Усі ми вже знаємо, що література поділяється на три основні роди — епос, лірику та драму. Програма НМТ називає ще й четвертий рід — ліро-епос. Кожен із родів має свої жанри та специфіку, на основі якої і відбувається поділ. Для лірики характерним є передавання почуттів людини, її переживань у кращій — довершеній формі. Ліричні твори
Відмінювання іменників
Відмінювання іменників — це зміна іменників за відмінками й числами. В українській мові 7 відмінків і 4 відміни: до якої відміни належить іменник, визначаємо за його родом і закінченням у називному відмінку однини. Нижче — таблиці закінчень для всіх відмін і груп, правила вибору закінчень, кличний відмінок, зміни за Правописом 2019 р. і типові помилки.
Число іменників
Число іменників — граматична ознака, яка показує, скільки предметів названо: один (однина: книжка, дерево) чи два й більше (множина: книжки, дерева). Більшість іменників мають обидва числа, але є іменники лише однини (молодь, листя, молоко) і лише множини (ножиці, сани, двері). Нижче — таблиця «коротко», як визначити число іменника, як утворюється множина, іменники лише однини й
Драма та її жанри
Хіба можна не любити театр? Тут на невеликій сцені можуть поміститися сміх і сльози, добро і зло, правда і кривда. Тут розігрують найрізноманітніші сюжети, а глядач — мовчазний спостерігач — неодмінно відчуває себе частиною дійства. Драматичні твори захоплюють своїми діями. Тому їх настільки цікаво і споглядати, і читати. З’ясуймо детальніше, що таке драма і які жанри
Іменник як частина мови
Іменник — це самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? або що?: учень, лелека, книжка, вітер, радість. Іменник має рід, змінюється за числами й відмінками, а в реченні найчастіше буває підметом або додатком. Нижче — таблиця ознак, загальне значення, питання іменника, розряди за значенням (загальні і власні, назви істот і неістот,
7 найпоширеніших помилок в українській мові
Сім найпоширеніших помилок в українській мові — це заключається замість полягає, приймати участь замість брати участь, згідно наказу замість згідно з наказом, нажаль замість на жаль, будь-ласка замість будь ласка, на протязі року замість протягом року та їх замість їхній. Перші п’ять — справжні помилки, а два останні вирази словник позначає як застарілий і розмовний:
Типові помилки в словосполученнях і реченнях
Типові помилки в словосполученнях і реченнях — це неправильно дібрані прийменники, відмінки й слова, зайві слова та хибна будова речення, які трапляються найчастіше: по сімейним обставинам замість за сімейними обставинами, вільна вакансія замість вакансія, сто грам замість сто грамів. Нижче — таблиця «Не так — Так», коли прийменник по правильний, а коли ні, зайві слова
Будова слова
Будова слова — це те, з яких значущих частин складається слово: кореня, префікса, суфікса, закінчення і постфікса. Ці частини називають морфемами, частину слова без закінчення — основою, а розділ мовознавства, що вивчає будову слова, — морфемікою. Нижче — таблиця частин слова, як позначаються корінь, префікс, суфікс і закінчення, нульове закінчення і незмінні слова, спільнокореневі слова
Епос та його жанри
Епос — чи не найдавніший рід художньої літератури. Кожен із нас ознайомлюється з епічними творами ще змалку, коли нам читають казки, а в старшому віці ми вже маємо справу з романами. Епічних жанрів є багато: билина, казка, легенда, новела, нарис, повість, оповідання, роман, епопея. Безперечно, треба знати про кожен із цих жанрів. Але від учасника НМТ
Застаріла лексика та неологізми
Застарілі слова — це слова, які вийшли з активного вжитку: ми їх розуміємо, але в щоденному мовленні майже не вживаємо. Застарілі слова поділяються на історизми — назви того, що зникло (кріпак, панщина, мушкет), і архаїзми — давні назви того, що є й тепер, але називається інакше (перст — палець, глас — голос). Нижче — схема
