Розділові знаки при однорідних членах речення

Розділові знаки при однорідних членах речення — це насамперед кома: її ставимо між однорідними членами без сполучників, а також перед повторюваними, протиставними й парними сполучниками; перед одиничними і (й), та (= і), або, чи коми немає. Між поширеними однорідними членами можна поставити крапку з комою, у деяких випадках — тире, а при узагальнювальному слові —

Читати далі Розділові знаки при однорідних членах речення

Речення з однорідними членами

Однорідні члени речення — це члени речення, які відповідають на те саме питання, стосуються того самого слова й поєднуються між собою сурядним зв’язком: сполучниками і, та, а, але, або, ні… ні чи лише інтонацією переліку. Однорідними бувають і головні, і другорядні члени: На полиці стояли словники, атласи й енциклопедії — три однорідні підмети. Нижче —

Читати далі Речення з однорідними членами

Узагальнювальне слово при однорідних членах речення

Узагальнювальне слово — це слово чи словосполучення, яке своїм значенням охоплює всі однорідні члени речення і є тим самим членом речення, що й вони: У кошику лежали фрукти: яблука, груші, сливи. Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами, після нього ставимо двокрапку, а якщо після них — перед ним ставимо тире: Яблука, груші, сливи —

Читати далі Узагальнювальне слово при однорідних членах речення

Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому: коли ставити кому?

Порівняльний зворот — це слово чи група слів із порівняльним сполучником як, мов, наче, ніби, немов, неначе, ніж та ін., що порівнює предмет, ознаку чи дію з чимось схожим: Хмари пливли небом, мов білі кораблі. Власної граматичної основи зворот не має: у реченні це один член речення. На письмі його здебільшого виділяємо комами. Нижче —

Читати далі Порівняльний зворот і розділові знаки при ньому: коли ставити кому?

Юрій Яновський: гідний український письменник чи прислужник сталінського режиму

Історія української літератури — складна, а часом і страшна. На неї завжди треба дивитися крізь призму соціального і політичного життя суспільства. Тут ніколи не буде однозначності і певності у чомусь. Запрошуємо дізнатися про Юрія Яновського те, чого не знайдете у підручнику. Намагатися “відчитати” автора за текстами, що їх він залишив по собі, та суперечливими спогадами його

Читати далі Юрій Яновський: гідний український письменник чи прислужник сталінського режиму

Життєвий і творчий шлях Юрія Яновського

Юрій Яновський — багатогранний письменник. Він став успішним у багатьох літературний жанрах. Він не бояся експериментувати, саме тому став неперевершеним майстром слова. Життя його було багатим на цікаві та складні події, хвилини радості і смутку. Запрошуємо вас дізнатися більше про митця! Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р. в с. Нечаївці (Компаніївський район Кіровоградської

Читати далі Життєвий і творчий шлях Юрія Яновського

Новела “Дитинство” Юрія Яновського: повний текст і скорочено

Ми вже ознайомилися з постаттю Юрія Яновського. Він — неперевершений співець слова. Тому і твори його читаються легко. А завдяки глибинності проблематики, яку піднімає письменник, вони ще й надзвичайно захопливі. Наполегливо рекомендуємо прочитати новелу повністю. Скорочений же варіант допоможе тим, хто хоче пригадати зміст давніше прочитаної новели. Скорочений переказ новели “Дитинство”  У південноукраїнському степу – у селі, розташованому

Читати далі Новела “Дитинство” Юрія Яновського: повний текст і скорочено

Обставина як другорядний член речення

Обставина — це другорядний член речення, який називає місце, час, спосіб, міру, причину, мету, умову чи допуст дії або ознаки. Обставина відповідає на питання де? куди? звідки? коли? як? якою мірою? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? Найчастіше вона пояснює присудок, а в розборі її підкреслюємо рискою з крапкою. Нижче — таблиця, усі

Читати далі Обставина як другорядний член речення

Розряди обставин за значенням

Розряди обставин за значенням — це вісім груп, на які поділяють обставини залежно від того, що вони називають: обставини способу дії, міри й ступеня, часу, місця, причини, мети, умови та допусту. Розряд визначаємо за питанням (найчастіше — від присудка) і за значенням: як? якою мірою? коли? де? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що?

Читати далі Розряди обставин за значенням

Труднощі розмежування додатків та обставин

Додаток від обставини відрізняємо за питанням і значенням: додаток називає предмет (кого? що? чим? про що?), а обставина — місце, час, спосіб, причину чи мету дії (де? куди? коли? як? чому? навіщо?). Живе в місті (де?) — обставина, думає про місто (про що?) — додаток. Нижче — таблиця, питання обох членів речення, п’ять прийомів розмежування,

Читати далі Труднощі розмежування додатків та обставин