ — перед ТЮГом. Закінчення пишуть малими літерами й приєднують до абревіатури без будь-якого знака (апострофа, дефіса). Буквені абревіатури (делегація США) та звукові на голосний (саміт НАТО) не відмінюють; звукові з опорним словом жіночого роду зазвичай теж не відмінюють: резолюція ООН (ООН — організація).
Похідні слова із суфіксами від звукових абревіатур пишуть малими літерами: оонівський, тюгівець. Деякі абревіатури із часом стали звичайними словами, тож їх можна писати й малими літерами: Правопис подає паралельно НЕП і неп (нова економічна політика).
Від абревіатур слід відрізняти графічні скорочення, які вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі: доц. (доцент), к. т. н. (кандидат технічних наук), проф. (професор).
Типи графічних скорочень
Графічні скорочення поділяють на кілька типів:
- крапкові: м. (місто), р. (рік);
- дефісні: р-н (район), вид-во (видавництво);
- дробові: а/с (абонентська скринька), в/ч (військова частина);
- курсивні: на позначення фізичних величин, валют та ін. (лише після цифрових назв) – 45 т, 250 грн (крапка не ставиться; але дол., коп. — з крапкою);
- комбіновані: півд.-сх. (південно-східний), с.-г. (сільськогосподарський)
У ділових паперах можна використовувати лише загальнонормативні графічні скорочення, не перевантажуючи ними текст. Необхідно дотримуватися правил їх творення й оформлення.
1) Не можна скорочувати:
- псевдоніми (не Мирний, а Панас Мирний, не Л. Українка, а Леся Українка, не К.-Карий, а Карпенко-Карий);
- подвійні прізвища (не Г.-Артемовський, а Гулак-Артемовський);
- слова на голосну, якщо вона не початкова в слові (наприклад, о. – острів), і на ь. Наприклад, слово спеціальний може бути скорочене: спец., спеціальн.
2) При збігу двох однакових приголосних скорочення треба робити після першого приголосного: карданний вал – кардан. вал.
3) У разі збігу двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: невід’ємний – невід’єм., невід’ємн.
4) Скорочення у множині типу роки, томи записують подвоєною першою літерою: рр., тт.
5) Скорочуючи словосполучення, зберігають написання великих та малих літер, дефісів: Південно-Західна залізниця – Півд.-Зах. залізниця.
6) На місці скорочення ставлять крапку: обл. (область), п. (пункт).
7) В одному тексті треба вживати скорочення лише в одній формі. Наприклад, скорочення слова громадянин має бути вжито або у формі гр., або у формі гр-н.
Таким чином, лексичні й графічні скорочення, якщо ними правильно користуватися, виконують дуже важливу функцію – допомагають створювати стислий, лаконічний текст без втрат інформаційного наповнення.
Ця тема на карті української мови: Будова слова і словотвір → Складноскорочені слова і скорочення